Geum.ru

Курсовой проект

  • 12061. Михаил Романов и другие претенденты на царский трон в 1613 г.
    История

    1.Безбородко Ф. В преддверии смуты //«Фигуры и лица» приложение к «Независимой Газете» №4, февраль 1998 г.2.Борисов Н.С., Левандовский А.А., Щетинов Ю.А. Ключ к истории Отечества - М.: Изд-во Моск. ун-та, 19933.Буганов В.И. Мир истории. Россия в ХVII веке. - М.: Молодая гвардия, 1989.4.Иловайский Д. Новая династия. М. Астрель. 2003 5.Исаев И.А. История государства и права России: Полный курс лекций - М.: Юрист, 19946.Карамзин Н.М. История государства Российского. М.: Эксмо, 20057.Ключевский В.О. Русская история. Полный курс лекций. В 5-ти томах. Т. 2, М.: 2001 8.Ключевский В.О. Смутное время. Причины, ход и значение смуты. М.: 1992. 101с.9.Меленберг А. Царские выборы. Новая газета. № 5 23.01.200310.Морозова Л. Смута: ее герои, участники, жертвы. М.: АСТ Астрель, 200411.Платонов С.Ф. Полный курс лекций по русской истории. С-П.: Кристалл. 1997 12.Преображенский А.А., Морозова Л.Е., Демидова Н.Ф. Первые Романовы на Российском престоле. - М.: Русское слово - РС, 2000. 13.Сказание Авраамия Палицына. СПб. 1909, с. 91.14.Смирнов А.Шведский царь Газета Совершенно секретно №11/198 от 11.200515.Смута в Московском государстве: Россия начала XVII столетия в записках современников. М.: Современник, 1989. 462с.16.Соловьев С.М. История России с древнейших времен. М.: Эксмо. 2006 г., с.290.17.Тарле Я.М. Государи Российские. М.: Цитадель-трейд. Вече, 2006 г., с.26718.Тихомиров М.Россия в XVII столетии. М.:Наука,196219.Тюменцев И. Умом Миша молод, не дошел… Журнал Родина № 11 2006 г.

  • 12062. Міграція. Характеристика
    Социология
  • 12063. Міжбанківський кредит
    Банковское дело

     

    1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ.
    2. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні, затв. Постановою Правління НБУ 27 грудня 1999 р. № 621.
    3. Положення про кредитування: Положення НБУ: Затв. постановою правління НБУ від 28.09.95 №246// Додаток до «Вісника Національного банку». - 1995. -№11.- С.23.
    4. Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій, затв. постановою Правління НБУ 24,12,2003 №584.
    5. Зміни до Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затв. Постановою Правління НБУ 13 березня 2006 р. № 82.
    6. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. К.: ТзОВ Автоінтерсервіс, 1996.
    7. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України. Підручник. К.: КНЕУ, 2000.
    8. Коцовська, Ричаківська В.І. Операції комерційних банків, - Львів: ЛБІ НБУ, 2004 - 516с.
    9. Облік і аудит у банках: Підручник/А.М. Герасимович, Л.М. Кіндрацька, Т.В. Кривовяз та ін.; За заг. Ред. Проф. А.М. Герасимовича. К.: КНЕУ, 2004. - 536 с.
    10. Кривовяз Т.В., Остапчук Я.М. Фінансовий обілк у банках: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. К.: КНЕУ, 2008. 312 с.
  • 12064. Міжнародна економічна інтеграція як система господарських зв’язків різних країн, її розвиток і сучасний стан
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Астапов К.Формирование единого экономического пространства стран СНГ [Текст] / К.Астапов // Мировая экономика и международные отношения. 2007. №3. С.95-99.
    2. Багмет М.О. Світова та європейська інтеграція [Текст]: навч.посіб. / М.О.Багмет, Г.В.Коваль. Донецьк: Каштан, 2009. 349с.
    3. Беляєв М.І. Економічна політика [Текст] / М.І.Беляєв, М.І.Диба, А.З.Зазимко. К.: КНЕУ, 2007. 288с.
    4. Берглоф Е. Економічна інтеграція та глобальна рецесія [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://innovations.com.ua. 07.05.2010 р. Загол. з екрану.
    5. Внукова Н.М. Оцінка рівня виконання вимог СОТ для прискорення процесів інтеграції України до ЄС [Текст] / Н.М.Внукова // Зовнішня торгівля: право та економіка. 2009. №2(43). С.40-46.
    6. Врадій О. Концепції євроінтеграції та політичні трансформації [Електроний ресурс]. Режим доступа: http:www.viche.info.06.05.2010. Загол. з екрану.
    7. Горьовий В.П. Інтеграція України до ЄС і зовнішньоекономічна безпека держави [Текст] / В.П.Горьовий // Вісн.аграрної науки. 2009. №11. С.56-61.
    8. Гусинська Н. Тенденції розвитку регіональної інтеграції [Текст] / Н.Гусинська // Регіональна економіка.Серія «Економіка іправо». 2008. №4. С.185-191.
    9. Дайнеко А.Е.Мировая экономика: механизмы и факторы роста [Текст] / А.Е.Дайнеко, Г.В.Забавский, П.В.Шведко. М.: Изд-во делов. и учеб. лит., 2007. 321с.
    10. Зварыч Р. Социально-экономическая трансформация в Украине как перспектива конвергенции с ЕС [Текст] / Р.Зварыч // Журнал европейской экономики. 2008. Т.7, №2. С.170-193.
    11. Зимовець В.В. Вектори регіональної економічної інтеграції: зовнішні чинники та внутрішні передумови [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niisp.org/vydanna/panorama/.04.05.2010. Загол.з екрану.
    12. Киридон А.М. Інтеграційні виклики для України [Текст] / А.М.Киридон // Науковий вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Л.Українки. 2009. №3. С.166-170.
    13. Куревіна І.О. Глобалізація і проблеми європейської економічної інтеграції [Текст] / І.О.Куревіна // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.78 (ч.2). 2008. С.124-135.
    14. Лаврінчук І. Визначальні умови інтеграції України до ЄС [Текст] / І.Лаврінчук // Праця і зарплата. 2007. №42. С.4-5.
    15. Лукяненко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://finance-library.com.ua. 11.05.2010. Загол. з екрану.
    16. Малик Я.Й. Інтеграційні процеси на пострадянському просторі [Текст]: навч.посіб. / Я.Й.Малик, Ю.С.Занько. Львів: ПАІС, 2008. 87с.
    17. Макуха С.М. Міжнародні господарські звязки країн з перехідною економікою в умовах глобалізації [Текст] / С.М. Макуха. Х.: Право, 2006. 303с.
    18. Миронов В.С. Международная экономическая деятельность Украины [Текст] / В.С. Миронов, В.Н.Дуницкий. Донецк: Юго-Восток, 2009. 425с.
    19. Нікішина Е.А. Економічні аспекти євроатлантичної інтеграції України [Текст] / Е.А.Нікішина. Одеса: Ін-т пробл. ринку та економ.дослідж., 2006. 34с.
    20. Онищенко В.П. Україна у координатах ЄС [Текст] / В.П. Онищенко // Зовнішня торгівля: право та економіка. 2008. №3. С.5-13.
    21. Основи економічної теорії [Текст]: навч.посіб. / А.А.Чухно, П.С.Єщенко, Г.Н.Климко та ін.; за заг.ред. А.А.Чухна. К.: Вища школа, 2005. 606с.
    22. Панкова Л.А. Міжнародні економічні відносини [Текст] / Л.А.Панкова, В.В.Козик. К.: Знання-Прес, 2007. 328с.
    23. Пономаренко О.О. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності [Текст] / О.О.Пономаренко, В.В.Новікова. Х.: ХНЕУ, 2007. 194с.
    24. Сорокина Л.В. Экономика европейской интеграции [Текст]: уч. пособ. / Л.В.Соркина. Донецк: ДонНТУ, 2008. 159с.
    25. Стеців А.Л. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції [Текст] / А.Л.Стеців // Економіка України. 2009. №4. С.47-54.
    26. Сторонянська І.З. Міжрегіональні інтеграційні процеси в Україні: тенденції та перспективи розвитку [Текст] / І.З.Сторонянська. Львів: ІРД, 2009.388с.
    27. Фінанси [Текст]: навч.посіб. / За ред. С.І.Юрія, В.М.Федосова. К. :Знання, 2008. 611с.
    28. Чернега О.Б. Международная интеграция [Текст] / О.Б.Чернега, А.А.Семенов. Донецк: Каштан, 2009. 349с.
  • 12065. Міжнародна міграція робочої сили
    Юриспруденция, право, государство

