Книги, научные публикации Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 8 | -- [ Страница 1 ] --

Мнстерство охорони здоров'я Украни Нацональний медичний унверситет м. акад. О.О.Богомольця Терапевтична стоматологя дитячого вку За редакцю професора Л.О. Хоменко КИпВ "Книга плюс" 1999 ББК

57.33я73 Т35 Авторський колектив:

Розвиток тимчасових постйних зубв Л. О. О. . 0. Ф. В. . Шматко, д-р мед. наук, проф., доц 7 Ю. Б. Н. 0. Н. В. Вденко Розвиток тимчасових зубв 7 Розвиток постйних зубв 25 Рецензенти: . 0. наук, проф.

Гстологчна будова твердих тканин тимчасових М. М. наук, проф.

постйних зубв Ю.Б.Чайковський, д-р проф., О..Остапко, доц ЗО У пдручнику висвтлюються питання клнки, дагностики та Будова емал ЗО кування основних стоматологчних захворювань у дтей. Роздли Будова дентину 34 пдручника вдповдають програм та навчальному плану з спецаль Будова цементу 40 ност "Дитяча стоматологя", затверджених МОЗ Украни та Анатомчна будова тимчасових зубв Мнстерством освти Украни.

О..Остапко, наук, доц Викладено сучасн погляди на етологю та патогенез карсу, його ускладнення, хвороби пародонта захворювання слизово обо Анатомчна будова постйних зубв лонки ротово порожнини у дтей та н. Розглядаються сучасн мето О..Остапко, доц ди профлактики та кування стоматологчних захворювань у дтей.

Верхня щелепа Нижня щелепа Текст пдручника супроводжуться багатим люстративним матералом. Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Н. О. Савичук, канд. мед. наук, асист Для студентв стоматологчних факультетв, нтернв та карв Фзичн методи дагностики стоматологв.

Методи дослдження кстково тканини щелепно-лицево длянки Видавництво "Книга плюс" висловлю Лабораторн методи дослдження щиру подяку видавництву "Здоров'я" мунологчн методи обстеження за допомогу в редагуванн пдручника Захисн механзми ротово порожнини канд. мед. наук, доц Карс зубв у дтей О..Остапко, доц., Шматко, канд. мед. наук, доц Без об'яви Видавництво "Книга плюс", 95036- Клнка, дагностика диференцйна дагностика карсу тимчасових зубв О.Ф.Кононович, В..Шматко, Клнка, дагностика, диференцйна дагностика Н.О. Савичук, карсу постйних зубв ISBN 966-95036-4-7 Н.В. Вденко, Лкування карсу у дтей Вибр методу кування перодонтиту тимчасових зубв Лкування карсу тимчасових зубв Лкування гострого перодонтиту тимчасових зубв Лкування карсу постйних зубв Лкування хрончного перодонтиту тимчасових зубв Стоматологчн пломбувальн матерали, що Лкування перодонтиту постйних зубв у дтей застосовуються в дитячй терапевтичнй стоматолог Топографо-морфологчн особливост системи Стоматологчн цементи кореневих каналв постйних зубв Композицйн пломбувальн матерали нструментальна обробка кореневих каналв Стоматологчн адгезиви Вибр методу кування перодонтиту (бонд-системи, або праймер-адгезивн системи) зубв у дтей Стоматологчн амальгами Профлактика карсу у дтей Травматичн ушкодження зубв Некарозн ураження зубв 227 канд. мед. наук, доц Гпоплазя емал 228 Тактика пд час кування травм постйних зубв у дтей "Тетрациклнов" зуби 231 Пошкодження твердих тканин зуба та пульпи Флюороз (ендемчний флюороз) 232 II. Пошкодження тканин пародонта Природжен вади розвитку твердих тканин зубв 236 IV. Пошкодження кстки, ясен, слизово оболонки Травми тимчасових зубв у дтей Ускладнення псля травми тимчасових та постйних зубв Пульпт тимчасових постйних зубв доц., доц Хвороби пародонта у дтей Структура та функц пульпи Пульпт тимчасових зубв 251 д-р мед. наук, Етологя патогенез пульпту у дтей 251 Анатомчн та особливост тканин пародонта Класифкаця пульпту у дтей 253 Класифкаця хвороб пародонта Клнчна симптоматика пульпту тимчасових зубв 255 Етологя патогенез пульпту тимчасових зубв 262 403 ' Пульпт постйних зубв 269 Пародонтит ".

Етологя, патогенез, класифкаця 269 Генералзований пародонтит Клнка, дагностика дагностика допатичн хвороби з прогресуючим зисом тканин пульпту постйних зубв у дтей 270 пародонта (пародонтолз) Лкування пульпту постйних зубв у дтей Хвороби слизово оболонки ротово порожнини у дтей Перодонтит тимчасових постйних зубв О.Ф.Кононович, Л.О.Хоменко, д-р мед. наук, проф доц., асист 293 Особливост будови слизово оболонки ротово Структура функц перодонта 293 порожнини в дитячому вц Етологя патогенез перодонтиту тимчасових Класифкаця хвороб слизово оболонки ротово порожнини постйних зубв у дтей 302 Пошкодження слизово оболонки ротово порожнини Клнка перодонтиту тимчасових зубв 305 Врусн хвороби слизово оболонки ротово порожнини Клнка перодонтиту постйних зубв 312 Гострий герпетичний стоматит (ГГС) перодонтиту тимчасових зубв 320 герпетичний стоматит Топографо-морфологчн особливост системи кореневих каналв Коксакврусний стоматит (герпетична тимчасових зубв 320 Врусн бородавки (папломи) Ендодонтя тимчасових зубв Прояви гострих врусних та нфекцйних захворювань Розвиток тимчасових на слизовй оболонн ротово порожнини Втряна вспа Кр 452 постйних зубв нфекцйний мононуклеоз Гостр респраторн врусн хвороби Скарлатина Зуби розвиваються в тсному зв'язку з загальним розвитком Кашлюк ростом дитини. У перод формування росту вони перебувають пд Грибков хвороби слизово оболонки ротово порожнини 462 впливом рзномантних чинникв навколишнього внутршнього се Алергчн хвороби слизово оболонки ротово порожнини редовища, як вдбиваються на швидкост росту, ступен мнералзац Набряк Квнке термнах прорзування зубв.

Багатоформна ексудативна еритема Хрончний стоматит Змни слизово оболонки ротово порожнини при деяких системних Розвиток тимчасових зубв захворюваннях Захворювання ендокринно системи Хвороби органв травлення У розвитку тимчасових (випадних, молочних) зубв розрзня Захворювання кров ють п'ять перодв: 1-й Ч закладення внутршньощелепного форму Гповтамнози вання;

2-й Ч прорзування;

3-й Ч формування кореня перодонта;

Спадков дегенеративн хвороби Змни слизово оболонки ротово порожнини при специфчних 4-й Ч стаблзац;

5-й Ч розсмоктування коренв.

хворобах У перод закладення зачаткв внутршньощелепного фор Гонорея мування зубв вдбуваться утворення зачаткв зубв, диференц ювання, гстогенез та звапнування твердих тканин зуба.

Туберкульоз Перш ознаки розвитку зубв з'являються на 6-7- му тижнях ем Аномал та самостйн захворювання язика брогенезу. Багатошаровий плоский ептелй ротово ямки в длян Хвороби губв (хейлти) ках майбутнх зубних дуг верхньо та нижньо щелеп стовщуться Самостйн хейлти Симптоматичн хейлти занурються в мезенхму. Унаслдок цього процесу утворюються при Хрончна трщина губи снкова (вестибулярна) та язикова зубн пластинки. Ептелальн Стоматогенне вогнище нфекц та вогнищевозумовлен хвороби... клтини зубно пластинки швидко збльшуються, а потм дегенерують, формуючи щлину, яка вдокремлю щоки губи Список тератури длянки, якй згодом з'являються зуби. Таким чином виника при снок ротово порожнини.

На вльному кра язиково зубно пластинки пролфераця клтин сприя виникненню ептелальних вироств Ч зубних у мсцях, як вдповдають майбутнм тимчасовим зубам. Для тимчасо вих зубв зверху знизу з'являться по 10 таких утворень, з дом формуються емалев органи. На тижн емброгенезу в кож Розвиток тимчасових: постйних зубв ний емалевий орган почина вростати мезенхма, що форму зубний внутршнх емалевих клтин. Це висок клтини цилндрично фор сосочок. Навколо ептелального зубного органа зубного сосочка ми, яких згодом утворюються амелобласти (енамелобласти, адаман вдбуваться ущльнення мезенхми, яка охоплю зачаток зуба на- тобласти), тобто клтини, як утворюють емаль.

зиваться зубним мшечком. Таким чином, емалевий орган, зубний По краю емалевого органа внутршн емалев клтини перехо сосочок зубний мшечок разом формують зубний зачаток - дять у зовншн емалев клтини, як лежать на поверхн емалевого див.кольорову вклейку), з якого утворюються вс тканинн елементи органа мають плоску форму. Клтини емалевого органа зовн вкрит зуба (схема 1). базальною мембраною, яка називаться емалевою базальною плас тинкою вдмежову емалевий ептелй вд оточуючо мезенхми.

Майже одночасно починаться процес диференцац зубного сосочка. Вн збльшуться ще глибше вроста в емалевий органу, нього проникають кровоносн судини. На поверхн зубного сосочка з клтин мезенхми утворються деклька рядв тсно розташованих клтин з темною базофльною цитоплазмою, що отримали назву ден тинобластв (одонтобластв). Шар дентинобластв безпосередньо при ляга до внутршнх емалевих клтин вдокремлються вд них лише за допомогою тонко базально мембрани. Навколо зубних зачаткв у мезенхм продовжують формуватися балки кстково тканини для стнки альвеол.

Важливим моментом на етап диференцювання зубних зачаткв вигинання внутршнього емалевого ептелю, що визнача форму Схема Джерела розвитку тканин в емброгенез В. Виковим, 1996) майбутньо коронки зуба. Саме на цй стад вплив рзномантних не Досягнувши певного ступеня розвитку, зачаток зуба почина сприятливих чинникв призводить до вад розвитку коронки.

вддлятися вд зубно пластинки, збергаючи з нею зв'язок у вигляд Диференцювання клтин емалевого органа регулються факто тонких ептелальних тяжв - шийки ептелального зубного органа, рами росту, зокрема, нсулноподбним фактором росту - , трансфор яка потм розсмоктуться, а зубн зачатки стають вдокремленими. муючим фактором росту - (ТФР-р) епдермальним фактором рос На цьому перший етап розвитку зуба закнчуться. За ним де етап ту (ЕФР).

диференцювання зубних зачаткв. Протягом цього пероду розвит Наприкнц 4-го мсяця внутршньоутробного розвитку плоду ку зубв вдбуваються важлив змни як в зубних зачатках, так в тка розпочинаться перод гстогенезу зубних тканин, протягом якого нинах, що оточують. Спочатку емалевий орган ма однордну бу виникають тканини Ч дентин, емаль пульпа. Цемент утворють дову Ч вс клтини однаков розташован шарами. Згодом мж клти ся пзнше, 4-5-му мсяц постембронального коли вдбу нами центрально частини емалевого органа почина накопичуватись ваться розвиток коренв, а за ним Ч прорзування зубв (мал. 2 Ч блкова рдина, яка розшарову вдсува одна вд одно. Мж ними див.кольорову вклейку).

залишаться зв'язок за допомогою вдросткв. Завдяки цьому клти Утворення дентину. Гстогенез зубних тканин починаться з ут ни центрально частини емалевого органа набувають зрчасто фор ворення дентину. Активну участь у цьому процес беруть дентино ми нагадують клтини ретикулярно тканини. Ця длянка називать бласти. - клтини утворюють тонк преколагенов волокна, як ся пульпою емалевого органа, або зрчастим ретикулумом. Клтини, пзнше перетворюються на колагенов утворюють органчну осно що прилягають до поверхн зубного сосочка, утворюють шар ву предентину.

8 Розвиток тимчасових постйних зубв Дентинобласти синтезують видляють колаген типу (основ- Ч у зовншнх шарах пульпи. Це характерна особливсть розвитку ний органчний компонент дентину), фосфопротени, будови дентину, який упродовж свого снування безклтинною тка протеоглкани, глкозамноглкани. Специфчними продуктами одон ниною. Дентинобласти вдграють важливу роль в процес звапну так зван фосфорильован блки, що тльки вання дентину. За допомогою свох вдросткв вони сприяють дос в дентин. Вважають, що вони вдграють важливу роль, контролюю тавц мнеральних солей з кров в основну речовину дентину, чи длянки швидксть мнералзац дентину. Одонтобласти вироб розвиваться.

ляють також кальцйзв'язуюч блки Ч остеокальцин остеонектин, дослдження показали, що навколо як зустрчаються в дентин, в кстц. Одонтобласти володють не одонтобластв у мжклтиннй речовин мстяться невелик пухирц, тльки секреторною, а й тичною активнстю. Близько 15% синтезо як вдокремлюються вд плазматично мембрани цих клтин. Пухирц ваного ними колагену руйнуться самими одонтобластами за допо мстять кальцзв'язуюч пди та лужну фосфатазу. Вважають, що могою зосомального апарату.

вони створюють мкрооточення, в якому можливе виникнення пер Вдкладення перших колагенових волокон вдбуваться ших голкоподбних кристалв гдроксапатиту. Так починаться мне середньо в аморфну мжклтинну речовину зубного сосочка. шар ралзаця мжклтинно речовини. Перш кристали гдроксапатиту, предентину досяга товщини 40-80 мкм, вн вдтсняться на пери що з'явилися в пухирцях, розривають мембрану, ростуть вдкла ферю новоутвореними шарами даються на колагенових волокнах у длянц спо предентину, в якому волокна мають лучення.

нший напрямок Ч вони розташо Звапнування дентину тимчасових зубв починаться наприкнц ван паралельно поверхн зубного 5-го мсяця емброгенезу. Цей процес вдста вд утворення основно сосочка. У подальшому ц речовини дентину тому мж одонтобластами шаром дентину завж внутршн шари дентину, багат на ди шар незвапнованого дентину (предентину), який збергаться у тангенцальн волокна, утворюють сформованому зуб.

дентин у сформо Насамперед вдкладення солей вапна спостергаться в дентин, ваному зуб, а радальн волокна, що який покрива верхвку зубного сосочка, тобто в длянц майбутньо лежать у зовншнх шарах дентину, го рзального краю зуба або його жувальних горбкв. У подальшому що утворився першим, Ч плащо острвц звапнування збльшуються зливаються мж собою. Почав вий дентин (мал. 1).

шися на верхвц зубного сосочка, процес звапнування поширються У мру стовщення шару денти- на бчн поверхн коронки, шийку та корнь зуба.

ну одонтобласти поступово Мнералзаця дентину вдбуваться таким чином, що в ньому вдтсняються всередину сосочка, утворюються дискретн длянки звапнування сферично форми (ден залишаючи в дентин тонк вдрос тинн кульки), як повнстю не зливаються. Мж цими кульками мо тки - дентинн вдростки жуть залишатися длянки мало або зовсм незвапнованого дентину, бластв, що оточен тонкою цито як отримали назву нтерглобулярного дентину. Навколо вдросткв плазматичною мембраною. Сам одонтобластв, навпаки, утворються комрець високомнералзова дентинобласти в склад утворено ного дентину, який називаться перитубулярним.

ними речовини не входять, а зали Тривалисть пероду активност дентинобластв, що здйснюють Мал. 1. Розташування колагенових зовншнх вддлах зуб вдкладення та мнералзацю дентину, становить у тимчасових зу волокон у дентин:, бах приблизно 350 дб, а в постйних Ч близько 700 дб.

Д. ного сосочка, у сформованому радальне;

тангенцальне Розвиток тимчасових постйних зубв Утворення емал. Невдовз псля початку дяльност дентиноб Вважають, що кристали дентину нцюють утворення в емал ластв вдкладення дентину на верхвц зубного сосочка починають перших центрв кристалзац. з подовшанням емалевих призм аме функцонувати енамелобласти, як диференцюють з внутршнх лобласти зменшуються перед початком прорзування зуба редуку клтин ептелального зубного органа. Розпочинаться утворення ються, майже повнстю перетворившись у призми. У мру утворення емал Ч амелогенез.

емал формування коронки зуба ептелальний зубний орган змен Утворення дентину переду початку амелогенезу, але ц проце шуться, його клтини редукуються зникають.

