За оцінками фахівців у 21 столітті визначальною конкурентною перевагою підприємств І організацій стане компетентність їхнього персоналу

Вид материала

Документы

Содержание Постановка завдання. Аналіз останніх досліджень. Оцінювання інформації Хімічева Г.І.

Подобный материал:

• Програма семінару: формування команди персоналу організації (зміст І показники команди, 23.13kb.
• Знавство», «Облік І аудит», «Менеджмент організацій», «Економіка підприємств», «Фінанси»,, 228.41kb.
• Моврядування, державних підприємств, установ І організацій (далі Центр) проводилося, 620.92kb.
• Львівської області, 553.33kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 8050201 Менеджмент підприємств та організацій, 203.46kb.
• Державних підприємств, установ І організацій (далі Центр) проводилося навчання кадрів, 582.94kb.
• Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 445.06kb.
• Загальна характеристика науково-педагогічного (педагогічного) персоналу, який забезпечуватиме, 451.97kb.
• Гуренкова Ольга Володимирівна Екологічна компетентність майбутніх фахівців навчально-методичний, 4502.56kb.
• І, оптимізації напрямків наукових досліджень з урахуванням потреб Національного банку, 214.29kb.

УДК 006:378

Ó2005

Хімічева Г.І.


Принципи побудови трьохрівневої моделі Моніторинг систем управління якістю ВНЗ


Постановка проблеми. За оцінками фахівців у 21 столітті визначальною конкурентною перевагою підприємств і організацій стане компетентність їхнього персоналу. Розвинені країни світу добре розуміючи зв’язок між конкурентоспроможністю своїх економік і рівнем національних систем освіти, спрямовують свої зусилля на розвиток цієї важливої сфери. Саме тому для багатьох країн світу ключовим питанням стало забезпечення високої якості вищої освіти. Одним з найбільш ефективних методів досягнення цієї мети є використання ідеології загального управління якістю (TQM) та основаних на ній міжнародних стандартів ISO серії 9000 версії 2000 року в галузі освіти.

Україна ставить на меті інтеграцію у світову та європейську економічну систему. Для цього вона повинна мати адекватну систему вищої освіти, здатну відповідати на сучасні виклики глобалізації, жорсткої конкуренції, інформатизації тощо.

Стратегія розвитку вищої освіти України, як учасника Болонського процесу, має увібрати у себе загальносвітові тенденції трансформації сутності і методів сучасної вищої освіти, яка у багатьох розвинутих країнах стала прискорювачем економічного зростання, сприяла задоволенню все зростаючих потреб і розкриттю творчого потенціалу особистості, забезпечила впровадження нових інформаційних технологій.

^ Постановка завдання. Метою роботи є удосконалення традиційної системи моніторингу якості вищої освіти на основі впровадження системного підходу принципів TQM та міжнародних стандартів ISO серії 9000.

У 1 деталізовано вимоги до традиційної системи моніторингу, його змісту, функцій та методів. При цьому наголос робиться на необхідності відслідковування не тільки рівня професійної підготовки спеціаліста, а також його особистісних якостей. На рис. 2 наведено основні вимоги до моніторингу якості вищої освіти, а на рис. 3 і 4 відповідно функції та методи моніторингу.

Традиційно моніторинг якості вищої освіти пов’язується зі спостереженням та оцінюванням результатів освіти з подальшим їх аналізом і розробленням заходів щодо підвищення рівня підготовки випускників ВНЗ. Тобто він являє собою систему, яка включає взаємодію суб’єктів (зовнішніх і внутрішніх) та об’єктів (студенти, викладачі, навчальний процес). На рис. 1 показано традиційну систему моніторингу якості підготовки випускника ВНЗ.


Рис. 1 Традиційна система моніторингу за якістю вищої освіти

Рис. 2 Вимоги до моніторингу якості вищої освіти

Практичні рекомендації щодо здійснення моніторингу за якістю підготовки студентів у форматі організаційної структури ВНЗ наведено у 2. В таблиці представлено типові моніторингові функції кожного організаційного рівня ВНЗ.

^ Аналіз останніх досліджень. Аналіз робот, присвячених проблемі створення і функціонування системи моніторингу, дає детальний опис її окремих елементів та конкретних методів і підходів, щодо покращення рівня підготовки студентів. Наприклад в працях 3, 4 висвітлено питання створення якісних тестових завдань для об’єктивності засвоєння знань. У 5 запропоновано діагностичну систему для визначення університетських умінь, які визначають ефективність професійної діяльності персоналу вищого учбового закладу, а у 6 розглядається технологія моніторингу якості викладання.

