Geum.ru

Экономика

  • 21841. Фінансові інновації
    Статья пополнение в коллекции 29.11.2010

    Необхідність інноваційного шляху розвитку в Україні не підлягає сумнівам. При чому, вже зроблено вагомі кроки: розроблено і прийнято відповідну законодавчу базу, створено законодавчі передумови для функціонування ринку венчурного капіталу, розвивається мережа інноваційних структур, діють численні програми підтримки окремих проектів. Водночас, інновації все ще не стали реалією, формою та змістом вітчизняної економіки. Чому? По-перше, в нас, як і в більшості країн з перехідною економікою, існують закономірні перепони для широкого розповсюдження інновацій: дешева робоча сила, яка витісняє дорогу техніку; недостатність ринкових перетворень, що обумовлює слабкі позиції середнього класу - головного носія інновацій у суспільстві; загальмоване протягом кризового періоду оновлення основних фондів. Сьогодні реалією стало катастрофічне звуження ринку висококваліфікованої робочої сили, спроможної масово втілювати інновації. До того ж високі технології розвинулися в нас на тлі загального зубожіння. Попиту на високі технології у нас немає, бо його просто економічно не може бути, тому що ми поки що «не вживаємо» стільки високих технологій. Законодавчу базу в сфері іноваційної політики загалом можна вважати задовільною. Але спільний недолік законів, спрямованих на підтримку інноваційних процесів в країні, за оцінкою експертів, полягає увідсутності пріоритетної підтримки дійсно інноваційних проектів, які забезпечують розвиток технологічного устрою всієї економіки. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності» виділяє вісім найважливіших пріоритетів. Проте вони деталізуються і розмиваються у тридцяти восьми пріоритетах. На думку фахівців, таке розпорошення і розконцентрованість може не дати очікуваних результатів.

  • 21842. Фінансові інструменти державного регулювання доходів населення
    Статья пополнение в коллекции 05.02.2011

     

    1. Голіаш Петер, Роберт Кічіна. Податкова реформа в Словаччині: результати першого року. - К.: МЦПД, 2005.-18 с.
    2. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / Пер. з англ. К.: Основи, 1998. - 542 c.
    3. Corsi, Marcella and Kristian Orsini. Measuring Poverty in Europe // Development - September 2002. - Vol. 45. -№3.-P. 93-101.
    4. Efficiency and Effectiveness of Social Spending. Achievements and Challenges. Background Note for the Informal ECOFIN of 4-5 April 2008 // Directorate General for Economic and Financial Affairs, European Commission. - 2007. - ECFIN/E3, REP/50604.
    5. Esping-Andersen, Gosta. The Three Worlds of Welfare Capitalism. - Princeton: Princeton University Press, 1990.-260 р.
    6. Fox, Louise. Safety Nets in Transition Economies: A Primer // World Bank Social Protection Discussion Paper. -2003.-N.0306.-37р.
    7. Fundamental Reform of Personal Income Tax // OECD Tax Policy Studies. - 2006. - Nо. 13. - 144 р.
    8. Heady, Christopher, Theodore Mitrakos and Panos Tsakloglou. The Distributional Impact of Social Transfers in the European Union: Evidence from the ECHP. - European Research Institute, 1999. - 27 p.
    9. Herrmann, Peter, Arno Tausch, Almas Heshmati and Chemen S.J. Bajalan. Efficiency and Effectiveness of Social Spending // IZA Discussion Paper Series. - May 2008. - IZA DP No. 3482. - 55 p.
    10. Ke-young, Chu, Hamid Davoodi and Sanjeev Gupta. Income Distribution and Tax, and Government Social Spending Policies in Developing Countries // WIDER Working Paper. - December 2000. - No. 214. - 49 p.
    11. .">OECD Factbook 2006. - Доступно з: <www.oecd.org/statistics/social>.
      ."><http://miranda.sourceoecd.org/pdf/fact2006pdf/09-02-01 .pdf>.
    12. Schwabish, Jonathan, Timothy Smeeding and Lars Osberg. Income Distribution and Social Expenditures: A Crossnational Perspective. - Russell Sage Foundation, 2004. - 57 p.
    13. Zaidi Salman. Main Drivers of Income Inequality in Central European and Baltic Countries. Some Insights from
      Recent Household Survey Data // World Bank Policy Research Working Paper. - 2009. - WPS4815. - 29 р.
  • 21843. Фінансові методи збільшення капіталу
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
  • 21844. Фінансові посередники
    Информация пополнение в коллекции 21.03.2010

    Українське законодавство поділяє фінансових посередників на два типи: банківські установи та небанківські фінансові установи. До банківських установ належать банки, небанківськими фінансовими установами є: кредитні спілки, ломбарди, довірчі товариства, страхові та фінансові компанії, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, лізингові та факторингові компанії, торговці цінними паперами, компанії з управління активами та інші. В Україні, як і в країнах, де реалізована банківсько орієнтована модель, банкам належить ключова роль в забезпеченні фінансового посередництва Однак законодавством передбачається можливість проведення небанківськими фінансовими установами окремих банківських операцій за умови одержання ліцензії Національного банку України. Як і в більшості країн, що стали на шлях ринкових перетворень, небанківське фінансове посередництво в Україні знаходиться на стадії становлення та початкового розвитку. Активи небанківських фінансових установ є невеликими і займають незначну частку у валовому внутрішньому продукті країни, роль цих установ у фінансуванні економіки та перерозподілі капіталу залишається другорядною. Проте останніми роками спостерігаються швидкі темпи розвитку діяльності окремих видів небанківських фінансових установ і нарощування ними обсягів активних операцій. Показники діяльності небанківських фінансових установ в Україні наведені у наступній темі.

