Geum.ru

Юриспруденция, право, государство

  • 13221. Рівні та критерії деталізації Української класифікації товарів
    Контрольная работа пополнение в коллекции 22.07.2010

    II(з 06 по 14) Продукти рослинного походження <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=2&p_level=0&p_name=&p_form=>III(група 15) Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=3&p_level=0&p_name=&p_form=>IV(з 16 по 24) Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=4&p_level=0&p_name=&p_form=>V(з 25 по 27) Мінеральні продукти <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=5&p_level=0&p_name=&p_form=>VI(з 28 по 38) Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=6&p_level=0&p_name=&p_form=>VII(з 39 по 40) Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=7&p_level=0&p_name=&p_form=>VIII(з 41 по 43) Шкура та шкіра необроблені, шкіра, натуральне хутро та вироби з них; шорносідельні спорядження та упряж; дорожні речі, сумки та аналогічні товари; вироби з кишок тварин (крім кетгуту з натурального шовку) <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=8&p_level=0&p_name=&p_form=>IX(з 44 по 46) Деревина і вироби з деревини; деревне вугілля; пробка та вироби з неї; вироби із соломи, альфи та інших матеріалів для плетення; кошикові та інші плетені вироби <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=9&p_level=0&p_name=&p_form=>X(з 47 по 49) Маса з деревини або з інших волокнистих целюлозних матеріалів; папір або картон, одержані з відходів та макулатури; папір, картон та вироби з них <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=10&p_level=0&p_name=&p_form=>XI(з 50 по 63) Текстиль та вироби з текстилю <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=11&p_level=0&p_name=&p_form=>XII(з 64 по 67) Взуття, головні убори, парасольки від дощу та сонця, палиці, стеки, батоги та їх частини; пір'я оброблене і вироби з нього; вироби з волосся людини <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=12&p_level=0&p_name=&p_form=>XIII(з 68 по 70) Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів; керамічні вироби; скло та вироби із скла <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=13&p_level=0&p_name=&p_form=>XIV(група 71) Перли натуральні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, метали, плаковані чи дубльовані дорогоцінними металами, та вироби з них; біжутерія; монети <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=14&p_level=0&p_name=&p_form=>XV(з 72 по 83) Недорогоцінні метали та вироби з них <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=15&p_level=0&p_name=&p_form=>XVI(з 84 по 85) Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення звуку, прилади для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=16&p_level=0&p_name=&p_form=>XVII(з 86 по 89) Транспортні засоби, устаткування та пристрої, пов'язані з транспортом <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=17&p_level=0&p_name=&p_form=>XVIII(з 90 по 92) Прилади та апарати оптичні, для фотографування або кінематографії, вимірювання, контролю або вимірювання точності; апарати медикохірургічні; годинники; музичні інструменти; їх частини та приладдя <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=18&p_level=0&p_name=&p_form=>XIX(група 93) Зброя, боєприпаси; їх частини та приладдя <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=19&p_level=0&p_name=&p_form=>XX(з 94 по 96) Різні товари і вироби <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=20&p_level=0&p_name=&p_form=>XXI(група 97) Вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріат (група 99) Інші товари <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=21&p_level=0&p_name=&p_form=>">Код товаруНайменування товаруI(з 01 по 05) Живі тварини; продукти тваринного походження <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=1&p_level=0&p_name=&p_form=>II(з 06 по 14) Продукти рослинного походження <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=2&p_level=0&p_name=&p_form=>III(група 15) Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=3&p_level=0&p_name=&p_form=>IV(з 16 по 24) Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=4&p_level=0&p_name=&p_form=>V(з 25 по 27) Мінеральні продукти <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=5&p_level=0&p_name=&p_form=>VI(з 28 по 38) Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=6&p_level=0&p_name=&p_form=>VII(з 39 по 40) Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=7&p_level=0&p_name=&p_form=>VIII(з 41 по 43) Шкура та шкіра необроблені, шкіра, натуральне хутро та вироби з них; шорносідельні спорядження та упряж; дорожні речі, сумки та аналогічні товари; вироби з кишок тварин (крім кетгуту з натурального шовку) <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=8&p_level=0&p_name=&p_form=>IX(з 44 по 46) Деревина і вироби з деревини; деревне вугілля; пробка та вироби з неї; вироби із соломи, альфи та інших матеріалів для плетення; кошикові та інші плетені вироби <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=9&p_level=0&p_name=&p_form=>X(з 47 по 49) Маса з деревини або з інших волокнистих целюлозних матеріалів; папір або картон, одержані з відходів та макулатури; папір, картон та вироби з них <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=10&p_level=0&p_name=&p_form=>XI(з 50 по 63) Текстиль та вироби з текстилю <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=11&p_level=0&p_name=&p_form=>XII(з 64 по 67) Взуття, головні убори, парасольки від дощу та сонця, палиці, стеки, батоги та їх частини; пір'я оброблене і вироби з нього; вироби з волосся людини <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=12&p_level=0&p_name=&p_form=>XIII(з 68 по 70) Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів; керамічні вироби; скло та вироби із скла <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=13&p_level=0&p_name=&p_form=>XIV(група 71) Перли натуральні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, метали, плаковані чи дубльовані дорогоцінними металами, та вироби з них; біжутерія; монети <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=14&p_level=0&p_name=&p_form=>XV(з 72 по 83) Недорогоцінні метали та вироби з них <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=15&p_level=0&p_name=&p_form=>XVI(з 84 по 85) Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення звуку, прилади для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=16&p_level=0&p_name=&p_form=>XVII(з 86 по 89) Транспортні засоби, устаткування та пристрої, пов'язані з транспортом <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=17&p_level=0&p_name=&p_form=>XVIII(з 90 по 92) Прилади та апарати оптичні, для фотографування або кінематографії, вимірювання, контролю або вимірювання точності; апарати медикохірургічні; годинники; музичні інструменти; їх частини та приладдя <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=18&p_level=0&p_name=&p_form=>XIX(група 93) Зброя, боєприпаси; їх частини та приладдя <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=19&p_level=0&p_name=&p_form=>XX(з 94 по 96) Різні товари і вироби <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=20&p_level=0&p_name=&p_form=>XXI(група 97) Вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріат (група 99) Інші товари <http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/UktVed.TNVChExpand2008?p_id=21&p_level=0&p_name=&p_form=>

  • 13222. Робочий час
    Контрольная работа пополнение в коллекции 13.12.2010

    Для робітників і службовців, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) і заочних школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень: у школах робітничої молоді на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня), в школах сільської молоді на два робочих дні або на відповідну їм кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин. За час звільнення з роботи у зв'язку з навчанням робітникам і службовцям виплачується 50 відсотків заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче встановленого мінімального розміру заробітної плати.

