Фiнансування витрат на культуру та мистецтво мiiевими бюджетами Украiни
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ави напрямiв дослiджень, у тому числi в iнтересах нацiональноi безпеки та оборони;
Перелiк наукових установ та вищих навчальних закладiв, яким надаСФться базове фiнансування для здiйснення науковоi i науково-технiчноi дiяльностi, затверджуСФ Кабiнет Мiнiстрiв Украiни.
Програмно-цiльове фiнансування здiйснюСФться, як правило, на конкурснiй основi для:
- науково-технiчних програм i окремих розробок, спрямованих на реалiзацiю прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки;
- забезпечення проведення найважливiших прикладних науково-технiчних розробок, якi виконуються за державним замовленням;
- проектiв, що виконуються у межах мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва.
Видатки на культуру мистецтва
Складнiсть правового регулювання фiнансування витрат на культуру i мистецтво полягаСФ у не лише в обСФктивних причинах, повязаних iз загальним становищем у краiнi, а й у специфiцi самоi галузi культури. З одного боку, культура не може iснувати без свободи творчостi i тому одне з найважливiших завдань правового забезпечення культурноi сфери - це гарантування та забезпечення творчих свобод: свободи художньоi творчостi, свободи слова, свободи друку тощо. З iншого боку, в умовах класичного ринкового господарювання значна частина органiзацiй культурно-мистецькоi сфери СФ економiчно неприбутковими, але суспiльне необхiдними. З цього випливаСФ, що суспiльство (держава) , яке зацiкавлене в iснуваннi та розвитковi культури, повинно створити такий правовий простiр, у якому культура зможе iснувати, залишаючись економiчно неприбутковою, навiть за умов ринковоi економiки. Вiдповiдно до функцiональноi класифiкацii видаткiв до них належать витрати на утримання засобiв масовоi iнформацii, у тому числi телебачення i радiомовлення, пресу, книговидання тощо, а також дослiдження i розробки у сферi духовного та фiзичного розвитку.
Згiдно з функцiональною структурою видаткiв на культуру та мистецтво iх включено до роздiлу "Духовний та фiзичний розвиток" (код 0800) та пiдроздiлу "Культура та мистецтво" (код 0821). Цi видатки включають фiнансування театрiв; художнiх колективiв, концертних i циркових органiзацiй; кiнематографii; творчих спiлок; бiблiотек; музеiв та виставок; заповiдникiв; клубних закладiв; iнших заходiв i закладiв у галузi культури та мистецтва.
При фiнансуваннi культури головними розпорядниками бюджетних коштiв СФ Мiнiстр культури Украiни, мiнiстри та керiвники державних комiтетiв та вiдомств Украiни, а також Автономноi Республiки Крим, у пiдпорядкуваннi яких перебувають пiдприСФмства, органiзацii, заклади культури. Розпорядниками бюджетних коштiв нижчого рiвня СФ керiвники вiдповiдних закладiв, пiдприСФмств та органiзацiй.
З бюджетiв мiст районного пiдпорядкування, сiльських та селищних бюджетiв фiнансування здiйснюСФться вiдповiдними мiiевими державними адмiнiстрацiями та виконавчими комiтетами органiв мiiевого самоврядування. У бюджетному фiнансуваннi витрат на культуру та мистецтво беруть участь усi ланки бюджетноi системи Украiни.
Кожне окреме пiдприСФмство, органiзацiя або заклад культури отримуСФ асигнування лише з одного бюджету. Розподiл установ культури та мистецтва на тi, що фiнансуються з державного бюджету, i тi, що отримують асигнування з мiiевих бюджетiв, здiйснюСФться залежно вiд iх значимостi та пiдпорядкування.
До видаткiв, що здiйснюються з районних бюджетiв та бюджетiв мiст республiканського значення Автономноi Республiки Крим i мiст обласного значення, належать:
- державнi культурно-освiтнi (бiблiотеки, музеi та виставки) та театрально-видовищнi
- програми (фiлармонii, музичнi колективи i ансамблi, театри, палаци i будинки культури республiканського АРК i обласного значення, школи естетичного виховання дiтей, iншi заклади та заходи у галузi мистецтва).
Фiнансування культурно-просвiтнiх установ
Установи культури можуть здiйснювати свою фiнансову дiяльнiсть, як на основi кошторисного фiнансування, так i комерцiйного розрахунку. У кошторисному порядку фiнансуються тi з них, що не мають реальних можливостей самостiйно заробляти грошi i послуги яких повиннi мати доступний характер, бiблiотеки, музеi, заповiдники. Клуби, палаци i будинки культури в даний час фiнансуються на мiнiмальному рiвнi.
Комерцiйний розрахунок може бути повним або частковим. Повний розрахунок передбачаСФ повну самооплатнiсть i одержання прибутку, частковий характеризуСФться покриттям витрат як за рахунок бюджетних асигнувань, так i за рахунок надання платних послуг. Такий метод фiнансовоi дiяльностi встановлюСФться, наприклад, у вiдношеннi театрiв загальнонацiонального значення.
Фiнансування бiблiотек ТСрунтуСФться на показнику бiблiотечних фондiв. Фонд заробiтноi плати бiблiотекарiв визначаСФться множенням кiлькостi посад, розрахованоi по встановлених нормативах бiблiотечного фонду на одну посаду, на середню ставку заробiтноi плати. Фонд заробiтноi плати обслуговуючого персоналу бiблiотек установлюСФться по типових штатних розкладах.
В аналогiчному порядку фiнансуються музеi. Чисельнiсть штатних працiвникiв-фахiвцiв визначаСФться по нормативах музейних фондiв на 1 працiвника, посади обслуговуючого персоналу - по типових штатних розкладах. Частина ви?/p>