    Нормативно-правова база для імміграції в більшості приймаючих країн представлена величезною кількістю законів і підзаконих актів. Основні риси імміграційного законодавства такі:

    • Професійна кваліфікація. Законодавства всіх приймаючих країн встановлюють тверді вимоги до рівня освіти та стажу роботи зі спеціальності. Мінімальною вимогою до освіти вважається закінчення повного курсу середньої школи чи професійно-технічного училища, що має підтверджуватися відповідним дипломом. У більшості випадків диплом необхідно перепідтверджувати чи оцінювати в приймаючій країні на предмет відповідності вимог до фахівця у відповідній сфері в даній країні вимогам, що предявлялися до випускника поданої спеціальності в країні-експортері робочої сили. Пріоритет при прийомі на роботу віддається приймаючими країнами фахівцям, що мають як мінімум 3-5 років стажу роботи зі спеціальності. Можуть бути необхідними також і рекомендаційні листи.
    • Обмеження особистого характеру. Законодавство приймаючих країн висуває тверді вимоги до стану здоровя іммігрантів. У країнах не допускаються наркомани, психічно хворі люди, люди, заражені вірусом СНІД. Іммігранти зобовязані надати довідку про стан свого здоровя, завірену консульською установою приймаючої країни чи пройти спеціальне медичне обстеження. Віковий ценз іммігрантів установлюється законодавством залежно від галузі промисловості, в якій вони мають наміри працювати. Він коливається в межах 20-40 років. Нарешті, надзвичайно серйозними є законодавчі вимоги до політичного та соціального статусу іммігрантів. Найчастіше законодавчо заборонено іммігрувати особам, раніше засудженим за кримінальні злочини, членам теористичних і профашистських організацій.
    • Кількісне квотування. Більшість країн, що приймають іммігрантів, встановлюють їх максимальну кількість. Кількісні квоти можуть вводитися в рамках всієї економіки, визначаючи максимальну частку іноземної робочої сили в числі всіх трудових ресурсів; у рамках окремих галузей, визначаючи максимальну частку іноземних робітників у числі всіх зайнятих у даній галузі; в рамках окремих підприємств, визначаючи максимальну частку іноземних робітників на одному підприємстві; або як обмеження на загальну кількість іммігрантів, що приїжджають у країну протягом одного року. Кількісне квотування є дуже жорстким иетодом державного регулювання імпорту робочої сили та зазвичай визначається відповідними законами, за дотриманням яких наглядають правохоронні органи.
    • Економічне регулювання. Воно вводить певні фінансові обмеження, що забезпечують скорочення чисельності іммігрантів. Що стосуеться юридичних осіб, то в деяких країнах фірми мають право наймати іноземну робочу силу тільки по досягненню певного обсягу обороту і продажів або після внесення певних платежів у державний бюджет. Приватні особи мають право іммігрувати, тільки якщо вони готові інвестувати в економіку приймаючої країни визначену законом суму, довести легальність походження цих грошей і створити певну кількість робочих місць. За законодавством деяких країн за оформлення імміграції та працевлаштування на місцеве підприємство іммігранти зобовязані платити. Деякі пільги надаються для керівного складу корпорацій, що мають право укладати угоди від її імені, заможним іноземцям, готовим використовувати працю місцевих громадян у домашньому господарстві.
    • Часові обмеження. Законодавства більшості країн установлюють максимальні терміни перебування іноземних працівників на їх території, після закінчення яких вони повинні або залишити приймаючу країну, або одержати від компетентних органів дозвіл на продовження свого перебування в ній. Найчастіше для осіб, що мали в приймаючій країні статус стражистів або студентів, передбачаються тверді правила, що не дозволяють продовжити своє перебування в ній, що вимагають обовязкового виїзду на батьківщину, перебувавання там мінімум протягом декількох років, тільки після чого вони набувають права знову приїхати в приймаючу країну.
    • Географічні пріоритети. Практично кожна країна, що приймає іммігрантів, законодавчо встановлює географічну та національну структуру імміграції. Воно зазвичай регулюється за допомогою кількісних квот на вїзд іммігрантів з певних країн. Іноді, щоб уникнути обвинувачень в упередженості та порушенні прав людини, уряди проводять у рамках географічних квот лотереї на право іммігрувати між представниками різних країн з одного географічного регіону.
  • 12066. Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання
    Юриспруденция, право, государство

