Книги, научные публикации Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 | 8 |

Мнстерство охорони здоров'я Украни Нацональний медичний унверситет м. акад. О.О.Богомольця Терапевтична стоматологя дитячого вку За редакцю професора Л.О. Хоменко КИпВ "Книга плюс" 1999 ББК ...

-- [ Страница 8 ] --

губв. Якщо хвороба трива значний перод, то губи збльшуються в об'м. При натискуванн на губи з залоз видляться секрет у виг- Хвороба контагозна. Якщо приднуться повторна стафлоко 510 До роздлу "Розвиток тимчасових постйних зубв" кова нфекця, розвиваться вульгарне мпетиго. При цьому вмст флктени жовтий, на мсц утворються жовто-коричнева крка.

мнетиго супроводжуться нтенсивним свербежем.

Для з'ясування дагнозу потрбно здйснити бактерологчне дослдження матералу з уражених длянок.

Л кування залежить вд результатв дос дження. Антибактеральне кування здйснються разом з сана цю ротово порожнини загальноггнчними заходами. Для цього використовують антиботики (мазь крем гентамцину сульфату, нмент синтомцину, маз стрептоцидову, фурацилнову, ривано лову та таку, що мстить оксид цинку).

Для кування подерм, гнйних процесв на шкр лиця, доцльно використовувати 2% водний спиртовий розчин брилан тового зеленого.

Мал. . Зачаток тимчасового зуба в перод диференцювання (плоду людини 3, Симптоматичн хейлти мс): 1 Ч ептелй ротово порожнини ;

2 Ч зубна пластинка;

З Ч пульпа емале вого органа;

4 Ч внутршн емалев клтини;

5 Ч зовншн клтини емалевого орга Атопчний хейлт. Атопчний хейлт ма хрончний перебг, роз н а ;

виваться як симптом дерматозу або дифузного нейро 6 Ч шар 7 зубний сосочок;

8 Ч край емалевого органа;

9 Ч дермту.

стнка кстково альвеоли (до с.8) розвитку хвороби велике значення мають чин ники, що зумовлюють схильнсть до атопчно алерг. Може подну ватися з бронхальною астмою, алергчним ринтом. У дтей молод шого вку в патогенез нейродермту важливу роль вдграють алмен тарн порушення. Ферментативна недостатнсть шлунка кишок про являться дисбактерозом, дискнезю жовчних шляхв, спазма тичним станом можливим розвитком атончного хейлту.

З анамнезу виявляться, що в дитини спостергаються алергчн реакц на окрем карськ засоби, деяк харчов продукти та Заго стрення хейлту виника в оснньо-зимовий ултку Ч ремся.

У вц 19 Ч20 рокв можливе самовилковування.

К л н к На червонй облямвц губв шкр, приляга до не, в кутах рота виявляться еритема з чткою межею, набряк. На цй длянц можуть з'являтися розчоси, крочки. Псля затихання гострого запального процесу спостергаться хензаця губв, яка характери- Мал. 2. Зачаток тимчасового рзця в перод гстогенезу (плоду людини 5 Ч адамантобласти;

2 Ч емаль;

З Ч ептелй ротово порожнини;

зуться рзким ущльненням шкри, посиленням малюнка пору 4 Ч дентин;

5 шар одонтобластв;

6 Ч кровоносн судини зубного мшечка;

шенням пгментац. При цьому червона облямвка губв нфльтро 7 Ч зубний с.9) До роздлу "Методи обстеження при стоматологчних захворюваннях у дтей" Мал. 5. Постйний прикус. 1 спввдношення зубв верхньо та нижньо щелеп у фронтальнй длянц;

2 - зубна дуга верхньо щелепи;

З зубна дуга нижньо щелепи (до с.68) До роздлу "Карс зубв у дтей" Мал. 3. Тимчасовий прикус. Мал. 4. Змнний прикус.

