Програма формування психологічної готовності вихованців пнз еколого-натуралістичного спрямування

Вид материала

Документы

Содержание Цільова група Кз чоцентум. Спробуйте виконати нескладні вправи Почніть з себе! Кз чоцентум Вправа «Особистий момент» 2. Обговорення правил групи Цінування часу Ввічливість, взаємоповага Говорити від свого імені Правило добровільної активності Правило «СТОП» 4. Вправа «Конкурс – це...» («Олімпіада – це …») 5. Вправа «Мій дракон, мої недоліки» АБО Малювання на тему «Мій страх» 6. Руханка «Пересадки» 7. Вправа «Чарівна крамниця» 8. Вправа «Небо» АБО Вправа «Внутрішній промінь» Заключний шерінг. Вправа «Подаруй усмішку» ... Полное содержание

Подобный материал:

• Розробка години класного керівника на конкурс кращих методичних матеріалів еколого, 103.55kb.
• Україна богородчанська районна державна адміністрація івано франківська область відділ, 683.93kb.
• Дармостук Надія Вікторівна удк 159. 922. 1­055. 26 Статеворольові чинники формування, 462.89kb.
• Всеукраїнський конкурс «До чистих джерел» Диплом, 76.66kb.
• Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей до навчання в школі”, 392.12kb.
• В. Уруський. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної, 1469.21kb.
• Сьогодні в педагогічній науці активно обговорюється проблема формування у майбутніх, 151.23kb.
• Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми, 195.49kb.
• Методика формування психологічної готовності курсантів до льотної діяльності в процесі, 153.98kb.
• Правленої на забезпечення, захист прав І свобод дітей, формування готовності до особистісного,, 80.72kb.

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

рішенням обласної Експертної комісії

НМЦППСР ІППОЧО

від ___________________ 2011 р.

протокол № _________________

голова Експертної комісії

______________ Д.Д.Романовська


Програма формування

психологічної готовності вихованців ПНЗ

еколого-натуралістичного спрямування

до участі у виставках, конкурсах, олімпіадах, зборах, конгресах, зльотах, конкурсах-захистах

науково-дослідницьких робіт

Розробив практичний психолог Комунального закладу «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Заслонкіна О.П.

Пояснювальна записка


На сьогоднішній день важливим у освітньому просторі, зокрема в позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування, є питання формування психологічної готовності вихованців ПНЗ до участі в конкурсах, виставках, зборах, конгресах, олімпіадах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт (як міських, районних, так і обласного та всеукраїнського рівня), оскільки хвилювання ді­тей, невміння подолати тривожність та справитись зі своїми емоціями може зашкодити їм досягти високих результатів.

Розкриття психологічної сутності поняття «готовність» здійснюється вітчизня­ними та зарубіжними дослідниками з різних позицій.

У низці праць готовність розглядається як інтегративна здібність (комплекс здібностей). У А.Г. Асмолова, С.Л. Рубінштейна, Д.Н. Узнадзе поняття «готовність» визначається через поняття «установка».

Психологічну готовність досліджують В. Дорохін, А. Про­­ску­ра, В. Моляко, С. Ра­віков,; мотиваційну – Е. Томас; морально-психоло­гічну – Л. Кондрашова, С. Ні­ко­ленко, Г. Штельмах; професійну – Д. Мазоха; моральну – Є. Шевчук; професійно-педагогічну – С. Кори­шенко; і в цілому готовність – В. Бондар, А. Капська, І. Пас­тир, О. Ярошенко та інші.

У дослідженнях М.І. Дяченко, Л.А. Кандибовича, А.А. Ух­томсько­го, Н.Д. Леві­то­ва, А.Ц. Пуні поняття «готовність» визначається як особливий психічний стан.

Так, А.Ц. Пуні психологічну готовність відносить до категорії психологічних станів, які характеризуються такими особливостями як впевненість у своїх силах, прагнення до досягнення мети, оптимальне збудження, висока сталість нервових процесів, саморегуляція та самооцінка. Автор вважає, що сутність психологічної готовності складається з можливості сучасного прийняття оптимального рішення у даній конкретній ситуації; у відповідності з висунутими мотивами і завданнями у психологічній спільності діяльності і стану; у можливості безперервного контролю і регуляції результатів кожної дії, яка здійснюється цілеспрямовано.

Психологічна готовність до участі вихованців ПНЗ еколого-натуралістичного спрямування в різноманітних конкурсах звісно не обмежується мотивацією дитини чи її емоційним станом, вона включає в себе комплекс психологічних характе­рис­тик.