си тсно пов'язан мж собою неможлив один без Рст розвиток емал вдбуваються вд емалево-дентинного спо проявом так званого взамного (реципрокного) ндукуючого впли лучення до перифер коронки зуба. Поверхня емал зуба, який щой ву. Пролфераця та вдокремлення внутршнх емалевих клтин да но прорзався, вкрита тонкою безструктурною оболонкою (кутикула ють поштовх до диференцац шару одонтобластв на верхвц сосоч емал), яка тсно пов'язана з мембраною емалевих призм залиш ка, а вдкладення тонкого шару дентину у свою чергу необхдною ком зовншнього емалевого ептелю. Псля прорзування зуба вона умовою для початку утворення емал. У процес розвитку емал ви швидко стираться, залишаючись лише на контактних поверхнях дляють дв фази: утворення органчно основи емалевих призм (так зубв.

звано матриц емал), первинне звапнування, а також дозрвання Друга фаза розвитку емал Ч дозрвання трива приблизно З емал, яке поляга в остаточному звапнуванн емалевих призм.

мс. Вона поляга у зменшенн вмсту води органчних речовин, на Процесу формування емал переду змна морфологчно та копиченн та кристалзац мнеральних солей.

фзологчно полярност амелобластв. Вона поляга у перемщенн Незрла емаль, яка утворена секреторними енамелобластами ядра зовн, а клтинних органел, навпаки, досередини, в бк дентину.

пддалася первиннй мнералзац, на 65% складаться з води, ор Змна фзологчно полярност амелобластв, коли ядро та органели ганчних речовин Ч 20%, мнеральних Ч лише 15%. Кристали гдро мняються мсцями, пояснються тим, що на цей час у зубний мше мають розмри нм, а щльнсть розташування чок вроста достатня кльксть судин (кровоносних каплярв), по на 1 мкм2. Така емаль ма консистенцю хряща не здатна виконува живн речовини надходять в амелобласт не з боку зубного а ти свою функцю. Дозрвання емал супроводжуться ззовн Ч з боку зубного мшечка. Крм того, погршуються умови жив вмсту мнеральних речовин (до 96%), розмру кристалв гдрокса лення (трофки) амелобластв з боку зубного сосочка внаслдок патиту до нм, вдповдно щльнсть розташування змен вдкладень на його верхвц дентину.

шуться до 560 на 1 мкм2, процес дозрвання емал продовжуться У першй фаз розвитку емал амелобласт унаслдок складних псля прорзування зуба.

перетворень форму емалеву призму, що основним структурним Зрла емаль на 95-96% складаться з мнеральних солей на елементом емал. Цей процес розпочинаться з утворення в апкаль 1-2% Ч з органчних речовин. Майже вся вона складаться з щльно ному вддл амелобласта, що звернений до дентину, короткого ци розташованих кристалв гдроксапатиту. Унаслдок процесу дозр топлазматичного вдростка.

вання найвищий рвень мнералзац емал спостергаться в по Синтез блкв емал Ч амелогеннв та вдбуваться верхневому шар, а в напрямку емалево-дентиного сполучення вн на елементах гранулярно ендоплазматично стки. У комплекс знижуться.

Гольдж блки емал дозрвають формують секреторн гранули, що Особливстю що суттво вдрзня вд дентину, цемен надходять у цитоплазматичний вдросток. Коли довжина цих ту й кстки, та, що мнералзаця вдбуваться надзвичайно швид вдросткв досяга 20 мкм, починаться звапнування утворення ема ко псля секрец Ч перод часу, що роздля ц процеси, склада лише левих призм. Поверхня прилеглого дентину при цьому ста нервною, хвилини. Тому при вдкладенн емал у не практично вдсутнй не що забезпечу щльне сполучення емал з дентином.

мнералзований попередник (передемаль).

Розвиток тимчасових постйних зубв Важливу роль у мнералзц емал вдграють блки, що ви- тимчасових рзцв (крм пришийково длянки), повнстю зливають робляють енамелобласти. Вони виконують низку функцй, а саме: ся щчн горбки перших тимчасових великих кутнх зубв, чткше являються язиков горбки, процес мнералзац поширються на 1) беруть участь у зв'язуванн онв кальцю регулюють транс апроксимальн поверхн перших тимчасових молярв. нтенсивнше порт секреторними вдбуваться мнералзаця дистально-язикових горбкв других тим 2) створюють первинн длянки нуклеац (нцац) при форму часових великих кутнх зубв.

ванн кристалв 3) сприяють орнтац кристалв гдроксапатиту, як ростуть;

На момент народження у дитини майже повнстю сформован 4) формують середовище, яке забезпечу утворення великих кри- коронки центральних тимчасових рзцв, меншою мрою - бчних сталв гдроксапатиту та щльне укладення в емал. рзцв, половина коронки тимчасових клв, жувальн поверхн тим часових молярв медально-щчн горбки перших постйних моля Блки емал не колагеновими, що також вдрзня емаль вд Пришийкова длянка рзцв, приснкова, пришийкова та апрок нших звапнованих тканин органзму людини. Основними блками симальна поверхн клв, язикова поверхня перших тимчасових мо емал в перод секрец амелогенни, як складають 90% блкв, що лярв, а також борозни всх тимчасових зубв мнералзован не по видляють енамелобласти. Друга група блкв емал Ч це енамел внстю.

ни, як зв'язуються з кристалами гдроксапатиту.

У мру дозрвання емал найбльша концентраця блкв у нй Остаточне дозрвання емал вдбуваться вже псля прорзуван збергаться в периферйному шар емалевих призм, що традицйно ня зуба, особливо нтенсивно упродовж 1-го року псля прорзуван називають оболонкою. ня. Основним джерелом надходження неорганчних речовин до емал Звапнування емал тимчасових зубв починаться на 4 Ч 5-му слина, проте деяка кльксть може надходити з боку дентину. З мсяц ембронального розвитку. На 18 Ч 19-му тижн (4,5 мс) вагт- огляду на це особливе значення для повноцнно мнералзац в цей ност звапновуться рзальний край та 1/3 коронки рзцв, рзальний перод ма мнеральний склад слини , зокрема, наявнсть у нй необ край клв медально-щчний горбок перших тимчасових великих хдно клькост онв кальцю, фосфору, фтору. Упродовж усього жит кутнх зубв. тя емаль бере участь в обмн онв, пддаючись процесам демнерал зац (видалення мнеральних речовин) ремнералзац (повторне У 20-25 тиж (6 мс) вагтност трива мнералзаця рзцв, май надходження мнеральних речовин), збалансованим у фзологчних же повнстю завершуться звапнування рзального краю клв, при умовах.

скорються мнералзаця щчних горбкв перших тимчасових вели ких кутнх зубв, виникають длянки звапнування язиково-медаль Пд час свого розвитку зуби реагують на вс змни, як вдбува них горбкв, починаться мнералзаця щчно-медальних горбкв ються в органзм дитини. Усе, що порушу затриму рст дитини, других тимчасових великих кутнх зубв.

затриму також рст, розвиток прорзування зубв.

У 26 тиж (7 мс) вагтност трива мнералзаця тимчасових На процеси повноцнного формування первинно мнералзац рзцв та клв, щчн горбки перших тимчасових великих кутнх зубв твердих тканин зуба у перод внутршньощелепного розвитку впли майже зливаються, виникають перш ознаки мнералзац дисталь вають гостр та хрончн хвороби матер (ревматизм, гпертончна хво но-щчних горбкв других тимчасових великих кутнх зубв.

роба, нефропатя, ендокринна патологя, вади серця, психчн трав У 32 тиж (8 мс) вагтност продовжуться мнералзаця тимча- ми, врусн хвороби, токсикоз вагтност тощо). Чинниками високого сових рзцв та клв. Зливаються щчн горбки перших тимчасових ризику розвитку вад твердих тканин карсу тимчасових зубв па великих кутнх зубв. Формуться верхвка медально-язикових ння зловживання матр'ю алкогольними напоями.

горбкв других тимчасових молярв.

Насичення емал мнеральними компонентами порушуться у У 36 тиж (9 мс) вагтност звапнування охоплю вс поверхн недоношених дтей умов патологчних пологв, у дтей, котр Розвиток тимчасових постйних зубв рються вд його верхвки до основи. Водночас ця сполучна тканина несли рзн хвороби у перод та грудному вц (рахт, пророста кровоносними судинами та нервами.

гповтамноз, хвороби шлунка кишок, туберкульозна нтоксикаця, Прорзування зубв хрончне голодування тощо).

Прорзування Ч це процес вертикального перемщення зуба з Розвиток пульпи зуба. Пульпа розвиваться з мезенхми зуб мсця його закладення й розвитку в середин щелепи до появи корон ного сосочка. Цей процес розпочинаться з його верхвки, де вже ут ки в ротовй порожнин (мал. 2). Прорзування тимчасових зубв по ворився дентин. Одночасно вдбуваться диференцаця мезенхмних чинаться на мсяц життя закнчуться до 2,5-3 рокв клтин у центральнй частин зубного сосочка. Бльша частина клтин мезенхми перетворються на фбробласти, як починають видляти компоненти мжклтинно речовини. У нй накопичуться колаген Ознаками фзологчного прорзування зубв : свочаснсть, по спочатку у вигляд зольованих фбрил, як згодом утворюють волок- слдовнсть щодо певних груп зубв парнсть.

на. У мру дозрвання пульпи в нй зменшуться кльксть глкозам- Першими прорзуються нижн центральн рзц, потм Ч ан ноглканв. тагонсти, наступними Ч нижн бчн рзц, за якими Ч верхн бчн З розвитком зубного зачатка процес диференцац мезенхми Таблиця 1. Термни розвитку тимчасових зубв (за 1988) зубного сосочка перетворення на пухку сполучну тканину Таблиця 2. Середнй вк прорзування тимчасових зубв Р. лнгворт, 1997) а Мал. 2. Розвиток прорзування тимчасових постйних зубв та формування альвеол:

Ч формування кореня тимчасового нижнього рзця та його альвеоли у ди тини вком 7 мс;

закнчення формування кореня та його альвеоли тимчасового зуба 2, рокв;

зачаток постйного зуба знаходиться в окремй альвеол;

в Ч прорзування постйного зуба, руйнування кстково перегородки мж аль веолами початок резорбц кореня тимчасового зуба у дитини 7 рокв.

1 Ч тимчасовий зуб;

2 Ч зачаток постйного зуба;

3 Ч ясна Розвиток тимчасових постйних зубв рзц. До 10-12 мс життя прорзуються вс 8 рзцв. Псля невелико пе зубного сосочка, яка диференцються. При цьому фбро-бласти вироб рерви (2-3 мс) з'являються перш тимчасов моляри, за ними Ч кла ляють велику кльксть основно речовини, об'м тканини на верхвц (нижн й верхн), останнми прорзуються друг велик кутн зуби. Наве сосочка збльшуться, створються тиск всередин зубного зачатка, що ден термни прорзування зубв можуть варювати вд 4 мс до 2 рокв примушу зуб рухатись до вльного краю ясен.

(ранн прорзування) або вд 8-Ю мс до 3-3,5 року (пзн прорзуван Теоря перебудови кстковотканини. Згдно цю теорю прорзу ня).

вання зубв зумовлене поднанням процесв вдкладення резорбц час прорзування коронка амело-бластв кстково тканини в стнц альвеоли. Вважають, що новоутворена ксткова та нших клтин емалевого органа, як утворюють клька шарв кубчно тканина на дн зубно альвеоли здатна виштовхувати зуб у бк ротово го ептелю. Ксткова тканина над коронкою резорбуться. Залишки еп порожнини. Проте бльшсть дослдникв вважають, що утворення та телю емалевого органа зливаються з ептелм ротово порожнини, ут резорбця кстки навколо кореня зуба наслдком, а не причиною його ворюючи щльний ептелальний вузол. Його центральн клтини деге прорзування.

нерують, унаслдок чого формуться канал проростання, через який про Теоря тяги перодонту останнм часом набула значного поширен ходить коронка. Таким чином, пд час прорзування зуб практично не ня. Згдно з цю теорю основним механзмом, що забезпечу прорзу контакту з сполучною тканиною власно пластинки слизово оболон вання зубв, формування перодонту. Фбробласти, що входять до скла ки, не руйну структурних елементв, зокрема кровоносних судин. Саме ду перодонту, розташовуються ланцюжками, сполучаючись мж собою тому цей процес не супроводжуться кровотечею.

за допомогою десмосом. - клтини характеризуються розвиненим ци У процес прорзування за рахунок залишкв ептелю емалевого тоскелетом з вираженою сткою активних фламентв. Останн зв'язу органа та ептелю ротово порожнини утворються яка вкри ються з певними длянками цитолеми, до яких також приднуються ва емаль, а також забезпечу сполучення мж емаллю та яснами. Вд фбронектин (адгезивний позаклтинного матриксу) ко щльност зубо-ясенного сполучення залежить нормальний ясен, лагенов волокна. Така будова свдчить про те, що фбробласти можуть перодонту. У раз проникнення через цей бар'р хвороботворних бак скорочуватися, а сила, при цьому розвиваться, передаться на длян терй може виникати гнгвт або пародонтит.

ки прикрплення колагенових волокон. Унаслдок цього зуб рухаться Запропонована значна кльксть теорй щодо механзму прорзуван вдносно стнок зубно комрки (альвеоли). Пдтвердженням цього ме ня зубв. Найпоширеншими з них так:

ханзму прорзування експерименти, в яких навмисно порушували теоря росту кореня (Хантер, 1870);

синтез колагенових волокон. Наприклад, у тварин з гповтамнозом С теоря пдвищення гдростатичного тиску в перапкальнй зон прорзування зубв уповльнювалося, а нод припинялося. Проте навряд чи описаний механзм диний. Слд погодитися з думкою тих авторв, теоря перебудови кстково тканини (Кац, 1940);

як вважають, що прорзування зубв Ч це складний процес, який по теоря тяги перодонту. дну дю клькох механзмв.

Теоряросту кореня зуба поясню прорзування що корнь, Прорзування тимчасових зубв одним з фзологчних показникв який росте, впираться в нерухоме дно кстково альвеоли нби виш загального стану здоров'я дитини, розвитку росту. Яксть харчуван товху зуб з не. Проте ця теоря ма низку недолкв. Вона не може по ня, сантарно-ггнчн умови, патологчн стани у дитини (рахт, гпов яснити складн перемщення зачаткв деяких зубв у щелеп до початку тамноз, диспепся, нтоксикаця н.) стотно впливають на процес про прорзування, а також прорзування зубв з несформованим коренем.

рзування зубв. Так, безладне прорзування зубв з порушенням Теоря гдростатичного тиску. Згдно з цю теорю рст кореня промжкв мж появою певних груп зубв може бути ознакою рахту у сприя прорзуванню зубв, а навпаки, корнь розвиваться у зв'язку з прорзуванням зуба. Причина прорзування закладена в самй тканин Розвиток тимчасових постйних зубв Формування кореня перодонту Формування кореня зуба починаться перед його прорзуван ням, тобто в постембрональний перод. Вн починаться до прорзу вання зуба трива деякий час псля нього. На цей час коронки тим часових зубв в основному сформован. У длянц крав емалевого орга на клтини внутршнього та зовншнього емалевого ептелю зберга ються, нтенсивно розмножуються перетворюються так звану еп телальну кореневу пхву Гертвга, яка вдгра важливу роль в утво ренн кореня зуба (мал. 3).

Клтини ептелально пхви глибоко вростають у прилеглу ме зенхму, вдокремлюючи ту длянку, яко згодом утворються корнь зуба. Таким чином, емалевий орган, який в основному вдповда за утворення емал, вдгра важливу роль у визначенн зовншньо форми коронки та коренв майбутнього зуба.

Мезенхмн клтини зубного сосочка, як зсередини прилягають до пхви Гертвга, перетворюються на дентинобласти, що беруть участь в утворенн дентину кореня. Псля виникнення дентину шар ептелальних клтин пхви Гертвга втрача свою безперервнсть, роз падаться на окрем ептелальн острвц, зв'язан мж собою пере тинками. Бльшсть острвцв розсмоктуться зника, деяк залиша ються з них утворюються так зван острвц (ептелальн Мал. 3. Схематичне зображення апкально частини кореня, що формуться:

перлини) Ч ептелальн залишки на поверхн кореня в 1 - одонтобласти;

2 - дентин;

З - предентин;

4 - цемент;

5 - цементобласти;

Вони можуть бути джерелом розвитку 6 - ептелальна дафрагма;

7 - одонтобласти, що диференцюються;

8 - еп Складнший розвиток кореня вдбуваться в багатокореневих телальн острвц Малассе;

9 Ч зубний сосочок;

10 Ч кровоносна судина;

зубний мшечок;

12 Ч зубна (ксткова) альвеола, що розвиваться;

13 Ч перо зубах. Спочатку утворються диний широкий кореневий канал, який донт, що розвиваться;

14 Ч фбробласт у процес розвитку роздляться на два або три рукави залежно вд виду зуба.