При безумовній корисності розглянутих підходів і методів та доцільності їх використання у практиці ВНЗ існує певна вада, яка притаманна розглянутій вище системі моніторингу вищої освіти. Усунути прогалину, пов’язану з відсутністю системності, можна завдяки використанню принципів TQM та стандартів ISO серії 9000 версії 2000 року на основі яких будується ефективна система моніторингу якості підготовки студента ВНЗ.




Відповідно до вимог 7 організація, яка впровадила систему управління якістю повинна забезпечити 3-х рівневий моніторинг, який складається по-перше, з моніторингу та вимірювання показників системи управління якістю; по-друге, з моніторингу та вимірювання продукції і по-третє моніторингу та вимірювання показників процесів.

У 8 наведено методичні рекомендації, які розширюють сферу дії системи моніторингу, визначену стандартом 7 і надано роз’яснення стосовно того, що є продукцією ВНЗ, а у 9 описано з яких ключових процесів складається його діяльність. Виходячи з специфіки діяльності ВНЗ, його систему моніторингу відповідно до стандартів ISO 9000:2000, можна показати у вигляді, представленому на рис. 5.

Проводячи порівняльний аналіз системи моніторингу СУЯ ВНЗ, наведеної на рис. 5, з системою моніторингу якістю вищої освіти (СМ ЯВО) наведеною на рис. 1 ми бачимо, що система моніторингу систем управління якістю (СМ СУЯ) увібрала у себе усі елементи, або складові СМ ЯВО. Так, елементи зовнішнього моніторингу СМ ЯВО увійшли до першого рівня СМ СУЯ. При цьому ще додались важливі нові елементи, такі, як внутрішній аудит СУЯ, самооцінка ВНЗ, визначення ступеню задоволеності усіх заінтересованих сторін, зовнішні аудити органу сертифікації СУЯ та, за потреби, підприємств і замовників (роботодавців), аналіз вищого керівництва, аналізування даних, аналізування витрат, бенчмаркінг. За рахунок цих складових підвищується рівень ефективності і результативність моніторингу в цілому.

^ Оцінювання інформації

Використання інформації




Рис.4 Методи моніторингу якості вищої освіти


Елементи внутрішнього моніторингу СМ ЯВО, пов’язані з оцінюванням якості підготовки студентів, увійшли до ІІ рівня СМ СУЯ. Крім того, до них додався ще один елемент,, а саме управління невідповідною продукцією, який визначає процеси повторного контролю відстаючих студентів. А елементи внутрішнього моніторингу СМ ЯВО, які пов’язані з контролем якості викладання, в свою чергу увійшли до ІІІ рівня СМ СУЯ, тобто моніторингу якості ключових процесів, одним з яких є процес управління ресурсами, у тому числі людськими, тобто, персоналом ВНЗ. Ще одне суттєве посилення системи моніторингу СМ СУЯ здійснено за рахунок введення моніторингу за 9 ключовими процесами ВНЗ. Методики оцінювання якості зазначених на рис. 5 ключових процесів за системою показників (параметрів), які їх описують, наведено у 10. Таким чином, дані, отримані в процесі моніторингу І, ІІ, ІІІ рівнів, є джерелами інформації для здійснення коригувальних і запобіжних дій, що в свою чергу сприяє постійному поліпшенню діяльності ВНЗ.

