Книги, научные публикации Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 |   ...   | 8 |

Мнстерство охорони здоров'я Украни Нацональний медичний унверситет м. акад. О.О.Богомольця Терапевтична стоматологя дитячого вку За редакцю професора Л.О. Хоменко КИпВ "Книга плюс" 1999 ББК ...

-- [ Страница 2 ] --

неному примщенн за допомогою флуоресцентного фотодагноско па. Слизова оболонка язика здорово людини при обстеженн ма Ще раз пдкреслимо, що електрозбуджувансть пульпи зубв у апельсиново-червону флуоресценцю. Неповне вдсвчування може дтей залежить вд стад формування кореня стану пульпи. Тимча свдчити про гповтамноз яскраво-голубе Ч про лейкоплакю, сов зуби в перод стаблзац (сформован) мають нормальну елект бло-жовте Ч про червоний плоский лишай, бло-голубе Ч про гпер розбуджувансть. При появ ознак резорбц кореня реакця змен змни. Ероз та виразки на слизовй оболонц ротово по шуться до повного зникнення при розсмоктуванн коренв. Елект рожнини мають темно-коричневу флуоресценцю, осередки уражен розбуджувансть пульпи постйних зубв у перод прорзування 78 Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей ня на червонй облямвц губв Ч жовто-коричневу, а у раз гперке- спввдношення даметра артерол венул у бк збльшення просвту ратозу Ч бло-голубувате вдсвчування. Люмнесцентну дагностику венул (бльш нж 1:3) клькост судин, а також явища локального чи в дитячй стоматолог також використовують для лабораторних дос- тотального уповльнення кровотоку набряку периваскулярних тка джень (люмнесцентно-цитологчн дослдження, мунофлуорес- нин.

центний метод).

Реографя плетизмографя). Для вивчення стану Капляроскопя, бомкроскопя. Капляроскопя це метод мкроциркуляторного русла тканин пародонта слизово оболонки прижиттвого вивчення стану каплярно стки пародонта слизово ротово порожнини, а також для визначення швидкост кровотоку, оболонки ротово порожнини. Для обстеження використовують ка виявлення патологчних змн та з метою диференцйно дагностики пляроскопи (М-70-А з освтлювачем, кольпоскопи (фрми використовують ненвазивн (безкровн) функцональн методи обсте "Карл Цейс Йена"), спецальн контактн мкроскопи оп ження Ч реографю та Метод реограф основа тичн системи з люмнесцентним чи поляризованим вдображеним ний на вивченн пульсових коливань комплексного електричного опору свтлом. Контактна бомкроскопя дозволя вивчити архтектонку тканин при проходженн через них перемнного електричного струму мкроциркуляторного русла у поверхневих глибоких артеролах та високо частоти. Змни електричного опору виникають унаслдок пуль венулах, а також виявити особливост кровотоку в рзних длянках сових коливань кровонаповнення тканин, як зумовлен дяльнстю сер слизово оболонки ротово порожнини пародонта.

ця та периферичних судин графчно реструються за допомогою ре ографа (РПГ 2-02 з багатоканальним електрокардографом, "Елкар", Для порвняльного вивчення особливостей системно та локаль "Салют"). Для оцнки реограм використовують кльксн та яксн по но мкроциркуляц паралельно з капляроскопю тканин ротово казники (М.Ф.Данилевський спвавт., 1993).

порожнини здйснюють аналогчне дослдження ложа. Для уточнення дагнозу встановлення резервних можливостей мкроцир До яксних показникв належать: характеристика висхдно час куляторного русла тканин, що дослджуються, використовують тини (крута, полога);

форма верхвки (гостра, загострена, плоска, ар функцональн проби вазоактивними речовинами загально та мсце коподбна, куполоподбна);

характеристика низхдно частини (плос во д або температурн подразники (зотончний розчин температу ка, крута);

наявнсть вираженсть дикроти (вдсутня, згладжена, чтко ри вд 10 до 40 С). Структура каплярв у рзних зонах неоднордна.

виражена, локалзаця у верхнй, середнй третин, ближче до основи Капляри краю верхвок сосочкв ясен мають вигляд петель ком, низхдно хвил);

наявнсть розташування додаткових хвиль (кльксть, кнець довший за артеральний, бльшсть судин яскраво рвень по вдношенню до низхдно хвил) та червоного забарвлення на нжно-рожевому тл. Капляри прикрпле До кльксних показникв належать: Ч реографчний ндекс (ви них ясен довш, даметр бльший, кровотк рвномрний, зафарбу ражений в омах) вдношення амплтуди до висоти калбровочно вання тла нтенсивнше. У рухомих яснах капляри звивист, го стандартного мпульсу величиною 0,1 Ом;

час пдйому вис-хдно розташован у вигляд стки. Розрзняють так три головних види кро частини вдстань по горизонтальнй н вд точки початку пдйому вотоку в артеролах (венулах): суцльно-гомогенний;

суцльно-зер висхдно частини до перетину з основною амплтудою (вдображу нистий;

(О.О.Прохончуков спвавт., 1980).

розтяжнсть судинно стнки дозволя судити про вдносну Пд час оцнки характеру кровотоку в каплярах можуть спосте- кровотоку);

час спуску низхдно частини криво Ч вдстань вд ампл ргатися так його ознаки: безперервнсть;

"намистоподбнсть";

пере- туди до точки закнчення дикроти (вдображу стан венозного вдто ривчастсть штрихпунктирнсть;

ознаки "помпування" (маятникопо- ку);

перод швидкого кровонаповнення час вд початку РПГ до амп дбних змн);

тромбоз;

спустошення каплярв;

зернистсть кровото- туди швидкого кровонаповнення (вдображу максимальне розтяг ку в каплярах, що функцонують. нення артерол кров'ю при першому удар пульсово хвил);

Ч ндекс еластичност Ч вдношення амплтуди швидкого (а) повльного (с) За наявност захворювань тканин пародонта при капляроскоп кровонаповнення (характеризу еластичнсть судин).

спостергають ознаки подовження розширення судин, змни Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях дтей ндекс еластичност визначають за формулою: температури залежно вд характеру перебгу патологчного про цесу складають 36,2-34,3 С (при вимрюванн протягом 45-60 сек).

х 100%.

Полярографя. Стан бологчного окислення характер транс ндекс периферичного опору визначають за формулою:

каплярного обмну кисню в тканинах слизово оболонки ротово порожнини визначають за допомогою методу полярограф. Напруга кисню в тканинах свордним нтегральним показником, який вдображу загальний стан процесв обмну (трофки) та функцо Ч амплтуда нижчо точки нцизури, а Ч час поширення пуль нальну спроможнсть. Суть електрохмчного аналзу поляга в от риманн та розшифровц вольтамперних (поляризацйних) кривих ПТС показник тонусу судин Ч вдношення пероду залежност сили струму вд напруги при його проходженн через дос до тривалост одн криво. Його визначають за фор джуван середовища (бологчн рдини, тканини) за допомогою спецальних апаратв Ч полярографв. Дослдження проводять як у стан спокою, з урахуванням навантаження (функцональн проби з вдиханням кисню, вуглекислого газу, з тиском на тканини). Дан Ч амплтуда нижчо точки нцизури, а Ч час поширення пуль полярографчного дослдження визначають у млметрах ртутного сово стовпчика чи у вдносних величинах (%). Пд час розшифровки по ПТС показник тонусу судин Ч вдношення пероду лярограм визначають так показники (О. О. Прохончуков спвавт., частини РПГ до тривалост одн криво. Його визначають за фор 1980):

мулою:

1. Початковий рвень напруги кисню При захворюваннях пародонта вдбуваються так змни у реопа 2. Перший латентний перод (час вд початку вдихання кисня до родонтограм: зниження Р;

зростання показникв тонусу судин та початку пдйому криво полярограми);

периферичного опору;

зниження еластичност судин;

зростання по 3. Швидксть пдйому полярографчно криво вд початку до мак казникв стану артерол венул (ДС);

прискорення часу поши симального рвня;

рення 4. Максимальний рвень пдйому вдиханн кисню;

У практичнй робот кар-стоматолог використову реографю 5. 2-й латентний перод (час вд закнчення подач кисню до по для дагностики захворювань пульпи зуба (реодентографя), тканин чатку падння криво);

пародонта слизово оболонки ротово порож 6. Рвень псля повернення криво на попереднй рвень.

нини.

Показники 1-3 залежать вд умов транспортування кисню ха Одним з методв вивчення стану кро рактеризують стан каплярного кровотоку та дифузн властивост вообгу у тканинах пародонта фотоплетизмографя. Метод основа тканин. Параметр 4 вказу на резервн можливост оксигенац дос ний на рестрац пульсових коливань оптично щльност тканин джуваних тканин, а 5-6 Ч на ступнь утилзац кисню та нтен (свтлопропускання як виникають унаслдок дяль сивнсть вимивання його кров'ю.

ност серцево-судинно системи. Для виконання методу використо Таким чином, динамка показникв у тканинах при викори вують фотоплетизмографи семи моделей сер Ч ФП-7).

станн функцональних проб дозволя об'ктивно охарактеризувати Ураховуючи високу чутливсть методу до зовншнх температур два процеси: постачання кисню до тканин у длянц дослдження них чинникв, обстеження слд здйснювати у примщенн з сталою характер споживання кисню тканинами.

температурою, уникаючи впливу прямого свтла на фотоплетизмог рафчн датчики. Аналз методу здйснюють аналогчно реогаф.

Термометря. Для дагностики ефективност кування гнгвту пародонтиту проводять термометрю мжзубних сосочкв пародон 82 тальних кишень. Для виконання методу використовують портатив ний безнерцйний термометр типу Меж коливан гурац або напвпровдниковий термометрз датчиками рзно конф Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Потенцометричний метод визначення окисно-вдновного Методи дослдження кстково тканини щелепно-лицево потенцалу Рвень та особливост окисно вдновних процесв у тканинах, а також характер утилзац кисню оцнюють за допомогою потенцометричного методу визначення Рентгенографя. Найпоширеншим методом оцнки стану но-вдновного потенцалу (ОВП) з використанням (як мкровольт кстково тканини рентгенографя. Ураховуючи значну вара метр) рН-метра типу рН-340 або мкровольтметрв (вимрювання у бельнсть структури кстково тканини, рентгенологчна дагности мВ) записом вимрювань на рестраторах. Дос ка вимага вд стоматолога знання нормально та патологчно ана дження проводять у режим природного функцонування наван том. Рентгенографчний метод дослдження у стоматолог застосо тажувальних проб. З огляду на те, що в тканинах органзму окисно вуться для виявлення вивчення стану твердих тканин зуба (наяв вдновн реакц вдбуваються з змщенням кислотно-лужно рвно ност прихованих порожнини, трщин емал), коронкових пломб;

ре ваги, ОВП вимрюють по вдношенню до нормального водневого елек тинованих зубв, визначення положення;

ступеня сформованост трода при тому ж значенн рН (рН 7,0). За цих умов рзниця вимрв коренв каналв, стану (наявност перелому, перфорац, петриф склада 420 мВ. Остаточний результат розраховують по вдношенню кац, звуження, викривлення, стороннх тл Ч штифтв, борв, до потенцалу нормального водневого електрода при рН 7,0. У норм тощо);

прохдност, якост пломбування;

стану навколоверхвкових ОВП склада 600 мВ (О.О. Прохончуков спвавт., 1980). Патологчн тканин (розширення перодонтально щлини, розрдження кстко змни у тканинах пародонта супроводжуються зменшенням ОВП во тканини);

будови мжальвеолярних перегородок;

новоутворень, залежно вд ступеня активност патологчного процесу. При катараль секвестрв, каменв у слинних залозах;

стану скронево-щелепних суг ному гнгвт ОВП знижуться до 567 мВ, на початковй стад паро лобв.

донтиту Ч до 518 мВ, а на II - III стадях Ч до 446 мВ.

У стоматолог використовують так методи рентгенологчних Електромографя. Методика дослдження основана на рест дослджень: внутршньоротова (близькофокусна контактна), позаро рац потенцалв д м'язових волокон, як виникають при скоро това, панорамна рентгенографя, ортопантомографя, томографя, рен ченн пд впливом потоку мпульсв з рзних тгенокнематографя, комп'ютерна томографя, електрорентгеногра У клнц терапевтично стоматолог метод електромограф ви фя,контрастна рентгенографя, телерентгенографя, рентгеноголо користовують для дагностики неврогенних захворювань щелепно графя.

лицево длянки, пародонтиту. Виокремлюють три головн види елек Близькофокусна контактна рентгенографя дозволя визначи тромограф (В..Яковлева спвавт., 1986 ):

ти стан перапкальних тканин зубв. Знмок виконують у прямй (ор 1) нтерференцйну (поверхневу, сумарну, глобальну) Ч електро торадальнй) чи косй проекц, притискуючи плвку до орально по ди накладають на шкру, верхн ясен. Додатковим вважаться метод контактно рентгенограф 2) локальну Ч дослдження здйснюють за допомогою голчастих прикусу, яка дозволя отримати зображення 4-5 зубв виявити про електродв, сторов особливост патологчного осередка (у раз обмеженого 3) стимуляцйну Ч стимулюють нерв, який ннерву дослджуван вдкривання рота, пдвищеного рефлексу блювання, з метою вияв м'язи.

лення конкрементв у пд'язиковй чи пдщелепнй слинних залозах, Для електромограф використовують електром кст, ретинованих зубв, уточнення локалзац перелому тощо.). По ографи. Для визначення координац функц м'язв щелепно-лице заротову рентгенографю використовують для дагностики травма во длянки, виявлення порушень ннервац використовують фун тичних ушкоджень щелеп, пухлин, остеомлту, запалення верхньо кцональн проби.

щелепно пазухи та н. Панорамну рентгенографю застосовують як метод обстеження для отримання розгорнутого плоского зображен Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей (максилографя), мфатичних вузлв, судин обличчя та ши (лмфо ня тла та альвеолярного вдростка щелепи з усма зубами, на верхнй аденографя), визначити топографю розмри кст (кстографя). Як щелеп носово порожнини верхньощелепно пазухи. Використо контрастн речовини використовують олйн (йодлпол, пдол) та вують дв методики панорамно рентгенограф: бокову, що дозволя водомстк (верографн, урографн) препарати.

добре розрзнити вс групи зубв, кореневих каналв, перапкальних Метод телерентгенограф широко застосовуться в ортодонт тканин, мжальвеолярних гребенв;

пряму, що да дещо викривлене для визначення пропорцйност розмрв ксток лицевого скелета зображення в длянц молярв (Н.О.Рабухна, 1988).

окремих частин (Ф. 1976).

Метод панорамно рентгенограф дозволя протягом коротко Рентгеноголографя дозволя визначити локалзацю стороннх го промжку часу при невеликй доз випромнювання отримати тл у тримрному зображенн, а також деформацю ксток лицевого нформацю про стан усх зубв оточуючих тканин, а також струк скелета.

туру Трактування рентгенограм. Молочн зуби рентгенографчно Ортопантомографя методом всебчного вивчення твердих тка вдрзняються вд постйних меншими розмрами, короткими менш нин зубв верхньо та нижньо щелеп у дтей з урахуванням ознак масивними коренями, низькими та широкими коронками, значним стадй формування зачаткв особливостей топограф, а також розходженням коренв молярв, порожниною зуба корене порушення мнералзац. ортопантомограф по вих каналв, невеликою товщиною твердих тканин зуба.

рвняно незначне викривлення зображення у фронтальнй длянц.

Стадя формування кореня на рентгенограм вигляда як дв па Томографю використовують для пошарового дослдження тка ралельно спрямован свтл смуги, як починаються вд коронки зуба, нин длянки з метою виявлення визначення струк поступово звужуються закнчуються двома гострими виступами.