Дентин кореня вдрзняться за хмчним складом вд коронко Розвиток цементу. Псля розпаду пхви Гертвга мезенхмн вого дентину, вн менше мнералзований, колагенов фбрили не ма клтини зубного мшечка стикаються з дентином кореня. При цьому ють чтко орнтац, швидксть його утворення дещо нижча.

вони перетворюються на цементобласти (клтини, аналогчн осте Пд час формування кореня край ептелально коренево пхви, областам), як починають вдкладати цемент на поверхню кореня зуба.

що росте, може зустрти на свому шляху кровоносну судину або нерв.

Утворення цементу вдбуваться в постембрональний перод беспо У такому раз вн оброста по краях ц структури в цй длянц коре середньо перед прорзуванням за типом перостального остеоге ня згодом виникне дефект дентину Ч додатковий (латеральний) ка незу. Цемент за свою структурою подбний до грубоволокнисто нал кореня зуба, що подну пульпу з перодонтом. Так канали мо кстки. Цементобласти за свою будовою не вдрзняються вд остео жуть стати шляхами поширення нфекц.

Розвиток тимчасових постйних зубв бластв. Вони утворюють колагенов волокна та основну речовину, но впливають функцональн подразники, саме тому в цей перод до що мнералзуться з утворенням кристалв гдроксапатиту. З роз цльно давати жувальн навантаження для забезпечення повноцн витком мжклтинно речовини цементобласти перетворюються на ного розвитку жувальних ммчних м'язв, щелеп, тканин цементоцити.

Починаючи з 5-6 рокв вдбуваться замна тимчасового прику Спочатку утворються цемент, який не мстить клтин (без су на постйний. Цьому переду рст зачаткв постйних зубв фзо або первинний);

вн повльно вдкладаться у мру про логчне розсмоктування коренв тимчасових зубв.

рзування зуба, покриваючи 2/3 поверхн кореня, що розташована Унаслдок вертикального просування постйного зуба в щелеп ближче до коронки.

вн почина тиснути на ксткову пластинку,що вдокремлю його вд Псля прорзування зуба утворються цемент, який мстить комрки тимчасового зуба. У сполучнй тканин, розташованй у цьо клтини (клтинний, або вторинний). Клтинний цемент розташова му мсц, диференцюються остеокласти, як активно резорбують ний в апкальнй третин кореня. Вн утворються швидше, нж без ксткову тканину.

клтинний, але за ступенем мнералзац поступаться йому. Утво У процес подальшого росту постйний зуб тисне на корнь тим рення вторинного цементу безперервним процесом, унаслдок часового зуба. У сполучнй тканин навколо кореня також диферен його шар з вком стовщуться.

цюються остеокласти (точнше Ч одонтокласти), як починають ре Розвиток перодонту кстково альвеоли. Перодонт утво зорбувати корнь тимчасового зуба. - ггантськ багатоядерн клти рються з мезенхми зубного мшечка паралельно з утворенням ко ни виникають швидше за все внаслдок злиття мононуклеарних реня. Псля утворення цементу з мезенхмних клтин внутршнього клтин макрофагально н. Вони розташовуються на поверхн ко шару зубного мшечка решта клтин його зовншнього шару дифе реня зуба, в лакунах, мають значн розмри, цитоплазма мстить ренцються у фбробласти да початок утворенню щльно сполуч численн мтохондр та зосоми. Початковий етап руйнування тка но тканини перодонту. Пучки колагенових волокон перодонту од нин кореня зуба (цементу дентину) одонтокластами поляга в де ним кнцем замуровуються в основну речовину цементу, другим Ч мнералзац;

в подальшому вдбуваться позаклтинне руйнування переходять до основно речовини альвеолярно кстки. Завдяки цьо внутршньоклтинне перетравлювання продуктв розпаду му корнь щльно прикрплються до стнки кстково альвеоли.

органчного матриксу. Пд час резорбц дентину процес його руйну Товщина пучкв волокон перодонту зроста тльки псля про- вання прискорються внаслдок того, що вдростки одонтобластв рзування зуба початку його функцонування. Упродовж усього глибоко проникають у дентинн канальц.

життя вдбуваться постйна перебудова перодонту вдповдно до Розсмоктування коренв тимчасових зубв починаться з т умов навантаження, що змнюються.

длянки кореня, до яко ближче розташований зачаток постйного Формування кореня перодонту в тимчасових зубах трива вд зуба. Тому потрбно знати розташування зачаткв постйних зубв рокв (рзц) до 2-2,5 рокв (кла, велик кутн зуби) псля про щодо коренв вдповдних тимчасових зубв. Зачатки постйних фрон рзування.

тальних зубв розташовуються бля язиково поверхн коренв тим Наступним етапом розвитку тимчасових зубв перод стабл часових зубв, причому кла значно дал вд комркового краю щеле зац.

пи, рзц. Зачатки малих кутнх зубв розташован мж коренями Перод стаблзац це перод розвитку функцонально повно- тимчасових великих кутнх, на нижнй шелеп Ч ближче до заднього цнного тимчасового прикусу. Вн характеризуться тим, що вс тка- кореня, на верхнй Ч до дистально-щчного дал вд пднебнного нини зуба та його корнь повнстю сформован перебувають у ста- кореня.

бльному стан. Цей перод трива у середньому 2,5-3 роки. Водно В однокореневих тимчасових зубах длянка розсмоктування спо час на процеси росту формування жувального апарату дитини стот Розвиток тимчасових постйних зубв чатку виника на язиковй поверхн кореня, а потм охоплю корнь з Розвиток постйних зубв усх бокв поширються в напрямку вд верхвки кореня до коронки зуба. Язикова поверхня розсмоктуться бльше, нж губна, тому на рентгенограм на цьому мсц виявляться коса ня.

У процес розвитку формування постйних зубв У тимчасових великих кутнх зубах процес розсмоктування по чотири пероди: 1-й Ч внутршньощелепного розвитку;

2-й про чинаться з внутршньо поверхн коренв, тобто з т, що повернута рзування;

3-й Ч формування росту коренв та 4-й ста до мжкореневого промжку, де розташований зачаток постйного блзац.

зуба. нод розсмоктування повернуто до зачатка поверхн кореня Перод внутршньощелепного утворення настльки виражене, що резорбця досяга кореневого каналу. Корнь постйних зубв сама зубна пластинка, з яко розвиваються зачат зуба стоншуться, проте ма нормальну довжину. Дистальна поверх ки тимчасових зубв. Починаючи з 5-го мсяця емброгенезу, вздовж ня кореня резорбуться пзнше.

нижнього краю зубно пластинки, позаду кожного зачатка тимчасо Якщо зачаток постйного зуба вдсутнй, то розсмоктування ко вого зуба утворюються емалев органи постйних зубв. - зуби ще реня вдповдного тимчасового зуба вдбуваться не завжди або не на називають замнними, оскльки вони замнюють вдповдн тимчасов всю довжину з меншою нтенсивнстю. Так тимчасов зуби можуть зуби. Необхдно пам'ятати, що у дтей нема премолярв, тому мо довго перебувати у щелеп.

лочн моляри в подальшому змнюються на постйн премоляри. Як Пульпа тимчасового зуба в перод його резорбц бере активну пд час розвитку молочних зубв, в емалев органи постйних зубв участь у процесах руйнування зуба. У нй диференцюються остео вроста мезенхма утворються зубний сосочок. Навколо нього ви кластоподбн клтини, що здйснюють резорбцю ден ника зубний мшечок. Ранше зуби закладаються рзц та кла.

тину з боку пульпи зуба. Процес розпочинаться в корен, а потм Усього 20 зачаткв замнних постйних зубв. Спочатку зачатки цих охоплю коронкову пульпу. Тимчасов велик кутн з ураженою зубв лежать у ксткових альвеолах, спльних з зачатками молочних пульпою змнюються ранше, так сам з здоровою пульпою.

зубв. Але згодом мж ними вироста ксткова перегородка. Таким Процеси резорбц кореня тимчасового зуба призводять до втра чином, утворюються окрем комрки для молочного постйного зуба.

ти його зв'язку з стнкою альвеоли виштовхування його коронки в Одночасно зубна пластинка продовжу рости в обох щелепах ротову порожнину. Видалення коронки найчастше вдбуваться пд дозаду. По краю утворюються емалев органи молярв. У них нема дю жувальних сил. При цьому може виникнути слабка кровотеча з попередникв серед молочних зубв, тому ще називають додатко пошкоджених дрбних судин. Грануляцйна тканина, що утворють вими емалевими органами.

ся на мсц розташування коронки, швидко На тижн вагтност почина формуватися зачаток Випадння тимчасових зубв вдбуваться, як правило, симетрич першого постйного великого кутнього зуба. Дещо пзнше, на 8-му но на правй вй половинах щелеп;

у двчаток цей процес вдбу мсяц внутршньоутробного розвитку, вдбуваться закладення за ваться швидше, нж у хлопчикв. На нижнй щелеп вс зуби, за ви чаткв постйних рзцв та клв. Таким чином, 16 постйних зубв зак нятком других тимчасових молярв, випадають швидше. Процес ви ладаються в ембрональний перод.

падння зубв Ч генетично зумовлений.

Процеси звапнування твердих тканин постйних зубв почина ються переважно псля народження дитини. Найпершим мнерал зуться 6-й зуб, або перший великий кутнй. На 9-му мсяц внутрш ньоутробного розвитку звапновуться медально-щчний горбок цьо го зуба. На 2-му мсяц життя дитини мнералзац пддаються вс горбки жувально поверхн, на 9-му мсяц Ч вся жувальна поверхня, Розвиток тимчасових постйних зубв в 3 роки Ч коронка зуба, в 4 роки вдбуваться звапнування бфур верхн, у 12 рокв закнчуться внутршньощелепне формування ко кац коренв починаться формування, яке закнчуться в рокв.

ронки.

Мнералзаця постйних центральних рзцв верхньо нижньо Термни мнералзац усх постйних зубв можуть дещо варю щелеп починаться на мсяц життя дитини. До 9 мс звапно вати.

вуться 1/3 коронок, до 2 рокв Ч половина коронок. До 3 рокв ко Таким чином, розвиток постйних тимчасовргх зубв вдбувать ронки рзцв сформован на 3/4, а в 4 роки виникають ознаки утво ся однотипно, проте в рзний час. У перод, коли в тимчасових зубах рення шийок зубв, а потм коренв. Закнчуться формування ко вдбуваються останн стад розвитку, в щелепах зачатки постйних ренв у рокв.

зубв, що перебувають на бльш раннх стадях.Тому в перод вд 3 до Звапнування постйних бчних рзцв нижньо шелепи почи 6-7 рокв в обох щелепах можна виявити вд 48 до 52 зубв.

наться на 3-4-му мсяц життя, а верхньо шелепи Ч на Розвиток постйних зубв у цлому вдбуваться повльнше, мсяц. У 2 роки розмр бчних рзцв на верхнй нижнй щелепах тимчасових. Так, наприклад, перод формування тимчасових рзцв ста однаковим становить 7 мм. У 4 роки закнчуться мнералзаця становить 2 роки, а постйних Ч близько 10 рокв.

коронки зубв виникають ознаки утворення шийок, наприкнц 5-го Замна тимчасових зубв на постйн починаться у вц 5-6 рокв, року життя починаться формування коренв зубв, яке завершуть псля прорзування перших постйних великих кутнх зубв, не ся в 10-11 рокв.

мають тимчасових попередникв. Цей перод трива до 12 рокв дстав Звапнування постйних клв починаться 4-5-му мсяц жит назву пероду змнного прикусу. Замна тимчасових зубв вдбуваться тя. У 9 мс у них мнералзована верхвка коронки. З вком розвиток у тй самй послдовност, що прорзування.

клв уповльнються. У 1,5 року висота коронки становить 4,5 мм, у Перод прорзування постйних зубв у раз правильного роз 2 роки Ч 7 мм, у 3 роки сформованими 2/3 коронок, у 6 рокв утво витку дитини збгаться з часом випадання тимчасових зубв (табл.З).

рюються шийки зубв, 8-му роц починаться формування коренв, Псля прорзування постйних зубв наста перод формування яке завершуться в рокв.

та росту коренв перодонту. Вн трива близько 3,5-5 рокв залеж У перших малих кутнх зубах вогнища мнералзац виникають но вд групово належност зуба.

у 1,5-2 роки, у 4 роки мнералзовано 1/2 коронок, у 6 рокв сформо У процес формування кореня як постйного, так тимчасового вано 3/4 коронок, у 7 рокв починаться рст коренв, у рокв зуба на рентгенограм розрзняють 5 стадй: Ч незавершеного цей процес закнчуться.

росту кореня в довжину;

2-га Ч несформовано верхвки кореня;

Зачаток другого малого кутнього зуба виника у 2 роки, у 2, 3-тя Ч незакрито верхвки кореня;

4-та Ч несформованого перодон року виявляються два вогнища мнералзац, у 5 рокв сформована ту;

5-та Ч сформованого кореня перодонту.

1/4 коронки, у 6 рокв Ч 1/2, в 7 рокв Ч уся коронка, у 9 рокв почи На корнь в рзному ма рзну наться звапнування кореня зуба, у 12-14 рокв завершуться фор довжину. На рентгенограм ця стадя характеризуться наявнстю мування кореня.

двох паралельно розташованих свтлих смужок, що починаються вд Зачаток другого постйного великого кутнього зуба виника у коронки зуба, поступово звужуються закнчуються двома встрями.

2,5 року, в 3 роки пддаються горбки, а в 4 роки Ч вся Така будова кореня зумовлю хд кореневого каналу, який у цей пе жувальна поверхня, в 6 рокв половина коронки, у 8 рокв Ч уся ко род поступово розширються в напрямку верхвки кореня, що фор ронка, у 9 рокв формуться бфуркаця почина рости корнь, фор муться, на рентгенограм ма вигляд лйки. У нижньому вддл мування якого завершуться в 15-16 рокв.

канал зливаться з длянкою округло форми, що ма чтк контури.

Зачаток третього постйного великого кутнього зуба формуть Ця длянка ма назву зони росту за зовншнм виглядом нагаду гра ся в 5 рокв, у 8 рокв починаться звапнування його жувально по нульому. З формуванням кореня вона зменшуться в стад незак У стад незакрито верхвки стнки його мають таку будову, як в стад верхвки. Проте стнки його товщ длянц верхвки кореня не повнстю змкнут. Тому на рентгено грам чтко виявляться проекця верхвкового отвору, яко у сфор мованому корен нема. Кореневий канал широкий, але з меншим даметром бля верхвки кореня, а не бля шийки зуба. Перодонталь на щлина ста видимою також у длянц верхвки кореня, де вона ширша, нж в нших вддлах кореня.

Ширшою перодонтальна щлина залишаться ще певний час псля того, як верхвка кореня зуба завершить увесь розвиток. Ця ста дя формування кореня дстала назву стад перо донту. Згдно з даними тератури, розширена перодонтальна щли на виявляться у длянц - зубв у вц вд 7 до рокв, 62|26 8 до 1 у зубах - вд до 16 рокв, у зубах вд 13 до 17 рокв.

У стад сформованого кореня перодонту (стаблзац) перо донтальна щлина ма рвномрну товщину на всьому протяз кореня Ч вд шийки зуба до його верхвки. Верхвковий отвр на рентгено грам не виявляться. Змни ширини перодонтально щлини в бк зменшення або збльшення в стад стаблзац свдчать про наявнсть патологчного процесу в перодонт.

рито верхвки зника, а замсть не певний час помтно розширену перодонтальну щлину. Тльки-но корнь досяга нормально дов жини, починаться формування його верхвки.

Рентгенологчна картина верхвки кореня тканин, що оточують, ма такий вигляд: стнки кореня розташо ван паралельно, товщина поступово зменшуться, закнчуючись встрями. Кореневий канал вужчий у длянц, що приляга до порож нини зуба, ширший бля верхвкового отвору, який формуться. Це нада йому лйкоподбного вигляду. Перодонтальна щлина ма од накову товщину по всй довжин кореня. Бля верхвки кореня вона зливаться з зоною росту. Верхвковий отвр дуже широкий.

