Geum.ru

Курсовой проект

  • 3501. Вещные права на землю
    Юриспруденция, право, государство

    СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ:

    1. Конституция Российской Федерации от 12.12.93.
    2. Гражданский кодекс Российской Федерации от 30.194 .
    3. Уголовный кодекс Российской Федерации от 24.05.96.
    4. Градостроительный кодекс Российской Федерации от 30.07.97.
    5. Земельный кодекс Российской Федерации от 15.07.2002.
    6. Федеральный Закон «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним»
    7. Федеральный закон «О введении в действие Земельного кодекса Российской Федерации».
    8. Закон РСФСР «О крестьянском (фермерском) хозяйстве»
    9. Постановление Правительства РФ от 23.12.98 г. №1362.
    10. Сборник актов Президента и Правительства Российской Федерации. 1996.
    11. Российская газета №32 от 15.04.92.
    12. Российская газета № 56 от 10.03.92.
    13. Независимая газета 15.05.01 г.
    14. Журнал «Государство и право» №5 2003г.
    15. Журнал «Новое время» №28 2002 г.
    16. Журнал «Россия и современный мир» №2 2001 г.
    17. Журнал «Закон» №9 2003 г.
    18. Земельное право. Учебник / Под ред. С.А. Боголюбова. М.: ООО «ТК Велби», 2002.
    19. Земельное право России / Под ред В В Петрова М, 1997.
    20. Земельное право / Под ред Н. Д. Казанцева М., 1998.
    21. Земельное право. Учебник для ВУЗов под ред. С.А. Боголюбова. М.: Изд. НОРМА.
    22. Земельное право. Курс лекций / Под ред. Е.С. Болтановой. М.: ИНФРА-М, 2003.- (Серия высшее образование).
    23. Аграрная реформа в Российской Федерации: правовые проблемы и решения/ Под ред. З.С. Беляевой, О.А. Самончик. М., 1998.
    24. Гражданское право: Учебник/ Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева.
    25. Земельное право: учебник. М., 2000, под ред. О.И. Крассова.
    26. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой / Отв. редактор Садиков О. Н. М.: Юринформцентр., 1995.
    27. Комментарий к Земельному кодексу Российской Федерации / Под ред. С. А. Боголюбова и С. Л. Мининой. М., 2002.
    28. Ерофеев Б В Земельное право России Учебник для вузов М , 2000
    29. Зверева Б. Земельные споры.// Право и экономика. 1998. № 1.
  • 3502. Вещные права на природные ресурсы в РФ
    Юриспруденция, право, государство

    Также проблема разграничения публичной собственности на природные ресурсы во многом коренится в несовершенстве ч.1 ст.9 Конституции РФ, которая устанавливает, что «земля и другие природные ресурсы используются в Российской Федерации как основа жизни и деятельности народов, проживающих на соответствующей территории». Зачастую трактовка и толкование указанной нормы происходит вне учета положений п. «в» ч.1 ст.72 Конституции РФ, закрепляющего механизм совместного ведения Российской Федерацией и ее субъектами вопросами владения, пользования и распоряжения природными ресурсами. Неправильная трактовка ч.1 ст.9 Конституции РФ приводит к заблуждению, что природные ресурсы должны находиться в собственности субъектов РФ, на территории которых находятся. В отсутствие четкого правового регулирования разграничения публичной собственности на природные ресурсы, субъекты РФ пытались самостоятельно ликвидировать пробел в законодательном регулировании вопроса посредством закрепления в конституциях и уставах исключительной собственности данного субъекта на природные ресурсы, находящиеся на его территории. Сложившийся законодательный и политический кризис был призван решать Конституционный суд РФ (далее КС РФ), который своим определением признал, что положения конституций указанных республик об отнесении к ведению республик вопросов, относящихся к совместному ведению, нарушает установленные Конституцией РФ разграничения предметов и полномочий между федеральными органами государственной власти и органами государственной власти субъектов РФ.

  • 3503. Взаємовідносини підлітків
    Психология

    Сфера організованого спілкування складається з виховних колективів, які визначаються як офіційні групи. Саме вони представляють мікросередовище особистості в даній сфері спілкування. Територіально це спілкування в школі, в спортивних і позашкільних установах і представлено такими організаційними одиницями як група, клас і так далі. Взаємодії підлітка з товаришами в групі певним чином впливають і на формування його характеру, на розвиток його творчих здібностей, накладають незгладимий відбиток на всю його особистість. Сприятливий психологічний клімат в колективі не лише позитивно впливає на кожного його члена, але і є важливим чинником підвищення продуктивності праці, підвищення успішності, якості підготовки фахівців. Психологічний клімат колективу залежить від особистості керівника, компетентності виконавців і їх спільності при виконанні колективної роботи. Функціонування кожної групи ґрунтується на загальних ціннісних орієнтаціях її членів. Показником групової «згуртованості» є ціннісно-орієнтаційна єдність, що характеризує систему взаємин членів групи як збіг групових характеристик на значущі для них об'єкти. У підлітків 12 років спостерігається яскраво виражене прагнення до спілкування з товаришами класу, бажання активне брати участь в житті класу і школи. Дванадцятирічний підліток намагається знайти своє місце в колективі, у взаєминах з однолітками, які, у свою чергу, відносяться до нього як до свого члена, якого приймають або відкидають. Це характеризує етап, пов'язаний з виділенням особливої сфери життя молодшого підлітка, - сфери особистісних взаємин з товаришами і колективом класу, що є дуже важливими і необхідними для нього. У 13 років підлітки у виборі партнерів орієнтуються вже на моральні і ділові якості особистості (чесність, сміливість, воля, працьовитість та ін.). Зустрічаються мотивування надання допомоги однокласникам, з'являється потреба внутрішнього спілкування, співпереживання. Для того, щоб завоювати сприятливе положення серед однолітків, підлітки розуміють необхідність наявності у себе таких якостей, які характеризують етичну зовнішність особистості. У старших підлітків набувається досвід колективних взаємин це позначається на розвитку їх особистості, у них розвивається відчуття обовязку і відповідальності перед товаришами, формується потреба в спілкуванні, наданні взаємодопомоги. Рівень колективного життя старших підлітків вищий, ніж у молодших, оскільки підвищується соціальний рівень цілей і збагачується зміст спільної діяльності, яка складає стрижень колективного життя.( 9; 83-85)