  • 21845. Фінансові потоки у неприбуткових організаціях
    Дипломная работа пополнение в коллекции 12.09.2010

     

    1. Алиев А. Право граждан на объединение: вопросы к законодательству // Законность. 1998. №1. С.38-40.
    2. Ашбот Т. Роль гражданских организаций в управлении обществом // Проблемы. теории и практики управления. 1998. №1. С.17-20.
    3. Буданов И., Лозина М. Закон «Об общественных объединениях»: проблемы надзора // Законность. 1998. №6. С.7-13.
    4. Винников О., Ткачук А. Громадські організації в Україні: новий поступ з новим законодавством // Голос Громадянина. 1997. №4. С.4-7.
    5. Голеусова Г.З. Недержавні організації: Їх роль у реформуванні соціальної сфери // Профспілки України. 1998. №1. С.73-80.
    6. Громадські та політичні організації міста Дніпропетровська: (Довідник) / Центр соціально-політичних досліджень. Дніпропетровськ, 1998. 80с.
    7. Гущин В.З. Понятие конституционных прав граждан на объединение как категории международной и внутригосударственной // Юрист. 1998. №7. С.37-47.
    8. Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України» // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2003. №5. ст.47.
    9. Закон №2460 Закон України «Про обєднання громадян» від 16.06.1992 р. №2460-ХІІ.
    10. Закон №283/97-ВР Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР.
    11. Закон №349 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12 02 р. №349-IV.
    12. Закон про прибуток Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР.
    13. Заславский С.Е. Правовая конструкция политического общественного объединения // Законодательство и экономика. 1998. №11. С.4-9.
    14. Інструкція з обліку основних засобів бюджетних установ Затверджено наказом Головного управління Держказначейства України, Мінекономіки України та Держкомстату України від 02.12.97 р. №124/136/71.
    15. Крамаревський О.Політичні партії і організації України: (Довідник). К.: Альтерпрес, 1999. 188с.
    16. Куц С.Неурядова організація з точки зору її фінансової ефективності: укр. можливості // Голос Громадянина. 1997. №4. С.10-11.
    17. Лабунька І., Чекмишев О. Не тиск, а допомога: [Роль неприбуткових недержавних організацій та «мозкових центрів» у розбудові демокр. суспільства] // Місцеве самоврядування. 1997. №5-6. С.115-117.
    18. Лапаева В.В. Финансовая деятельность российских политических объединений // Право и экономика. 1997. №17-18. С.52-58.
    19. Многопартийность и общественные движения: тенденции и прогноз / Отв. ред. В.Г. Смолянский. М., 1990. 80с.
    20. На сторожі інтересів громадян: [Неурядові організації, що стоять на сторожі прав та інтересів громадян] // Урядовий курєр. 1999. С.13.
    21. Наказ ДПАУ №233 Наказ ДПАУ №233 від 11.07.1997 р. «Про затвердження форми Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ і порядку її заповнення».
    22. Наказ ДПАУ №355 Наказ ДПАУ №355 від 03.07.2000 р. «Про затвердження Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій)».
    23. Общественные самодеятельные движения: проблемы и перспективы: Сб. науч. тр. /Отв. ред. Е.Н. Суслова. М.: НИИК, 1990. 447с.
    24. П(С)БО 15 П(С)БО 15 «Доход», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. №290.
    25. П(С)БО7 П(С)БО 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.
    26. Перелік зареєстрованих Мінюстом громадських організацій за 1999 рік // Урядовий курєр. №10 2000. С.14-16.
    27. Перелік платних послуг, які можуть надаватися в державних закладах охорони здоровя та вищих медичних закладах освіти Затверджений постановою КМУ від 17 вересня 1996 р. №1138.
    28. Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації Затверджено постановою КМУ від 15 лютого 1998 р. №164.
    29. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей Затверджений постановою КМУ від 22 січня 1996 р. №116.
    30. Порядок дооцінки матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів бюджетних установ Затверджено наказом Головного управління Держказначейства України та Мінекономіки України від 02.12.97 р. №127/138.
    31. Порядок надання послуг з харчування громадян у закладах (установах) охорони здоровя, операції з яких звільняються від податку на додану вартість Затверджений постановою КМУ від 30 липня 1998 р. №1186.
    32. Права і свободи не залежать від місця проживання: [Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону Республіки Крим «Про обєднання громадян» (справа про обєднання громадян в Автономної Республіки Крим)] // Голос України. 1998. С.4.
    33. Примірний перелік додаткових платних послуг правового і технічного характеру, які можуть надаватись працівниками органів реєстрації актів громадянського стану Затверджений наказом Міністра юстиції України від 6 червня 1997 р. №43/5.
    34. Пункт 3 статті 83, статтю 86, пункт 3 статті 87, пункт 3 статті 88 та статті 101 103 Цивільного кодексу України.
    35. Типова інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ Затверджено наказом Головного управління Держказначейства України та Мінекономіки України від 02.12.97 р. №126/137.
    36. Ткачук А. Неприбуткові організації в Україні. Проблеми законодавчого регулювання // Юридичний вісник України. 1998. №6 С.26-32).
    37. Ткачук А. Порядок утворення та легалізації громадської організації в Україні / Ін-т громад. суспільства. К., 1997. 20с.
    38. Третій сектор у законі: [Правове регулювання діяльності благодійницьких та громад. організацій] // Перехрестя. 1999. №2. С.14-15.
    39. У пошуках скарбів: [Неприбуткові організації] // Закон і бізнес 1999. №23. С.7.
    40. Україна. Верховна Рада. Президія. Про внесення змін і доповнень до Постанови Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1990 р. «Про доповнення Постанови Президії Верховної Ради УРСР від 29 вересня 1990 р. «Про порядок реєстрації громадських обєднань»: Постанова... 30 серп. 1991 р. №1469-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1991. №44. Ст. 596.
    41. Україна. Верховна Рада. Про порядок введення в дію Закону України «Про обєднання громадян» // Голос України. 1992. С.4-5.
    42. Україна. Закон. Про молодіжні та дитячі громадські організації: Прийнятий 1 груд. 1998 р. №281-XIV // Урядовий курєр. 1998. С.10.
    43. Україна. Закон «Про обєднання громадян» прийнятий 16 червня 1992 р. // Голос України. 1992. С.4-5.
    44. Україна. Кабінет Міністрів. Про внесення змін до Положення про порядок легалізації обєднань громадян від 19 квітня 1993 р. №280 // Збірник постанов Уряду України. 1993. №10. Ст. 192.
    45. Україна. Кабінет Міністрів. Про внесення змін до Тимчасових правил розгляду заяв про реєстрацію статутів громадських обєднань від 10 жовтня 1991 р. №254 // Збірник постанов Уряду України. 1991. №10. Ст. 102.
    46. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про порядок легалізації обєднань громадян від 26 лютого 1993 р. №140 // Збірник постанов Уряду України. 1993. №7. Ст. 144.
    47. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про реєстрацію асоціацій та інших добровільних обєднань органів місцевого самоврядування від 16 лютого 1998 р. №175 // Урядовий курєр. 1998. №10. С.8.
    48. Україна. Кабінет Міністрів. Про порядок реєстрації символів обєднань громадян від 26 лютого 1993 р. №144 // Збірник постанов Уряду України. 1993. №7. Ст. 148.
    49. Україна. Кабінет Міністрів. Про порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків, громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні від 26 лютого 1993 р. №145 // Збірник постанов Уряду України. 1993. №7. Ст. 149.
    50. Україна. Кабінет Міністрів. Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію обєднань громадян від 26 лютого 1993 р. №143 // Урядовий курєр. 1993. №40-41. С.9.
    51. Україна. Кабінет Міністрів. Про розміри плати за реєстрацію асоціацій, інших добровільних обєднань органів місцевого самоврядування, статутів територіальних громад від 25 травня 1998 р. №738 // Офіційний вісник України. 1998. №21. Ст. 762.
    52. УРСР. Верховна Рада. Про порядок реєстрації громадських обєднань від 29 вересня 1990 р. №281-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1990. №49. Ст. 640.
    53. http://helsinki.org.ua.
    54. http://www.kontrakty.com.ua.
    55. http://www.nonprofitquarterly.org.
    56. http://news.ukrinform.com.ua.
    57. http://www.minfin.gov.ua.
    58. http://www.me.gov.ua.
    59. http://www.kmu.gov.ua.
    60. http://portal.rada.gov.ua.
    61. http://www.elit.liga.net.
    62. http://www.finexpert.ru.
    63. Young, James and Webster v. the United Kingdom, European Court of Human Rights, Series B, No. 39, p.47.
  • 21846. Фінансові резерви
    Контрольная работа пополнение в коллекции 27.02.2011

