Geum.ru

Сельское хозяйство

  • 1041. Організація виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільськогосподарському підприємстві
    Курсовой проект пополнение в коллекции 29.01.2011

     

    1. Закон України «Про власність» // Сільський вісник, 24 квітня 1991р.
    2. Господарський кодекс України.- Харків: «Одісей», 2003 р.
    3. Бізнес план для сільськогосподарського підприємства. К.: Століття, 2000. 132 с.
    4. Азізов С.П. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. К.: НАУ, 2000.-272с.
    5. Азізов С.П. Про стан та стабілізацію тваринництва України // Економіка АПК.- 1998. - №10.
    6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. К- ІЗМІХ. 1996. 512с.
    7. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник, друге видання, 2002.- К: КНЕУ.- 622 с.
    8. Березівський П.С., Михайлюк П.І. Організація прогнозування та планування агропромислового комплексу. Львів: «Магнолія плюс», 2006. 443 с.
    9. Бечко П.К., Бурик А.Ф., Бутило І.А. Організація та функціонування фермерських господарств: Навчальний посібник. К.: ЗАТ «Булава», 2002. 400 с.
    10. Економічний довідник аграрника: В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін./ за ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. К.: «Преса України», 2003. 800 с.
    11. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація і планування сільськогосподарського виробництва. К.: ЗАТ «Нічлава», 2004. 304 с.
    12. Канінський П.К. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. К.: ННЦІАЕ, 2006. 790 с.
    13. Москалюка В.Є. Планування діяльності підприємства: Підручник. К.: КНЕУ, 2005. 304 с.
    14. Нелеп В.М. Планування діяльності аграрних підприємств. К.: Вища школа, 1999. 365 с.
    15. Пасічник В.І. Планування діяльності підприємства: Навч. пос. К.: ЦУЛ, 2005. 300 с.
    16. Тарасенко Г.С., Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація сільськогосподарського виробництва. К.: ФАДА, ЛТД, 2000. 446с.
    17. Тарасюк Г.М., Шват Л.І. Планування діяльності підприємств. К.: «Каравела», 2003. 432 с.
    18. Топалов А.Д.,Скоробагатько С.В., Ільяненко В.А. Огранізація виробництва в підприємствах АПК. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 384 с.
    19. Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу. К.: КНЕУ, 2001. 382 с.
    20. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2004.- 539 с.
    21. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник 2-е вид. Львів: «Магнолія 2006», 2007. 268 с.
  • 1042. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2010