    Бреттон-Вудська система передбачала використання в якості міжнародних резервів золота і долару. Долар був визнаний в якості світових грошей по двом причинам. По-перше, США вийшли з другої світової війни з найбільш сильною економікою. По-друге, США акумулювали величезну кількість золота і за період з 1934 по 1971 роки проводили політику скупки і продажу золота іноземним фінансовим органам по фіксованій ціні 35 доларів за унцію. Таким чином долар переводився в золото по пред'явленню; долар став розглядатися як замінник золота і тому вважався «таким же добрим, як золото». Але, нажаль, зростання золотих запасів відставало від швидко зростаючих масштабів міжнародної торгівлі і фінансів. Тому отримав зростаючу роль світового валютного резерву. Країни світу одержували долар в якості резервної валюти в результаті дефіциту платіжного балансу США. По мірі того, як кількість доларів, що знаходилися на руках у іноземців, навально росла, а золоті резерви США скорочувалися, інші країни неминуче стали задавати питання: невже долар був дійсно «таким же добрим, як золото»? Спроможність США зберігати оборотність долару в золото ставала все більш сумнівної. Для збереження за доларом статусу резервних коштів необхідно було усунути дефіцит платіжного балансу США; але ліквідація дефіциту означала б виснаження джерела додаткових доларових резервів для системи. Ця проблема постала у весь зріст на початку 70-х років. Зіткнувшись зі сталим і зростаючим дефіцитом платіжного балансу США, президент Р.Ніксон 15 серпня 1971 року призупинив конвертованість долару в золото. Нова політика розірвала зв'язок між золотом і інтернаціональною вартістю долару, пустивши долар в «плавання» і дозволивши ринковим силам визначати його вартість. Вільне вагання долару позбавило Бреттон-Вудську систему фіксованих курсів підтримки.

  • 12067. Міжнародний інвестиційний процес
    Юриспруденция, право, государство

    В Указі визначено, що здійснювані заходи щодо активізації інвестиційної діяльності, зокрема, стосуються:

    1. оптимізації в установленому порядку переліку пріоритетних видів економічної діяльності у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку;
    2. підготовки пропозицій щодо переорієнтації податкових пільг з метою стимулювання залучення додаткових інвестицій у пріоритетні галузі економіки України та виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів;
    3. удосконалення порядку ввезення на пільгових умовах на митну територію України товарів для потреб реалізації інвестиційних проектів і контролю за цільовим використанням таких товарів;
    4. удосконалення порядку обчислення одержаного від реалізації інвестиційних проектів прибутку, що звільняється від оподаткування;
    5. пріоритетного інвестування у напрямі створення, поліпшення і впровадження наукомістких та імпортозамінних технологій. Належної виконавчої уваги заслуговують і доручення Президента Кабінету Міністрів України стосовно забезпечення запровадження в установленому порядку форм статистичної звітності з метою оперативного одержання інформації про внесення інвестицій та їх припинення, зупинення інвестиційної діяльності, постійно діючої виставки кращих регіональних інвестиційних проектів. Справді, отримання і накопичення інформації про інвестиційну діяльність має велике державне значення, оскільки така інформація необхідна для державних органів і наукових закладів для формування управлінської інформації.
  • 12068. Міжнародний туризм, його оцінка і прогнози на майбутнє
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Проте зростання комунікативної поліфонічності туризму ставить на порядок денний і потребу у розробці наукового підґрунтя гармонізації туристської активності. Допомогти розв'занню цієї проблеми має інституювання соціології туризму, спроможне здійснювати своєрідний моніторинг стану суспільних відносин, на які впливає туризм. Без нього відносини народів на рівні міжособи-стісної комунікації не можуть бути враховані з точки зору того "дипломатичного" ефекту, який істотно впливає на політичне та культурне життя суспільств. Не слід вважати, що на цей аспект взагалі не зверталась увага з боку впливових міжнародних організацій. Питання ролі і значення туристського обміну і співробітництва у світовому співтоваристві перебувають на порядку денному діяльності ООН, починаючи з 1946 року, тобто з початку діяльності цієї міжнародної організації. 31946 по 1975 роки основну роботу щодо становлення і розвитку співробітництва в галузі туризму в системі ООН, тобто до створення Всесвітньої туристської організації, виконувала Економічна і Соціальна Рада - ЕКОСОС (Economic and Social Council-ECOSOS).

  • 12069. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
    Юриспруденция, право, государство

