Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
Контрольная работа - Сельское хозяйство
Другие контрольные работы по предмету Сельское хозяйство
рунтово-кліматичних умов. Для південно-східних районів потрібні сорти посухостійкі, а для західних районів достатнього зволоження - стійкі проти вилягання, випрівання та ураження грибковими хворобами. Саме тому на Україні вирощують багато сортів озимої пшениці. Найбільш поширені такі сорти: Альбатрос одеський, Безоста 1, Одеська 51. Миронівська 27,30,40,61, Поліська-90. Лютесценс 7, Донська напівкарлик, Збруч, Мерлебен, Ювілейна 75 тощо.
Озима пшениця - вимоглива культура до умов життя. Насіння починає проростати при температурі 1-2С, але дружні сходи появляються при 12-15С. Під сніговим покривом рослини витримують морози 25-30С, а без снігу гинуть при мінус 16-18С. Особливо знижується холодостійкість в кінці зими. Високі температури (35-40С) пшениця переносить добре, особливо при наявності вологи в грунті. У фазі достигання зерна найкраща температура повітря - 22-25С. До вологи пшениця вимоглива, особливо в період сходів, кущення, колосіння і цвітіння. Вона добре використовує осінні та весняні опади. Якщо після цвітіння немає вологи, то це приводить до пустоколосся, знижується маса 1000 насінин. Транспіраційний коефіцієнт-350-400.
Озима пшениця вимоглива до ґрунтів, поживних речовин, особливо азоту.
Кращими ґрунтами для неї є чорноземи, каштанові, темно-сірі та сірі опідзолені, з реакцією ґрунтового розчину рН 6-7.5. Малопридатні для озимої пшениці супіщані, кислі, підзолисті ґрунти.
При вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією насамперед має значення вибір найкращих попередників. Вона вимагає родючих і чистих ґрунтів. До попередників ставляться вимоги, щоб вони своєчасно звільняли поле від попередньої культури для підготовки ґрунту до посіву, очистки від бурянів, збереження і нагромадження вологи, що забезпечить одержання дружніх сходів озимої пшениці. У районах Степу України таким вимогам найбільше відповідають такі попередники, як чисті чорні та ранні пари. Вони сприяють нагромадженню і збереженню вологи в ґрунті, дають можливість очистити площі від бурянів, особливо від кореневищних і коренепаросткових, підвищують запас поживних речовин в ґрунті.
Цінними попередниками озимої пшениці в районах Степу є також зайняті пари, озимина на зелений корм, горох, кукурудза на зелений корм і силос, баштанні культури. При нестачі попередників у Степу допускається сівба пшениці два роки підряд після парів.
В районах Лісостепу чисті пари не мають переваги перед ранніми зайнятими парами. Кращими попередниками тут є багаторічні та однорічні трави, зернобобові, кукурудза на силос і зелений корм.
На Поліссі цінними попередниками озимої пшениці є пари, зайняті конюшиною та кормовим люпином, які використовують на один укіс, а післязбиральні рештки заорюють на зелене добриво
Озима пшениця є цінним попередником для цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, картоплі, льону-довгунця, зернобобових культур. Раннє збирання її дає можливість своєчасно провести обробіток ґрунту під наступні культури, що і має велике значення для піднесення культури землеробства та його інтенсифікації.
Важливим заходом для підвищення врожаю озимої пшениці та покращення якості зерна є система удобрення.
Науково обґрунтовані норми добрив розраховують на основі даних агрохімічних аналізів вмісту хімічних елементів в ґрунті, запланованого врожаю та показників виносу елементів живлення на одиницю продукції.
Система удобрення озимої пшениці складається з основного, рядкового внесення добрив та підживлення рослин. При застосуванні інтенсивної технології, як основне удобрення використовують гній та фосфорно-калійні. добрива. В Україні органічні добрива вносять лише після однорічних трав приблизно 40-60 тонн на гектар. Мінеральні добрива рекомендується вносити в межах 60-90 кг діючої речовини фосфору і калію на гектар. Основне удобрення вносять під оранку.
Високі прирости врожаю дає озима пшениця при внесенні мінеральних, добрив у рядки під час сівби. Краще всього вносити по 1 ц. нітроамофоски на гектар. Рядкове удобрення створює оптимальні умови для живлення рослин в перші фази росту і розвитку добре розвивається коренева система і підвищується зимостійкість пшениці. Якщо немає в господарстві нітроамофоски, то вносять інші добрива в розрахунку 10-15 кг N. і по 15-20 кг Р і К на один гектар.
Надзвичайно важливе значення має підживлення озимої пшениці, особливо азотом, при вирощуванні високопродуктивних сортів озимої пшениці кращі результати дає роздрібнене внесення азотних добрив і в першу чергу в критичні періоди.
Перше підживлення посівів азотними добривами проводять навесні по таломерзлому ґрунті. Доцільність внесення добрив диктується тим, що в цей період мікрофлора пригнічена низькою температурою і не мінералізуються органічні речовини, а ґрунті мало поживних речовин і рослини відчувають нестачу азоту. При цьому вносять 30% від повної норми азоту, але не більше за 60 кг діючої речовини на гектар.
Друге підживлення проводиться в фазі виходу рослин в трубку, під час якого використовується 50% норми азоту, але не більше 60-90 кг/га. Достатня кількість азоту в цей час дозволяє збільшити продуктивність колоса.
Якість врожаю створюється під час наливу зерна. Для збільшення маси зерен, вмісту білка і клейковини на початку колосіння пшениці до наливу зерна проводять трете підживлення, вносячи 30-40 кг діючої речовини азоту на гектар.
Система обробітку ґрунту залежить від попередника, рельєфу, забуряненості, а також ко