спввдношення зубв верхньо та 1 Ч спввдношення зубв верхньо та нижньо щелеп у фронтальнй нижньо щелеп у фронтальнй Мал. 7. Декомпенсована форма Мал. 6. Множинний ускладнений длянц;

2 зубна дуга верхньо длянц;

2Ч зубна дуга верхньо ще карсу постйних зубв (до карс тимчасових зубв у дитини лепи;

3~ зубна дуга нижньо щеле раннього вку (до дуга нижньо щелепи пи (до с.67) (до с.67) До роздлу ураження зубв" До роздлу "Пульпт тимчасових постйних Мал. 8. Системна гпоплазя емал Мал. 9. Мсцева гпоплазя постйних постйних зубв, що виникла у рзцв верхньо щелепи, що виникла Мал. 13. Хрончний гпертрофчний пульпт в тимчасовому зуб: Ч вигляд ни внаслдок тяжкого перебгу кору внаслдок травми тимчасових рзцв у дворчному вц (до с.228) у ротовй порожнин;

б Ч морфологя полпа пульпи (до с.259) (до с.230) До роздлу тимчасових постйних зубв" Мал. 10. Забарвлення тимчасових Мал. нтенсивне забарвлення пос зубв унаслдок кування матер тет тйних зубв у жовтий колр унаслдок рациклном у перод вагтност кування дитини тетрациклном "тет (до рациклнов" зуби) (до с.231) Мал. 12. Недосконалий дентиногенез у дитини 4 рокв. Вдзначаться ран ня втрата емал (до с.237) Мал. 14. Кольорове маркрування ендодонтичних нструментв (до с.342) До роздлу "Хвороби пародонта у дтей" Мал.15. Пофарбування зубного нальоту еритрозином с.393) Мал. 18. Хрончний катаральний гнгвт (до с.404) Мал. 16. Неправильне прикрплення вуздечок губв ( а, та язика (в) (до Мал. 20. Гпертрофчний гнгвт, Мал. 19. Гострий катаральний гнгвт:

а гранулююча форма. ступнь;

1 Ч до кування;

2Ч на етап куван Гострий катаральний гнгвт: а Ч локалзований;

генералзова ступнь;

ступнь (до с.407) ня;

3 - псля кування (до с.405) ний (до с.403) а Мал. 21. Гострий виразковий гнгвт: а Мал. 23. Ураження тканин пародонта при перодичнй нейтропен:

легкий ступнь;

б Ч середньо тяжкий ступнь (до с.409) а Ч клнчна характеристика;

б Ч утворення лакун у комрковому вдрост ку в длянц тимчасових молярв (до с.422) Мал. 24. Прогресуюча деструкця альвеолярного вдростка лакунарного типу в длянц тимчасових молярв при хвороб с.425) Мал. 22. Ураження тканин пародонта при цукровому дабет у дтей 12 рокв:

а, б Ч клнчна характеристика;

в Ч на рентгенограм Ч вертикальна резор бця комркового вдростка;

г Ч вертикальна резорбця комркового вдро а стка з утворенням лакун у длянц 65|6 зубв;

ортопантомограма (до с.420) Мал. 25. Синдром а Ч генералзований пародонтит;

Ч кератодермя рук (до с.427) До роздлу "Хвороби слизово оболонки ротово порожнини у дтей" ;

Мал. 26. Ерозивно-виразков уражен Мал. 27. Гострий герпетичний стома ня щоки внаслдок ортодонтичного тит форма). Ероз на Мал. 31. Кр: а Ч на слизовй оболонц щоки плями кування (до с.437) слизовй оболонц ясен на тл вира Коплка;

б Ч висип на шкр обличчя (до с.453) жено гперем (до с.443) а Мал. 32. нфекцйний мононуклеоз: а Ч некротичн змни на мигдаликах;

б Ч петехальний висип на пднебнн (до с.454) Мал.28. Гострий герпетичний сто Мал. 29. герпетичний матит (тяжка форма). Численн стоматит. Згрупован пухирц на чер ероз на слизовй оболонц щоки, вонй облямвц губв (до с.446) язика, губв. Виразково - некротич ний гнгвт (до с.443) Мал. ЗО. Коксакврусний стоматит (герпетична ангна). Ероз на м'якому Мал. 34. кандидоз.