    Тим часом підприємства та фірми у середньому щорічно витрачають більше, ніж одержують від продажу товарів: їм доводиться це робити, бо крім платежів за ресурси, фірми повинні інвестувати свою діяльність, спрямовуючи кошти або в основний капітал, або у товарно-матеріальні запаси. Зумовлено це, насамперед, неспівпаданням у часі витрат, пов'язаних з виробництвом, і прибутку, одержаного у результаті реалізації продукції. Витрати здійснюються раніше, ніж підприємство одержить прибуток, оскільки для виробництва продукції необхідно вкласти кошти у сировину, матеріали, обладнання, обробку сировини для одержання готової продукції та організувати її продаж. Саме тому підприємства потребують авансування грошових коштів, які після реалізації продукції повинні повернутись на підприємство вже у більшому обсязі, але через деякий час. Великих обсягів грошових коштів потребують підприємства при організації нової справи, а також при її істотному розширенні або переоснащенні вже існуючої. У цьому випадку підприємець найбільше потребує інвестицій.

  • 21847. Фінансові резерви та їх роль
    Информация пополнение в коллекции 29.11.2010

    Фінансові резерви поділяються на: бюджетні, страхові, золотовалютні, резервні фонди господарюючих суб'єктів, спеціальні резервні фонди деяких міністерств і відомств. Ця класифікація фінансових резервів обумовлюється угрупованням фінансових відносин, їх місцем і роллю в процесі відтворення. Відповідно до неї бюджетні резерви сприяють ліквідації диспропорцій і тимчасових порушень перебігу соціально-економічних процесів; страхові резерви та резервні фонди господарюючих суб'єктів забезпечують у потрібних масштабах і пропорціях безперервність процесу відтворення на мікро- та макрорівні навіть при виникненні несподіваних обставин і різного роду випадковостей; золотовалютні резерви гарантують стійкість національної валюти; спеціальні резервні фонди міністерств і відомств та бюджетні резерви дозволяють фінансувати нові виникають протягом фінансового року потреби, зумовлені науково-технічними досягненнями і відкриттями; завдяки спеціальним фондам міністерств створюються можливості для резервування частини фінансових ресурсів у рамках окремих міністерств.