тури патологчних осередкв на певнй глибин. Рзновидом методу Корнь у цей перод поступово розширються в напрямку до вер зонографя, що дозволя отримати зображення цло зони об'кта зав хвки ма вигляд розтруба. У свому нижньому вддл канал зли товшки до 2 см (С. А. Вайндрух, 1978). Метод комп'ютерно томо ваться з длянкою рзкого просвтлння округло форми з граф дозволя вивчити структуру тканин (новоутворень) щелеп межами (ростковою зоною), яка на рентгенограм дещо нагаду гра но-лицево длянки шляхом визначення нульому. Пд час формування кореня цих ознак змен об'кта в тонких томографчних зрзах рзно глибини.

шуться на стад незакрито верхвки поступово зника, залишаю Рентгенокнематографя рентгенофункцональним методом чи псля себе прояви розширено перодонтально дослдження використовуться для вивчення та рестрац руху При досягненн коренем фзологчно довжини почина фор ловки скронево-нижньощелепного суглоба при функцональних на муватися його верхвка. Процес формування верхвки зуба умовно вантаженнях, а також для визначення топограф пднебнно-глотко можна пдроздлити на дв стад: несформовано та незакрито верх вого простору.

вки.

Принципово новим методом рентгенограф електрорентгено Стадя несформовано верхвки ма так рентгенологчн озна графя, тобто зображення на напвпровдниковй пластинц з наступ ки: паралельно розташован стнки кореня, поступове зменшення ною фксацю на папер. За допомогою мож товщини, гостре встря, лйкоподбний вигляд (унаслдок меншо на диференцйовано визначити стан шкри, пдшкрно-жирового ширини навколо порожнини зуба) розширення навколо апкально шару, м'язв тощо. Найдоцльнше використовувати цей метод при го отвору, що формуться. У цей перод перодонтальна щлина ма травмах ушкодженнях обличчя та носа. Рзновидом електрорентге однакову ширину вздовж усього кореня, зливаючись бля верхвки з нограф для вивчення слинних залоз зоною росту, апкальний отвр дуже широкий.

Контрастна рентгенографя нада можливсть дагностувати У стад незакрито верхвки рентгенологчн ознаки кореня на захворювання слинних залоз (салографя), придаткових пазух носа Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей гадують попередню стадю, однак товщина стнок збльшуться, втра Пд час аналзу рентгенограми слд звертати увагу на стан вер чаються ознаки паралельност, з'являться тенденця до зближен хвки перегородки, форму, висоту, ступнь мне ня при незамкнутому верхвковому отвор. Даметр кореневого ка ралзац губчато речовини, стан кортикального шару та налу бльший бля шийки зуба зменшуться у напрямку до верхв ки, перодонтальна щлина чтко видима ширша бля верхвки коре к певн вков особливост будови мжальвеолярних перегоро ня.

док. На бокових рентгенограмах нижньо щелепи у дтей 4-5 рокв вона розташована вище емалево-дентинного з'днання, а у дтей 6- Через три роки псля закнчення формування коренв тимчасо рокв Ч дещо нижче залежно вд стад формування коренв.

вих зубв починаться розсмоктування (рзцв Ч з 5 рокв, молярв При змнному прикус верхвка мжальвеолярно перегородки з 7, кол Ч з 8 рокв). Перш ознаки розсмоктування коренв тим може розташовуватись на 1-2 мм нижче емалево-цементного з'днання.

часових зубв визначаються на длянц, що максимально наближена За даними В..Яковлева та спвавторв рентгенологчни до зачатка постйного зуба, тому слд враховувати особливост то ми ознаками фронтального вддлу верхньо щелепи широк доло пограф: зачатки постйних переднх зубв знаходяться бля язичко топодбн коронки верхнх рзцв;

наявнсть тонко зазубрено свтло во поверхн коренв тимчасових зубв, причому кла розташован смужки мж центральними рзцями Ч шва;

накладен значно дал вд альвеолярного краю щелепи, нж рзц;

зачатки пре ня трикутно щльно тн передньо носово ос на верхн молярв розташован мж коренями тимчасових молярв, на нижнй мжщелепного шва;

ксткова тканина длянки верхнх щелеп Ч ближче до заднього кореня дал вд переднього, на верхнй рзцв видаться розрдженою внаслдок накладення повтряного сто ближче до задньощчного дал вд пднебнного.

впа носових отворв;

носова порожнина проектуться у вигляд двох снують певн правила послдовност розсмоктування коренв: у свтлих напвовалв, роздлених широкою смужкою (тнь носово пе однокореневих тимчасових зубах Ч поява осередку розсмоктування регородки);

на рвн верхвки коренв центральних рзцв видно свтле на язиковй поверхн з подальшим його поширенням на вс поверхн коло рзцевого отвору, яке може змщуватись.

кореня вд верхвки до кореня (рентгенологчно вигляда як коса Рентгенограма фронтального вддлу нижньо щелепи характе ня);

у тимчасових молярв Ч початок розсмоктування з внутрш ризуються менш щльною структурою альвеолярного вдростка;

нко ньо поверхн коренв, тобто з поверхн, яка межу з зачатком пост ли видимою тнню ос пдборддя;

вузькими, довгими, трохи сплю йного зуба, бльш повльне розсмоктування дистально поверхн з щеними коренями рзцв нижньо щелепи.

стоншенням кореня на значному промжку.

Боковому вддлу верхньо щелепи властив так рентгенологчн Рентгенологчними ознаками пероду резорбц коротк стон ознаки: тн трьох коренв молярв;

велике за обсягом просвтлення в шен корен тимчасових зубв з нервною поверхнею з боку зачатка.

длянц верхньощелепно пазухи;

щльна тнь горбка верхньо щеле Псля закриття верхвки постйного зуба перодонтальна щли пи позаду третього моляра;

виступ (крючок медально пластинки кри на деякий час залишаться розширеною: у длянц перших зубв вер лоподбного вдростка основно кстки) позаду тн горбка верхньо хньо та нижньо щелеп вд 7 до рокв;

у длянц других шостих щелепи;

позаду донизу вд горбка тнь внцевого вдростка ниж зубв обох щелеп Ч вд 8 до рокв;

у длянц третх зубв Ч ньо щелепи, що змщуться в цю длянку пд час вдкривання рота;

рокв;

у длянц четвертих пятих Ч вд 13 до рокв.

масивна тнь вилично кстки.

У перод сформовано верхвки перодонтальна щлина по всй Для бокового вддлу нижньо щелепи характерними так рен довжин ма рвномрну ширину, а апкального отвору не видно. По тгенологчн ознаки: тн двох коренв молярв;

тнь нижньощелепно рожнина зуба на рентгенограм ма вигляд темно тн, обриси яко го каналу;

зовншня та внутршня кос н, що взуалзуються на рвн повторюють форму коронки, а канал Ч у вигляд темно смужки, що третього нижнього моляра;

ментальний отвр на рвн премолярв.

звужуться вд порожнини зуба до його верхвки.

Стан кожного зуба визначають за такими параметрами:

Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Ч положення, величина, форма коронки й кореня, характер великопетлисту;

форма висота мжзубних перегородок можуть зовншнх контурв (чтк, рвн чи нервн, виден), наявнсть змнюватись залежно вд форми зубв вдстан мж ними;

верхвки зубного каменю, нависаючо пломби, карсу, смужки про мжзубних перегородок мстяться на рвн емалево-цементного свтлення при перелом;

з'днання (або нижче за наявност мають рзну форму (гос Ч контури порожнини зуба кореневого каналу (чтк, рвн чи тру, трапецподбну, округлу).

змнен, порожнина зуба кореневий канал не При визначенн характеру кстково структури длянки обсте простежуються через наявнсть пломбувального матералу чи об ження звертають увагу на кортикальну пластинку мжзубно та терац);

мжальвеолярно перегородок (у норм Ч тонка рвна смужка, при па структура тн зуба (нормальна чи патологчно змнена, бльш толог Ч склеротичне стовщення, деструкця з поширенням на при щльна за рахунок пристнкових чи вльно розташованих ден- легл длянки кстково тканини або переривчаста ня просвтлен тиклв);

ня при перелом);

структуру кстки (без змн, у стан анатомчно пе Ч будова щлини (в норм рвномрна смужка ребудови чи патологчно змнена за рахунок атроф альвеолярного просвтлення мж цементом кореня кортикальною пластинкою вдростка, остеопорозу, деструкц, остеонекрозу, секвестрац);

кон комрки зуба, яка звужуться чи розширються при патологч- тур нижнього краю щелепи ( в норм чткий, рвний, при патологЧ них змнах). нервний або перерваний свтлою смужкою при перелом).

Структура кстково тканини пародонта ма вков особливост будови (Т. Ф. Виноградова та спвавт., 1983).Так, у перод тимчасо Лабораторн методи дослдження вого прикусу вона великопетлиста, ма малодиференцйовану струк туру малюнка кстково тканини;

рештчаст (тверд) пластинки фо кулв постйних зубв, перодонта постйних зубв мнералзован Для встановлення дагнозу, пдтвердження етологчно рол тканини зубв чтко контрастн;

ма бльш широк перодонтальн збудника, визначення стану мунно системи додатково використо щлини, менш нтенсивн, але бльш широк кортикальн пластинки. вують лабораторн методи дослдження.

У перод змнного прикусу верхвки мжзубних перегородок Цитологчний з способв морфологчного досл зубв, як прорзались, виглядають "зрзаними" в бк зуба, який про- дження цитологчний метод, який оснований на вивченн клтин, рзуться, розташовуються на рвн емалево-цементного з'днання, окремих структур конгломератв. Метод використовують для даг а псля прорзування зубв набувають рзних обрисв (гостр, кругл, ностики захворювань слизово оболонки ротово порожнини паро плоск, трапецподбн, роздвон);

навколо шийки коронки зуба, донта у динамц, для контролю ефективност кування, а також для який прорзуться, перодонтальна щлина взуально розширена;

ут- виявлення пухлин щелепно-лицево ворення та мнералзаця верхвок твердих пластинок мжзубних цитологчного дослдження визначаться пун ксток завершуються псля закриття верхвкового отвору коренв у ктуальним виконанням головних правил взяття виготовлення пре мру формування одноменних зубв (8-9 рокв для фронтально паратв. За шляхом отримання матерли для дослдження можна под длянки, 14-15 Ч для боково).

лити на ексфолативн, аспрацйн та змиви (Е. Кимеле, 1984).

У перод постйного прикусу структура кстково тканини паро- Ексфолативний матерал для дослдження можна отримати з донта ма так особливост: речовина рештчаст (тверд) поверхн ерозй, виразок, та нших патологчних еле пластинки мають чтко виражен, функцонально зумовлен структу- ментв, що розташован на вдкритих поверхнях (слизова оболонка, ри;

у длянц верхньо щелепи та фронтальнй Ч нижньо вона ма шкра), а також операцйного матералу. матерал от будову, а в бокових длянках нижньо щелепи Ч римують з мфатичних вузлв, пухлин, осередкв запалення та нших Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Таблиця 8. Цитограма ясенних кишень (Г. Барер, 1996) патологчних утворень шляхом пункц, тобто аспрацйним спосо бом. При пазухи верхньо щелепи проводять промивання зотончним розчином натрю хлориду з наступним цитологчним дос дженням змиву.

Матерали для цитологчного дослдження беруть таким чином:

Ч мазок-вдбиток Ч знежирене спиртом сухе предметне скельце прикладають до попередньо пдготовлено длянки слизово обо лонки в доступних рухомих длянках;

Ч мазок-вдбиток Ч стерильну учнвську гумку прикладають до поверхн патологчного вогнища, потм вдбиток переносять на знежирене предметне скельце контактним способом;

Стан процесв кератинизац слизово оболонки ротово порож Ч мазок-зшкряб вмст поверхн патологчного вогнища беруть нини характеризують ндексом який визначають ватним тампоном, гладилкою, шпателем чи кюретажною ложеч- за формулою:

кою наносять тонким шаром на сухе знежирене предметне скельце.

Псля взяття матералу його фксують фарбують, для чого на де Ч кльксть зроговлих клтин ептелю, Е Ч загальна кльксть поверхню пдсушених на повтр цитологчних препаратв наносять клтин ептелю.

фксуючу рдину Никифорова (на 20-30 хв) фарбують за методами Збльшення ступеня кератинзац свдчить про явища гперке Лейшмана, Грама. Отриман препарати вив ратозу (при лейкоплак та н.), зменшення Ч про пдвищену десква чають у свтловому мкроскоп пд малим (7x6) великим (7x60 10x мацю ептелю, зростання проникност слизово оболонки ротово по з мерсю) збльшенням.

рожнини для збудникв захворювань та алергенв , таким чином, про Форма та величина нормальних клтин ептелю залежать вд пригнчення неспецифчих захисних механзмв.

приналежност до шару слизово оболонки ротово порожнини (ба Для визначення стану захисних реакцй тканин пародонта, сту зального, парабазального, промжного поверхневого). У цитологч пеня фагоцитозу характеру реакц запалення використовують ме них препаратах практично здорових людей у невеликй клькост ви тод емграц лейкоцитв у ротову порожнину (метод Ясиновського).

являються лейкоцити, мфоцити, макрофаги бактер.

Для взяття матералу використовують спосб полоскання рота мл Для цитологчного дослдження вмсту ясенно борозни ясенну зотончного розчину натрю хлориду протягом ЗО (перш три рдину збирають за допомогою стерильних ниток, як готують з марл.

порц спльовують, наступн три збирають у пробрки для дослджен Псля висушування длянки обстеження нитки помщають на дно ня). Змиви у розведенн 1: 9 ретельно перемшують, пдфарбовують борозни чи кишен тупим зондом з апроксимально поверхн 1% водним розчином трипанового синього 1% водним розчином зубв на 5-8 хв.

конго червоного (по 1 крапл). Ппеткою заповнюють спецальну ка Псля видалення нитки готують мазки-вдбитки, фксують меру. Через 5-Ю хв псля осдання лейкоцитв виконують пдрахун фарбують за пдраховують число клтинних ки у 10 полях зору з урахуваннях живих мертвих лейкоцитв, а та елементв на 100 клтин (табл. 8).

кож клтин плоского ептелю за показниками (М. Ф. Данилевський Вмст пародонтальних кишень вивчають також за методом 1993): середнього числа лейкоцитв в одному пол зору П. М. Покровського М. С. Макарово в модифкац . А. Бенюмово (живих мертвих окремо) клтин плоского ептелю;

клькост лейко (1962).

цитв, як емгрували в 1 мл змивно рдини за Ясиновським.

Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Для визначення яксно характеристики клтинних елементв зми протягом доби, сезону, року. На формування резидентно флори ро ву з осаду готують мазки, фксують в етиловому спирт, фарбують за тово порожнини впливають конкретн фзологчн (генетично де Романовським-Гмзою пдраховують вдносну кльксть (на термнован набут) властивост органзму, в першу чергу стан сис клтин) незмнених змнених нейтрофльних лейкоцитв, фагоцитв теми мсцевого мунтету.

мфоцитв, а також проводять диференцацю ептелальних клтин Можна визначити п'ять головних ареалв мкробоцинозу сли за ступенем зрлост. У норм 80% лейкоцитв, що емгрували до рото зово оболонки ротово порожнини: слина;

зубн бляшки;

карозн во порожнини, життздатн, рухлив спроможн до фагоцитозу про порожнини;

ясенн борозни спинка язика.

тягом 2,5 год.

Кльксть мкроорганзмв у 1 мл слини в середньому становить Мкробологчн методи дослдження. На слизовй оболонц 750 млн., а в 1 г проб з зубно бляшки ясенно борозни у 100 разв ротово порожнини внаслдок контактування з навколишнм середо вища, тобто досяга 200 млрд. (к. В. Боровський, В. К. Леонтьв, 1991).

вищем з перших хвилин життя вдбуваться бактеральна колонза Резидентна мкрофлора ротово порожнини представлена майже ЗО ця, тобто формуться система мкробоценозу. Мкрофлора ротово видами мкроорганзмв (табл.9). У рзних зонах ротово порожнини порожнини найбльш нформативним показником Ч "ндикатором" переважа певний вид мкроорганзмв Ч на поверхн стану мсцево та загально неспецифчно специфчно резистентност зубв, на язиц в слин, В. у ясеннй як органзму в цлому, так ротово порожнини зокрема борозн).

