Geum.ru

Курсовой проект

  • 24461. Региональный земельный рынок: состояние и перспективы
    Иностранные языки

    9562 (35250)Итого сделок с государственными и муниципальными землями3837191 (67470067)3823582 (70237741)3781642 (68345166)4. Купля-продажа земли гражданами и юридическими лицами323532 (82463)357937 (123386)378215 (293955)5. Дарение30100 (13358)32326 (27223)31824 (57528)6. Наследование161330 (137903)165162 (106195)147653 (133820)7. Залог8773 (31665)6350 (18792)7479 (16959)Итого сделок между гражданами и юридическими лицами523735 (92653890)561775 (9275596)565171 (502261)Всего сделок в отчётном году с учётом всех действующих договоров аренды4360926 (967735456)4385357 (70513337)4346813 (68847427)в том числе сделок, совершённых в отчётном году1075648 (14327322)1218478 (12264796)1199855 (15197766)Значительное распространение получили сделки по продаже прав аренды. В 2005 году права аренды были выкуплены на 5854 земельных участках площадью 23316 гектаров в 46 субъектах РФ. (таблица 2)
    Судя по зарегистрированным договорам аренды, бюджет РФ должен был в 2001 году пополниться на 30,3 миллиарда рублей. Однако, по данным Министерства РФ по налогам и сборам, фактически удалось собрать лишь 12,8 миллиарда рублей. Тогда как в 2002 г. в консолидированный бюджет поступило 49,5 млрд. руб., в том числе 51,2% от земельного налога и 48,8% от арендных платежей. Продажа государственных и муниципальных земель гражданам началась в соответствии с указами Президента Российской Федерации «О неотложных мерах по осуществлению земельной реформы в РСФСР» от 27 декабря 1991 года, «О дополнительных мерах по наделению граждан земельными участками» от 23 апреля 1993 года и «О гарантиях собственникам объектов недвижимости в приобретении в собственность земельных участков под этими объектами» от 22 июля 1994 года. Если поначалу удалось пробудить довольно активный интерес к приобретению земельных участков в основном для индивидуального жилищного строительства, личного подсобного хозяйства, садоводства (в 1993 году оказались проданными 137,3 тысячи участков площадью свыше 57 тысяч гектаров), то затем интерес начал падать. После 1993 года общее число продаж ежегодно стало сокращаться в полтора-два раза (в 1998 году состоялось только 11,5 тысячи сделок с участками общей площадью 7,5 тысячи гектаров). С 1999 года количество продаж вновь начало расти. В 2005 году зарегистрировано уже 154702 сделок на общую площадь 91446 гектаров. Земли по-прежнему приобретались главным образом с целью строительства индивидуальных домов, ведения личного подсобного хозяйства (ЛПХ) и садоводства . Обладателями наибольших площадей в сумме 11 383 гектаров стали всего 90 фермеров. Граждан, пожелавших приобрести земли для предпринимательских (несельскохозяйственных) целей, оказалось намного больше 1 439, но сторговали они всего лишь 429 гектаров, в среднем по 30 соток каждый.
    Следует отметить, что количество сделок по продаже земельных участков на торгах по сравнению с 2004 годом в целом по России увеличилось в 2,1 раза, а по площади в 9,3 раза (9562 сделки, 35250 га). Доля сделок, осуществлённых на торгах, составляет по количеству и площади соответственно - 6,2 % и 38,5 % (таблицы 1, 2) В 2005 году на торгах по приобретению земель зарегистрировано около 9,5 тыс. граждан и организаций.

  • 24462. Региональный имидж Санкт-Петербурга как политического, экономического и культурного центра
    Маркетинг

    Специалисты приводят следующие параметры, определяющие имидж региона:

    • качество жизни - наличие жилья для различных социальных групп населения, социальные услуги, качество продуктов питания, сооружения для отдыха, уровень и доступность образования, лечения;
    • кадровые ресурсы - подготовка, повышение квалификации, адаптация к новым условиям и требованиям;
    • инфраструктура - транспорт, связь, средства передачи данных, гостиницы, бытовые услуги и пр.;
    • высокие технологии - способность территории развивать и поддерживать высокотехнологичные отрасли, обновлять существующую базу;
    • капитал - масса капитала, сконцентрированная на территории в виде собственных и привлеченных средств;
    • контролирующие органы - рациональность, мобильность, эффективность, честность, отсутствие бюрократизма;
    • инфраструктура бизнеса - доступность и уровень услуг в области консалтинга, аудита, рекламы, права, информации, паблик рилейшн, институциональные условия осуществления сделок с титулами собственности;
    • власть - команда личностей, компетентность членов команды, нестандартность идей, стиль принятия решений, прозрачность законотворчества, отношение к социальным проблемам и.т.д.
  • 24463. Региональный компонент в обучении иностранному языку
    Педагогика

     