Гстологчна будова твердих тканин тимчасових постйних зубв никност емал неоднакова в рзн вков пероди, з розвитком зуба вона зменшуться в такй послдовност: емаль зуба, що не прорзав Гстологчна будова твердих ся емаль тимчасового емаль постйного зуба в особи мо лодого вку емаль постйного зуба в людини похилого вку.

тканин тимчасових Емаль складаться з емалевих призм, мжпризмово речовини покрита кутикулою.

постйних зубв Емалев призми Ч це основн структурно-функцональн оди ниц емал. Вони проходять пучками через всю товщу емал, розта шован переважно перпендикулярно до емалево-дентинного сполу чення, дещо вигнут у вигляд букви 5. Форма призм на поперечному розрз овальна, полгональна або найчастше Ч арочна (у вигляд Будова емал замково щлини) (мал. 4). Даметр становить 3-5 мкм. Вважають, що даметр емалевих призм збльшуться вд емалево-дентинного спо Емаль Ч найтвердша тканина людського органзму, яка покри лучення до поверхн емал приблизно у 2 рази, тому зовншня повер ва коронку та шийку зуба. Вона розташована поверх дентину, яким хня емал бльша, нж внутршня.

тсно пов'язана структурно функцонально як у процес розвитку зуба, так псля завершення його формування. Товщина емал мак- Основн неорганчн компоненти мнералзованих тканин (вдсоток сухо маси;

за 6. 1985) симальна в длянц жувальних горбкв постйних зубв, де вона дося га мм, на апроксимальних поверхнях постйних зубв вона склада 1-1,3 мм. Тимчасов зуби мають шар емал, що не перевищу 1 мм. Найтонший шар емал покрива шийку зуба Ч 0,01 мм.

Емаль мстить 95 % мнеральних речовин, 1,2 % Ч органчних, 3,8% води, як тако, що зв'язана з кристалами та органчними компо нентами, так вльно (табл. 4). Щльнсть емал знижуться вд по верхн до емалево-дентинного сполучення вд рзального краю до шийки. твердсть максимальна на рзальному кра. Колр емал за лежить вд товщини та прозорост. Там де шар емал тонкий, зуб здаться жовтуватим, тому що просвчу дентин. Варац ступеня мнералзац емал проявляються змнами забарвлення. Так, длян ки гпомнералзовано емал виглядають менш прозорими, нж ото чуюча емаль. Саме тому тимчасов зуби, емаль яких мнералзована менше, виглядають блшими, Емаль не мстить клтини не здатна регенерувати в раз пошкод ження, проте в нй постйно вдбуваться обмн речовин (переважно онв), як надходять з слини з боку прилеглих зубних тканин (ден тину, пульпи).

Емаль проникна в обох напрямках, найменшу проникнсть ма ють зовншн, звернен в ротову порожнину, поверхн. Ступнь про ЗО Гстологчна будова твердих тканин тимчасових постйних зубв Емалев призми складаються з щльно укладених кристалв пе ваться в послдовност:

реважно гдроксапатиту - та восьмикальцвого спочатку в длянц оболонок фосфату Ч Х Зустрчаються й нш види молекул, емалевих призм, потм Ч в яких вмст атомв кальцю варю вд 6 до 14.

мжпризмово речовини Кристали в зрлй емал приблизно в 10 разв бльш, нж у ден лише потм самих призм.

тин, цемент кстц. товщина становить 25-40 нм, ширина Ч На поздовжнх шлфах 40-90 нм, довжина - 100-1000 нм.

емал в одних длянках ема Кожний кристал покритий гдрат лев призми розтинаються ною оболонкою завтовшки близько вздовж в нших 1 нм. Мж кристалами мкропрос уперек (дазони). Чергу тори, заповнен водою (емалевою вання дазон на по рдиною), що носм молекул та здовжнх шлфах емал вивченн у вдбитому Органчний матрикс, пов'яза- зумовлю появу ний з кристалами, пд час утворення темних смужок завширшки емал забезпечу процеси росту й приблизно 100 мкм, орнтац. У мру дозрвання емал дикулярних до поверхн вн майже повнстю втрачаться, збе- Мал. 5. Схематичне зображення смужок-.

ргаться у вигляд дуже тонко три ЛР- н Ретцуса;

СГШ- смужки Гунтера- Гунтера-Шре мрно блково стки, волокна яко Д - дентин;

- - цемент;

П - пульпа гера (мал. 5).

розташован мж кристалами.

Поряд з цим на шлфах Призми характеризуються чер визначаться нший малюнок, утворений емалевими смужками, або гуванням свтлих темних смуг з нями Ретцуса. На поздовжнх шлфах вони мають вигляд симет нтервалом 4 мкм, що вдображують Мал. 4. Електронна мкроскопя добову перодичнсть формування ричних арок, що йдуть косо вд поверхн емал до емалево-дентинно поперечного розрзу емалевих Вважають, що темн свтл го сполучення. На поперечних зрзах вони мають вигляд концент призм у зрлй емал ричних кл нагадують кльця росту на стовбурах дерев. Лн Ретцу длянки емалево призми мають са ростовими нями емал. появу пов'язують з перодичнстю рзний рвень мнералзац.

процесв звапнування емал (приблизно 1 тиж). Лн Ретцуса найч Найбльш периферйна частина кожно призми оболонкою ткше простежуються в емал постйних зубв, менше в призми. Це вузький шар маломнералзовано речовини, що мстить натально утворенй емал тимчасових зубв зовсм непомтн в пре бльшу кльксть блка. Оболонка призми Ч не самостйне утворен натальнй емал.

ня, а лише частина само призми.

ня Ч це дуже добре помтна ростова ня емал, Емалев призми оточу мжпризмова речовина, товщина яко що вдповда перинатальному пероду тривалстю 1 тиж бльше, дуже незначна (не перевищу 1 мкм). Ступнь мнералзац мжприз коли порушуться утворення емал. Ця ня визначаться в усх тим мово речовини нижчий, нж емалевих призм, але вищий, нж в обо часових зубах в першому постйному моляр ма вигляд темно сму лонок емалевих призм. З огляду на це емал вдбу ги, що подля емаль, утворену до псля народження.

Емалев пластинки пучки Ч це длянки емал з недостатньо мне ралзованими емалевими призмами мжпризмовою речовиною, в яких мститься значна кльксть блкв з високою молекулярною ма сою, подбних до енамелна. Емалев пластинки дуть вд поверхн вглиб емал можуть сягати емалево-дентинного сполучення, а нод продовжуватися в дентин. Найбльше емалевих пластинок в длянц шийки зуба. Емалев пучки нагадують пучки трави розташовують ся бля дентинно-емалево меж у внутршнх шарах емал. Деяк дос дники вважають, що емалев пластинки пучки шляхами проник нення мкроорганзмв з поверхн емал в глибину можуть мати важливе значення в розвитку карсу.

Емаль тимчасових зубв ма деяк вдмнност вд емал пос тйних зубв. товщина становить приблизно половину товщини емал постйних зубв. Емаль тимчасових зубв звапнована менше, н Ретцуса виражен слабко. Призми в длянц шийки тимчасових зубв орнтован горизонтально, а в постйних Ч апкально. Шар кнцево (безпризмово) емал виражений слабко, тому призми доб ре видим на поверхн емал. В емал тимчасових зубв багато пласти нок пучкв, на поверхн численн мкротрщини пори.

Будова дентину Дентин Ч це звапнована тканина зуба, що утворю його основну масу визнача його форму.

Дентин ма свтло-жовте забарвлення;

вн твердший за кстку та цемент, проте 4-5 разв за емаль. Зрлий дентин мстить 70 % неорганчних речовин (переважно у вигляд фосфорнокислих солей кальцю та магню), 20 % органчних (колаген типу) та 10 % води (табл. 5).

Дентин мститься в коронц, шийц та корен зуба. Разом з пре дентином дентин утворю стнки пультово камери. У нй розташо вана пульпа зуба, яка ембрологчно, структурно функцонально ут ворю з дентином диний комплекс, тому що дентин виробляться клтинами пульпи Ч одонтобластами мстить вдростки, що мстяться в дентинних трубочках. Завдяки безперервнй дяльност одонтобластв вдкладення дентину вдбуваться протягом усього Гстологчна будова твердих тканин тимчасових постйних зубв Р Р Мал. 7. Електронно-мкроскопчна будова дентину: Т - дентинн канальц;

Р Ч перитубулярний дентин;

Ч нтертубулярний дентин лярну структуру, складаться з колагенових волокон та однордно Мал. 6. Схематичне зображення процесв в припульповому склеюючо речовини.

дентин: 1 Ч одонтобласти (тла клтин);

2 Ч предентин;

З Ч зона мнерал Розташування волокон рзне в рзних вддлах дентину. Вдпо зованого дентину;

4 Ч мнералзований припульповий дентин;

5 Ч каль вдно видляють два шари дентину: зовншнй (плащовий) косферити;

6 - вдростки одонтобластв;

7 Ч нтертубулярний дентин;

8 Ч внутршнй (припульповий). У зовншньому шар переважають ко перитубулярний дентин лагенов волокна, що прямують у радальному напрямку (волокна Корфа), у внутршньому вони мають тангенцальнй напрямок (во життя у вигляд захисно реакц посилються в раз пошкодження локна Ебнера). У дентин спостергаються прояви ритмчност росту зуба (мал. 6).

у вигляд нй Оуена, хд яких паралельний до волокон Ебнера. Лн Дентин кореня утворю стнку кореневого канала, який вдкри Оуена вдповдають перодами спокою в дяльност дентинобластв, ваться на верхвц одним або клькома апкальними отворами, що виникнення спвпада в час з перодами неповного звапнування зв'язують пульпу з перодонтом. Цей зв'язок часто здйснються че дентину утворення в цих длянках дуже дрбних нтерглобулярних рез додатков канали, як пронизують дентин кореня. Додатков ка просторв. Такий нтерглобулярний дентин розташований переваж нали виявляються у 20-30 % постйних зубв, вони найхарактернш но в зовншнй третин коронки паралельно дентинно-емалевому спо для премолярв (близько 55 %). У тимчасових зубах частота додатко лученню. Вн мстить незвапнован колагенов волокна. У раз пору вих каналв склада 70 %. У молярах дуже типовим розташуван шення мнералзац дентину (у зв'язку з недостат ня в мжкореневому дентин, що утворю дно пультово камери.

нстю або при флюороз) обсяг нтерглобулярного ден Дентин складаться з пучкв колагенових волокон, звапнова тину значно збльшуться.

но мжклтинно речовини, пронизано дентинними канальцями, що Дентинн канальц Ч це тонк трубочки, що поступово звужу мстять вдростки одонтобластв Ч вдростки Томса. Мж канальця ються у зовншньому напрямку радально пронизують дентин вд ми розташований нтертубулярний дентин (мал. 7). Дентинн ка пульпи до його перифер (дентинно-емалево меж в коронц це нальц мають даметр -4 мкм. Основна речовина дентину ма фбри ментно-дентинно меж в корен). За нормальних умов дентинн Гстологчна будова твердих тканин тимчасових постйних зубв ни, тому спостергаться поступове звуження пультово порожнини.

канальц повнстю заповнен волокнами Томса. У товщ дентину ка Дентин, що утворються у сформованому зуб псля прорзування, нальц розгалужуються, вддають бчн вдростки, як аностомозують мж собою, що особливо помтно в длянц емалево-дентинного спо- називаться вторинним дентином. Вторинний дентин утворються лучення. Функця волокон Томса поляга в живленн речовини ден- повльнше, нж первинний. Розташування дентинних канальцв тину постачанн його мнеральними солями. Щльнсть розташуван- колагенових фбрил у ньому менш упорядковане, ступнь мнерал ня дентинних канальцв значно бльша на поверхн пульпи зац вторинного дентину нижчий. Вдкладення вторинного дентину (45Ч76 тис/мм2), нж бля емалево-дентинного сполучення вдбуваться нервномрно: найбльше його утворються в бокових (15-20 тис/мм2). При цьому вдносний об'м, що його займають ден стнках склепнн пультово камери, а в багатокореневих зубах Ч в тинн канальц, становить вдповдно ЗО 4 % дентину. У корен зуба дн. Унаслдок вдкладення вторинного дентину форма пультово щльнсть дентинних канальцв у апкальному напрямку зменшуть камери поступово змнються: згладжуються роги пульпи, об'м ся майже в 5 разв.

зменшуться. Швидксть утворення вторинного дентину з вком упо Завдяки значнй клькост дентинних канальцв дентин, незва- вльнються.

жаючи на свою щльнсть, волод високою проникнстю. Це ма сут- Замсти дентин (репаративний, регулярний, третинний) ут тве клнчне значення, зумовлюючи швидку реакцю пульпи на по- ворються у вдповдь на дю подразникв. На вдмну вд первинного шкодження дентину. При карс дентинн канальц шляхами про- вторинного дентину, що розмщуються вздовж вс никнення мкроорганзмв. тинно меж, третинний формуться локально Ч лише тими клтина ми пульпи, як безпосередньо реагують на подразник. Вн може утво Окрм вдростка одонтобласта, у дентинному канальц мстяться ритися в будь-якому мсц стнки пультово камери, але найчастше нервов волокна, колагенов фбрили дентинна рдина.

Ч в длянц рогв пульпи. Кльксть структура замсного дентину за Саме з перемщенням рдини пов'язують чутливсть дентину (так лежать вд природи, нтенсивност тривалост впливу. Вн, як пра звана гдродинамчна гпотеза чутливост дентину). Згдно з цю гпо вило, характеризуться вдсутнстю дентинних канальцв, нервно тезою, рзн впливи на дентинн канальц (температурн, механчн, ви мрною та слабкою мнералзацю, рзномантними включеннями.

сушування тощо) зумовлюють швидк ударн перемщення дентинно рдини, що спричиня подразнення вльних нервових закнчень у пульп. Склерозований дентин (прозорий) утворються внаслдок про гресивного вдкладення перитубулярного дентину в дентинних тру Перитубулярний дентин Ч це дентин, що безпосередньо оточу бочках, що спричиня поступове звуження та облтерацю. - змни кожну дентинну трубочку утворю стнку.

можуть бути пов'язан з природним процесом старння або виникати Вн характеризуться пдвищеним вмстом (на 40 мнераль пд дю рзномантних патологчних процесв, наприклад, карсу, них речовин порвняно з тим, що заповню простори мж трубочка стирання. Унаслдок вдкладення солей вапна в дентинних каналь ми. При дентину внаслдок карсу перитубулярний цях показники заломлення свтла канальцв та основно речовини ви дентин руйнуться в першу чергу. Це призводить до розширення ка рвнюються так длянки пд мкроскопом здаються прозорими. Тому нальцв пдвищення проникност дентину.

такий дентин отримав назву прозорого, або склерозованого. Склеро нтертубулярний дентин Ч це дентин, розташований мж ден зування дентину зменшу його проникнсть, воно може тинними трубочками. Вн представлений звапнованими колагенови перод життздатност пульпи тому вважаться свордною захис ми волокнами даметром 50Ч200 нм.

ною реакцю.

Предентин це внутршня, найближча до пульпи частина при пульпового дентину, який приляга безпосередньо до шару Якщо внаслдок патологчного процесу частина дентинобластв ластв. У норм ця длянка дентину не звапновуться мсцем пост- з вдростками гине, внутршн кнц канальцв заповнюються регу йного його росту. Рст дентину не припиняться в доросло лярним (замсним) дентином, а сам канальц внаслдок розпаду Гстологчна будова твердих тканин тимчасових постйних зубв вмсту Ч повтрям. Так канальц на шлфах пд час спостереження в фату кальцю у вигляд гдроксапатиту) та 30-40 % органчних (в ос прохдному свтл видаються чорними. Вони назван "мертвими трак новному колаген). Трофка цементу вдбуваться дифузно, з боку тами" дентину вдповдають длянкам з зниженою чутливстю.

Дентину в тимчасовому зуб менше, нж у постйному;

його Розрзняють безклтинний Ч первинний клтинний Ч вторин товщина зменшена приблизно удвч. Це пов'язано з меншою трива ний цемент (мал. 8). Безклтинний цемент у ход розвитку зуба утво стю його утворення , можливо, з коротшим перодом функцону рються першим. Вн розташовуться на поверхн коренв у виг вання тимчасового зуба. По кольору дентин тимчасових зубв ляд тонкого (30-230 мкм) шару в усх зубах покрива шийку зуба.

свтлший, нж постйних, вн менше звапнований, м'якший, легше Безклтинний цемент не мстить клтин складаться з звапновано препаруться. Дентин, що утворився внутршньоутробно, бльш од мжклтинно речовини, в якй вирзняють тсно розташован колаге нордний, що, можливо, пов'язано з рвномрнстю його звапнування нов волокна та основну речовину.