(к. В. Боровський, В. К. 1991).

Мкробологчне дослдження дозволя визначити На слизовй оболонц ротово порожнини людини мститься най склад мкрофлори слизово оболонки ротово порожнини, встанови бльша кльксть мкроорганзмв порвняно з ншими порожнинами.

ти кльксну характеристику та виявити чутливсть умовно-пато Кльксть видв бактерй (аеробних анаеробних) коливаться вд генних патогенних видв мкроорганзмв до антибактерально те до Ус види мкроорганзмв можна умовно подлити на дв групи:

рап.

транзиторн (так, що потрапляють до рота з водою, по Взяття матералу для мкробологчного дослдження здйсню втрям мають обмежений час перебування);

2-га Ч резидентн (так, ють стерильним ватним тампоном чи турундою з пародонтально ки що створюють екосистему слизово оболонки). Останн у свою чергу шен. Ясенну рдину отримують за допомогою каплярних трубочок подляються на симбонтн та умовно-патогенн (непостйн).

чи фльтрувального паперу. Дал тампон (турунду, фльтрувальний Симбонта мкрофлора бере участь у процес травлення, обмн папр) промивають у 10 мл зотончного розчину натрю хлориду, от речовин, синтез втамнв, формуванн мунного статусу загально римують суспензю мкроорганзмв здйснюють посв на спецальн неспецифчно резистентност. Представники умовно-натогенно живильн середовища. Псля вирощування культури дентифкац мкрофлори характеризуються потенцальною патогеннстю, яка реа пдраховують кльксть колонй визначають чутливсть до анти зуться при створенн особливо сприятливих умов для розвитку ботикв.

(мунодефцитн стани, хвороби, стреси, травми, оперативн втручан Змни складу мкрофлори слизово оболонки ротово порожни ня тощо) шляхом досягання критично маси мкроорганзмв, здатних ни умовно подляють на 4 категор (В. В. спвавт., 1996):

спричинити захворювання. Патогенними вважаються мкроорганзми, дизботичне зрушення (латентна або компенсова форма);

дизбактероз як збудниками захворювань.

ступеня (субкомпенсована форма);

дизбактероз III ступеня;

диз Пд впливом загальних механзмв функцонування екосистем бактероз IV ступеня.

у живй природ (клматичних, джерел харчування, та н.) Особливостями дизботичного зрушення незначн змни мкро мкробоциноз слизово оболонки ротово порожнини боцинозу слизово оболонки ротово порожнини у вигляд пдвищен ня клькост одного виду мкрофлори у допоро Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Продовження таблиц Таблиця 9. Мкрофлора ротово порожнини в норм (к.В.Боровський, В.К.Леонтьв, Примтка: ++ Ч виявляються часто, + Ч виявляються не дуже часто, -+ - виявляються рдко, 0 - не говй клькост при збереженн нормального видового складу мкро флори ротово порожнини та вдсутност виражених клнчних ознак захворювання.

Дизбактероз слизово оболонки ротово порожнини ступе ня характеризуться виявленням двох-трьох умовно-патогенних видв мкроорганзмв на тл зменшення клькост симбонтно мкрофлори та наявнстю клнчних ознак захворювання.

Дизбактероз слизово оболонки ротово порожнини III ступе ня характеризуться виявленням патогенно монокультури у значнй клькост при значному зниженн чи повнй вдсутност представникв симбонтно мкрофлори, вираженстю клнчних ознак захворювання.

Дагноз дизбактерозу IV ступеня встановлються на пдстав виявлення асоцац грибв роду з патогенними видами бак терй та клнчних ознак захворювання.

При дизбактероз слизово оболонки ротово порожнини ступеня доцльно провести бактерологчн дослдження кишечника для встановлення характеру обсменння умовно-патогенною пато генною мкрофлорою визначення методв кування (санац).

Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Для визначення ризику виникнення карсу використовуться Таблиця 10. Кльксний та яксний склад змшано слини (М. В. Семенов,1968) один метод Ч встановлення титру лактобактерй ротово порожнини (Г. Д. Овруцький, В. К. Леонтьв, 1986). Для дос дження використовують змшану слину, яку спльовують у пробрку.

Псля центрифугування протягом хв з не готують деклька посту пових розведень в зотончному розчин натрю хлориду до 9-10. з кожного розведення беруть 0,5 мл розчину висвають його на жи вильн середовища. Посвний матерал помщають у термостат за тем ператури 37 С на 48 год. Потм пд бнокулярною лупою пдрахову ють число колонй на агарових пластинках, визначають максималь не розведення. Логарифмчний показник граничного розведення, що дав рст, приймають за титр лактобактерй. При рост лактобактерй у розведенн бльш нж спостергаться нтенсивний розвиток ка рсу зубв.

Бохмчн методи дослдження. Для вивчення характеру го меостазу ротово порожнини, визначення факторв ризику виникнен ня захворювань зубв, пародонта та слизово оболонки ротово по рожнини використовують бохмчн методи дослдження.

та яксний склад слини досить сталим показником (табл.10). Вмст мнеральних речовин мкроелементв варю Значн бохмчн змни одного або клькох показникв можуть свдчити про наявнсть патологчного процесу. Так, при хрончних захворюваннях слинних залоз, калькульозному салоадент, а також при патологч них станах, що супроводжуються зневодненням органзму значно зменшуться кльксть слини швидксть видлення, а в'язксть зростають. При гострих нфекцйних захворюваннях, вис нажливих хрончних хворобах значно змнються склад блкових фракцй слини.

Морфологчн методи дослдження. Морфологчн методи дос могою ножиць, скальпеля чи спецальних нструментв або шляхом дження використовуються для пдтвердження або встановлення пункц. Рану псля бопс зашивають. Бопсйний матерал кладуть дагнозу хвороб з неясною клнкою (при хрончних запальних, гпер у пробрку з фксуючим розчином направляють для дослдження. У пластичних чи пухлинних процесах);

визначення стад розвитку супровдному документ вказують дату здйснення дослдження, м'я процесу;

пдтвердження ефективност кування.

та вк пацнта, локалзацю патологчного процесу, коротку клнчну Для здйснення морфологчних дослджень користуються боп характеристику захворювання попереднй дагноз.

сю як методом отримання матералу. При проведенн обстеження використовують мсцеву чи провдникову анестезю. Тканини для бопс (розмром 3-5 мм з пдслизовим шаром) отримують за допо Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Таблиця Вмст мнеральних речовин мкроелементв у змшанй слин Таблиця Показники гемостазу у дтей (В. М. Сидельников, 1994) (В. к. Зайчик, Ш. Т. Багров, 1991) них врусних захворювань;

розвитку вигодовування дитини на -му роц життя (перебгу пологв пероду новонародженост, харак Методи дослдження периферично кров. Патологчн проце теру перенесених захворювань, вигодовування, часу появи ексуда си, що вдбуваються в ротовй порожнин, незважаючи на ло тивно-катарального датезу гперчутливост до харчових алергенв кальнсть, вдображуються на загальному стан органзму. Для вияв тощо);

виду типу реакц на профлактичн щеплення;

часу появи лення характеру порушення гомеостазу використовують показники перших алергчних захворювань, тла, на якому вони виникли, його гемостазу (табл. 12), методи дослдження периферично кров сезонност, зв'язку з певною ситуацю потенцальними алергена (табл. 13), визначають результати бохмчних дослджень (табл. 14).

ми.

Методи дагностики алергчних станв. Дагноз алергчних З метою встановлення алергзац органзму дитини у клнчнй захворювань оснований на комплексному обстеженн хворого з ви практиц використовують ндекс алергзац (А). Його пдрахунок користанням алергологчних, спецальних загальноклнчних методв здйснюють пд час аналзу периферично кров за формулою:

дослдження (В. М. Сидельников спвавт., 1985). Особлива увага мфоцити (%)+10х(еозинофли,%+1) при цьому придляться ретельному збору алергологчного анамне " нейтрофли (%)+базофли (%) зу.

Алергологчний анамнез складаться з отримання даних щодо У здорових дтей показники ндексу залежно вд вку колива У здорових дтей показники ндексу залежно вд вку колива наявност у родовод хворого (пробанда) алергчних захворювань;

ються в межах 0,68-1,08 умовних одиниць. При алергзац показни ються в межах 0,68-1,08 умовних одиниць. При алергзац показни антенатального пероду розвитку (гестозу вагтних, нерацонального ки А зростають у 2-4 рази.

ки зростають у 2-4 рази.

харчування Ч зловживання цитрусовими, передання, переважання Для дагностики алергчних захворювань використовують неспе Для дагностики алергчних захворювань використовують блково тощо), професйно шкдливост, кування, бактераль цифчн специфчн тести (В. . Яковлва спвавт., 1986). До неспе цифчн специфчн тести (В. . Яковлва спвавт., 1986). До неспе Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Таблиця Головн показники кров у дтей у норм (В. 1994) ливо (3- у- глобулнв. Достоврнсть цих теств коливаться в межах 30-40%.

До специфчних теств (таких, що сприяють виявленню сенси Примтка: 1 - гранулоцити, 2 мфоцити, 3 - моноцити, 4 - еозинофли, 5 - базофли органзму до певного алергену) належать шкрна та мукозна проби, клтинн тести ( реакця лейкоцитолзу, показник пошкоджу цифчних теств належать пдвищена кльксть еозинофлв у секрет ваност нейтрофлв, реакця агломерац лейкоцитв, ндекс аглюти осередку запалення в периферичнй кров;

тромбоцито- лейкопе нац тромбоцитв, реакця базофльних лейкоцитв н.).

ня до агранулоцитозу;

пдвищений вмст глобулнв у сироватц, особ 102 Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Шкрн та мукозн проби виконують у спецально обладнаних медичних закладв за наявност набору медикаментв для надання невдкладно медично допомоги та запобгання ускладнен ням.

Шкрн проби включають аплкацйн, крапельн, скарифкацйн внутршньошкрн. використовують для раннього виявлення схильност до нтенсивних загальних реакцй анафлактичного харак теру. Крапельн та аплкацйн проби вважають найменш чутливими, але найбльш безпечними. Крапельну пробу виконують таким чином:

на здорову длянку передплччя наносять 1-2 крапл розчину алерге ну (у спирт чи зотончному розчин натрю хлориду) або наклада ють зволожений у розчин алергену шматочок марл розмром см покривають целофаном. Паралельно таким самим чином наносять тест-контрольну рдину. Результати крапельно проби оцнюють че рез 20-30 хв, 2, 4, 12, 24 год. У раз позитивно реакц з'являються гперемя, набряк, пухирц. У раз появи печння, свербння на мсц нанесення алергену пробу слд припинити, залишки алергену зняти ефром чи спиртом.

Скарифкацйну пробу пробу уколом здйснюють таким чином.

Шкру на переднй поверхн передплччя обробляють Таблиця 16. Оцнка внутршньошкрних проб з ненфекцйними алергенами висихання наносяь крапл алергенв певно стандартно концент- (П. С. Мощич, 1994) рац. Щоб виявити специфчну сенсиблзацю, використовують мкробн алергени, як мають одну шкрну дозу в мл ненфекцйн (побутов, епдермальн, пилков) алергени, як мають 000 в мл Ч одиниця блкового азоту, яка дорвню мг ц речо вини;

П. С. Мощич спвавт., 1994). Паралельно виконують пробу з гстамном у розведенн 1:10 000.

Скарифкатором чи н'кцйною голкою (окремо для кожного алергену, рдини чи гстамну) здйснюють скари фкацю до 5 мм через кожну краплю чи вводять тонку голку через нанесен крапл алергену таким чином, щоб не пошкодити судини (В.М.Сидельников спвавт., 1985).

нтенсивнсть реакц оцнюють шляхом вимрювання двох най бльших за даметром гперем та припухлост позначають систе мою плюсв Внутршньошкрну пробу виконують на переднй поверхн ного чи обох передплч. Для виявлення дози беруть клька розведень алергену (алергометричне титрування). Ненфекцйн алер Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях дтей гени мл рзними туберкулновими шпри- Оцнка тесту: слабко позитивна Ч бльше нж 14% розширених цами уводять внутршньошкрно маленькою голкою (В. Г. Передерй деформованих нейтрофлв;

позитивна 25-34% розширених де спвавт., 1995). формованих нейтрофлв;

рзко позитивна бльше нж 35% розши пробу вираховують через 20-30 хв (негайний рених деформованих нейтрофлв;

при неспецифчнй деформац тип) 24-48 год (уповльнений тип) за параметрами, наведеними у (контроль) до 10% розширених деформованих нейтрофлв.

Реакця агломерац лейкоцитв проводиться таким чином. У дв Внутршньошкрн проби високочутлив, але й небезпечн, че- парафнован пробрки вносять по 0,05 мл 3,8% розчи рез те, що можуть спричинити тяжку загальну реакцю. ну натрю цитрату, в дослдну пробрку 0,025 мл цього самого роз Псля закнчення обстеження дитина повинна перебувати пд нагля- чину. Пробрки витримують у термостат протягом 2 год за темпера дом каря не менш нж ЗО хв.

тури 37 С. На предметне скельце наносять товсту краплю висушу Мукозн проби виконують для визначення пдвищено чутли- ють на повтр. Без попередньо фксац фарбують 0,01% розчи вост слизово оболонки ротово порожнини, найчастше для визна- ном метиленового синього. Упрепаратах пдраховують лейкоцити з чення чутливост до пластмас, що використовують для базисв ор- урахуванням клтин, що утворюють групи з трьох бльше лейко тодонтичних пластинок протезв. Для проведення проби викорис цитв (ступнь агломерац). Позитивною вважаться реакця товують присоски приставки для утримання на поверхн слизово рзниц мж контролем дослдом бльше 30%.

оболонки розчину потенцйного алергену. Результати оцнюють че Реакця дегрануляц тканинних базофлв (сполучно тканини рез ЗО хв за шкалою:

основана на здатност тканевих базофлв) викидати у навколишн 1 Ч + Ч гперемя;

середовище гстамн концентрувати його в гранулах. Для проведен 2 ++ Ч гперемя з припухлстю;

ня реакц використовують сироватку кров хворого, перитонеальн Ч +++ Ч гперемя з маленькими пухирцями;

тканев базофли криси, специфчний алерген рослинного чи харчо 4 Ч ++++ Ч пухир, зливаються;

вого походження, контрольний (неспецифчний) алерген. Оцнка про 5 - +++++ Ч некроз;

водиться при мкроскоп (х280) перегляд 100 тканевих Клтинн тести. Реакця лейкоцитолзу грунтуться базофлв двох категорй Ч нормальних дегранульованих. Тест вва жувальному вплив бактеральних алергенв на лейкоцити перифе жаться негативним, якщо число дегранульованих клтин не переви рично кров.

щу 10%.

Для проведення реакц в чи прециптацйн про брки вносять по однй крапл 3% розчину натрю цитрату, потм ио мунологчн методи обстеження три крапл кров, взято з пальця хворого, перемшують додають по крапл алергену доз для шкри в В останню пробрку (кон Порушення мунного гомеостазу вдграють певну роль у пато трольну) вливають буферний розчин у тй же клькост. Пробрки генез бльшост стоматологчних захворювань. На сьогодн лабора обережно перемшують витримують у термостат протягом 1 год за торна практика ма у свому розпорядженн методи, завдяки яким температури С. З кожно пробрки готують три тонких мазки кров можна оцнити стан рзних ланок системи мунтету, в тому числ стан фарбують за Пдраховують по системних мсцевих неспеци-фчних факторв, а також нтенсивнсть 100 нейтрофлв у трьох мазках з кожно пробрки, в тому числ де специфчно мунно вдповд, яка виника у вдповдь на конкрет формован зруйнован клтини.

ний антигенний стимул.

Специфчний алерген руйну 14% бльше нейт Головною пдставою для проведення мунологчного обстежен рофлв. Неспецифчна деформаця (контроль) не перевищу 10%.