Таблиця

Типові моніторингові функції в форматі ВНЗ

№ з/п	Рівень організаційної структури ВНЗ	Функція моніторингу	Відповідальний
	Рівень ректорату	Організація навчального процесу кафедри/факультету; виконання навчальних планів; робочих програм; виконання поточного та проміжного контролю; використання технічних та програмних засобів у навчальному процесі; проведення вибіркових тестувань (ректорські контрольні); організація самостійної роботи студентів; організація контролю за відвідуваністю лекцій; проведення анкетування студентів і викладачів; складання звіту	Уповноважений ректором співробітник
	Рівень деканату	Аналіз сесій з урахуванням успішності студентів різних спеціальностей; аналіз інформації з кафедр щодо самостійної підготовки студентів; організація олімпіад; організація додаткових занять	Декан, або уповноважений ректором/ деканом співробітник
	Рівень кафедри	Поточний тестовий контроль знань, попереднє тестування; повторне здавання заліків та іспитів комісії; оцінювання залишкового рівня знань за результатами навчання суміжних спеціальностей; контроль за засвоєнням практичних навичок та умінь; проведення конкурсів, семінарів, олімпіад для студентів; додаткове навчання для студентів, що відстають	Завідувач кафедрою та/або уповноважені ним співробітники
	Студентський рівень	Оцінювання рівня викладання, умов навчання	Деканат
	Рівень випускника ВНЗ	Анкетування випускників	Департамент працевлаштування, факультети, кафедри

Висновки.

1. Показано, що традиційний підхід до системи моніторингу якості вищої освіти базується на безумовно корисних, перевірених на практиці методах контролю за кінцевими результатами навчання, які достатньо розроблені на науковому і методичному рівнях. Натомість, моніторингу за ключовими процесами, з яких складається діяльність ВНЗ, не приділяється належної уваги. Відсутній системний підхід до здійснення моніторингу.
   
2. Запропоновано 3-х рівневу модель системи моніторингу ВНЗ на основі принципів TQM та стандартів ISO 9000 версії 2000 року, яка усуває недоліки, притаманні традиційній моделі. При цьому нова модель включає у себе усі елементи традиційної, роблячи наголос на моніторингу ключових процесів та системи управління якістю в цілому.
   

Література

1. Посохова І., Авер’янова О. Система моніторингу в інженерно-педагогічному ВНЗ // Новий колегіум, 2003 №1 с.19-21
   
2. Шкарин В., Буланов Г. Внутривузовское управление качеством обучения // Высшее образование в России, 2002 №5 с. 29-33
   
3. Карпенко Д.С., Карпенко О.М., Шлихунова Е.И. Автоматизированная система мониторинга – эффективное усвоение знаний и качества тестовых заданий // Информатизация образования, 2001 №2 с. 69-85
   
4. Лосєва Н. Тестування в умовах багаторівневої підготовки фахівців у вищій школі // Освіта і управління, 2002 №4 с. 150-156
   
5. Березанская Н., Шурков В., Химичева Л., и др. Разработка системы психологического обследования и мониторинга универсальных умений в целях аттестации и подбора персонала // Развитие личности, 2002 №2 с. 136-156
   
6. Горленко О., Лобеева В., Можаева Т. Повышение качества преподования лекционных курсов на основе мониторинга исходной и текущей подготовки студентов // Качество, инновации, образование, 2002 №3, с.34-38
   
7. Стандарт ДСТУ ISO 9001-2001 Системи менеджменту якості – Вимоги
   
8. Стандарт ДСТУ ISO 9004-2001 Системи менеджменту якості – Настанова щодо поліпшення показників
   
9. Віткін Л. Особливості застосування стандартів ISO 9000 у ВНЗ Українська асоціація з розвитку менеджменту та бізнес освіти (УАРМБО), Університетекономіки та права “Крок”, Київ, 2004, 58 с.
   
10. Віткін Л., Хімічева Г. Підходи щодо оцінювання ключових процесів підготовки студента ВНЗ // Науково-технічна інформація” – 2004, № 2. 51-54 с.
    

^ Хімічева Г.І.

Принципи побудови трьохрівневої моделі моніторинг систем управління якістю ВНЗ

В статті розглянуті питання, пов’язані з методологією побудови традиційної системи моніторингу якості освіти, доведено доцільність її доповнення трьохрівневою моделлю, побудованою на принципах TQM, процесно-системному підході і вимогах міжнародних стандартів ISO серії 9000.


Химичева А.И.

Принципы построения трехуровневой модели мониторинг систем управления качеством ВУЗа

В статье рассмотрены вопросы, связанные с методологией построения традиционной системы мониторинга качества образования, доказана целесообразность ее дополнения трехуровневой моделью, построенной на принципах TQM, процессно-системном подходе и требованиях международных стандартов ISO серии 9000.


In a paper the questions coupled to the methodology of construction of a conventional system of a monitoring of quality of formation are reviewed the expediency of its(her) addition(appendix) by three-level model constructed on principles TQM, process-system approach and requirements of the international standards ISO of a series 9000 is demonstrated.