    Орган ООНУчасть УкраїниООНчлен ООН з моменту заснування (1945 р.)Рада БезпекиОбрана на період 2000 - 2001 рр.Комітет з питань внесківУкраїнський експерт працював у 1995 1997 рр.Комісія ООН з питань роззброєнняСкладається з усіх членів ООНКомітет з питань з використання космічного простору в мирних ціляхОбрана членом у 1990 р.Комітет з питань здійснення невідємних прав палестинського народуЧлен з моменту заснуванняГенеральна АсамблеяПредставники України обиралися заступниками голови в 1970,1981 та 1991 рр., головою в 1997 р.Комітет з питань інформаціїЧлен з моменту заснування (1978 р.)Спеціальний комітет з питань міжнародного тероризмуЧлен з моменту заснування (1972 р.)Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД)Член Ради з питань торгівлі й розвитку з 1972 р.Програма розвитку ООН (ПРООН)Обрана до Ради керуючих у 1995 р.Фонд ООН допомоги дітям (ЮНІСЕФ)Обрана до Ради керуючих у 1995 р.Програма ООН з охорони довкілля (ЮНЕП)Член Ради в 1981 1988, 1990 1993 рр.Консультативний комітет Пограми допомоги ООН у галузі викладання, вивчення, поширення та більш широкого визнання міжнародного праваБула членом до 1995 р.Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та поводження з правопорушникамиБере участь з 1960 р.Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОР)Була членом у 1977 1979, 1989 1991, 1993 1995 рр.Комітет з питань програм і координаціїОбиралася на трирічний термін до 31 грудня 1996 р.Комітет з питань науки і техніки в цілях розвиткуБула членом у 1972 1975, 1980 1983, 1991 1994, 1995 1998 рр.Статистична комісіяОбиралася на чотирирічний термін до 31 грудня 1996 р.Комісія з наркотичних засобівОбиралася на чотирирічний термін до 31 грудня 1997 р.Комісія з питань сталого розвиткуОбиралася на трирічний термін до 31 грудня 1997 р.Європейська економічна комісія (ЄЕК)Членом з 1947 р., працює в 15 спеціалізованих органах, експертних групах тощо.Підкомісія з питань попередження дискримінації і захисту меншинУкраїнський експерт був обраний у 1995 р.Міжнародний Суд ООНЧлен з 1945 р.Міжнародне агенство з атомної енергії (МАГАТЕ)Член з 1957 р., обиралася до Ради керуючих у 1990 1992, 1993 1995, 2000 2002 рр.Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО)Член з 1985 р., обиралася до Ради промислового розвитку в 1987 1991 рр.Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)Член з 1954 р.Міжнародна організація праці (МОП)Член з 1954 р., з 1990 р. обиралася членом шести промислових комітетівВсесвітній поштовий союз (ВПС)Член з 1947 р., обиралася членом Виконавчої ради на період 1974 1979, 1995 1999 рр.Міжнародний союз електрозвязку (МСЕ)Член з 1947р., обрана членом Ради на період 1995 1999 рр.Всесвітня метеорологічна організація (ВМО)Член з 1951 р., включаючи членство в Європейській метеорологічний організації та двох технічних комісіяхВсесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)Член з 1970 р.Всесвітня організація охорони здоровя (ВООЗ)Член у 1948 1949 рр., членство поновлено з 1992 р.Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО)Приєдналася до Чизької конвенції і стала членом організації в 1992 р.Міжнародний валютний фонд (МВФ)Член з 1992 р.Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)Член з 1992 р.Міжнародна фінансова корпорація (МФК)Член з 1993 р.Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ)Член з 1996 р.Міжнародна морська організація (ММО)Член з 1994 р.

  • 12070. Міжнародні розрахунки в банку
    Банковское дело

    Голова правління банку:

    1. здійснює керівництво діяльністю правління банку і несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань;
    2. без довіреності діє від імені банку, представляє інтереси банку в усіх установах та організаціях як в Україні, так і за її межами;
    3. розпоряджається майном та коштами банку відповідно до законодавства та Статуту;
    4. розподіляє обов'язки між заступниками голови та іншими членами правління, визначає їх функціональні повноваження і має право у межах своїх повноважень, визначених Статутом банку, делегувати окремі повноваження своїм заступникам;
    5. видає довіреності від імені банку, підписує договори (угоди, контракти), в тому числі зовнішньоекономічні, укладає від імені адміністрації банку колективний договір, має право встановлювати інший порядок підписання договорів (угод, контрактів) та інших зобов'язань і документів від імені банку;
    6. приймає рішення про укладення угод на відчуження основних засобів відповідно до законодавства та Статуту банку на суму, що не перевищує 5 відсотків розміру статутного капіталу банку;
    7. підписує позовні заяви від імені банку;
    8. видає накази та розпорядження у межах повноважень, визначених Статутом та законодавством;
    9. затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату банку;
    10. затверджує правила, порядок здійснення процедур та інші внутрішні нормативні і методичні документи, затвердження яких не віднесено до компетенції правління;
    11. здійснює інші повноваження від імені банку.
  • 12071. Міжнародні фінансові організації та їх роль
    Юриспруденция, право, государство

    Особливістю міжнародних організацій як суб'єктів системи міжнародних економічних відносин є те, що вони, поряд з державними органами, є регуляторами цих відносин. Крім того, на відміну від державних органів, деякі міжнародні організації виконують регулюючі функції на наднаціональному рівні (наприклад, Міжнародний валютний фонд). Як регулятори міжнародні організації мають великий вплив на розвиток і спрямованість міжнародних відносин, оскільки вони залучають в упорядкований процес чимало держав. По суті, сьогодні майже немає в світі держави, яка не була б членом якоїсь організації; більшість країн залучена зразу до декількох організацій [5, с.7]. Міжнародні економічні організації поділяються, в свою чергу, на загальноекономічні і спеціалізовані. Загальноекономічні відають широким спектром економічних проблем. До них відносяться Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), а також регіональні організації інтеграційного типу - Європейський союз (ЄС), Співдружність Незалежних Держав (СНД), Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та інші. Спеціалізовані економічні організації зосереджують увагу на більш вузькому колі проблем; проте багатьом з них належить суттєва роль в міжнародній економіці [5, с.22]. Прикладом таких спеціалізованих організацій є міжнародні валютно-кредитні організації, які за визначенням є міжнародними фінансовими організаціями, створеними на основі міждержавних угод з метою регулювання валютних і кредитно-фінансових відносин між країнами, сприяння економічному розвитку країн, надання кредитної допомоги. До числа таких організацій належать Банк міжнародних розрахунків (БМР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), регіональні міжнародні банки і фонди розвитку.