    Показники2006р.2007р.2007р.(+,-) до 2006р.1234

    1. Площа посіву, га
    2. пшениця озима600330-270
    3. жито озиме20-
    4. ячмінь ярий450670220
    5. овес405010
    6. кукурудза на зерно14018040
    7. гречка405010
    8. горох-30
    9. Урожайність, га
    10. пшениця озима49,641,6-8
    11. жито озиме45,4-
    12. ячмінь ярий38,931,4-7,5
    13. овес4727,9-19,1
    14. кукурудза на зерно41,593,752,2
    15. гречка11,23,2-8 - горох-15,6
    16. Валовий збір, ц
    17. пшениця озима2979613729-16067
    18. жито озиме908-
    19. ячмінь ярий17501210933592
    20. овес18801397-483
    21. кукурудза на зерно582016867110471234
    22. гречка 450160-290
    23. горох-470
      24. З поданої таблиці випливає, що площа у 2007 році в порівнянні з 2006 роком на деякі культури зменшилась,а на деякі і збільшилась. Так, площа посіву пшениці озимої у 2007 році зменшилась майже у 2 рази, що сказалося на показниках урожайності та валового збору урожаю досить негативно. Особливу увагу можна приділити площі посіву вона склала 140 га, а у 2007 році на 40 га більше. Відповідно урожайність та валовий збір суттєво зросли. 2.2 Організація основних виробничих процесів при вирощуванні культури Зернові належать до числа найважливіших культурних рослин. Вони мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ та валових зборів продукції серед інших сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. При організації основних виробничих процесів, а також для складання робочих планів у рільництві використовують технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. В організації виробництва зерна основними є два періоди :підготовка грунту і сівба;збирання врожаю. Важливу роль відіграє раціональна організація кожного виробничого процесу. Саме це визначає рівень економічної ефективності виробництва. Оранка основний процес обробітку грунту, від якого значною мірою залежить урожайність. Оранка може бути полицевою і безполицевою. Її слід виконувати з дотримуванням таких вимог:оптимальні строки й глибина;добре прилягання стикових гребенів та подрібнення скиби;прямолінійність борозен; повне загортання гною й післяжнивних рослинних решток;мінімальна кількість розгінних борозен та звальних гребенів;добре розорювання кінців гонів і поворотних смуг тощо. Оранку здійснюють загінним способом. Тому спочатку поле потрібно розбити на загінки, які можна зорати за 2-3 дні. При виконанні робіт загінним способом, площу потрібно збільшити відповідно до кількості агрегатів. Оптимальними є прямокутні загінки із співвідношенням сторін 1:8-1:10. Орють поле у склад та врозгін. По краях його треба залишити поворотні смуги на чотири ширини захвату агрегату, які розорюють останніми. На оранці використовують пяти і чотирикорпусні плуги з тракторами ДТ-75, Т-150, восьми - та дев`ятикорпусні плуги з енергонасиченими тракторами, а також трикорпусні начіпні з тракторами МТЗ. Для безналицевого обробітку використовують плоскорізи -глибоко розпушувачі КПТ-2-150, КПТ-250. Сівба один з найважливіших і найскладніших виробничих процесів у рослинництві. Від її якості значною мірою залежить урожайність сільськогосподарських культур. Тому необхідно своєчасно підготуватися до неї. Для цього на період підготовки грунту й сівби складають робочі плани по кожному виробничому підрозділу, а також по підприємству в цілому. Згідно з робочим планом слід укомплектувати кожний підрозділ технікою, а кожний агрегат обслуговуючим персоналом. Потрібно також розробити чітку систему матеріального заохочення виробничих підрозділів та окремих працівників. Доцільно скласти щоденні маршрути переміщення посівних агрегатів. Щоб високоякісно провести сівбу, необхідно дотримуватися відповідних агротехнічних вимог: оптимальні строки та норми висіву;рівномірне загортання насіння на потрібну глибину; прямолінійність рядків; нормальна ширина міжрядь; відсутність огріхів і просівів. При сівбі доцільно організувати процес за погодинним графіком, коли перед початком роботи механізатором зазначають час на проходження одного гону, а також на заправлення сівалок і повороти. Це дає змогу здійснювати самоконтроль за виконанням одного завдання. Високоефективною є організація сівби на створення насінних загонів та комплексу входять такі ланки: підготовки поля до сівби; заправлення сівалок насінням і добривами; сівби; технічного обслужування; культурно-побутового обслужування. Зернові висівають сівалки СЗ-3,6, СЗА-3,6, СЗТ-3,6. Залежно від довжини гонів посівні агрегати складаються з 1-5 сівалок і відповідно до цього добирають трактор. Для заправлення сівалок використовують автонавантажувачі АС-2УМ, а також списані зернові комбайни. Потрібні засоби механізації і працівників для проведення сівби визначають за обсягом робіт по операціях, строком їх виконання, нормами виробітку та нормами обслужування агрегатів. Збирання врожаю найскладніший і найвідповідальніший процес, на який припадає більше половини витрат на виробництво зерна. Тому заздалегідь потрібно розробити відповідні виробничі плани, напрямки маршруту рухів комбайнів, виконати іншу підготовчу роботу. Збирають зерно прямим комбайнуванням, розділеним двофазним збирання, коли хлібну масу в фазі воскової стиглості скошують у валки, а через 3-5 днів обмолочують. Для низьких та зріджених хлібів, а також у зонах нестійкими кліматичними умовами розділене збирання не рекомендується. Прогресивним є груповий метод роботи збиральних агрегатів, особливо при організації збиральнотранспортних загонів, або комплексів. У їхньому складі створюють такі ланки: підготовки полів до збирання; комбайноветранспортні; збирання незернової частини врожаю; післязбиральної доробки зерна; первинного обробітку грунту; технічного обслугування; культурнопробутового обслужування. Розмір цих загонів і комплексів залежить від площі зернових, наявності відповідної техніки й транспортних засобів та інших умов. Вони дають змогу значно підвищити продуктивність агрегатів і скороченими строки збирання. Для скошування хлібів у валки, крім комбайнів, використовують жатки ЖНС-12, ЖВН-6, ЖШН-6 та інші, для обмолоту й прямого комбайнування комбайни СК-5 «Нива», СК-6 «Колос», «Дон - 1800» тощо; на відвезення подрібненої соломи візки 2-ПТС-4 із трактором МТЗ; на скиртування стогоклад СНУ-0,5; для доробки зерна зерноочисно-сушильні комплекси КЗС-40, КЗС-20 Ш. 2.3 Оплата праці Розмір оплати праці в рослинництві залежить від складності і умов виконання робіт, професійноділових якостей робітника,результатів його праці. Основою для нарахування оплати праці в рослинництві є первинні документи. До них відносять: обліковий лист тракториста машиніста (ф.№67), дорожній лист тракториста(ф.№68), обліковий лист праці та виконання робіт бригади (ф.№66) та індивідуальний (ф.№66а), дорожній лист вантажного автомобіля (ф.№2) Оплата праці в рослинництві здійснюється за виконання обсягу робіт відповідно встановлених норм та розцінок в господарстві, а також за відпрацьований час. Вся виконана робота працівника фіксується в обліковому листі тракториста машиніста. У ньому відображається склад агрегату, виконана робота, розцінка за одиницю роботи, норма виконання та оплата праці за кожний вид роботи. Тобто, якщо тракторист сім днів здійснював поверхневий обробіток грунту і обробив 22 га в перший день, при нормі 16 га за день і розцінці за норму 3,00 гривень, то оплата праці буде нараховуватися наступним чином: 1. нараховується оплата праці за норму: 3.00 Ч22га = 66,00грн.