в цей перод. Швидксть утворення вторинного та замсного дентину Клтинний (вторинний) цемент виявляться у вигляд шару зав в тимчасових зубах вища. Проте перитубулярний дентин майже товшки 100-1500 мкм в апкальнй третин кореня в длянц бфур вдсутнй, дентинн трубочки широк не пддаються кац багатокореневих зубв. Клтинний цемент складаться з клтин (цементоцитв цементобластв) звапновано мжклтинно речови ни.

Нижче подаються деяк характеристики клтинного безклтин Будова цементу ного цементу (за В. Л. Виковим, 1996) Ч це клтини, що мстяться в особливих порож нинах цементу - лакунах - за свою будовою подбн до остеоцитв.

Цемент Ч це звапнована тканина зуба, подбна до кстково, але - клтини мають велику кльксть коротких вдросткв, що орнто на вдмну вд не не мстить судин не пддаться постйнй перебу ван в бк перодонту (джерела трофки).

дов. Цемент покрива корнь зуба, а в длянц шийки утворю так Цементобласти Ч функцонально активн клтини, що розмщу звану емалево-цементну межу. Товщина шару цементу мнмальна в ються на поверхн цементу забезпечують ритмчне вдкладення но длянц шийки зуба (20-50 мкм), максимальна бля верхвки кореня вих його шарв. Цементобласти забезпечують репаративн процеси в (100-1500 мкм бльше). Вдкладення цементу на поверхн кореня вдбуваться протягом усього життя з певною ритмчнстю.

Функц цементу:

Мал. 8. Схематичне зобра 1. Входить до складу пдтримуючого апарату зуба, забезпечую ження мкроскопчно будо чи прикрплення до зуба волокон ви цементу (В. Л. Биков, 2. Захища дентин кореня вд шкдливих впливв.

1996): 1 - безклтинний це 3. Викону репаративн функц при утворенн резорбцйних ла мент;

2 Ч клтинний (вто кун при перелом кореня.

ринний) 4. Постйно вдкладаться в длянц верхвки кореня: зберга 4 - дентинн канальц;

таким чином загальну довжину зуба, що компенсу вкове стирання 5 - зернистий шар Томса;

емал.

6 - цементоцити;

7 - цемен тобласти;

8 Ч волокна Мцнсть повнстю звапнованого цементу дещо нижча, нж ден пея в перодонт тину. Цемент мстить 50-60 % неорганчних речовин (переважно фос Деяк характеристики клтинного та безклтинного цементу (за В. Л. Виковим, Анатомчна будова тимчасових зубв Тимчасов зуби вдрзняються вд постйних насамперед розм ром, кольором формою коронки. Коронки тимчасових зубв й широк. Колр тимчасових зубв молочно-блий з легким блакит ним вдтнком. Вдмннстю тимчасових зубв вд дний емалевий валик у длянц шийки, який легко визначаться за допомогою зонда. Ця ознака особливо виражена в тимчасових моля рах. Емаль не зливаться, як у постйних зубв, а перехо дить на нього у вигляд стовщення, внаслдок чого перехд коронки до шийки зуба чтко помтний. Пульпова камера тимчасових зубв цемент. Так, наприклад, при перелом кореня вони беруть участь порвняно об'мна щодо маси твердих тканин, значно бльша, нж у у формуванн "муфти" навколо н перелому.

постйних зубв. Бльш широкими також коренев канали тимчасо Гперцементоз Ч це надлишкове вдкладення цементу. Найчас вих зубв.

тше дифузний гперцементоз, що характеризуться посиленим ут Форма пульпово камери повторю форму зуба. Роги пульпи воренням цементу на всй поверхн кореня, пов'язаний з хрончним тимчасових зубв чтко виражен, вони значно ближче пдходять до перапкальним нфекцйним процесом. У деяких випадках вн веде рзального краю або до жувально поверхн, нж у постйних зубв.

до зрощення кореня з стнкою кстково альвеоли. Дифузний гпер З вком об'м пульпи тимчасових зубв, як постйних, дещо змен цементоз зустрчаться у 2,5 рази частше в зубах нижньо щелепи, шуться. Корен тимчасових молярв, як правило, вигнут значно особливо в премолярах молярах.

розходяться. У верхвковй частин корен тимчасових зубв, як по У тимчасових зубах шар цементу тонший, нж у постйних. Пе стйних, мають додатков канали, яких мстяться розгалуження пуль реважа безклтинний цемент, клтинний цемент в невеликих пи. Проте вони менш численн, нж у постйних зубах. Кльксть вер стях зустрчаться лише в апкальнй третин кореня.

хвкових отворв у тимчасових зубах досяга 3Ч5. Мж коренями тим часових молярв розвиваються зачатки премолярв.

Фронтальн зуби тсно прилягають один до одного. Починаючи з 4-рчного вку мж ними утворюються промжки Ч дастеми. На прикнц 5-го та особливо року життя промжки мж зубами знач но збльшуються. Утворення дастем зумовлене ростом щелеп збльшенням зачаткв постйних зубв, як мають прорзатися замсть тимчасових. Це явище фзологчним, тому так дастеми дстали назву фзологчних. На верхнй щелеп дастеми значно бльше ви ражен, нж на нижнй. Вдсутнсть фзологчних дастем у 6-рчному вц свдчить про недостатнй рст щелеп, через що в зубнй дуз бра ку мсця для прорзування постйних рзцв, ширших за тимчасов.

Анатомчна будова зубв Цю обставину слд ураховувати для свочасного ортодонтичного бльше закруглений, нж у центрального рзця (див. мал. 9). Коронка втручання, щоб запобгти скупченост зубв. бчного рзця менша, нж центрального. На пднебннй поверхн нема Починаючи з 3-рчного вку вдбуваться фзологчне стирання горбка, характерного для центрального рзця. Валик емал на бчно тимчасових зубв, що сприя нормальному розвитку жувального апа- му рзц бля шийки значно менший, нж на центральному. Корен рату дитини. Вдсутнсть стирання може порушувати правильний центральних верхнх тимчасових рзцв розширен в губно-пднебн розвиток щелеп. Як в постйному прикус, при стиранн коронок у ному напрямку. Верхвка кореня може бути трохи нахилена до сере пульп тимчасових зубв спостергаються змни, що призводять до дини.

утворення вторинного дентину. Проте останн з вком дитини змен Корнь бчного рзця круглий, короткий, трохи згнутий дисталь шуться, тому що активнсть пульпи поступово згаса.

но. Корен нижнх рзцв плоск, часто на латеральних медальних Рзц. Тимчасов рзц за формою коронки подбн до постйних, поверхнях мають борозни, як у постйних зубв.

проте вдрзняються вд них набагато меншими розмрами кла. Тимчасове кло значно вдрзняться вд постйного. Ко (мал. 9, 10). Губна поверхня тимчасових рзцв випукла, язикова Ч ронка верхнього тимчасового кла бльш випукла коротка, нж по увгнута. Дистальний кут рзального краю дещо тупший. Ця ознака стйного (мал. Рзальний край ма гострий зубець, що подля чтко виявляться на верхнх рзцях. Медальний кут дещо довший губну поверхню дв частини Ч коротку медальну довшу дисталь гострший за дистальний. Губна поверхня емал закнчуться бля ну. Емалевий валик бля шийки зуба дуже випуклий. Гострий зубець шийки емалевим валиком. На пднебннй поверхн верхнього цент- верхнього кла поступово стираться, тому коронка ста ще корот рального рзця горбок, який бльш випуклий, нж на постйному. шою здаться бльш нж високою. На пднебннй поверхн На пднебннй поверхн нема борозен, як у постйних рзцях. Оз- розташован чтко виражен гор нака кута бльше виражена у бчного рзця Ч дистальний кут значно бки. Корнь кла круглясто фор ми, його верхвка дещо загнута у щчному напрямку.

Коронка нижнього тимчасо вого кла дещо вища не така ши рока, за формою нагаду корон ку постйного кла, зубець на рзальному кра збергаться до сить Перш верхн тимчасов ве лик кутн зуби (моляри). Пер ший верхнй тимчасовий моляр не подбний тйного зуба (мал. 12). Його ко ронка подовжена в медально-ди стальному напрямку, майже така а б а б сама широка бля шийки, як на Мал. 9. Будова першого тимчасо- Мал. 10. Будова другого тимчасово- Мал. 11. Будова тимчасового (а) та жувальнй поверхн. Вона чо вого (а) постйного (б) рзцв го (а) постйного (б) рзцв верх постйного (б) кла верхньо щелепи тири горбки, що не завжди чтко верхньо щелепи ньо щелепи 44 Анатомчна будова тимчасових зубв визначен. Щчний медальний горбок дещо вищий за нш. Щчна вужчу дистальну. Подбн спввдношення спостергаються на язи поверхня коронки роздлена двома тонкими борознами на три части- ковй поверхн. Бчн поверхн коронки сильно у напрям ни. З щчного боку коронка дещо бльша, нж з пднебнного. ку жувально поверхн.

Пднебнна поверхня дуже випукла, край жувально поверхн нижнй тимчасовий моляр ма два корен медаль дещо вужчий за шийку зуба. Жувальна поверхня подлена медаль- ний дистальний. Медальний корнь дещо довший, ширший за дис но-дистальною борозною на пднебнний горбок бльше виражений тальний. Вн ма поздовжню борозну, що збльшу його ширину. Ди щчний. Останнй може спостергатися або у вигляд одного горбка, стальний корнь розвинений слабше дещо коротший. Корен зуба або за наявност поперечних борозен Ч двох-трьох горбкв. звичайно сильно розсунут. Мж ними закладений зачаток першого постйного моляра.

Перший верхнй тимчасовий моляр ма три корен: два щчних (медальний, дистальний) та один пднебнний. Вони широко розсу- Друг верхн тимчасов велик кутн зуби (моляри). Коронка нут, дуже часто пднебнний корнь зливаться з дистальним. Злит- другого верхнього тимчасового моляра нагаду коронку першого вер тя обох коренв у вигляд широко борозни може поширюватися хнього постйного На жувальнй поверхн другого моляра верхвки. Медальний корнь товщий за дистальний, дещо сплюще- завдяки борознам чтко виявляються 4 горбки: два щчних два пдне ний у медально-дистальному напрямку. Верхвки коренв нби бнних. Досить часто бля медально-пднебнного краю коронки, як зрзан, верхвков отвори порвняно широк. Мж розсунутими коре- в першого постйного моляра, спостергаться додатковий п'ятий гор нями розташовуться зачаток постйного премоляра. бок СогаЬеШ). друг тимчасов моляри замсть Перш нижн тимчасов велик кутн зуби (моляри) за величи- двох щчних горбкв мають лише один. У такому раз жувальна по ною дещо менш, нж друг. Коронка першого нижнього тимчасового верхня другого тимчасового мо ляра подбна до тако само по моляра ма витягнуту в довжи верхн постйного. Щчна повер ну призматичну форму. На жу хня коронки ма майже квадрат вальнй поверхн моляра 4 гор ну форму з дещо випуклими бки: два щчних два язикових.

бчними поверхнями, як нахи Язиков горбки розвинут краще лен до жувально поверхн. На видаються над рвнем жуваль пднебннй поверхн дуже часто но поверхн. Медальн горбки виявляться емалевий валик.

ширш вищ за дистальн. За Другий верхнй моляр ма три клькстю горбкв перший корен, як за формою нагадують нижнй тимчасовий моляр нага корен першого постйного вели ду перший кого кутнього зуба. Пднебнний великий кутнй зуб. На щчнй корнь сильно розвинутий ма поверхн коронки бля округлу форму. нколи вн зрос емалевий валик, який значно ви таться з вужчим коротшим ди даться вперед. Щчна поверхня стальним коренем.

дещо нахилена у напрямку жу Мал. Будова другого тимчасового Мал. 12. Будова першого тимчасового вально. Неглибока борозна по моляра (а) першого постйного премо Медальний корнь дуже ви моляра (а) та постйного премоляра для щчну поверхню на бльш ляра (б) верхньо щелепи ражений, сплющений ма з (б) верхньо щелепи широку медальну поверхню 46 ся в зубнй дуз вдповдно до мсць тимчасових молярв, що випали.

бокв поздовжн борозни, значно вигнутий. Дистальний корнь нод Прорзування першого постйного великого кутнього зуба ран дуже короткий.

ше за нш постйн зуби ма важливе фзологчне значення. У цей Друг нижн тимчасов велик кутн зуби (моляри). Коронка дру перод розвитку зубощелепного апарату перш постйн моляри ут гого нижнього тимчасового моляра подбна до коронки першого по римують висоту прикусу забезпечують правильне розташування стйного 14). Жувальна поверхня ма п'ять горбкв: чотири чтко нших постйних зубв у зубнй дуз.

виражен, п'ятий виражений менше. Борозни на жувальнй поверхн Верхн та нижн перш постйн велик кутн зуби розмщуються менш глибок, у постйного моляра. Щчна поверхня коронки ма в певних артикуляцйних спввдношеннях: медальн горбки верхнх бля шийки виражений емалевий валик. Бчн поверхн коронки знач молярв контактують з борознами нижнх молярв. Свочасне про но розходяться у напрямку до жувально поверхн. Тут на щчнй по рзування перших постйних молярв забезпечу нормальний рст верхн при переход до краю жувально поверхн дв добре виражен комрково дуги, а також повноцнне формування всх постйних зубв, борозни, що подляють край на три горбки. Язикова поверхня також як мають тимчасових попередникв, встановлення у певних арти трохи дивергу у напрямку до жувально поверхн. На жувальному куляцйних спввдношеннях.

кра коронки розташован два горбки. Другий нижнй тимчасовий мо До 6-рчного вку висота прикусу утримуться тимчасовими ляр, як перший, ма два корен. Широкий медальний корнь ма на молярами, а псля 6 рокв Ч першими постйними. Ось чому рання бчнй поверхн довгу борозну, що подля його на дв частини. Ко втрата перших великих кутнх зубв (до прорзування других молярв) рен дуже сплющен дещо викривлен у верхвковй частин. На не тльки суттво знижу жувальну мцнсть змнного прикусу, а й зовншнй поверхн дистального кореня борозни нема.

призводить до зниження Прикус називають змнним тод, коли поряд з тимчасовими зу бами в ротовй порожнин почина ють з'являтися постйн. Цей пер од трива вд 5-6 до 12-13 рокв.

Замна тимчасових зубв на постйн починаться псля про рзування перших постйних мо лярв, як не мають тимчасових по передникв. Фронтальн зуби в змнному прикус прорзуються дещо позаду вд вдповдних тимча сових. Вони поступово просува ються до комркового альвеолярно го гребеня стають на мсце тимча а сових зубв, що випали. кла част Мал. 14. Будова другого тимчасово- ше прорзуються спереду, дещо (а) постйного дистальнше вд тимчасових клв.

моляра (б) нижньо щелепи Премоляри звичайно прорзують Анатомчна будова постйних зубв ос зуба. На поперечному зрз вн Анатомчна будова ма овальну форму. Загалом по рожнина зуба за формою повто постйних зубв рю зовншнй вигляд коронки та кореня.

Боковий рзець. Форма ко У людини прорзуться 32 постйних зуби: по 4 рзц, 2 кла, ронки також долотоподбна. Ме премоляри, 6 молярв (усього по 16 зубв) на кожнй щелеп. У бага дальний кут коронки загостре тьох людей трет моляри (так ний, нколи схожий на горбок. Ве званн зуби мудрост) не про стибулярна поверхня коронки ви рзуються через вдсутнсть за пукла. Язикова поверхня увгнута чаткв, тод вони мають обмежена гранями коронки. Бо зубв. Вдсутнсть зубв муд ков валики язиково поверхн ча рост, а нод й бчних рзцв та сто сходяться в пришийковй других премолярв ознакою длянц, утворюючи трикутник, на редукц системи, вершин якого розташоване заг що зумовлено змною характе либлення в емал - слпа ямка.

ру харчування сучасно людини.

Корнь значно сплющений у медодистальному напрямку. На Верхня щелепа бокових поверхнях кореня визна чаються поздовжн борозенки.

Верхня третина кореня часто Центральний рзець. Зуб вдхилена в дистально-пднебн ма долотоподбну коронку ному напрямку. Порожнина зуба один добре розвинений конусо вдповда зменшенй форм ко подбний корнь (мал. 15). Вес ронки та кореня.