  • 21848. Фінансові результати діяльності підприємства
    Контрольная работа пополнение в коллекции 26.12.2010

    ПоказникРокиВідхилення1 рік2 рік3 рік2 року до 13 року до 2+/-%+/-%Чистий доход від реалізації продукції4091597740741710419476331582081,04301205940,66Собівартість реалізованої продукції2723917-4707479-5954315-198356272,82-124683626,49Валовий прибуток (збиток)136768026999384465161133225897,41176522365,38Інші операційні доходи10777103891661133073-688544-63,89743907191,15Адміністративні витрати-32755-49643-44669-1688851,564974-37,9Витрати на збут-134969-127966-2074307003-5,19-7946462,1Інші операційні витрати-1109381-385156-799553724225-65,28-414397107,59Прибуток (збиток) від операційної діяльності1168285252633945465821358054116,24202024379,97Доход від участі в капіталі-------Інші фінансові доходи22838319142970907639,74-28944-90,69Інші доходи585982241478223641-344504-58,79-17837-7,39Фінансові витрати-54689-107569-44569-5288096,763000-58,57Витрати від участі в капіталі-------Інші витрати-639433-239276-376414400157-62,58-13713857,31Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування1082983245288643522101369903126,49189932477,43Податок на прибуток від звичайної діяльності4091597740741710419476331582081,04301205940,66Прибуток від звичайної діяльності-2723917-4707479-5954315-198356272,82-124683626,49Надзвичайні доходи (витрати)136768026999384465161133225897,41176522365,38Податки з надзвичайного прибутку10777103891661133073-688544-63,89743907191,15Чистий прибуток (збиток)788361183809035043671049729133,15166627790,65

  • 21849. Фінансові ресурси місцевого самоврядування
    Методическое пособие пополнение в коллекции 21.11.2010

    Подальшому вдосконаленню місцевого самоврядування та поліпшенню його фінансового забезпечення сприяв Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнятий 21 травня 1997 року відповідно до Конституції України. У ньому визначається система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, а фінансова незалежність самоврядування забезпечується місцевими бюджетами, які створюються відповідно до бюджетної системи країни. Слід наголосити, що до цього часу фінансова наука зосереджувала свою увагу на дослідженні сутності державного бюджету, а місцеві бюджети розглядалися як його складова частина. Це повязане з тим, що державний бюджет охоплював усі інші види бюджетів, які не були самостійними. У Бюджетному кодексі України (від 21 червня 2001 року) визначено, що «бюджет це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду». У визначенні мова йде про документ, який установлює певний порядок утворення та використання фінансових ресурсів і належить відповідним органам влади. Таке тлумачення бюджету не розкриває його внутрішньої природи і не показує його особливостей, які притаманні місцевим бюджетам. Ґрунтовне та всебічне дослідження місцевих бюджетів проведене в праці О. П. Кириленко «Місцеві бюджети України», але і тут не розкривається сутність місцевих бюджетів. На нашу думку, при розкритті сутності місцевих бюджетів слід виходити з того, що місцеві бюджети, з одного боку, є складовою частиною бюджетної системи держави, а з іншого складовою частиною місцевих фінансів і віддзеркалюють певну систему економічних відносин. Ці економічні відносини виникають у двох площинах: у процесі формування доходів різних рівнів місцевих бюджетів, і при їх використанні як цільових фондів грошових коштів місцевих органів самоврядування. Незважаючи на велику різницю між доходами і видатками місцевих бюджетів, характерним для цих двох напрямів є те, що вони носії розподільних відносин і мають однакове призначення найповніше задовольняти потреби регіону. У процесі розподілу вартості валового внутрішнього продукту шляхом формування та використання місцевих бюджетів грошові відносини виникають між бюджетами середньої ланки та вищими бюджетами, підприємствами комунальної форми власності, закладами соціально-культурної сфери та населенням регіону. Тому особливістю місцевих бюджетів є те, що вони відображають певну чітко обмежену частину грошових відносин, які функціонують на окремій території. Не менш важливою особливістю функціонування місцевих бюджетів є те, що вони забезпечують матеріальну незалежність органів місцевого самоврядування, і безпосередньо їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджетних відносин. Особливістю місцевих бюджетів є і те, що всі їх ланки органічно звязані не тільки між собою, а й з установами та підприємствами всіх форм власності, які функціонують на території регіону. Цей звязок проходить через два основні канали розподілу створеної вартості надходженнями в бюджет і фінансуванням з бюджету. Сукупність особливостей розподільчих відносин, які виникають у процесі формування та використання місцевих бюджетів, дає можливість виділити їх з місцевих фінансів і бюджетної системи країни в окрему економічну категорію. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що місцеві бюджети як економічна категорія відображають грошові відносини, що виникають між місцевими органами самоврядування та субєктами розподілу створеної вартості в процесі формування територіальних фондів грошових коштів, які використовуються для соціально-економічного розвитку регіонів та поліпшення добробуту їх населення. Бюджетні відносини матеріалізуються у формі грошових кош-тів тієї чи іншої території та оформлюються у вигляді плану. Як фінансовий план місцевий бюджет являє собою систему організованих органами місцевого самоврядування заходів щодо соціального й економічного розвитку регіону і складається з двох частин доходів і видатків. Місцеві бюджети є основними фінансовими планами кожної адміністративно-територіальної одиниці, це повязано ще й з тим, що через місцеві бюджети перерозподіляється майже пята частина валового внутрішнього продукту країни. Слід зазначити, що створенню проектів місцевих бюджетів передує розроблення прогнозних показників плану економічного й соціального розвитку регіону, які є основою для складання проектів бюджетів. Прогнозні показники плану економічного і соціального розвитку регіонів розробляються на підставі основних прогнозних макропоказників економічного й соціального розвитку України на плановий рік.