ня служить наявнсть клнчних проявв мунодефциту або так зва Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей органв, бронхв шкри;

алергчних захворювань;

авто них клнчних факторв-маркерв мунодефцитних станв, серед яких мунних хвороб;

ендокринопатй захворювань ендокринно си слд видлити:

стеми;

пухлин.

Генетично детермнован захворювання у см' .

VIII. Перенесен травми оперативн втручання.

II. Наявнсть у найближчих родичв дитини хрончних запальних IX. Виявлення патологчних станв: стйка втрата маси тла нез'я захворювань (тонзилту, фарингту, синуситу, гаст сованого генезу;

част тривалий перебг родуоденту, холецистохолангту, панкреатиту, циститу, нефри нфекцйних захворювань;

гноячков процеси;

даре.

ту тощо, хрончних врусних захворювань (рецидивуючого гер снують дан лабораторного обстеження дитини, як можуть вка песа, та н.), грибкових захворювань слизових обо зувати на виникнення мунодефциту (В. к. Казмрчук, мфо лонок, шкри та придаткв, ендокринопатй чи захворювань цитопеня менше нж 1,0x10 /л;

уповльнена на тл бактераль ендокринно системи, алергчних захворювань, автомунних зах них захворювань;

гпоглобулнемя;

важка гемолтична або апластична ворювань, пухлин.

анемя.

III. Вплив несприятливих чинникв на перебг вагтност У клнчнй практиц видляють критичн пероди становлення проживання в екологчно несприятливому регон;

професйн мунно системи у дтей (Д. В. Стефан, 1996):

шкдлив чинники (лаки, фарби, хлор, амак, антиботики, шум, 1. Перод новонародженост:

вбраця, магнтн поля тощо);

стреси;

захворювання на гостр Ч низька резистентнсть до умовно-патогенно, погенно, гемол нфекц чи рецидиви хрончних захворювань;

використання препаратв з тератогенними чи невизначеними властивостями, тично флори;

а також антибактеральних, гормональних чи мунодепресивних Ч схильнсть до генералзац гнйно-запальних процесв, до сеп кувальних засобв;

гестози вагтност (, II половини);

резус- тичних станв.

конфлкти;

патологя пологв (кесарв розтин, нструментальн 2. Вк вд 3 до 6 мс:

ручн методи допомоги у пологах, передлежання плаценти, кро Ч виражена гпомуноглобулнемя;

вотеча, тривалий безводний перод, пологова травма пд час по Ч первинний характер мунно вдповд;

логв, асфкся);

несприятлив чинники пероду новонародже Ч вакцинаця не да захисного мунного ефекту тльки ревакци ност (недоношенсть, незрлсть, гпотрофя плода, дистрес-син наця форму вторинну мунну дром, перинатальна енцефалопатя та н.).

3. Другий рк життя:

IV. Виявлення вад розвитку стигм Ч пдвищення частоти захворювань унаслдок розширення кон V. Вплив обтяжливих чинникв протягом перших 12 мс життя:

тактв;

ранн змшане чи штучне вигодовування;

перенесен важк зах транзиторна декомпенсаця незрлих мунних механзмв ма ворювання (бронхт чи бронхопневмоня, сепсис, остеомлт, нфестаця аномалй мунтету;

дитяч нфекцйн захворювання у важкй форм, гостр кишков 4. Вк вд 4 до 6 рокв:

нфекц та н.);

застосування у куванн антиботикв, антигста Ч завершення пероду формування набутого мунтету;

мнних препаратв, гормонв кори надниркових залоз;

Ч хронзаця рецидивування захворювань верхнх дихальних дизбактероз кишечника.

шляхв унаслдок недостатност мсцевого мунтету;

VI. Датези: ексудативно-катаральний;

алергчний;

мфатико 5. Перод статевого дозрвання:

нейроартритичний.

Ч пдвищена чутливсть до мкобактерй туберкульозу;

VII. Наявнсть у дитини хрончних захворювань: системи травлен Ч зростання частоти автомунних мфопролферативних зах ня;

системи сечовидлення;

серцево-судинно системи;

ЛОР ворювань;

стихання атопчних хвороб.

Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей Методи мунодагностики, що нин снують, можна розподлити розмах ндивдуальних показникв, чутливсть, виснажливсть) дис на 2 групи (К. Ф. Чернушенко, 1997).

функцю на етап дозрвання необхдно клнчно трактувати з ураху Перша група Ч так, що виявляють стан системного мунтету.

ванням двох рвнв порушення (В. к. Казмрчук, 1996;

схема. 2).

До них належать кльксть мфоцитв периферично кров;

кльксн мунна недостатнсть Ч це транзиторне порушення кльксних функцональн показники Т-лмфоцитв;

кльксн функцональн або функцональних параметрв мунно системи, що може проявля показники В-лмфоцитв;

К- стан фагоцитуючих клтин тися клнчними симптомами, як складають картину знижено опр (моноцити, нейтрофлоцити);

неспецифчн фактори (комплемент, ност органзму. Перший ступнь мунно недостатност характери зоцим, С-протен та н.);

показники специфчного мунно вдповд:

зуться зниженням окремих показникв системи мунтету на 50% клнчн тести, що виявляють ступнь сенсиблзац Т-лмфоцитв;

бльше, другий Ч на 75% бльше.

рвень специфчних антитл по вдношенню до антигену, який вдпо мунодефцитний стан Ч це стйкий дефцит (первинного або вда за етологю захворювання;

показники автомунзац: клтинн вторинного характеру) одного або деклькох параметрв (механзмв тести, як виявляють ступнь сенсиблзац до тканинних антигенв;

мунно вдповд), як проявляються в достатньо рвень автоантитл, що вдповдають локалзац патологчного про симптомах синдромах.

цесу Характер порушень функц мунтету може бути: функцональ Друга група Ч показники мсцевого мунтету, серед яких слд ним Ч зворотним (вковий або фзологчний, вторинний або мета видлити стан клтинно ланки: кльксть клтин секрету чи змиву з болчний) морфологчним Ч незворотним (первинний Ч спадко слизових оболонок, фагоцитарну активнсть макрофагв нейтроф вий;

набутий).

лоцитв секрету, рвн вмсту ферментв, гуморальн фактори Ч сек У дтей найактуальншими для реалзац стоматологчних зах реторний зоцим, бактерициднсть.

Показники системного мунтету визначають в умовах муноло гчно лаборатор згдно з методиками, описаними в спецальних посбниках (В. Г. Передерй 1995). Для дагностування роз ладв мунтету у дтей показники хворого порвнюють з аналогчни ми показниками здорових дтей Ураховуючи функцональн особливост мунно системи у дтей (генетично детермнований ступнь зрлост, лабльнсть великий Таблиця 1 7. Показники мунно системи у дтей рзних вкових груп (П. С. Мощич, 1994) Схема 2. Клнчна класифкаця дисфункц мунно системи у дтей ворювань показники мсцевого мунтету. Стан клтинно ланки мсцевого мунтету характеризують на пдстав цитологчних досл Захисн механзми ротово джень з наступним визначенням ндексв спввдношення зово оболонки ротово порожнини. ндекс спввдношення нейтро порожнини лейкоцитв визначаться шляхом пдрахунку не змнених нн), фагоцитуючих нф) зруйнованих (У нз) нейтро фльних лейкоцитв у цитограм:

Розвиток будь-яких патологчних змн у ротовй порожнин зав жди супроводжуться реакцю рзних ланок захисту. Уявлення вс складност ц системи дозволя глибше зрозумти механзм роз У здорових дтей цей ндекс коливаться в межах 9,0-5,9. При витку хвороб зубв, тканин та слизово оболонки ротово гострих запальних процесах показники ндексу знижуються. ндекс порожнини. Ротова порожнина ма багатокомпонентну систему за спввдношення ептелальних клтин лейкоцитв визна хисту вд патогенних чинникв навколишнього середовища. Захисн чаться як спввдношення загально клькост ептелальних мханзми ротово порожнини умовно подляються на дв велик гру (Уе) клтин у цитограм лейкоцитв (Ул):

пи - неспецифчн та мунн, як у свою подляються на спе цифчн неспецифчн, гуморальн та клтинн. функця тсно нтег У здорових дтей цей ндекс коливаться в межах 8,9-12,1. При рована для досягнення найважлившо мети Ч забезпечення цлост запальних процесах вн знижуться у 2-20 разв.

тканин ротово порожнини, а також всього органзму.

Найнформативншим показником мсцевого мунтету у дтей Неспецифчн механзми захисту ротово порожнини. Неспе вмст у слин муноглобулнв, особливо секреторного Найчас цифчн механзми захисту ротово порожнини складаються з гете тше вн визначаться методом радально мунодифуз в агаровому рогенних захисних компонентв, як функцонально поднан. До них гел за С. Мапсп (1965) в модифкацях КФ.Чернушенко спвав належать поведнка, умовно безумовно рефлекторна реакця, бар' торв з використанням стан рна функця покривного ептелю. - реакц об'днуються дартв або нефелометричним методом (В. М. спвавт., ною функцональною системою цлост органзму.

1992). У слин здорових дтей вмст секреторного склада Ротова порожнина як початковий вддл травного тракту вико 3,9-0,87 г/л, - 0,4-0,7 г/л, - 0,32-0,6 г/л (Е. М. Мельченко, ну багато функцй, як можуть бути потенцйно пов'язан з порушен В. П. Михайловська, 1991, Н.О.Савичук, 1993). Виявлення загаль ням цлост тканини ротово порожнини або органзму в цлому. Тому них проявв мунно недостатност чи мунодефциту пдставою для часто ротова порожнина використовуться органзмом як активний призначення мунологчного обстеження дитини консультац в му засб отримання нформац про навколише середовище через сис нолога (алерголога) з метою виршення питання щодо використання тему механо-, термо- хеморецепторв язика, губв, слизово оболон мунокорекц у склад комплексного кування. Мсцевий муноде ки щк, пднебння, та н. При можливому порушенн фцит при стоматологчних захворюваннях вимага застосування цлост тканин, пов'язаних з змною в навколишньому середовищ, мсцевих муномодуляторв у куванн хворих.

органзм форму захисн реакц поведнки. Такими реакцями мо жуть бути уникнення подразника, вдхилення голови, змкнення ще леп, уникнення мсць, що здаються небезпечними, До механзмв захисту ротово порожнини вдносять видлення слини слинними залозами Ч салвацю, яка в основному реалзуть ся через умовно чи безумовнорефлекторну дю нервово системи.

Сильне подразнення термо-, механо- чи хеморецепторв, а також дя Захисн механзми ротово порожнини льоту, можуть пригнчувати функцонування нших видв бактерй.

на у раз втрати цлост тканин призводять до видлен разом з проду ня велико клькост слини, бдно на ферменти яка викону кують мкросередовище життдяльност з значно низьким рН, яка завдання Ч сприя швидкому видаленню несприятливих речовин з непридатна для нших мкроорганзмв.

ротово порожнини, нормалзу температуру, нейтралзу хмчно синтезують перекис водню, який пригнчу акти несприятлив чинники (кислоти, луги). Крм того, слина ма велику номцети. Накопичення клькост мкроорганзмв може змнювати кльксть вдновних матералв для зубв), пропорцю клькост стимулюючи заселення анаеробних ферментв, регулюючих факторв (фактор росту ептелю), мунних видв мкроорганзмв, як у свою чергу пригнчують адгезю, кисло елементв тощо. Крм того, в слизовй оболонц ротово порожнини тотврну функцю стрептококв. Наприклад, бактероди розщеплю рефлекторно може змнюватись кровопостачання для активац бо ють декстран, леван, мутан, Водночас нейсер, актиномцети хмчних, мунологчних, вдновних процесв у зонах ушкодження.

утилзують полсахаридну продукцю стрептококв як енергетичний Одню з важливих захисних функцй неспецифчного захисту субстрат, таким чином сам стрептококи та нш види ротово порожнини бар'рна. Бар'ри умовно длять на зовншн та мкробв матриксу для адгез. Вейлонели можуть використовувати внутршн. До зовншнх належать покривний ептелй ротово по молочну кислоту 5г. у свому метаболзм, пдвищуючи рН рожнини, до внутршнх Ч мкроциркуляторне русло власне середовища. Лактобацили утворюють антиботики: лактолн, лакто во оболонки ротово порожнини, пульпи зуба, яке регулю надход цидин, ацидофлн, як пригнчують стрептокок стафлокок.

ження з кров в органи тканини необхдних енергетичних, пластич них ресурсв свочасний вдтк продуктв клтинного обмну, що за Бактероцин, продукт ВДОМИЙ бльше пд назвою безпечу стйксть складу, фзико-хмчну та бологчну яксть тка "мутацон" активно д на стрептококи з групи зеленящих, а також на нин ротово порожнини.

актиномцети. Цангцини бактерицидно дють на Бар'рна стйксть слизово оболонки насамперед залежить вд стану ептелю, що явля собою активно-функцонуючу перешкоду Деяк мкроби нгбують розмноження нших мкробв невдо для мкробв, токсинв, нших хмчних речовин. Завдяки наявност мим шляхом. Так, пригнчу розмноження дифтерйно па внутршньоклтинних зо- фагосом, а також продукц глкопротедв, лички", гнотворних стрептококв, золотистого стафлокока.

ферментв, що чинять несприятливий вилив на бактерйн клтини, д бактеростатично на стрептококи групи А.

ептелй, крм чисто механчного захисту, викону також активну ан Ще одну функцю захисту, особливо вд транзиторно мкро тибактеральну функцю спвавт., 1978). Крм того, флори, нормальна мкрофлора реалзу через блокування рецепторв на деяких длянках ротово порожнини (ясна, тверде пднебння, дор покривного ептелю 1991).

сальна поверхня язика) розмноження мкроорганзмв обмежене че Неспецифчн чинники гуморального та клтинного мунтету.

рез постйне злущування ептелю.

Рдина ротово порожнини ма виражену антибактеральну та про Значення бар'рно функц ептелю залежить вд клькост шарв тиврусну дю завдяки присутност в нй факторв неспецифчного ептелальних клтин. Так, наприклад, наймцнший бар'р мститься мунного захисту. Вони секретуються клтинами слизово оболонки, на дорсальнй поверхн язика, найслабший у зубо-ясеннй борозн, залозистих утворень ротово порожнини, глотки, нейтрофлами та що компенсуться ншими бологчними захисними механзмами ц макрофагами. До них належать зоцим, комплемент, длянки (перемщення рдини, фагоцитоз бета-лзини, бактерициди та багато нших гуморальних речовин, що Важливу роль у неспецифчному захист гра антагонзм нор- мають виражен неспецифчн нгбуюч, нактивуюч, зируюч та мально мкрофлори ротово порожнини. Вдомо, що стрептококи, нш властивост, як згубно впливають на мкроорганзми.

становлять понад 30% слизово оболонки, зубного на 114 Захисн механзми ротово порожнини Велика питома вага у продукц зоциму, який потрапля в ро- ваних клтин навколо осередку врусно нфекц, що обмежу по тову рдину ротово порожнини, надаться нейтрофльним грануло- ширення. Особливо висока концентраця у-нтерферону виявлять цитам. Слина ма високу концентрацю зоциму порвняно з нши- ся в зон ураження псля надходження туди з мфатичних вузлв ве ми бологчними рдинами. Лзоцим, зируючи глкопептиди клтин- лико клькост специфчних цитотоксичних мфоцитв, як знищу но стнки, в основному грампозитивних бактерй, забезпечу кисне- ють ус уражен врусом клтини. Найважливша роль у-нтерферону вонезалежний механзм неспецифчного захисту. Вн може також тод, коли врус слабким ндуктором нтерферонв а Варто вдзна зирувати глкопептиди бактерй псля зняття чити, що у-нтерферони вдграють значну роль у боротьб з вру пдного шару комплементом або катонними блками сами, але не у запобганн вруснй нфекц. також Крм неспецифчно антимкробно д, зоцим значною мрою ак- посилюють згубну функцю нормальних клерв.

