Фіскальна політика держави, її особливості в трансформаційній економіці України
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
Міністерство освіти та науки України
КУРСОВА РОБОТА
з курсу макроекономіки
на тему: Фіскальна політика держави,
її особливості в трансформаційній економіці України
2009
План
Вступ
Глава 1. Поняття фіскальної політики, її види і значення
1.1 Сутність і функції фіскальної політики
1.2 Дискреційна і автоматична фіскальна політика
Глава 2. Фіскальна політика як система державного регулювання економіки
2.1 Принципи і механізми впливу фіскальної політики на економіку
2.2 Ефективність фіскальної політики
Глава 3. Особливості фіскальної політики в трансформаційній економіці України
3.1 Природа фіскальних проблем в Україні і необхідність реформування бюджетно-податкової системи
3.2 Шляхи і методи вдосконалення фіскальної політики
Висновки
Перелік посилань
Вступ
Сучасна фіскальна політика визначає основні напрями використання фінансових ресурсів держави, методи фінансування і головні джерела поповнення скарбниці. Залежно від конкретно-історичних умов в окремих країнах така політика має свої особливості. Будь-який уряд завжди проводить деяку фіскальну політику, незалежно від того, усвідомлює воно це чи ні.
Останнім часом в Україні простежується тенденція до посилення ролі уряду в регулюванні національної економіки через фінансову систему, тобто здійснюються витрати на програми по соціальному забезпеченню, на підтримку середнього рівня доходів, охорону здоровя, освіту і так далі.
З іншого боку, з початку економічних реформ український уряд узяв орієнтир на введення надзвичайно високого оподаткування на доходи фірм, що негативно позначилося на стані національної економіки і перспективах її підйому. Не випадково у відповідь реакцією є активний розвиток тіньової економіки, внаслідок чого уряд не в змозі зібрати в прибуткову частину бюджету і половини передбачених надходжень.
Сьогодні тема фіскальної політики є дуже актуальною, оскільки економіка України переживає далеко не найкращі дні, і від того, як уряд здійснюватиме бюджетно-податкову політику, залежить доля кожної людини, що живе в нашій країні і доля всієї країни в цілому.
Отже, метою даної роботи є визначення поняття фіскальної політики і її складових, позначення принципів, механізмів і інструментів дії фіскальної політики на господарську систему суспільства. У роботі буде даний всесторонній розгляд фіскальної політики як методу державного регулювання економіки, а також буде проведений аналіз сучасної фіскальної політики України: освітлені обєктивні причини необхідності її реформування і можливі шляхи удосконалення.
Глава 1. Поняття фіскальної політики, її види і значення
1.1 Сутність і функції фіскальної політики
Фіскальна політика це урядовий вплив на економіку через оподаткування, формування обсягу і структури державних витрат з метою забезпечення належного рівня зайнятості, запобігання й обмеження інфляції та згубного впливу циклічних коливань. Вона є головною складовою фінансової політики та дуже важливою ланкою економічної політики. Термін "фіскальна" походить від латинського fiscua, що в перекладі означає "державна казна".
Серед численних завдань фіскальної політики, так званого дерева цілей, твірних, основними є:
? стійке зростання національного доходу;
? помірні темпи інфляції;
? повна зайнятість;
? згладжування циклічних коливань економіки.
Фіскальну політику ще називають бюджетно-податковою. Пояснюється така назва тим, що цей вид державного впливу на економіку здійснюється шляхом формування доходів держбюджету та несення витрат у вигляді державних закупівель, видатків у формі трансфертних та процентних виплат за борговими зобовязаннями. Щоб зрозуміти загальні принципи державного регулювання, необхідно чітко виділити два компоненти фіскальної політики: витрати і податки.
За допомогою урядових витрат на закупівлю товарів і послуг можна збільшити або зменшити сукупні витрати, а тим самим впливати на обсяг національного виробництва. До урядових витрат відносяться всі бюджетні асигнування, направлені на будівництво доріг, шкіл, лікарень, установ культури, здійснення екологічної і енергетичної програм і інші суспільні потреби. Сюди відносяться і витрати на оборону, зовнішньоторговельні закупівлі, придбання необхідної для населення сільськогосподарської продукції та ін. Такого роду витрати і закупівлі можна назвати державно-суспільними, тому що споживачем товарів і послуг є суспільство в цілому в особі держави. Витрати, що направляються на регулювання стійкого функціонування ринкової економіки, сприяють збільшенню або скороченню обєму внутрішнього виробництва (ЧВП) в періоди його спаду або підйому. Державні витрати не тільки прямо, але і через мультиплікаційний ефект впливають на обєм внутрішнього виробництва, викликаючи його збільшення або скорочення.
Держава впливає на обєм внутрішнього виробництва і через свою податкову політику. Очевидно, що чим вищі податки, тим менший дохід матиме в своєму розпорядженні населення, а значить, тим менше купувати і зберігати. Тому розумна податкова політика припускає всесторонній облік