тибулярна поверхня коронки кла. один масивний дещо випукла. На увгнутй язи конусоподбний прямий корнь з ковй поверхн коронки неве г незначним вдхиленням його вер ликий горбок, хвки в дистальному напрямку дять боков гран, що досягають (мал. 16). На поперечному зрз зуб рзального краю. Рзальний Мал. 16. Верхн праве округлу або край дещо скошений у дисталь 6 в - Вестибулярна поверхня ному напрямку ма гострий ме г Ч медальна Х Мал. центральний.

д поверхня коронки по а поверхня;

- кут. Корнь верхн поздовжнй валик, що ва поверхня;

в - рзальний край;

у подля на дв фасетки, з них латеральна ма бльшу площу. По г Ч д Ч дистальна тальному напрямку здовжн емалев валики обох поверхонь переходять у рзальний горб.

поверхня ний дистально вд вертикально Анатомчна будова постйних зубв Боков гран коронки утворюють медодистальному напрямку, з з рзальним крам два кути, мед широкими боковими поверхня альний з них бльш тупий, нж ла ми, на яких неглибок по теральний. Зуб ма добре вира здовжн борозни. нод ближче жен вс три ознаки: кута, кривиз до верхвки вдзначаться роз ни коронки, вдхилення кореня.

двоння кореня на дв верхвки.

Порожнина зуба повторю конту Форма порожнини зуба ри коронки кореня.

нагаду форму коронки.

Перший премоляр. Ма ко- Щчний рг пульпи виступа ронку призматично форми, бльше, нж пднебнний. Коре щчна язикова поверхн опукл невих каналв може бути два:

(мал. 17). На жувальнй поверхн щчний пднебнний (приблиз два горбки - щчний пднебн- но у 50% випадкв) або один.

ний, з них перший значно Перший моляр. Найбль бльший. Мж горбками в медо ший серед великих кутнх зубв дистальному напрямку розташо верхньо щелепи. Коронка ма вана борозенка (фсура).

форму прямокутника (мал. 18).

Корнь сплющений, на його Ромбоподбна жувальна повер широких бокових поверхнях хня ма чотири горбки: два глибок поздовжн борозни, пднебнних два бльш розви бля шийки зуба починають роз- нених щчних. з щчних горбкв дляти корнь на два: щчний медально-щчний розвинений пднебнний. Пднебнний корнь бльше, нж дистально-щчний.

розвинений бльше. Горбки роздлен мж собою Н ПОДбною фсурою. Мал. Верхнй перший моляр:

Порожнина зуба повторю Мал. 17. Верхнй правий перший пре ально-ПДНебнного щчна поверхня;

повер форму коронки. Щчний рг пуль Ч щчна поверхня;

б Ч язи дугоподбна борозенка жувальна медаль пи розташований ближче до жу кова поверхня;

в Ч жувальна поверх невеликий додатковий поверхня;

д Ч дистальна поверхня вально поверхн. Кореневих ка ня;

г Ч медальна поверхня;

д Ч дис горбок, не доходить до жувально поверхн Ч налв два: пднебнний щчний.

тальна поверхня Другий премоляр. Коронка ма призматичну форму. На жувальнй поверхн два горбки, з них Форма порожнини зуба нагаду форму коронки. Щчн роги щчний бльш розвинений. Горбки роздлен мж собою поперечною пульпи, особливо медально-щчний, виступають бльше. Перший борозенкою (фсурою), що проходить по центру жувально поверхн.

моляр ма три корен. Пднебнний корнь бльш масивний, круглий Щчна поверхня коронки бльша, нж язикова. Медальна частина ве прямий, два нших Ч щчно-медальний, Ч ко стибулярно поверхн коронки менш опукла порвняно з дистальною ротш, сплющен з бокв вдхилен у дистальному напрямку. Мед (зворотна ознака кривизни коронки).

ально-щчний корнь бльш розвинений, нж дистально-щчний.

Корнь частше один, конусоподбний, прямий, сплющений у в ньому два кореневих канали (приблизно у 25% випадкв).

52 Анатомчна будова постйних зубв Другий моляр. Коронка ма форму куба. На жувальнй поверхн Боковий рзець дещо бльший за центральний. Коронка також чотири горбки, як роздлен мж собою Х-подбною фсурою. ма долотоподбну форму, сплющена в длянц рзального краю. На вестибулярнй поверхн коронки зуба, який щойно прорзався, не горбки розвинен бльше, нж пднебнн. Щчно-медальний горбок велик поздовжн валики, як закн Ч найбльший. Кльксть горбкв розташування фсур можуть вар чуються на рзальному кра добре ювати.

означеними трьома зубцями.

Зуб ма три корен. Пднебнний корнь масивний, прямий, доб Рзальний край ма розбжност в ре прохдний. Обидва щчн корен - медальний дистальний - сплю кутах: дистальний кут тупий, дещо щен, вдхилен в дистальному напрямку. Медальн корен можуть закруглений, виступа у бк кла, ме мати клька кореневих каналв верхвкових отворв.

дальний Ч бльш гострий.

Зуб ма один прямий корнь, сплющений з бокв, з борозенками на контактних повер Нижня щелепа хнях, на поперечному зрз ма овальну форму. Верхвка кореня вдхилена дистально. Порожнина Центральний рзець. Це наймен коронки зуба щлиноподбно фор ший зуб постйного прикусу (мал. 19).

ми, кореневий канал вузький.

Долотоподбна вузька коронка по кло. За будовою зуб подбний рвняно висока, вестибулярна повер до вдповдного зуба верхньо щеле хня дещо випукла, язикова, навпаки, пи, але дещо менший (мал. 20). Ко увгнута. На рзальному кра коронки ронка частково зберга ромбопод зуба, який щойно прорзався, добре бну форму, проте вигляда вужчою, видно три невеличких зубц. Медаль подовженою, вестибулярна повер ний дистальний кути коронки мало хня опукла. На рзальному кра вдрзняються один вд одного. На вес центральний горбок. Медальна ча тибулярнй поверхн зубц рзального стина рзального краю коротша, нж краю переходять у невелик дистальна, у зв'язку з чим медаль емалев валики.

ний кут гострший розташований Корнь порвняно короткий, дал вд шийки зуба.

сплющений у медодистальному на Корнь дещо сплющений з прямку, на поперечному зрз ма бокв, на поперечному зрз ма г д овальну форму. Майже непомтн оз овальну форму. Верхвка кореня Мал. 19. Нижнй правий цент- наки кривизни коронки вдхилення вдхилена дистально. Порожнина _ ральний рзець: а Ч губна по кореня. Загалом порожнина зуба Мал. 20. Нижн праве кло: Ч губ верхня;

б Ч язикова поверх- ма веретеноподбну форму З на поверхня;

поверхня;

вдповда його зовншнй форм. Вер- на поверхня;

б Ч язикова поверхня;

ня;

в Ч рзальний край;

г Ч найбльшим стовщенням у длянц в по в Ч рзальний край;

г Ч медальна по хвка кореня бути нахилена до се медальна поверхня;

д Ч дис зуба. верхня;

д Ч дистальна поверхня верхня;

Ч дистальна поверхня рединно (медально) площини.

тальна поверхня 54 Анатомчна будова постйних зубв Перший Коронка першого премоляра на поперечно емалевих валикв по краю коронки. Поперечн фсури ц поверхн му зрз ма округлу форму (мал. Вестибулярна поверхня корон можуть переходити на вестибулярну поверхню закнчуватися на нй ки довша, нж язикова. Жувальна поверхня ма два горбки: щчний невеликими заглибленнями (слпими ямками).

бльший, значно нахилений до середини язиковий, який нахилений Дистальний корнь дещо коротший, нж медальний, прямший менше. Горбки жувально поверхн з'днан мж собою валиком, по боках якого розташован невелик заглиблення (ямки). Унаслдок ма один кореневий канал. Медальний корнь сплющений, з глибо рзно величини горбкв жувальна поверхня дещо скошена в язико кими поздовжнми борознами на широких бокових поверхнях, дуго вий бк.

подбно вигнутий, ма два кореневих канали: медально-щчний медально-язиковий.

Корнь один, прямий, трохи сплющений з бокв. Верхвка коре Другий моляр. За розмра ня вдхилена в дистальному на ми поступаться першому, про прямку. Порожнина зуба вдпов те ма подбну до нього форму да його зовншнм контурам. По коронки кльксть коренв. Ку рожнина коронки без чтко меж бчна, дещо подовжена в медо переходить у кореневий канал.

дистальному напрямку коронка Другий премоляр. Коронка ма на жувальнй поверхн чоти частково нагаду форму кла, про ри горбки Ч два щчних два язи те на поперечному зрз ма тако кових, причому останн розви округло форми. Другий премоляр нен бльше. Поздовжня фсура дещо бльший, нж перший. Горб на жувальнй поверхн розташо ки жувально поверхн розвинен вана ближче до язикового краю.

однаково. Вони подлен мж собою Поперечна фсура може виходи емалевим валиком, по боках якого ти на вестибулярну поверхню розташован невелик заглиблення коронки закнчуватися на нй Корнь, як правило, один, Зуб ма два корен мед дещо сплющений, його боков по альний дистальний. Дисталь верхн гладеньк. Верхвка кореня ний корнь великий, прямий, ок вдхилена дистально.

руглий або овальний на попереч Перший моляр. Коронка ма ному зрз. Медальний корнь кубчну форму (мал. 22). На жу сплющений у медодистальному вальнй поверхн розташован п'ять напрямку, на його бокових по горбкв: три щчних два, бльш роз верхнях невелик борозенки.

Мал. 21. Перший винених, г д Верхвка кореня спрямована ди Ч щчна поверхня;

б Ч язикова по горбкв найбльше видляться ди Мал. 22. Перший нижний моляр:

верхня;

в Ч жувальна поверхня;

стально.

стальний. Горбки жувально по Ч щчна поверхня;

б Ч язикова по г - медальна поверхня;

д Ч дисталь Коренев канали Ч медаль верхн подлен Ж-подбною фсу- верхня;

в Ч жувальна поверхня;

на поверхня но-щчний медально-язиковий Ч медальна поверхня;

д Ч дисталь рою, поздовжня частина яко сяга Ч загнут, погано прохдн, на поверхня нердко мж собою, на верхвц кореня вдкриваються зольованими отворами.

Коренев канали у дтей та пдлткв значно ширш, нж в осб Методи обстеження старшого вку, в яких просвт каналв поступово звужуться, особли во у верхвковй частин, аж до повно обтурац.

при стоматологчних У коренях постйних зубв крм основного каналу додатков рзних довжини, даметра розташування, в яких мстяться дельто захворюваннях у дтей подбн розгалуження пульпи (верхвкова дельта).

У кореневих каналах тимчасових зубв додатков розгалуження Опитування. Пд час першого вдвдування пацнта знайомство коренево пульпи виражен менше, нод зовсм нема або вони зни з ним починають з опитування. У процес опитування слд з'ясувати кають з початком розсмоктування кореня.

паспортн дан, скарги хворого, сторю розвитку захворювання, його тривалсть застосован методи кування, сторю розвитку дитини, перенесен супутн хвороби, наявнсть шкдливих звичок. З ураху ванням вку дитини необхдн дан уточнюють у батькв. з су часною схемою перодизац (П.С. 1994) розрзняють два ета пи дитинства: внутршньоутробний та позаутробний. Внутршньо утробний етап включа фази: ембронального розвитку (до 2 мс ваг тност) плацентарного розвитку (з 3-го до 10-го мсяця).

Позаутробний етап охоплю так пероди:

1. Новонародженост Ч до 3-4 тиж.

2. Грудний (немовляти) Ч вд 1 мс до 1 року.

3. Молочних зубв Ч вд 1 до 7 рокв:

а) Ч вд 1 до 3 рокв;

б) дошкльний Ч вд 4 до 7 рокв;

4. Молодший шкльний вк Ч вд 7 до рокв.

5. Статевого дозрвання (старший шкльний вк) - вд 13 до рокв.

Для пдвищення нформативност опитування кар повинен дотримуватись чтко послдовност запитань, конкретно форму лювати вимагати вд хворого чтких вдповдей. Пд час опитування слд звернути особливу увагу на характерологчн особливост дити ни, а також слдкувати за ммкою, ступенем вдкривання рота, си метричнстю конфгурацю обличчя та н.

За наявност больового синдрому необхдно з'ясувати повну його характеристику. За характером бль може бути мимовльним чи з якось причини, з ррадацю, локалзований чи розлитий, постйний чи тимчасовий, тупий чи пульсуючий, гострий чи ниючий. Наприк лад, пульсуючий мимовльний бль характерний для гнйних запаль Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей них процесв, а гострий мимовльний бль рзно тривалост Ч для увагу пд час опитування слд звернути на те, чи перебува дитина на гострого серозного запалення. Для визначення причини болю слд диспансерному облку з приводу хрончних захворювань. Наявнсть визначити причинний чинник: термчний (холодне, гаряче), хмчний деяких хрончних хвороб потребу попередньо (кисле, солоне, солодке) чи механчний (надавлювання на зуб, стис- до кування (наприклад, гемофля, еплепся, судомна готовнсть кання зубв, потрапляння в карозну порожнину, доторкання до тощо). Об'ктивну нформацю щодо вказаного роздлу кар може тригерних зон тощо). При захворюванн ясен слд оцнити крово- отримати пд час ознайомлення з сторю розвитку, яка знаходиться точивсть. На пдстав даних анамнезу видляють три ступеня крово- в районнй дитячй полклнц.

точивост:

Пд час оцнки загальносоматичного стану здоров'я педатрична кровоточивсть бува досить рдко, переважно пд час вживан- служба використову градацю з урахуванням п'яти груп здоров'я ня твердо дитячого населення: здоров дти;

2-га Ч дти, як часто хво II Ч кровоточивсть вдзначаться пд час чищення зубв, рють (простудними захворюваннями не менше чотирьох разв на рк);

III Ч симптоми кровоточивост проявляються 3-тя Ч дти з хрончними захворюваннями, що мають компенсова У раз порушення загального стану органзму слд визначити ний характер перебгу;

4-та Ч дти з хрончними захворюваннями, що характер температурно реакц, вираженсть симптомв нтоксикац, мають субкомпенсований характер перебгу;

5-та Ч дти з хрончни ступнь порушення сну процесв харчування. З'ясовуючи характер ми захворюваннями, що мають декомпенсований характер перебгу.

гпертерм, вказують на тривалсть температурно реакц, динамку Особливе мсце у клнц дитячо стоматолог придляться ви показникв протягом усього пероду з урахуванням максимуму та явленню порушення функцй та шкдливих звичок. Наприклад, по мнмуму, виникнення ускладнень у вигляд непритомност, судом, рушення функц смоктання у дтей характеризуться зменшенням блювання, використання жарознижувальних засобв.

часу смоктання, млявстю, а також вдсутнстю ознак його припинен Пд час отримання даних щодо стор розвитку захворювання ня у вц псля мс. Про порушення функц жування свдчать озна з'ясовують час виникнення перших його ознак, характер початкових ки подовження або скорочення процесу пережовування, вдкушуван проявв (гостро, раптово, поступово) та подальшого перебгу (про- ня боковими зубами жування переднми, звичка жувати на одному гресу, регресу, з ремсями). Виявляють чинники, що передували боц. Порушення функц ковтання характеризуться пдвищеною захворюванню могли його спричинити (гостр нфекцйн захворю- активнстю м'язв обличчя ("напруга ковтання", "симптом наперст вання, загострення хрончних хвороб, травми, оперативн втручання, ка"), розташуванням язика мж зубами при розмкненому поло стреси тощо), а також полпшують або погршують його подальший женн ("некоординований язик"). При порушенн функц дихання перебг. приверта увагу сухсть червоно облямвки губв при зниженому то нус колового м'яза рота, недорозвинених ("в'ялих") крилах носа, ус Слд також з'ясувати, як методи обстеження використовувались кладнення при проходженн струменю повтря через обидв або одну для встановлення дагнозу, яких закладах проводились нздрю. На порушення функц мови вказу нечтксть вимови та па кування спостереження за хворим. Для цього необхдно ознайо узи пд час мовлення. Клнчн ознаки шкдливих звичок (звичне спан митися з медичними довдками, витягами з стор хвороб, результа ня на "улюбленому" боц, пдкладання кулачка пд щоку, смоктання тами аналзв, рентгенограмами та н.

губв, щк, язика, пальцв тощо) слд виявити пд час опитування та Важливим етапом опитування у дитячй стоматолог озна спостереження за хворим, а в подальшому Ч пд час огляду дитини.