Мал. 33. Скарлатина. "Малиновий" пднебнн. Слизова оболонка м'якого пднебння гперемйована (до с.448) Налт на спинц язика (до с.464) язик (до с.458) Мал. 38. Гострий лейкоз. Гпертро фя ясенних сосочкв(до с.485) Мал. 39. Гострий лейкоз. нфльтра ця ясен у длянц пднебнно по верхн верхнх молярв (до с.485) Мал. 40. Вигляд ясен при гострому мфобластному лейкоз (до с.485) Мал. 35. Багатоформна ексудативна еритема: а Ч загальний вигляд дитини;

6 Ч на червонй облямвц губв;

в Ч геморагчн крки та ероз на червонй облямвц нижньо губи;

г Ч плями у вигляд "кокард" на шкр (до с.470) Мал. 36. Хрончний рецидивуючий Мал. 37. Гострий лейкоз. Крововили Ектодермальна дисплазя: Ч конусоподбн зуби;

б Ч загальний афтозний стоматит. Афта на сли ви на слизовй оболонц щоки зовй оболонц язика (до с.473) вигляд дитини (до с.495) (до с.485) Мал. 42. Мкробний хейлт. Ураження червоно облямвки губв шкри обличчя (до Мал. 43. Макрохейлт. Стовщення верхньо губи (до с.516) Мал. 44. Макрохейлт. Нервномрне стовщення губв (до с.516) Хвороби слизово оболонки ротово порожнини у дтей вана, губа може збльшуватись у розмр, виявляться посилення малюнка. Характерними дрбн радальн борозенки на червонй облямвц, тонк лусочки. У кутах рота нфльтраця, трщини, сухсть шкри, лущення.

Найчастше уражуться шкра на щоках, лоб, ктьових пдко нних складках. Вона суха, гперемйована, хензована, на нй ба гато екскорацй (подряпин), крок. нтенсивний свербж супровод жуться ексудативними проявами у вигляд набряку Дифе р е нц а л ь на Атопчний хейлт потрбно диференцювати з ексфолативним, контактним, алергчним метеорологчним. Допомагають у дагностиц дан анамнезу, локал заця ураження, наявнсть хензац губв.

Л кування ма поднувати загальн мсцев заходи. Прово диться неспецифчне гпосенсиблзувальне кування протигстам препаратами втамнами. В окремих хворих ефективне ку вання гстаглобулном (4Ч6 н'кцй пдшкрно 2 рази на тиждень).

У раз тяжкого перебгу хвороби призначають кортикостероди (дтям 8Ч14 рокв по 10Ч Мсцево використовують маз з кортикостеродами (2Ч3 рази на добу), антибактеральн протизапальн засоби. При значних нфльтрац та хензац рекомендуються маз, що мстять вд 3 до 10% нафталану, срки. Доцльно вилучити з уживання вуглеводи, гостр страви. Для профлактики рецидивв хейлту рекомендуться тривале перебування дитини в умовах пвдня.

Екзематозний хейлт. Екзематозний хейлт симптомом гене ралзовано хвороби екземи. Екзема Ч це хрончна рецидивуюча хвороба шкри, яка ма нейроалергчний генез.

Важливе значення мають мкробн алергени, а також харчов, хмчн, медикаментозн. Патологчн змни рзних органв систем у дтей чинниками ризику, що спричиняють утво рення екзо- ендоалергенв.

Екзематозний хейлт розвиваться частше у дтей 4Ч6 рокв з порушенням архтектонки губв, при неправильному прикус, шкдливй звичц облизувати губи. Шкра хворих на екзему чутлива до впливу рзних хмчних речовин, з якими ранше контакту не було.

Це зумовлено порушенням функцонального стану рецепторв шкри внаслдок утворення автоалергенв при розвитку екземи.

33 Ч Хвороби слизово оболонки ротово порожнини у дтей Розрзняють гостру хрончну екзему губв.

лежить вд виявлення та квдац впливу на органзм дитини алер гострого екзематозного хейлту характерн гперемя, набряк губв, генв, що спричиняють екзематозний процес.