    1. Барменкова О.И. Эффективные приемы обучения английскому языку. Пенза, 1997.
    2. Бим И.Л., Маркова Т.В. Об одном из возможных подходов к составлению программ по иностранным языкам // ИЯШ, 1992, №1.
    3. Благова Н.Г., Коренева Л.А., Родченко О.Д. О концепции обучения русскому языку с учетом регионального компонента (Для средней общеобразовательной школы). // РЯШ. 1993. - № 4 с.16-19.
    4. Волкова Н.А. Курские народные говоры как объект лингвистического изучения. // Роль народной культуры в духовном возрождении России: Сб. докладов на первой научной конференции. Курск. 1995. с. 14-18
    5. Дейкина А.Д. Воспитание национального самосознания при обучении русскому языку. //РЯШ. 1993. - № 5. с. 3-11.
    6. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования /Госкомитет РФ по высшему образованию.- М.: Лотос, 1995.
    7. Закон РФ «Об образовании». М., 1996.
    8. Занина Е.Л. 95 устных тем по английскому языку. М.: Айрис-пресс, 2005.
    9. Зимняя И.А., Сахарова Т.Е. Проектная методика обучения английскому языку // ИЯШ, 1991, №3.
    10. Кокорина Л.А., Ищенко А.А. Кубановедение на уроках иностранного языка// Педагог: повышение квалификации. 2007. №12.
    11. Косачева И., Косачева Ю. Использование аутентичных видеокурсов в обучении английскому языку. // Первое сентября. Английский язык 2006. - №3.
    12. Львова С.И., Ляпина С.Н. Использование региональной лексики при обучении морфемике и словообразованию. //Русская словесность. 1999. № 2. с.43-46.
    13. Лыжова Л.К. Региональный компонент в преподавании русского языка. //РЯШ. 1994. - № 4. с.11-14.
    14. Мазур Л.Ю. Ролевые игры. // Первое сентября. Английский язык 2004. - №35.
    15. Майорова Т.М. Ономастика в лингвокраеведческой работе. //РЯШ. 2000. - № 4. с.43-47.
    16. Маслыко Е.А. и др. Настольная книга преподавателя иностранного языка. Минск, 2000.
    17. Махмутова Е.Н., Батина М.Г. Интегрированный урок по теме "США: природа, города, население, сельское хозяйство"// Иностранные языки в школе. 1997, №4.
    18. Национальный проект «Образование». Первые шаги [Текст] // Труд и право. - 2006. - №2. - С. 58-65.
    19. Никитенко З.Н., Осиянова О.М. О некоторых возможностях использования лингвострановедения в обучении английскому языку детей 6-9 лет // Начальная школа, 1994, №9.
    20. Остапец А.А. Педагогика туристско-краеведческой работы в школе. М., 1995.
    21. Панасюк Х.Г. И. Германия: Страна и люди. Мн.: Выс.шк., 1998.
    22. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов педагогических вузов. М., 1999.
    23. Программа развития, воспитания образования России на 1999-2001
      годы. //Российское образование. 2000. - № 1. с.69-77.
    24. Сысоев Л.В. Язык и культура: в поисках нового направления в преподавании культуры страны изучаемого языка // Иностранные языки в школе, 2001, №4
    25. Суворова Г.Ф. и др. Средства обучения и методика их использования в начальных классах. М., 1990..
    26. Тамбовкина Т.Ю. О некоторых принципах построения интегрированного курса "Иностранный язык и регионоведение"// Иностранные языки в школе, 1996, №5.
    27. Тамбовкина Т.Ю. Региональный материал на уроках немецкого языка // ИЯШ, 1995, №1.
  • 24464. Регистрации граждан по месту пребывания и месту жительства
    Юриспруденция, право, государство