  • 21850. Фінансово–господарська діяльність електродепо "Оболонь" комунального підприємства "Київський метрополітен" як структурного безбалансового підрозділу
    Отчет по практике пополнение в коллекции 14.09.2010

    Подільско-Воскресенська лінія запланована довжиною 17,3км із 13-ю станціями й виделковим відгалуженням на Лівобережну лінію для безпересадочних поїздок із Троещини на Правий берег. На період до 2010 року запланований пуск ділянки довжиною 4,6 кілометри з п'ятьма станціями. Ділянка із трьома станціями «Подільська» (пересадна станція на Куренівсько-Червоно-армійську лінію), «Татарка» і «Глубочицкая» (пересадна станція, сполучена зі станцією «Лукьяновская») буде будуватися з 2005 по 2009 роки, кошторисна вартість -597 мільйонів гривень. Ще дві станції «Площа Перемоги» і «Вок-зальна» (сполучена з діючою станцією «Вокзальна» Святошинско-Броварської лінії) будуть будуватися в період з 2007 по 2010 роки. Загальна довжина ділянки становить 2,2 кілометри, кошторисна вартість 476,5 мільйона гривень. Пуск ділянки від станції «Вокзальна» до станцій «Вулиця Урицького» і «Соло-менская» запланований на період після 2010. У цей же період передбачається продовжити дану лінію від станції «Подільська» убік Троещины зі станціями «Суднобудівна», «Тру-Ханів острів», «Затока Десенка», «Райдужна», «Бульвар Перова», «Братиславська». Будівництво цієї ділянки пов'язане зі спорудженням Подольско-Воскресенского мостового переходу.

  • 21851. Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.02.2010

     

    1. Іваненко В. М. Курс економічного аналізу К: 2000 207 с.
    2. Наказ Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. № 49/121
    3. О.В.Ефимова. Финансовый анализ. М.:2002. 317 с
    4. Финансовый анализ деятельности фирм (опыт ведущих фирм США и Западной Европы). - М.:ИСТ-СЕРВИС, 1994. - 240с
    5. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (затверджено наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. №49/121). К.: 2001. - 9 с
    6. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (затверджено наказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. №10). К.: 2001. 5с
    7. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. К.: МАУП, 2000. 152 с
    8. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Москва, 2000.
    9. К.В Ізмайлова. Фінансовий аналіз. Навч. посібник. - 2-ге вид. К.: 2001. 152
    10. Методические рекомендации для выполнения курсовой работы по дисциплине «Экономический анализ», Е.В. Мизина. Донецк: ДонНТУ, 2003.
    11. Пястолов С.М. Экономический анализ деятельности предприятий. Москва, 2002.
    12. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Минск, 2000.
    13. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. Київ, 2002.
    14. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашов Е.Ф. Методика финансового анализа. Москва, 2001. 208 с
    15. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи по дисципліні “Економіка підприємства”/ Уклад. Ф.І. Євдокімов, О.В. Мізіна, О.О. Кравцов. Донецьк, ДонНТУ, 2001
    16. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб.. К.: Видавництво А.С.К., 2003. 240 с.
    17. Любушин Н.П.,Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. М: 2002.
    18. Економіка промислового підприємства: навч. посібник / За ред. Ф.І. Євдокимова, Т.Б. Надтоки. Донецьк: “Новый мир”, 2003. 358 с.
    19. Закон Украины о банкротстве (с изменениями и дополнениями, внесенными законами Украины от 17 июня 1993 года № 3292-XII, от 25 февраля 1994 года № 4036-XII, от 14 марта 1995 года №90/95-ВР, от14 октября 1998 года №177-XIV).
  • 21852. Фінансово-комерційна діяльність підприємства ЗАТ "Укркондитер"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 23.02.2011

     

    1. Инструкция о порядке переоценки товарно-материальных ценностей в связи с изменениями цен по отраслям и о расчетах по результатам переоценки.
    2. Основные правила торговли: сборник нормативно - правовых материалов. - М., 2002.
    3. А.Ф. Сохновский. Комиссионная торговля: практическое пособие. - К., 2006.
    4. Правила комиссионной торговли принятых от населения ювелирных и других бытовых изделий из драгоценных металлов и изделий сувенирно - подарочного ассортимента. От 29.09.2003г.
    5. "Все о маркетинге". Сборник материалов для руководителей предприятий экономических и коммерческих служб. - К., 2007.
    6. Кунц Г., ОДоннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. - М.: Прогресс, 1992.
    7. Севрук В.Т. Товар в системе маркетинга // Бухгалтерский учет, № 12, 2004.
    8. Шишкин С.С., Вартанян В.А., Бухгалтерский учет и финансовый анализ на коммерческих предприятиях. - М.: “Инфра-М”, 2002.
    9. Питер Р. Диксон. Управление маркетингом. М.: Бином, 2004.
    10. Виханский О. С., Стратегическое управление. М.: Гардарика, 2004.
    11. Условия формирования потребительского рынка Украины//Финансовая консультация. 2007. № 52.
    12. Вагин А.П., Митирко В.И., Модин А.В., Управление персоналом в условиях рыночной экономики (опыт ФРГ) - М: “Дело”, 1992.
    13. Дон Фуллер, Управляй или подчиняйся - М:1992.
    14. Кохно П. и др., Менеджмент - М: “Финансы и статистика”, 2006.
    15. Ладанов И.Д., Практический менеджмент - М: “Ника”, 1992.
    16. Менеджмент персонала: функции и методы, М: “МАИ”- 2002.
    17. Короленко О., Підтримка та розвиток малого бізнесу в Україні. Довідник підприємця. -К., 2003.
    18. Малое предпринимательство: состояние и перспективы развития // Бизнес информ , 2004, №17-18.
    19. Міжнародний досвід підтримки й розвитку малого бізнесу // Фінанси України, 2005, №1.
    20. Развитие малого бизнеса // Бизнес информ, 2004, №17-18.
    21. Розвиток малого підприємництва // Економіка України 2005, №2.
    22. Предпринимательство как форма развития отношений собственности // Бизнес информ 2004, №16.
  • 21853. Фінансування витрат на культуру та мистецтво місцевими бюджетами України
    Информация пополнение в коллекции 22.02.2011