  • 3504. Взаємодія митних органів з іншими державними органами та підприємствами, установами, організаціями
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України від 26 червня 1996 року
    2. Конституція Автономної Республіки Крим// Офіційний вісник України. 1999. №1
    3. Митний кодекс України. К., 1999.
    4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»// Відомості Верховної Ради України. 1999. №20
    5. Указ Президента України «Про Державну митну службу України» від 29 листопада 1996р. №1145/96 (В редакції Указу №216/98 від 23.03.98).
    6. Указ Президента від 24.08.2000 №1022/2000 «Питання Державної митної служби України»
    7. «Положення про Державну митну службу України», затверджене Указом Президента України від 24 серпня 2000 року №1022/2000.
    8. Про затвердження Типового положення про регіональну митницю та Типової структури регіональної митниці, Наказ ДМСУ 28 січня 1997р. №27
    9. Про затвердження Типового положення про митницю та Типової структури митниці, Наказ ДМСУ від 26 березня 1998 року №169
    10. Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ №181 від 20.06.95
    11. Інструкція про порядок взаємодії структурних підрозділів Держкомкордону України і підрозділів митної варти України, введена в дію наказом Держкомкордону і Державної митної служби України від 24 лютого 1997р., №74/83
    12. Про порядок взаємодії митних та залізничних органів України, спільний Наказ Державної адміністрації Залізничного транспорту України та Державної митної служби України від 8 квітня 1999 року №105-Ц/209
    13. Про взаємодію митних органів та органів державної податкової служби при розгляді спорів в арбітражних судах, спільний Наказ ДПАУ та ДМСУ №589 від 01.12.98
    14. Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем, затверджений Наказом ДМСУ від 05.01.99 №4
    15. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, ратифікована Законом України №237 від 10.11.94
    16. ДеркачЛ. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. Видання друге. К.: ДМСУ, 2000с. 542с.
    17. Зенільченко О.І., МихайловВ.І., ТихоноваН.П.Митна справа. К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. 190с.
    18. Інформаційно-аналітичні матеріали ДМСУ// www.customs.gov.ua
    19. Ківалов С.В., КормичБ.А.Митна політика України. Одеса: Юридична література, 2001. 256с.
    20. Колодій А.М., Олійник А.Ю.Державне будівництво і місцеве самоврядування. К.: Юрінком Інтер, 2001. 304с.
    21. КуркинМ.В.Проблеми забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу. Харків, 1999. 211с.
    22. МазурА.В.Система митних органів України// Проблеми законності. №43. 2000. с.102108
    23. Основи митної справи / За ред. Ю.П.Соловкова, П.В.Пашка. Х.: РА-Каравелла, 2000. 320с.
    24. Письменний І. Взаємодія митних органів з місцевими органами влади// Вісник АМСУ, №3, 1999, с.2427
    25. СандоровскийК.К.Таможенное право в Украине. К.: Вентури, 2000. 208с.
    26. Таможенное законодательство Украины. Сборник нормативных актов. Х.: ООО«Одиссей», 2000. 608с.
    27. Терещенко С. Основи митного законодавства в Україні. К.: АТ «Август», 2001. 422с.
    28. Федькін А. Міжнародне співробітництво у боротьбі з митними правопорушеннями// Митна справа. №1. 2000. с.5861
    29. ХристенкоС.Г. Деякі питання взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами при здійсненні митної справи// Проблеми законності. №43. 2000. с.108112
  • 3505. Взаємодія суб’єктів навчального процесу на уроці іноземної мови
    Педагогика

    6. Рівень вияву педагогічних здібностей. Під здібностями до педагогічної діяльності розуміють певне поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя, що забезпечують досягнення високих результатів в навчанні та вихованні дітей. Розрізняють такі компоненти педагогічних здібностей: дидактичні (здібності передавати учням навчальний матеріал доступно, зрозуміло, викликати в учнів активну самостійну думку, організувати самостійну діяльність учнів, керувати їх пізнавальною активністю), академічні (здібностей до галузі науки, що є предметом викладання вчителя у школі), перцептивні (здібності педагога проникати у внутрішній світ вихованця, психологічна спостережливість, повязана з розумінням особистості учня і його тимчасових психічних станів), мовні (здібності чітко висловлювати свої думки й почуття за допомогою мови, а також допомоги вербальних засобів), організаторські (вміння організувати учнівський клас, згуртувати його, правильно організовувати свою власну діяльність), комунікативні (здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними правильні взаємовідносини, наявність педагогічного такту) та сугестивні (виражають здатність вчителя до безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі домагатися у них авторитету). Велике значення для аналізу педагогічних здібностей мають також педагогічна уява (здатність передбачити результати своєї діяльності) та педагогічна рефлексія (здатність оцінити свою діяльність та її результат).

