Geum.ru

Экономика

  • 21821. Фінансовий аналіз діяльності підприємства
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Стаття Код
    рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 1333,21023,6Податок на додану вартість 015 ( 222,2 )( 170,6 )Акцизний збір 020 025 Інші вирахування з доходу 030 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 1111853Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 1030,3 )( 748 )Валовий: прибуток 050 80,7105збиток 055 Інші операційні доходи 060 128,9166Адміністративні витрати 070 ( 161,6 )( 185,1 )Витрати на збут 080 ( 40,2 )( 41,1 )Інші операційні витрати 090 ( 96,4 )( 47,3 )Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 збиток 105 ( 88,6 )( 2,5 )Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 10,50,6Фінансові витрати 140 Втрати від участі в капіталі 150 Інші витрати 160 ( 8,9 )( 1,1 )Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 збиток 175 ( 87 )( 3 )Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 збиток 195 ( 87 )( 3 )Надзвичайні: доходи 200 витрати 205 Податки з надзвичайного прибутку 210 Чистий: прибуток 220 збиток 225 ( 87 )( 3 )

  • 21822. Фінансовий аналіз комерційного банку
    Дипломная работа пополнение в коллекции 11.05.2011

    РядокНайменування статтіПриміткиЗвітний рікПопередній рік123451Чистий процентний дохід/(Чисті процентні витрати)884763161.1Процентні доходи281226769761.2Процентні витрати28(3420)(660)2Комісійні доходи29845047383Комісійні витрати29(2642)(340)4Результат від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку--5Результат від операцій з хеджування40--6Результат від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах---7Результат від торгівлі іноземною валютою1792238Прибуток/(збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова7, 8--9Прибуток/(збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова18, 19--10Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості--11Результат від переоцінки іноземної валюти--12Резерв під заборгованість за кредитами7, 8(3743)2413Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж9--14Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж9--15Знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення10--16Резерви за зобов'язаннями22, 38--17Інші операційні доходи307072218Доходи/(витрати) від дострокового погашення заборгованості18, 19--19Адміністративні та інші операційні витрати31(8196)(5657)20Дохід від участі в капіталі11--21Прибуток/(збиток) до оподаткування5215512622Витрати на податок на прибуток32(1481)(1331)23Прибуток/(збиток) після оподаткування3734379524Чистий прибуток/(збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу33--25Чистий прибуток/(збиток)3734379526Прибуток/(збиток) консолідованої групи:--26.1Материнського банку--26.2Частки меншості--27Чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію34--28Скоригований чистий прибуток/ (збиток) на одну просту акцію34, 35--

  • 21823. Фінансовий аналіз підприємства ВАТ "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 02.05.2010

     

    1. Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" // Відомості Верховної Ради України. 1999. 8 жовтня. № 40. ст. 365.
    2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Офіційний вісник України. 1999. 9 липня. № 25. ст. 330.
    3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. 1999. 9 липня. № 25. ст. 335.
    4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами)//Офіційний вісник України.1999.9липня.№ 25.ст. 343.
    5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. 1999. 9липня. № 25. ст. 349.
    6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. 1999. 9 липня.№ 25.ст. 357.
    7. "Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій" // лист Державної податкової адміністрації України від 27.01.1998.
    8. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку:Підручник. Житомир, 2002. 544 с.
    9. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. 4-е вид., доп. і пер. Житомир: ПП "Рута", 2002. 688 с.
    10. Вдовенко Н.М. Проблеми та шляхи удосконалення обліку фінансових результатів в умовах його автоматизації // Вісник ЖІТІ. Серія: економічні науки. 2001. № 15. С. 141-143.
    11. Гладких Т.В., Подольська В.О. Удосконалення обліку та аналізу фінансових результатів // Регіональні перспективи. 2001. № 4 (17). С. 100-101.
    12. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. К.: МАУП, 2003. 148 с.: іл.
    13. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. К.: МАУП, 2000. 152 с.: іл.
    14. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз субєктів господарювання: Монографія. К.: КНЕУ, 2001. 387 с.
    15. Ловінська Л.Г. Концепція фінансового результату у системі бухгалтерського обліку підприємств // Фінанси України. 2003. № 11. С. 58-65.
    16. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 1999. 132 с.
    17. Савицкая Г.В. Анализ хоз. деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. и доп.-Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997.-С. 325-375.
    18. Фаріон І.Д., Захарків Т.Д. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. Тернопіль, 2000. 455 с.
    19. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник / За ред. проф. Г.В. Митрофанова. К.: КНТЕУ, 2002. 301 с.
    20. Хабарова Л.П. Учетная политика 1999 г. М.: ЗАО "Бухгалтерский бюллетень", 1999. 240 с.
    21. Швиданенко Г.О., Олексюк О.І. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: Монографія. К.: КНЕУ, 2002. 192 с.
    22. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. К.: Міленіум, 2003.-160 с.
  • 21824. Фінансовий аналіз роботи товариства з обмеженою відповідальністю "Променергозахист"
    Отчет по практике пополнение в коллекции 25.05.2010

    АктивКод рядкаНа початок звітнього рокуНа кінець звітнього періоду1234I. Необоротні активиНезавершене будівництво020Основні засоби:залишкова вартість03028.740.5первісна вартість03135.151.0знос032(6.4)(10.5)Довгострокові біологічні активи:справедлива (залишкова) вартість035первісна вартість036накопичена амортизація037Довгострокові фінансові інвестиції040Інші необоротні активи0700.71.2Усього за розділом I08029.441.7II. Оборотні активиВиробничі запаси10065.2178.6Поточні біологічні активи110Готова продукція13017.371.4Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:чиста реалізаціяйна вартість160первісна вартість161резерв сумнівних боргів162Дебіторська заборгованність за розрахунками з бюджетом17030.9138.0Інша поточна дебіторська заборгованість21024.228.3Поточні фінансові інвестиції220Грошові кошти та їх еквіваленти:в національній валюті2305.25.5в іноземній валюті240Інші оборотні активи25015.117.8Усього за розділом II260157.9439.6III. Витрати майбутніх періодів270Баланс280194.2481.3ПасивI. Власний капіталСтатутний капітал30018.518.5Додатковий капітал320Резервний капітал340Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)350259.9Неоплачений капітал360Усьго за розділом I38018.5278.4II. Забеспечення наступних витрат і цільове фінансування430III. Довгострокові зобовязання4807.0IV. Поточні зобовязанняКороткострокові кредити банків500110.380.0Поточна заборгованість за достроковими зобовязаннями51029.67.1Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги53017.299.7Поточні зобовязання за розрахунками:з бюджетом5500.73.3зі страховання5700.84.1з оплати праці5800.40.8Інші поточні зобовязання61010.27.9Усьго за розділом IV620168.7202.9V. Доходи майбутніх періодів630Баланс640194.2481.3

