«Кодифікація та систематизація законодавства»
| Вид материала | Закон |
- Методичні рекомендації Систематизація законодавства для юридичних служб, 184.33kb.
- Методичні рекомендації щодо здійснення обліку та систематизації законодавства у відділах, 297.01kb.
- Дячук Тетяна Миронівна удк 811. 161. 2’330. 342. 146: 001. 4 українська соціально-економічна, 606.44kb.
- Систематизація чинного законодавства України, 34.05kb.
- План: Визначення підприємницької діяльності. Поняття підприємця, обмеження права, 256.62kb.
- Корекція та систематизація знань учнів, 613.07kb.
- Що передбачає адаптація податкового законодавства України до законодавства єс? Відповідь, 8.45kb.
- Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
- Методичні рекомендації до циклу уроків: «Узагальнення та систематизація знань, вмінь,навичок, 272.96kb.
- План знання як компонент фізкультурної освіти. Систематизація фізкультурних знань., 385.94kb.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
НА ТЕМУ:
«Кодифікація та систематизація законодавства»
м. Дніпропетровськ
2009
Дані методичні рекомендації розроблені для працівників юридичних служб місцевих органів виконавчої влади, територіальних (місцевих, регіональних) органів центральних органів виконавчої влади, урядових органів у системі міністерств (далі – органи виконавчої влади), державних господарських об’єднань, підприємств, установ та організацій з метою підвищення правових знань та подальшого використання при здійсненні своїх функціональних обов’язків.
Діяльність місцевих органів виконавчої влади, територіальних (місцевих, регіональних) органів центральних органів виконавчої влади, урядових органів у системі міністерств (далі – органи виконавчої влади), державних господарських об’єднань, підприємств, установ та організацій, пов’язана з веденням обліку нормативно-правових актів законодавства та підтримання їх у контрольному стані (систематизацією законодавства).
Систематизація законодавства - засіб реформування, упорядкування законодавства, зведення його до певної внутрішньоузгодженої системи.
За допомогою систематизації усуваються недоліки, повтори, застарілі норми тощо. Це процес зведення актів законодавства до єдності шляхом внутрішньої та зовнішньої обробки їх змісту.
Існують два основні різновиди систематизації: інкорпорація чинних нормативно-правових актів і кодифікація права.
Інкорпорація - це об’єднання нормативно-правових актів за певними ознаками і зведення їх в єдині збірники або інші видання.
^ Ціль інкорпорації - забезпечення зручності пошуку та використання нормативних актів. При цьому їх зміст не зазнає зміни або переробки.
Видами офіційної, тобто здійснюваної компетентними органами держави інкорпорації є хронологічна або систематична інкорпорація.
До хронологічної інкорпорації належить опублікування нормативних актів в офіційних виданнях – “Відомості Верховної Ради України”, “Офіційний вісник України”, “Урядовий кур’єр”, збірниках законів, указів і постанов.
При систематичній інкорпорації нормативно-правові акти можуть розташовуватися за предметом правового регулювання, роком видання, галузями права, сферами державної діяльності, галузями народного господарства і т.п.
Кодифікація - це така форма систематизації законодавства, за якої спостерігається не лише механічне впорядкування законодавства, а й вдосконалення його змісту, усунення прогалин та колізій у правовому регулюванні системи відповідних соціальних відносин. Результатом такої систематизації є видання єдиного і цілісного нормативного акта (кодексу, статуту, положення), який забезпечує системне правове регулювання певного виду суспільних відносин.
Кодифікація являє собою складнішу форму систематизації, ніж інкорпорація. Предметом впорядкування при цьому виступають не лише нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми.
Кодифікація спрямована на досягнення певного регламентування конкретного виду суспільних відносин і здійснюється тільки правотворчими органами.
Пунктом 16 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 (далі – Загальне положення про юридичну службу) визначено, що орган виконавчої влади, підприємство зобов’язані створювати умови для належної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, в тому числі забезпечувати їх нормативно – правовими актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань, електронною системою інформаційно – правового забезпечення, а також доступом до інформаційних баз.
Також, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 року № 1693 «Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади», на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади покладені завдання щодо забезпечення належного рівня правової роботи у відповідних сферах державного управління, у тому числі методичного керівництва правовою роботою на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління, забезпечення їх необхідними нормативно – правовими актами, іншою правовою інформацією, необхідною для виконання ними покладених повноважень.
У Загальному положенні про юридичну службу також зазначено, що юридичні служби органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій повинні:
- вести облік актів законодавства і міжнародних договорів України (пп. 18 п. 10 Загального положення про юридичну службу);
- забезпечувати підтримання їх у контрольному стані та зберігання (пп. 18 п. 10 Загального положення про юридичну службу);
- збирати інформацію про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях (пп. 19 п. 10 Загального положення про юридичну службу).