  • 3506. Взаємозв’язок рівня емпатії та самоставлення особистості
    Психология

    В. В. Бойко розглядає емпатію як раціонально-емоційно-інтуїтивну форму відображення, яка є особливо витонченим засобом «входження» у психо-енергетичний простір іншої людини. За допомогою емпатії «пробивається» захисний енергетичний екран партнера по спілкуванню, а для цього необхідна підвищена прохідність. Вона виникає, коли людина демонструє іншому співучасть і співпереживання. Звідси співучасть і співпереживання - не сенс і не функція емпатії, а всього лише емоційні засоби досягнення мети - виявлення, розуміння, передбачення індивідуальних особливостей іншого і потім на нього на потрібному напрямі (домогтися його розташування та довіри). У зв'язку з таким розумінням Бойко визначає емпатію наступним чином: «це форма раціонально-емоційно-інтуїтивного відображення іншої людини, яка дозволяє подолати його психологічний захист і збагнути причини і наслідки самовиявів - властивостей, станів, реакцій - з метою прогнозування та адекватного впливу на його поведінка ». Він вважає, що непідробний щирий інтерес до іншої особистості як такої, до її суб'єктивної реальності-основна передумова глибокої емпатії. Бойко виділяє в емпатії три канали: раціональний, емоційний та інтуїтивний. Раціональний канал характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення емпатірующего на сутність іншої людини, на його стан, поведінку, на наявну у нього проблему. Це прояв спонтанного інтересу до іншого. Емоційний канал дозволяє емпатірующему входити в емоційний резонанс з іншими - співпереживати, брати участь. Інтуїтивний канал дає можливість бачити поведінку інших, спираючись на досвід, що зберігається в підсвідомості емпатуючого.

  • 3507. Взаємозв’язок школи та сім'ї у вихованні учнів початкових класів
    Педагогика

    - сім'ї неповні. У них дитину виховує один з батьків, переважно матір. Виникають вони здебільшого внаслідок: розлучення подружжя, смерті одного з батьків, позбавлення батьківських прав тощо. У таких сім'ях спілкування з дітьми збіднене, часто вони відчувають труднощі побутового характеру, психологічний дискомфорт, тому нерідко їм не вистачає врівноваженості, доброзичливості, натомість виявляють надмірну роздратованість, байдужість;- сім'ї, зовні благополучні. Систематично припускаються серйозних прорахунків у сімейному вихованні через низьку педагогічну культуру та неосвіченість (сім'ї, де взаємостосунки з дітьми є формальними; відсутня єдність у вимогах до дитини, наявні бездоглядність, надмірна батьківська любов або суворість у вихованні, застосовуються фізичні покарання тощо);- сім'ї соціального ризику. Це - соціально незахищені сім'ї, які потребують соціальної допомоги та підтримки (малозабезпечені, багатодітні, з дітьми-інвалідами, батьками-інвалідами, неповні). Вони не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов [25; 76 ]. Захистити дітей від сімейного неблагополуччя може система регулювання сімейного виховання. Організацію допомоги батькам, якщо вони мають бажання нею скористатися, здійснюють вчитель, школа на основі формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, взаєморозуміння. Отже, педагогічне середовище розвитку дитини створюється в процесі сімейного виховання, залежить від типу сім'ї. Розуміння цього педагогами сприяє поглибленню зв'язків з нею, пошуку можливостей щодо корекції сімейного виховання, підвищення педагогічної культури батьків, захисту дитини від несприятливого впливу неблагополучної сім'ї.

  • 3508. Взаємозв'язок витрат, об’єму реалізації, прибутку та їх роль у фінансовому менеджменті
    Экономика

     