тиву специфчн механзми протинфекцйного захисту, будучи си- видляться Т-хелперами, стимулю внутршньоклтинне перетрав нергстом антитл. лення макрофагами мкроорганзмв, наприклад, роду Сапсса. Ос таннм часом з'явилися дан про нтерферони як фактори, що, буду Лактоферин, прототип сироватки кров, також бере чи антагонстами онкоблка, нгбують пролферативну активнсть активну участь у захист органв ротово порожнини вд збудникв клтин, в яких вдбулися мутацйн рзних нфекцй водночас контролю функцонування нормально мкрофлори 1980). Захисна дя даного блка основана До чинникв неспецифчного захисту слизово оболонки рото на конкуренц з мкроорганзмами за приднання залза. У раз над во порожнини належить також комплемент (С) Ч складний комп лишку залза врулентнсть деяких видв мкроорганзмв (стрепто лекс блкв (близько 20), як формують каскадн системи (подбно кока, стафлокока, мкроорганзмв роду рзко зроста. По систем згортання кров, утворення кннв, фбринолзу), забезпечу ходження лактоферину в ротовй порожнин дтей вивчене мало.

ючи швидке багаторазове посилення мунно вдповд на первинний антигенний сигнал. Комплемент у ротовй порожнин наявний пере Вагоме значення у формуванн неспецифчно протинфекцй важно в ясеннй рдин у форм СЗ, С4, С5 та активуться в основно но резистентност слизово оболонки ротово порожнини, особливо му альтернативним шляхом, зумовлюючи запальну реакцю та по противрусно, ма нтерферон. Варто вдзначити, що, будучи меда шкодження тканин пародонта (Р.А.Томпсон, 1983).

тором сенсиблзованих мфоцитв, нтерферон може модулювати специфчн мунн реакц, зокрема, пригнчувати реакц гперчутли- Крм наведених чинникв неспецифчного захисту, важлива про типу. Вдомо щонайменше як текторна роль належить таким ферментам слини, як амлаза, лужна синтезуються мфоцитами, у той час як фбробласти, ептелй та нш та кисла фосфатаза, РНК-аза, ДНК-аза, протеолтичн ферменти та клтини продукують р-нтерферони. Активован мфоцити нгбтори протеолзу (К.М.Веременко спвавт., 1976;

токсичн мфоцити, клери, хелпери), а, ймоврно, макрофаги син- ко, 1980). Слина представлена майже повним набором ферментв, тезують у-нтерферони. При вруснй нфекц клтини продукують здатних руйнувати вс види простих бологчних субстратв (блки, у-нтерферон секретують його до мжклтинного простору, де вн зв'я- жири, вуглеводи).

зуться з специфчними рецепторами сусднх незаражених клтин.

У ротовй порожнин клтинн реакц неспецифчного захисту Зв'язаний нтерферон здйсню противрусну активнсть таким вдбуваються переважно нейтрофлами та макро чином. У клтин, на яку вплинув нтерферон, депресуються щонай- фагами спвавт., 1980). Макрофаги представлен у влас менше два гени, починаться синтез двох ферментв Ч протенкна- ному шар слизово оболонки гстоцитами, в той час як нейтрофли, зи та ендонуклеази, що призводить до зниження трансляц, а також будучи мобльними фагоцитами, у великй клькост виявляються в деградац матрично як врусу, так хазяна. Таким чином, кнце- ясеннй борозн, менше Ч в вий результат д нтерферону поляга у створенн бар'ра з ненфко Полнуклеарн нейтрофли у ясеннй борозн 116 Захисн механзми ротово порожнини клтин. Вони становлять вд 91 до 98,6% усх вльних клтин ясенно ма, що виника представля собою спробу органзму обмежити по рдини е вдзначити постйнсть мграц ширення персистуючо нфекц (В.В.Сров спвавт., 1981).

нейтрофльних лейкоцитв через борозну до ротово по Неспецифчнсть мкро- та макрофагального захисту вднос рожнини основне захисне навантаження в данй длянц. Кльксть ним поняттям, зважаючи на участь специфчних гуморальних (анти мгруючих клтин збльшуться не лише пд час запальних процесв, тлозалежних) та клтинних (лмфокни) механзмв кооперац.

але й пд час фзологчного навантаження на зуби, що треба врахову Специфчн чинники гуморального клтинного мунтету. Фор вати при проведенн профлактичних заходв. Фагоцитарна функця мування гуморально специфчно захисно вдповд на антиген за в основному здйснються за допомогою специфчних антитл ком безпечу В-ланка мунно системи. У раз взамод з антигеном В плементу. На фагоцитах ясенно рдини виявлен рецептори до мфоцити диференцюються через бластну форму комплементу (С). Крм ясенно борозни, полнуклеарн нейт на плазматичн клтини, як активними продуцентами специфч рофли мстяться у власне слизовому шар, переважно у судинах.

них антитл рзних класв Частина мгру до пласту ептелальних клтин багатошарового Основним гуморальним чинником мсцево антинфекцйно плоского ептелю слизово оболонки ротово порожнини, виконую резистентност слизово оболонки ротово порожнини чи контролюючу функцю разом з малими мфоцитами та макро зокрема секреторн Джерелами слини плазматичн фагами (РАТомпсон, 1983;

е 1993).

клтини малих великих слинних залоз та власне слизово оболонки Гстоцити (осл макрофаги) на вдмну вд циркулюючих мак- ротово порожнини. Бологчна роль рзномантна. нгбу рофагв кров Ч це клтини, як довго живуть функця зв'язування мкроорганзмв з поверхнею ептелальних клтин сли диться до боротьби з тими бактерями, врусами та найпростшими, зово оболонки ротово порожнини, таким чином запобгаючи про як здатн снувати всередин клтин хазяна. Гстоцити, що пасивно никненню углиб тканин. Участь слини в перешкоджанн при перебувають у слизовй оболонц ротово порожнини, активуються у крплюванню мкробв до поверхн зубв остаточно не з'ясована, хоча процес розвитку запалення. Вони мають пдвищений вмст гдролаз, кльксть у зубнй бляшц достатньо велика. антитла здатн посилено секретують нейтральн протеази, здйснюють фагоцитоз. нгбувати прикрплення грибв та врусв до поверхн ептелю.

Проте багато облгатних внутршньоклтинних паразитв перетрав- слини можуть змнювати метаболзм бактерй, обмежувати утворен люються макрофагами лише псля впливу на них (у-нтерферону, що ня колонй, знижувати врулентнсть збудникв нфекцй, пригнчу видляться стимульованими мфоцитами (хелперами) (А.Ройт, вати нейрамдазну активнсть стрептококв, зв'язуватися з деякими 1991). екзотоксинами. Порушення бар'рно функц може бути при чиною багатьох алергчних захворювань, розвитку клтинних мун Активован макрофаги вдграють також певну роль як нцато них реакцй з пошкодженням слизово оболонки. слини, буду ри розвитку хрончного запалення. Активований макрофаг здатний чи основним компонентом "першо н захисту", ма також важли секретувати понад 60 рзномантних чинникв, залучених до хронч ве значення в регуляц нормально мкрофлори ротово порожнини, них запальних реакцй здатних знищити практично будь-який фа розселенн та надходженн до тканин. Недостатнсть слини гоцитований мкроб клтини, як набули властивост "чужих".

може спричинити порушення взамовдношення мж мкрофлорою Якщо органзм хазяна неспроможний знищити мкроб, що внут ротово порожнини, особливо умовно-патогенними формами, мак ршньоклтинно розмножуться, то внаслдок хрончного Т-залеж~ роорганзмом. Це проявляться збльшенням клькост мкроор ного запалення в зон скупчення антигенв вдбуваться нагромад ганзмв, посиленням агресивних властивостей та появою форм, ження велико клькост гстоцитв, як видляють фброгенн як рдко трапляються у здорових осб або не зустрчаються взагал.

ники, що активують фбробласти. Таким чином, стимулються утво рення грануляцйно тканини формування гранульоми. Гранульо Слд вдзначити, що система мсцевого специфчного мунтету, 118 Захисн механзми ротово порожнини жаючи на вдсутнсть Т-лмфоцитв у слин, роль у механзмах про яка реалзуться через 5 загальною для сли тинфекцйно резистентност ротово порожнини досить значна зових оболонок органзму, вдносно автономною регулються здйснються Т-клтинною регуляцю секреторного мунтету.

Т-клтинним мунтетом.

Вдзначаться превалювання Т-хелперв у накопиченнях Кльксть особливо в слин незначною, тим часом як пдслизових шарв нших слизових оболонок, у тому числ ротово в ясеннй рдин вони разом з сироватковим представляють всю порожнини, як посилюють та Т-супресорв, масу вдповдаючи такй же приблизно концентрац як пригнчують синтез С та М. Превалювання Т-хелперв для у сироватц кров. Даний факт свдчить про вдмннсть поверхне в пдслизовому шар ма важливе бологчне вого мунтету слизово оболонки ротово порожнини зубо-ясенно борозни. значення. Посилення секрец на прониклий антиген сприя фксац його на поверхн слизово оболонки запобга роз Велика кльксть комплементу, нейтрофльних лей витку нших мунологчних реакцй з можливим пошкодженням тка коцитв у зубо-ясеннй борозн створю стйкий захист вд нваз нин.

мкроорганзмв у цй длянц. Будь-який розлад у цй систем захис Останнм часом встановлено, що захист слизових оболонок зде ту сприя можливим кльксним яксним змнам мкрофлори в зуб бльшого пов'язаний з снуванням так звано мфодно тканини, них нашаруваннях з наступним розвитком запально-деструктивно асоцйовано з слизовими оболонками Ця тканина явля го процесу у пародонт.

собою дифузне накопичення мфоцитв, плазматичних клтин фа представлен у власне слизовй оболонц. Фксуючись на гоцитв (у тому числ в ротовй порожнин) або ж органзовану тка тканевих базофлах, вони виконують роль гуморально захисту нину з добре оформленими фолкулами (язичков, пднебнн, слизово оболонки ротово порожнини шляхом синтезу бологчно активних речовин. Мкроорганзми або продукти метаболзму, ков мигдалики, бляшки тонкого кишечника, апендикс);

здатн порушити ню захисту, створену З зв'язуються з спе- 1986).

цифчними на поверхн тканевих базофлв, унаслдок чого ос- У зв'язку з встановленням факту снування загального мсце танн отримують сигнал про звльнення вазоактивних амнв та хе- вого мунтету для слизових оболонок та наявност МАЬТ отримана мотаксичних чинникв. Це у свою чергу сприя надходженню сюди вдповдь на запитання, яким чином вдбуваться стимуляця анти циркулюючих у кров комплементу, нейтрофлв та еозинофлв, геном специфчного антитлоутворення.

створюючи можливсть як активного захисту, так тканевого пошкод Наприклад, стрептокок, потрапляючи в крипти пднебнних ження. Слд вдзначити бльш низьку концентрацю в слизовй мигдаликв або в пейров бляшки зазнаючи за допомогою мфод оболонц ротово порожнини порвняно з дихальною трубкою або них клтин та макрофагв низки перетворень, ндуку В-лмфоцити кишечником. Кльксть рзко зроста при атонях, у тому числ в на специфчне антитлоутворення. Останн через грудну протоку над слизовй оболонц ротово порожнини, губв.

ходять до кровотоку поширюються по всьому органзму. Потрапля Тимус залежн клтинн реакц мунтету здйснюються Т-лмфо- ючи в слинн або нш залози (зокрема, молочну залозу матерв, як цитами, популяця яких досить неоднордна представлена спецал- годують груддю), до печнки, вони диференцюються на плазматичн зованими за функцями клтинами: Т-супресорами, Т- клтини, як продукують специфчн до стрептокока антитла. При клерами, цитотоксичними мфоцитами та н. проходженн через ептелй формуться димер до якого при днуться секреторний чинник, котрий захища молекулу вд У ротовй порожнин Т-лмфоцити мстяться на поверхн епте ферментативного зису. З'являючись з секретом залози, антитла лю ясенно борозни. В нших длянках вони виконують свою функ специфчно зв'язуються з того самого стрептокока, цю в ргорга слизово оболонки. Слд пдкреслити, що ткани нгбуючи патогенн властивост. Те саме вдбуваться у дифузно ни ясен найбльш насичен тимусзалежними мфоцитами. Незва розташованй мфоднй тканин, в тому числ у слизовй оболонц ротово порожнини. Таким чином, здйснються сли зово оболонки на всьому протяз травного тракту, ма велике Карс зубв у дтей профлактичне значення як для захисту, так для формування нор мально мкрофлори, особливо на перших Карс зубв це патологчний процес, що розви Ураховуючи згадане вище, набува великого значення функцо ваться псля прорзування зубв характеризуться демнералзацю нування мфоглоткового кльця у профлактиц захворювань рото та руйнуванням твердих тканин зубв з наступним утворенням дефек во порожнини, а також важливсть функцонування мсцевого му ту у вигляд карозно порожнини. Згдно з номенклатурою ВООЗ для нтету нших слизових оболонок органзму (травного тракту, дихаль оцнки ураженост зубв карсом використовують три основних по но системи тощо) в контекст можливих змн у ро казники: поширенсть, нтенсивнсть прирст нтенсивност карсу.

товй порожнин.

Поширенсть карсу Ч це спввдношення клькост осб Висвтлення поверхневого захисту ротово порожнини буде не (у вдсотках), як мають карозн, пломбован видален зуби, до загаль повним, якщо не згадати про важливу роль малих мфоцитв, як но клькост обстежених. Поширенсть карсу у рзн вков пероди мстяться в слизових оболонках. Вони регулюють швидксть мтозу неоднакова. Ця закономрнсть вдображена у вковй кривй карсу клтин базального шару, дозрвання, а також зроговння та злущу (мал. 25). Карозн ураження дагностуються у дтей вком вд 1-1, вання покривного ептелю року. У вц до 7-9 рокв поширенсть карсу зроста до Отже, практично вс ланки мунно системи людини беруть 95-100%, у дтей рокв знижуться до 70-80% унаслдок фзо участь в етолог та патогенез захворювань ротово порожнини. Знан логчно змни зубв формування постйного прикусу. Починаючи з ня механзмв розвитку цих процесв дозволя цлеспрямовано впли 13-14, рокв поширенсть карсу знову зроста.

вати на них пд час кування стоматологчних хвороб, а також пд нтенсивнсть карсу (ндекс карсу) Ч кльксть карозних час проведення профлактичних заходв.

пломбованих видалених зубв у одного обстеженого. У дтей тимча Мал. 25. Вков пероди високого та низького приросту карсу зубв Карс зубв у дтей совим прикусом ндекс карсу позначають як "кп" (карозн, пломбо- кий (0-1,1);

низький (1,2-2,6);

середнй (2,7-4,4);

високий ван), тому що видален тимчасов зуби не пдлягають облку. У дтей з (4,5-6,5);

дуже високий (6,6 вище).

змнним прикусом ндекс карсу позначають як (врахову- Як показник нтенсивност карсу поряд з ндексом карсу, що ються уражен карсом як тимчасов, так постйн зуби). У дтей з врахову уражен видален зуби, застосовуться ндекс, який врахо постйним прикусом ндекс карсу позначаться як КПВ (карозн, ву кльксть уражених карсом поверхонь зубв Ч КПп. Для визна пломбован, видален). чення цього ндексу пдраховуться кльксть уражених карсом або запломбованих поверхонь зубв. Цей ндекс точнше вдображу ди Показники нтенсивност карсу у дтей варюють у зв'язку з намку карозного процесу, що особливо важливо при визначенн впливом значно клькост як зовншнх, так внутршнх чинникв ефективност профлактичних заходв.