  • 12072. Міжнаціональні відносини в Україні
    Социология

    В субєктивному вимірі показником стану міжетнічних стосунків є «шкала соціальної дистанції Богардуса». Шкала соціальної дистанції Богардуса дозволяє вимірювати психологічну готовність до зближення або, навпаки, до відторгнення людей іншої національності, незалежно від їхніх особистісних якостей та особливостей. Відповідь респондента на запитання про те, у якості кого він згоден допустити представників іншої національності, дозволяє визначити соціальну дистанцію, яку людина хотіла би зберегти між собою та даною етнічною групою. Технічно шкала соціальної дистанції побудована за кумулятивним принципом. Це означає, що позитивна відповідь щодо першої позиції (“Згоден допустити у якості членів сімї) передбачає позитивні відповіді і щодо решти позицій ( “...у якості друзів, сусідів тощо”), за винятком останньої -”Взагалі не допускав би до країни”. Вибір другої позиції (“Допустив би у якості друзів”) передбачає позитивні відповіді на наступні позиції та негативний - на першу (“Допустив би у якості члена сім”ї). Тож шкала Богардуса дозволяє виявити існуючу ієрархію етнічних груп, яка відображена в масової свідомості. Аналіз даних, отриманих на підставі адаптування шкали українським соціологом Н. Паніною, дозволяє зафіксувати, що соціально-психологічний базис демократичного розвитку на шляху до відкритого суспільства, виявився не настільки благополучним, як це вдавалося на перший погляд[20]. Оскільки в Україні практично не було серйозних міжнаціональних конфліктів (на відміну від багатьох інших колишніх республік Радянського Союзу), можна було очікувати на досить позитивну картину у психологічних інтенціях міжнаціональних відносин. Втім результати дослідження продемонстрували, що, по-перше, населення України характеризується значно меншим рівнем толерантності відносно практично усіх національностей. По-друге, аналіз структури національної дистанційованості засвідчив, що ставлення населення України до представників різних національностей у 1992 році характеризувалося орієнтацією на національно-державну відокремленість: лише українці, росіяни, білоруси, діаспора та поляки за шкалою соціальної дистанції мали показники, значення яких становило менше від 4 балів, що свідчить про той чи інший ступінь толерантності. І нарешті, кореляційний аналіз показав, що прояви нетолерантності (неприйнятності) стосовно будь-якої конкретної національності є окремим випадком прояву загальної національної ксенофобії (недовіра та підозріливість щодо усіх “чужих”). Отже, якщо хто-небудь нетолерантно ставиться до будь-якої конкретної національності, можна з великою долею впевненості вважати, що він нетолерантно ставитиметься і до інших народностей, тих, кого він не зараховує до “своїх”.

  • 12073. Міжособистісні стосунки учнів у класі
    Психология

     

    1. Абрамова Г.С. Практическая психология. «Академический проект» - М.: Проспект, 2000
    2. Анастази А. Психологическое тестирование: кн.2 /Под ред. К.М. Гуревича, В.И. Лубовского М.: Наука, 1982
    3. Ахмеджанов Э.Р. Психологические тесты М.: Лист, 1997
    4. Барденштейн Л.М. Эмоционально-волевое развитие детей Спб.: Питер,1995
    5. Белкин А.С. Основы возрастной педагогики Свердловск, 1990
    6. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения. Т.2 М., 1979
    7. Волков Б.С. Возрастная педагогика М.: ЭКМОС, 2004
    8. Гамезо М.В. Возрастная и педагогическая психология М.: Просвещение, 1984
    9. Давыдов В.В. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В. Петровского/ - М.: Просвещение, 1979
    10. Дубровина И.В. Практическая психология образования М.: ТЦ «Сфера», 1998
    11. Кон И.С. Психология старшеклассника М.: Просвещение, 1980
    12. Кон И.С. Психология ранней юности М.: Просвещение, 1989
    13. Любимова Л.Д. Возрастные периоды психического развития ребенка, //Вопросы психологии, 1996
    14. Немов Р.С. Практическая психология М.: Проспект, 1999
    15. Немов Р.С. Психология М.: Владос ИМПЭ им. Грибоедова, 2002
    16. Римская Р., Римский С. Практическая психология в тестах или как научиться понимать себя и других М.: АСТ ПРЕСС КНИГА
    17. Рогов Е.И. Общая психология М.: Владос, 1998
    18. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в 2 кн. М.: ВЛАДОС ПРЕСС, 2001. Кн.2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения.
    19. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в 2 кн. М.: ВЛАДОС ПРЕСС, 2003. Кн.1: Система работы психолога с детьми разного возраста.
    20. Семенюк Л.М. Хрестоматия по возрастной психологии М.: Международная педагогическая академия, 1994
    21. Столяренко Л.Д. Основы психологии М.: Проспект, 1995
  • 12074. Мікроекономічний аналіз динаміки витрат на виробництво продукції і резерви їх зниження
    Экономика

     