потм виникнення маленьких вузликв, що швидко перетворюються Методи неспецифчного патогенетичного кування включають на пухирц. Пухирц зливаються мж собою, лопаються мокнуть з гпосенсиблзувальн засоби, втамнн препарати, дту з виключен утворенням крок, нод масивних. Найчастше процес локалзуться ням харчових алергенв зменшенням клькост вуглеводв.

на обох губах прилеглй до них шкр.

За тяжких форм екземи призначають кортикостероди (дтям 8Ч При хрончному екзематозному хейлт червона облямвка губв 14 рокв по 10Ч15 мг / добу).

шкра ущльнен внаслдок запально нфльтрац. На цьому тл Мсцеве кування при гострому або загостреному перебгу хво мсцями розташовуються вузлики, везикули, крки. На червонй об роби передбача використання маз на стероднй основ: оксикорту лямвц нердко утворюються болюч трщини, кров'янист крочки.

у вигляд аерозолю, лориндену С, трамцинолону, дексаметазону.

нод, коли червона облямвка легко вдокремлюються Псля зменшення гперем, набряку тканин призначають 2Ч5% срко зроговл лусочки.

дгтярну мазь, 2% борно-дгтярну, 10Ч20% нафталанну. Ефективн Екзематозний хейлт також змазування губв, особливо на нч, натуральними жирами або потрбно диференцювати з контактним алергчним хей- мазями рослинного походження (календула, н.), сол том. Контактний алергчний хейлт ма мономорфний характер, косерилом.

зника псля усунення контакту з алергеном. Диференцальна даг У реаблтац хворих важливу роль вдграють санаця ротово ностика з атопчним хейлтом наведена в табл.47. порожнини, санаторно-курортне кування диспансеризаця. За пе Л кування при екзематозному хейлт потрбно проводити род диспансеризац потрбно проводити огляд дитини, контролю спльно з карем-педатром або алергологом. Ефективнсть його за- вати характер змикання губв дихання, призначати могмнастику з метою пдтримання правильного тонусу колового м'яза рота.

Диференцйно-дагностичн ознаки екзематозного та атопчного хейлту Макрохейлт (синдром Мелькерсона Ч Розенталя). Макро хейлт Ч це хрончний рецидивуючий патологчний процес, який ха рактеризуться трьома симптомами: макрохейлтом, борозенчастим язиком паралчем лицевого нерва.

Хвороба частше виника пд впливом нфекцй но-алергзувального компонента. Важливу роль у патогенез вдгра порушення мкроциркуляц кров мфи в тканинах губв пд впли вом вогнищ фокально нфекц Ч хрончних одонтогенних процесв, хвороб ЛОР-органв, герпесу та грипу. У дтей можливою причиною природжена аномаля мфатичних судин. Хвороба може виникну ти у дитини в будь-якому Найчастше хвороба починаться раптово. Упро довж деклькох годин набряка одна губа або обидв. На початку хво роби набряк частково зника через клька годин або днв, залишать ся дещо ущльнена длянка шкри, пдшкрно жирово клтковини.

Набряк рецидиву з рзною частотою, потм залишаться постйним.

Стовщення губв може бути рзного ступеня. нод набряк настльки Хвороби слизово оболонки ротово порожнини у дтей великий, що губи збльшуються в об'м в деклька разв порвняно з Загальне кування залежить вд вку дитини, ступеня тяжкост нормальними розмрами. Стовщення губв нервномрне, часто один хвороби. Воно передбача призначення кортикостеродв (преднзо бк бльший за нший. В окремих хворих край губи вивертаться у лону) у дозах вдповдно до вку дитини, антиботикв широкого спек вигляд хоботка вдста вд зубв. На губах можуть утворюватися тра д, антигстамнних препаратв.

трщини, лусочки. Шкра у длянц набряку блда, нод (в раз тяж Для мсцевого кування потрбно електрофо кого перебгу процесу) з цанотичним вдтнком. Пд час пальпац рез гепарину, дази, грязе- парафнолкування, кування з викор вдчуваться щльний м'який або щльний еластичний набряк. При ристанням методу контрастних температур, нанесення на уражен натисканн пальцями або нструментом заглиблення не утворють длянки гепарину з Лкарев треба контролювати харак ся. нод набряк поширються на щоки, один або обидва боки лиця, тер змикання губв, дихання. Якщо дитина не диха носом, потрбно ясна, тверде пднебння, язик, нс. Особливстю набряку його дина обстежити в оториноларинголога. При порушенн архтектонки мка Ч збльшення або зменшення 43,44 Ч див. кольорову вклей губв призначають курс дихально гмнастики тривалстю хв ку).