  • 13223. Родители и дети: права, обязанности, опека и попечительство. Трудовое законодательство
    Контрольная работа пополнение в коллекции 26.07.2011

    Сверхурочной называется работа, выполняемая по инициативе работодателя сверх установленной продолжительности рабочего времени в течение дня (смены) или за учетный период. При суммированном учете рабочего времени в качестве сверхурочной рассматривается работа сверх нормы рабочего времени за учетный период. Применять сверхурочные работы работодатель может только с письменного согласия работника и в исключительных случаях по распоряжению или с ведома администрации в случаях, предусмотренных ст.99 ТК РФ. Законодательство допускает привлечение к сверхурочным работам также в случаях необходимости выполнения погрузочно-разгрузочных операций, связанных с ними работ на транспорте, при необходимости освобождения складских помещений железнодорожного, водного и местного транспорта, а также для производства погрузки и выгрузки вагонов и судов с целью предупреждения скопления грузов в пунктах отправления и назначения, простоя подвижного состава; работ по разгрузке и вывозке грузов с территорий станций, пристаней и портов, подвозке грузов к станциям, пристаням и портам, погрузке в вагоны, на суда. В этих случаях привлечение работников к сверхурочным работам допускается только с письменного согласия работника с учетом мнения выборного профсоюзного органа данного предприятия (организации). Сверхурочные работы не должны превышать для каждого работника 4 часов в течение двух дней подряд и 120 часов в год. К сверхурочным работам не допускаются: беременные женщины; работники в возрасте до 18 лет; женщины, имеющие детей в возрасте до 3 лет, и инвалиды. Привлечение женщин, имеющих детей до 3 лет, и инвалидов к сверхурочным работам допускается с их письменного согласия и при условии, если такие работы не запрещены им по состоянию здоровья. При этом они должны быть предварительно ознакомлены с их правом отказаться от сверхурочных работ.

  • 13224. Родительские права и обязанности по воспитанию детей
    Дипломная работа пополнение в коллекции 06.03.2010

    Место жительства ребенка при раздельном проживании родителей (независимо от того, состоят они в браке или нет) устанавливается соглашением родителей. В случае если, родители не могут прийти к соглашению по данному вопросу, место жительства ребенка определяется судом. Суд принимает во внимание возраст ребенка, его привязанность к каждому из родителей, братьям, сестрам и другим членам семьи, нравственные и иные личные качества родителей, отношения, существующие между каждым из родителей и ребенком, возможность создания ребенку условий для воспитания и развития с учетом рода деятельности и режима работы родителей, их материального и семейного положения, а также другие обстоятельства, характеризующие обстановку, которая сложилась в месте проживания каждого из родителей. Однако, как подчеркивает постановление Пленума Верховного Суда РФ от 27 мая 1998г. №10, само по себе преимущество в материально-бытовом положении одного из родителей не является безусловным основанием для удовлетворения требований этого родителя. Надо иметь в виду, что суды при разрешении такого рода споров исходят из принципа, что малолетний ребенок не должен, кроме тех случаев, когда имеются исключительные обстоятельства, быть разлучен с матерью. Если ребенок достиг 10-летнего возраста, то учет его мнения по вопросу, с кем он хочет жить, обязателен, за исключением тех случаев, когда это противоречит интересам ребенка. То есть суд может принять решение вопреки желанию ребенка в тех случаях, когда родитель, с которым хочет проживать ребенок, вовлекает его в пьянство, занятие проституцией, бродяжничество, воспитывает его на принципах, не соответствующих нормам морали и нравственности. Все эти обстоятельства тщательно изучаются судом на основании представленных доказательств. Желание ребенка проживать с одним из родителей выявляется путем опроса ребенка в присутствии педагога, классного руководителя и т.п., в обстановке, исключающей влияние на него заинтересованных лиц. При опросе суд выясняет, не является ли мнение ребенка следствием воздействия на него одного из родителей (других заинтересованных лиц), осознает ли ребенок свои собственные интересы при выражении этого мнения и как он его обосновывает.

  • 13225. Родовая и территориальная подсудность. Позитивный иск о признании
    Контрольная работа пополнение в коллекции 19.09.2010

    Исходя из ст. 29 Закона регистрация товарного знака аннулируется Патентным ведомством:

    1. в связи с прекращением срока ее действия, предусмотренного ст. 16 Закона;
    2. на основе решения Высшей патентной палаты о досрочном прекращении ее действия по причине использования коллективного знака на товарах, не обладающих едиными качественными или иными общими характеристиками;
    3. на основе решения Высшей патентной палаты о досрочном прекращении ее действия по причине неиспользования товарного знака;
    4. в случае признания ее недействительной;
    5. при ликвидации юридического лица - владельца товарного знака;
    6. на основе решения Высшей патентной палаты, если товарный знак превратится в обозначение, вошедшее во всеобщее употребление как обозначение товаров определенного вида;
    7. в случае отказа от нее владельца товарного знака.
  • 13226. Родство и свойство
    Контрольная работа пополнение в коллекции 04.02.2012

    Свойство как разновидность отношений, складывающихся между родственниками супругов и близкими родственниками другого супруга, а также между родственниками супругов, может являться основанием к определенным правовым ограничениям. Например, запрещается совместная работа в одной и той же государственной организации (обособленном подразделении) на должности руководителя, главного бухгалтера (его заместителя) и кассира лиц, состоящих между собой в близком родстве или свойстве (родители, супруги, братья, сестры, сыновья, дочери, а также братья, сестры, родители и дети супругов), если их работа связана с непосредственной подчиненностью или подконтрольностью одного из них другому (статья 27 Трудового кодекса Республики Беларусь). В соответствии с подпунктом 2.1. статьи 153 Налогового кодекса Республики Беларусь (Особенная часть) объектом налогообложения при уплате подоходного налога не признаются доходы, полученные от операций, связанных с имущественными и неимущественными отношениями физических лиц, состоящих в соответствии с законодательством между собой в отношениях близкого родства или свойства, опекуна, попечителя и подопечного, за исключением доходов, полученных указанными физическими лицами в результате заключения между ними трудовых договоров, договоров купли-продажи и (или) иных гражданско-правовых договоров, связанных с осуществлением предпринимательской деятельности. В соответствии с пунктом 28 Положения о присуждении ученых степеней и присвоении ученых званий в Республике Беларусь, утвержденного Указом Президента Республики Беларусь от 17 ноября 2004 года № 560, членами комиссии не могут быть руководители организаций, в которых выполнялась диссертация, члены экспертных советов и Президиума ВАК, соавторы публикаций соискателя, научные руководители, научные консультанты соискателя, а также лица, находящиеся с ними или с соискателем ученой степени в близком родстве или свойстве (родители, супруги, братья, сестры, сыновья, дочери, а также братья, сестры, родители и дети супругов). [3, с. 150]

  • 13227. Розвиток адміністративного законодавства
    Курсовой проект пополнение в коллекции 31.07.2010

    Адміністративному праву присвятив низку своїх праць інший відомий конституціоналіст, вихованець Новоросійського університету В.М. Гессен (1868-1919). Серед них "Лекції з адміністративного права" (1903), "Лекції з поліцейського права" (1907-1908), "Виняткове положення" (1908) та інші. В Україні вперше побачила світ цікава праця А.А. Алєксєєва "Міністерська влада в конституційній державі" (1910). Відомий правознавець, академік Української Академії наук Ф.В. Тарановський (1875-1936) досліджував взаємозв'язок теорії права, історії права та конституційного права. Його праці безпосередньо стосувалися історії адміністративного права. Це насамперед "Державна практика і канцелярська наука у XVIII ст. у Німеччині" (1902), "Юридичний метод у державній науці. Начерк розвитку його в Німеччині" (1904), "Догматика позитивного державного права у Франції" (1911). А в його відомому підручнику з енциклопедії права (1917) міститься стислий, але глибокий аналіз історичного розвитку управління як одного з проявів державної влади, а також теорій поліцейської і правової держави, взаємозв'язку управління із судовою і законодавчою діяльністю.