    Запровадити державно-громадську модель управління у сфері культури, яка ґрунтується на принципах децентралізації і демократизації, поєднує елементи державного і громадського управління, забезпечує максимальне залучення громадських структур, неурядових організацій до вироблення і прийняття обґрунтованих, узгоджених управлінських рішень з урахуванням культурних запитів усіх субєктів культурної діяльності і сприяє оптимізації державної політики у сфері культури. Для цього необхідно:

    1. створити в структурі Міністерства культури і мистецтв України консультативно-дорадчий орган - Раду з проблем культурного розвитку, основними функціями якого мають бути: формування і реалізація державної політики у сфері культури; розробка і прийняття управлінських рішень; розподіл фінансових ресурсів і контроль за їх використанням. До складу зазначеного органу мають входити представники Міністерства культури і мистецтв України, інших міністерств і відомств, які за своїми функціональними повноваженнями здійснюють державну політику у сфері культури, провідні вчені, представники творчих спілок, громадських обєднань, недержавних організацій, визнані митці, представники регіональних (обласних) органів управління у сфері культури, народні депутати, представники місцевого самоврядування;
    2. сформувати державно-громадські органи в структурі управлінь чи відділів культури місцевих державних адміністрацій, розширити повноваження депутатських комісій з питань культурного розвитку відповідних місцевих рад, максимально залучаючи широкі кола громадськості до вироблення управлінських рішень.
  • 21854. Фінансування державного апарату в Україні
    Дипломная работа пополнение в коллекции 28.09.2010

     

    1. Конституція України . Відомості Верховної Ради України ,1996, N 30, ст. 141
    2. Бюджетний кодекс України . Відомості Верховної Ради України , 2001, N 37-38, ст. 189
    3. Законо України «Про місцеві державні адміністрації» . Відомості Верховної Ради України , 1999, N 20-21, ст.190
    4. Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ». Відомості Верховної Ради України , 1999, N 11, ст. 79
    5. ЗАКОН УКРАЇНИ . «Про джерела фінансування органів державної влади». Відомості Верховної Ради України , 1999, N 34, ст.274
    6. Закон України « Про місцеве самоврядування в Україні» . Відомості Верховної Ради України , 1999, N 20-21, ст.190
    7. Постанова КАБІНЕТу МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» .
    8. РІШЕННЯ КИЇВСЬКої МІСЬКої РАДи Про бюджет міста Києва на 2009 рік К 2000
    9. ЗВІТ Оболонської районної роди «Про виконання районного бюджету за 9 місяців 2009 року. К.2009
    10. ЗАКОН УКРАЇНИ Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань Відомості Верховної Ради України , 2004, N 52, ст.561 )
    11. Базилевич В. Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. К..: Атіка. 2004. 264 с.
    12. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 608 с.
    13. Дєєва Н М.Бюджетний менеджмент: Навч. посібник / Дніпропетровська держ. фінансова академія. Д. : ДДФА, 2006. 320с
    14. Кабанець А.Г. Місцеві фінанси: Конспект лекцій / Харківський національний економічний ун- т. Х. : Видавництво ХНЕУ, 2006. 56с.
    15. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: НІОС, 2000. - 381 с.
    16. Луніна І.О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин / НАН України; Інститут економічного прогнозування. К. : Наукова думка, 2006. 432с.
    17. Лютий І. О., Демиденко Л. М., Субботович Ю. Л. Бюджетна політика і стабільність соціально-економічного розвитку України // Фінанси Украіни. 2009. №10. с. 3-12.
    18. Методичні рекомендації щодо аналізу бюджетів державних установ ревізій кошторисних витрат на утримання бюджетних установ: Для студ. спец. "Фінанси" / Львівський торговельно-економічний ун-т / Валентин Сергійович Тимофєєв (уклад.). .Л, 2003. 208с.
    19. Онищенко СВ. Бюджетування в системі фінансового управління підприємством: Дис... канд. екон. наук:
    20. Федосов В., Кондратюк С., Сафонова Л., Опарін В., Хлівний В. Бюджетний менеджмент. Практикум: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т / Віктор Федосов (заг.ред.). К. : КНЕУ, 2005. 420с.
    21. Фінанси: Навч. посіб. / О. П. Близнюк, Л. І. Лачкова, В. І. Оспіщев та ін.; За ред В. І. Оспіщева. К.: Знання, 2006. 415 с.
    22. Чечетов М.Ч, Чечетова Н.Ф., Бережна А.Ю. Бюджетний менеджмент: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.:В 2 ч. / Харківський національний економічний ун-т. Х. : ВД "ІНЖЕК", 2004. 555с.
    23. Ющенко Л.М., Кононенко В.П., Куліков П.М.. Методичні рекомендації щодо розрахунку мінімального рівня фінансового забезпечення функціонування загальноосвітніх навчальних закладів: (Індивідуальне кошторисне планування видатків загальноосвітніх навчальних закладів) / Департамент економіки та фінансування; Державний центр економіки освіти і науки. К., 2003. 89с.
  • 21855. Фінансування компаній АПК та інвестиції в Україну
    Информация пополнение в коллекции 07.03.2011