на добу з використанням рзних вправ.

Патоморфологчно у бльшост хворих виявляться неспециф Поряд з цим обов'язковим проведення масажу чна мфо-гстоцитарна нфльтраця.

губв. Простими вправами мотерап : 1) надування повтря за ниж нод хвороба клнчно проявляться лише макрохейлтом. Дру ню губу;

2) надування право та во щк по черз;

3) утворення "хо гий симптом паралч лицевого нерва Ч спостергаться не завжди.

ботка" та його перемщення з боку на бк, знизу догори навпаки при Його виникненню часто передують головний бль, змни у видленн щльно змкнених зубах.

слини, однобчна вазомоторна ринопатя. Псля цього швидко роз з рзних видв масажу ефективним розминання губв протя виваться паралч лицевого нерва. Вн однобчний, характеризуть гом хв.

ся втратою тонусу м'язв уражено половини лиця, розширенням Так курси кування проводять упродовж 1Ч1,5 мс повторю очно щлини, опущенням кута рота. У бльшост хворих паралч ли ють через 2Ч3 мс.

цевого нерва поступово зника, проте залишаться схильнсть до його повторного виникнення.

Хрончна трщина губи Третм симптомом хвороби борозенчастий язик. Виявляються набряк язика, його нервномрне стовщення, виникають складки.

Хрончна трщина на губ виника у дтей рзного За наявност у хворого трьох симптомв хворо вку внаслдок недотримання ггни ротово порожнини губв, на би дагностика синдрому Мелькерсона Ч Розенталя не складною.

явност у дитини шкдливих звичок закушувати або облизувати губи.

Макрохейлт потрбно диференцювати з набряком Квнке, який У патогенез хрончно трщини певну роль вдгра гповтамноз гру швидко зника псля вживання препаратв. Слд пи В ретинолу. Хвороба може виникати у дтей з пдвищеною чут вдзначити повне зникнення набряку псля закнчення нападу хво ливстю нервово системи.

роби.

Виника одинична, рзна за глибиною нйна болю Кожну дитину слд ретельно обстежити ча трщина, яка частше виявляться в центральнй частин червоно виявлення патологчного стану, що зумовлю розвиток хвороби. Важ облямвки нижньо губи, нод збоку вд центра не переходить на ливу роль вдгра дагностика вогнища нфекц, особливо в щелеп шкру.

но-лицевй Патоморфологчно виявляться хрончне запалення з Лкування обов'язково ма бути загальним мсцевим. Його по гперпластичним розростанням ептелю.

трбно розпочинати на раннх стадях хвороби.

Л ку в а ння. Для ефективност кування завжди потрбно Хвороби слизово оболонки ротово порожнини у дтей з'ясувати причину хвороби. Рекомендують мсцевоептелзуюч за перебудова судин пдвищення проникност тип ура соби (шипшинова оля, каротолн, ретинол, маз рослинного поход ження).

ження, природн ол та жири), захисн плвки.

До хрончних стоматогенних вогнищевозумовлених хвороб на лежать хрончний перодонтит, пульпт, навколокоренева фолку лярна ксти, карс зубв, зуби, хрончн хвороби крайово Стоматогенне вогнище нфекц та го пародонта слизово оболонки ротово порожнини (гнгвт, паро вогнищевозумовлен хвороби донтит), гайморит, зубн вдкладення.

У дтей наявн анатомчн передумови розвитку хрончного за пального вогнища. Розвинена стка судин пульпи, перодонта, кстко За наявност стоматогенного вогнища нфекц патологчний во тканини комрки та глибокого шару ясен, як мають анастомози, процес у будь-якому орган або будь-якй систем перебува в патоге нетичному зв'язку з хрончним, нод прихованим запальним проце- спричиняють всмоктування нфекцйного токсичного матералу.