    1. Бухало С.М. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия. - К., 2003.
    2. Каменицер С.Е. Справочник экономиста промышленного предприятия. М., 1999.
    3. Житина І.П. Єкономічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К., 2002.
    4. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник / Л.А. Богдановская, Г.Г. Виногоров, О.Ф. Мигулин и др.; Под ред. В.И. Стражева 2-е изд., стереотип. - Мн.: Высш.шк., 2001.
    5. Баканов М.И., Шеремет А.Р. Теория экономического анализа: учебник 3-е изд.перераб. - М.: Финансы и статистика, 2000.
    6. Габ В.И. Оценка эффективности функционирования промышленных производств. - К.: Выща школа, 1999с.
    7. Сигов И.И. И др. Основы экономики и управления производством. М., 2002.
    8. Синавина В.С. Оценка эффективности и достоверности хозяйственной деятельности. - М.: Экономика, 2001.
    9. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа предприятия. М., 2002.
    10. В. Паркинсон. Искусство управлять. "Дело", 2000 г.
    11. В.П.Буров, В.А. Морошкин; О.К.Новиков. Бизнес-план» - М: Финансы, 2005.
    12. М.Х. Масхон, Альберт М, Хадоурн Ф. Основы менеджмента. - М., 2002.
    13. Кунц Г., ОДоннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. - М.: Прогресс, 2003.
    14. Анализ производственно-хозяйственной деятельности металлургического завода, под. ред. Кевана М.Р. - К.: Техника, 2004.
    15. Гурьянов С.Х. Костин Л.А. Труд и заработная плата на предприятии. - М.: Экономика, 2003.
    16. Саморянов М.М. Анализ хозяйственной деятельности предприятий черной металлургии. М., 2000.
    17. Сигов И.И. И др. Основы экономики и управления производством. М., 2002.
    18. Юзов О.В. Анализ производственно-хозяйственной деятельности предприятий черной металлургии. М., 1999.
    19. Файоль А, Эмерсон Г., Тейлор Ф.,Форд Г. Управление это наука и искусство. - М.: Республика, 2007.
    20. Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина. К.: Демос, 2005.
  • 3509. Взаємозв'язок конфліктної поведінки підлітків з якостями їх особистості
    Психология

     

    1. Аверин В.А. Психология детей и подростков. СПб., 1998. С. 361-371.
    2. Аликина Н.В. Возрастные психологические особенности агрессивного поведения несовершеннолетних: Автореф. дисс.…канд. психол. наук. К., 1989. 21 с.
    3. Анцупов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. М.: МАУП, 1996. 551 с.
    4. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. М., 2000. 512 с.
    5. Бодалев А.А., Криволап Л.И. О воздействии стиля общения педагога с учащимися на их эмоциональный опыт // Проблемы общения и воспитания. Ч. 1. Тарту, 1974. С. 185-192.
    6. Божович Л. Проблемы формирования личности. М.: Педагогика, 1995. 264 с.
    7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Издательство "Питер", 2000. 352 с.
    8. Ващенко І.В., Антонова О.І. Конфлікт: посттравматичний стрес. К.: Наукова думка, 1998. С. 18-20.
    9. Волкогонов Д.А. Моральные конфликты и способы их разрешения. М.: Знания, 1974. 64 с.
    10. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 479 с.
    11. Гришина Н.В. Психология конфликта. Спб.: ПИТЕР, 2000. 456 с.
    12. Драгунова Т. В. Подросток. М.: Знание, 1976. 96 с.
    13. Зюбин Л.М. Психология воспитания: Методическое пособие. М., 1991. 93 с.
    14. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / Практична психологія та соціальна робота. № 5. 2000. С. 14-16.
    15. Ілійчук В. І. Саморегуляція підлітків у подоланні конфліктної поведінки. К.: ЛИБІДЬ, 1996. 22 с.
    16. Кон И.С., Фельдштейн Д.И. Отрочество как этап жизни и некоторые психолого-педагогические характеристики переходного возраста М.: Педагогика, 1980. С. 16-28.
    17. Конфликты в школьном возрасте / Ред. А. П. Шумилин М.: МГУ, 1986. С. 121.
    18. Конфліктологія: Навчальний посібник / Ємельянов Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. К.: КНЕУ, 2003. 315 с.
    19. Корнеева Е.И. Если в семье конфликт… Ярославль: Академия развития: Академия Холдинг, 2001. 192 с.
    20. Куприна А.П. Удовлетворенность общением как важная проблема подросткового возраста // Психологические условия и механизмы воспитания подростков. М., 1983. С. 71-75.
    21. Личко А.Е. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. М.: Апрель-пресс, Эксмо-пресс, 1999. 416 с.
    22. Максимова Н.Ю. Особенности личностных отношений трудовоспитуемых подростков: Автореф. дисс. …канд. психол.наук. К., 1981. 22 с.
    23. Мясищев В.Н. Психология отношений. М., 1995. С.15-27.
    24. Психология современного подростка / Под ред. Д.И.Фельдштейна. М., 1987. 347 с.
    25. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика / Д. Я. Райгородский. Самара: Издательский дом "Бахрах", 2005. 675 с.
    26. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. 1996. Т. 17. № 5. С. 3-19.
    27. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения и условия его коррекции. М., 1998. С. 48-60.
    28. Социальная психология агрессии / Б. Крэйхи СПб.: Питер, 2003. 336 с.
    29. Степанов В.Г. Психология трудных школьников. М., 1997. 320 с.
    30. Филонов Л.Б. Поиск пределов допустимого как одна из особенностей поведения "трудных" подростков. М., 1979. С. 114-138.
  • 3510. Взаємозв'язок рефлексії та емпатії при вирішені складних життєвих ситуацій
    Психология