  • 13228. Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х
    Информация пополнение в коллекции 13.02.2010

    Специфіка радянського господарського законодавства полягала в конституційному закріпленні соціалістичної власності в якості основи економічної системи. Визнавались такі форми соціалістичної власності, як державна (загальнонародна), колгоспно кооперативна, громадських організацій. Приватна власність на кошти виробництва заперечувалась, але визнавалась особиста власність громадян на майно, яке не стосується коштів виробництва. В становленні та розвитку власне господарського законодавства визначаючими являлись законодавство про державні підприємства, про планування, про систему господарських звязків. Державні підприємства функціонували після подолання короткого періоду «військового комунізму» на основі принципів господарського розрахунку, тобто порівняння витрат з доходами, мали господарську самостійність, котра постійно розширювалась, особливо в повоєнний період. Підставами розширення прав підприємств стали прийняті в 1953 1957 р.р. постанова Ради Міністрів СРСР про розширення прав в рішенні господарських питань, Радами Міністрів союзних республік, директорів підприємств, Рад народних господарських економічних районів, Положення про соціалістичне державне господарське підприємство 1965 року, Закон «Про державні підприємства (обєднання)» від 30 червня 1987 року. Права і господарська самостійність державних підприємств були значно ширші прав сучасних, так званих казенних підприємств.

  • 13229. Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі
    Контрольная работа пополнение в коллекции 24.10.2010

    Для розстановки політичних сил у європейському регіоні, на значній частині якого до 90-х років існували соціалістичні країни, а також для міжнародної арени виникнення західноєвропейського центру політичної інтеграції означало, що Західна Європа перетворилась на особливий регіон у системі сучасних міжнародних відносин. І незважаючи на складність взаємовідносин між її окремими країнами, всі ці держави так чи інакше охоплені процесами інтеграції, тяжіють до ядра ЄС, більше чи менше залежать від нього, що й сприяє єдності регіону. Це мало істотне значення для Європи не тільки доти, поки існували країни соціалізму, а й для розстановки політичних сил на міжнародній арені в цілому. Особливо це важливо як у плані тих політичних процесів, що відбуваються в постсоціалістичних країнах, так і з позицій взаємовідносин «трьох китів» у світовому господарстві (Західна Європа, США, Японія). Діяльність ЄС наочний приклад узгодження дій урядів і держав, об'єднаних спільною метою безпека та процвітання країн-учасниць. Незважаючи на певні відмінності у рівнях економічного розвитку та державному устрої (шість республік і шість конституційних монархій), ці країни проводять спільну політику в таких найважливіших сферах, як сільське господарство, рибальство, транспорт, охорона природи, енергетика, зовнішньоекономічна діяльність. Крім того, вони діють спільно в програмах науково-дослідної та експериментально-конструкторської роботи (НДЕКР), телекомунікаціях, соціальній сфері. Найважливішими досягненнями ЄС вважають:

  • 13230. Розвиток концепції міжнародної кримінальної юрисдикції в період "холодної війни"
    Информация пополнение в коллекции 19.05.2011

    Висновки Комісії вивчалися на V сесії Генеральної Асамблеї, де було прийняте рішення про створення Комітету з міжнародної кримінальної юстиції (іменованого надалі Женевським комітетом) для розробки пропозицій щодо створення і статуту міжнародного кримінального суду . Офіційне найменування комітету - «Комітет з міжнародної кримінальної юстиції 1951 року», неофіційне - за його місцезнаходженням - Женевський комітет. Комітет засідав з 1 по 31 серпня 1953 року в Женеві. Він подав VII сесії Генеральної Асамблеї доповідь і докладений до неї проект статуту міжнародного кримінального суду . Власне кажучи, вирішення питання VII сесією прийнято не було, і для подальшого вивчення проблеми міжнародної кримінальної юрисдикції було вирішено заснувати комітет, що складається з представників 17 держав, що одержав назву «Комітет з міжнародної кримінальної юстиції 1953 року» (Комітет 17-ти). Комітет одержав мандат на те, щоб «у світлі коментарів і пропозицій за статутом, внесених урядами, вивчити значення і наслідки встановлення міжнародного кримінального суду і різні методи, за допомогою яких це могло б бути зроблене», «вивчити зв'язок між таким судом і ООН і її органами» . Цей комітет засідав з 27 липня по 20 серпня 1953 р. і подав IX сесії Генеральної Асамблеї свою доповідь із доданим до неї переглянутим проектом статуту суду .

  • 13231. Розвиток міжнародного бізнесу в Україні
    Доклад пополнение в коллекции 28.01.2010

    Входження України в систему світової економіки вимагає радикального реформування господарської системи, тобто надання їй економічних рис, характерних для інтегрованих у світову систему національних економік. Цей процес складний і тривалий, оскільки пов'язаний з реорганізацією відносин власності, структури виробництва, системи розподілу, створення ринкової інфраструктури. Тому для входження України в світову економічну систему їй необхідне виконання таких передумов:

    1. забезпечення економічної й інституційної підтримки національного суверенітету, тобто формування самодостатньої економічної системи, здатної функціонувати для забезпечення потреб свого суспільства. Економічна система повинна бути гнучкою, здатною адаптуватися до вимог інтеграційних світогосподарських зв'язків і водночас відстоювати національний суверенітет. Крім того, згадана передумова передбачає розвиток мережі національних інститутів владного і господарського характеру, які забезпечували б самостійність країни у міжнародних господарських зв'язках;
    2. проведення оцінки економічного потенціалу і визначення напрямків структурної перебудови. Ця передумова визначає предмет входження України в систему світової економіки, готовність господарської системи включитися в міжгосподарські зв'язки, визначити напрямки структурної перебудови виробництва;
    3. розробка і забезпечення реалізації обґрунтованої програми переходу ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення і приватизації, соціального захисту населення. Нагадаю, що національні економіки країн, інтегровані у світову економічну систему, сформовані як господарства ринкового типу. Міжнаціональні, або ж світові господарські зв'язки також побудовані на засадах ринкових відносин. Тому для входження української економіки у світову систему необхідно проводити політику ринкових реформ, тобто переходу від жорсткого державного управління господарством до вільного підприємництва суб'єктів виробництва, до лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків, виробників тощо. При тому ринкові реформи передбачають роздержавлення засобів виробництва та їх приватизацію, створення стимулів ефективного виробництва і підвищення якості продукції, до зниження збитковості виробництва, підвищення його прибутковості, забезпечення соціального захисту тим верствам населення, які цього потребують. Співвідношення між приватними і неприватними видами власності повинно бути таким, щоб забезпечити високоефективне функціонування всього господарського механізму, зокрема фінансово-кредитну й інвестиційну діяльність, зростання продуктивності і підвищення якості продукції, оновлення основних фондів і технологій;
    4. оцінка експортного потенціалу, вироблення експортно-імпортної стратегії адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Особливе значення в зовнішньоекономічній діяльності будь-якої країни має ЇЇ експортний потенціал, тобто наявність у національній економіці виробництва, продукція чи послуги якого є предметом експорту. Світова практика доводить, що експорт готових виробів, надання послуг наукового характеру, вивезення "ноу-хау", інвестицій сприяє завоюванню провідних позицій на світових ринках. Вивезення ж сировинних та енергетичних ресурсів завжди ставить країну в залежність від більш розвинених держав. На стан національної економіки в цілому також впливає експортно-імпортний баланс, тобто співвідношення між вивезенням і ввезенням товарів та їх структурою. Якщо товарів більше вивозиться, ніж ввозиться, то це сприятливо впливає на загальноекономічну і соціальну ситуацію в країні. Така країна не переживає надмірних криз та соціальних напружень, відзначається загальносуспільною стабільністю і особливо - фінансовою. Для здійснення позитивної для національної економіки зовнішньоекономічної діяльності необхідно створити гнучкий механізм регулювання насамперед її фінансово-кредитних і валютних відносин;
    5. зміцнення національної грошової одиниці з її включенням у систему міжнародних розрахунків. Повноцінною незалежна національна економіка вважається за наявності в ній міцної національної грошової одиниці. У свою чергу, національна грошова одиниця може зміцнитися за умови високоефективної національної економіки, в якій повинні бути зацікавлені держава й окремі виробники. Сприятливий вплив на розвиток як національної економіки в цілому, так і зовнішньоекономічної діяльності має включення національної грошової одиниці в систему міжнародних розрахунків, тобто забезпечення її конвертованості щодо валюти інших країн або функцій платежу на ринках світу,
    6. вирішення проблеми зовнішньої заборгованості. Відсутність зовнішніх боргів сприяє швидкому розвитку економічних і соціальних процесів усередині країни і в міжнародному співробітництві. Україна отримала у спадщину від колишнього СРСР зовнішніх боргів на суму близько 17 млрд. доларів США. Однак західні держави можуть зважитися на залучення України до системи світових господарських зв'язків, врахувавши потенційні можливості її економіки, позитивне ставлення до ринкових реформ, вирішення політичних проблем, пов'язаних із ядерним роззброєнням;
    7. формування почуття власної національної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності національних меншин України. Сьогодні в Україні ще дається взнаки колишнє колоніальне минуле, яке залишилося в психології людей, мові, побуті, культурі тощо. Тому в Україні необхідно формувати свою державну ідеологію, а проведенням реформування в економіці виховувати покоління, здатне відстоювати власну національну гідність, пишатися своїм суспільством.
  • 13232. Розвиток місцевого самоврядування в Україні
    Информация пополнение в коллекции 29.12.2009

    Новий Закон враховував передачу частини повноважень від обласних та районних Рад Представникам Президента. Головним елементом нового етапу реформи тут було те, що на районному і обласному рівнях ради народних депутатів позбавлялись власних виконавчих органів і стали мати характер виключно представницьких органів. Лише на рівні населених пунктів продовжувало функціонувати реальне самоврядування. Оскільки ще перша редакція закону "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування ліквідувало так звану “радянську матрьошку", а саме підпорядкування рад одна одній по вертикалі, то введення інституту Представників Президента мало остаточно ліквідувати радянську модель влади і створити систему влади, де поєднується принцип забезпечення в регіонах державного управління через місцеві державні адміністрації з широкою самодіяльністю громадян в населених пунктах через органи самоврядування з досить широкими повноваженнями. Аналогічна модель влади існує у Франції і дає непогані результати. Така модель могла б бути цілком прийнятною і для України. Проте основним недоліком такої структури влади стало те, що Представники Президента в областях і районах фактично не мали виходу на Кабінет Міністрів, вплив Уряду на їх призначення та управління діяльністю був надто слабкий, а адміністрація Президента не могла забезпечити тісної взаємодії між місцевими державними адміністраціями та Урядом. До цього додалися і чисто суб'єктивні фактори: не зовсім адекватна кадрова політика тодішнього Президента України щодо призначення голів адміністрації, а також жорстка конкуренція між Президентом і Головою Верховної Ради. Варто згадати, що призначення Представників Президента здійснювалось все з тієї ж "партійної обойми". В багатьох областях чи районах на чолі ради і на чолі відповідної адміністрації опинялись відповідно перший і другий секретарі райкому чи обкому. Це призводило до конкуренції між цими посадовими особами, яка в деяких регіонах переростала в постійні "розборки".

  • 13233. Розвиток місцевого самоврядування і формування та розвиток бюджетних відносин
    Информация пополнение в коллекции 23.11.2010