  • 1043. Організація території постійного лісового розсадника в ДП "Жовтневому ДЛГ"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.01.2011

    12Самохідне шасі Т-16М, Т25А Комплекс робіт у відкритому Груні та теплиці 13Плуг ПРП-3-40К Оранка ґрунту 14Плуг ПСГ-3-30А Оранка міжрядь у шкільному відділенні 15Культиватор КПС-4 Культивація ґрунту та внесення хімікатів 16Розкидач добрив навісний НРУ-5 Внесення мінеральних добрив 17Сівалка зерново-туковотрав'яна СЗТ-36 Сівба насіння сидератів 18Сівалка лісова СЛУ-5-20 Сівба дрібного сипучого насіння лісових деревних т чагарникових порід 19Саджалка шкільна навісна СШ-315 чи ЕМН-5 Садіння сіянців та живців 110Культиватор фрезерний КФП-І,5А Міжрядний обробіток ґрунту в посівному та шкільному відділеннях 111Обприскувач ранцевийОбробок сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників і хвороб512Причеп тракторний двохосьовий ГКБ-887БПеревезення сіянців і саджанців213Коток кільчасто-шпоровий ЗККШ-6Прикочування ґрунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару114Борони зубові: БЗТС-1,0 БЗСС-1,0 ЗБП-0.6А ШБ-2,5 Боронування ґрунту 115Розкидач мульчі та добрив РУМ-0,8 Загортання насіння та мульчування 116Фрези ФПШ-200 та ФПШ-1,3.Фрезерування ґрунту1

  • 1044. Організація технологічних процесів виробництва доброякісної продукції в умовах радіоактивного забруднення
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.11.2010

    Проведення меліоративних робіт та здійснення протиерозійних заходів на територіях, забруднених радіоактивними речовинами. Надзвичайно велику роль у міграції радіоактивних речовин у навколишньому середовищі і, відповідно, надходженні їх в сільськогосподарські рослини, відіграє рельєф місцевості та окремі ландшафтногеографічні особливості території. Вони можуть посилювати рух радіонуклідів як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямах і, відповідно, впливати на їх перехід в рослини. У цьому відношенні умови більшості території Лісостепу є досить несприятливими. Висока еродованість ґрунтів вказує на необхідність проведення на територіях з підвищеними рівнями забруднення радіоактивними речовинами системи протиерозійних заходів. Вона повинна включати низку взаємоповязаних та взаємодоповнюючих гідромеліоративних, агромеліоративних та лісомеліоративних прийомів. Основні з них такі:

    1. Проведення осушувальнообводнювальної меліорації, яка забезпечує зниження рівня ґрунтових вод і зменшує вертикальну та горизонтальну міграцію радіонуклідів з водою. Проте проведення таких робіт не повинно призводити до переосушення ґрунтів, так як це значно посилює вітрову ерозію. З цією ж метою необхідне проведення снігозатримання та регулювання сніготанення.
    2. Проведення заорювання поверхневого шару ґрунту на максимально можливу глибину з наступним обробітком безвідвальними знаряддями на схильних до ерозії дуже забруднених радіонуклідами ділянках.
    3. Задерновування і залісення виведених із землекористування внаслідок високого вмісту радіоактивних речовин відкритих територій з метою послаблення вітрового перенесення частинок ґрунту та їх міграції з водними стоками.
    4. Застосування для боротьби з виникненням ярів та балок водозатримуючих споруд для скиду води, закріплення дна ярів, терасування схилів, використання на схилах від 4 до 12о ґрунтозахисних сівозмін, головними компонентами яких повинні бути багаторічні трави на зелений корм з підсівом багаторічних трав, озима пшениця, кукурудза. В цілому ж зведення до мінімуму механічного обробітку ґрунту, який руйнує його структуру і посилює ерозійні процеси, особливо на водозборах.
    5. Внесення на сільськогосподарських угіддях підвищених норм мінеральних та органічних добрив, проведення інших заходів, що сприяють збереженню і збагаченню гумусового шару ґрунту, котрі в свою чергу відіграють важливу роль у фіксації та утриманні радіоактивних речовин.
    6. Посилення протипожежних заходів, оскільки зола і попіл, що містять кількості радіонуклідів, на декілька порядків вищі, ніж ґрунти, на яких вони утворюються, можуть переноситись вітром на значно більші відстані, ніж ґрунтові частинки.
  • 1045. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
    Информация пополнение в коллекции 28.05.2010

