Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні
| Вид материала | Документы |
- Міністерство україни у справах сім'Ї, молоді та спорту, 448.58kb.
- Інформаця про особливості роботи відділу у справах сім`ї та молоді, міського центру, 63.45kb.
- Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, 1745.55kb.
- Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти І науки, молоді та спорту, 111.41kb.
- Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти І науки, молоді та спорту, 115.44kb.
- План роботи відділу сім’ї та молоді управління у справах сім’ї, молоді та спорту, 48.63kb.
- Самосюк Іван Захарович, Національна медична академія післядиплом, 463.25kb.
- Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту Державний інститут розвитку, 3723.72kb.
- Національний університет фізичного виховання І спорту україни лях-породько олексій, 316.9kb.
- Національний університет фізичного виховання І спорту україни чернявський максим вікторович, 336.17kb.
Формування Загального банку даних дозволяє простежувати динаміку виявлення сімей, які потребують соціальної допомоги, та показники роботи з ними центрів соціальних служб та інших суб’єктів соціальної роботи.
Основними причинами, за якими сім’ї визначаються як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах останніми роками є: проблемні, складні стосунки у сім’ї, наявність у батьків залежностей – алкогольної, наркотичної, інвалідність батьків або дітей, безробіття членів сім’ї, сирітство.
Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводять соціальну роботу з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах і перебувають на обліку в Загальному банку даних. Така робота організована за двома напрямами:
- надання соціальних послуг різного спрямування членам родини, що фіксується у звітній роботі центрів соціальних служб у загальному переліку роботи з окремими клієнтами;
- комплексна соціальна допомога сім’ї у формі соціального супроводу.
Терміни надання соціальних послуг сім’ям визначаються індивідуально, а при здійсненні соціального супроводу сім’ї терміни регламентуються укладеною угодою про взяття сім’ї під соціальний супровід.
На жаль, надання окремих індивідуальних соціальних послуг членам сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, не виділяється з загального масиву звітності центрів соціальних служб щодо соціальної роботи з різними категоріями клієнтів. Відсутність такої інформації не дозволяє простежити, які саме форми соціальної допомоги сприяють вирішенню життєвих проблем сімей.
Державною службою для сім’ї, дітей та молоді лише у 2008 році були представлені дані щодо кількості та спрямування соціальних послуг, наданих спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Протягом року було охоплено 217 536 членів сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, причому на обліку в Загальному банку даних протягом року перебувало 90 790 таких сімей. Загалом було надано 923 602 індивідуальні соціальні послуги. Зокрема було оформлено (відновлено) необхідні документи 21 783 членам сімей, налагоджено (відновлено) соціальні зв’язки 37 781 осіб, влаштовано на навчання 4 562 осіб, влаштовано на роботу 7 582 осіб, залучено до реабілітаційних програм 3 858 осіб, навчено соціально-побутовим навичкам 38 135 осіб, отримали допомогу в лікуванні (догляду) 19 646 особи, збільшили освітні можливості або підвищили соціальну активність 71 595 осіб, отримали реєстрацію 3 643 особи, навчено навичкам безпечного життя щодо попередження інфікування ВІЛ 13 557 осіб. Проте неможливо зробити висновок щодо ефективності наданих послуг, використовуючи лише кількісну інформацію за один рік.
Отже, необхідно розробити єдину стандартизовану звітність центрів соціальних служб щодо роботи з сім’ями, що дозволяла би не лише фіксувати процедуру надання певних соціальних послуг, а й оцінити якість кінцевий результат такої діяльності. Також потрібно передбачити показники допустимого «рецидиву», тобто кількість сімей, які повторно потрапляють до категорії сімей «які опинилися у складних життєвих обставинах». Такий підхід дозволяє об’єктивно оцінювати не лише ефективність індивідуальних і комплексних послуг, але загалом діяльність соціальних служб в сфері роботи з сім’ями.