    В работе "Правовые и организационные основы деятельности паспортно-визовой службы органов внутренних дел Российской Федерации" И.Б. Кардашова, учитывая, что в настоящий период институт прописки утратил свое значение, а также, что уже процитированные дефиниции паспортно-визовой системы не включают в это понятие субъекты реализации соответствующих норм и правил, считает, что паспортно-визовая система это не что иное, как "...совокупность правовых норм, регламентирующих порядок действия на территории Российской Федерации паспортно-визовых режимов, а также как особый вид деятельности компетентных органов государственного управления, направленной на обеспечение этих режимов...". Это достаточно нетрадиционный подход к освещению данного вопроса. Известно, что под паспортным режимом понимается совокупность норм и правил паспортной системы, устанавливаемых государством и действующих на территории той или иной местности, в зависимости от их социально - экономических и иных особенностей. По мнению большинства авторов, два эти понятия взаимосвязаны и соотносятся как часть и целое: "...паспортно-регистрационной системой осуществляется общее регулирование отношений, возникающих по поводу получения паспортов, учета и регистрации граждан, определяются субъекты этих отношений и их правовое положение, а также ответственность за нарушение установленных правил." Можно, конечно, говорить о паспортной системе, как о совокупности правовых норм, регулирующих и обеспечивающих действие на территории нашего государства паспортных режимов, но как видится нам, традиционный подход в данной ситуации более точно отражает сущность паспортной системы, как совокупности прежде всего общественных отношений, складывающихся в данной сфере, поскольку правовые нормы основываются на них, а также именно их регулируют. Также представляется достаточно спорным мнение Кардашевой И.Б. о том, что в настоящее время можно говорить о существовании целостной паспортно-визовой системы. Да, конечно, в соответствии с постановлением Совета Министров Российской Федерации - Правительства Российской Федерации от 15 февраля 1993 года № 124, с изменениями, внесенными постановлением Правительства Российской Федерации от 23 октября 1993 года № 1082 "О реорганизации подразделений виз, регистрации и паспортной работы милиции в паспортно-визовую службу органов внутренних дел" на паспортно-визовую службу органов внутренних дел возложены обязанности по выдаче паспортов, осуществлению регистрационного учета, регистрации иностранных граждан и лиц без гражданства, выдаче им документов на право проживания, оформлению документов и разрешений на въезд и выезд, исполнению законодательства по вопросам гражданства. Субъектами данных правоотношений являются как государство в лице уполномоченных на то законом органов, так и граждане Российской Федерации, иностранные граждане, лица без гражданства. Однако фактически в состав единой паспортно-визовой службы в настоящее время входят три подразделения, выполняющие достаточно разную работу. Дифференцированы по своему составу и объекты, на которые направлена их деятельность, в частности, объектом работы отделений паспортной работы являются отношения по поводу документирования граждан паспортами гражданина Российской Федерации, сложнее вопрос с регистрационным учетом граждан, поскольку в соответствии с действующим законодательством (ст. 1 ч.3 Закона Российской Федерации от 25 июня 1993 года "О праве граждан Российской Федерации на свободу передвижения, выбор места пребывания и жительства в пределах Российской Федерации" и п.31 Правил пребывания иностранных граждан в СССР, утвержденных постановлением Кабинета Министров СССР от 26 апреля 1991 года №21226) иностранные граждане и лица без гражданства наравне с гражданами России подлежат регистрации по месту пребывания и по месту жительства, а также снятии с регистрационного учета по выбытии с таковых. Однако в данных отношениях иностранные граждане и лица без гражданства являются специальным субъектом, поскольку не все они подлежат регистрационному учету, а лишь те, кто постоянно проживает в Российской Федерации (имеет разрешение на постоянное проживание и вид на жительство). Можно добавить, что граждане Российской Федерации в свою очередь могут быть субъектом общественных отношений, складывающихся в процессе работы отделений виз и регистрации только в случае их обращения за получением документов, удостоверяющих их личность за пределами Российской Федерации (паспорт гражданина Российской Федерации, дипломатический, служебный и паспорт моряка). Но по нашему представлению, деятельность по обеспечению граждан Российской Федерации подобного рода документами следовало бы передать в ведение паспортной службы, что более соответствует ее целям и задачам и упростило бы процедуру документирования, а также снизило бы нагрузку на собственно визовые подразделения. Особое место занимает служба исполнения законодательства по вопросам гражданства, поскольку в данном случае субъектом отношений по поводу предоставления гражданства или выхода него могут быть как граждане Российской Федерации, так и иностранные граждане и лица без гражданства. Уважая право И.Б. Кардашовой на собственное мнение, хотелось бы заметить, что автор рассмотренной работы в данном случае чисто механически смешивает отнюдь не взаимосвязанные понятия и строит на этом рассуждения о единстве паспортной и визовой систем.

  • 24465. Регистрация ионизирующего излучения структурой полупроводник-металл-диэлектрик
    Физика
  • 24466. Регистры и формы бухгалтерского учёта
    Разное

     

