Фiнансування витрат на культуру та мистецтво мiiевими бюджетами Украiни
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
РДвропейський унiверситет
Житомирська фiлiя
Кафедра тАЮФiнанситАЭ
Реферат З диiиплiни
тАЮМiiевi фiнанситАЭ
на тему
Фiнансування витрат на культуру та мистецтво мiiевими бюджетами Украiни
Житомир, 2011
Змiст
Вступ
- Порядок фiнансування соцiально-культурних заходiв
- Рекомендацii, щодо доцiльного здiйснення видаткiв на культуру i мистецтво
Список використаноi лiтератури
Вступ
Культура як обСФкт управлiння СФ специфiчною сферою суспiльного життя, що зумовлюСФться iснуванням таких рiзноманiтних ii сторiн, властивостей i граней, якi не допускають жорсткоi впорядкованостi чи регламентування. ОбСФктом державного управлiння СФ сфера культури, яка забезпечуСФ створення, збереження, поширення i засвоСФння духовно-культурних цiнностей, що становлять культурний здобуток людини i суспiльства. Зазначена сфера потребуСФ певного регулювання, пiдтримки та проведення вiдповiдноi полiтики державою, тодi як творчi процеси, якщо вони не суперечать загальнолюдським цiнностям, нормам суспiльноi моралi, мають вiдбуватися вiльно, за власними законами.
Аналiз результатiв дослiджень вiтчизняних i зарубiжних учених, нормативно-правових документiв украiнськоi держави стосовно державноi полiтики у сферi культури дав змогу визначити ii сутнiсть та основнi завдання в сучасних умовах.
Державна полiтика у сферi культури - це дiяльнiсть держави, спрямована на максимально можливе забезпечення основноi ролi культури в розвитку i самореалiзацii сутнiсних сил людини, збереження нацiональноi самобутностi народiв, утвердження iх гiдностi. Основними завданнями державноi полiтики у сферi культури СФ забезпечення: необхiдних органiзацiйно-управлiнських, правових, фiнансово-економiчних умов для створення, збереження та поширення культурних цiнностей в суспiльствi з метою максимального задоволення культурних запитiв рiзних суспiльних груп; прав громадян у сферi культури - свободи творчостi, доступу до культурно-мистецьких цiнностей; вiльного функцiонування i розвитку всiх iснуючих на територii краiни нацiональних культур, включаючи i культури нацiональних меншин; спадкоСФмностi культурного розвитку, збереження СФдиного культурного простору держави.
За роки незалежностi в Украiнi були створенi новi засади державноi полiтики у сферi культури, якi вiдповiдають загальновизнаним у свiтi демократичним принципам. Зявилися реальнi можливостi для вiльного розвитку вiтчизняноi культури, свободи творчостi митцiв, досягнення i збереження цiлiсностi украiнськоi нацiональноi культури, ii iнтеграцii в СФвропейський i свiтовий культурний простiр. Водночас iснуючий розрив мiж цiлями державноi полiтики та реальним станом культурного розвитку суспiльства свiдчить, що в умовах становлення ринкових вiдносин не вдалося визначити адекватнi соцiокультурним процесам пiдходи до здiйснення полiтики держави у сферi культури, знайти оптимальнi шляхи й механiзми ii реалiзацii, що призвело до суттСФвого погiршення функцiонування зазначеноi сфери.
У сучасних умовах в Украiнi культура не стала прiоритетним напрямом державноi полiтики. Полiтична i управлiнська елiта поки що недооцiнюСФ важливоi ролi культури в процесах державотворення, розвитку всiх сфер суспiльного життя, у формуваннi iнтелектуального потенцiалу суспiльства. Свiдченням цього СФ вiдсутнiсть цiлiсноi концепцii розвитку вiтчизняноi культури, належноi законодавчо-нормативноi бази культурноi сфери, здiйснення бюджетноi полiтики фiнансування культури за залишковим принципом.
Успiшному здiйсненню державноi полiтики у сферi культури значно перешкоджаСФ обмеженiсть фiнансових ресурсiв, необхiдних для досягнення поставлених цiлей, i низька ефективнiсть iх використання. РЖснуючi принципи, методи i форми бюджетного фiнансування культурноi сфери, пiдходи до нього не вiдповiдають ii потребам. Водночас позабюджетний механiзм фiнансування СФ малорозвиненим, що зумовлюСФться не розробленiстю вiдповiдноi нормативно-правовоi бази, яка б стимулювала благодiйну, меценатську дiяльнiсть i сприяла залученню iнвестицiй у сферу культури.
Головне завдання державноi полiтики у сферi культури - забезпечення громадянам необхiдних умов для культурного розвитку - доступу до культурних надбань i цiнностей вiтчизняноi й свiтовоi культури, активноi участi в культурному життi з максимальним урахуванням при цьому культурних потреб та iнтересiв усiх субСФктiв культурного процесу - залишаСФться невирiшеним i, по сутi на сьогоднi здебiльшого СФ декларативним. Вiдчутно посилюються духовна деградацiя суспiльства, цiнностi й норми, що утворюють духовне ядро вiтчизняноi культури, СФ нестiйкими i розпливчастими. Сьогоднi у суспiльствi послаблюСФться звязок з iсторико-культурними традицiями, кращими надбаннями вiтчизняноi культури, що призводить до зниження усвiдомлення громадянами себе СФдиною державою i нацiСФю. Це загрожуСФ нацiональнiй безпецi Украiни. Культура поступово втрачаСФ функцii соцiальноi регуляцii, суспiльноi консолiдацii й духовного самовизначення людини. Для вирiшення складних соцiокультурних проблем необхiдне переосмислення сучасноi державноi полiтики у сферi культури, ii прiо