    Від грудня 1990 р. до 1992 р. в Україні діяла перша редакція Закону «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування». Декларація про державний суверенітет України, прийнята 16 липня 1990 року, проголосила, що влада в Україні має будуватися за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Проте реальний розподіл влади почався із введенням в Україні поста Президента. Після виборів Президента 1 грудня 1991 р. почалося внесення змін і доповнень до Конституції і відповідна корекція українського законодавства. Саме на початку 1992 року, у лютому-березні, були прийняті два нових закони «Про представника Президента України» та «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування». Нова редакція Закону про місцеве самоврядування була ухвалена 26 березня 1992 року. У ній було враховано передання частини повноважень від обласних та районних рад представникам Президента. Головним тут було те, що на районному і обласному рівні Ради народних депутатів позбавлялися власних виконавчих органів і мали характер виключно представницьких органів. Лише на рівні населених пунктів функціонувало реальне самоврядування. Оскільки ще перша редакція закону «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування» ліквідувала так звану «радянську матрьошку», а саме підпорядкування рад одна одній по вертикалі, то введення інституту представників Президента мало остаточно ліквідувати радянську модель влади і створити систему влади, у якій поєднується принцип забезпечення в регіонах державного управління через місцеві державні адміністрації з широкою самодіяльністю громадян у населених пунктах через органи самоврядування з досить широкими повноваженнями. Але основним недоліком такої структури влади стало те, що представники Президента в областях і районах фактично не мали виходу на Кабінет Міністрів, вплив Уряду на їх призначення та управління діяльністю був надто слабкий, а адміністрація Президента не могла забезпечити тісної взаємодії між місцевими державними адміністраціями та урядом. Структура влади в Україні змінилась за новою Конституцією України, прийнятою українським парламентом 28 червня 1996 р. Після виборів у березні 1998 року у Верховній Раді здійснена перебудова, пов'язана з парламентською політичною кризою. В результаті, після тривалих переговорів і узгоджень позицій на початку 2000 р. була сформована депутатська більшість, що, в свою чергу, призвело до реорганізації комітетів та заміни значної частини їх керівників. Аналізуючи текст нової Конституції в частині відповідності її правових норм потребам місцевого самоврядування, на сьогодення і на перспективу можна зробити висновок, що розробники проекту не дуже переймалися проблемами самоврядування, а лобіювати інтереси суб'єктів самоврядування у Верховній Раді було нікому. Конституція практично повністю заблокувала можливість реформування адміністративно-територіального устрою, а деякі норми, наприклад, про бюджетну систему (ст. 95) чи про обласні та районні ради (ч. 4 ст. 140) настільки двозначні, що навряд чи хто може впевнено сказати, чи можуть органи самоврядування мати власні бюджети і що, згідно з Конституцією, мають формувати районні та обласні ради. Як уже наголошувалося, розділ про місцеве самоврядування в кожному із проектів Конституції був чи не найслабшим, у тому числі і в проекті узгоджувальної комісії. Тому щодо удосконалення цього розділу було подано багато пропозицій з боку науковців, асоціацій органів самоврядування. Особливо активними тут були Асоціація міст України та Асоціація народних депутатів України попередніх скликань Верховної Ради. Проте практично жодна з цих пропозицій не була сприйнята узгоджувальною Комісією і не знайшла відображення у Конституції.

  • 13234. Розвиток стосунків України з Європейським Союзом у галузі авторського права і суміжних прав
    Информация пополнение в коллекции 13.12.2009

    Проводиться послідовна робота по удосконаленню існуючої нормативно-правової бази у сфері авторського права і суміжних прав, метою якої є забезпечення правомірного використання творів, комп'ютерних програм, фонограм. На розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про авторське право і суміжні права". Підготовлені проекти законів України: "Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення", "Про приєднання України до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм", "Про приєднання України до Римської конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення".

  • 13235. Розгляд спорів з виконанням господарських договорів
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Позовна заява подається до арбітражного суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації, державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Позивач (прокурор) зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Зміст позовної заяви та документи, що додаються до неї, визначені відповідно до статей 54 і 57 АПК. З позовної заяви до арбітражного суду сплачується державне мито, розміри якого встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 p.:

    1. із позовних заяв майнового характеру - 1 відсотка ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    2. із позовних заяв немайнового характеру, у тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    3. із заяв у переддоговірних спорах - 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розглядові у Вищому арбітражному суді України, та 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розглядові в інших арбітражних судах;
    4. із заяв про перевірку рішень - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при розгляді справи у першій інстанції, а зі спорів майнового характеру - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
  • 13236. Розкриття злочину
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.10.2009

    При інсценуванні злочинець психологічно задовольняється імітацією слідів, зовнішніх ознак злочину. Відтворення способу злочину, що представляє його внутрішню, приховану сторону, вдається злочинцям лише у виняткових випадках, в' результаті при детальному дослідженні може бути виявлений невідповідність способу нібито досконалого злочину і залишених при інсценуванні слідів. Нерідко виявляється, що знайдені сліди взагалі не могли бути залишений при даному способі здійснення крадіжки. Наприклад, сліди злому дверей залишені не із зовнішньою, а з внутрішньої сторони; сліди на дужці замка залишені в мить, коли замок знаходився не в закритому, а у відкритому положенні; сліди на кінцях пробою або шурупів свідчать не про виривання їх, а про розгинання, вивертання і т.д. В інших випадках опиняється, що при даному способі крадіжки обов'язково повинні були залишитися сліди, які насправді відсутні (негативна обставина). Наприклад, не знайдено слідів ніг на покритому пилом підлозі, по якій повинні були пройти злочинці, або відсутні сліди переміщення предметів, злому дверей або замків і т.д. На інсценування можуть указувати також сліди безцільного пошкодження предметів, їх розкидання, невідповідність послідовності залишених слідів діям злочинців. Так, при розслідуванні одній з крадіжок по розташуванню шматків розбитого скла було встановлено, що "злочинці" спочатку розкидали що знаходяться під вікном речі, а вже потім вчинили пролом вікна зовні всередину приміщення.

  • 13237. Розкриття суті видів та форм цивільно-правової відповідальності
    Курсовой проект пополнение в коллекции 20.09.2010

     