(табл. Тому ВООЗ запропонувала враховувати нтенсивнсть кар су у дтей як основу для оцнки стану твердих тканин зубв. Для оцнки саме цих процесв (динамки розвитку карсу та У цих дтей видляють п'ять рвнв нтенсивност карсу: дуже низь- ефективност його профлактики) застосовуться показник прирос ту нтенсивност карсу. Для цього визначають нтенсивнсть кар Таблиця Оцнка нтенсивност карсу зубв за вком (за умови зниженого вмсту фтору в су (за ндексом карсу зубв або за ндексом карсу поверхонь) у одн т ж особи або контингенту через перод (1-3-5 рокв). Рзниця у значенн показника мж другим першим обстеженнями становить прирст нтенсивност карсу.

Ет олог я З початку розвитку стоматолог налчуться понад 400 теорй походження карсу. Найвдомшими з них теоря Мллра фзико-хмчна тео ря ДАЕнтна (1928), трофчна теоря (1948), тео ря А.Е.Шарпенака (1949), концепця зустрчних дй на пультгу зуба А..Рибакова (1971). Проте жодна з цих теорй не да вичерпно вдповд на вс питання щодо етолог патогенезу карсу зубв.

У табл. 19 подано деяк чинники загального та мсцевого харак теру, як спричинюють виникнення карсу у дтей.

Таблиця Загальн та мсцев причини виникнення карсу у дтей 124 Карс зубв у дтей За сучасними уявленнями, розвиток карсу вдбуваться внас припада близько 40% вд загально клькост док складно взамод зовншнх внутршнх чинникв, що реал мкроорганзмв бляшки. Найбльш карсогенним ЯКИЙ зуться в систем мкроорганзм Ч слина Ч структура емал (мал. 26).

виробля молочну кислоту тльки з глюкози, розщеплю мант Дю цих чинникв легше з'ясувати, якщо нормальний стан емал сорбт, утворю глкан з сахарози. Втрата здатност виробляти глкан розглядати як динамчну рвновагу мж постйними процесами де- веде до втрати врулентност У тому раз, в зубних тканинах процеси демне Утворення зубно бляшки вдбуваться в певнй послдовност:

переважають над ремнералзацю, виника длянка дем 1) прикрплення бактерй до пелкули;

2) утворення зовншньокл нералзац у вигляд карозно плями. Подальше прогресування про тинно структури (матриксу);

3) рст бактерй та утворення зубного цесу емал дентину призводить до утворення кар нальоту.

озно порожнини.

снують рзн механзми прикрплення бактерй до пелкули.

Вдомо, що розвиток карсу зубв пов'язаний з мкрофлорою, (1980) вказу на наявнсть таких етапв у цьому серед яко провдну роль вдграють стрептококи, особливо процес:

Етологчна роль мкроорганзмв у розвитку карсу зубв доведена в адсорбця мкромолекул;

експериментах на тваринах, у яких карс не вини- хмчне прикрплення мобльних бактерй;

кав незважаючи на тривале перебування на карсогеннй дт. Уве- зворотна фксаця бактерй на поверхн;

дення в карсогенну звичайно мкрофлори з ротово порожни- незворотна фксаця;

ни людини незмнно призводило до розвитку карсу в експеримен- розвиток вторинно мкрофлори.

тальних тварин.

Карсогенну дю мкроорганзмв пов'язують з утворенням ними зубно бляшки. конгломератом, основу якого становлять мкро органзми, фксован на полсахариднй стром, що рзною мрою на сичена мнеральними речовинами. Зубна бляшка щльно приляга до поверхн зуба розташовуться над пелкулою тонкою органч ною плвкою, що вкрива емаль зуба. Зубна бляшка у бльшост лю дей мстить так сам основн види мкроорганзмв у рзному спввдношенн (табл. 20). При цьому на долю стрептококв Таблиця 20. Мкрофлора зубно бляшки (за 1993) Антибактеральний захист Мал. 26. Даграма (1962), що вдображу взамодю мж трьома основ ними етологчними чинниками карсу зубв 126 Карс зубв у дтей Цьому питанню придляють велику увагу тому, що зменшення СТЙКИХ длянках емал (лн Ретцуса, мжпризмов простори), що фксац бактерй дозволить знизити потенцал на по супроводжуться проникненням кислот у пдповерхневий шар емал верхн зуба.

з його наступною демнералзацю.

Утворення матриксу пов'язане з дяльнстю мкроорганзмв.

В. К. Леонт'в О. . Вершинна (1991) припускають паралель Матрикс складаться з двох компонентв: блкв, переважно похдних ний перебг двох реакцй:

вд слини, бактеральних екстрацелюлярних полса харидв (в основному полмерв вуглеводв).

З стовщенням "дозрванням" у пористй проникнй ни "молодй" зубнй бляшц створюються анаеробн умови, як змню ють мкробний склад. Утворення зубно бляшки значною мрою тобто утворються гдроксапатит не з 10, а з 9 атомами один з пов'язане з утилзацю бактерями залишкв що затримуються них замщений на он водню або гдроксоню При цьому на поверхнях зубв. Найбльше бактер використовують речовини, структура гдроксапатиту не руйнуться, проте знижуться його як легко проникають у бляшку: сахарозу, глюкозу, фруктозу, маль здатнсть протидяти кислотам у зв'язку з зменшення вмсту каль тозу, лактозу. Особливе значення надаться декстрану, тому що по цю вдповдно кальцй-фосфорного коефцнта.

ряд з значними адгезивними властивостями, потрбними для фксац Змни поверхневого шару емал виражен менше, у глибших та росту зубно бляшки, цей полсахарид погано розчиняться до длянках, що зумовлено його структурними особливостями (наяв сить стйкий до мкроорганзмв.

нстю велико клькост фторапатитв), а також процесами ремнера Глколз вуглеводв (сахарози, глюкози, фруктози) сприя ло зац, як вдбуваються постйно внаслдок надходження мнераль кальному зменшенню рН на поверхн емал зуба до критичного рвня них компонентв з ротово рдини. Подальше утворення органчних (рН=5,0), що супроводжуться пдвищенням проникност емал кислот на поверхн емал призводить до посилення демнералзац (мал. 27). При тривалому збереженн критичного рвня онв водню поступового збльшення мкропросторв мж кристалами емалевих вдбуваться кислотне розчинення апатитв поверхн в найменш У результат створюються умови для проникнення мкроор ганзмв продуктв метаболзму в мкродефекти емал. При цьому джерело кислотоутворення переноситься всередину само емал. На цьому етап розвитку карозного процесу емал по ширються як уздовж поверхн, так в глибину, утворюючи кону соподбний осередок ураження. Тривале снування длянки демне ралзац призводить до розчинення поверхневого, бльш шару емал з утворенням дефекту. Унаслдок цього клнчно почат ковий карс переходить у поверхневий.

Крм карсогенно д зубно бляшки, важливу роль вдграють чинники, що зумовлюють стйксть або сприйнятливсть до карсу зубв (перенесен супутн хвороби, неповноцнне харчування та н.;

Фруктани (леван) схема 3). Встановлено, що у дорослих та дтей, як перенесли гостр Мал. 27. Процес кислотоутворення внаслдок взамод мж карсогенними нфекцйн хвороби або ж хворють на хрончн хвороби внутршнх бактерями та вуглеводами (сахароза). Переважання процесв демнералзац органв систем, особливо часто виника карс зубв. При цьому емал в раз недостатност локальних механзмв нейтралзац кислот (за СЬ.

1993) Карс зубв у дтей ступнь ураженост карсом не пов'язаний з тими чи ншими особ ливостями перенесено або супутньо хвороби. Для рзних хвороб, що супроводжуються пдвищеною сприйнятливстю до карсу, загаль ним те, що вони характеризуються змнами у стан мунологчно реактивност органзму. - змни полягають насамперед у зниженн клькост та функцонально активност клтинних гуморальних за хисних чинникв як у сироватц кров, так в ротовй Основ ним гуморальним чинником мсцево антинфекцйно резистентност слизово оболонки ротово порожнини зокрема секреторн Вони перешкоджають адгез мкроорганзмв до поверхн сли зово оболонки ротово порожнини, а також до твердих тканин зубв.

Крм того, слини можуть змнювати метаболзм мкроорганзмв, обмежувати утворення колонй, знижувати врулентнсть збудникв нфекц.

Розвиток карсу зубв пов'язують з зменшенням клькост або вдсутнстю у слин. Проте ця точка зору подляться не всма дослдниками. Суперечливсть даних щодо рол в патогенез карсу пов'язана з тим, що система секреторного антитлоутворення лабльна залежить вд багатьох чинникв мсцевого та загального характеру (стать, вк, клматичн умови тощо).

Хрончн хвороби внутршнх органв систем супроводжують ся також змнами фзико-хмчних властивостей слини, зменшенням захисного ремнералзуючого потенцалу.

Стйксть зубв до карсу визначаться також складом власти востями емал. Структура емал як тимчасових, так постйних зубв зумовлються насамперед генетичними чинниками, проте значною мрою залежить вд повноцнност процесв мнералзац емал (як внутршньощелепно, так в ротовй порожнин). Вдомо, що мнера заця тимчасових зубв практично повнстю вдбуваться у внутр шньоутробний перод, тому виршальне значення ма стан здоров'я матер у перод вагтност. На стйксть тимчасових зубв до карсу суттво впливають токсикози вагтних, порушення вуглеводного об мну, хвороби щитоподбно залози, травного тракту, врусн хворо би, хрончна гпокся та н. У тимчасових зубах дтей, як народилися вд матерв з зазначеною патологю у перод вагтност, карс вини ка майже вдразу псля прорзування.

На одонтогенез тимчасових зубв, а отже, на структуру емал Карс зубв у дтей впливають так чинники, як недоношенсть хвороби ново Стйксть зубв до карсу безпосередньо пов'язана з складом народжених дтей 1-го року життя. Результати поляризацйно-оп властивостями слини. У осб, сприйнятливих до карсу, спостер тичного рентгеноструктурного аналзв тимчасових зубв свдчать, гаться зменшення швидкост видлення слини, вдхилення в мне що при фзологчному перебгу вагтност спостергаться повноцн ральному склад та зниження антибактеральних властивостей.

на мнералзаця емал. При токсикозах вагтних (нефропатя, во Подбн змни виявляються в слин при патологчних станах, непов дянка, прееклампся та н.) в емал тимчасових зубв у дтей виявля ноцнному харчуванн та за нших умов, коли зуби пддаються нтен ються окрем длянки з неповноцнною мнералзацю. - длянки сивному ураженню карсом.

збергаються в ранньому дитинств, навть у неушкоджених тимча У дитячй стоматолог послуговуються сових зубах у вигляд гпомнералзованих зон.

загальноприйнятою класифкацю карсу, яка характеризу уражен На мнералзацю постйних зубв у дтей, крм здоров'я матер, ня зубв за характером перебгу, глибиною та локалзацю.

суттво вплива стан здоров'я само дитини, тому що цей процес За локалзацю: фсурний (сагез вдбуваться переважно в перш роки життя дитини. Характер по (сагез пришийковий (сагез поднано вноцннсть харчування, супутн хвороби, функцональний стан трав локалзац (щчно, губно, язиково поверхонь).

ного тракту, вмст фтору в питнй вод нш чинники можуть вдгра II. За глибиною ураження: початковий (сагез поверх вати виршальну роль у формуванн карс-резистентних або сприй невий (сагез середнй (сагез глибокий нятливих до карсу твердих тканин зубв.

(сагез Встановлено (В.Р.Окушко та 1989), що розчиннсть III. За характером клнчного перебгу: гострий (сагез емал зубв залежить вд функцонального стану пульпи, з змнами хрончний (сагез якого пов'язують стйксть зубв до карсу. Так властивост емал, IV. За послдовнстю виникнення: первинний (сагез ргтага);

як значна твердсть низька розчиннсть, забезпечуються лише за вторинний, або рецидивуючий (сагез умови збереження високо функцонально активност пульпи. Мож Поряд з характеристикою карозного ураження в одному окре ливо, що розбжност у функцональному стан пульпи на рзних ета мо взятому зуб (Т.Ф.Виноградова, 1978) оцнювати пах розвитку тимчасових постйних зубв зумовлюють особливост активнсть карозного процесу в органзм в цлому. При цьому автор розвитку перебгу карсу у дтей.

видля три ступеня активност хвороби: Ч компенсований карс;

Функцональна активнсть пульпи значною мрою пов'язана з II Ч субкомпенсований, III Ч декомпенсований (табл. 21).

соматичним станом дитини. Хрончн хвороби внутршнх органв Розподл дтей на групи вдповдно до ступеня активност кар систем органзму можуть призвести до зниження функцонально озного процесу ма важливе значення в органзац стоматологчного активност пульпи, пдвищуючи таким чином сприйнятливсть емал Таблиця Оцнка нтенсивност карозного процесу Т. Ф. Виноградовою, до карсу та зумовлюючи агресивнсть його перебгу.

1978) Слина форму середовище, в якому псля прорзування зуби знаходяться постйно.

Слина викону багато функцй: вона бере участь у процесах са моочищення ротово порожнини зубв;

ма певну буферну мксть, що дозволя нормалзувати рвень рН у ротовй порожнин в його зниження;

перенасиченим розчином щодо вмсту онв кальцю фосфору, а тому джерелом надходження та нших онв до емал, забезпечуючи процеси мнералзац та 132 Карс зубв дтей обслуговування дитячого населення, зокрема пд час проведення са- зуб в. У стад нацйних профлактичних заходв. Слд враховувати, що глибина бло плями, або початкового карсу, при поляризацйнй мкроскоп карсу у дтей умовною величиною, яка залежить не тльки вд виявляться осередок ураження емал у вигляд трикутника, основа розмрв карозно порожнини, а й вд об'му пульпово камери. Чим якого повернена до зовншньо поверхн емал (С.М. 1995;

"молодший" зуб, тим бльший об'м його пульпово камери тим по- мал. 28). У ньому розрзняють чотири зони: Ч поверхнева зона, рвняно глибшим карс. 2-га тло ураження, 3-тя темна зона, 4-та прозора зона.

Прозора розташована найглибше. Це зона гпермнералзо вано емал. У нй пори пустоти розташован вздовж емалевих призм.

Об'м пор у прозорй зон становить 1%, що в 10 разв вище, нж в нтактнй емал.

Темна зона називаться так тому, що не пропуска поляризова не свтло. У нй велика кльксть найдрбнших мкропросторв, за повнених повтрям або газоподбними речовинами, що причиною поглинання поляризованого свтла. Об'м пор у темнй зон стано вить вд 2 до 4%. Вдзначаться втрата кристалчно структури емал.

Ширина темно зони залежить вд нтенсивност процесв ремнера при цьому вона може збльшуватися.

Тло ураження Ч найбльша за об'мом зона з ознаками явно де мнералзац. Об'м пор становить вд 5% на перифер до у центр зони. У нй можуть мстититись бактер, тому що розмр мкропрос торв в емал достатнй для проникнення углиб. Розчинення емал вдбуваться вздовж нй Ретцуса, оскльки простори вздовж них вдносно мало мнералзован.

Поверхнева зона майже не уражена карсом. Об'м у нй не великий порвняно з тлом ураження (менше 5%), а мкрорентге нологчно вона не вдрзняться вд емал.

Поверхня нтактно емал гпермнералзована внаслдок пос тйного контакту з слиною, а пдвищений вмст ону фтору в поверх невому шар емал робить бльш стйкою до карозного ушкоджен ня порвняно з розташованими глибше шарами. Проте прогресуван ня карозного процесу призводить до утворення в поверхневому шар емал конусоподбних дефектв, крзь як бактер можуть надходити Малюнок 28. Поперечний розрз осередка початкового карсу усередину емал.

(за М. 1981).

Численн електронно-мкроскопчн дослдження емал на рзних Ч поверхневий шар;

О Ч тло ураження;

в Ч темна зона;

Ч зона гперм етапах розвитку карозно плями виявили порушення орнтац кри нералзовано емал.

сталв гдроксапатиту, змну форми та розмру, утворення нетипо А Ч вигляд у поляризацйному мкроскоп;

Б Ч схематичне зображення па вих для нормально емал кристалв.

томорфологчних зон в емал.