    Економічна ефективність визначається відношенням обсягу виробництва зерна до понесених витрат і характеризується системою натуральних та вартісних показників. Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності? Водночас при визначенні економічної ефективності виробництва продовольчого та фуражного зерна є певні особливості. Система показників економічної ефективності першого включає урожайність, собівартість 1 ц зерна, затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд.-год, ціну реалізації 1 ц, прибуток з розрахунку на 1 ц, рівень рентабельності; другого урожайність, вихід кормових одиниць та перетравного протешу з 1 га посіву, собівартість 1 ц зерна, 1 ц кормових одиниць та перетравного протеїну, затрати праці на 1 ц зерна, 1 ц кормових одиниць та перетравного протеїну, ціну реалізації, прибуток з розрахунку на 1 ц, рівень рентабельності.

  • 1046. Органічні добрива на основі відходів тваринництва та птахівництва
    Информация пополнение в коллекции 21.12.2010

    В птахівництві нашої країни застосовують утримання птахів на підлозі й в клітках. Утримання птахів на підлозі може бути беспідстилкове (на сітчастій або планчастій підлозі) й на підстилці (глибокій і незамінюваній, часто замінюваній). Останнім часом на птахофермах і птахофабриках широко використовується глибока підстилка. Як підстилковий матеріал використовують сухий сфагновий торф з подрібненою соломою. В районах, де немає запасів торфу, використовують для підстилки полову, солому, тирсу. При глибокій підстилці шар підстилкового матеріалу складає 30 - 40 см. У міру забруднення поверхні підстилки послідом верхній її шар перемішують з нижнім незабрудненим. В деяких випадках в пташнику укладають підстилку шаром 5-10 см. У міру її забруднення кладуть новий шар завтовшки 5-6 см і т. д., доки загальний шар підстилки і посліду не досягне 4060 см, потім пташник очищають від посліду. Ці заходи істотно знижують витрати праці в птахівництві.

  • 1047. Органы пищеварения животных. Строение черепа
    Контрольная работа пополнение в коллекции 10.11.2010

    Все органы возникают в процессе развития организма. Это обусловливает их форму, взаиморасположения взаимосвязи в работе. Органы, выполняющие какую-либо одну общую функцию, образуют или аппарат, или систему органов. Система органов характеризуется не только специфической функцией, но и исходным строением отдельных органов. Например, мышечная система состоит из мышц; костная система из костей и связок; нервная система из нервных клеток и т.д. Аппарат также выполняет какую-либо общую функцию, но состоит из разных органов, различных по своему строению и частным функциям. Например, аппарат пищеварения имеет общую функцию, но отдельные органы их устроены неодинаково, и функция их разнообразная, хотя и целенаправленная. То же характерно и для аппаратов дыхания, мочеотделения, движения (из костной и мышечной систем), размножения. Организм представляет собой сложную, единую и целостную живую систему, в которой все находится в строгой взаимной зависимости, и всякое изменение одной какой-либо части вызывает соответствующее изменение других частей. Организм взаимосвязан с конкретными условиями жизни. Все функции организма животных регулируются деятельностью коры полушарий большого мозга. Нервная система осуществляет и взаимоотношения организма с внешней средой. Организм существует и развивается в определенных, конкретных условиях внешней среды. Факторы внешней среды являются причиной возникновения определенных функций, а функции определяют структуру органов. Например, от вида пищи зависят особенности строения зубов и других органов пищеварения, в зависимости от климатических условий изменяется характер шёрстного покрова. И.В.Мичурин писал: «Каждый, орган, каждое свойство, каждый член, все внутренние и наружные части всякого организма. обусловлены внешней обстановкой его существования.