    1. Агеева Е.А. Юридическая ответственность в государственном управлении: (социально-правовой аспект)/ Е.А. Агеева.- Л.: ЛГУ, 1990- 141 с.
    2. Базылев Б.Т. Ответственность в советском праве / Б.Т. Базылев.- Красноярск: Красноярский Ун-т, 1977.- 72 с.
    3. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы)/ Б.Т. Базылев.- Красноярск: Красноярский Ун-т, 1985.- 120 с.
    4. Баринова Е.В. Понятие, формы и виды гражданско-правовой ответственности за нарушение договорного обязательства.// Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 6 под ред. О.Ю. Шилохвоста. М., 2003.-С.64-70.
    5. Барциц И.Н. Гражданская ответственность: понятие и виды / И. Н. Барциц // Журнал российского права.- 1999.- № 12.- с.36-47.
    6. Большой юридический словарь/ под ред. А.Я. Сухарева.- М.: ИНФРА-М.- 2006.- 858 с.
    7. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая. Общие положения.-М., 1999.-С.705.
    8. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность: (Очерк теории) / С.Н. Братусь -М.: Юрид. Лит., 1976 - 215 с.
    9. Венгеров А.Б. Теория государства и права: ученик / А.Б.Венгеров.- М.: Омега-Л, 2007.- 607 с.
    10. В. Приймак. До питання визначення вини як умови цивільно-правової відповідальності / Приймак В. // ЮВУ, 2530 серпня 2001 р.-С. 12-18
    11. Витрянский В.В. Гражданское право и ответственность. /В.В. Витрянский. М., 2003-410 с.
    12. Габричидзе Б.Н. Юридическая ответственность: Учебное пособие. / Габричидзе Б.Н., Чернявский А.Г. М.: Альфа-М, 2005.-310 с.
    13. Галаган, И.А. Административная ответственность в СССР/ И.А. Галаган.- Воронеж: Воронежский университет, 1976 . 198 с.
    14. Государственная дисциплина и ответственность./ Б.И. Кожохин, Л.И. Антонова, Б.В. Дрейшев и др. Л.: ЛГУ .- 1990 .- 152 с.
    15. Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть. / Под ред. В.А.Томсинова. / Ю.С.Гамбаров.- М.: Изд-во «Зерцало», 2003 (Серия «Русское юридическое наследие»).-310 с.
    16. Гражданское право: Учебник. 2-е изд. / Под ред. Е.А. Суханова. М., 2004. Т.1.- 380 с.
    17. Гражданское право: Учебник в 4 т. / Под ред. Е.А.Суханова. М.: Изд-во «Волтерс Клувер», 2004.-345 с.
    18. Гражданское право: Учебник в 3т. 6-е изд., перераб. и дополн. / Н.Д.Егоров, И.В.Елисеев и др.; отв. ред. А.П.Сергеев, Ю.К.Толстой. М.: ТК Велби. Изд-во «Проспект», 2006.- 268 с.
    19. Грібанов В.П. Відповідальність за порушення цивільних прав і обов'язків / В.П.Грібанов //Право України.- 2000.-№8.-С.12-16.
    20. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / В.П. Грибанов// Российское право.- 2001.- №1.-с.56-60.
    21. Грімм Д.Д. Лекції з догми римського права / Д.Д.Грім. - М.: Изд-во «Зерцало», 2005.-450 с.
    22. Денисов, А.И. Общая теория правонарушений и ответственности./ А.И. Денисов - Л., 1983.- 142 с.
    23. Доліненко Л.О. Цивільне право України: Навчальний посібник / Доліненко Л.О., Доліненко В.О., Сарновська С.О. - К.: Кондор, 2006. - 356 с.
    24. Дубинин, Н.П. Генетика, поведение, ответственность/ Н.П. Дубинин, И.Н. Карпец, В.Н. Кудрявцев// - М.: Политиздат.- 1989.- 351 с.
    25. Духно, Н.А.Понятие и виды юридической ответственности/ Н.А. Духно, В.И. Ивакин// Государство и право.- 2000.- № 6.- с.12-17.
    26. Евтеев В.С. Обоснование реального понесения убытков / В.С.Евтеев //Гражданин и право . -2001.- №2-(8).- С.38-43
    27. Егоров В.С. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности: учеб.-метод. пособие/ В.С. Егоров.- М.: Моск. психол.-соц. ин-т.- 2002.- 279 с.
    28. Іоффе О.С. Провина і відповідальність по радянському праву/ О.С.Іоффе //Советское держава і право. -1972.- №9.С.17-23.
    29. І.Корнієнко. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів / І.Корнієнко // Юридичний журнал.-2009.- №1 (79) .- С.89-91.
    30. І.Легка. Питання співвідношення положень ГК України та ЦК України про стягнення неустоцки (штрафних санкцій) / І.Легка // Юридичний журнал.-2004.-№8(26).-С.80-82.
    31. Иванов А.А. Цели юридической ответственности, ее функции и принципы/ А.А.Иванов// Государство и право.- 2003.- № 6.- с.66-69.
    32. Иоффе О.С. Избранные труды: 4 т. / О.С.Иоффе .- СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2005г. - 460 с.
    33. Иоффе О.С. Обязательственное право / О.С.Иоффе. М., 1973.-467 с
    34. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. // Офіційний вісник України. 2001. № 12.
    35. Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 20. С. 248 (з наступними змінами).
    36. Карапетов А.Г. Неустойка как средство защиты прав кредитора в российском и зарубежном праве / А.Г.Карапетов - М.: «Статут», 2005.-345 с.
    37. Кособродов В.М. Обязательство по возмещению вреда, причиненного жизни и здоровью, как мера социальной защиты прав и интересов потерпевшего / В.М.Кособродов // Адвокат.- 2004. -№7.-С.22-27
    38. Кудрявцев В.Н. Закон, поступок, ответственность / В.Н.Кудрявцев //- М.: Наука.- 1986.- 448 с.
    39. Лейст, О.Э Санкции в советском праве/ О.Э. Лейст.- М. : Госюриздат, 1962.- 238 с.
    40. Лейст О.Э Санкции и ответственность по советскому праву: (теоретитческие проблемы) / О.Э. Лейст .- М. : МГУ, 1981.- 239 с.
    41. Липинский Д.А. О системе права и видах юридической ответственности / Д.А.Липинский //Правоведение.- 2003.- № 2.- с.27-37
    42. Липинский Д.А. Об актах применения конституционной ответственности// Юридический мир / Д.А.Липинский .- 2006.- № 7.- 22-25
    43. Лукьянцев А.А. Применение гражданско-правовой ответственности при осуществлении предпринимательской деятельности: теория и судебная практика / А.А.Лукьянцев. Ростов н/Д: Издво РГУ, 2005.
    44. М.Сібільов. Підстава та умови цивільно-правової відповідальності за порушення договірних зобовязань за чинним Цивільним кодексом / М.Сібільов // Вісник академії правових наук України.-2004.-№2.-80-88.
    45. Малеин Н.С. Правонарушение: Понятие, причины, ответственность/ Н.С. Малеин. - М. : Юрид. Лит, 1985 .- 192с.
    46. Малеин Н.С. Современные проблемы юридической ответственности/ Н.С. Малеин// Государство и право.- 1994.- № 6.- с.23-32
    47. Назаров Б.Л. О юридическом аспекте позитивной социальной ответственности / Б.Л.Назаров // Советское государство и право.- 1981.- № 10.- с.29-38
    48. Нам К. Ответственность за нарушение обязательств: теория и законодательство / К. Нам // Хозяйство и право.-1997.-№4.-С.59-64.
    49. Новоселова Л. Ответственность за неисполнение денежного обязательства / Л. Новоселова // Закон .- 2001.- №12.-С.67-73.
    50. О.Денисенко.Потреба удосконалення стягнення штрафних санкцій / О.Денисенко // Право України.-2008.-№7.- С.136-140.
    51. Основы государства и права: учебное пособие / под. ред. О.Е. Кутафина.- М. : Юристъ, 2002.- 458 с.
    52. Пиголкин, А.С. Теория государства и права: учебник/ А.С. Пиголкин .- М. : Юрайт, 2006.- 613 с.
    53. Постанова Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1996 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової школи» // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. Частина перша. К. , 1995.
    54. Постанова Пленуму Верховного Суду від 28 вересня 1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації» //Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. Частина перша. К. , 1995.
    55. Протас Е.В. Гражданское право: Учебник. / Е.В.Протас - М.: Высшая школа, 2005. - 450 с.
    56. Пугинский Б.И. Гражданско-правовая ответственность. / Б.И.Пугинский. М., 2006.-126 с
    57. Р.Усенко. Штраф і пеня в податковому та цивільному праві / Р.Усенко // Право України.-2003.- №5.- С.58-61.
    58. Р.О.Стафанчук. Проблеми у застосуванні спеціальних способів захисту особистих немайнових прав фізичних осіб / Р.О.Стефанчук // Вісник Верховного суду України.-2007.-№7.-С.36-43.
    59. Сергеев А.А. Проблемы конституционно-правовой ответственности выборных лиц государственной власти и местного самоуправления / А.А.Сергеев // Правоведение.- 2003.- № 3.- с. 55-65.
    60. Сібільов М. Базові моделі регулювання договірних відносин за новим Цивільним кодеком України / М.Сібільов // Українське комерційне право .-2003.- №4.-С.17-20.
    61. Сібільов М. Акти цивільного законодавства і договір// Методолгія приватного права : Збірник наукових праць. / М.Сібільов . -К., 2003.-С.158-163.
    62. Тархов В.А. Гражданское право и ответственность. / В.А.Тархов. М., 2006.- 368 с.
    63. Ткачук А.Л.Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобовязань : Автореф.дис. … канд.юрид.наук.-К., 2002.// www.tkachukdissertation.com.ua
    64. Хохлова Г.В. Понятие, виды и формы гражданско-правовой ответственности / Г.В.Хохлова // Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 5. под ред. В.В. Витрянского. М., 2001.-324 с.
    65. Цивільний кодекс України : Коментар. Видання друге із змінами.- Х.:ТОВ «Одіссей», 2004.-856 с.
    66. Цивільне право України. Підручник у двох книгах. Книга перша і друга. За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової. К. , 2007.-287 с.
    67. Цивільне право України : Навчальний посібник / за заг.ред.І.А.Бірюкова, Ю.О.Заіки.-К.:Істина, 2004.-224 с.
    68. Цивільне право. Підручник: Частина 1./Подред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергєєва.-К.: Істина, 2001.-325 с.
    69. Шкарупета, Т. Юридическая ответственность руководителя организации/ Т. Шкарупета// Финансовая газета.-2006.- 31 августа (№ 35).-с.12; оконч. 2006.- 7 сентября (№ 36).- с.13
    70. Юридическая энциклопедия/ под. ред. М.Ю. Тихомирова.- М. : 2007.- 972с.
    71. Юридический словарь/ под. ред. А.Н. Азрилияна.- М. : Институт новой экономики.- 2007.- 1152 с.
  • 13238. Розподіл та поєднання трьох влад
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.02.2011