    Теоретичною та методологічною основою дослідження виявилися: положення психології про природу та сутність емпатії (Т.П. Гаврилова, В.В.Бойко, Л.Н. Большунова, Т.В.Василішина, Л.П. Виговська, Ю.Г.Гіппенрейтер, В.І.Кротенко, В.А. Лабунська, С.М. Максимець, Л.Б.Малицька, Л.П.Стрєлкова, Т.І. Федотюк, Н.В. Чепелєва, І.М. Юсупов; А.Е.Айві, М.Б. Айві, А.К. Бохарт, А. Гольштейн, Д. Іган); уявлення про емпатію як про емоційне явище (Т.П.Гаврилова, А.Ф.Лазурський, Т.І. Пашукова, Т.І.Стрєлкова, І.М. Юсупов; А.Мехробян, Н. Епштейн); як про афективно-когнітивне утворення (О.О. Бодальов, Є.О. Клімов, М.М.Муканов); результати дослідження гносеологічних характеристик рефлексії та їхнього вираження у пізнавальних і, загалом, мислиннєвих процесах (Г.О.Антипов, Е.В.Ільєнков, О.П.Огурцов, Ж.Піаже, Л.С.Родос, М.О.Розов, Г.П.Щедровицький). Теорії інтелектуальної та особистісної рефлексії (В.В.Давидов, Г.О.Голіцин, О.З.Зак, О.О.Тюков, Б.Д.Ельконін); експериментальні розробки дослідження місця процесу планування у рефлексії (В.В.Давидов, О.З.Зак, Є.І.Ісаєв, В.Х.Магкаєв, Я.О.Пономарьов, І.Н.Семенов, С.Ю.Степанов); теоретичні положення щодо ролі рефлексії в навчальній діяльності (М.Г.Алексеєв, М.Е.Боцманова, В.В.Рубцов, М.О.Семенов, М.І.Поліванов, Є.М.Дубовська, О.Є.Мальська, О.О.Сидельникова, І.М.Улановська, О.В.Яркін); дослідження рефлексії як феномену комунікації (І.Є.Берлянд, Р.Я.Гузман, Г.П.Щедровицький). Теоретичною основою також є провідні положення про роль та значення емпатії у міжособистісному спілкуванні (О.О.Бодальов, В.А. Кан-Калік, Т.Р. Каштанова, А.А. Леонтьєв, В.А. Лабунська, А.В.Мудрик, В.Н. Мясищев); про сприймання та розуміння людини людиною (Г.М.Андрієва, О.О. Бодальов, А.А. Борисова, Т.П.Гаврилова, О.Г. Кукосян, О.А. Кисельова, В.А. Лабунська, А.А.Налчаджан, М.В. Удовенко.

  • 3511. Взаєморозуміння в сімейних відносинах
    Психология

    Актуальність дослідження величезна, адже спільне життя вимагає високого рівня координації та кооперації. В благополучній сім'ї існує взаєморозуміння взаємоповага між усіма її членами , спільність життєвої мети , позитивна моральна атмосфера ,приблизно однакова оцінка різних життєвих ситуацій, спільність інтересів в багатьох сферах духовного життя, взаємопогодження стосовно взаємних справ і обов'язків, врахування взаємних інтересів розуміння душевних переживань, іншого психологічна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності , своєї значимості , взаємна довіра, людяність ,доброта ,чуйність , раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем , розуміння завдань сімейного виховання .Дитина в такій сім'ї почуває себе рівноправним членом сімейного колективу, проте її не балують , залучають до посильної праці по дому, ставляться до її потреб з розумінням .роз'яснюють чому слід робити так ,а не інакше, тощо . Така сім'я створює душевний комфорт ,рятує від нервових перевантажень. Саме такі сім'ї високо оцінюються дітьми, незважаючи на матеріальну забезпеченість батьків ,їх освітній рівень .Саме в таких сім'ях діти найбільше цінують поради і допомогу батьків, наслідують їх особистий приклад. У нормальній сімейній обстановці дитина виростає доброзичливою, гуманною , здібною до співчуття ,уважною ,спокійною ,оптимістичною , добрим товаришем з почуттям гумору, має тверді етичніправила .

  • 3512. Взаимодействие 3-арил(гетарил)гидразоно–3Н-фуран-2-онов с бензиламином
    Химия

    Реакции фторалкилсодержащих 2-арилгидразонов 1,2,3-трионов с метиламином происходят неоднозначно в зависимости от их строения. Арилгдразоны, имеющие фторалкилный заместитель меньше 2 - «короткий», реагируют по карбонильной группе при нефторированном атоме, давая 2-ариларилазо-3-аминеноны. Превращения алкилгидразонов, содержащие «длинный» фторалкильный и объемный углеводородный заместители неселективны. В этом случае по мимо 2-ариларилазо-3-аминенонов образуются N-мети-2-арилгидразоно-3-оксобутанамиды, которые образуются в результате присоединения амина по карбонильной группе при фторированном заместителе с последующим галофобным расщеплением интермедиатов путем эллиминирования фторалкана. Продуктами реакций арилгидразонов, содержащих полифторалкильный (n>3) и объемные трет-бутильный или фенильный заместитель (R2=But,Ph), являются только амиды.