    1. Астахов В.П. Бухгалтерский (финансовый) учет: Учебное пособие. Серия «Экономика и управление».- Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ»,2002. С. 41 - 48.
    2. Богатая И.Н., Хахонова Н.Н. Бухгалтерский учет. Ростов н/Д: «Феникс», 2002. С. 10 27.
    3. Бухгалтерский учет: Учеб. Изд. 5-е, перераб. и доп Под ред. П.С. Безруких. М.: «Бухгалтерский учет», 2004. С.11-89.
    4. Бухгалтерский учет: Учеб. Под ред. Я.В. Соколова. М., 2004. С.10-11.
    5. Вещунова Н.Л., Фомина Л.Ф. Бухгалтерский учет: Учеб. 2-е изд. М.: Финансы и статистика, 2003. С.67-78.
    6. Захарьин В.Р. Теория бухгалтерского учета: Учеб.: М.:ИНФРАМ,2003.С. 32-54.
    7. Козлова Е. П. Бухгалтерский учет в организациях. М.: Финансы и статистика, 2001. С. 89-115.
    8. Козлова Е.П., Бабченко Т.Н., Галанина Е.Н. Бухгалтерский учет в организациях. М.: Финансы и статистика, 2000. С.76-84.
    9. Комментарий к законодательству по бухгалтерскому учету / Под ред. С.А. Николаевой. Изд. 3-е, перераб. и доп. Книги 1, 2. М.: «Аналитика-Пресс», 2000. С.134-156.
    10. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учеб.пособ.- М.: Инфра-м,2002.С.12-15.
    11. Кондраков Н.П., Иванова М.А. Бухгалтерский управленческий учет: Учеб. пособие. М.: ИНФРАМ, 2003. С. 58-64.
    12. Краснова Л.П., Шалашова Н.Т., Ярцева Н.М. Бухгалтерский учет: Учеб. 2-е изд. М.: «Юристъ», 2002. С. 37-49.
    13. Основные документы бухгалтерского учета. / Под ред. Я.В. Соколова. М.: Финансы и статистика, 1993. 496 с.
    14. План счетов бухгалтерского учета финансово-хозяйственной деятельности организации: Утв. Пр. МФ РФ №9461 от 31.10.2000.
    15. Рахман З., Шеремет А. Бухгалтерский учет в рыночной экономике. М.: ИНФРА, 1996. 272 с.
  • 24467. Регіональна економіка і регіональна політика
    Экономика

    Економічна самостійність регіону повинна ґрунтуватися на його самодостатності та врахуванні власних економічних і соціальних інтересів. Забезпечуючи необхідні умови для ефективного розвитку власного господарського комплексу, регіон налагоджує еквівалентні міжрегіональні зв'язки, обмін фінансовими і матеріально-технічними ресурсами, товарами, робочою силою з іншими територіями. Головними передумовами економічної самостійності регіонів є: обмеження впливу центральних органів управління на економічну діяльність населення певної території; чітке визначення компетенції кожного територіально-адміністративного утворення; розвиток ринкових відносин; реалізація можливостей у підвищенні рівня соціально-економічного розвитку території. Економічна самостійність регіону тоді набуває реального змісту, коли результати господарювання в межах певної території безпосередньо впливають на рівень життя його населення. Удосконалення структури господарського комплексу регіону, підвищення ефективності його функціонування, вдале розміщення нових виробництв повинні спричинити розширення сфери зайнятості населення регіону і зростання рівня його доходів. В основу економічної самостійності регіону покладено територіальну власність, об'єктом якої є природні ресурси, підприємства сфери матеріального виробництва, окремі заклади соціальної сфери. Розрізняють загальнодержавну та муніципальну власність. До муніципальної належить власність областей, районів, міст та сіл. Суб'єктом муніципальної власності виступають ради відповідних рівнів.

  • 24468. Регіональна економіка промисловості України
    География

    січеньлютийберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгруденьМ'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, свіжі чи охолоджені, тис. т200520,719,821,720,022,322,122,121,022,321,623,026,9200623,724,325,226,026,926,726,326,526,126,226,328,8200728,328,431,533,532,833,134,232,430,7Молоко оброблене рідке, тис. т200558,857,870,262,971,175,775,277,674,571,369,763,0200659,960,270,562,071,273,475,969,865,664,560,859,8200761,062,464,568,375,874,673,873,971,2Вершки, тис. т20050,80,70,82,23,43,02,72,51,00,90,91,920060,60,50,80,81,02,11,51,21,51,11,10,920070,70,91,21,31,11,21,21,51,1Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний, тис. т20055,66,57,07,07,26,66,76,87,17,37,47,720066,77,88,27,28,27,17,47,17,88,48,38,020077,68,18,47,68,57,47,87,77,8Продукти кисломолочні, тис. т200536,638,242,442,244,046,145,345,439,838,238,037,8200637,740,545,241,747,446,550,646,640,340,940,540,3200742,442,444,242,551,551,250,750,842,4Масло вершкове, тис. т20054,34,46,59,114,516,315,813,512,29,86,35,320064,95,17,17,912,614,913,111,09,67,54,84,120073,53,15,87,712,413,012,711,510,4Олія соняшникова нерафінована, тис. т2005113,999,6112,3112,7102,487,570,842,878,4167,0175,7183,72006170,1163,0182,2178,8183,2166,9171,5114,761,4185,1183,2190,02007201,3175,9194,7191,7206,6184,3166,1106,3108,5Цукор-пісок, отриманий з цукру-сирцю тростинного чи бурякового, тис. т20057,79,30,78,011,3102,2373,0995,4503,8101,0200611,22,00,6299,91088,2922,6280,4200715,60,30,04208,1Тканини всього, млн.. м220058,29,08,69,78,89,79,710,58,810,210,58,720066,87,78,68,38,28,48,68,57,37,99,48,920077,58,69,79,18,99,79,78,79,3Вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні машинного чи ручного вязання, млн.. пар20052,93,95,25,04,65,03,94,64,95,04,34,320062,63,95,04,84,83,93,23,94,74,64,84,120073,24,64,45,75,74,73,44,04,7Светри, джемпери, пуловери, жилети та вироби аналогічні трикотажні машинного чи ручного вязання, тис. шт.2005310,4298,9352,2359,4334,9413,8376,0485,6473,9446,3424,3448,62006341,2346,7459,7457,9414,7484,0396,0366,7318,2287,5270,4285,62007201,5221,4355,2296,6233,5286,7349,0320,5398,4Одяг верхній трикотажний, тис. шт.2005345,7304,0395,1361,8360,9315,8436,3332,0381,1289,9278,9287,32006328,8336,5535,0449,5455,2411,0373,1448,9461,4470,4434,0541,52007243,4225,3292,8304,7295,1260,3300,3309,5386,2Трикотаж спідній,