Карс зубв у дтей При початковому карс спостергаються також змни в пульп Визначальним чинником у здйсненн захисних перетворень у зуба: дезорганзаця шару одонтобластв, змни паросткв гомоге дентин життздатна пульпа з достатнм рвнем та нзаця цитоплазми, а також жиров переродження клтин сполучно кровообгу.

тканини змни позаклтинно речовини пульпи.

У раз повльного перебгу карсу пульпа може вдновлювати При поверхневому середньому карс виявляються деструк демнералзований дентин шляхом ремнералзац нтертубулярно тивн та реактивн змни емал дентину.

го дентину. Дентин, що мстить бльшу кльксть мнеральних речо Емалево-дентинне сполучення найменш стйке до карозного вин порвняно з нтактним, називаться склерозованим. Вн бар' ураження, тому карс у цьому мсц швидко поширються карозне ром для поглиблення карозного процесу, тому що дентинн канальц вогнище в дентин ма вигляд вершиною, спрямова в ньому майже повнстю заблокован.

ною в бк пульпи (С.М. мал. 29). Цим можна поясни Другий тип реагування дентину визначаться при помрному ти швидке поширення карсу в зубах у дтей по площин (так званий прогресуванн карозного процесу. При цьому в дентин мститься площинний карс тимчасових зубв).

значна кльксть чинникв, таких як мкроорганзми, про комплекс реагу на карозне ураження дукти життдяльност, гдролтичн ферменти, залишки бактер посиленням мнералзац дентину з метою блокування дентинних альних клтин, що можуть призводити до дегенерац загибел одон канальцв. Ця реакця результатом посилення функцонально ак тобластв та вдросткв у зон ураження спричинити подразнення тивност одонтобластв у вдповдь на процеси демнералзац. Роз пульпи. Зруйнован дентинн канальц формують так зван мертв рзняють 3 типи реагування дентину на карозний процес: 1) реакця шляхи в дентин. У пульп пд дю речовин, що надходять через на тривалий, повльно прогресуючий процес з низьким рвнем кис шляхи з дентину, утворюються вторинн або так зван замсн одон лотно демнералзац;

2) реакця на помрно-нтенсивний процес;

тобласти (з недиференцйованих мезенхмальних клтин). - клти 3) реакця на активний, швидко прогресуючий карозний процес з ни продукують репаративний (реактивний) дентин з боку пульпи високим рвнем кислотно демнералзац.

вдповдно до карозного осередку (мал. ЗО). Цей дентин вдрзнять Бактеральна бляшка ся вд вторинного дентину, що його продукують одонтобласти пуль пи протягом усього життя. Найчастше структура репаративного ден нфкований карозний дентин тину регулярна аморфна. Дентинн канальц в ньому розташован Дентин з порушеною без певно орнтац.

гстологчною структурою Третй тип реагування дентину виявляться при гострому, швид ко прогресуючому карс з високим рвнем кислотоутворення.

сила д руйнвних чинникв значно перевищу захисн можливост дентину та пульпи, в такому раз неминуче вдбуваться нфкування запалення пульпи.

У дентин карозного зуба розрзняють 5 зон патоморфологч Мал. 29. Схематичне зображення карсу жувально поверхн них змн, як бльш чтко простежуються при повльному прогресу (за С. М. 1995). Емаль на жувальнй поверхн видаться нтакт ванн карсу, тобто при хрончному його перебгу.

ною, тому що карозна порожнина ма точковий вхдний отвр у фсур. У ка Перша зона, розташована найглибше Ч зона нормального ден рознй порожнин мститься велика кльксть стрептококв лактобацил.

тину.У нй дентинн канальц з вдростками одонтобластв, у каналь Верхн шари дентину нфкован ними. Нижн шари дентину ще не нфко цях нема кристалв бактерй.

ван, але значно демнералзован. Затсний (репаративний) дентин почина формуватися вдповдно до зони ураження Карс зубв дтей Друга зона Ч напвпрозорий дентин. Це зона демнералзац нтертубулярного дентину початку формування дуже тонких крис талв у просвт канальцв. Помтн ушкодження вдросткв одонто проте бактерй у канальцях нема.

Третя зона Ч прозорий дентин. Цей шар дентину характери зуться подальшою втратою мнеральних речовин нтертубулярним дентином вдкладенням великих кристалв у просвт канальцв. Вн м'якший порвняно з нтактним дентином. Бактерй нема. Колаге нов волокна збергають свою структуру, тому можливе самовднов лення цього дентину при живй пульп.

Четверта зона Ч це зона дентину з порушеною гстологчною структурою. Характеризуться розширенням викривленням дентин них канальцв, як заповнен великою клькстю мкроорганзмв. У ньому мало мнеральних речовин, а колагенов волокна повнстю зруйнован.

П'ята зона Ч нфкований дентин. Це зона зруйнованого денти ну, просякнутого великою клькстю бактерй. Структура дентину не визначаться, оскльки вдсутн мнеральн речовини колагенов волокна.

При середньому карс вдбуваються певн змни в пульп. Шар одонтобластв стоншений, вакуолзований. Пд електронним мкро скопом в одонтобластах виявляються збльшен мтохондр слаб Мал. ЗО. Схематичне зображення нтактного карозного дентину корозвинена ендоплазматична стка.

(за С. М. 1995).

При глибокому карс, особливо у раз його гострого перебгу, Ч нтактний дентин:

вдсутн зона прозорого (склерозованого) дентину зона нтактного Ч дентин характеризуться широкими дентинними каналь дентину. Дентин дна карозно порожнини значно демнералзований цями, вдсутнстю дентину, слабкою мнералзацю нтер з рзним ступенем дегенеративних змн органчно речовини. При цьо тубулярного дентину;

б Ч у шарах дентину, розташованих дал вд пульпи, му в пульп виявляються значн змни, як багатьма авторами ото дентинн канальц вужч, вони оточен перитубулярним дентином, нтертубу тожнюються з початковими фазами запалення (гперемя пульпи).

лярний дентин рвномрно мнералзований.

Б Ч карозний дентин:

1 Ч зона нормального дентину, що розташований бля пульпи. Характери зуться деяким звуженням дентинних канальцв унаслдок процесв гперм нералзац;

2 Ч зона ушкодженого карозного дентину. Характеризуться втратою мнеральних речовин нтертубулярним та перитубулярним денти ном. Проте бактер в ньому вдсутн. Накопичення кристалв мнеральних речовин вдбуваться у просвт дентинних канальцв. Це зона прозорого ден тину;

3 Ч зона нфкованого карозного дентину. Характеризуться значною клькстю мкроорганзмв у дентинних руйнуванням органчних структур дентину.

Карс зубв у дтей бою та з його ускладненнями, що особливо часто виявляються у раз Клнка, дагностика диференцйна дагностика карсу множинного перебгу захворювання.

тимчасових зубв Карс тимчасових зубв на етап формування кореня характе ризуться швидким переходом в ускладнений. Це У дтей рзного вку карс ма певн особливост зумовлено анатомчними особливостями будови дентину пульпи в перебгу. особливост будови тимчасових зубв, тимчасових зубах у цей перод: широк дентинн канальц, тонкий шар особливост морфолог функцонально активност пульпи на рзних недостатньо мнералзованого дентину над пульпою, значний об'м етапах розвитку, а також стан загально реактивност дитячого порожнини зуба, роги пульпи, що розташован близько до емалево органзму накладають вдбиток на перебг карсу. Клнчн спосте дентинного сполучення. Морфологчно функцонально незрла пуль реження свдчать про те, що перебг карсу в тимчасових зубах тсно па на етап формування тимчасового зуба неспроможна утворювати пов'язаний з стадю розвитку зуба.

склерозований (прозорий) та замсний дентин, як стримують прогресування карозного процесу.

Карс тимчасових зубв на стад формування кореня У фронтальних тимчасових зубах верхньо шелепи, а нод й у молярах карс може розпочинатися у пришийковй длянц. Згодом Передумовою розвитку раннього карсу тимчасових зубв у вн поширються циркулярно, охоплюючи весь зуб. Така форма ка дтей 1-3 рокв порушення процесв структуроутворення твердих рсу дстала назву циркулярно. Розпочавшись на будь-якй длянц тканин тимчасових зубв. Воно може виникнути внаслдок хронч- бля шийки зуба, часто у вигляд крейдоподбно плями, карс швид них загальносоматичних захворювань матер до вагтност, тяжких ко охоплю всю шийку, а потм всю коронку тимчасового зуба. Ура порушень обмну речовин в органзм матер в перод вагтност (ток- ження твердих тканин досить неглибоке, але швидко поширються сикози 1- та 2- половини). Ранн ураження зубв та швидке руй- по площин, уражуючи весь шар емал, який легко вдламуться. По нування часто спостергаються в недоношених дтей, а також у тих, чаткова локалзаця такого процесу переважно на губнй хто перехворв у перш мсяц життя на нфекцйн та нш хвороби поверхн, в окремих випадках Ч на язиковй. Процес може обмежи (рахт, диспепся). тися одню поверхнею тимчасового зуба, але досить часто вн поши рються на поверхн, що призводить до вдлому ко Особливстю клнки карсу тимчасових зубв на стад форму ронки зуба. У щелеп залишаються лише корен тимчасових зубв, вання кореня гострий надзвичайно гострий перебг. Карозн ура пульпа при такому перебгу карсу, як правило, некротизуться. Не ження переважно у пришийковй длянц верхнх рзцв рдко дтей цього вку батьки приводять до стоматолога тод, коли та в борознах перших других тимчасових молярв. Карс швидко вже у длянц фронтальних зубв верхньо прогресу, поширюючись по площин, охоплю стйк до карсу по щелепи з норицями на яснах, грануляцями або видленням гною з верхн зуба (вестибулярну в рзцях, горбки в молярах). Вдзначать них (мал. 6 - див. кольорову вклейку).

ся також швидке руйнування дентину тимчасового зуба внаслдок його слабко мнералзац вдсутност захисних реакцй з боку мор Карс тимчасових молярв у дтей раннього вку (2-3 роки ) фологчно функцонально незрло пульпи.

характеризуться гострим перебгом, локалзуться у борознах по Характерною рисою раннього карсу множиннсть ураження ширються за меж емалево-дентинного сполучення, тобто за глиби тимчасових зубв симетричне розташування карозних дефектв.

ною ураження переважа середнй глибокий карс. Карозна Незважаючи на активний перебг карозного процесу, вн, як нина свтла, кра емал стоншен, легко вдламуються, дентин кароз правило, не супроводжуться суб'ктивними вдчуттями. Це значно но порожнини свтлий, вологий, знматься пластами, весь процес ускладню диференцйну дагностику рзних стадй карсу мж со- не ма тенденц до обмеження.

140 Карс зубв у дтей Карс тимчасових зубв на стад сформованого кореня тами за допомогою екскаватора. На поверхн карс може охоплювати всю поверхню при незначнй глибин. При обла муванн тонких крав емал карозна порожнина може мати й широ Гострий початковий карс Ч це швидкоплинна стадя карсу кий вхдний отвр. Зондування дна стнок карозно порожнини, як тимчасових зубв, тому в клнц дагностуться дуже рдко. Карозн правило, безболсне. Слд пам'ятати, що дан зондування в таких ви плями розташован в мсцях типово локалзац карсу, тобто у фсу падках не завжди об'ктивн, що зумовлено психоемоцйним станом рах, на апроксимальних поверхнях рзцв молярв та у пришийковй дитини пд час кування.

длянц. Проте клнчно карозн плями виявляються найчастше на Хрончний середнй карс локалзуться переважно на апрок вестибулярнй поверхн тимчасових рзцв, тому ц длянки добре симальних поверхнях, рдше Ч на жувальних та пришийковй.

доступн для огляду. Карозна пляма, як правило, вкрита товстим Клнчний перебг ц форми карсу в тимчасових зубах безсимп шаром зубного нальоту, суб'ктивн дан вдсутн, об'ктивно при томний. Скарги можуть бути на наявнсть карозно порожнини або видаленн нальоту висушуванн поверхн видно длянку емал бло затримку мж зубами. Карозна порожнина ма широкий вхдний го кольору, яка втратила блиск. Гострий початковий карс отвр, стнки дно вкрит щльним пгментованим дентином. Зон може набути хрончного або ж перейти в гострий поверхне дування стнок дна безболсне.

вий карс.

нод у соматично здорових дтей виявляються значн площинн Поверхневий карс частше ма гострий перебг наслдком го дефекти твердих тканин (так званий площинний карс) з щльним, строго початкового карсу. Заглиблення карсу в емаль супровод блискучим, гладеньким при зондуванн дентином. Вони розташован жуться виникненням карозного який проте не перетина на жувальнй поверхн тимчасових молярв. Цей стан можна розц емалево-дентинного сполучення. Локалзаця гострого поверхнево нити як призупинений карс (стацонарний карс). Вн може ви го карсу вдповда локалзац карозних плям. Дефекти емал доб никнути внаслдок полпшення загального соматичного здоров'я ди ре помтн при клнчному обстеженн мають вигляд длянок крей тини змн карсогенно ситуац в ротовй порожнин.

доподбно змнено емал з видимим руйнуванням структури. При Глибокий карс на стад сформованого кореня тимчасового зуба зондуванн визначаться шорстка, розм'якшена поверхня. Скарги, як частше ма гострий перебг. Суб'ктивно дти можуть скаржитися правило, вдсутн. Дти старшого вку можуть скаржитись на дю на больов вдчуття внаслдок д механчних або термчних подраз хмчних подразникв (кисле, солодке).

никв.

Хрончний поверхневого карсу тимчасових зубв на Пд час об'ктивного обстеження слд ретельно оглянути при стад сформованого кореня зустрчаться рдко. Характеризуться чинний зуб, звернути увагу на нтенсивнсть карсу, а також визна вдсутнстю суб'ктивних вдчуттв. Виявляться пд час чити з анамнезу стан загально-соматичного здоров'я дитини. Кароз огляду дитини. Карозний дефект ма вигляд темно-коричнево пля на порожнина при гострому карс локалзуться у ме ми з дефектом емал, зондування не спричиня болсних вдчуттв.

жах дентину. глибина в тимчасових зубах менша, Середнй карс. Гострий середнй карс тимчасових зубв Ч одна нж у постйних, що пояснються особли з найпоширенших клнчних форм карсу на етап сформованого востями будови тимчасових зубв.

кореня. Дитина може скаржитися на затримку мж зубами, чут Слд взяти до уваги локалзацю карозно порожнини. При ливсть у раз д хмчних термчних подразникв. нод скарги мо розташуванн карозно порожнини на апроксимальнй поверхн, де жуть бути вдсутн. Пд час об'ктивного обстеження шар твердих тканин досить тонкий вдстань до пульпи незначна, карозна порожнина з вузьким вхдним отвором. Пдрит кра емал розвиток ускладнень карсу вдбуваться швидше. Тому гострий пе мають матовий блий колр. Дентин, що виповню карозну порож ребг карсу з розташуванням карозно порожнини на апрокси нину, свтло-жовтого або жовтого кольору, м'який, знматься плас Карс зубв у дтей мальнй поверхн тимчасового зуба частше ознакою ускладненого типовий хрончний перебг. За глибиною ураження переважа се карсу.

реднй та глибокий карс, досить рдко спостергаться поверхневий У раз активного перебгу карсу в тимчасових зубах не встига карс у вигляд пгментовано плями, яка локалзуться на вестибу вироблятися замсний (репаративний) дентин з боку пульпи, недо- лярнй поверхн тимчасових клв. За локалзацю переважа апрок статньо виражене захисне склерозування в самому дентин. Дентинн симальний карс. (1988), локалзаця канальн залишаються широкими, вдростки одонтобластв швидко карсу на поверхнях тимчасових молярв верхнх руйнуються, заповнюються змшаною бактеральною фло- рзцв спостергаться майже у 60% випадкв, тод як у пришийковй рою, тому незворотн змни в пульп тимчасових зубв можуть спос- длянц вн виявляться лише в 5% хворих.