  • 1048. Орендні відносини в сільському господарстві України. Проблеми і перспективи розвитку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.07.2010

    Без сумніву, сучасний і перспективний стан економіки потребують законодавчого врегулювання процесу проведення грошової оцінки земель та земельних ділянок, яка узгоджувалася б з міжнародними стандартами. Саме в проекті Закону України "Про оцінку земель" [33] і визначаються засади проведення грошової оцінки земель та земельних ділянок, основні положення відповідної документації, права, обов'язки та відповідальність учасників землеоціночної діяльності, її державне регулювання. Розкрито методи нормативної та експертної грошової оцінки земель та земельних ділянок, їх основні положення, особливості оцінки земель, земельних ділянок сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. Ухвалення законопроекту сприятиме удосконаленню плати за землекористування, розвитку ринку земель і, зокрема, системи іпотечного кредитування. Воно матиме позитивні правові, соціально-економічні та міжнародні наслідки. Все це фактично унеможливить проведення некваліфікованої або недобросовісної оцінки, отже захищеними будуть інтереси мільйонів громадян, які набули або набувають у власність земельні ділянки. Суттєвим вбачається і розвиток інвестування при одночасному зниженні ризиків деформацій на земельному ринку України.

  • 1049. Орехопродуктивность кедровников природного парка "Самаровский чугас"
    Дипломная работа пополнение в коллекции 28.03.2010

    По определению классика учения о лесе Г.Ф. Морозова [12] под типом леса надо понимать совокупность участков леса, однородных по составу древесных пород и условиям среды. Наряду с понятием о типе леса целесообразно отличать в пределах его тип лесорастительного сообщества или насаждения, под которым надо понимать совокупность древостоев с одинаковым составом основных растений в древесном пологе и в напочвенном покрове. Учение Г.Ф. Морозова послужило толчком к развитию ряда типологических направлений. Одно из них генетическая типология Б.П. Колесникова [7]. Он учел значение рельефа и процессы развития древостоев. В тип леса Б.П.Колесникова могут попадать насаждения разных преобладающих пород и разного состава, но одинаковые по происхождению и сходству процессов развития их древостоев, обеспечивающих одинаковость хода роста и уровень продуктивности. В тип леса может включаться ряд типов насаждений, имеющих одинаковый тип лесорастительных условий. Применительно к условиям Западной Сибири предложенную генетическую классификацию типов леса доработал профессор Е.П. Смолоногов [22]. Согласно этой типологии, тип насаждения является низшей, но не основной единицей типологии. Это участки леса, принадлежащие к одноименным стадиям возрастных или восстановительных смен и однородные по комплексу лесорастительных условий (климатических, почвенных, гидрологических), по составу древесных пород, по другим ярусам растительности. Тип леса рассматривается, как качественно обособленное звено в генетическом ряду развития лесной растительности, этап присущего ей лесообразовательного процесса [11]. Он слагается из типов лесонасаждений, соответствующих одной из возрастных или длительно-возрастных стадий развития типа леса.

  • 1050. Орошение сельскохозяйственных культур дождевальными машинами
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.03.2011

    л/с/га (q) M, неттоM, бруттоначалосере-динаконецпродол, сут (t) началосере-динаконецпродол, сут (t) Огурцы0,3319272753122021.0522.0524.0540,2121.0522.0523.0530,322303.064.066.0640,221.062.063.0630,3329011.0612.0614.0640,2812.0613.0614.0630,3435020.0622.0624.0650,2618.0619.0620.0640,352001.072.073.0730,2530.0630.061.0720,32004.075.076.0730,252.3072.073.0720,3623011.0712.0714.0740,228.079.0710.0730,323015.0716.0718.0740,2218.0719.0720.0730,3Капуста поздн0,3318532647123017.0518.0520.0540,2217.0518.0519.0530,3227027.0528.0530.0640,2627.0528.0529.0530,333009.0611.0513.0650,238.069.0611.0640,3424019.0620.0622.0640,2315.0616.0617.0630,324023.0624.0626.0640,2324.0625.0626.0630,3528011.0712.0714.0740,2711.0712.0713.0730,328015.0716.0718.0740,2720.0721.0722.0730,3Морковь0,332430347113406.068.0610.0650,264.065.066.0640,3230023.0624.0626.0640,2921.0622.0623.0630,330027.0628.0630.0640,2927.0628.0628.0630,333009.0711.0713.0850,234.075.077.0740,330014.0716.0818.0850,2314.0715.0717.0740,343009.0811.0813.0850,239.0810.0812.0840,330014.0816.0818.0850,2314.0815.0817.0840,330019.0821.0823.0850,2319.0820.0822.0840,36. Подбор дождевального оборудования