Облік актів законодавства здійснюється шляхом ведення:
- систематичної картотеки актів законодавства відповідно до Класифікатора галузей законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.06.2004 № 43/5 (далі – Класифікатор);
- журналу обліку актів законодавства України;
- журналу обліку міжнародних договорів;
- контрольних примірників актів законодавства України.
Ведення систематичної картотеки
Акти законодавства класифікуються відповідно до Класифікатора, який вміщує перелік розділів і підрозділів.
Розділи і підрозділи Класифікатора мають цифрові позначення - коди. Коди у відповідності до Класифікатора проставляються на полях тексту акта законодавства. Код за Класифікатором присвоюється акту в цілому, а також його розділам, статтям, частинам, пунктам. Коди проставляються проти окремих частин акта законодавства (статей, частин, пунктів).
Відповідно до Класифікатора на кожний акт законодавства України створюється картка обліку.
У картці обліку зазначаються код акта (розділу, статті, частини, пункту), вид акта, видавник, дата, номер, назва, джерело опублікування.
У разі присвоєння акту законодавства України декількох кодів, кількість карток обліку повинна відповідати кількості присвоєних кодів (кожна облікова картка містить один код).
^
Картка обліку акта законодавства України
| Код (згідно з Класифікатором) | Назва акта та номер і дата акта, яким уносяться зміни та доповнення |
| ^ Реєстраційний код за ЄДРНПА | |
| Вид акта | |
| Видавник (сторони, країни) акта | |
| Дата прийняття (підписання) акта | |
| Номер акта | |
| Опублікування акта | |
| ^ Набрання чинності актом |
Картки обліку картотеки на паперових носіях розміщуються в картотеці згідно із зазначеним на них кодом у відповідному розділі та підрозділі у хронологічному порядку за видом акта законодавства.
Розділи і підрозділи систематичної картотеки розділяються картками-роздільниками, які повинні бути на 1,5 см вище облікових карток. На картках-роздільниках зазначаються код і назва розділу та підрозділу. Коди розділів зазначаються також на картотечних ящиках.
Ведення журналів обліку актів законодавства України
Ведення журналів обліку актів законодавства здійснюється окремо за кожним видавником, шляхом внесення інформації, у якій зазначаються номер, дата прийняття, дата надходження, вид, видавник, назва, джерело опублікування в офіційних друкованих виданнях.
^
Журнал обліку актів законодавства України
| N акта | Дата акта | Дата надходження акта | Вид акта | Видавник акта | Назва акта | Джерело опублікування | Примітки | ||||
| ОВУ | ВВР | УК | ГУ | ПВ | | ||||||
| | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | |
Ведення журналу обліку міжнародних договорів
У журналі обліку міжнародних договорів зазначаються: номер, дата отримання, країна, вид, назва, дата підписання, дата ратифікації (затвердження, приєднання), дата набрання чинності, дата денонсації, дата втрати чинності, термін дії.
^
Журнал обліку міжнародних договорів
| N п/п | Дата отримання | Країна | Вид договору | Назва договору | Дата | Термін дії | Примітки | ||||
| підписання | ратифікації, затвердження, приєднання | набрання чинності | денонсації | втрати чинності | |||||||
| | | | | | | | | | | | |
Підтримання текстів актів законодавства в контрольному стані
Контрольним примірником акта законодавства є примірник, у якому проставляються відмітки про всі зміни, доповнення, зупинення дії, поширення, продовження або збереження дії та про визнання акта таким, що втратив чинність, та зазначається інформація про вид, номер і дату прийняття, офіційне джерело опублікування акта, яким унесені зміни.
На першій сторінці контрольного примірника акта законодавства проставляється штамп або робиться напис "Контрольний примірник". Штампи "Контрольний примірник" проставляються на титульних сторінках контрольних примірників кодексів України, "Офіційного вісника України", "Офіційного вісника України. Із змінами" та "Відомостей Верховної Ради України".
Підтримання актів законодавства України в контрольному стані на паперових носіях здійснюється шляхом зазначення відомостей про внесені зміни, доповнення та іншу інформацію безпосередньо в тексті акта законодавства.
При отриманні нового офіційного видання кодексів контрольний примірник відповідного кодексу замінюється новим, зміни до якого вносяться, починаючи від дати його видання.
Попередній контрольний примірник зберігається в інформаційному фонді, а штамп (напис) "Контрольний примірник" закреслюється та проставляється дата.
Зберігання актів законодавства
Керівник органу виконавчої влади, підприємства, установи та організації зобов'язаний створювати належні умови для зберігання нормативної бази актів законодавства та іншої юридичної літератури.
Для забезпечення належного зберігання та зручності в користуванні, акти законодавства комплектуються в окремі книги і підшиваються за роками.
Порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності
З метою впорядкування офіційного оприлюднення нормативно-правових актів, що їх приймають Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, забезпечення регулювання суспільних правовідносин на основі чинних актів, відповідно до Указу Президента від 10.06.1997 № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», Закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Офіційними друкованими виданнями є:
- "Офіційний вісник України";
- газета "Урядовий кур'єр";
- "Голос України",
- "Відомості Верховної Ради України";
- інформаційний бюлетень "Офіційний вісник Президента України";
Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.
Нормативно-правові акти можуть бути оприлюднені в інших друкованих виданнях. Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування.
^ Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.
Згідно Указу Президента України від 27.06.1996 № 468/96 “Про Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів”, до Державного реєстру включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані в Міністерстві юстиції України, нормативні акти національного банку України, міжнародні договори України. Державній реєстрації підлягають також тимчасові нормативні акти зі строком дії рік і більше та за строком дії менше року в разі наступного його продовження.
^
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
Дбаючи про забезпечення прав і свобод людини, гідних умов її життя, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу та реалізуючи конституційні права громадян на доступ до правової інформації, Міністерство юстиції України на виконання Указу Президента України від 27 червня 1996 року N 468/96 створило Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів як автоматизовану систему збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства.
^ Мета запровадження Реєстру - забезпечення в Україні єдиних принципів ідентифікації та державного обліку нормативно-правових актів, створення фонду цих актів та підтримання їх у контрольному стані
Створення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів - це ще один вагомий внесок Міністерства юстиції України у розвиток інформатизації у правовій сфері. Переваги автоматизованого надання правової інформації фізичним і юридичним особам очевидні. Це доведення у найкоротший термін до відома населення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права й обов'язки громадян, забезпечення доступності до офіційних джерел правової інформації всіх зацікавлених осіб, можливість автоматизованого підтримання контрольного стану всієї нормативно-правової бази нашої держави.
Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів є довгостроковим проектом розвитку системи надання правової інформації в Україні. Функціонування Реєстру забезпечить офіційність, достовірність, актуальність і повноту правової інформації, яка надаватиметься юридичним та фізичним особам, що, в свою чергу, позитивно впливатиме на підвищення правової свідомості й правової культури громад
^ Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів (далі- Реєстр) – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого та інформаційного фондів.
Користувачами Реєстру можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, у яких виникла потреба в отриманні інформації з інформаційного фонду Реєстру і які звернулися до одного з Адміністраторів Реєстру з відповідним запитом за встановленою формою.
Інформація з Реєстру може надаватися:
на паперових носіях (відтворюється Адміністратором Реєстру, із застосуванням спеціальних засобів перевірки ознак збереження цілісності еталонного тексту, та засвідчується печаткою встановленого зразка);
- у вигляді комп’ютерного файлу (виготовляється Адміністратором Реєстру із застосуванням спеціального програмного забезпечення, яке гарантує його цілісність при перегляді цього тексту на екрані комп’ютера);
- шляхом безпосереднього доступу до інформаційного фонду Реєстру (здійснюється через мережу Інтернет; при цьому користувачеві доступні для перегляду всі наявні в цьому фонді копії еталонних текстів, серед яких він самостійно здійснює пошук та відбір необхідних йому текстів нормативно-правових актів).
Інформацію з Реєстру може надавати:
- Адміністратор обліку користувачів - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
(м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. А, тел. (044)206-71-49)
Е-mail: dvd@informjust.ua
www.informjust.ua
- Технічний адміністратор – Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА» (м. Київ, вул.. Т.Шамрила, 23, тел. 538-01-01)
Е-mail: admin@liga.net
www.liga.net
Для одержання інформації з інформаційного фонду Реєстру користувач повинен вибрати для себе форму отримання інформації та звернутися до одного з Адміністраторів Реєстру з відповідним запитом.
Розмір плати за інформацію, одержану з інформаційного фонду Реєстру, установлюється за одиницю виміру текстової інформації (один кілобайт) і залежить від способу одержання інформації (на паперових носіях, у вигляді окремого комп'ютерного файлу чи шляхом безпосереднього доступу до інформаційного фонду Реєстру).
Розрахунки за одержання інформації з інформаційного фонду Реєстру на паперових носіях чи у вигляді окремого комп'ютерного файлу здійснюються користувачем Реєстру за безготівковим розрахунком через
банк або готівкою в касу Адміністратора Реєстру на підставі рахунка, наданого Адміністратором Реєстру.
Розрахунки за одержання інформації шляхом безпосереднього доступу до інформаційного фонду Реєстру здійснюються шляхом сплати користувачем авансу за користування інформаційним фондом Реєстру.
Методичний посібник розроблений
спеціалістами відділу правової роботи,
правової освіти та кодифікації