тергатися при клнчно неглибоких карозних порожнинах. Саме Гострий перебг карсу тимчасових зубв на стад резорбц ко тому дагноз гострого глибокого карсу тимчасових зубв слд вста реня дагностуться рдко , як правило, у дтей з загальними сома новлювати дуже обережно, псля проведення ретельно тичними захворюваннями та зниженою мунною реактивнстю. При но дагностики його з ускладненнями.

цьому скарги на дю подразникв вдсутн.

Хрончний перебг глибокого карсу в тимчасових зубах у дтей Таким чином, перебг карсу тимчасових зубв ма певн зако на стад сформованого кореня зустрчаться не часто. Його можна номрност, що вдповдають стадям розвитку.

дагностувати у соматично здорових дтей з незначною нтенсивн Диференц йна д агностика кар су тимчасових стю карозного процесу. Хрончний карс характеризуться по Якщо дагностика карсу тимчасових зубв вдбуваться, як вльним прогресуванням, утворенням щльного, склерозованого правило, без особливих утруднень, то диференцйна дагностика не дентину внаслдок активзац захисно функц морфологчно зрло ускладненого ускладненого карсу тимчасових зубв Ч надзвичай пульпи. Суб'ктивн скарги при такому перебгу карсу вдсутн. Об но вдповдальне нелегке завдання, що поста перед кожним стома 'ктивно в зуб виявляться карозна порожнина з широким вхдним тологом-педатром. Вк дитини, труднощ контактування, недостат отвором. Карозний дентин щльний, ма темно-коричневий або чор ня класифкаця свох вдчуттв дитиною роблять це завдання нколи ний колр, екскаватором знматься важко, при зондуванн зонд не надзвичайно важким. Саме тому диференцйна дагностика карсу затримуться легко ковза по поверхн.

тимчасових зубв базуться переважно на даних об'ктивного обсте Поряд з гострим хрончним перебгом карсу в тимчасових ження дитини. При цьому звертають увагу на глибину локалзацю зубах у клнц зустрчаються так зван промжн форми мж класич- карозно порожнини, колр консистенцю ураженого дентину, особ ними ознаками гострого хрончного карсу. При цьому спостерга- ливо стан шару дентину на дн карозно порожнини, стан слизово ються помрно виражена декальцинаця пгментаця дентину кар- оболонки ясен перехдно складки длянц карозного зуба.

озних порожнин. Дентин ма жовтувато-коричневе забарвлення, але Для диференцйно дагностики карсу тимчасових зубв роз його консистенця не твердою, як у раз хрончного перебгу.

м'якшений дентин слд повнстю видалити екскаватором або куляс тим бором. Якщо при цьому вдкриться порожнина зуба в межах розм'якшеного дентину, то з'ясувати дагноз неважко. Наявнсть пуль Карс тимчасових зубв на стад резорбц кореня пи, що кровоточить реагу на зондування, пдтверджу безсимптом ний перебг хрончного фброзного пульпту. Якщо зондування спо На стад резорбц кореня тимчасових зубв карс зустрчать лучення карозно порожнини з пульповою камерою безболсне, це ся не часто. У клнц переважно дагностуються ускладнення карсу може свдчити про хрончний гангренозний пульпт або хрончний у вигляд хрончних форм пульпту та перодонтиту. Проте у сома гранулюючий перодонтит. Для цього слд ретельно тично здорових дтей карозний процес у тимчасових зубах може мати оглянути пропальпувати м'як тканини ясен перехдно складки в Карс зубв у дтей длянц ураженого зуба. Наявнсть хоча б незначно гперем пере внаслдок злиття горбкв молярв або премолярв, як формують хдно складки або ж нориць на яснах свдчить про безсимптомний ся мнералзуються окремо. Окрем фрагменти длянки корон перебг перодонтиту тимчасового зуба. Остаточний дагноз встанов ки зуба, що насичуються мнеральними солями, збльшуються, люють рентгенологчного обстеження.

зливаються утворюють дину оклюзйну поверхню зуба. У мсцях з'днання утворюються борозни, складки та ямки.

Товща емалевого покриву в мсц з'днання окремих горбкв Клнка, дагностика, дагностика карсу порвняно незначна дно борозни вдокремлене вд дентину до постйних зубв сить тонким шаром емал (0,5-0,6 мм). На момент прорзування зуба у дитини борозни залишаються найменш мнералзовани Карс постйних зубв у дтей також ма певн особ ми длянками коронки. Затримка у борознах, як у несфор ливост перебгу. Вони пов'язан насамперед з стадю формування мованому зуб глибок широк, призводить до раннього ура постйного мрою Ч з станом здоров'я дитини, що виз ження карсом (мал. У перод сформованого кореня ло нача мунологчну реактивнсть. За частотою ураження -ше мсце калзаця карсу у борознах спостергаться набагато рдше, посдають перш друг постйн моляри нижньо щелепи, 2-му мсц Ч ц сам зуби верхньо щелепи. За ними ураженню пддаються верхн рзц та премоляри. Рдше спостергаться ураження верхнх клв нижнх премолярв. Досить стйк до карозного ураження нижн рзц та кла.

У дтей переважають гостр форми перебгу карсу постйних зубв, що зумовлено як незавершеною мнералзацю твердих тка нин постйних зубв, як щойно прорзалися, так недостатньою за хисною функцю пульпи в перод завершення формування.

Чим менший термн з часу прорзування зуба до його ураження, тим гострший швидший перебг карсу. У перод сформованого коре ня постйного зуба частше, нж гострий, спостергаться промжний хрончний перебг карсу. Це пов'язано як з стаблзацю структу ри емал дентину, так з функцональною зрлстю пульпи, що здат на стримувати швидке поширення карозного процесу шляхом ви роблення замсного прозорого дентину. Гострий перебг карсу у пдлткв, який охоплю велику кльксть постйних зубв, про наявнсть мунодефциту в органзм. Тому обов'язковим ретель не обстеження таких дтей педатрами (гастроентерологом, ендокри нологом та н.;

мал. 7 Ч див.кольорову вклейку).

А Б Локалзаця карозного ураження також пов'язана з стадю фор Мал. 31. Розвиток карсу в длянц фсур (поляризацйна мкроскопя).

мування зуба. У зубах з несформованим коренем карс локал А Ч карс розпочинаться в длянц вхдного отвору у фсуру локалзуться зуться переважно у борознах природних заглибленнях корон лише в межах емал вказано стрлками.

ки. Борозни Ч це длянки емалевого покриву, що утворюються Ч унаслдок ураженя емал на дн фсури карозний процес поширються на дентин Карс зубв у дтей шийковй длянц рзцв, перших постйних молярв, а у дтей 12- поступаючись апроксимальному розташуванню карозних по рокв Ч у длянц шийок клв, премолярв, рдше молярв.

рожнин в усх групах постйних зубв.

Гострий початковий карс частше дагностуться у дтей з III Щодо глибини ураження, то в постйних зубах у дтей можна ступенем активност процесу, що охоплю велику кльксть зубв, виявити вс форми карсу: початковий, поверхневий, середнй гли ли навть ус зуби. Це може свдчити про значн зрушення як у стан бокий. Проте в клнц переважають середнй глибокий карс.

системного, так мсцевого мунтету ротово порожнини, як спосте Початковий карс, або карозна емал ргаються при хрончних захворюваннях внутршнх органв систем зеи клнчно характеризуться змною ко органзму.

льору на обмеженй длянц емал Ч виникненням плями. У дтей пля ма найчастше ма блий матовий колр, рдше коричневий або чор- Дагностику гострого початкового карсу проводять насампе ний. У початковй стад дагностувати карс найчастше можна на ред взуально. Для цього поверхню емал очищують вд зубного на вдкритих поверхнях зубв Ч вестибулярнй та пришийковй. Тому льоту ретельно висушують струменем повтря. Уражена поверхня якщо говорять про початковий карс, або карс у стад плями, ма- емал набува матового вдтнку, що нагаду стан емал псля протрав ють на уваз карс вестибулярно поверхн фронтальних зубв або лювання при робот з композитами.

пришийково поверхн всх нших зубв. Слд ураховувати, що кожнй диференцйно дагностики гострого початкового карсу з карознй порожнин незалежно вд локалзац обов'язково пере некарозними ураженнями твердих тканин (гпоплазя емал, ду початкова стадя у вигляд плями.

роз) найчастше використовують метод зажиттвого (втального) по фарбування за допомогою 2 % водного розчину метиленового Пляму блого кольору розмром бльше нж 1 мм пропонують го. Для цього поверхню емал попередньо очищують, обробляють вважати (Г.Н.Пахомов, 1974) за першу клнчну стадю карсу.

перекисом водню висушують. Зуби золюють вд слини наносять Збльшення розмрв плями супроводжуться не лише збльшенням на них розчин барвника на 2-3 хв. Псля цього барвник змивають площ ураження емал, а й ступенем деструктивних патоморфологч струменем води. Пошкоджен длянки емал при гострому початко вому карс, на вдмну вд гпоплаз та флюорозу, забарвлюються з При блих плямах розмром бльше нж 3 мм патологчний про рзною нтенсивнстю. Оцнюють забарвлення за шкалою.

цес повнстю охоплю шар емал, спричиняючи змни в Як барвник може використовуватись також 0,1% водний розчин ме тинному сполученн навть у дентин. Змни органчних речовин по тиленового червоного.

шкоджено зони суттв.

Розроблено спосб електрометрично дагностики карсу ком Коричнев плями принципово вдрзняються вд блих значни плекс приладв для виявлення початкового карсу не лише на види ми деструктивними змнами органчно речовини емал. При цих ви мих длянках зуба, але у борознах 1983). Спосб грун дах ураження твердих тканин завжди в процес емалево туться на здатност карозних тканин зуба проводити електричний з'днання виявляться реакця (склероз) дентину, що струм рзно величини залежно вд ступеня ураження.

межу з осередком патологчного процесу. Глибина ураження вдпо вда Крм цього, з метою дагностики початкового карсу можна за стосовувати метод стоматоскоп в ультрафолетовому опромненн, Гострий початковий карс у дтей звичайно не скарг.

заснований на ефект люмнесценц твердих тканин зуба: здоров Його виявля кар пд час огляду зубв. Длянка ураження найчас тканини люмнесцюють свтло-зеленим свтлом. Карс сприя зга тше вкрита зубним нальотом, псля видалення якого виявляють санню люмнесценц твердих тканин. Воно тим бльше, чим глибш длянку емал блого кольору, що втратила природний блиск. Повер патологчн змни в структур емал.

хня емал гладенька, нод трохи шорсткувата, але безболсна досить тверда. У постйних зубах плями виявляються в при- Останнм часом для стоматоскопчно дагностики карсу ви Карс зубв у дтей користовують фотополмеризатори, що застосовують для роботи з них борозен, навть за наявност в них пгменту, не слд розцнювати композицйними фотополмерними матералами.

як початковий або поверхневий карс, тому що мнералзована бо Диференцйну дагностику гострого початкового карсу з гпо розна може залишатися стйкою до карсу увесь перод функцону плазю емал (особливо плямисто форми) флюорозом наведено в вання зуба. Пгментовану борозну, в якй зонд не затримуться не табл. 22.

заглиблються, не слд вважати за початковий карс. У борознах до Надзвичайно важко диференцювати гострий початковий фсур сить часто спостергаться стаблзаця карсу, що не потребу плом ний карс постйних зубв недостатню мнералзацю борозен пре бування.

молярв молярв. Основний клнчний метод дослдження Ч зонду Поверхневий карс постйних зубв у дтей виника на мсц бло вання Ч не виявля суттвих вдмнностей, тому що демнералзова або пгментовано плями внаслдок прогресування деструктивних на недостатньо мнералзована емаль однаковою мрою пом'якшена змн в емал. Характеризуться розм'якшенням уражено емал, яка шорстка пд час зондування.

при незначному зусилл видаляться екскаватором. У бльшост дтей У перод сформованого кореня постйного зуба борозни найчас на цй стад патологчного процесу няких скарг не спостергаться.

тше пгментован, тому правильна оцнка мнералзац та дагнос Окрем з них скаржаться на короткочасний бль вд хмчних подраз тика початкового карсу Ч вдповдальне завдання для стоматоло никв Ч га-педатра. При цьому слд ураховувати, що бльшсть мнералзова Якщо у раз екскавац емал оголився дентин, тобто зруйноване сполучення, то такий карс слд вважати за се Таблиця 22. Диференцйно-дагностичн ознаки гострого початкового карсу, гпоплаз емал та флюорозу реднй.

Клнчно поверхневий карс виявляться пд час огляду по верхн зуба (змни кольору емал) та пд час зондування: рзко вира жена шорстксть, затримка зонда, дефекти емал.

Диференцйну дагностику гострого поверхневого карсу слд проводити з гострим початковим та середнм карсом, комрковою формою системно або мсцево гпоплаз емал, а також з ерозивною формою флюорозу. Гострий поверхневий карс вдрзняться гострого початкового повним руйнуванням поверхневого шару заг либленням патологчного процесу в емаль. На вдмну вд гострого, середнього карсу гострий поверхневий характеризуться збережен ням цлост емалево-дентинного сполучення, яке при середньому карс завжди руйнуться. При середньому карс порожнина заг либлються в дентин, зондування емалево-дентинного сполучення у раз гострого перебгу спричиня бль.

Комркова форма гпоплаз емал вдрзняться вд початкового карсу множиннстю дефектв симетричнстю розташування.

Ознак гперестез не спостергаться. Гпопластичний дефект харак теризуться правильними сферичними контурами, кра яких зглад жен. Дно такого дефекту завжди гладеньке блискуче.

Мсцева гпоплазя емал (зуб Турнера), на вдмну вд поверх Карс зубв дтей невого карсу, характеризуться дефектом емал неправильно фор а також з хрончним перодонтитом. Пд час диференцювання гос ми, досить часто пгментованим, що розташований на горбках пре трого середнього глибокого карсу слд звертати увагу на глибину молярв або на рзальному кра фронтальних зубв. Дно такого де карозно порожнини псля препарування. При цьому слд врахову фекту утворене тонким шаром емал або склерозованого дентину. Це вати, що в постйних зубах з несформованим коренем об'м пульпи ураження зубв вдносно рано ускладнються карсом.

вдносно бльший, тому карозна порожнина при вдносно меншй Ерозивна форма ендемчного флюорозу, поверхневий карс, глибин може розташовуватись ближче до пульпи. Гострий глибо характеризуться дефектом у межах емал. Проте при флюороз де кий карс вдрзняться бльшою чутливстю зуба до термчних фекти емал можуть бути розташован на будь-якй поверхн зуба, в механчних подразникв. Вд холодного в зуб, ураженому гострим гли тому числ на стйкй до карсу. Карозний процес у таких дефектах боким карсом, виника бль, що швидко мина псля усунення под практично не спостергаться. Оскльки ерозивна форма флюорозу разника. Зондування досить тонкого дна карозно порожнини у раз виника у раз вживання питно води з високим вмстом фтору гострого глибокого карсу чутливе через близьке розташування пуль (З мг/л бльше), то ознаки флюорозу виявлятимуться у бльшост пи, в той час як при гострому середньому карс бльш чутливими до дтей, як мешкають у даному регон.

зондування стнки карозно порожнини.

Середнй карс постйних зубв у дтей дагностуться найчаст Хрончний середнй карс у дтей нод доводиться диференц ше. За ц форми карозного процесу порушуться цлсть емалево ювати з хрончною формою перодонтиту. Особливстю перебгу пе дентинного сполучення, однак над пульповою камерою збергаться родонтиту у дтей може бути його розвиток при закритй порожнин досить товстий шар незмненого дентину. У бльшост дтей ця фор зуба. Це однаковою мрою стосуться тимчасових, постйних зубв.

ма карсу постйних зубв скарг не виклика, тому дагностуться, При диференцюванн звертають увагу на колр зуба, а також реак як правило, пд час санац ротово порожнини або огляду зубв ка цю дитини пд час препарування карозно порожнини (якщо воно рем-стоматологом.

Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 |   ...   | 8 |    Книги, научные публикации