  • 1051. Орошение чёрной смородины
    Доклад пополнение в коллекции 10.01.2011

    Сроки обработки почвы после полива определяют экспериментально по влажности почвы и по числу дней, прошедших со дня полива. Оптимальное качество обработки почвы достигается при влажности 40-60% от ее капиллярной влагоёмкости. Но вследствие трудности такого определения в условиях производства А.Ф. Пронин рекомендует проводить обработку старопахотных среднесуглинистых черноземов при их влажности в интервалах от 13 до 25% и каштановых почв - от 12 до 24%. На тёмно-каштановых почвах тяжелосуглинистого механического состава качественная обработка возможна только на 4-5-й день после полива по бороздам при влажности их 20-сантиметрового слоя в границах от 18,6 до 21,3%. На почвах легкого механического состава обработку их, вероятно, можно проводить на 23-й день после полива, что в условиях производства определить не трудно.

  • 1052. Основания для возрождения сельскохозяйственной потребительской кооперации совместно с участием государства
    Статья пополнение в коллекции 10.09.2010

    Это В.А.Зубков. - Монополисты! Если будете применять недозволенные приёмы (т.е. снижать цену ниже дозволенных 11 рублей), мы будем вынуждены в ваших регионах создавать систему кооперативной переработки молока. Проекты есть, деньги найдём. И начинать будем в первую очередь с тех регионов, которые контролируются монополистами. А ведь знает, что только кооперация может остановить этот гостероризм……….А ему это надо?????????????? Это, безусловно, более серьёзное заявление, реализация которого действительно могла бы создать конкурентную среду на рынке переработки молока и в итоге решить проблему справедливых закупочных цен на сырьё. Но возникает два вопроса. Во-первых, почему реализация этого проекта должна зависеть от поведения монополистов и почему бы не начать его в любом случае? Во-вторых, сколько времени займёт реализация этого проекта, сколько коров будет ещё вырезано в России за это время, сколько производителей молока обанкротится? Еще в 1995г был принят закон "О сельскохозяйственной потребительской кооперации" В нацпроекте "Развития АПК" было записано Трушину создать 1000 кредитных кооперативов…

  • 1053. Основи агрохімії
    Контрольная работа пополнение в коллекции 16.02.2011

    Більше вимогливі до бору й чутливі до його недоліку коренеплоди, соняшник, бобові культури, льон, картопля й овочеві рослини. У цукрового, кормового й столового буряка дефіцит бору викликає поразка гнилизною серденька й поява дуплистости коренеплодів. Льон при недоліку бору дивується бактеріозом. Відмирання верхівкової крапки росту приводить до посиленого утворення бічних втеч, які також зупиняються в росту, різко знижуються вихід і якість волокна. У соняшника гострий дефіцит бору викликає повне відмирання крапки росту, при більше пізньому прояві недоліку бору спостерігаються ненормальний розвиток квіток, пустоцвіт і зниження врожаю насінь. При борному голодуванні бобових культур порушується розвиток клубеньків на коріннях і знижується симбіотична фіксація молекулярного азоту з атмосфери, уповільнюються ріст і формування репродуктивних органів. Картопля при недоліку бору дивується паршою, у плодових дерев з'являється суховершинність, розвиваються зовнішня плямистість і опробкування тканин плодів. Недолік бору частіше проявляється на вапнованих дерено-підзолисті й сірих лісових, дерново-гліївих і темноколірних заболочених ґрунтах.

  • 1054. Основи меліорації та ландшафтознавства
    Методическое пособие пополнение в коллекции 23.02.2010

    дененсації водяної пари;

    1. Верховодка залягає неглибоко на невеликих прошарках водоупорів, режимзалежитиь від опадів, практичного значення для зрошення не має, бо запаси невеликі;
    2. Підгрунтові утворюються на першому водоупорі; живляться атмосферними опадами; режим більш сталий, запаси більші ніж у верховодки, глибина залягання 5 ...20 м і більше. Можуть використовуватися для місцевого водопостачання;
    3. Міжпластові безнапірні знаходяться між двома водоупорами на глибині 20 ...50м і більше. Режим більш сталий. Вода чиста, часто солона. Водопостачання, зрошення.
    4. Міжпластові напірні (артезіанські) залягають між двома водоупорами, які мають форму чаші. Вода чиста, холодна, часто мінералізована. Режим сталий, запаси великі, глибина 200 м і більше. Водопостачання і зрошення.
    5. Джерельні води це підгрунтові води, які виклинюються на поверхню. Практичного значення не мають.
  • 1055. Основи обліку готової продукції рослинництва
    Курсовой проект пополнение в коллекции 04.12.2010

     