    1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України. від 22.05.1997, № 283/97-ВР.
    2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 // Урядовий кур'єр від 1.09.99р., № 162
    3. Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції, робіт, послуг у промисловості. Затверджені наказом Державного комітету промислової політики України 02.02.2001 року, № 47
    4. Голов С. Ф. Управленческий бухгалтерський учет. К.: СКАРБИ, 1999. 375с.
    5. Голов С. Ф. Управлінський облік: Підручник. К.: Лібра, 2003. 704 с.
    6. Друри К. Введение в управленческий и производственній учт / Пер. с англ. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. 560 с.
    7. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С. Ф. Покропивного. Вид. 2-ге перероб. Та доп. К.: КНТЕУ, 2000. 528 с.
    8. Николаева С. А. Особенности учета затрат в условиях рінка: Система «директ-костинг»: Теория и практика. М.: Финансі и статистика, 1993. 128 с.
    9. І. О. Чаюн, Г. М. Богославець, Н. С. Довгаль, Л. Л. Стасюк, І. Ю. Бондар; за заг. ред. проф. Н. М. Ушакової. Економіка підприємства. Підручник К.: Київ. нац. торг.-екон. Ун-т, 2005. 569 с.
    10. Астапова Е. “Как быстро подсчитать издержки производства”, Деловые связи, 1993г.,№1, с. 50-60
    11. Безруких П.С. Особенности бухгалтерского отчета за 1997 год. Главбух, 1998, № 2, с. 8-15.
    12. Безруких П.С. Состав и учет издержек производства и обращения. В помощь бухгалтеру. Положение о составе затрат, комментарии. - М.: ФБК, 1996. - 224 с.
    13. Безуглов А. “Призрак банкротства бродит по России”, Деловой мир, 1995г, № 2
    14. Ветров А. Ал. Операционный аудит - анализ./ Под ред. акад. А. Ан. Ветрова. - М.: Перспектива, 1996. - 127 с.
    15. Гальперин В. М. и др. «Микроэкономика». 1998г.
    16. Грузинов В. П., Грибов В. Д. «Экономика предприятия» 1997г.
    17. Добровенский В. “Как оценить доходность предприятия ?”, Экономика и жизнь, 1995г. № 35, с.37
    18. К.Р. Макконеля, С.Л. Брю, “Экономикс”, Таллин, 1993г.
    19. Липатова Н. “Прогнозирование прибыли”, Финансы, 1995г., №2, с.19
    20. Луговой В.А. Учет затрат на производство и реализацию продукции (работ, услуг ): Методика и практикум. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 144 с. - (Библиотека бухгалтера).
    21. Луговой В.А. Учет основных средств, нематериальных активов, долгосрочных инвестиций: Методика и практикум. М.: Финансы и статистика, 1995. 176 с. (Библиотека бухгалтера).
    22. Макарьева В.И. Комментарий к Положению о составе затрат по производству и реализации продукции ( работ, услуг ), включаемых в себестоимость продукции ( работ, услуг ), и о порядке формирования финансовых результатов. учитываемых при налогообложении прибыли. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 64 с.
    23. Макарьева В.И. Практическое пособие по бухгалтерскому учету и отчетности перед налоговыми органами ( с учетом последних изменений и дополнений ). - М.: Налоговый вестник, 1997. - 256 с.
    24. Моляков Д. С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 176 с.
    25. Нидлз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 496 с.
    26. Стоянова Е. “Анализ потребности в оборотных средствах”, Бух. учет, 1994г. №3
    27. Федотова М., “Как оценить финансовую устойчивость предприятия?”, Финансы, 1995г., № 6, с. 13-16
    28. Э Дж. Долан, Д.Е. Линдсей, “Микроэкономика”, Санкт-Петербург, 1994г.
    29. В.Я. Горфинкель, проф. Е.М. Купрякова. «Экономика предприятия»: - Москва, изд-во «ЮНИТИ», 1996.
    30. А.В. Мутнян, И.М. Оконников, Е.А. Пантелеев «Микроэкономика», книга 1:- Ижевск, изд-во «странник», 1993
    31. О.Ю. Мамедов. «Современная экономика»: - Ростов-на-Дону, изд-во «Феникс», 1997.
    32. В.Е. Адамов, С.Д. Ильенкова. «Экономика и статистика фирм»: - Москва, изд-во «Финансы и статистика», 1997
    33. И.К. Салимжанов. «Цены и ценообразование», Москва, изд-во ЗАО «Финстатинформ» - ЗАО «КноРус», 1999
    34. Т.П. Карпова «Управленческий учёт». - Москва, изд-во «Аудит», 1998
    35. А.В. Сидорович «Курс экономической теории».: - Москва, изд-во «ДИС», 1997
    36. Е.И. Бородина «Финансы предприятий»: - Москва, изд-во «ЮНИТИ», 1995.
  • 12075. Мікроорганізми як джерело створення безпечних антимікробних засобів
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Атабеков И.Г. Практикум по общей вирусологии. М.: Из-во Московского университета, 1981. 191 с.
    2. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології: Навч. посібник. К.: Либідь, 2001. 144 с.
    3. Бойко А Л. Экология вирусов растений. К.: Вища шк., 1990. 165 с.
    4. Борьба с вирусными болезнями растений. / Под ред. Х.Кеглер. М.: Агропромиздат. 1986. 326 с.
    5. Вавилов Н.И. Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям. - М: Наука, 1986. 520 с.
    6. Вершигора А.Ю., Бранцевич Л.Г., Василевская И.А. и др. Общая микробиология. К.: Вища шк. Головное изд-во, 1988. 342 с.
    7. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. /Под ред. Дегодюка Е.Г. К.: Урожай, 1992. 318 с.
    8. Віруси і вірусні хвороби бобових культур на Україні. / Московець СМ., Краев В.Г., Порембська Н.Б. та ін. К.: Наукова думка 1971. 136 с.
    9. Вірусні та мікоплазмові хвороби польових культур. / Під ред. Ж.П.Шевченко. К.: Урожай, 1995. 304 с
    10. Вірусні хвороби сільськогосподарських культур/ Московець С.Н., Бобирь А.Д., Глушак Л.Е. / Під ред. Бобиря А.Д. К.: Урожай, 1975. С.72-80.
    11. Власов Ю. И., Рядко Т.А., Лытаева Г.К. Вирусные болезни овощных культур. Л.: Колос,1973. 73с,
    12. Власов Ю.И. Вирусные и микоплазменые болезни растений. М.: Колос, 1992. 207 с.
    13. Власов Ю.И., Ларина Э.И. Сельскохозяйственная вирусология. М.: Колос, 1982. С. 150-156.
    14. Гиббс А., Харрисон Б. Основы вирусологии растений: Пер. с англ. М.: Мир, 1978. 430 с.
    15. Гнутова Р.В. Серология и иммунохимия вирусов растений. М.: Наука, 1993. 300 с.
    16. Груздева Л.П., Яекин А.А. Почвоведение с основами геоботаники. М.: Агропромиздат, 1991. 448 с.
    17. Генкель Л. А. Микробиология с основами вирусологии. М.: Просвещение, 1974. 270 с.
    18. Гусев М. В., Минова Л. А. Микробиология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. - 448 с.
    19. Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Ю. и др. Микробиология: Учебник для фарм. вузов. Х.: Прапор, изд-во УкрФа, 1999. 416 с.
    20. Микроорганизмы в борьбе с вредными насекомыми и клещами. // Под ред. М.С. Гилярова. М.: Колос, 1976. 584 с.
    21. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. М.: Агропромиздат, 1987. 368 с.
  • 12076. Мікропроцесорний АЦП порозрядного врівноваження із ваговою надлишковістю, що калібрується
    Компьютеры, программирование

    Структура повинна містити: аналоговий комутатор (АК) для переключення між джерелами аналогових сигналів; для процедури врівноваження вхідного аналогового сигналу використовується схема порівняння (СП), регістр послідовних наближень (РПН) та цифро-аналоговий перетворювач (-ЦАП), який працює в надлишковій позиційній системі числення (НПСЧ) (назвемо її робочою системою числення); цифровий обчислювальний пристрій (ЦОП) в якому, в залежності від способу калібрування повинні виконуватись операції додавання, віднімання, множення, ділення та операції з памяттю; для збереження цифрових еквівалентів дійсних ваг розрядів та проміжних результатів обчислень блок памяті (БП); блок допоміжних сигналів (БДС) для створення нульового вхідного аналогового сигналу, під час визначення похибки зміщення нуля та, для вимірювальних АЦП, наближене до еталонного джерело напруги або струму, що використовується під час визначення масштабного коефіцієнту; в деяких випадках для фіксації рівня вхідного аналогового сигналу використовується пристрій вибірки та збереження (ПВЗ); для узгодження роботи вище згаданих блоків використовується блок керування (БК). Як бачимо, введення вагової надлишковості відбивається тільки на -ЦАП, решта блоків залишається стандартними, тому всі обчислення відбуваються у загально прийнятій двійковій системі числення. Основна перевага надлишкових позиційних систем числення (НПСЧ), реалізована при аналого-цифровому перетворенні складається у відсутності "розривів" у перетворювальній характеристиці, викликаних відхиленнями реальних ваг розрядів від їхніх розрахункових значень. Для "двійкових" АЦП ці відхилення не повинні перевищувати половини молодшого розряду.