сом у ротовй порожнин. Мкроби, продукти Лмфатичн судини ротово порожнини сполучаються з мфатич розпаду тканинних елементв, як у вогнищ нфекц, спричиняють ними вузлами пдщелепно длянки длянки пдборддя.

сенсиблзацю органзму створюють вогнище подраз Ротова порожнина новонародженого тльки деклька годин нення нервових рецепторв. Вогнище нфекц може зумовити особ вльна вд мкробв. З вком кльксть мкрофлори в ротовй порож ливий тип реакц органзму Ч сепсис.

нин значно збльшуться. Це вдбуваться через те, що в ротовй по рожнин багато ретенцйних длянок, в яких затримуються мкро Сепсис загальна неспецифчна нфекцйна хвороба, яка вини органзми: карозн порожнини, складки слизово оболонки, мкро ка в умовах порушення реактивност органзму, якщо з мсцевого пори трщини емал. Пульпа в стад некрозу мстить анаеробну вогнища нфекц постйно або перодично проникають у кровоносне мкрофлору стрептококи групи Б), гемолтичн русло рзн мкроорганзми та токсини. Згдно з клнчним пере стрептококи груп Р, бактероди, спрохети, актиномцети, вбро бгом, розрзняють блискавичний, гострий, пдгострий, хрончний ни, патогенн стафлококи.

рецидивуючий сепсис. Залежно вд локалзац первинного вогнища нфекц сепсис може бути одонтогенний (стоматогенний), отоген- У раз хрончного перодонтиту важливу роль вдгра стрепто ний, риногенний, тонзилярний, урогенний та н. Змни реактивност кокова анаеробна флора пентострептококи (к.В.Боровський, органзму, зумовлен вогнищем нфекц, бльшсть клнциств пов'я- В.К.Леонтьв, 1991). У дтей з хрончними процесами в перодонт зують з первинним мунологчним зрушенням. Патогенетичний виявлено асоцац мкроорганзмв, при карс Ч кокову флору вплив хрончно нфекц на функцю рзних органв систем рзно- тиапз та н.).

бчний. Це з пдвищенням судинно проникност, вплив Джерелом ротового сепсису можуть бути вогнища на центральну нервову систему, ендокринн органи та процеси об нфекц як в постйних, так в тимчасових зубах. Дти, як мають у мну, рефлекторн порушення, ротовй порожнин хрончн вогнища нфекц, часто блд, швидко стомлюються, скаржаться на головний бль. У них може спостерга Вогнище нфекц в ротовй порожнин Ч це джерело гетеросен тися тривала субфебрильна температура. Встановлено тсний вза сиблзац (мкробно, карсько) та органзму мозв'язок стоматогенного вогнища нфекц у дтей з ревмокардитом, (к.В.Боровський спвавт., 1988). Так, при ревматизм, як при нших полартритом, нефритом, спондилтом, ритом, ридоциклтом, пло системних хворобах, зумовлених зв'язком стоматогенно нфекц з нефритом, бронхтом, бронхальною астмою, екземою. Наявнсть цих ураженням серця, в основ патогенезу патологчних змн лежить ав хвороб у дитини ставить перед стоматологом-педатром завдання механзм. У патогенез змн при неревматодному мо свочасно дагностики кування такого стану.

кардит з стоматогенним вогнищем нфекц переважа алергчна лючення Ч санацю ротово порожнини, дарсонвалзацю вогнища При хрончнй стоматогеннй нфекц у дтей спостергаються протягом 5 хв, псля чого можливе пдвищення температури тла, а так симптоми: адинамя, втрата апетиту, поганий сон, збльшення також змни картини кров;

електротест Ч вплив постйного регонарних мфатичних вузлв, змна клнчно картини кров Ч лей електричного струму силою на шкру длянки вогнища, який копеня, мфоцитоз, моноцитоз, еозинофля, еритропеня, ШОЕ спричиня виникнення рзко обмеженого почервонння, вдчуття мм/год вище. Зменшуться кльксть Т- В-лмфоцитв, проперди поколювання.