Частина сімей, які перебувають на обліку в Загальному банку даних, перебуває під соціальним супроводом, що здійснюється спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї. Практика запровадження цієї соціальної технології останніми роками значно поширилася. Так, якщо під соціальним супроводом у 2002 році перебувало 9 % від загальної кількості неблагополучних сімей, з якими працювали центри соціальних служб, у 2003 році – 14 % від кількості виявлених неблагополучних сімей (23 565 сімей), то у 2007 році під соціальним супроводом перебувала третина сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах – 31 % від кількості сімей, які перебували на обліку в Єдиному банку даних (25 476), у 2008 році – 27,5 % (15 874), у 2009 році – 24 % (13 920) (Табл.4.5).
Таблиця 4.5.
Кількість сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, стосовно яких здійснювався соціальний супровід
| | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Кількість сімей, які перебували під соціальним супроводом протягом року | 26467 | 23069 | 25476 | 24824 | 24303 |
| Кількість сімей, взятих під соціальний супровід протягом року | 16052 | - | - | 15874 | 13920 |
| Відсоток відносно загальної кількості сімей, які перебували у Загальному банку даних | 51% | - | 31% | 27,5% | 24% |
| Кількість соціальних послуг, наданих сім’ям у процесі соціального супроводу | 210749 | 379998 | - | - | 654981 |
Соціальний супровід передбачає надання комплексної соціальної допомоги сім’ї, яка не може вирішити самостійно певних життєвих проблем. Визначення напрямів і форм роботи з сім’єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, передбачає проведення оцінки потреб сім’ї, яка здійснюється у процесі соціального інспектування. Порядок здійснення працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціального інспектування з метою забезпечення супроводу сімей у складних життєвих обставинах було затверджено 2002 року. Він передбачає процедуру збору інформації про сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Соціальне інспектування передбачає заходи, спрямовані на:
- з’ясування факту наявності складних життєвих обставин;
- вивчення причин, що призвели до виникнення складних життєвих обставин, які особи не можуть подолати самостійно;
- оцінку потреб та визначення необхідності у здійсненні соціального обслуговування осіб;
- з’ясування можливості та здатності осіб до самостійної життєдіяльності;
- вжиття термінових заходів для усунення реальної загрози життю і здоров’ю осіб, які не можуть захистити себе від насильства або жорстокого поводження;
- забезпечення прав осіб на отримання своєчасної допомоги;
- контроль за дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи.
Нормативно визначено перелік показників, які мають враховуватися при соціальному інспектуванні сім’ї з метою оцінки її потреб і проблем, що негативно впливають чи можуть вплинути на забезпечення життєдіяльності осіб (членів сім’ї) та на забезпечення життєдіяльності дитини в сім’ї. Зміни, внесені до порядку соціального інспектування, дозволять більш виважено приймати рішення щодо подальших форм і методів надання соціальної допомоги сім’ям.
Соціологічне дослідження «Моніторинг здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, центрами СССДМ», проведене Центром «Соціоконсалтинг» на замовлення Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді у 2006 році, дозволило визначити основні проблеми сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах200:
- матеріальні труднощі – внаслідок безробіття, відсутності житла, необхідності оформлення лікування, матеріальної допомоги пільговим категоріям сімей. Особливо гострими ці проблеми є для багатодітних сімей, одиноких матерів, сімей, в яких виховуються діти-інваліди, для людей, які втратили працездатність через хворобу, випускників інтернатів, малозабезпечених родин тощо;
- юридичні проблеми, які ґрунтуються на елементарному незнанні своїх прав, невмінні спілкуватися з представниками органів державної влади, психологічній незахищеності, нестачі коштів на відновлення документів або на оформлення реєстрації, опікунства, захисті майнових прав когось з дорослих членів родини, захисті прав дитини при розлученні батьків, оформленні аліментів;
- психологічні проблеми, спричинені кризою перехідного віку, повторним шлюбом одного з батьків, гіперконтролем з боку батьків, незадоволенням потреби у спілкуванні, насильством з боку одного з членів родини, бездоглядністю дитини або дітей під опікою.
Введення Загального банку даних дозволило провести аналіз причин сімейного неблагополуччя родин, відносно яких приймається рішення про необхідність соціального супроводу. В більшості випадків сім’ї бралися під супровід через наявність певних проблем, головними з яких є: складні стосунки у сім’ї, проблема алкогольної або наркотичної залежності батьків, безробіття, інвалідність батьків або дітей, соціальне сирітство (Табл.4.6).