  • 12077. Мікроскопічні гриби – пошкоджувані документів на різних носіях інформації
    Биология

    В різних країнах є сховища з регульованим та нерегульованим кліматом. Однак, і в тих і в інших - в результаті сезонних коливань температури та вологості, або аварійних ситуацій можуть виникати умови, сприятливі для розвитку мікроорганізмів із спор, які, також знаходяться на пилових частинках. Звідси випливає той факт, що чим вищий склад пилу в повітрі, тим більше у ньому спор мікроорганізмів. Аналіз мікробіологічного стану обкладинок книг показує, що з одного квадратного сантиметра не знепилених картонних обкладинок виростає в середньому до 20 колоній мікроорганізмів, тоді як з ледеринового не більше однієї [26,27]. Відповідно до міждержавного стандарту оптимальні параметри повітря для збереження документів на паперовому носії знаходяться на рівні: температура (18 + 2)оС, відносна вологість (55 + 5)%, для документів на пергамені та шкірі (60 + 5)% [28, 29]. За російським стандартом оптимальні параметри повітря для збереження КФФД знаходяться у межах: температура (5 10)о С, відносна вологість (45 60)%. При збільшенні температури та вологості повітря частинки пилу зі спорами осідають на стінах і утворюють колонії бактерій та грибів. Останні в процесі розвитку створюють загальну заспореність повітря, що може призвести до ураження документів. За стабільних температурно-вологісних умов ця аерозольна система стійка до осідання і може тривалий час циркулювати в приміщені. Завдяки руху повітряних мас відбувається розповсюдження пилу та мікроорганізмів в усьому обємі книгосховищ [23]. Ступінь забруднення повітря пилом і життєздатними спорами мікроорганізмів є важливим показником санітарно-гігієнічного та екологічного стану приміщень повітря архівів та бібліотек [9].

  • 12078. Мікрофлора шлунково-кишкового тракту
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Бондаренко В.М., Боев Б.В., Лыкова Е.А., Воробьев А.А. Дисбактериозы ЖКТ // Рос. журнал гастроэнтерологии, гематологии и колопроктологии. 1998. - № 1. С. 66 70.
    2. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології: Навч. посібник. К.: Либідь, 2001. 144 с.
    3. Вершигора А, Ю., БранцевичЛ. Г., Василевская И. А. и др. Общая микробиология. К.: Вища шк. Головное изд-во, 1988. 342 с.
    4. Генкель Л. А. Микробиология с основами вирусологии. М.: Просвещение, 1974. 270 с.
    5. Григорьев Л.Я., Яковенко Э.П. Диагностика и лечение хронических болезней органов пищеварения. М.: Медицина. 1990. 387 с.
    6. Губергриц А.Я. Болезни тонкого кишечника. М.: Медицна, 1986. с. 208
    7. Гусев М. В., Минова Л. А. Микробиология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. 448 с.
    8. Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Ю. и др. Микробиология: Учебник для фарм. вузов. Х.: Прапор, изд-во УкрФа, 2004. 624 с.
    9. Дисбактериозы желудочно-кишечного тракта (диагностика, профилактика и лечение): методические рекомендации. М., 1997. 40 с.
    10. Кличическая гастроэнтерология /под ред про. Г.И. Бучинского. К.: Здоровя, 1988. с. 159-247.
    11. Козлова Э.П., Гончарова Г.И., Семенова М.П. Динамика становления микрофлоры здоровых доношенных новорожденных детей // Журнал микробиология. 1977. - № 2. С. 73 79.
    12. Козловский И.В. Болезни органов пищеварения: Диагностика, диференциальна диагностика и лечение. Мн.: Беларусь, 1989. с. 240.
    13. Красноголовцев В.Н. Дисбактериоз кишечника. М.: Медицина, 1989.
    14. Микробиологическая диагностика дисбактериозов: Методические рекомендации. Киев., 1986. 27 с.
    15. Микробиология: Руководство к лабораторным заняттям. / Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Ю. и др. Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2002. 444 с.
    16. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. М.: Агропромиздат, 1987. 368 с.
    17. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів/ За ред. Ю. М. Мостового. Вінниця, 2003. 400 с.
    18. Хавкин А.И. Микробиоценоз кишечника и иммунитет // Русский мед. журнал. 2003. - Т.11, № 3. С. 1 16.
  • 12079. Мінеральні добрива в агроекосистемах та особливості їхнього впливу на довкілля
    Экология

     