  • 24469. Регіональна економіка сільського господарства України
    География

    Реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі)МолокоЯйця всіх видівВовнатис.ту % до січнягрудня 2004р.тис.ту % до січнягрудня 2004р.млн. шт.у % до січнягрудня 2004р.ту % до січнягрудня 2004р.Україна2367,598,013802,5100,113025,5109,03216100,4Автономна Республіка Крим156,8110,9346,892,5571,4104,3609115,3Вінницька76,674,3848,8110,0570,0133,92180,8Волинська89,2106,2550,2105,4219,4102,52295,7Дніпропетровська160,5118,3493,7100,2882,1119,53188,6Донецька122,2103,5605,3104,81388,7110,0157101,3Житомирська69,488,5730,9102,9440,7107,72395,8Закарпатська73,6101,0395,790,2298,6101,4196100,0Запорізька77,2102,7383,8102,0556,7116,15992,2Івано-Франківська87,5101,3576,3101,0346,4116,15185,0Київська230,5120,7692,697,61455,6105,7480,0Кіровоградська65,588,8394,8100,7283,3105,532103,2Луганська65,4101,7409,3102,8608,1102,96598,5Львівська123,196,7930,397,0550,1106,51493,3Миколаївська44,295,3432,397,2313,7132,564112,3Одеська81,176,9606,584,4684,8100,1144999,3Полтавська55,687,3754,0112,1537,8101,713100,0Рівненська67,888,7502,098,4327,9106,321116,7Сумська94,796,4498,099,2371,6110,833100,0Тернопільська63,589,4485,499,0290,8104,5583,3Харківська139,096,2566,0100,9752,1108,14275,0Херсонська62,3100,8357,5104,0248,6107,114388,8Хмельницька75,969,6722,795,2190,3110,81593,8Черкаська146,4101,8518,4102,9534,7118,1583,3Чернівецька51,4100,2367,6100,4243,897,912795,5Чернігівська88,196,2633,6101,9358,3100,31593,8

  • 24470. Регіональний розвиток і особливості розміщення морського транспорту країн СНД
    Транспорт, логистика

    Морський транспорт займає незначне місце в структурі внутрішніх перевезень але має великий транзитний потенціал.Через морські порти відбувається експорт російської нафти до Європи, а також контейнерні перевезення. Комплекс морського транспорту складається з кораблів та морських портів. Зараз морський флот України нараховує близько 240 суден, але всі вони є морально та фізично застарілими, потребують значних капіталовкладень.Морських портів в Україні налічується 18, але прибутково з них діють не більше п'яти. Інші змушені майже щорічно ско-рочувати обсяги основних засобів виробництва. Проблеми цієї галузі:відсутність в Україні портів третього покоління не використання або погане використання в роботі останніх досягнень логістики, порти є державними підприємствами, тому до них до сих пір застосовується практика “навішування” соціальних об'єктів (дитсадок, лікарні), що звичайно збільшує видатки підприємств та зменшує їх рентабельність, скорочення обсягів контейнерних перевезень, відсутність молодого менеджментського складу.

  • 24471. Регіональний розвиток соціальної інфраструктури України
    Экономика

     