  • 3513. Взаимодействие бета-частиц с веществом
    Физика

    Достоинством пропорциональных счетчиков, сцинтилляционных и полупроводниковых детекторов является возможность получать от этих приборов электрические импульсы, амплитуда которых пропорциональна энергии бета-частицы. Это обстоятельство позволяет регистрировать спектры бета-частиц. Из перечисленных выше приборов наилучшими спектральными характеристиками обладают полупроводниковые детекторы, на которых получают электронные линии с полушириной ~1 кэВ. Более высокой разрешающей способностью (до 110 эВ) обладают электростатические и магнитные спектрометры, но эти приборы весьма сложны, дороги и, как правило, обладают малой светосилой (т.е. регистрируют лишь незначительную часть электронов, испущенных источником). В тех опытах, в которых не требуется знание спектрального распределения электронов, для их регистрации используются счетчики Гейгера-Мюллера как наиболее простые и эффективные детекторы. Для измерения спектрального распределения бета-частиц используются сцинтилляционные кристаллы и полупроводниковые детекторы. Из других методов детектирования электронов отметим счетчики, регистрирующие черенковское свечение, возникающее при прохождении быстрых электронов через вещество, однако эти счетчики наиболее эффективны при больших энергиях электронов.

  • 3514. Взаимодействие в группе: управление коллективом
    Менеджмент

    Способы психологического воздействия относят к числу важнейших элементов психологических методов управления. Они концентрируют все необходимые и разрешенные законом приемы воздействия на людей для координации в процессе совместной трудовой деятельности. К ним относятся:

    • Убеждение базируется на аргументированном и логическом воздействии на психику человека для достижения поставленных целей, снятия психологических барьеров, устранения конфликтов в коллективе.
    • Подражание является способом воздействия на отдельного работника или социальную группу путем личного примера руководителя или новатора производства, образцы поведения которого являются примером для других.
    • Вовлечение является психологическим приемом, при помощи которого работники становятся соучастниками трудового или общественного процесса, например выборов руководителя, принятия согласованных решений, соревнования в коллективе и др.
    • Побуждение - позитивная форма морального воздействия на человека, когда подчеркиваются положительные качества работника, его квалификация и опыт, уверенность в успешном выполнении порученной работы, что позволяет повысить моральную значимость сотрудника на предприятии. В советский период для побуждения к труду широко использовались такие формы, как занесение на Доску почета, вручение Почетной грамоты, присвоение звания "Победитель соревнования", "Ударник труда" и др.
    • Принуждение - крайняя форма морального воздействия, когда другие приемы воздействия на личность не дали результатов и работника заставляют, возможно, даже против его воли и желания, выполнять определенную работу. Желательно применять принуждение только в чрезвычайных (форс-мажорных) обстоятельствах, когда бездействие может привести к жертвам, ущербу, гибели имущества, людей, несчастным случаям.
    • Осуждение - прием психологического воздействия на человека, который допускает большие отклонения от моральных норм в коллективе или результаты труда и качество работы которого крайне неудовлетворительны. Такой прием не может применяться для воздействия на людей со слабой психикой и практически бесполезен для воздействия на отсталую часть коллектива.
    • Требование имеет силу распоряжения. В связи с этим оно может быть эффективным только в том случае, когда руководитель обладает большой властью или пользуется непререкаемым авторитетом. В других случаях этот прием может оказаться бесполезным или даже вредным. Во многих отношениях категорическое требование идентично с запрещением, выступающим в виде легкой формы принуждения.
    • Командование применяется тогда, когда требуется быстрое и точное исполнение без каких бы то ни было критических реакций. При выполнении команд не рассуждают. В жизни встречаются запретительные и побудительные разновидности команд. Первые: "Прекратите!", "Перестаньте нервничать!", "Замолчите!" и т.д. - направлены на немедленное торможение нежелательных актов поведения. Они подаются твердым спокойным голосом или голосом с эмоционально окрашенным оттенком. Вторые: "Идите!", "Принесите!", "Выполняйте!" и т.д. - нацелены на включение поведенческих механизмов людей.
    • Похвала является позитивным психологическим приемом воздействия на человека и оказывает более сильное действие, чем осуждение. Иногда достаточно сказать молодому сотруднику: "Сегодня Вы работаете значительно лучше и если еще чуть-чуть улучшите качество, то Вы достигнете превосходных результатов". Однако такая похвала опытному работнику может быть воспринята как обида, и его успехи лучше отметить в торжественной обстановке перед всем коллективом.
    • Просьба является весьма распространенной формой общения между коллегами, молодыми и опытными работниками и реже применяется во взаимоотношениях руководителя с подчиненными. Просящий, обращается за советом, помощью, инструкцией к другому сотруднику, когда сомневается в формах и методах выполнения работы или не в силах ее сделать самостоятельно. Просьба руководителя является эффективным методом руководства, т.к. воспринимается подчиненным как доброжелательное распоряжение и демонстрирует уважение к его личности.
    • Совет - психологический метод, основанный на сочетании просьбы и убеждения, часто применяемый во взаимоотношениях коллег, наставников молодых рабочих и опытных руководителей. Можно сказать рабочему: "Иванов, замени инструмент" - это форма распоряжения. Можно сказать по-другому: "Я Вам советую заменить инструмент". Однако в оперативной работе, требующей принятия быстрых решений, использование советов и просьб руководителем должно быть минимизировано и исключено в тех случаях, когда рабочий допускает брак и срыв заданий.
  • 3515. Взаимодействие государственных и муниципальных органов власти
    Юриспруденция, право, государство