    1. Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства, За ред. В.В. Медведєва, М.В. Лісового. Харків: «Штрих».2000.100с.
    2. Агроекологія: Навч. посібник / О.Ф. Смаглій. А.Т. Кар-дашов, П.В. Литвак та ін. К.: Вища освіта. 20О6. 671 с: іл.
    3. Глазовская М. А. Способность окружающей среды к самоочищению // Природа. М.: Высшая школа.-1979. №3. С.7179.
    4. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів: Монографія / В. П. Патика, Н. А. Макаренко, Л. І. Моклячук та ін.; За ред. В. П. Патики.- К.: Основа, 2005. 300 с.
    5. Экологические проблемы применения удобрений / В. Н. Куде-яров и др. М.: Наука. 1984. 213 с.
    6. Минеев В. Г. Экологические функции агрохимии в современном земледелии // Агрохимия. 2000. №5. С. 513.
    7. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України / За ред. Б. С. Носка, Б. С Прістера, М. В. Лободи. К.: Урожай, 1994. 336 с
    8. Карнаухов А. И., БезнисА. П. Бионеорганическая химия: Учебное пособие. К.: Вища школа. 1992. 232 с.
    9. Геохимия окружающей среды / Ю. Е. Сает, Б. А. Ревич, Е. П. Янин и др. М.: Недра, 1990. 335 с.
    10. Глазовская М. А. Методические основы эколого-геохимической устойчивости почв к техногенным воздействиям. М.: Изд-во МГУ, 1997. - 102 с.
    11. Минеев В. Г. Химизация земледелия и природная среда. М.: Агропромиздат. 1990. 287 с.
    12. Алексеев Ю. В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. Л.: Агропромиздат, 1987. 142 с.
    13. Биогеохимические основы экологического нормирования. М.: Наука, 1993. - 590 с.
    14. Милащенко Н. 3. Программа исследований тяжелых металлов в Географической сети опытов со средствами химизации // Химия в сельском хозяйстве. 1995. №4. С. 47.
    15. Потатуева Ю. А., Касицкий Ю. И., Сидоренкова Н. К. и др. Распределение подвижных форм тяжелых металлов, токсичных элементов и микроэлементов по профилю дерново-подзолистой тяжелосуглинистой почвы при длительном систематическом применении удобрений // Агрохимия. 2001. №4. С. 6166.
    16. Пристер Б. С. Количественная комплексная оценка свойств почвы при прогнозировании поведения радионуклидов в системе почва-растение // Вісник аграрної науки. 2002. №1. С. 6168.
    17. Глазовский Н. Ф. Основные понятия и показатели техногенеза // Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. М.: Высшая школа, 1978. С. 244261.
    18. Органические удобрения / А. А. Бацула, П. М. Виноградов, В. И. Ворошилов и др./ Под ред. Н. К. Крупского, А. А. Бацулы. К.: Урожай, 1981.- 160 с.
    19. Гриб Й. В., Клименко М. О., Сондак В. В. Відновна гідроеколо-гія порушених річкових та озерних систем // Навч. посібн. Рівне.: Волинські обереги, 1999. 348 с
    20. Денисов О. /., Серебрякова Т. М., Чернявська А. П. та ін. Сучасний стан поверхневих вод України: методичні підходи та екологічна оцінка // Водне господарство України. 1996. №6. С. 2428.
    21. Малишева Л. Л. Геохімія ландшафтів / Навч. посібн. К.: . Либідь, 2000. 472 с.
    22. Малі річки України. Довідник / За ред. А. В. Яцик. К.: Урожай, 1991. 294 с.
    23. Метелев В. В., КанаевА. И., Дзасохов Н. Г. Водная токсикология. М.: Колос,1971. 236 с
    24. Іутинська Г. О. Мікробний моніторинг Грунтів, забруднених важкими металами // Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель (методично-нормативне забезпечення) / За ред. В. П. Патики, О. Г. Тараріко. К.: Фітосоціоцентр, 2002. С 136-141.
    25. Башкин В. Н. Агрогеохимия азота // Пущине ОНТИ НЦБИ АН СССР. - 1987. - 270 с.
    26. Ладонін В. Ф. Влияние комплексного применения средств химизации на содержание тяжелых металлов в почве и растениях // Химия в сельском хозяйстве. 1994. №4. С. 3235.
    27. Методика суцільного грунто-агрохімічного моніторингу сільскот господарських угідь України / Керівний нормативний документ. К.: 1994. - 162 с.
    28. Методы и проблемы экотоксикологического моделирования и прогнозирования. - Пушино: ОНТИ НЦБИ АН СССР. - 1979. - 214 с.
    29. Методические рекомендации по оценке выноса биогенных веществ поверхностным стоком. М.: 1985. 32 с.
    30. Лактіонов М. І. Агрогрунтознавство. Навч. посібн./ХДАУ ім. В. В. Докучаева. Харків: Видавець Шуст А. І., 2001. 156 с.
    31. Трахтенберг И. М. Книга о ядах и отравлениях. К.: Наукова думка, 2000. 366 с.
    32. Носко Б. С, Христенко А. О., Максимова В. П. та ін. Використання фосфоритів родовищ України на чорноземних грунтах // Вісник аграрної науки. 2001. №1. С. 3/436.
    33. Барановский А. 3., Панкрутская Л. И. Накопление фтора в биологических объектах при длительном применении фосфорных удобрений на торфяно-болотных почвах // Агрохимия. 1992. № 12. С. 27.
    34. Лактіонов М. І. Агрогрунтознавство. Навч. посібн./ХДАУ ім. В. В. Докучаева. Харків: Видавець Шуст А. І., 2001. 156 с.
  • 12080. Мірнае суіснаванне людзей у рамане Даніэля Дэфо "Жыццё і незвычайныя прыгоды Рабінзона Круза"
    Литература

    У выніку праведзенага намі навуковага даследаванні па тэме "Праблема мірнага суіснавання людзей у рамане Даніэля Дэфо" Рабінзон Круза "мы прыйшлі да высновы, што бесканфліктнае жыццё магчымая, але ва ўмовах, калі сама асоба гатовая да гэтага. У сваім рамане Даніэль Дэфо досыць ярка паказаў сістэму чалавечых і звышчалавечыя адносін. Праблема выхавання маральнай асобы ахоплівае не толькі тыя прамыя спосабы ўздзеяння на чалавека, якія актыўна ўжываюцца ў наш час (напрыклад, лекцыі на гэтую тэму), але і павінна кіравацца дасягненнямі культуры, і, у прыватнасці, літаратуры. Раман Даніэля Дэфо з'яўляецца сапраўдным натхнёным крыніцай для выхавання і росту асобы. Пытанне мірнага суіснавання, якое можна пазначыць як праблему, падымаецца аўтарам рамана на досыць высокі ўзровень і знаходзіць сваё ўвасабленне ў асяроддзі галоўнага героя, якое стымулюе яго маральны рост. Усе персанажы, з якімі лёс зводзіць Рабінзона Круза, станоўча ставяцца да галоўнаму герою і тым самым ўкладваюць сваю часцінку душы ў ім, успрымаючы мірнае суіснаванне не як неабходнасць, а як заканамернасць і ўласна лад жыцця.