ну, комплементу зоциму в слин кров. Паралельно збльшуться поляга в усуненн стоматогенного вогнища вмст муноглобулнв класв А, М С, що свдчить про активнсть нфекц. Консервативне кування залежить вд нозологчно фор гуморально ланки специфчного мунтету, але водночас не виклю ми хвороби передбача кування карсу та його ускладнень, хво ча можливост розвитку автомунних розладв у патогенетичному роб тканин пародонта, слизово оболонки ротово порожнини. Якщо перебгу хвороби.

консервативне кування неможливе або цього потребу мунологч Зв'язок мж хворобами внутршнх органв ротовим сепсисом ний стан хворого, зуб видаляють. У дтей цю операцю слд здйсню не завжди виявляться. Розрзняють (. Г. Лукомський) 3 типи тако вати з урахуванням загального стану, перебгу основно хвороби. У го зв'язку: )стоматогенне нфекцйне вогнище вдгра провдну роль гострий перод хвороби видалення зуба протипоказане, а квдаця у клнчнй картин хвороби причиною виникнення;

2) д пара вогнища проводиться псля застосування антиботикв широкого лельно з основною хворобою;

3) вдсутнсть зв'язку стоматогенного спектра д. Загальне кування передбача гпосенсиблзувальну, нфекцйного вогнища з загальним станом органзму. Г.Д.Овруць протизапальну загальнозмцнювальну терапю.

кий видля 4 групи хвороб, пов'язаних з стоматогенним вогнищем:

1) нфекцйно-алергчн стрептококового походження (неспецифч ний мокардит, нефрит, кон'юнктивт);

2) автоалергчн (ревматизм, ревматодний артрит, склеродермя);

3) зумовлен сенсиблзацю карськими засобами (бронхт, бронхальна астма, ринт, васкулт, каплярит тощо);

4) пов'язан з пригнченням неспецифчно резис тентност органзму внаслдок тривалого впливу вогнища (затяжн хвороби нервово системи, травного каналу, печнки).

Д аг ностика. Потрбно враховувати два завдання ц про блеми Ч дагностику загально хвороби виявлення вогнища нфекц.

Для виявлення хрончного стоматогенного вогнища нфекц потрбно здйснити ретельне обстеження ротово порожнини. Виявляють стан зруйнованих депульпованих зубв, життздатнсть пульпи, прово дять рентгенологчне обстеження зубв з запломбованими корене вими каналами, приносових пазух, визначають стан регонарних мфатичних вузлв, зубо-ясенних кишень, проводять клнчне дос дження кров, мунологчне обстеження.

Для дагностики стоматогенного вогнища нфекц використо вують понад 20 теств. У клнчнй практиц частше застосовують на ступне: провокацйну пробу з навантаженням на вогнище можливо нфекц (масаж, активне жування, УВЧ опромнення);

пробу вик Макеева И.М. зубов композитними Список тератури М.: Стоматология, 1997. - 72 с.

А.И., Руденко М.М. слизистой оболочки полости рта. - К.: Здоров"я, 1978.-70 с.

БалипВ.Н.,ИорданишвилиА.К.,КовалевскийА.М. Практическая - СПб.:

Марченко А.И., Е.Ф., ТА. в стоматологии. - К.: Здо 1995. - 255 с.

1986. - 200 с.

Бапчеко Г.В. Сочетаннье слизистой нолости рта и внутренних - с.

Марченко А.И., Е.Ф., Солнцева ТА. Леченис в терапевти ЮА. система при ческой стоматологии. - К.: 1986.

с.

Профилактика стоматологических заболеваний. А.В. - К.: Книга 1998. - школа, 1990. - 158 с.

168 с.

И.А., ЗА., О.В., Кадькало АА. материаль в Боровский В.С. Биология рта. - 1991. - 304 с. терапевтической стоматологии (их строение, свойства, - К: 1996. - 64 с.

Е.В., В.С, Л.Н. сто Николишин А.К. материаль. - Полтава:

матология. - М.:Медиципа, 1998. - 736 с.

ПМИ, 1996. - 56 с.

Николишин А.К. Современная практического - Полтава: ПМИ, 1997. Боровский - М.:Мсдицина, 1997 - 64 с.