    1. Андрощук Г.А. Рынки технологий: проблемы лицензионного обмена// Стратегія економічного розвитку України. 2007. - №7.
    2. Ващенко Н.П. Участь України та Угорщини в європейських науково-технічних програмах і проектах // Вісн. КНТЕУ. 2007. - №2. С.11-16.
    3. Виноградов О.В. Система здравохранения США. Полезные предложения для государственного управления в Украине // Економіка держави. 2007. №9. С.43-47.
    4. Голуб В. Банківська діяльність на роздрібному ринку: сутність, основні положення й поняття // Вісн. КНТЕУ. 2007. - №2. С.58-66.
    5. Ільїн С.В. Стратегія розвитку соціальної сфери великого промислового міста // Вісн. Дон ДУЕТ. Сер. Екон. Науки. 2007. - №3(35). С.36-45.
    6. Корнійчук В.В. Освіта в географічному вимірі // Матер. III Всеукр.наук. практ. Конф. «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України»(15-19.07.07). Х.:2007. С.78-79.
    7. Мельниченко т.ю. Сучасні фактори територіальної організації вищої освіти України // Україн. географ. журн. 2003. - №3. С.156-163.
    8. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С.І. Бандур, Т.А. Заєць, В.І. Куценко та ін. // За заг. Ред.. Б.М. Данилишина. 2-ге вид. допов. і переробл. Черкаси: Брама-Україна, 2006. 620с.
    9. Харазішвілі Ю. Оцінка ефективності соціально- економічного розвитку регіонів України // Економіка України. 2007. - №2. С.55.
    10. www.ukr.stats.gov.ua
    11. www.ukrcenter.com.ua
    12. www.kontrakty.com.ua
    13. www.economy.stats.ua
  • 24472. Регіональний розвиток харчової промисловості України
    Разное

    Динаміку капіталовкладень-у розвиток харчової промис сті та іі окремих галузей характеризують дані табл 1 загальний обсяг капіталовкладень у харчову промисловістть у 1999-2001 роках зріс порівняно з попереднім річним періодом лише на 13,5 % , у тому числі в харчо-смакову на 29.2, м”ясну й молочну на 33,7, а в борошномельно-круп”яну та комбікормову промисловість зменшився відповідно на 65,2 і 28,5 % а через обмеженость внутрішніх джерел фінансування промисловості, повязану із загальним кризовим станом економіки України, важливе джерело їх поповнення залучення іноземних інвестицій У першому півріччі року прямі іноземні інвестиції в харчову промисловістьь становили майже 6 мільйонів доларів США, їх питома вага в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій 12,6 % У цей період іноземні інвестиції були вкладені у 248 підприємств галузі, причому 47 % цих інвестицій припадало на ті підприємства, створення яких є основною формою залучення іноземного капіталу Найбільші інвестиції в харчову промисловість України здійснила Німеччина (25 % загальних надходжень), Великобританія та Кіпр (14%)) про стагнацію інвестиційних процесів стверджують дані про зменшення абсолютного й відносного приросту потужностей по виробництву основних харчових продуктів (табл 2) повільнення інвестиційних та інноваціних процесів призвело до різкого старіння матеріально-технічної бази підприємств, підвищення рівня спрацьованості основних фондів, зниження коецієнта використання виробничих потужностей, зростання собівартості та зниження рентабельності вироба Спрацювання промислово-виробничих фондів загалом у харчовій промисловості досягло 39,6 %, окремо у м”ясній і молочній 39,8, рибній 49% У відтворюючій структурі капітальних вкладень на будівництво нових підприємств та розширення діючих у середньому за 2000 роки направлялось лише близько 27 % їх загального збсягу, тоді як у попередні роки вони сягали 30-50 %. Коефіцієнт використання виробничих потужностей при оптимальному рівні 85-90 % у більшості галузей становить нині 30-50 % що зумовлено недостатньою забезпеченісьтю сировиною паливно-енергетичними ресурсами, неплатоспроможністю населення, витісненням на внутрішньому й зовнішньому ринках продовольчих товарів вітчизняних підприємств

  • 24473. Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
    География

    Показники199019952000В 2000, % до19901995УкраїниТериторія, тис км220,920,920,91001003,5Кількість наявного населення, тис. осіб1530,91504,61435,293,795,42,9Питома вага міського населення, %535555,0---Трудові ресурси(без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис. чол.724,2662,8787,9108,8118,92,7Питома вага трудових ресурсів у загальній кількості населення, %47,344,054,9---Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис. осіб843,8813,9594,770,573,13,0Валова додана вартість у цінах 1999 р., млн. грн..35312546-72,12,4Валова додана вартість (у цінах 1999 р.) в розрахунку на душу населення, грн..23371747-74,883,9Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) у порівняних цінах, млн.. грн.130642619514,945,81,4Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) надушу населення у порівняних цінах, грн..855,3282,7135,215,847,847,7Обсяг продукції промисловості (у порівнянних цінах 1999 р), млн. грн.4061,52475,150,683,01,9Продукція сільського господарства (у порівняних цінах 1996р.) млн. грн.22221474124556,084,54,8Виробництво товарів народного споживання без вартості алкогольних напоїв (у цінах 1999 р.), млн. грн.2495124194237,775,93,9у тому числі:продовольчі169198855833,056,53,9непродовольчі80425338447,8151,84,7Експорт товарів, млн. дол. США275,5Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.2,661,701,867,7105,91,0Споживання електроенергії в промисловості, (без власних потреб електростанцій) млрд. кВт. год.3,131,851,3944,475,11,8Споживання палива автобензину, тис. тонн149,487,558,63,0вугілля та вугільної продукції, тис. тонн.979,0303,331,00,5Газу природного млн. м3 33183002,22472,174,582,33,6топкового мазуту, тис. тонн306,141,113,43,4дизельного пального, тис. тонн247,1153,762,23,1