  • 21825. Фінансовий контроль
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Стаття 1. Сфера дії Закону Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної виконавчої влади. Стаття 2. Законодавство про аудиторську діяльність Аудиторська діяльність регулюється цим Законом, іншими законодавчими і нормативними актами України. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору. Стаття 3. Аудиторська діяльність Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. Прибуток (доход) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством. Стаття 4. Аудит Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит). Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг). Стаття 5. Аудитор Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог цього Закону та інших законів України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини. Стаття 6. Аудиторська фірма Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор. Стаття 7. Аудиторський висновок та інші офіційні документи Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом. Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або господарюючому суб'єкту України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором. Стаття 8. Публічна бухгалтерська звітність Публічна бухгалтерська звітність складається із аудиторського висновку, балансу, звіту про прибутки і збитки, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційну таємницю і визначені законодавством для надання користувачам та публікації. Аудиторський висновок про достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам балансу та інших форм публічної бухгалтерської звітності повинен грунтуватися на аналізі достатнього обсягу інформації щодо наслідків фінансово-господарської діяльності, в тому числі на вивченні бухгалтерської звітності і документів, які становлять комерційну таємницю і не підлягають публікації. Відкриття бухгалтерської звітності, що становить комерційну таємницю, для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється користувачами бухгалтерської звітності. Стаття 9. Користувачі бухгалтерської звітності Користувачами бухгалтерської звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в наслідках господарської діяльності суб'єктів, в тому числі: власники, засновники господарюючого суб'єкта, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що міститься в бухгалтерській звітності. Користувачі бухгалтерської звітності мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок в межах повноважень, наданих законодавством, установчими документами або окремими договорами. Стаття 10. Обов'язкове проведення аудиту Проведення аудиту є обов'язковим для: 1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю. ( Абзац перший пункту 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 81/95-ВР від 14.03.95 ) Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб'єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки; ( Пункт перший статті 10 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 81/95-ВР від 14.03.95 ) 2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів; 4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності; 5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом. Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України. Стаття 11. Відповідальність за дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку Відповідальність за дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, визначеного законодавством України, своєчасне та повне надання бухгалтерської звітності користувачам та аудиторам покладається на керівника господарюючого суб'єкта. Публічна бухгалтерська звітність повинна бути перевірена аудитором (аудиторською фірмою) і може оприлюднюватись протягом року, наступного за звітним. Аудиторські перевірки не виключають здійснення державними податковими інспекціями контролю за дотриманням податкового законодавства та виконання контрольних функцій іншими суб'єктами, уповноваженими на це законами України.

  • 21826. Фінансовий контроль в системі казначейства та перспективи його розвитку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 27.01.2011

     