112с.

Виноградова Т.Ф. Стоматология детского возраста. - 1987.-525 с.

Новик И.И. Заболсвания зубов и слизистой оболочки полости рта у - К.: Здоров"я, Виноградова Т.Ф., Максимова О.П. Заболсвания и слизистой нолости 1971.

ртаудетей. - 1983.-208 с.

Хвороби слизово оболонки порожнини рота. - Кив, 1969.

Виноградова Т.Ф. детей у стоматолога. - 1988.-225 с.

Овруцкий ГД., Марченко НА. Иммунология кариеса зубов. - К.: Здоров"я, Гернер М.М., Нападов М.А., Д.М.

1991.-96 с.

- К.: Здоров"я, 1985. - 128 с.

Патерсон Р., Ваммс А., Саундерс Н., Питтс Н. концепции в и Л.П. Прикус у детей. - Полтава: ПМУ, 1995. - 232 с.

лечении кариеса фиссур: Обзор клинических методов и материалов. - М.:

М.И. пораження зуба. - 1985.-172 с.

1995.-80 с.

Вишняк А.М. детского возраста. Г.Н. Псрвичная профилактика в стоматологии. - М.: Медицина, 1982.-238 с.

К.: Здоров"я, с.

Разумеева Удовицкая Е.В., Букреева Н.Н. Первичная профилактика стоматологичес Данилевський М.Ф., О.Ф., Захворювання слизово оболонки порожнини ких заболеваний у детей. - К.: Здоров'я, с.

рота. - К.: Здоров"я, 1998. - 408 с.

Смоляр спвавт. Профлактика стоматологчних захворювань у дтей. - Львв: Свт, Дельцова Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б. Гстологя та емброгенез органв ротово порожнини. - Вк, 1994. - 96 с.

1995.-152 с.

Дичко к.М. Захворювання слизово оболонки порожнини у дтей. -Днпропетровськ, Справочник по стоматологии / Под - М.: Медицина, 1993. - 76 с.

1993.

Стоматология детского возраста / Под ред. - М.: Медицина, 1987. ДонскийГ.И., Паламарчук и 525 с.

цифической - Донецк: Будень 1996.- 51 с.

Стоматологчна профлактика у дтей/ Л.О.Хоменко, В..Шматко, та н. К.: 1993.-192 с.

О.И., Загонова Т.Ф. Физиотсрапия стоматологических - М.: Меди цина, 1980.-295 с. Н.И. и у - Штииица, 1979.

Уваров В.М., Русак М.К., Калинин В.И. полости рта при крови. - Л.: Меди Зельтцер С, Бендер И. Пульпа зуба:

1971.-223 с.

цина, 1985. с.

Иванов В.С, ГД., Гемонов В.В. Практическая - Медицина, 1984. Л.И. Гистология и полости рта и зубов. - М.: Медицина, 1963.

- 224 с Федоров ЮА. Гигиена полости - Л.: Медицина, отд.-ние, 1987. - 63 с.

Кодола НА. и Пульпит: особенности и - К.: Здоров'я, 1980. ' ХоменкоЛА., Биденко Н.В. Практическая зндодонтия: материаль и метоли.

Колесов АА. Стоматология детского возраста. - М.: Медицина, 1991.-475 с. Х - К.: 1998. - 120 с.

Я., Розковцева Е. стоматология. - Прага, 1968. -511 с.

Н.М. Атлас рентгенограми зубов и альвеолярного отростка в и при па Левицкая Е.В., Скурская Н.Н., Соколовская Е.П. Л.А. тологии у детей. - 1964, с. 240.

К.:3доров"я, 1976.-140 с.

Яковлева Трофимова Е.К., Давидович Просверняк Г.П. и и - Н.Новгород: Изд-во "Мед профилактика стоматологических заболеваний. - школа, 1994. - 494 с.

книга", 1998.-168 с.

В.К., В].

Е.А., Мухин ПА. Фантомний курс стоматологии. Атлас. - М.: Ме - 1992. - 328 р.

дицина, 1996.-304 с.

Ат. - - Р. 367-377.

Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 | 8 |    Книги, научные публикации