    Основні напрямами реалізації аграрної політики в інвестиційній сфері полягають в:

    1. Спрямуванні іноземних інвестицій в нарощування виробництва та підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора за рахунок впровадження високопродуктивних технологій вирощування сільськогосподарських культур;
    2. Залучення цільових ПІІ в налагодження випуску ефективних хімічних засобів захисту рослин на території України;
    3. Використання ПІІ в оновлення та модернізацію підприємств переробної і харчової промисловості;
    4. Забезпечення збільшення експорту сільськогосподарської продукції через можливості доступу до ринків інвестуючи країн;
    5. Залучення ПІІ у розвиток інфраструктури аграрного ринку;
    6. Використання потенціалу ПІІ у формуванні цілісної системи фінансово-кредитного забезпечення агропромислового комплексу;
    7. Удосконалення умов залучення ПІІ у реалізації та захисту прав громадян і юридичних осіб на землю, а також створення умов для розвитку соціальної сфери села.
  • 21856. Фінансування розвитку диверсифікації сільськогосподарського виробництва
    Статья пополнение в коллекции 27.01.2011

    Підтримка сільськогосподарських товаровиробників в розвинених країнах обумовлена тим, що сільське господарство розглядається як стратегічна галузь. У США ще в 1985 р. був прийнятий Закон "Про продовольчу безпеку", а субсидування сільського господарства має вже піввікову історію. Саме бюджетні асигнування на сільське господарство є найважливішим елементом державного регулювання економічного розвитку фермерських господарств. Тільки у 1980-х рр. сукупні бюджетні витрати на аграрну політику в США подвоїлися, а за останні 25 років вони збільшилися більш ніж у вісім разів, причому темпи їх зростання за цей період випереджали темпи інфляції. В останні роки вони складають до 25 відсотків вартості валової продукції сільського господарства. Завдяки поєднанню стабільної економіки та сприятливої політики, ретельному плануванню та незалежному використанню технологій в США, фермерські господарства досягли найбільшої ефективності в світі. Це засвідчує той факт, що тільки вісім відсотків своїх доходів американці витрачають на продукти харчування, ціни на які є найнижчими в світі. У США, де існують найкращі природні передумови для сільськогосподарського виробництва, широко практикується цільова фінансова підтримка фермерів, не говорячи вже про систему підтримки цін, стимулювання експорту, розвитку інфраструктури села тощо. Наведені дані свідчать про те, що в загальному обсязі одержувачів державних субсидій домінують виробники зерна (58,7 відсотків) та м'яса (20,4 відсотків). Також слід звернути увагу на те, що субсидії надаються і господарствам з багатогалузевою спеціалізацією, питома вага яких у загальній сумі допомоги складає 2,9 відсотків.

  • 21857. Фінансування соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Бабушкінського району)
    Дипломная работа пополнение в коллекции 26.02.2011

    За даними Держкомстату України станом на початок 2004 р. загальні видатки зведеного бюджету країни склали у фактичних цінах 75792,5 млн. грн., соціальні видатки у складі яких перевищили 39691,6 млн. грн. При цьому останні розподілилися за соціально-культурними сферами таким чином: освіта - 14977,1 млн. грн., охорона здоров'я - 9708,2 млн. грн., культура і засоби масової інформації (ЗМІ) - 1481,1 млн. грн., соціальний захист і соціальне забезпечення - 12953,2 млн. грн. Видатки зведеного бюджету на соціально-культурні заходи становили у структурі зведеного бюджету 52,4%, що перевищувало їхню частку у 1992 р. на 7,3 відсоткових пункти. Проте вагомих підстав вести мову про високий рівень соціалізації українського бюджету немає, оскільки в економічно розвинених країнах з тривалим досвідом функціонування ринкової економіки з соціальною орієнтацією частка цих видатків встановилася дещо більшою. За даними Світового банку вже у 1996 р. питома вага видатків на соціальні цілі консолідованого державного бюджету Німеччини складала 68,8%, Франції - 68,7%, Австрії - 70,1%, Швеції - 56,8%, Данії - 53,5%, США- 52,1% . Якщо навіть урахувати, що ці дані відтворюють стан справ щодо двох принципово відмінних груп країн, одна з яких тяжіє до соціально орієнтованого господарства з високою часткою податкових вилучень до бюджету (Німеччина, Франція, Швеція, Данія, Австрія), а друга - до ліберальної економіки з помірним оподаткуванням і орієнтацією на самозабезпечення населення, то й тоді віднайдеться чимало аргументів до заперечення факту надання національній системі бюджетного фінансування соціальних гарантій якостей високої соціальності.

  • 21858. Фірма в умовах монополістичної конкуренції
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Фірми «горді леви» відрізняються великими розмірами. Такі корпорації умовно можна віднести до технологічних та організаційно-економічних монополій. Це дає їм реальні переваги у жорстокому конкурентному середовищі. Вони є прикладом динамічної, агресивної політики у верхньому ешелоні бізнесу. «Леви» не зацікавлені в інтеграції з іншими фірмами, не кажучи вже про угоди з ними. Значні інвестиції в нову техніку і технологію зберігають для них гарні перспективи на лідерство. Еволюція таких фірм приводить їх у стан «могутнього слона». Корпорації типу «слонів» уже не мають колишньої агресивності і динамізму, але досягають підвищеної стабільності. Її забезпечують ефект масштабу, диверсифікація, широка мережа філій всередині країни і за її межами. Фірми-«слони» свідомо уникають честі бути першими в розробці нововведень: коштує це дуже дорого, віддача приходить не відразу, а ризик першопрохідника значний. Тому така фірма нерідко використовує свої можливості, щоб перехопити нововведення, відтіснити новатора. Президент концерну «Соні» Акіо Морита писав: «Ми виробляємо новий продукт, і якщо вийде саме так, вони («могутні слони» авт.) викидають на ринок аналогічний продукт та отримують вигоду від наших зусиль» («Зроблено в Японії»). Нерідко буває так, що «могутні слони» втрачають колишні позиції, перетворюючись на «неповороткого бегемота». Головна причина цього організаційна.Ускладнена структура управління без чіткої взаємодії і механізму зворотного зв'язку призводить до того, що «могутні слони» із жахом усвідомлюють свою беззахисність перед лицем повільно визріваючих економічних проблем.

