Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
Контрольная работа - Сельское хозяйство
Другие контрольные работы по предмету Сельское хозяйство
КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМИ:
“Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна”
Вступ
Серед сільськогосподарських культур, які вирощують в світі та в нашій країні зернові культури займають перше місце. Велике поширення їх пояснюється винятковим значенням і різнобічним використанням.
Зерно і продукти переробки є головним продуктом харчування більшості населення земної кулі. Хліб, крупа, макарони та багато інших продуктів містять достатню кількість білків, вуглеводів, мінеральних солей та вітамінів необхідних для організму людини. При тому продукти із зерна відзначаються високими смаковими якостями і задовольняють до 60-67% щоденної потреби людини в калоріях. Велика роль зернових культур у зміцнені кормової бази тваринництва. Кормова цінність зерна значно вища, ніж інших кормів. На корм використовується зерно кукурудзи, вівса, ячменю та відходи переробки зерна інших культур. Крім того значну кормову цінність мають солома і полова зернових культур. Зелена маса використовується для годівлі тварин і заготівлі силосу, сіна, сінажу. Солому також використовують на підстилку худобі, що збільшує вихід гною.
Зерно і солому багатьох зернових культур використовують як сировину для технічної переробки. Із зерна виробляють крохмаль, спирт, пиво, декстрин та іншу продукцію, а з соломи - папір, целюлозу, різні побутові речі, мати та інше.
Важливим є також те, що зерно може зберігатись декілька років, завдяки чому можна створювати запас продуктів харчування.
Зернові культури вирощують в різних ґрунтових і кліматичних зонах, дуже добре реагують на внесення добрив, зрошення та інші агротехнічні заходи. Цінним є також те, що мають досить високий коефіцієнт розмноження (1:20 і більше) і досить просту технологію вирощування, збирання врожаю, що дозволяє добре механізувати всі роботи.
Валовий збір зерна в світі з кожним роком збільшується. Якщо в 1913 р. було зібрано 480 млн. т., то в 1970 р. досяг 1258 млн. т. зерна, в 1985 р. - 1851млн. т., а у 1995 р. зібрано 2106 млн. т.
Збільшення валового збору зерна в світі відбувається в основному за рад підвищення урожайності. В 1995 р, вона становила 27 центнерів з 1 гек. Особливо висока вона була в країнах Західної Європи: в Німеччині 62 Франції - 69.3. Великобританії - 70.9 і Нідерландах 80.9 ц. з 1 га.
Зміни у структурі посівних площ зернових культур, їх урожайності та валового збору зерна в Україні приведені в поданій таблиці.
Посівна площа врожайність та валовий збір зернових культур в Україні.
Показники1913 р.1970 р.1990 р.1996р.Посівна площа, млн. га18.715.514.512,5Врожайність, ц/га12.423.535.119,6Валовий збір зерна, млн. т.23.236.451.024,6
Посівна площа зернових культур зменшується і буде зменшуватись так як будуть збільшуватись площі під технічні і кормові культури. Тому на далі збільшення валового збору зерна буде проходити в результаті підвищення врожайності на основі застосування інтенсивних технологій вирощування зернових культур.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Всі зернові культури належать до родини злакових, крім гречки. Зернові злаки - це однорічні рослини, які мають багато спільних ознак і біологічних властивостей. Але, крім спільних ознак, зернові злаки мають багато специфічних особливостей. Тому за господарським призначенням, морфологічними особливостями і способом вирощування зернові культури поділяють на дві групи:
1. Хлібні злаки першої групи (пшениця, жито, ячмінь і овес) - рослини довгого дня, мають озимі та ярі форми, досить холодостійкі, вологолюбиві. Зерно має борозенку, яка поділяє його вздовж на дві половини, проростає кількома корінцями. На початку вегетації відзначаються швидким ростом, через 10-15 днів після появи сходів починають кущитися і менше пригнічуються бурянами.
2. Хлібні злаки другої групи, або просовидні (просо, кукурудза, рис, сорго) рослини короткого дня, більш теплолюбиві і посухостійкі (крім рису). Зерно в них без борозенки і проростає одним корінцем. На початку вегетації рослини ростуть повільно, тому дуже пригнічуються бурянами. Зернову культуру гречку теж відносять до хлібів другої групи, але вона за своїми біологічними особливостями істотно відрізняється від зернових злаків, хоча зерно їі зя хімічним складом близьке до зерна хлібних злаків.
Коренева система у зернових злаків мичкувата, добре розвинена, основна маса якої розміщується в орному і підорному шарах. Розвиток її залежить від вологості і родючості ґрунту, температури, сортових особливостей та інших факторів. Краще розвиваються корені при ранніх строках сівби.
Стебло - соломина, яка складається з 5-7 міжвузлів, а у кукурудзи до 25-30, циліндричне, здебільшого порожнє, тільки у кукурудзи виповнене серцевиною. Висота стебла за сприятливих умов росту досягає 1 -2 м, а у кукурудзи і сорго до 2-4 м. і більше.
Листок злакових культур лінійний і складається з піхви та пластинки. Листкова піхва захищає молоду частину стебла від пошкодження та надає йому стійкості проти вилягання. Там, де піхва переходить у пластинку, розвивається язичок, а в деяких злаків вушка.
Суцвіття у пшениці, жита, ячменю - колос, у проса, вівса, рису, сорго волоть, у кукурудзи чоловіче суцвіття - волоть, жіноче - качан.
Квітка злакових має дві квіткові луски - зовнішню і внутрішню, три тичинки і маточку з верхньою завяззю та дволопатевою перистою приймо