    1. Береза А.М.. Основи створення інформаційних систем. Підручник. - Київ, 2004, 410с;
    2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Підручник. - Ж.: ПП «Рута», 2002, 520с;
    3. За редакцією професора Ф.Ф. Бутинця та доцента М.М. Коцупатого. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Підручник. Ж., ПП «Рута», 2003. 504с;
    4. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» від 02.10.2002 р. № 90 (758);
    5. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» від 18.06.2003 р. № 90 (845);
    6. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета студентам «Все про бухгалтерський облік» , «Фінансовий облік» за 2007р.;
    7. Гужва В.М.. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Підручник. - Харків, 2002, 406с;
    8. Загородній А.Г., Усач Б.Ф., Хом'як Р.Л.. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності. Підручник. НУ «Львівська політехніка», 1995, 208с;
    9. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 року № 996 - XIV;
    10. Закон України «Про внесення змін до Закону України» «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 14.09.2006р. № 140-V;
    11. Методичні рекомендації № 132 «Калькулювання»
    12. Михайлов М.Г., Телегунь М.І., Кабацька А.М., Баранік О.О.. Бухгалтерський фінансовий облік в сільськогосподарських підприємствах. Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 472с;
    13. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І.. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. Підручник. Під редакцією В.Я. Плаксієнко. - Дніпропетровськ, 2005, 490с.
    14. План рахунків бухгалтерського обліку Міністерством фінансів України від 30.11.1999року. № 291;
    15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси» затверджене Міністерством фінансів України від 20.10.1999року № 246;
    19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318;
    20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 року № 790;
    21. Покропивний В.В.. Економіка підприємства. Підручник. - Харків, 2002, 506с;
    22. Секретарева І.О., Озеран В.О., Павлюк І.М., Грушина Н.В.. Бухгалтерський облік на виробничих підприєствах споживчої кооперації. Підручник. - Київ. 314с;
    23. Собко В.Г.. Бухгалтерський облік у підприємництві. Підручник.- Харків, 2002 , 408с;
    24. Чебанов Н.В., Василенко Ю.А.. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. - Київ, 2003, 490с.
  • 1056. Основи селекції картоплі
    Информация пополнение в коллекции 23.11.2010

    Так, при першому бульбовому розмноженні сіянців ми вивчали мінливість і кореляційну залежність між довжиною міжвузлів у нижній частині стебла рослин та їхнім врожаєм, довжиною міжвузлів і вмістом крохмалю в бульбах сіянців, довжиною міжвузлів і скоростиглістю рослин, довжиною міжвузлів і висотою рослин, товщиною стебла у рослин та їхнім урожаєм, товщиною стебла і вмістом крохмалю в бульбах сіянців, товщиною стебла і скоростиглістю сіянців, початком цвітіння сіянців та їх врожаєм, початком цвітіння сіянців і вмістом крохмалю в їх бульбах, умістом крохмалю в бульбах сіянців та їхнім урожаєм, скоростиглістю сіянців та їхнім урожаєм, скоростиглістю сіянців і вмістом крохмалю в їхніх бульбах, висотою рослин та їхнім урожаєм, врожаєм рослин і середньою масою товарної бульби, врожаєм сіянців при першому бульбовому розмноженні і врожаєм сіянців першого року, умістом крохмалю у рослин при першому бульбовому розмноженні і вмістом крохмалю у сіянців першого року.

  • 1057. Основная цель и задачи функционирования сельского кредитного кооператива
    Реферат пополнение в коллекции 02.08.2010
  • 1058. Основні аспекти технології відтворення поголів`я коней
    Курсовой проект пополнение в коллекции 25.09.2010

     