  • 24474. Регіональний туризм на прикладі Черкащини
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Закон України „Про туризм” вiд 15.09.1995 № 324/95-ВР із змінами та доповненями/ Верховна Рада України. К.: Парламентське видавництво, 2003. 20 с.
    2. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки // Урядовий портал (www.kmu.gov.ua).
    3. Кирей В. Зелений туризм не тільки відпочинок, а й важлива галузь економіки// Черкаський край, - №24 від 29 березня 2006р.
    4. Ковальова В. Важкий шлях інвестора // Готельний і ресторанний бізнес, - №5, - 2002.
    5. Левковська Л.В. Туризм та готельний бізнес в Україні: стан і перспективи розвитку// Трибуна, - №5-6, - 2003,- с.38-39.
    6. Лихоманкова О.В. Стан і перспективи регіонального розвитку туризму в Україні// Актуальні проблеми економіки,-№6(36),-2004,-с.149-155.
    7. Мунін Г., Зінов'єв Г. Сільський туризм перспективний напрямок розвитку туристичної індустрії україни//Трибуна, - №1-2,- 2003,- с.42-43.
    8. Уніят А., Альховіцька О. Перспективи розвитку ринку готельних послуг в Україні: світовий досвід та вітчизняна практика // Вісник ТАНГ - №5-2, - 2005 с. 257-265.
    9. Шульгіна Л. Тенденції розвитку українського туризму: географічний та мотиваційний аспекти динаміки попиту// Вісник ТАНГ, - №5-2, - 2005, -с.186-192.
    10. Агафонова Л., Агафонова О.. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Київський ун-т туризму, економіки і права. К.: Знання України, 2002. 352 с.
    11. Туризм в Україні. Статистичний бюлетень, - К.:Державна туристична адміністрація України, - 2004.
  • 24475. Регіональні особливості відтворення населення України
    Социология
  • 24476. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
    История

    Попри загальний осуд більшовицькою пропагандою релігійного світосприйняття, їй довелося рахуватися з церквами і віруючими верствами населення регіону, віддавши клір, його паству і все, що їм належить, під контроль відповідних установ. Восени 1923 р. спостереження цих органів за релігійним рухом в Україні рясніли на повідомлення про так звані “дива" - про появу хрестів на сільських дорогах і перехрестях (Калинівський хрест, Галичанські хрести - від с. Галичанці Могилівського округу), відновлення ікон, куполів та т. ін., - в основному в Подільській і Київській губерніях84. В умовах відсутності більш-менш еквівалентного відповідника (або хоча б замінника) духовно-релігійного світогляду в комуністичній ідеології, “обновленський” рух влада намагалася взяти під свій контроль85. Тож, під час відчайдушних спроб будь-якими засобами розколоти автокефальний рух в Україні, одним із методів “висвячення" українців у віруючих нового (радянського) штибу було запровадження богослужіння українською мовою у так званій “Живій Церкві”86 - відомій радянській установі, яка функціонувала на перспективу з утопічною далекоглядною метою повністю ліквідувати релігійне світосприйняття серед громадян СРСР. Зовсім швидко “Жива Церква” стала набувати визнання. Наприклад, 23 січня 1924 р. відділ релігії і культу Шевченківського виконкому по закінченні чергового зїзду духовенства і мирян постановив визнати цілком “православним" і “канонічним" обновленський рух у церкві87. Часто в таких церквах службу вели звичайні партійці, перевдягнені в рясу, що викликало масу невдоволення місцевого населення88. Розуміли важливість українізації церкви і синодальні общини. З метою перехопити “українізаторську" ініціативу в автокефалістів благочинний синодальних общин Медведівського району Черкаського округу Степан Кравченко наполягав перед ІІІ Всеукраїнським собором, що мав відбутися навесні 1928 р., на обранні в новий Пленум Синоду хоча б половини членів, які б знали українську мову, виданні на місцях українською мовою Євангелії, прихідських уставів, українського Богослужебника; на українізації і спрощенні змісту журналу “Український Благовісник”89. Розкол і постійне цькування автокефального руху з боку більшовиків, призвели, проте, до його поступового розпорошення і остаточної ліквідації наприкінці 20-х років. Із зникненням основного в Україні конфесійного конкурента, здавалося б, мали зітхнути з полегшенням інші церковні громади. Проте, урядом було заплановано знищення всіх “забобонних" установ, а тому досить швидко розпочалася кампанія по усуненню будь-яких ідеологічних конкурентів радянської влади взагалі. В умовах сталінського режиму кампанія набирала прискорених темпів.