йомлення з сторю розвитку дитини, характером перенесених су Проводячи опитування, кар повинен чтко дотримуватись прин путнх захворювань, умовами побуту та харчування. Отриман дан ципв деонтолог та карсько етики. Необхдно дуже виважено ви дозволять скласти уявлення про загальний стан органзму дитини казувати сво мркування щодо тяжкост хвороби прогнозовано бльш виважено пдйти до вибору методв кування. Особливу 60 Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей ефективност кування, тому що при неправильному тлумаченн хво Ч пд час вимови звукв "т", "д", "л", "н", "ц", "ч" кнчик язика упи рими вони можуть спричинити ятрогеню. Не слд критично комен раться в альвеоли верхнх рзцв його не видно мж зубами;

тувати д колег, оскльки це може викликати недовру як до конк Ч вдсутн шкдлив звички прикушування губв, язика, травму ретного каря, так до карв взагал.

вання ясенного краю олвцями, ручками т. п., бруксизм тощо.

Огляд пальпаця. Огляд одним з головних способв дагнос Пд час огляду обличчя кар ма звернути увагу на його вираз тики стоматологчних захворювань, який дозволя отримати (спокйний, напружений, агресивний, пригнчений);

пропорцйнсть об'ктивн дан щодо конкретно хвороби. Для пдвищення нформа у горизонтальнй, вертикальнй сагтальнй площинах з урахуван тивност обстеження треба послдовно оглянути дитину з урахуван ням симетричност локалзац набряку чи новоутворення;

колр ням загального стану фзичного розвитку, постави, ммки, стану обличчя, його рвномрнсть, наявнсть елементв ураження, рубцв, органв ротово порожнини у споко та пд час функцонального на свищв. Дал слд визначити стан тонусу ммчних жувальних м'язв вантаження (жування, дихання, ковтання, мовлення).

у споко та пд час функцонального навантаження, величину ротово Фзичний розвиток дитини оцнюють згдно з вком статтю, щлини, вираженсть носо-губних пдбордно-губних складок, по враховуючи зрст масу тла. Для об'ктивншо оцнки фзичного ложення характер червоно облямвки губв (колр, об'м, рель'ф, розвитку можна скористатися таблицями гармонйност Мо- наявнсть локалзацю елементв ураження, симетричнсть, горизон щич, Одним з проявв фзичного розвитку дитини постава, тальнсть, змкнут чи розмкнут, напружен чи атончн).

змни яко вказують на ризик виникнення аномалй прикусу. У по Дал слд пропальпувати тканини обличчя, ши та мфатичних ложенн стоячи при нормальнй постав тло торкаться вертикаль вузлв. Таким чином визначають консистенцю, рухомсть тканин но площини п'ятьма точками. Пд час ходьби нормальна постава ха обличчя та мфатичних вузлв, больову реакцю, наявнсть флюк рактеризуться прямим положенням голови тулуба при горизон розмри та меж патологчного вогнища, рухомсть утворень, тальному положенн плечового поясу. Огляд обличчя дозволя виз зв'язок з навколишнми тканинами. Пальпацю проводять усма начити психологчну реакцю дитини на контакт з карем та больов пальцями обох рук, обережно, не спричиняючи болю додаткових вдчуття за ммкою. Пд час огляду кар ма можливсть виявити ушкоджень, починаючи з протилежного вд патологчного процесу позаротов ознаки захворювання (наявнсть елементв ураження, боку враховуючи симетричнсть длянок. Спочатку пальпують по рубцв, свищв, новоутворень, асиметр, набряку тощо). Обличчя слд верхнево, потм глибоко.

оглядати у фас профль, у стан спокою, пд час розмови при зми Наступним етапом обстеження слизово оболонки ротово по канн зубв. Пд час огляду слд визначити наявнсть об'ктивних оз рожнини, оцнка стану зубв, зубних рядв, пломб протезв. Пд час нак порушення функцй та шкдливих звичок. Ознаки, що характе огляду приснка ротово порожнини звертають увагу на його глиби ризують фзологчний стан системи, так:

ну, розвиненсть вуздечок губв, язика, наявнсть тяжв, мсце при Ч дитина у споко пд час сну диха носом, губи щльно стулен крплення до альвеолярного вдростка, колр консистенцю слизо спокйно змкнут по меж червоно облямвки губв слизово обо во оболонки ротово порожнини. Вуздечки губв характеризують за лонки;

такими клнчними ознаками: мсцем прикрплення, щльнстю, ха Ч пд час ковтання не вдбуваться скорочення ммчних м'язв, рактером гребеня, вираженстю схилв, розмром дастем. З урахуван не виника симптом червона облямвка не збирать- ням зазначених ознак видляють чотири варанти вуздечки верхньо ся у складки, кнчик язика мститься у длянц альвеол верхнх губи (Л. Ф. Корчак спвавт., 1990;

табл. 6).

рзцв;

Пд час обстеження вуздечки нижньо губи звертають увагу на оклюзйн контакти рвномрн у длянц всх зубв;

характер фксац. У бльшост випадкв вуздечка нижньо губи при крпляються до альвеолярного вдростка нижче основи мжзубного Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей сосочка, що вважаться показником фзологчно норми. Високим прикрплення вуздечки слд вважати вище основи мжзубного сосочка.

Глибину приснка визначають як вдстань вд краю ясен 1|1 зубв до н переходу слизово оболонки на губу при горизонтальному вдведенн. ротово порожнини в длянц нижнх фронталь них зубв за ознакою глибини умовно подляють на 3 види: млкий (до 5 мм), середньо глибини (вд 5 до 10 мм), глибокий (понад 10 мм).

Псля обстеження приснка ротово порожнини приступають до огляду вуздечки язика, що в норм складкою слизово оболонки.

Пд час обстеження звертають увагу на мсце прикрплення вуздечки на язиц тканинах дна ротово порожнини. Нормальна вуздечка язика ма так ознаки: прикрплються на нижнй поверхн язика, вдсту паючи вд його кнчика на см, на тканинах дна ротово порож нини дистальнше пд'язикових сосочкв. Аномальними можна на звати змни мсця прикрплення щльност вуздечки, як можуть впливати на вльне перемщення язика. Вдхилення у прикрпленн вуздечки можуть бути такими: кнчик язика чи його спинка Ч альве олярний вдросток;

* кнчик язика Ч дно ротово порожнини.

Аномальне прикрплення вуздечки язика може зумовлювати виникнення порушення функц вимови та складнсть вживання Несприятлив чинники розвитку у вигляд млкого приснка, ано мального прикрплення вуздечок верхньо та нижньо губв, язика, а також порушення функцй шкдлив звички можуть сприяти виник ненню явищ запалення в тканинах пародонта фронтально длянки зубв.

Пд час огляду ясен оцнюють колр, характер поверхн, кон систенцю, контур розташування краю, розмри, а також болснсть, наявнсть кровоточивост тощо. Здоров ясна мають блдо-рожеве забарвлення, причому мжзубн сосочки вльн ясна забарвлен нтен сивнше внаслдок кращо васкуляризац. Змни кольору ясен мо жуть спостергатися бля групи зубв (локально) чи на всьому про тяз (генералзовано). Патологчний процес може поширюватись тльки на сосочки ясен або охоплювати поверхню. Мжзубн сосочки у здорово дитини мають гострокнцеву форму. При патоло гчних процесах контур ясен У раз порушення цлост зубо-ясенного з'днання утворються пародонтальна кишеня. Глибину пародонтально кишен оцнюють з Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей урахуванням вку ступеня прорзування зубв. М.Ф. Данилевський 1. У сагтальному напрямку:

спвавтори (1993) видляють пародонтальну кишеню Ч наявнсть контакту чи щлини мж рзцями верхньо та нижньо (без деструкц кстки альвеоли) ксткову (при значному руйнуванн щелеп;

кстки альвеоли). Наявнсть пародонтальних кишень, глибина про Ч характер спввдношення кол, перших постйних молярв чи дру тяжнсть визначають характер перебгу захворювань пародонта. Гли гих тимчасових молярв;

бину пародонтально кишен вимрюють за допомогою калбровано протрузя чи сплощення зубного ряду верхньо, нижньо чи обох гладилки чи тупого зонда з нанесеними на них млметровими по щелеп.

длками або спецального нструмента пародонтометра (мал. 23).

2. У вертикальному напрямку:

Для цього нструмент уводять у патологчну кишеню до появи вдчут Ч ступнь перекриття нижнх рзцв верхнми чи наявнсть тя незначного упору. Залежно вд групи зубв здйснюють клька ви мж зубами;

мрювань: у длянц великих кутнх зубв Ч по два з щчно та пдне Ч зубо-альвеолярне видовження чи вкорочення зубних рядв.

бнно-язиково поверхонь по одному з дистально та медально, в 3. У трансверзальному напрямку:

длянц малих кутнв зубв, рзцв та кол проводять 4 вимрювання Ч зворотне перекриття зубв верхньо щелепи зубами нижньо щеле Чпо одному на кожнй по пи (поодинокими чи групами);

верхн. При вимрюванн Ч збг центральних нй верхньо та нижньо щелеп з визначенням глибини крм вдстан вд причин змщення (функцональних чи морфологчних);

ясен до дна кишен вра Ч змни форми зубно дуги.

ховують також оголення по Перод сформованого тимчасового прикусу (мал. З Ч див. кольоро верхн кореня за рахунок рет ву вклейку) характеризуться фзологчною напвкруглою формою зуб ракц ясен (вдстань вд ема них дуг, щльним розташуванням зубв;

горбково-фсурними контакта лево-цементно меж до вер ми;

перекриттям рзцв нижньо щелепи рзцями верхньо щелепи у ме хвки ясенного сосочка).

жах 1/3 коронки нижнх рзцв;

розташуванням дистальних поверхонь Пд час огляду слизово других молярв у однй вертикальнй оболонки ротово порожни Перед початком пероду змни зубв прикус ма так ознаки Мал. 23. Рзн види зондв для визначення ни та язика звертають увагу (мал. 4 див. кольорову вклейку): форма зубних дуг залишаться на глибини пародонтально кишен на колр, блиск, судинний пвкруглою;

з'являються фзологчн дастеми;

вдзначаться спло малюнок, наявнсть елементв ураження, нальотв, вдбиткв зубв.

щення горбкв унаслдок стирання;

прямий контакт зубв у фронтальнй Для визначення консистенц та рухомост слизово оболонки, а та длянц;

дистальн поверхн тимчасових других молярв розташован мез кож елементв ураження використовують пальпацю. Псля альнше верхнх за рахунок змщення нижньо щелепи вперед.

ретельного огляду тканин слизово оболонки ротово порожнини снують варанти норми, пд час другого (сформованого) пероду оцнюють зубн ряди верхньо та нижньо щелеп. При цьому зверта тимчасового прикусу характеризуються: наявнстю трем дастем;

утво ють увагу на форму щелеп. Слд ураховувати показники вково нор ренням мезальних сходинок у длянц других молярв;

формою зубно ми зубних рядв (у дтей дошкльного вку Ч напвколо, у школярв у вигляд овалу;

прямим прикусом, глибоким перекриттям, фзоло Ч термни прорзування зубв. Дал вивчають спввдно гчною чи прогнатю;

шення зубних рядв у передньо-задньому, вертикальному трансвер пд час третього (що переду змн) пероду тимчасового прикусу:

зальному напрямках з урахуванням таких орнтирв:

вдсутнстю трем дастем;

сходинками в длянц других молярв;

пе рекриттям нижнх зубв верхнми на 1/3 бльше.

Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей У перод постйного прикусу (мал.5 Ч див. кольорову вклейку):

Згдно з рекомендацями ВООЗ пломба вважаться не зубна дуга верхньо щелепи ма форму напвелпса, а нижньо - пара задовльною, якщо виявляться чи клька з перерахованих нижче боли;

центральна ня мж рзцями верхньо та нижньо щелеп спвпа станв:

да з центральною ню обличчя;

верхн фронтальн зуби на 1/ Ч дефект краю, що створю або може створювати шляхи досту перекривають нижн;

ус зуби, крм нижнх центральних рзцв ос пу до дентину;

таннх молярв верхньо щелепи, мають по 2 антагонсти;

спостер Ч край, що нависа спричиня мсцеве подразнення ясен (мож гаться фсурно-горбкове змикання зубв;

перш постйн велик кутн на усунути шляхом пришлфування пломби);

зуби перебувають у такому положенн: передн горбки верхнх зубв Ч фрактура, що спричиня рухомсть пломби чи створю шляхи розмщуються у фсурах нижнх.

для проникнення в дентин.

Дал приступають до огляду зубв. оглядають за допомогою Крайове прилягання пломби визначають шляхом просування стоматологчного дзеркала при звичайному (штучному) освтленн гострого зонда упоперек до краю пломби. Затримку зонда ("застря з використанням свтловолоконно оптики (транслюмнесцентний гання") подляють на стад (В. . Яковлва 1986):

метод). Звертають увагу на вдповднсть зубно формули вковй А Ч видимо щлини нема, тобто пломба щльно приляга до тка норм (див. табл. 2,3), кльксть зубв, розташування у зубнй дуз, нин зуба.

рухомсть, колр, форму, розмри, наявнсть осередкв ураження, стан Б Ч взуально визначаться щлина, в якй затримуться рух зон пломб протезв.

да;

дентин зуба прокладка не оголен.

Ступнь рухомост зубв визначають пальпаторно за допомогою В Ч зонд проника в щлину на глибину дентину прокладки.

пнцета чи спецальних апаратв. Видляють три ступеня рухомост Г Ч взуально визначаться вдсутнсть частини пломби, внасл зубв: 1-й зуб нахиляться у вестибулярно-оральному (лабально док чого порушений контактний пункт;

може вдзначатися ру нгвальному) напрямку в межах ширини рзального краю (1-2 мм);

хомсть пломби.

2-й Ч крм ознак 1-го ступеня, рухомсть у медодистальному на Поряд з клнчною оцнкою снують спецальн методи визна прямку;

3-й крм зазначених перемщень, зуб рухомий у вертикаль чення крайового прилягання пломби за допомогою барвникв, а та ному напрямку.

кож радозотоптий метод та н. Анатомчну форму коронки зуба виз Псля огляду проводять перкусю та зондування зубв.

начають взуально. снують так порушення анатомчно форми плом нструментальну перкусю здйснюють ручкою пнцета чи зон би: первинна анатомчна форма пломби збережена;

розмри пломби да у вертикальному горизонтальному напрямках. Дослдження ви зменшен, але дентин чи прокладка не оголен;

суттве зменшення конують акуратно, щоб не спричинити рзких больових чи неприм матералу з оголенням дентину чи прокладки.

них вдчуттв у дитини. Зондування твердих тканин зуба здйсню Ознаки вторинного карсу дагностують за допомогою стома ють за допомогою кутового чи прямого зонда без зусилля, особливо у тологчного дзеркала зонда. Просуваючи зонд по краю пломби, вдчу длянц дна карозно порожнини (для запобгання перфорац через ваться його затримка для його вилучення необхдно докласти зу розм'якшений дентин травмування пульпи). Для визначення фун силля. У длянц щлини виявляться розм'якшення твердих тканин кцонально повноцнност пломб безпосередньо псля накладання зуба крейдоподбне зафарбування краю порожнини внаслдок де у вддалений перод користуються такими ознаками:

мнералзац. Слд розрзняти три стад розвитку вторинного кар стан крайового прилягання та наявнсть контактного пункту;

су: Ч вдсутнсть вторинного карсу;

II Ч наявнсть вторинного ка ступнь стирання, тобто змна анатомчно форми пломби;

рсу на меж з пломбою;

III Ч наявнсть вторинного карсу на всьо ознаки вторинного карсу;

му протяз меж з пломбою.

фзологчнсть кольору.

Фзологчнсть кольору оцнюють за такими критерями: повна Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей вдповднсть пломби кольору зуба;

невдповднсть кольору пломби Видаляти зуби в перод фзологчно змни, а також з грану за вдсутност змн по краю прилягання пломби стнки зуба;

змни люючим чи гранулематозним перодонтитом можна залежно вд сну кольору пломби на меж пломби з крам порожнини. ючих умов надання медично допомоги.

Для фронтальних зубв снують дещо нш вимоги до кольору Клнчне визначення резистентност емал пломби: повна вдповднсть кольору прозорост;

невдповднсть Для визначення резистентност емал зубв до карсу застосо кольору прозорост у межах варабельност;

взуальна невдповднсть вують тест емалево (ТЕР-тест;

В. Р. Окушко, Л. .