Психологічна готовність до участі у виставках, конкурсах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт включає в себе когнітивний компонент (певний обсяг і впорядкованість знань, а також особливості розвитку таких когнітивних функцій як пам’ять, мислення увага), емоційний компонент (особистісні особливості вихованця, його емоційне ставлення до заходу та емоційний стан на самому заході, здатність до емоційної саморегуляції), поведінковий компонент (знання і розуміння вихованцями ПНЗ особливостей проведення конкурсу, виставки), а також рівень розвитку та індивідуальні особливості саморегуляції власне підготовчої діяльності.

Проте, на нашу думку, саме на емоційну складову психологічної готовності варто звернути більшу увагу в нашому випадку, оскільки вона відіграє важливу роль при участі дітей в конкурсах, виставках тощо. Оскільки якою б високою не була мотивація вихованця, його інтелектуальна підготовка, якщо в ситуації стресу (адже виступ перед аудиторією для багатьох є стресом) він не може справитись зі своїми емоціями, заспокоїтись, в нього немає навичок оптимізації психічного стану при виникненні напруги, навряд чи результати його виступу будуть високими, навіть при ідеальній підготовці. До того ж, саме підлітковий вік характеризується емоційною нестабільністю.

Отже, проведення психологічної роботи із підлітками перед їх участю в конкурсах, виставках, тощо допоможе розвитку їх емоційної сфери. Окрім того, необхідно навчити дітей керувати своїм емоційним станом і контролювати їх зовнішні прояви, тому важливою в цьому напрямку також є робота з батьками та керівниками гуртків, педагогами.

Мета:

• формування психологічної готовності вихованців ПНЗ до участі в конкурсах, виставках, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт;
  
• спонукання особистості вихованця до пошуку внутрішніх ресурсів;
  
• розвиток навичок самопрезентації.
  

Завдання:

• забезпечення сприятливих умов поетапного формування психологічної готовності вихованців ПНЗ до участі в конкурсах, виставках, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт;
  
• підвищення рівня мотивації участі в конкурсах тощо;
  
• підвищення стресостійкості через ознайомлення вихованців зі способами боротьби зі стресом, підвищення впевненості у собі та власних можливостях.
  
• формування позитивної «Я-концепції»;
  
• зниження рівня тривожності, пов’язаної з участю у конкурсах, виставках тощо.
  

Очікувані результати

Після проходження програми вихованці ПНЗ:

• оволодіють навичками саморегуляції емоційного стану;
  
• знайдуть внутрішні ресурси для підвищення впевненості у собі;
  
• розвинуть навички впевненої поведінки;
  
• досягнуть емоційної реалізації та особистісного зростання.
  

Форми роботи: індивідуальна або групова залежно від умов конкурсу, олімпіади, збору тощо.

Загальна тривалість – 8 годин.

Етапи програми:

• Діагностичний (заняття з вихованцями) – 1 год;
  
• Настановчий (робота з батьками та педагогом, керівником гуртка) – 2 год;
  
• Розвивальний (заняття з вихованцями) – 4 год;
  
• Робота за наслідками (заняття з вихованцями) –1 год.
  

Рекомендована частота занять: 1 раз на тиждень (протягом місяця) за місяць до участі в конкурсі, виставці, конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт.

Програма побудована з використанням арт-терапевтичних, релаксаційних та НЛП-технік, а також аутогенного тренування.

^ Цільова група: програма розрахована на середній (підлітковий (11-15 р.) та старший шкільний (ранній юнацький (15(16)-17(18) р.) вік, тобто, 5-11 класи.

Місце проведення:^ КЗ ЧОЦЕНТУМ.

Структура програми

Етап	Назва	З ким проводиться	Методики та форми роботи	К-ть годин
І	Діагностичний	Вихованці ПНЗ	Методика «Самооцінка психіч­них станів» (за Г. Айзен­ком) (з 12 р.); Самооцінка характеру методом оціночних шкал (з 14 р.); Набір карток «Креатив» (діагно­сти­ка емоційних станів та мотивації до участі) (без вікових обмежень) (дод. 1); Колірний тест ставлення (моди­фі­­кований тест Люшера) (без вікових обмежень); БОДТ – багатошкальний опиту­вальник дитячої тривожності (7-18 р.); Методика вивчення спрямова­нос­ті особистості «Орієнтовна ан­ке­та» (В. Смекала, М. Кучера)	1
ІІ	Настановчий	Керівник гуртка (педагог)	Консультація, надання рекомен­да­цій	1
		Батьки вихованців	Консультація, надання опорно­го конспекту з рекомендаціями	1
ІІІ	Розвивальний (корекційний)	Вихованці ПНЗ	Індивідуальна або групова форма роботи з використанням арт-терапевтичних, релаксаційних та НЛП-технік, а також аутогенного тренування	4
ІV	Робота за наслідками (оцінка ефективності)	Вихованці ПНЗ	Консультація	1
Загальна кількість годин				8

ІІ етап

Настановчий

Робота з батьками


Опорний конспект

«Підтримка вашої дитини»


Підтримувати підлітка – значить вірити у нього. Іноді бажані уявлення про якості дитини затьмарюють погляд батьків та дорослих на підлітка та ніяк не співвідносяться із його реальними можливостями. Варто уважно придивитись до своєї дитини, щоб побачити те, що їй насправді потрібно.