    1. Конституція України.
    2. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4.12.1990 року за №509-ХІІ (із змінами та доповненнями).
    3. Закон України «Про державну контрольно ревізійну службу в Україні» вiд 26.01.1993 року за №2939-XII (із змінами та доповненнями).
    4. Закон України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року № 315/96-ВР (із змінами та доповненнями).
    5. Постанова Верховної Ради України «Про створення Контрольної палати Верховної Ради України та проект Закону України про Контрольну палату Верховної Ради України» від 22.11.1995 року.
    6. Указ Президента України від 19 вересня 2000 року № 1074/2000 “Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів”.
    7. Указ Президента України від 25 грудня 2001 року № 251/2001 “Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері”.
    8. Указ Президента України від 08.04.2004 № 400/2004 “Про внесення змін до Указу Президента України від 19 вересня 2000 року № 1074 “Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів”.
    9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок складання єдиного кошторису доходiв i видаткiв бюджетних установ і організацій» від 16.02.1998 року за №164 (із змінами та доповненнями).
    10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади» від 24.07.2003 року за №1156.
    11. Алієва В.Ш. Роль Рахункової палати Туреччини в бюджетному процесі//Фінанси України. 2001. № 6. С. 71.
    12. Барановська В. Г. Державний фінансовий контроль в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення//Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. Черкаси, 2002. С.6264.
    13. Бречко О. В. Удосконалення контролю в системі управління фінансовими ресурсами регіону // Фінанси України. 2002. №9. С. 150-154.
    14. Василик О.Д./Теорія фінансів: Навч. посібник. К.: Вища школа, 2003. 382 с.
    15. Воронин Ю.М., Мешалкина Р.Е. Стандартизация финансового контроля: Россия и мировой опыт: Монография. М: ИД Финансовый контроль, 2003. 342 с.
    16. Галицький В.Ф. Співпраця органів державної контрольно-ревізійної служби з підрозділами відомчого контролю//Фінансовий контроль. 2005. С. 23.
    17. Головань М.М. Державний фінансовий контроль і його реформування//Фінанси України. 2003. №9. с. 52 60.
    18. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення //Фінанси України. 1998. № 1. С.48.
    19. Замасло О.Т. Вплив податкової політики держави на фінансову діяльність підприємств//Фінанси України 2002. №7 С.41.
    20. Зудилин А.П. Финансовый контроль: Учеб. пособие. М.: Изд-во РоС. университета дружбы народов, 2000, - 422 с.
    21. Каленський М.М. Удосконалення фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів//Фінанси України. 2001. №5. С. 65-68.
    22. Калюга Є.В. Класифікація контролю та шляхи її вдосконалення//Фінансовий контроль. 2002. № 1. С. 44 52.
    23. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. К.: Ельга, Ніка Центр, 2002. 360 с.
    24. Клімова С. М. Державний фінансовий контроль у системі державного управління//Актуальні проблеми державного управління. Х., 2006. №3 (11). С.106-113.
    25. Кириленко О.П.. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навч. посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2000.- 368 с.
    26. Ковалюк О.М. Роль контролю у фінансовому механізмі економіки//Фінанси України. 2002. № 7. С. 151-158.
    27. Любенко A.M. Контроль ефективності управління бюджетними установами через призму зарубіжного досвіду//Фінансовий контроль. 2007. № 3 С. 42-48.
    28. Мамишев А.В. Характерні аспекти організації державного фінансового контролю за рубежем // Фінанси України. 2003. №11.
    29. Марченко В.Б. Поняття фінансового контролю // Правове регулювання економіки. К., 2000. Вип. 1 С. 137-149.
    30. Мельник П.В. Розвиток фінансового контролю як функції державного управління трансформаційними процесами//Фінансовий контроль. 2001. № 4. С. 1519.
    31. Мельничук В.Г. Незалежний державний фінансовий контроль в Україні та досвід зарубіжних країн//Фінансовий контроль. 2004. № 2. С.36.
    32. Орлюк О. П. Фінансове право: Навч. посібник. К.: Юрінком Інтер. 2003. 528 с.
    33. Островерхов С. Контроль як функція органів державного управління та самоврядування//Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування. К., 1996. С.119-121.
    34. Петров А.Ю. Государственный финансовый контроль // Финансы 2000. №10.
    35. Писаренко Т. Шляхи вдосконалення фінансового контролю за використанням фінансових ресурсів бюджетних установ//Формування економічних відносин в умовах ринку. Тернопіль, 1998. Вип. 2 С. 250-254.
    36. Полякова Л.М Форми фінансово-економічного контролю в сучасних умовах//«Львівська політехніка». Вісник. Львів, 1998. №328: Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку С. 31-34.
    37. Послання Президента України до Верховної ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році”. К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2004.
    38. Послання Президента України до Верховної ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році”. К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2005.
    39. Прісняков В.Ф. Тіньова економіка і методи визначення її обсягу. // Фінанси України. 2001. №7.
    40. Пушкіна Н. М. Державний контроль і правова відповідальність в системі фінансово-господарської діяльності // Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні” (2526 квіт. 2002 р.). Дніпропетровськ, 2002. С. 224225.
    41. Пилипенко В. Рахункова палата у чіткому контексті держбюджету//Юридичний вісник України. 2002. 18-24 трав. С. 8-9.
    42. Полякова Л.М Форми фінансово-економічного контролю в сучасних умовах//«Львівська політехніка». Вісник. Львів, 1998. №328: Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку С. 31-34.
    43. Романів Є.М., Хомяк Р.Л., Мороз А.С., Корягін М.В. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. Львів: Національний університет "Львівська політехніка", 2002. 320 с.
    44. Романів Є. Контроль та сплата дивідендів за акціями держави в акціонерних товариствах//Формування економічних відносин в умовах ринку. Тернопіль, 1998. Вип. 2. С.3237.
    45. Рябченко О. До проблеми про вдосконалення контролю державних органів за законністю діяльності фінансово-кредитних установ//Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Львів, 2005. С.173176.
    46. Савіна Н. Роль обліку, аналізу і контролю у формуванні фінансових ресурсів бюджетних установ//Формування економічних відносин в умовах ринку. Тернопіль, 1998. Вип. 2 С. 146-147.
    47. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. 407 с.
    48. Савченко Л.А. Вдосконалення законодавства щодо здійснення фінансового контролю як одна з умов забезпечення прав субєктів підприємництва//Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2000. №1 С. 169-173.
    49. Савченко Л. А. Фінансова діяльність держави та фінансовий контроль//Держава і право. К., 2001. Вип. 11: Юридичні і політичні науки. С.293-299.
    50. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Шкарупа В.К, Глух М.В. Фінансове право: Навчальний посібник. Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. 85 с.
    51. Стефанюк І.Б. Державне управління і фінансовий контроль в умовах ринку//Фінанси України. 1999. № 8. С. 76.
    52. Стефанюк І.Б. Мета і завдання державного фінансового контролю підприємницької діяльності//Фінанси України. 2002. №4. С. 133-137.
    53. Стефанюк І.Б. Роль і завдання державної контрольно-ревізійної служби в управлінні фінансовими ресурсами підприємницького сектора економіки//Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. К., 1999. Т. 12 С. 450-462.
    54. Топішко І. І. Наростання “тонізації” економіки головна причина дестабілізації державних фінансів//Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України. Луцьк, 2005. С.4951.
    55. Усач Б. Методологічні і організаційні аспекти фінансового контролю України//Львівська комерційна академія. Вісник. Львів, 1998. Т. 2, ч. 1 С. 61-66.
    56. Устинова І. Теоретичні питання фінансового контролю в Україні та шляхи законодавчого вирішення проблем бюджетної сфери. Економічні реформи сьогодні 1999. № 22.
    57. Хукаленко П.Т. Введення прямого внутрішнього фінансового контролю запорука ефективності управління підприємством//Фінансовий контроль. 2003. №1. С.9.
    58. Чайка В.М. Підвищення результативності державного фінансового контролю. Фінанси України. 2001. №5. С. 69-74.
    59. Шабінська С. А. Підвищення ефективності фінансового контролю як необхідна умова забезпечення економічної безпеки держави//Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні. Х., 2003. С.183185.
    60. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. К.: Знання-Прес, 2003. 444 с.
    61. Шевчук В. О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою (проблеми теорії, організації, методології). К.: КДТЕУ 1998, 370 с.
    62. Шевчук В. О. Становлення системи державного фінансового контролю в Україні//Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України. К., 1998. С.142147.
    63. Шелудько Н.М. Проблема тіньової економіки в Україні//Фінанси України. 2002. №9. С. 80-86.
    64. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й /Казначейська система: Підручник -Тернопіль, 2002. - 394 с.
    65. Юргелевич С.В. Система державного фінансового контролю//Фінанси України. 2002. №4. С.138.
    66. www.dkrs.gov.ua.
    67. www.sta.gov.ua.
  • 21827. Фінансовий контроль та його завдання в сучасний період
    Курсовой проект пополнение в коллекции 04.12.2010