    Научные издания

    1. Васильев В.И. О функциональном назначении местного самоуправления // Журнал Российского права, 2007, №7,с.13 23
    2. Глушко Е.К. Административная реформа в России и зарубежных странах: общее и особенности// Ежегодник Административного и Финансового права,2006, том 1
    3. Князев С.Д. Местное самоуправление в РФ: конституционная природа и значение для муниципального права// Журнал Российского права,2008 №6, с.11 21
    4. Ковешников Е.М. Государство и местное самоуправление в России: теоретико-правовые основы взаимодействия. М.: Норма,2002. 272с.
    5. Мокрый В.С. Местное самоуправление: пути становления и развития// Журнал Российского права,2002 № 10, с.3 11
    6. Нерсесянц В.С. Общая теория государства и права: Учебник для ВУЗов. М.: Норма Инфра-М, 1999. 539с.
    7. Пылин В.В. Проблемы наделения государственными полномочиями органов местного самоуправления// Государство и право, 1999, № 9 с.13-20
    8. Смоленский М.Б., Колюшкина Л.Ю. Теория государства и права: Учебное пособие. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°»; Ростов н/Д: Наука-Пресс,2007. 288с.
    9. Собянин С.С. Разграничение компетенции органов власти различных уровней в федеративном государстве // Государство и право, 2006, №12, с. 5 11
    10. Уваров А.А. О государственных полномочиях в компетенции органов местного самоуправления//Государство и право, 2002, №10, с.67 73
    11. Уваров А.А. О разграничении и оптимизации компетенции муниципальных органов власти // Журнал Российского права, 2002, №1, с.43 52
    12. Хабриева Т.Л. Современная конституция и местное самоуправление// Журнал Российского права, 2005 №4, с.10 19
  • 3516. Взаимодействие детского сада и школы в условиях семейной социализации детей младшего школьного возраста
    Психология

    Детский сад и школа - важные институты социализации в жизни ребенка. В этих учреждениях ребенок проводит большую часть своей жизни (почти 18 лет), здесь он получает самое большое количество информации, здесь он знакомится с обществом взрослых, детей, сверстников, с правилами, нормами, санкциями, традициями, обычаями, принятыми в конкретном обществе. Именно в этих учреждениях ребенок получает огромный социальный опыт. Ребенок учится познавать мир сначала вместе с взрослым, а затем самостоятельно. Он ошибается, учится на своих ошибках, а так как он находится в обществе, учится и на ошибках других, также перенимая их опыт. Именно в этом и заключается главная цель этих учреждений - не дать ребенку потеряться в обществе людей, помочь ему адаптироваться, подтолкнуть его на самостоятельные пути решения его проблем, при этом не давать ему оставаться наедине со своими страхами и неуверенностью в себе. Ребенок должен знать, что он не один в этом мире, что, если что, рядом есть люди, которые ему помогут. То есть необходимо донести до ребенка то, что «мир не без добрых людей», при этом он должен быть готов к неудачам, ведь не все в жизни складывается так, как мы хотим. Это очень сложная задача, именно поэтому с детьми работают специалисты в этом деле, именно поэтому для продуктивной деятельности этих учреждений необходима комплексная работа. Ведь когда человек, например, простужается, с ним работает не один врач, а сразу несколько. Так и здесь только совместно с семьей, обществом в целом, администрацией города, государством и т.д. мы добьемся того успеха, к которому так стремимся. Не нужно все складывать на учителей и воспитателей.

  • 3517. Взаимодействие и несовместимость лекарственных средств
    Разное

    Феномен потенцирования выражается в резком усилении общего эффекта при комбинированном применении препаратов, относящихся к различным фармакологическим группам, но действующих однонаправленно. Классическим примером потенцирования может служить широко известная комбинация папаверина гидрохлорида с платифиллина гидротартратом. Оба вещества спазмолитики, но спазмолитики с различными механизмами действия. Папаверин - алкалоид прямого миотропного действия, он расслабляет гладкую мускулатуру путем непосредственного влияния на тонус гладкомышечного волокна. Платифиллин - алкалоид из группы М-холиноблокаторов. Вступая в связь с М-холинорецепторами, он блокирует их, тем самым изолирует гладкую мускулатуру от влияний блуждающего нерва, передающихся посредством ацетилхолина. Таким образом, каждое вещество вышеприведенной комбинации связывается с различными рецепторами, включает собственный механизм действия. Но поскольку оба механизма реализуют однонаправленное действие - расслабление гладкой мускулатуры, эффект этот резко усиливается. Феномен потенцирования широко используется в медицинской практике. Так, папазол сочетает миотропный механизм действия папаверина гидрохлорида с центральным механизмом действия дибазола. Возможность получения потенцированного действия путем одновременного воздействия на различные рецепторы может реализоваться не только в человеческом организме, но и в микробном теле. Это и послужило основанием для комбинирования антибиотиков, сульфаниламидов и других химиотерапеатических средств.