    Цікаво, що практично так само визначав ці два напрямки іде в XIX ст. М. Ворошилов: "За словами Лорана, двоякий напрям у французькій революції визначався двома школами, що утворилися до неї. Одна прагнула свободи, розуміючи під нею права людини, проголошуючи народний суверенітет, але як політичну гарантію і краще забезпечення вільної діяльності людини. Друга виставляла па своєму прапорі також гасло свободи, але остання полягала у пануванні, владі; і вона охоче поєднала її з рівністю, для досягнення якої не зупинялася навіть перед принесенням індивідуальних прав у жертву нації, державі. Перший напрям - Ш. Монтескє, Вольтер та їхні учні; другий -Ж.-Ж. Руссо, Маблі. Основоположник першого напряму англійської політичної філософії Дж. Локк - вважав, що завдання держави дуже обмежені, головною її метою є захист і збереження власності людей. Ллє оскільки все-таки державам (урядам) властиво прагнути до зловживань, Дж. Локк пропонує вжити певних заходів проти держави. Гарантією того, що ніхто не буде правити "тиранічно", тобто здійснювати свою владу поза правом, повинна стати реалізація принципу поділу влади і їхнього підпорядкування. Відповідно до його концепції, верховна влада повинна складатися з трьох незалежних, але взаємозалежних інститутів. Законодавча влада призначалася парламенту, виконавча -переважно суду й армії, а федеративна (яка відає відносинами з іншими державами) - королю і його міністрам. Причому, незважаючи па те, що Дж. Локк вважав законодавчу владу вищою владою в державі, він всіляко її обмежував: 1) Вона не поширюється довільно ("arbitrary") на життя і-майно народу... 2) Законодавча влада не може діяти окремими довільними декретами, а зобов'язана ("is bound") виявлятися за обнародуваним позитивним, установленим законом і через відомих уповноважених суддів. Ідея поділу державної влади в Англії мала давню історію, однак лише Дж. Локк зумів здійснити великомасштабний ідеологічний синтез, розробивши вчення, "яке поступалось багатьом доктринам у наступальності, але переважало шириною і глибиною відображення потреб суспільства, Наступним ступенем у розвитку вчення про розподіл галузей державної влади стала концепція Ш. Монтеск'є. На відміну від Дж. Локка, який тлумачив поділ влади як співробітництво і тісну взаємодію на основі переваги законодавчої влади лад виконавчою, Ш. Монтескє підкреслював необхідність повної рівноправності і незалежності влад. Це, однак, не означало їхньої необмеженості, навпаки, згідно з Ш. Монтеск'є, жодна влада не повинна втручатися в компетенцію іншої, але кожна з них, захищаючи себе від цього, могла контролювати і стримувати іншу владу, запобігаючи перевищення повноважень, зловживання і деспотизму. Мислитель вважав, що "свобода може підтримуватися тільки и помірних державах, у тих, де здійснено поділ влади і створені умови для їхнього взаємостримування, а це можливо лише тоді, коли влада перебуває в різних руках". Роль Ш. Монтеск'є в розробці теорії поділу влади дуже влучно визначив французький державознавець А. Есмен, який зауважив, що Ш. Монтеск'є настільки перетворив елементи концепції поділу влади, вироблені його попередниками, що зробив з них ніби нове утворення; із зародка він вивів живу істоту, що досягла свого повного розвитку [ 6; 123]..

  • 13239. Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства
    Дипломная работа пополнение в коллекции 12.12.2010

     