    Багато сучасних дослідників виявляють підвищену цікавість до вивчення різних аспектів контрольних правовідносин, так, наприклад, О. Ю. Грачова у своїй роботі заявляє про те, що "питання про зміст контрольних правовідносин являє не тільки теоретичний інтерес, але має й велике практичне значення. Від того, наскільки точно й повно буде встановлений зміст контрольних правовідносин і сам характер суб'єктивних контрольно-процесуальних прав, обов'язків, повноважень і юридичної відповідальності, залежить ефект розгляду юридичної справи, а отже, і прийняття справедливого, законного рішення. В остаточному підсумку це забезпечує ефективність усього контрольного процесу"[1.1] . На думку Р.О. Халфіної, правовідношення це "суспільне відношення, урегульоване нормою права". Можна також погодитися з її висловленням, що "реалізація правової норми в правовідношенні - лише один із засобів впливу права на суспільні відносини, але найпоширеніший і ефективний засіб", що ставить його в лідируючі позиції. [1.13] Контрольні правовідносини мають свою специфіку стосовно інших адміністративних правовідносин, вони являють собою "правовий зв'язок між контролюючими й підконтрольними суб'єктами з метою створення найбільш сприятливих умов для реалізації нормативно-правових приписань у поводженні, діяльності підконтрольних суб'єктів, забезпечення ефективності правового регулювання, відновлення стану законності й правопорядку у випадках їхнього порушення". Фінансові ж правовідносини - це особливий вид державних відносин, що виникають у процесі акумулювання державних коштів. М.В. Карасьова вважає фінансові правовідносини "різновидом правового відношення. По-перше, фінансове правовідношення виникає на основі фінансово-правової норми, отже, є результат дії правової норми, або "форма її реалізації". По-друге, фінансове правовідношення має вольовий характер. Ця ознака підкреслює, що правовідношення в сутності обумовлено державною волею, інтересами держави". [1.12] Отже, можна зробити висновок про те, що фінансово-контрольні правовідносини - це особливий вид правовідносин, спрямованих на створення більше сприятливих умов для реалізації нормативно-правових приписань у поводженні. Фінансово-контрольні правовідносини обумовлюються функціонуванням в інтересах держави й наявністю правового зв'язку між контролюючими й підконтрольними інститутами. Е.Ю. Грачовій, що вважає, що вони "по-перше, побудовані на засадах субординації, тому що завжди будуються на принципі влади й підпорядкування; по-друге, мають інший склад учасників, ніж склад учасників, пов'язаних з ними "організуючих" відносин; по-третє, складаються не заради здійснення своїх інтересів, а заради реалізації "чужого" інтересу, закладеного в "организуючих" відносинах і, як правило, мають допоміжний характер, виконують службову роль стосовно останніх" [1.1]. Найбільш повно, на нашу думку, особливості фінансово-контрольних правовідносин стосовно інших адміністративних правовідносин представлені в роботі О.А. Ногіної. За її словами, фінансово-контрольні правовідносини: 1) є похідними, вторинними стосовно правовідносин матеріального (майнового) характеру. 2) у тимчасовому відношенні їхня значна частина виникає після виконання особами своїх обов'язків. 3) при встановленні в ході процесуальних дій фактів порушення законності спричиняють виникнення нових майнових правовідносин по доплаті (або поверненню) сум. 4) у них беруть участь особи, що не мають власного майнового інтересу. Звертає увагу на особливості фінансово-контрольних у своїй роботі О.Ю. Грачова, що вважає, що вони "по-перше, побудовані на засадах субординації, тому що завжди будуються на принципі влади й підпорядкування; по-друге, мають інший склад учасників, ніж склад учасників, пов'язаних з ними "організуючих" відносин; по-третє, складаються не заради здійснення своїх інтересів, а заради реалізації "чужого" інтересу, закладеного в "організуючих" відносинах і, як правило, мають допоміжний характер, виконують службову роль стосовно останніх". Відповідно до загальної теорії права, фінансово-контрольне правовідношення, як і будь-яке інше правовідношення, складається з елементів, які можна розділити на: а) суб'єкти правовідносин; б) об'єкти правовідносин; в) зміст правовідносин. До суб'єктів фінансово-контрольного правовідношення належать: 1) державні установи, які здійснюють фінансовий контроль (як спеціалізовані, так і ті, для яких контрольна діяльність є другорядною); 2) державні установи підконтрольні ревізійним органам. Об'єкти правовідносини - це те, на що спрямовано діяльність суб'єктів, або те реальне благо, на користування яким і охорону якого спрямовані суб'єктивні права і юридичні обов'язки. В основному це діяльність, породжувана суб'єктами правовідносини. Найважливішим моментом при аналізі системи правовідносин є їхній юридичний зміст, під яким розуміються "суб'єктивні права й обов'язки учасників правовідносини". Зміст контрольного правовідносини, на думку О.А. Ногіної, завжди визначається комплексом прав і обов'язків суб'єктів даного правовідношення. У нашому випадку це позначені законом функції ревізійних органів, а також методи, за допомогою яких вони ці функції реалізують. Однак, крім юридичного змісту правовідношення, можна виділити і його фактичний зміст, що виражається в конкретних контрольно-ревізійних діях, здійснюваних суб'єктом правовідносини. Важливо відзначити те, що в системі контрольних правовідносин істотну роль грають юридичні факти, що мають кілька різновидів. Найбільш значущим юридичним фактом у відносинах процесуального характеру, на думку О.А. Ногіної, є юридичні факти-дії, що охоплюють юридичні вчинки і юридичні акти, "що викликають саме розвиток і рух цих правовідносин". О.Ю. Грачова до юридичних фактів-дій фінансово-контрольних правовідносин відносить акти-документи контрольних органів, які, на її думку, не входять у загальну систему нормативних актів держави. Акти-документи, на наш погляд, - це основне джерело інформації при винесенні адміністративного рішення, призначення стягнення або іншого покарання за неправомірні дії, що робить його найважливішим елементом системи контрольного правовідносини. Крім юридичних фактів-дій дослідниками виділяються юридичні факти-події, серед яких можна виділити - строки, "які виступають одним з елементів фактичного складу, оскільки строк завжди взаємозалежний з розвитком конкретної ситуації". На наш погляд, такий елемент системи правовідносини як суб'єктивне право в контрольному правовідношенні застосовувався дуже рідко, тому що контроль - це чітко задане, встановлена нормами права поведінка, що не припускає різні варіанти розвитку подій. А суб'єктивне право є ніщо інше, як можлива поведінка. Ця обставина не дає можливості для частої наявності суб'єктивного права в контрольному правовідношенні.

  • 21828. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур і його розвиток в Україні
    Информация пополнение в коллекции 13.12.2009

    Відповідно, в усьому світі розширюється предмет та ускладнюється інструментарій сучасного фінансового менеджменту з урахуванням вимог нового етапу економічного розвитку. На зміну функціональному підходу, за якого увага окремих фінансових менеджерів концентрувалась на удосконаленні процесу виконання окремих управлінських функцій (планування, організація, мотивація і контроль) відповідно до прийнятої на фірмі спеціалізації та організаційної структури управління, приходить системний підхід, за якого ситуація оцінюється комплексно і всебічно аналізується вплив альтернативних фінансових рішень на стан фінансової рівноваги економічного суб'єкта в короткостроковому і довгостроковому періодах.

  • 21829. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    В основі другого виду ризику ( комерційного ) знаходяться розходження між продавцем та покупцем в питаннях про відповідність товару умовам торгівельної угоди. Як наслідок відсутності повної ясності в передуючих угодах , різноманітності сортів товарів , зміни його якості під час транспортування та великої кількості інших причин , які важко перебачити питома вага цього ризику є дуже значною. Цього виду ризику неможливо запобігти звичайними банківськими методами і для його ілімінування використовуються страхові компанії та їх методи . Суть діяльності цих організацій полягає в тому , що вони приймають на себе певну долю можливого ризику , тобто кінцевого збитку від угоди , що страхується . Страхові компанії видають сираховий поліс на точно встановлену суму застрахованого кредита з вказанням терміну страхування та долі ризику ( звичайно від 65 до 85 % ) яку бере на себе страхувальник . Розмір страхової премії , що береться останнім , залежить від розміру операції , форми кредиту , його терміну , фінансового становища експортера та економічного стану імпортера та його країни. Тому преміальні ставки коливаються від 0.25 до 10 % застрахованої суми . Тепер зупинемось на основних принципах страхування .