  • 3518. Взаимодействие коммерческой и творческой деятельности в учреждениях культуры
    Экономика

    Характер творческих процессов в сфере культуры в силу внутренней логики развития обусловливает стремление преодолеть реальные отношения внешней среды, выйти за их рамки, что порождает поиск особых условий хозяйствования и организационно-экономических и правовых форм деятельности. При этом корпоративные интересы организации культуры могут оказаться безучастными к конечному потребителю результатов своего труда. Однако они вынуждены считаться с интересами непосредственных заказчиков, финансирующих их деятельность (государственных, политических, коммерческих и других органов). В этом случае интересы непосредственного потребителя, а именно населения, могут оказаться ущемленными. (9.С.57) Сейчас уже ни у кого не вызывает сомнения то, что рыночная экономика предлагает многообразие субъектов хозяйственной деятельности, и в сфере культуры и досуга хозяйственное пространство делится между частными, государственными и некоммерческими учреждениями. Однако главная трудность, с которой сталкиваются исследователи, заключается в том, чтобы определить, какие именно отрасли и направления культурной деятельности требуют государственного финансирования, а какие могут существовать самостоятельно. Ее решение, очевидно, лежит в плоскости изучения специфики производства и потребления услуг в сфере культуры и досуга, которая на сегодняшний день еще мало изучена.

  • 3519. Взаимодействие крупного и мелкого бизнеса в экономике
    Экономика

     

    1. Балацкий Е., Потапова А. Малый и крупный бизнес: тенденции становления и специфика функционирования - Экономист №4, 2001.
    2. Береснева А.В. Роль малого бизнеса в развитии экономики. - ЭКО №8, 2000.
    3. Бухвальд Е., Виленский А. Кредитование малого предпринимательства // Вопросы экономики, №4, 2001
    4. Владимирова Л. Прогнозирование в условиях рынка. - М., 2000.
    5. Герчикова И.Н. Регулирование предпринимательской деятельности: государственное и межфирменное. учеб. пособие. - М.: Консалтбанкир, 2002.
    6. Горфинкель В.Я., Швандар В.А. Малые предприятия. учеб. пособие - М.: Юнити, 2001.
    7. Кузнецова Л.Ю. Проблема дифференциации статуса предпринимателя в учете // Вопросы статистики, №1, 2002.
    8. Лапуста М.Г. Предпринимательство: Учебное пособие. - М.:ИНФА-М, 2002.
    9. Орлов О. Малое предпринимательство в России: развитие или стагнация? // Вопросы экономики, №10, 2001.
    10. Предпринимательство: Учебник / Под ред. М.Г. Лапусты - М.: ИНФРА-М, 2000.
    11. Рыбина М.Н. Основные этапы становления малого предпринимательства в условиях современных радикальных рыночных реформ в России // Менеджмент в России и за рубежом, №2, 2001.
    12. Тарануха Ю. Предпринимательство в переходной экономике - Экономист №10, 2000.
    13. Упрощенная система налогообложения, учета и отчетности для организаций - субъектов малого предпринимательства / Состав. О.В. Кратт. - М.: Экзамен, 2002.
    14. Шестоперов О. Современные тенденции развития малого предпринимательства в России // Вопросы экономики, №4, 2001
    15. Шеховцов А. Законодательство и развитие малого бизнеса в регионах // Вопросы экономики, №4, 2001
    16. Лысенко В. Взаимодействие власти и бизнеса в регионах: Российская версия. // Федерализм (Москва). - 23.12.2002. - 004.
    17. Бремя государства и экономическая политика. // Общество и экономика (Москва). - 25.11.2002. - 010-011.
  • 3520. Взаимодействие математики и языкознания
    Иностранные языки

    Цель моей курсовой работы кратко осветить связь математики с такой отраслью языкознания, как лингвистика. Начиная с 50-х годов прошлого века, математика применяется в лингвистике при создании теоретического аппарата для описания строения языков (как естественных, так и искусственных). Однако следует сказать, что она не сразу нашла себе подобное практическое применение. Первоначально математические методы в лингвистике стали использоваться для того, чтобы уточнить основные понятия языкознания, однако с развитием компьютерной техники подобная теоретическая посылка стала находить применение на практике. Разрешение таких задач, как машинный перевод, машинный поиск информации, автоматическая обработка текста требовало принципиально нового подхода к языку. Перед лингвистами назрел вопрос: как научиться представлять языковые закономерности в том виде, в котором их можно подавать непосредственно на технику. Популярным в наше время термином «математическая лингвистика» называют любые лингвистические исследования, в которых применяются точные методы (а понятие точных методов в науке всегда тесно связано с математикой). Некоторые учёные прошлых лет, считают, что само выражение нельзя возводить в ранг термина, так как оно обозначает не какую-то особую «лингвистику», а лишь новое направление, ориентированное на усовершенствование, повышение точности и надёжности методов исследования языка. В лингвистике используются как количественные (алгебраические), так и неколичественные методы, что сближает её с математической логикой, а, следовательно, и с философией, и даже с психологией. Ещё Шлегель отмечал взаимодействие языка и сознания, а видный лингвист начала ХХ века Фердинанд де Соссюр (о его влиянии на становление математических методов в лингвистике расскажу позже) связывал структуру языка с его принадлежностью к народу. Современный исследователь Л. Перловский [43] идёт дальше, отождествляя количественные характеристики языка (например, число родов, падежей) с особенностями национального менталитета (об этом в разделе 2.2, «Статистические методы в лингвистике»).