    1. Сакс Дж.Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный подход: Пер. с англ. М.: Дело, 1996. 848 с.
    2. Закон України «Про економічну самостійність України» // Урядовий кур'єр - 03.08.1990р.
    3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Урядовий кур'єр - 16.04.1991
    4. Циганкова Т. М. , Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2001. 488с.
    5. Ohlin B.Interregional and International Trade. Cambridge (Mass.), 1933
    6. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 446 с
    7. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. Київ: Основи, 2000, 241 с.
    8. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.
    9. Международные торговые и финансовые обычаи. Том 1. Под общ.ред. С.И.Кумок/ Составление АОЗТ « Московское финансовое объединение», 1995, с. 224-238.
    10. Контракт с инофирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений. Кол.авторов./ Отв.сост. М.Б. Биржаков. ЭиБ:ОЛБИС, САТИС, 1995. С.10-24.
    11. С.Н. Захаров. «Эффективность внешнеэкономического комплекса (методы обоснования и стимулы)».: - М.: Эк.: - 1988. 248с.
    12. Г.Л. Шагалов «Эффективность экономического сотрудничества стран СЕВ». М.: - Экономика.: - 1983. 241с.
    13. Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. - К., 2003. - C. 296
    14. Техніко-економічне обгрунтування зовнішньо-торговельних операцій та проектів. Текст лекції з дисципліни "Теорія і практика міжнародної торгівлі" для студентів спеціальностей "Міжнародні економічні відносини", "Маркетинг" // Укоопспілка, ЛКА, Львів 1999р.
    15. Хонко Я. Планирование и контроль капиталовложений.-М.: - Економика ,1987г. 191с.
    16. Методика определения экономической эффективности внешнеэкономических связей СССР. Госплан СССР. М., 1980
    17. Бровкова Е. Г., Продиус И. П. Внешнеэкономическая деятельность.- К. : Сирин, - 2000. 420с.
    18. Авдокушин Є. Ф. Международные экономические отношения.- М.: Маркетинг, -1997. 560с.
    19. Державний комітет України з будiвництва та архітектури-Інформаційний бюлетень 2005, №5
    20. Електронний ресурс: www.build.gov.ua - Державний комітет України з будiвництва та архітектури.
    21. Закону України від 20.04.2000р. № 1674 “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” у редакції від 07.02.2002 р. № 3044
    22. Щербак В.Г., Лозенко А.П. Проблеми проникнення вітчизняних підприємств на зовнішні ринки // Фінанси України - 1999. - №4. - с. 41- 43.
    23. Маркетинг: Учебник для вузов / Н.Д. Эрнашвили, К. Ховард, Ю.А. Цыпкин и др.; Под ред. Н.Д. Эрнашвили. - 2-е изд., перераб. И доп. - М. ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 623 с.
    24. Верба В.А., Заґородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 322 с.
    25. Федько В.П., Федько Н.Г., Шапор О.А. Маркетинг для технических вузов. Серия "Учебник для технических вузов". Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 480с.
    26. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Маркетинг. Теория и 86 ситуаций: Учеб. Пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 519 с.
    27. Шкардун В., Ахтямов Т. Оценка готовности предприятия к реализации маркетинговой стратегии // Маркетинг - 2001. - №3. - с. 79-83.
    28. Эткинсон Дж., Уилсон Й. Стратегический маркетинг: ситуации, примеры: Учеб. пособие / Пер. с англ. под ред. проф. Ю.А. Цыпкина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 471 с.
    29. Дмитрук М. Стратегічний маркетинг: данина моді високих понять чи інструмент конкурентної боротьби?.. // Маркетинг и реклама - 2003. - №5-6. с. 32-37.
    30. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. с англ. под ред. О.А. Третьяк, Л.А. Волковой, Ю.Н. Каптуревского. - СПб: "Питер", 1999. - 896 с.
    31. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. Пер. с французского. СПб.: Наука, 1996. XV. 589 с.
    32. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие для вузов / Под общ. ред. А.И. Кредисова.- 2-е изд., перераб. и доп. - К.: ВІРА-Р, 2001. - 640с.
    33. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 152 с.
    34. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Общ. Ред. И вступ. Ст. Е.М. Пеньковой. - Новосибирск: Наука, 1992. - 736 с.
    35. Словарь терминов рыночной экономики / А.Ф. Ионова, М.А. Комаров, М.М. Максимов и др.; Под ред. В.М. Питерского. - М.: Недра, 1994. - 336 с.
    36. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2001. - 560 с.
    37. Василенко Ю. В. Перспективи розвитку експортоспроміжності виробництва. В кн.: Безпека економічних трансформацій: // Зб. Матеріалів круглого столу / під ред. Я. А. Жаліла. К.:НІСД “Альтепрес”, 2000.-386с.
    38. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник для вузов. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. 501 с.
    39. Жалило Я. Подходы пора менять. О современных взглядах на проблемы конкурентоспособности // Фондовый рынок. 1999. - № 20.-С. 42-43.
    40. Іщенко І. І., Терещенко С. П. Оцінка економічної ефективності виробництва і затрат: Навч. Посібник.- к.:Вища шк., 1991.-173 с.
    41. Методические рекомендации по определению економической эфективности сотрудничества на основе прямых связей советских хозяйственных организаций с партнерами из социалистических стран / ВНИИВС.-М., 1990.-72с.
    42. Огляд основних аспектів діяльності підприємств країн СНД на ринках США і рекомендації щодо підвищення її ефективності // Діло.-1994.-12-16 серпня.
    43. Онищенко В. П., Близнюк В. П. Міжнародний маркетинг і диверсифікація економічної діяльності підприємства // Диверсифікація зовнішньоекономічних зв'язків України в умовах ринкової трансформації національної економіки:Зб. матеріалів другої наук.-практ. конф. УАЗТ.- К., 3 червня 1999.-С. 43-46.
    44. Скибінський С. В. Методичні розробки до лекцій з курсу “Основи маркетингу»,ч.ІІ,для студентів денної і заочної форм навчання спеціальностей 07.09,28.10,27.12,06.08,06.10,06.04.Львів, ЛТЕІ, 1992.-108с.
    45. Філіпенко А. За умов глобальної конкуренції // Політика і час.-1997.-№2.-С.15-25.
    46. Герчикова И. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело.-М.: Внешторгиздат,1990.-263с.
    47. Грачев Ю. Н., Плотников Ю.Н. Практика внешнеэкономической деятельности: Рекомендации отечественным предпринимателям.-М., 1994.-233с.
    48. Кандыба А.Н. Мировая экономика, международные отношения и внешнеэкономическая деятельность.-К.,1996. 420с.
    49. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч.: Учеб.пособие для вузов. Ч.2. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое програмирование М.: Междунар.отношение,2003.-488с.
    50. Контакт с инофирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений. Кол. Автор / Под. ред. М.Б.Биржакова. Третье издание. -СпБ.: ОЛБИС,САТИС,1998.-608с.
    51. Кузнецов К.В. Настольная книга поставщика и закупщика: торги, конкурсы, тендеры. М.: Альпина паблишер, 2003.-462с.
    52. Показатели стоимости строительства в некоторых странах // БИКИ №9 (8655), 27 января 2004 г. 10-12с.
  • 13240. Розслідування вбивств із корисних мотивів
    Информация пополнение в коллекции 22.11.2010

     

    1. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. // ВВР України. 1991. № 4. Ст. 20.
    2. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р. // ВВР України. 1992. № 22. Ст. 303.
    3. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність: Підручник. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ МВС України, 2003. - ч. 1. 576 с.
    4. Кримінально-процесуальний кодекс України: За станом на 1 січня 2008 р.- Х.: Одіссей, 2008.- 264 с.
    5. Маркусь В. Криміналістика. Курс лекцій.: Навч. посібник.- К.: Кондор, 2007.- 558 с
    6. Кримінальний процес України. Процесуальні документи: навч. посібник / В.В. Молдован, Р.С. Кацавець.- К.: Алерта: ЦУЛ, 2008.- 376 с.
    7. Селецька С.І. Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для студентів юридичних вузів і юридичних факультетів.- К.: ЦУЛ, 2008.- 248 с.
    8. Селецька С.І. Кримінальне право України. Особлива частина: Посібник для студентів юридичних вузів і юридичних факультетів.- К.: ЦУЛ, 2008.- 496 с.