    1. Страхування кредита повинно у часі передувати появленню ризика.
    2. Страхування кредита передбачає виникнення під час торгівельної операції надмірного ризика , і від нього страхове товариство намагається захистити експортера . Страхове товариство вивчивши умови діяльності фірми , яка подала заяву на страхування , встановлює певну норму ризику , який вважає нормальним , і погоджується страхувати будь-який ризик , що перевищує цю норму. Для усунення комерційного ризику страхова компанія перевіряє товар на предмет відповідності його умовам контракту. Щоб знизити фінансовий ризик страхова компанія вимагає від клієнта векселя , акцептованого банком , який викликає довіру у страхувальника . Таким чином , при данних умовах страхується надзвичайний ризик , який може виникнути стихійно , як наслідок нестійких господарських відносин . Страхування всього ризику , що виникає в результаті кредитування іноземного покупця , незважаючи на чисельні вимоги торгівельних кругів , не знайшло широкого розповсюдження , бо розвиток страхування в цьому напрямку був би економічно недоцільним , перекручував би природу страхування , збільшував би вартість страхування.
    3. Страхове товариство не є кредитною установою і не ставить перед собою організаційної проблеми заміни останіх. Страхове товариство лише створює собі зайві проблеми коли втручається у невластиву йому сферу страхування фінансового ризику, ( страхування кредиту на всю суму можливого ризику ) . Це за нього значно ефективніше може зробити банк . Банкже , в свою чергу , при акцепті тратти без права обернення її на трассанта бере на себе ризик в такому обсязі , який не характерний банківським установам ( фінансовий + комерційний ) . При акцепті ж тратті з правом регресу він може предявити притензії обом контрагентам і несе збитки лише у випадку одночасного банкруцтва обох , тобто страхує лише фінансовий ризик . З вищесказаного можна зробити висновок , що повинен існувати чіткий розподіл обовязків по страхуванню ризиків між банками , які мають страхувати фінансовий ризик , і страховими компаніями , що страхують комерційний ризик. Невиконання цієї умови приводить до появи проблем як у банків, так і у страхових компаній. На сучасному етапі гострої необхідністі в спеціальному інституті , що обєднував би функції банку та страхової установи не існує . Це пояснюється насамперед прогресуючою тенденцією розподілу праці в міжнародній торгівлі .
    4. Вартість страхування знаходиться в залежності від розміру ризику , який страхове товариство згодне взяти на себе.
    5. Експортер у випадку невдалого завершення торгівельної операції може отримати вішкодування у розмірі застрахованої суми лише після встановлення розмірів кінцевого збутку. Механізм і наслідки використання цієї умови наступні . Акцепт банком векселя тягне за собою зобовязання провести вчасно всі необхідні платежі у випадку відмови трасата зробити це . Зрозуміло , що банк в цьму випадку негайно використає своє право зворотньої вимоги по відношенню до трасанта . Останній в результаті опиняється у скрутному становищі : його кредит застрахований , але страхове товариство не може відшкодувати збитки до визначення повного їх розміру. Експортер у цьому випадку повинен виконати платіж на користь банку , що зробив акцепт і виставив зворотню вимогу , з вланих коштів , або взяти суду під страховий поліс. Через використання ціх умов страховими товариствами , значення всього інститута страхування значно знижується. Зберігаючи своє призначення як механізму забезпечення ризику експортерів , наявність страхування не вивільняє його коштів або кредитних ресурсів в банківських установах від необхідності негайної мобілізації в момент неплатежу покупця . Ця проблема може бути усунена за допомогою механізму державного страхування експортних кредитів . Державна страхова компанія повинна гарантувати експортерам , які застрахували експортний кредит , відшкодувати збитки негайно після відмови трасата виконати належний платіж .
  • 21830. Фінансовий механізм підприємства
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.06.2010

     

    1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 XIV зі змінами, внесеними згідно із Законами N 3422-IV ( 3422-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.210 (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-14).
    2. Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “ Основні засоби” від 30 листопада 2001 р. N 559 із змінами і доповненнями від 27 квітня 2000 р. N 92 (http://buhgalter911.com/Res/PSBO/PSBO7.aspx).
    3. Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” від 30 листопада 2001 р. N 559 із змінами і доповненнями від 23 травня 2003 р. N 363 (http://crimealawyers.com/node/1318).
    4. Указ Президента України «Про корпоратизацiю підприємств» вiд 15.06.1993 року №210/93. (http://zakon.rada.gov.ua)
    5. Александрова М.М., Маслова С.О., Гроші. Фінанси. Кредит.: Навчально-методичний посібник. - 2-е видання.-К.: ЦУЛ,2002. -336с.
    6. Власова Н. О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Н. О. Власова, О. А. Круглова, Л. І. Безгінова. К.: Центр учбової літератури, 2007. 271 с.
    7. Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз: навч. посіб. / Б. Є. Грабовецький. К.: Центр учбової літератури, 2009. 256 с.
    8. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций. - 3-е издание., стереотипное. - К.: МАУП. 2004. - 160 с.
    9. Онисько С.М.Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти/ С.М. Онисько, П.М. Марич. -2-ге вид., випр. і доп.. -Львів: Магнолія плюс, 2006. -367 с.
    10. Поддєрьогін А. М. Фінансовий менеджмент [Текст] : підручник / кер. кол. авт. і наук. ред. А. М. Поддєрьогін. К.: КНЕУ, 2005. 536 с.
    11. Подольська В. О. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / В. О. Подольська, О. В. Яріш. К. Центр навчальної літератури, 2007. 488 с.
    12. Поспєлова Н. М. Визначення сутності фінансово-організаційного механізму діяльності підприємств сфери послуг / Н. М. Поспєлова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. 2008. - №3. С. 36-42.
    13. Ситник Л.С. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352с.
    14. Степаненко В. С. Економіка: навч. посіб. / за ред. С.В. Степаненка. 2-ге вид. [доп.]. К. : КНЕІ, 2001. 306 с.
    15. Цал-Цалко Ю. С. Фінансовий аналіз. Підручник / Ю. С. Цал-Цалко. К.: Центр учбової літератури, 2008. 566с.
    16. Ільницька Г. Я. Формування фінансово-економічного механізму управління підприємством / Г. Я. Ільницька // Науковий вісник. - 2004. - №14. С. 291-294.
    17. Кічко І. І. Нормативне регулювання фінансів підприємств у ринкових умовах / І. І. Кічко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. 2009. - №35. С.24-30.
    18. Козій І. С. Місце і значення фінансового забезпечення в структурі фінансового механізму / І. С. Козій // Науковий вісник НЛТУ України. 2008. - № 18.9. С.223-229.
    19. Колісова І. В. Теоретична концептуалізація поняття «фінансовий механізм» / І. В. Колісова // Вісник Національного університету "Львівська політехніка" 2007. - № .606 С.179-185.
    20. Льовочкін, С. В. Фінансовий механізм макроекономічного регулювання [Текст] / С. В. Льовочкін // Фінанси України. 2000. № 12.
    21. Осипов, Ю. М. Хозяйственный механизм государственно-монополистического капитализма [Текст] / Ю. М. Осипов. М. : Изд-во Москов. ун-та, 1987. 400 с.
  • 21831. Фінансовий механізм регулювання ринкових відносин
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    На сьогодні очевидним є те, що створення ефективної системи доходів справа дуже складна. Насамперед потрібна науково обгрунтована політика доходів держави, яка б враховувала сучасне економічне становище в Україні, ті функції які покладеннфі на неї Конституцією в галузі економічного й соціального життя. Без всебічно продуманої та концептуально вивіреної політики доходів держави важко здійснити податкову реформу. Тому основними принципами побудови системи доходів держави є:

    1. мобілізація доходів до бюджетної системи завдяки впровадженню прямих податків, тобто податків, де обєктом оподаткування є доход фізичних осіб, земля, майно, капітал;
    2. використання непрямих податків лише у формі акцизів із метою обмеження споживання окремих видів товарів, можливостей товаровиробника-монополіста в одержанні необгрунтовано доходів, а також для оподаткуваня предметів розкоші, захисту власного виробника;
    3. застосування при оподаткуванні обгрунтованої диференціації ставок податків залежно від діяльності та розміру одержуваного прибутку чи доходу;
    4. ліквідація податкових пільг, які сприяють перерозподілу доходів, деформують вартісні показники в економіці й знижують крнкурентоспроможність товаровиробників. Пільги можуть надаватись на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою цілі;
    5. надходження повинні бути з багатьох джерел чим різноманітніші джерела, тим менша ймовірність того, що бюджет постраждає від несподіваного зниження надходжень із погіршенням становища в економіц;
    6. зростання видатків пропрційно зі зростанням доходів бюджету;
    7. прогнозована й стійка система надходжень , що, в свою чергу, потребує застосування економічно вигідних автоматичних систем збирання статистичної інформації, застосування обчислювальної техніки, сучасних компютеррних технологій, створення автоматизованих інформаційних баз і банків данних.
  • 21832. Фінансовий механізм, як засіб реалізації фінансової політики
    Контрольная работа пополнение в коллекции 07.05.2011
  • 21833. Фінансовий ринок та ризик
    Методическое пособие пополнение в коллекции 23.01.2010

    Опціонні контракти це термінові цінні папери, що представляють собою угода між двома сторонами про майбутнє постачання предмета контракту. Це умовна угода, при якій покупець контракту здобуває право чи виконати відмовитися від виконання контракту. За це право покупець опціону платить продавцю опціонну премію. Опціонна премія це плата продавцю на той випадок, коли покупець відмовиться від виконання контракту. Існує опціон на покупку це коллопціон і опціон на продаж путо-опціон. Розрізняють європейський і американський типи опціонів колл і пута. У проблемі купівлі-продажу опціону центральним питанням є визначення його ціни.

  • 21834. Фінансовий стан ВАТ "Донрибкомбінат"
    Отчет по практике пополнение в коллекции 19.03.2011
  • 21835. Фінансовий стан підприємств України в умовах кризи
    Информация пополнение в коллекции 11.12.2010

    Тому, враховуючи проблеми фінансового стану підприємства в умовах фінансової кризи, а також необхідність стабілізації фінансової стійкості підприємств в умовах фінансової нестабільності, варто вжити таких заходів:

    • усунення зовнішніх факторів банкрутства;
    • обовязкове складання платоспроможного календаря, у якому детально відображається грошовий обіг підприємства;
    • регулювання рівня незавершеного виробництва;
    • переведення низькооборотних активів до високооборотних;
    • забезпечення керівників підприємства інформацією про зовнішні чинники, що впливають на рівень ділової активності підприємств;
    • прогнозування можливих фінансових результатів, рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів;
    • розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;
    • поступове погашення старих боргів, скорочення витрат до мінімально допустимого рівня та проведення енерго- і ресурсоощадних заходів;
    • створення оптимальної структури балансу та фінансових результатів, фінансової системи підприємства до несприятливого зовнішнього впливу.
  • 21836. Фінансовий стан підприємства та шляхи його поліпшення
    Дипломная работа пополнение в коллекции 19.08.2010

     

    1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV.
    2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV .
    3. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року N 2343-XII-ВР.
    4. Закон України „Про підприємництво” від 7 лютого 1991 року N 698-XII.
    5. Закон України №697-XII „Про власність” від 07 лютого 1991 року.
    6. Указ Президента України „Про реформування нафтогазового комплексу” від 25 лютого 1998 року № 151/98.
    7. Постанова Кабінету Міністрів України „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” № 1548 від 25 грудня 1996 року.
    8. Програма „Створення та організація виготовлення бурового, нафтогазопромислового, нафтопереробного устаткування та техніки для будівництва нафто- і газопроводів з науковою частиною на період до 2010 року”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2245.
    9. Національна програма „Нафта і газ України до 2010 року”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1141.
    10. Концепція функціонування та розвитку Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, схвалена спостережною радою НАК „Нафтогаз України” (протокол засідання від 13 серпня 2001 року № 8 та надання до Кабінету Міністрів України листом від 01 вересня 2001 року № 36/4-94 .
    11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „Звіт про рух грошових коштів”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 „Виправлення помилок і зміни уфінансових звітах”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. N 137.
    17. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э.М. Короткова. - М.: ИНФРА-М, 2000.
    18. Балабанов И. Т. Финансовий анализ и планирование хозяйственного субъекта - 2-е изд, доп. М: финансы и статистика, 2000. -365 с.
    19. Білик М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємства. Навчальний посібник.- К : КНЕУ, 2000. 325 с.
    20. Бланк И. А. Управление активами. - К.: Ника - Центр - Эльга, 2000 - (Биб - ка финансового менеджмента). 245 с.
    21. Боголіб Т.М. Система і методи фінансового аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства: Журнал „Фінанси України” 5/2006, - с. 54.
    22. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. Економічний аналіз: Навч. посібник/ за ред. Чумаченка М.Г. - К.: - 2003. - 540 с.
    23. Бандурка О. М. та ін. Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. - К.:Либідь, 2004.- 227 с.
    24. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. -К., 2000.- 158 с.
    25. Василенко В.0. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 420 с.
    26. Василенко В.О., Ткаченко T.I. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - Киів: ЦУЛ, 2005. - 396 с.
    27. Василенко В.О. Антикризисне управління підприємством: Навчальний посібник. Київ: ЦУЛ, 2005. 428 с.
    28. Дж. К. Ван Хорн, „Основы управления финансами”, Москва, „Финансы и статистика”, 2002 г.
    29. Журавльова Ю.Ю. Сутність платоспроможності підприємства: Журнал „Фінанси України” 01/2006, - с. 116
    30. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. -3-тє вид-К.: Т-во „Знання”, КОО. -2000. - 261 с.
    31. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник.- 2-ге видання, стереотипне.- К.: Міжрегіональна Академія Управління Персоналом, 2001. -148 с.
    32. Кислиця О. Я. Мягких І. М. Економічний аналіз. Курс лекцій.- К.: Європейский университет , 2003.
    33. Лигоненко Л. О. Методологія діагностики банкрутства підприємств та напрямки її вдосконалення. Навчальний посібник, К: Вища школа, 2000.
    34. Мошенський С. З., Олійник О. В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. д. е. н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф. Ф. Бутинця.- 2-ге вид., доп. і перероб. Житомир: ПП ”Рута”, 2007.- 704 с.
    35. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник: - К: Вища школа, 2003. - 130 с.
    36. Міщенко А. П. Стратегічне управління: Навчальний посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. 208 с.
    37. Моцак О.В. Ліквідність як елемент фінансового управління діяльністю підприємства: Журнал „Фінанси України” 10/2003, - с. 62
    38. Осмоловський В. В. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник для студентов экономической специальности. Минск: Новое знание, 2001. 430 с.
    39. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: „Магнолія Плюс”, 2006. - 367 с.
    40. Пересада А. А., Коваленко Ю. М., Онікієнко С. В. Інвестиційний аналіз: Підруч. - К.: КНЕУ, 2003.
    41. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва З. Ф. Курс економічного аналізу: підручник для студентів вищих навчальних закладів, Вища школа, 2004.
    42. Ряховской А. Н. Антикризисное управление предприятиями: Учебное пос.:под ред..-М., 2000. - 425 с.
    43. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности: учетное пособие. М: ИНФРА М , 2003 . - 355 с.
    44. Савчук В. П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент.,К: ЗАТ ВБ „Максимум”, 2005. 321 с.
    45. Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник, - К.: Каравела, 2003. - 364 с.
    46. Терещенко О. О. та ін. Фінансова діяльність субєктів господарювання: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2005.- 326 с.
    47. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. Поддєрьогін А. М.- 5-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 546 с.
    48. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.: іл. - Бібліогр.: с. 318-321.
    49. Фінансовий словник довідник (Демяненко М. Я., Лузан Ю. Я., Саблук П. Т., Скупий В. М., за ред. Демяненка М. Я.). К: ІАЕУААН, 2003.
    50. Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: начальний посібник 2-е вид., перероб. І доп. К: ЦУЛ, 2002.
    51. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. 3-е издание. К : ЦУЛ, 2003. 352 с.
    52. Шило В. П., Верхоглядова Н. І., Ільїна С. Б., Темченок А. Г., Брадуло О. М.. Аналіз фінансового стану підприємства. Навчальний посібник.- К: ЦУЛ ,2005. 425 с.
    53. Шиян Д. В., Строченко Н. І. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. К.: А.С.К., 2005, - 240 с.
  • 21837. Фінансовий супермаркет і його роль в активізації інвестиційної діяльності регіону
    Статья пополнение в коллекции 06.12.2010