    1. Андрюшкин В. Вопросы искусственного осеменения. - Коневодство и конный спорт, 1991, № 7. - С. 9.
    2. Баканов В.Н., Менькин В.К. Кормление сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1989. 511 с.
    3. Барминцев Ю.Н., Кавешников В.С., Нечаев И.Н. и др. Продуктивное коневодство. - М.: Колос, 1980. - 207 с.
    4. Богданов Г.О. Норми та розрахунки раціонів: Навч. посібник. К.: Вища шк., 1985. 153 с.
    5. Боголюбский С.Н. Происхождение и преобразование домашних животных. - М., 1959.
    6. Бобылев И., Ермолин Г., Гуревич В., Меркулова М. Экспресс-диагностика жеребости. - Коневодство и конный спорт, 1987, № 4. - С. 34-35.
    7. Водолазова М. Содержание заводских жеребцов. - Коневодство и конный спорт, 1990, № 2. - С. 12-13.
    8. Волков Д. Украинская верховая. - Коневодство и конный спорт, 1991, №2. - С. 10-12.
    9. Гопка Б.М., Калантар ОА., Павленко П.М. Коні в сільському господарстві. - К.: Урожай. 1984. - 152 с.
    10. Гопка Б.М. Конярство. К.: Вища школа, 1984. 198 с.
    11. Гордон А. Контроль воспроизводства сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1988. 415 с.
    12. Дмитроченко А.П. и др. Методы нормирования кормления сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1970. - 284 с.
    13. Добрынин В.П. и др. Корма для лошадей. - М.: Сельхозгиз, 1950. - 216 с.
    14. Добрынин В.П. Выращивание жеребят. - М.: Сельхозгиз, 1959.
    15. Камбегов БД. Коневодство и коннозаводство. - М.: Росагропромиздат, 1988. - 224 с.
    16. Кожевников С.И., Гуревич Д.Я. Отечественное коневодство. - М.: Агропромиз, 1990. - 221 с.
    17. Коневодство: Учебное пособие. / Под ред. Калашникова А.П. - М.: Агропромиздат, 1989. 352 с.
    18. Конярство / Б.М. Гопка, П.М. Павленко, О.А. Калантар, В.М. Клок. К.: Урожай, 1991. 216 с.
    19. Красников А.С. Коневодство. - М., 1973. - 312 с.
    20. Кулешов П.Н. Коневодство. - С.-Петербург: Издание Девриена, 1896. -226 с.
    21. Лебедев С.Г. Технология осеменения кобыл/ВНИИ Коневодства: Доклады международного семинара по биологии размножения лошадей. - М., 1976. -С. 15-21.
    22. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие. / А.П. Калашников, Н.И. Клейменов, В.Н. Баканов и др. М.: Агромпомиздат, 1985. 352 с.
    23. Основи сільського господарства: Навч. посібник/ За ред. Польський Б.М. К.: Вища шк., 1991. 296 с.
    24. Пащлев Б. Как развиваются жеребята, полученные путем пересадки эмбрионов. - Коневодство и конный спорт, 1990, № 8. - С. 32-33.
    25. Пономаренко ММ. Конярство / В кн.: Довідник зоотехніка. - К.: Урожай, 1989. -С. 188-194.
    26. Примак І.Д. Інтенсивне кормовиробництво. К., 1992. 245 с.
  • 1059. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
    Контрольная работа пополнение в коллекции 13.10.2010

    Збирають озиму пшеницю роздільним способом або прямим комбайнуванням, при тому важливо правильно визначити, яким способом будуть збирати озиму пшеницю. Роздільне збирання розпочинають наприкінці воскової стиглості або на 5-6 днів раніше, ніж пряме комбайнування, що дає змогу скоротити строки збирання і зменшити втрати врожаю. Роздільно збирають також забур'янені площі, полеглі, високостебельні та сорти з нерівномірним достиганням колосся. Коли наступає повна стиглість, площі, чисті від бурянів, та низькорослі збирають прямим комбайнуванням, при добовій погоді під час збирання, перевагу надають прямому комбайнуванню, при нормальних умовах - роздільному збиранню. Незалежно від способу збирання, озиму пшеницю необхідно зібрати в стислі строки-за 7-8 днів. Через 2 тижні після початку збирання врожаю, втрати досягають 4-8 ц/га. Після збирання озимої пшениці, зерно ще раз очищають, доводять до вологості 14% і відправляють на продаж або зберігання. Солому стягують волокушами і скиртують, а поле готують під другу культуру.

  • 1060. Основные загрязнители почвы, кормов и продукции животноводства
    Информация пополнение в коллекции 06.08.2010

    В настоящее время особую актуальность приобретает изучение особенностей состояния животных в экологически неблагоприятных районах. Диапазон патогенных экологических воздействий на организм животных чрезвычайно широк. Все большее значение приобретают антропогенные факторы окружающей среды. Сложное комплексное воздействие экологических загрязнений на организм животных нарушает иммунную систему, искажает иммунные ответы организма, накладывает отпечаток на течение различных заболеваний. Нарушение экологического равновесия ведет к возникновению эндемических очагов в биопатогенных зонах-районах крупных промышленных предприятий. Хроническое токсическое воздействие вызывает неспецифические изменения органов и систем. В крови снижается количество форменных элементов, падает содержание гемоглобина. Нарушаются функции печени, почек, изменяется сократительная способность миокарда, нарушается функция внешнего дыхания, глубокие изменения происходят в эндокринной системе. Все перечисленные изменения снижают общую резистентность организма, обуславливают широкое распространение неспецифических заболеваний. Токсическое влияние малой интенсивности вызывает явления псевдоадаптации, при которой временно компенсируются скрытые патологические процессы. [6]