  • 24477. Регламентация деятельности муниципальных служащих на примере организационно-контрольного отдела администрации города Бердска
    Менеджмент

    Заместители главы администрации Центрального районаДеятельность, за которую несет персональную ответственностьПервый заместитель главы администрации по городскому хозяйствуВыработка и реализация решений по вопросам жизнеобеспечения района и стабильному функционированию районного хозяйства. Заместитель главы администрации по экономике и доходамВыработка и реализация решений по вопросам состояния и развития экономической и финансовой сфер района (в том числе бюджетной, тарифной, налоговой, промышленной и инвестиционной политики), земельных и имущественных отношений, развития на территории района сферы услуг (общественного питания, торговли, бытового обслуживания, туризма, ритуальных услуг), взаимодействия с производственными и предпринимательскими структурами, содействия развитию сферы материального производства, включая вопросы развития промышленности, науки и научного обслуживания, статистической деятельности. Заместитель главы администрации по социальной сфереВыработка и реализация решений по вопросам состояния и развития социальной политики, районной политики в области здравоохранения, образования, культуры, спорта и работы с молодежьюЗаместитель главы администрации по организационной работеВыработка и реализация решений по вопросам организационного обеспечения деятельности администрации, кадровой и информационной политики администрации, взаимодействия с общественными и религиозными объединениями, политическими партиями, содействия созданию и развитию территориального общественного самоуправления и иных форм участия населения в осуществлении местного самоуправления; обеспечения общественной безопасности

  • 24478. Регламентация деятельности персонала: анализ должностных инструкций на примере Организационно-контро...
    Иностранные языки

    Заместители главы администрации Центрального районаДеятельность, за которую несет персональную ответственностьПервый заместитель главы администрации по городскому хозяйствуВыработка и реализация решений по вопросам жизнеобеспечения района и стабильному функционированию районного хозяйства.Заместитель главы администрации по экономике и доходамВыработка и реализация решений по вопросам состояния и развития экономической и финансовой сфер района (в том числе бюджетной, тарифной, налоговой, промышленной и инвестиционной политики), земельных и имущественных отношений, развития на территории района сферы услуг (общественного питания, торговли, бытового обслуживания, туризма, ритуальных услуг), взаимодействия с производственными и предпринимательскими структурами, содействия развитию сферы материального производства, включая вопросы развития промышленности, науки и научного обслуживания, статистической деятельности.Заместитель главы администрации по социальной сфереВыработка и реализация решений по вопросам состояния и развития социальной политики, районной политики в области здравоохранения, образования, культуры, спорта и работы с молодежьюЗаместитель главы администрации по организационной работеВыработка и реализация решений по вопросам организационного обеспечения деятельности администрации, кадровой и информационной политики администрации, взаимодействия с общественными и религиозными объединениями, политическими партиями, содействия созданию и развитию территориального общественного самоуправления и иных форм участия населения в осуществлении местного самоуправления; обеспечения общественной безопасностиВ состав Администрации Новосибирска входят следующие отделы:

  • 24479. Регламентация и модернизация процессов в государственной власти
    Политология
  • 24480. Регрессионный анализ
    Математика и статистика

    Корреляционный и регрессионный анализ. Исследование связей в условиях массового наблюдения и действия случайных факторов осуществляется, как правило, с помощью экономико-статистических моделей. В широком смысле модель это аналог, условный образ (изображение, описание, схема, чертёж и т.п.) какого-либо объекта, процесса или события, приближенно воссоздающий «оригинал». Модель представляет собой логическое или математическое описание компонентов и функций, отображающих существенные свойства моделируемого объекта или процесса, даёт возможность установить основные закономерности изменения оригинала. В модели оперируют показателями, исчисленными для качественно однородных массовых явлений (совокупностей). Выражение и модели в виде функциональных уравнений используют для расчёта средних значений моделируемого показателя по набору заданных величин и для выявления степени влияния на него отдельных факторов. Метод включения и исключения переменных состоит в следующем. Из множества факторов, рассматриваемых исследователем как возможные аргументы регрессионного уравнения, отбирается один, который более всего связан корреляционной зависимостью. Далее проводится та же процедура при двух выбранных переменных, при трех и т.д. Процедура повторяется до тех пор, пока в уравнение не будут включены все аргументы, выделенные исследователем, удовлетворяющие критериям значимости включения. Замечание: во избежание зацикливания процесса включения исключения значимость включения устанавливается меньше значимости исключения. Переменные, порождаемые регрессионным уравнением. Сохранение переменных, порождаемых регрессией, производится подкомандой. Благодаря полученным оценкам коэффициентов уравнения регрессии могут быть оценены прогнозные значения зависимой переменной, причем они могут быть вычислены и там, где значения определены, и там где они не определены.