    За статистикою Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) на 1.10.06 р. зареєстровано 462 інвестиційних фонда, 77 пенсійних фондів і 219 компаній з управління активами (КУА). УАІБ стверджує, що 77,7% ІСІ це венчурні фонди (331 фонд). Венчур означає, що ці фонди пайові (вони продають сертифікати і не є юридичною особою), працюють з грошима юридичних осіб і мають пільги з оподаткування і надання звітності державним регулюючим органам. Венчурні фонди акумулюють 92,3% активів, які взагалі працюють у сфері ІСІ. До того ж, венчури в Україні сьогодні це популярний легальний інструмент оптимізації фінансових потоків. Вони стали найбільш привабливими для будівельних компаній, яким заборонено з 1.01.06р. залучення коштів населення за допомогою інвестиційних договорів у хімічній промисловості, фінансовій сфері. О фінансуванні інноваційних проектів річ не йде, хоча у розвинутих країнах венчурні фонди це „бізнес-янголи” (ангелы) або важливіші джерела інвестування саме інновацій. В нашій країні від таких фондів потребують, у першу чергу, оптимізації оподаткування. Багато вен чурів працюють, обслуговуючи фінансово-промислові групи, а ряд КУА, які управляють великими венчурами, повязані з фінансово-промисловими групами (ФПГ): КУА „Автоальянс ХХІ вік”, близька до корпорації „Укравто”, „Брокбізнесінвест” і „Форум” до відомих банків, „Кастел фінанс до „УкрСиббанк”. Венчурні фонди, як вважають фахівці фінансового ринку, - одні із самих засекречених фінансових структур, інформація про них майже відсутня. Фінансову звітність у ДКЦПФР вони надають один раз на рік і у 2006 році звітують великий зріст активів (у деяких чисті активи зростали на 300-5000%) і дохідності. Але, як зясувала ДКЦПФР, дані, які надаються Комісії, вельми відрізняються від тих, що надаються Податковим органам і треба попередити можливі шахрайства з боку венчурних фондів.

  • 21838. Фінансові аспекти використання та амортизації основних засобів та інших необоротних активів
    Контрольная работа пополнение в коллекции 04.09.2010

    Згідно з чинним законодавством виділяють дві групи методів обчислення амортизації основних засобів підприємства. До першої групи належать фінансові методи нарахування амортизації, які використовують у фінансовому обліку та фінансовій звітності. До другої групи належать методи нарахування амортизації основних засобів, які застосовують у податковому обліку під час обчислення об'єкта оподаткування податком на прибуток і заповнення декларації про прибуток підприємства. Порядок нарахування амортизації основних засобів у фінансовому обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби». Нарахування ж амортизації у податковому обліку регламентується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (№ 283/97 ВР) від 22 травня 1997 року. Підприємства мають право у фінансовому обліку та у фінансовій звітності застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Амортизацію основних засобів підприємства у фінансовому обліку нараховують за такими методами:

  • 21839. Фінансові аспекти санації
    Информация пополнение в коллекции 19.10.2010

    Світова практика банкрутства показує, що цей процес хворобливий, як і будь-яке руйнування, але підтверджує, що непродуктивність перетворення виробника в банкрута не завжди очевидна. Наприклад, ліквідація неефективних підприємств, що випускають продукцію, яка не користується попитом, абсолютно виправдана. Використання процедури банкрутства як прихована форма переходу підприємства з рук одного господаря до іншого, який і ініціює цю процедуру, не є українським ноу-хау тіньової приватизації, а це один із легітимних інструментів «вільного ринку». Правда, на Заході подібні схеми застосовувати стає все складніше, а законодавство Євросоюзу взагалі розцінює подібну процедуру як практично неможливу, сприяючи фінансовому оздоровленню підприємств-банкрутів і створюючи умови для «прозорого» переходу їх в руки інвестора - санатора. Україна теж має законодавство про банкрутство, але воно не тільки допускає «тіньову приватизацію», а й ставить права кредитора вище за права трудового колективу, інвестора, держави і підприємства-боржника.

