Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна
| Вид материала | Документы |
- Одеська національна юридична академія На правах рукопису Дрьоміна Наталія Вікторівна, 1537.31kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису Якубовська Наталія олексіївна, 758.69kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису стрелковська юлія олександрівна, 1529.73kb.
- Одеська національна юридична академія На правах рукопису Крестовська Наталя Миколаївна, 2287.48kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія на правах, 1255.33kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія на правах, 2618.62kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису жеков володимир іванович, 439.41kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису, 2495.25kb.
- Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах рукопису сорокун, 1112.4kb.
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого На правах рукопису Дашковська, 2016.06kb.
Висвітлюючи проблему гендерного насильства в контексті дискримінації за статевою ознакою у теоретико-правовому аспекті, вкрай важливо дослідити його типологію, яка охарактеризувала б основні його форми та існуючі між ними зв’яз-ки. Слід зазначити, що сьогодні існує декілька типологій гендерного насильства, проте жодна з них не є всеохоплюючою. Це поясняюється насамперед тим, що на сьогодні немає універсальної формули щодо визначення „гендерного насильства”, оскільки цей різновид насильства набуває різних форм та охоплює різні соціальні класи й культури. Адже гендерне насильство виникає в усіх класах, культурах, ре-лігіях, расах, у будь-якої статі та у будь-якому віці.
На погляд автора, типологію гендерного насильства умовно можна запропо-нувати розглядати у семи варіантах.
Сутність першого варіанту типології зводиться до того, що у самому загаль-ному вигляді гендерне насильство залежно від статевої ознаки людини розгляда-ється двояко: а) щодо жінок та б) щодо чоловіків. В обох випадках для того, щоб вважати це насильство гендерним, обов’язковою причиною його скоєння має бути гендерна ознака – прагнення домінування однієї статі над іншою. На сьогодні у переважній більшості країн світу зустрічається насильство щодо жінок, що означає будь-яку дію гендерного насильства, яка внаслідок нерівних гендерних відносин учиняється віч-на-віч або публічно, що призводить чи може призвести до фізичної, сексуальної чи психологічної шкоди жінкам та дівчатам.
При цьому слід визнати, що хлопчики та чоловіки також зазнають різних форм гендерного насильства. Відомі факти, коли від цього явища страждають і представники сильної статі. Наприклад, в „осередку суспільства”, де дружина – абсолютний лідер, така собі войовник-агресор, чоловік стає предметом постійних словесних знущань, а інколи і рукоприкладства [6]. Дійсно, можна припустити, що гендерне насильство щодо чоловіків та хлопчиків також є актуальною проблемою у світі. Однак на сьогодні цією темою, за виключенням сексуального насильства у дитинстві, зазвичай наукові дослідження зневажують [226, с. 161].
Відповідно до другого варіанту типології пропонується розглядати гендерне насильство на рівні трьох широких категорій відповідно до характеристик тих, хто здійснює акт насильства: а) в сім’ї; б) в суспільстві в цілому та в) з боку чи при попусканні держави.
Вырезано.
Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.
Цей вид гендерного насильства охоплює цілу низку ситуацій, які можуть включати такі, але не обмежуються ними: згвалтування в шлюбі чи у позашлюб-них відносинах; згвалтування незнайомими людьми; систематичні згвалтування під час воєнних, релігійних та національних конфліктів; небажані сексуальні зазі-хання або домагання, включаючи вимогу сексу в обмін на будь-які послуги; нав’я-заний шлюб або співжиття, у тому числі примус до шлюбу дітей; заборона застосо-вувати контрацептиви або іншіх засоби для захисту від хвороб, що передаються статевим шляхом; примус до аборту; насильницькі акти проти сексуальної ціліс-ності жінок, включаючи каліцтва статевих органів або обов’язкову перевірку на дівоцтво; примус до проституції, зокрема до дитячої проституції, та торгівля жін-ками із метою сексуальної експлуатації; сексуальне розбещення дітей та інцест (кровозмішення).
Психологічне (емоційне) насильство як форма гендерного насильства пов’яза-не з дією на психіку на підставі статевої ознаки шляхом словесних образ або пог-роз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна нев-певненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Цей вид гендерного насильства інколи називають вербаль-ним насильством. Воно призводить до психологічної болі та страждань.
Психологічне насильство охоплює цілу низку ситуацій, які можуть включати наступні, але не обмежуються ними: образа, приниження. Мова в даному випадку йде про несексуальну вербальну образу, яка є принижуючою, зневажливою. До неї відносяться образливі слова, наклеп, залякування, неправдиві звинувачування. Наприклад, той факт, що дружини нерідко економічно та емоційно залежать від чоловіків, вимушує їх терпіти образи або приниження. Примус жертви гендерного насильства до участі в принизливих діях, що чиняться публічно або приховано також може розглядатися як психологічне насильство. Образа та приниження зазвичай здійснюється з боку подружжя, інтимних партнерів або членів сім’ї.
Також можна привести й інший приклад: позбавлення або обмеження свобо-ди в сім’ї. Цей вид гендерного насильства полягає в ізоляції людини від друзів, ро-дичів, обмеження пересування, і може здійснюватися подружжям, інтимними партнерами або членами сім’ї.
Інакше кажучи, психологічне (емоційне) насильство – це так зване насильство „без синяків”, коли жертву постійно критикують (занадто товста (худа), глупа, по-гана господарка, партнер, коханка), піднімають на сміх всі її переконання, заборо-няють ходити на роботу, ображають родичів та друзів, відмовляються виходити з нею „на люди”, здійснюють постійний контроль над сімейним бюджетом, прилюд-но принижують, погрожують та ін. [6] Особливо поширеним є психологічне на-сильство у сім’ї.
Соціально-економічне насильство як форма гендерного насильства полягає в в навмисному позбавленні соціально-економічних прав на підставі статевої озна-ки, що чиниться з боку сім’ї, суспільства та держави. Цей вид гендерного насиль-ства інколи називають фінансовим та матеріальним насильством. Соціально-еко-номічне насильство є досить поширеним явищем у сімейному середовищі, коли, наприклад, чоловік позбавляє свою дружину можливості розподіляти сімейний бюджет, мати право розпоряджатися фінансами за своїм власним бажанням.
Таким чином, при дослідженні типології гендерного насильства у досліджен-ні наведені основні його форми, що найбільш часто зустрічаються в суспільстві та сім’ї. Традиційно виділяють два його види: по-перше, у сім’ї, по-друге – у суспіль-стві. Враховуючи всі чинники, що впливають на загальну соціальну діяльність та приватне життя, можна виділити навіть чотири види гендерного насильства: у сім’ї, у побуті, на роботі, у громадсько-політичному житті. Зокрема, останній вид гендерного насильства здійснюється через державні органи (наприклад, вимушена стерилізація та аборти як державна політика; переслідування за недотримання нав’язуваних поглядів щодо становища жінок у суспільстві). Традиційними є і форми гендерного насильства. Їх чотири – фізичне, статеве (сексуальне), психоло-гічне (емоційне) та соціально-економічне. Рада Європи відзначила, що сучасна форма гендерного насильства є комбінованою, яка поєднує декілька його форм. Цей список не є ані повним, ані виключним, оскільки лінії, що розділяють різні форми гендерного насильства, поки що недостатньо досліджені вченими. Залиша-ється сподіватися, що ця типологія може бути корисною для розуміння складних моделей гендерного насильства, що має місце в житті окремих осіб, у сім’ях та у всіх світових суспільствах. Наданий список уявляє собою практичний інструмент, який може бути використано для визначення існуючих видів та форм гендерного насильства у тому чи іншому місці.