  • 21859. Фірма як організаційна форма підприємництва
    Информация пополнение в коллекции 12.11.2009

    АТ створюється в трьох основних формах:

    1. корпорація (наприклад, Горьківський автозавод) виділяє свої підприємства в самостійні АТ з передачею контрольного пакета акцій головному товариству. На зовнішній ринок надходять лише акції самого ГАЗу, що є власністю усієї корпорації. Централізація емісії акцій дозволяє зберегти єдиний технологічний ланцюжок і регулювати розвиток суміжних виробництв;
    2. траст АТ, що одержує акції своїх членів у довірче управління. Це дозволяє залучити великих інвесторів, що купують цінні папери, під конкретні інвестиційні проекти і бізнес-плани;
    3. холдинг АТ, фінансовий центр якого має у своєму розпорядженні контрольний пакет акцій інших, дочірніх, товариств, що дає йому безумовне право приймати або відхиляти управлінські рішення на загальних зборах вкладників (акціонерів, пайовиків). Однак сам холдинг (на відміну від корпорації) нічого не робить. Він купує і продає цінні папери, сприяє корпорації суміжників, узгоджує інвестиції учасників, але не має права на збут продукції (крім експортної) і регулювання цін.
  • 21860. Фіскальна політика держави, її особливості в трансформаційній економіці України
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.02.2010

     

    1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник/ Под общ. ред. д. э. н., проф. Сидоровича А. М.; МГУ им. Ломоносова 5-е изд., перерараб. и доп. М: «Дело и сервис», 2005.
    2. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Підручник/ За ред. В. Д. Базилевича. К: Знання, 2007.
    3. Баликоев В. З. Общая экономическая теория. Новосибирск: ООО «Издательство ЮКЭА», 2004.
    4. Батура О. В., Іващина О. Ф., Новікова Л. Ф. Макроекономіка: Навч. посібник. К: Центр учбової літератури, 2007.
    5. Бровкова Е. Г. Фінансово-кредитная система государства: Учеб. пособие для вузов. К.: Сирин, 2007.
    6. Бутук А. И. Экономическая теорія: Учеб. Пособие. К.: Вікар, 2007.
    7. Вводный курс по экономической теории.: Учебник для лицеев// Под общ. ред. акад. Г .П. Журавлиной М.: ИНФРА М, 2005.
    8. Вініченко І.І., Гончаренко О. В., Дацій Н. В., Корецько С. О. Макроекономіка: Навч. Посібник. К: Центр навч. літератури, 2006.
    9. Кемпбелл Р. Макконел, Стенлі Л. Брю “Економікс- принципи, проблеми і політика”, К., ХаГар, 1998
    10. Лютий І. О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки: Монографія. К.: Атака, 2006.
    11. Мікроекономіка і макроекономіка// Під. ред. С. Будаговської К.: Основи, 2002.
    12. Мовшович С.М., Соколовский Л.Е. Выпуск, налоги и кривая Лаффера // Экономика и математические методы. 2001. Т. 30. Вып. 3.
    13. Общая экономическая теория (политэкономия): Учебник// Под общ. ред. акад. В.И. Видяпина, акад. Г.П. Журавлёвой. М.: ПРОМО-Медиа, 2003.
    14. Овчинников Г. П. Макроєкономика: Ученик для вузов. СПб.: Поиск, 2006.
    15. Панчішин С. І. Макроекономіка: Навч. посібник. К: Либідь, 2001.
    16. Рузавин Г. И. Основы рыночной экономики: Учебное пособие для вузов М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2006.
    17. Рыночная экономика: Учебник. В 3 т. Т. 1. Теория рыночной экономики. Часть 2. Максимова В. Ф., Шишов А. Л. Макроэкономика. М.: СОМИНТЕК. 2005.
    18. Современная экономика. Общедоступный учебный курс// Под ред. проф. Мамедова О. Ю. Ростов-на-Дону: Феникс, 2006.
    19. Ховард К. Экономическая теория : Учебник для вузов. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2007.
    20. Экономическая теория /Под ред. А. И. Добрынина, Л. С. Тарасевича, 3-е издание СПб, Изд. «Питер», 2007.
    21. Поліпшення конкуренції позиції України засобами фіскальної політики/ Бадрак О.// Економіка України.- 2006.- №2.- С. 13-19
    22. Фіскальні засоби стимулювання економічного зростання/ В. М. Опарін, М.М. Фельдгольц// Фінанси України. 2006. - №10. С. 61-70.
    23. Бюджет повної зайнятості та фіскальна політика/ Савченко А.Г., Соломенко С.М.// Фінанси України. 2007. - №4. С. 3-12
    24. Студентам про податкову систему/ Соколовська А. М.// Фінанси України. 2008. - №9. С. 119-121.
    25. Податкова політика України на сучасному етапі/ Лютий І. О. // Фінанси України. 2008. - №9. С. 121-123.
    26. Фіскальна політика держави в умовах фінансової кризи/ Мельник В. М.// Фінанси України. 2008. - №11. С. 11-17.