  • 21840. Фінансові аспекти управління капітальними інвестиціями
    Дипломная работа пополнение в коллекции 02.05.2011

     

    1. Закон України "Про інвестиційну діяльність" №1560-12 від 18.09.91
    2. Закон України від 22 травня 1997 року №283/97 - ВР Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
    3. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій: Затв. Наказом Агентства з питань запобігання банкрутству від 23 лютого 1998 №22.
    4. http:/www.cfin.ru/inanalysis/discount_rate.shtml
    5. http://www.cfin.ru/investor/venture.shtml
    6. А. Мертенс. Инвестиции. - К., 1997.
    7. Абрютина М.С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практич. пособие - М., 2001
    8. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы - М., 2001
    9. Балабанов И. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? - М., 1995
    10. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент - М, 1996.
    11. Банковское дело и финансирование инвестипий.//под ред. Н. Брука. Вашингтон, 1996.
    12. Бард B.C. Инвестиционные проблемы российской экономики - М,2001
    13. Беренс В. Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций - М, 1995.
    14. Беренс В., Хавранек П. Руководство по оценке эффективностиинвестиций - М, 1995
    15. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов - М, 1997
    16. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента -К., 2001
    17. Бланк И.А. Словарь - справочник финансового менеджера - К, 1998
    18. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К., 1996.
    19. Бланк И.А. Управление прибылью - К, 1998
    20. Блех Ю., Гетце У. Инвестиционные расчеты: модели и методы оценки инвестиционных поектов - Калининград, 1997
    21. Бочаров В.В. Инвестиции. Инвестиционный портфель. Источники финансирования. Выбор стратегии - C.-IL, 2002
    22. Вихров А.В. Источники финансовых ресурсов предприятия - М,2002
    23. Вітличний К.М., Наконечний С.В. Ризик у менеджменті - М, 1996.
    24. Вознесенская Н.Н. Иностранные инвестиции: Россия и мировой опыт (сравнительно-правовой комментарий) - М, 2002
    25. Воропаев Ю.Н. Оценка риска аудита и бизнеса // Бухгалтерский учет.-1996, №6.
    26. Гарнер Д., Оуэн Р., Конвей Р. Привлечение капитала - М, 1995.
    27. Гикшп Л.В. Финансы - К,2001
    28. Гитман Л., Джонк М. Основы инвестирования - М, 1997
    29. Гончарук О.В., Кныш М.И., Шопенко Д.В. Управление финанасами предприятий - М., 2002
    30. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент - К, 2002
    31. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування. Навчальний посібник. - К, 2001
    32. Денисенко М.П. Планування - важлива складова інвестування,- К,2001
    33. Ефимова О.В. Финансовый анализ - М, 1998
    34. Измайлова К.В. Финансовый анализ.- К,2001
    35. Инвестиции - это предложения, а не просьбы, рубрика Законодательство и правоприменительная практика//международный деловой журнал "Инвестиции" 06.01.1994 №1
    36. Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование.- К, 1998
    37. Кейн Э. Экономическая статистика и эконометрия. Введение в количественный экономический анализ - М, 1977.
    38. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия - М, 1997
    39. Ковалев В.В. Управление финансами - М., 1998
    40. Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия - М,1997
    41. Колтынюк Б. А. Инвестиционные проекты - М, 2001
    42. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент - М, 1998
    43. Липсиц И.В. Коссов В.В. Инвестиционный проект. - МД996.
    44. Лихачева О.Н. Финансовое планирование на предприятии. Учебнопрактическое пособие - М, 2003
    45. Лобушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово -экономической деятельности предприятия - М, 1999
    46. Маренков Н.Л., Маренков Н.Н. Управление инвестиция мироссийского предпринимательства - М, 2001
    47. Маховикова Г.А., Кантор В.Е. Инвестиционный процесс на предприятии - С.-П., 2001
    48. Мертенс А. Инвестиционные решения: от сложного к простому //Финансовый директор, К, http://www.kareta.com.ua
    49. Методика складання бізнес - планів, затверджена наказомАгентства з питань запобігання банкрутству підприємств таорганізацій від 27 квітня 1997 р. № 56
    50. На что могут рассчитывать иностранные инвесторы?, рубрика Законодательство и правоприменительная практика//международный деловой журнал "Инвестиции" 06.01.1994 №1
    51. П.Г. Грабовый, С.Н. Петрова, С.И. Полтавцев и др.Риски всовременном бизнесе - М., 1994.
    52. Перепелица В. Инвестиции через третьи руки //Инвестгазета -19.03.2002
    53. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности - К, 1996
    54. Практикум по финансовому менеджменту: Учебно - деловые ситуации, задачи и решения // под ред. Стояновой - М, 1997
    55. Райзберг Б.А., .Лозовский Л.Ш, Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь - М.,2000
    56. Савийкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия -М, 2001
    57. Савчук В.П. Оценка эффективности инвестицийгУчебное пособие -Днепропетровск, 1998
    58. Савчук В.П. Оценка эффективности инвестиционных проектов - М,2001
    59. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов - К., 2000
    60. Самочкин В.Н. Гибкое развитие предприятия: анализ и планирование - М., 2000
    61. Сергеев И.В. Организация и финансирование инвестиций - М, 2001
    62. Сердкжова И.Д. Методы анализа финансовых рисков //Бухгалтерский учет. - 1996, №6.
    63. Скрибнер Л., Пюри Г. Банковское дело и финансирование инвестиций //под ред. Н. Брука - Вашингтон, 1996.
    64. Справочник финансиста предпринятая - М., 2002
    65. Теплова Т.В. Финансовый менеджмент: управление капиталом иинвестициями - М, 2000
    66. Требования к бизнес - плану и рекомендации по его составлению, разработанные Федеральным Фондом поддержки малогопредпринимательства России.
    67. Тютюкина Е.Б. Финансы предприятий Собственный капиталорганизации; Основной и оборотный капитал - М, 2002
    68. Устенко О.Л. Экономика предприятия - К,2000
    69. Ушакова Н.Н., Унковская Т.Е., Гуляева Н.Н., Гринюк Н.А. Инвестирование, финансирование, кредитование: стратегия ипрактика предприятия - К, 1997
    70. Федоренко В.Г\ Інвестиційний менеджмент - К,2001
    71. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. Інвестознавство - К., 2000
    72. Финансовые инвестиции и риск. К., Торгово-издат. бюро. BHV,1994
    73. Финансовый менеждмент // под ред. Поляка Г.Б. - М, 1997
    74. Финансы: Учебник //под ред. Романевский М.В., О.В.Врублевская,Б.М. Сабанти - М, 2001
    75. Фінанси України за 2000 рік.- К.: Держкомстат, 2001
    76. Хелферт Э. Техника финансового анализа / под ред. Белых Л.П. -М., 1996
    77. Холт Р., Барнес С. Планирование инвестиций - М, 1994
    78. Хруцкий В.Е и др. Финансы и статистика - 2002
    79. Черкассов В.И. Международные инвестиции. Учебно-практическоепособие-М, 1999
    80. Шарп У., Александер Г., Бейли Д. Инвестиции - М, 1997.