Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні
Вид материала | Документы |
- Міністерство україни у справах сім'Ї, молоді та спорту, 448.58kb.
- Інформаця про особливості роботи відділу у справах сім`ї та молоді, міського центру, 63.45kb.
- Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, 1745.55kb.
- Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти І науки, молоді та спорту, 111.41kb.
- Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти І науки, молоді та спорту, 115.44kb.
- План роботи відділу сім’ї та молоді управління у справах сім’ї, молоді та спорту, 48.63kb.
- Самосюк Іван Захарович, Національна медична академія післядиплом, 463.25kb.
- Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту Державний інститут розвитку, 3723.72kb.
- Національний університет фізичного виховання І спорту україни лях-породько олексій, 316.9kb.
- Національний університет фізичного виховання І спорту україни чернявський максим вікторович, 336.17kb.
Це в подальшому, при відсутності відповідної своєчасної терапії, спричиняє негативний вплив на стан репродуктивного здоров’я. Тому, дівчата періоду статевого дозрівання потребують особливої уваги не лише з боку педіатра та сімейного лікаря, а й з боку лікарів-гінекологів, що дозволяє своєчасно виявляти гінекологічну захворюваність у неповнолітніх і проводити обстеження та лікування її на сучасному рівні, тим самим забезпечуючи профілактику порушень репродуктивного здоров’я в майбутньому.
Рис. 3.16. Частота вперше виявлених розладів менструації
(на 1000 населення відповідного віку)152
Слід зазначити, що розлади менструацій у дівчат після 14 років зустрічається значно частіше, ніж у дівчат до 14 років, що робить дану вікову групу об’єктом особливої уваги, оскільки здоров’я дівчат визначає здоров’я жінок – майбутніх матерів.
Занепокоєння викликає гінекологічна захворюваність серед неповнолітніх. Окрему проблему і загрозу для репродуктивного здоров’я жінок становлять запальні хвороби статевих органів, які на протязі останніх 5 років залишається стабільно високими і у дівчат віком 15-17 років наближаються до відповідного показника у дорослих. Найвищим показник виявився у Житомирській області – 34,75153 на 1000 осіб відповідного віку, що практично у тричі більше за показник 2008 року (12,24) та більш як у 3,5 рази перевищує середньоукраїнський рівень. Продовжує викликати особливе занепокоєння стабільно високий рівень захворюваності у Кіровоградській та Донецькій областях, однак необхідно відмітити позитивну тенденцію до зниження показників у 2009 році ( з 15,92 та 15,36 у 2008 році до 13,89 та 13,24 у 2009 році)154.
В цьому контексті слід звернути увагу на неухильне збільшення числа запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів, що удвічі частіше відмічаються у дівчат, ніж у хлопчиків та, безумовно, пов’язані із запальною патологією статевих шляхів. Це вказує на доцільність тісної взаємодії лікаря-гінеколога із урологами та нефрологами в забезпеченні профілактики та лікування урогенітальних інфекцій.
Інфекційні хвороби є однією з причин порушень репродуктивної системи хлопчиків та юнаків. Дитячий вік визнається тим періодом онтогенезу, в якому закладаються основи здоров’я в широкому розумінні цього терміну. Одним із факторів, що характеризують індивідуум як фізично здорову людину, є нормальний стан його репродуктивного здоров’я. За даними вітчизняних вчених близько 42-46 % патологічних станів155, що формують порушення репродуктивної сфери чоловіків, мають свої коріння в різних періодах дитинства. Визначальне значення у формуванні порушень репродуктивної системи юнаків має стан їх загального здоров’я і, зокрема, хвороб сечостатевої системи. Аналіз стану соматичного здоров’я дітей, в тому числі неповнолітніх, свідчить про поширеність захворювань у дітей до 14 років зросла з 1433,3 на 1000 дітей відповідного віку в 1991 році до 1938,4 - у 2009 році, а хлопчиків 15-17-річного віку – з 843,8 до 1960 відповідно. При цьому в 26 із кожної тисячі юнаків 15-17 років реєструються захворювання сечостатевої системи156.
Порушення репродуктивного здоров’я жінок і чоловіків спричиняють інфекції, що передаються статевим шляхом, до яких належать сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, мікоплазмоз тощо (Табл.3.9).