кольору прозорост, що може трактуватись як косметична не- Косарева, 1983). Вн дозволя встановити функцональну резис вдповднсть. тентнсть емал щодо кислоти. Тест може бути використаний як пер винно-дагностичний, а також для об'ктивно оцнки ефективност За наявност клнчних ознак необхдно прий ремнералзуючо терап пд час диспансерного спостереження та няти ршення щодо видалення зуба:

кування хворих. Методика проведення тесту така:

1. Тимчасов зуби в перод фзологчно змни зубв:

Ч ступнь рухомост;

Ч проводять професйну ггну ротово порожнини;

Ч наявнсть ознак прорзування постйного зуба. Ч коронки зубв обробляють дистильованою водою ватним там 2. Тимчасов зуби з гранулюючим чи гранулематозним перодон- поном, висушують;

титом: Ч на вестибулярну поверхню центрального верхнього рзця на у раз неефективност консервативного кування;

носять краплю Ш розчину хлористоводнево кислоти даметром Ч у дтей 3-5- групи здоров'я;

не бльше нж 2 мм;

за наявност супутнх хрончних осередковообумовлених зах- Ч через 5 сек кислоту змивають дистильованою водою;

ворювань з метою зменшення впливу осередкв хроносепсису.

коронку зуба висушують ватним тампоном;

3. Постйн зуби з гранулюючим чи гранулематозним перодонти- на поверхню коронки наносять тампон, змочений в 1% водно том у раз неефективност кування загрози (виникнення) ус- му розчин фарбника - метиленового синього;

кладнень.

Ч одним рухом ватного тампона знмають фарбник з поверхн 4. При травмах зубв щелеп, що не дозволяють здйснити консер- емал;

вативне кування.

Ч оцнюють тест за спецальною колрною шкалою;

5. Ортодонтичн показання. Ч на зону демнералзац наносять лак, який мстить фтор.

ВООЗ (1989 р.) вказу на необхднсть видалення постйних Згдно з друкарською десяти-(дванадцяти-) бальною шкалою си зубв у раз: нього кольору визначають ступнь резистентност зубв до карсу:

неможливост вдновлення коронки зуба пломбувальними ма- 1-3 бали Ч длянка пофарбована у блдо-голубий колр, що виз тералами внаслдок значного зруйнування карозним процесом нача значну резистентнсть емал ви на тл явного вдкриття пульпи чи у депульпованих зубах;

соку стйксть зубв до карсу;

Ч збереження тльки коренв зуба;

4-6 балв Ч длянка пофарбована у голубий колр, що визнача Ч прогресування уражень пародонта, що спричинило рухомсть середню структурно-функцональну резистентнсть емал середню зуба призвело до втрати ним функц , на думку каря, кування стйксть зубв до карсу;

хвороб пародонта не сприятиме вдновленню нормально рухомост 7-9 балв Ч длянка пофарбована у синй колр, що характеризу функцонально придатност зуба;

зниження структурно-функцонально резистентност емал висо Ч необхдност для протезування;

кий ступнь ризику виникнення карсу;

Ч ортодонтичних чи косметичних показань або при ре 10-12 балв Ч длянка пофарбована у темно-синй колр, що ха тинованого зуба.

Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей рактеризу вкрай знижену структурно-функцональну резистентнсть ков поверхн зубв розчином або ншим емал максимальний ризик виникнення карсу.

йодовмсним розчином. На дослджуваних поверхнях спершу визна Ггнчн ндекси чають зубний налт Ч ), а потм зубний камнь Для оцнки стану ротово порожнини користують (С) (табл. 7).

ся ндексами, як умовно можна подлити на 4 групи: (ндек Таблиця 7. Критер оцнки ндексу си, що оцнюють площу зубного нальоту;

2-га Ч (ндекси, що оцню ють товщину зубного нальоту;

3-тя Ч (ндекси, що оцнюють масу зубного нальоту;

4-та Ч (ндекси, що оцнюють фзичн, хмчн, мкро бологчн параметри зубного нальоту.

До 1- групи ггнчних ндексв належать ндекси Федоро та ндекс Ю. А. Федорова В. В. Володкно (1971) визначають шляхом пофарбування губно поверхн нижнх шести фронтальних зубв розчинами, що мстять йод та н.).

Кльксну оцнку здйснюють за п'ятибальною системою:

5 балв пофарбування вс поверхн коронки зуба;

Формула для обчислення:

4 бали Ч пофарбування 3/4 поверхн;

З бали Ч пофарбування 1/2 поверхн;

де значень, налт, камнь, 2 бали Ч пофарбування 1/4 поверхн;

1 бал Ч вдсутнсть пофарбування всх зубв. п Ч кльксть обстежених дтей (6).

Значення ндексу визначають за формулою:

ндекс (1964, 1967) належить до 2- групи ндексв.

Вн врахову товщину зубно бляшки у пришийковй длянц. При П = У/6, визначенн цього ндексу пофарбування зубного нальоту не здйсню де У Ч сума значень ндексу.

ють. Його товщину визначають за допомогою зонда на чотирьох по Ггнчний ндекс оцнюють таким чином:

верхнях зуба: вестибулярнй, язиковй та обох контактних.

1,1-1,5 бала Ч добрий;

1,6-2,0 бала Ч задовльний;

Обстежують 6 зубв:

2,1-2,5 бала Ч незадовльний;

6 | 2,6-3,4 бала Ч поганий;

Критер оцнки:

3,5-5,0 балв Ч дуже поганий. 0 Ч налт бля шийки зуба зондом не визначаться;

1 Ч налт взуально не помтний, але на кнчику зонда, якщо ним Яксну оцнку стану ггни можна проводити за тю самою фор провести бля шийки зуба, видно грудочку нальоту;

мулою, що й пофарбування, з використанням трибально системи:

2 налт визначаться взуально;

З бали Ч нтенсивне пофарбування вс поверхн зуба;

Ч нтенсивне вдкладання нальоту на поверхн зуба в зубних 2 бали Ч слабке пофарбування;

1 бал Ч вдсутнсть пофарбування. промжках.

Методика обчислення:

Для визначення спрощеного ндексу ггни ротово порожнини а) для одного зуба Чдодають значення ндексу, отриман при об (1964) фарбують вестибулярн поверхн стеженн рзних поверхонь одного зуба, длять на 4;

б) для групи зубв Ч ндекс для окремих зубв (рзцв, великих та Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей малих кутнх зубв) можна згрупувати з метою отримання ггнчно- 1 незначне запалення ясен (незначна змна забарвлення);

го ндексу для рзних груп зубв;

2 помрне запалення ясен (гперемя, набряк, можлива гпертро в) для окремо особи Ч додати значення ндексу для зубв та по-дли фя);

ти на кльксть обстежених зубв.

тяжке запалення (виражена гперемя, поява виразок).

Обчислюють за формулою:

ндекси для оцнки стану тканин пародонта Група ндексв для оцнки стану тканин пародонта включа:

Ч ндекси гнгвту Критер оцнки Г:

Ч ндекс РМА;

0,1-1,0 Ч гнгвт легкого ступеня:

ндекс гнгвту;

1,1-2,0 гнгвт середньо тяжкост;

Ч ндекси:

2,1-3,0 Ч гнгвт тяжкого ступеня.

пародонтальний ндекс (Р);

Ч ндекс Рамф'ра;

Пародонтальний ндекс (Р) запропонований у 1956 р.

використовуться для виявлення запально-деструктивних змн у па родонт. При його визначенн оцнються стан пародонта навколо кож ндекс РМА запропонований ного зуба. При цьому беруть до уваги ступнь запалення, ясен Маззег модифкований Рагаа у р. Використовуться для оцнки но кишен, рухомсть зубв.

запального процесу ясен. Шкала оцнки ндексу РМА:

Критер оцнки:

1 бал Ч ясенного сосочка (Р);

0 Ч запалення вдсутн;

2 бали запалення краю ясен (М);

1 Ч легке запалення, яке не охоплю вс ясна навколо зуба;

бали запалення альвеолярних ясен (А).

2 Ч запалення охоплю всю поверхню ясен навколо зуба, але ептел ндекс РМА обчислюють у вдсотках за формулою:

альне прикрплення не порушене (пародонтально кишен нема);

РМА =.

4 Ч при вищезгаданих даних на рентгенограм спостергаться резор З х Число зубв бця кстково тканини;

Сума балв визначаться шляхом додавання всх найвищих показ 6 Ч запалення ясен, наявнсть пародонтально кишен, зуб нерухо никв кожного зуба. Число зубв у вц до 6 рокв рокв мий;

14 рокв Ч рокв старшому Ч ЗО.

Ч зуб рухомий, кишеня (виражена деструкця усх Критер оцнки:

тканин пародонта).

до 20% Ч легкий ступнь тяжкост гнгвту;

Формула для обчислення:

25-50% Ч середнй ступнь тяжкост гнгвту;

вище 51% Ч тяжкий ступнь тяжкост гнгвту.

сума балв усх дослджуваних зубв Р (П)= число дослджених зубв гнгвту (Г) запропонований 1967 р. виз нтерпретаця:

наченн ндексу дослджують стан у длянц зубв характеризують 0,1 Ч початкова стадя пародонтиту;

його за 4-бальною шкалою:

1,5 - 4,0 Ч середнй ступнь тяжкост;

0 Ч запалення вдсутн;

4,5 - 8,0 Ч тяжка стадя пародонтиту.

74 Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях дтей Узагальнюючий ндекс стану тканин пародонта необхдност тому раз, якщо в ньому два бльше зубв нема показань до кування (ВООЗ, 1989) видалення. Якщо у секстант збергся лише один зуб, його слд вклю чити до складу попереднього секстанта. Для визначення ндексних Для визначення необхдност кування захворювань пародон зубв у осб вком до 19 рокв оглядають тльки 6 зубв: 36, та застосовують колрний ндекс Для оцнки цього ндексу 46. Пд час огляду дтей вком до 15 рокв рестрацю кишень не використовують три чинники:

виконують, тобто враховують лише кровоточивсть ясен наявнсть Наявнсть чи вдсутнсть кровоточивост ясен;

каменю. Якщо у секстант, що його потрбно оглянути, нема жодно 2. Наявнсть над- чи каменю;

го ндексного зуба, замною можуть слугувати окрем рзц чи премо 3. Пародонтальн кишен Ч неглибок (4-5 мм) глибок (6 мм ляри, як повнстю прорзались. Зондування виконують бля рзця бльше).

перших молярв (у осб молодших 19 рокв). Оцнку даних Для позначення вддлв ротово порожнини використовують ють за такою градацю:

прийнят Мжнародною органзацю за стандартами:

01 Ч верхня щелепа;

4 Ч розмр кишен бльши нж 6 мм;

02 Ч нижня щелепа. З Ч кишеня розмром 4 чи 5 мм;

03-08 Ч секстанти в ротовй порожнин в такому порядку: 2 Ч вдчуття наявност каменю пд час зондування незначно секстант 03 Ч верхн прав премоляри моляри;

му заглибленн зонда;

секстант 04 Ч верхн кла рзц;

1 Ч кровоточивсть одразу ж псля закнчення зондування, яка секстант 05 верхн в премоляри моляри;

виявляться взуально чи за допомогою дзеркала;

секстант 06 Ч нижн в премоляри моляри;

0 Ч здоров ясна.

секстант 07 нижн кла рзц;

секстант 08 нижн прав премоляри моляри.

Фзичн методи дагностики Двозначними цифрами позначають певн зуби згдно з систе мою, прийнятою Мжнародною стоматологчною федерацю Для встановлення дагнозу при захворюваннях зубв, зубних (МСФ). Перша цифра означа квадрант ротово порожнини, друга Ч рядв, пародонта слизово оболонки ротово порожнини у дтей ви зуб (мал. 24).

користовують допомжн методи обстеження, зокрема апаратурн.

Електроодонтометря, або визначення 03 04 05 чутливост пульпи зуба до електричного струму, одним з методв Тимчасов 55 54 53 52 51 61 62 63 64 65 верхня дагностики карсу та його ускладнень. Ненвазивнсть доступнсть Постйн 18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28 щелепа методу сприя його широкому використанню з метою ранньо даг ностики карсу ускладнень, диференцйно дагностики, вибору Постйн 48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38 рацонального методу кування контролю його ефективност. Сьо Тимчасов 85 84 83 82 71 72 73 74 75 нижня щелепа годн для визначення електрозбудливост пульпи зуба використову Мал. 24. Мжнародн позначення щелеп, тимчасових постйних зубв у дтей ють апарати ОД-2М, Метод грунтуться на нанесенн подразника електричним струмом дагностуванн наймен При позначенн зуба рекомендуться назвати номер квадранта, шо (порогово) сили струму, яка спричиня вдчуття (слабкий бль).

а потм номер зуба. З метою дослдження ротову порожнину подля Перед початком обстеження активний електрод обгортають тон ють на 6 секстантв, як визначають зубами з кодовими номерами ким шаром волого марл або вати, пасивний Ч фксують у руц пац 18-14, 13-23, 24-28, 38-34, 33-43, 44-48. Секстант оглядають тльки в нта. Зуб, який пдляга обстеженню, попередньо очищають вд на Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей рзко знижена або повнстю вдсутня. Пд час формування коренв льоту ретельно висушують. Псля включення апарату встановлен реакця поступово нормалзуться повнстю вдповда норм у пе ня дагностично системи на роботу по першй шкал (0- 50 мкА), вер род сформованост кореня перодонта. За наявност патолог тка хвку активного електроду фксують на зуб починають поступово нин електрозбуджувансть може бути нормальною, дещо збльшувати силу струму вд 0 мкА до показникв, як спричиняють пдвищеною або зниженою. Часто зниженою може бути електрозбуд перш вдчуття. За вдсутност будь-яких вдчуттв у раз використання жувансть зубв, як стоять поза дугою. Електроодонтометря цнним сили струму до 50 мкА дагностику повторюють по другй шкал допомжним методом дослдження деяких травм, запальних процесв, (0-200 мкА). При карс верхвку активного електрода встановлю новоутворень, невриту альвеолярних нервв.

ють на верхвку горбка (щчного на премолярах, медально-щчного на молярах) чи на середин рзального краю рзцв та кол. За наяв Метод метод основа ност карозно порожнини дослдження виконують, починаючи з ний на оцнц змни кольору тканин зуба, пародонта слизово обо дна псля попереднього видалення розм'якшеного дентину висушу лонки ротово порожнини пд впливом холодного променя свтла.

вання. Пд час дослдження ручка електрода не повинна торкатись час обстеження при карс уражен тканини зуба виглядають корич м'яких тканин губи, щоки, язика для зменшення ризику втрати струму.

невими. При гострому пульпт спостергаться ефект слабкого по темнння ("приглушеного свтння") коронки ураженого зуба по Особливу увагу кар повинен придлити попередньому визна рвняно з здоровими зубами, при хрончному Ч тьмяне вдсвчуван ченню етапу розвитку зуба з метою подальшого коректного тракту ня тканин ("ефект зрки, що згасла"), а при гангренозному - затем вання результатв дослдження. нтактн зуби, а також зуби з почат нення вс коронки ("ефект чорно дри"). Для методу транслюм ковим поверхневим карсом (тимчасов в перод стаблзац, нац використовують апарат фрми "Люксдент" постйн з закритою верхвкою сформованим пародонтом) реагу (А.П.Грохольський, 1996). Працюючи в режим зеленого свтла, ме ють на силу струму 2-6 мкА. При хрончному середньому глибоко тод дозволя виявити ознаки початкового, вторинного приховано му карс чутливсть до електричного струму може дещо го апроксимального карсу, мкротрщини емал зубв, ураження сли (до 10-18 мкА). Клнчний перебг гострого глибокого карсу супро зово оболонки ротово порожнини.

воджуться зниженням порога електрозбуджуваност пульпи до 35 мкА. Подальше показникв (40-60 мкА), а особливо ви Люмнесцентна дагностика. Стоматоскопя. Метод люм никнення асиметричних показникв з рзних горбкв одного дослд несцентно дагностики оснований на властивостях тканин до змни жуваного появ симптомв гострого пульпту, можуть природного забарвлення пд впливом ультрафолетових променв.

ти про залучення пульпи до гострого запального процесу. Реакця Властиву тканинам здатнсть до вдсвчування називають власною пульпи на струм силою до 60 мкА вказу на патологчний процес у флуоресценцю. Вторинна флуоресценця виника пд впливом флу коронковй пульп. Пдвищення показникв струму вд 60 до 90 мкА оресцентних речовин, що накопичуються в тканинах (флуоресцину, свдчить про залучення до запального процесу коренево пульпи. У флуорохрому, еозину, рибофлавну, трипафлавну та н.).Власну флу раз виникнення перодонтиту показники електроодонтометр пере оресценцю тканин визначають за допомогою променв Вуда у затем вищують мкА.

Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 8 |    Книги, научные публикации