Підліткам часто буває нелегко долати тривожність, хвилювання особливо в процесі підготовки та перед їх участю в конкурсах, виставках, олімпіадах.

Для того, щоб знизити тривожність у підлітка, необхідно:

• підтримувати в дитині позитивне самосприйняття (підбадьорювати, заохочувати, демонструвати впевненість у її можливостях);
  
• забезпечувати ситуації з гарантованим успіхом;
  
• виховувати вміння обгрунтовано ставитись до результатів власної діяльності, не боятись невдач, помилок, сприймати їх в якості корисного особистого досвіду;
  

• формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших;
  
• навчити враховувати недосконалість людини та мати з цим справу;
  
• розширяти і збагачувати навички спілкування із дорослими та однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок, критики та думок інших людей.
  

Ваша батьківська підтримка – це процес:

а) в якому ви, батьки, зосереджуєтесь на позитивних рисах підлітка з метою зміцнення його самооцінки;

б) який допомагає підлітку повірити у себе та свої здібності;

в) який допомагає уникнути помилок;

г) який підтримує підлітка у невдачах.

Замість того, щоб акцентувати увагу на помилках, вам доведеться вербально і невербально демонструвати свою впевненість у можливостях своєї дитини та підтримувати те, що вона робить.


Охарактеризуйте, будь-ласка, свою дитину 10-ма словами або словосполученнями.

1. ___________________________________________________________________
   
2. ___________________________________________________________________
   
3. ___________________________________________________________________
   
4. ___________________________________________________________________
   
5. ___________________________________________________________________
   
6. ___________________________________________________________________
   
7. ___________________________________________________________________
   
8. ___________________________________________________________________
   
9. ___________________________________________________________________
   
10. ___________________________________________________________________
    

Образ власного «Я» є в кожної людини. Це система уявлень про себе, що означає установку стосовно самого себе. Вона складається з усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних, моральних якостей, їх самооцінки.

Дитині необхідно мати позитивні уявлення про себе, це неодмінна умова щастя, передумова успішної адаптації в соціальних умовах, що змінюються.

Факторами, що визначають позитивну самооцінку, є:

• переконаність дитини у позитивному ставленні до неї інших людей;
  
• впевненість у здатності до того або іншого виду діяльності;
  
• почуття власної значимості.
  

Важливо, щоб самооцінка була не просто позитивною, а адекватною. Ви, шановні батьки, як найближчі для своєї дитини люди, можете вплинути на формування в неї позитивної самооцінки! Так, недоліки є у всіх, але справа не в тому, що діти свідомо не хочуть визнавати свої недоліки, оскільки вони не в змозі їх побачити навіть під впливом сторонніх людей. Головне завдання вас, дорослих людей, – не змусити дитину привселюдно визнати свої промахи та помилки, а допомогти їй самій переконатись в їхньому існуванні. Правильна оцінка підлітками своїх особистісних переваг і недоліків сприятиме налагодженню відносин і взаєморозумінню з оточуючими людьми, робить дітей більш відкритими до позитивних зовнішніх впливів.


Помічено, що зазвичай ми набагато частіше лаємо своїх дітей, ніж хвалимо їх. Якщо у дітей виникають труднощі у навчанні, наприклад, їм важливо реалізуватись в чомусь іншому. Роль батьків, педагогів полягає в тому, щоб помітити якісь досягнення, гарні вчинки дитини, підтримати її. Уявіть, що ваша дитина вас приємно здивувала. Що ви їй скажете? ______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Ось деякі поради по формуванню адекватної самооцінки у підлітків:

• Не захвалюйте підлітка, але й не забувайте заохочувати його; схвалення, як і покарання, мають відповідати вчинку.
  
• Заохочуйте підлітка до прояву ініціативи, але також покажіть, що й інші можуть мати в чомусь переваги.
  
• Показуйте на власному прикладі адекватність ставлення до успіхів і невдач; оцінюйте вголос власні можливості та результати дій.
  
• Порівнюйте підлітка не з іншими, а із ним самим (тим, яким він був вчора та, можливо, буде завтра).
  

Для цього необхідно набратись терпіння, винахідливості, такту і, головне, пам’ятати: будь-які спроби підвищити самооцінку тривожного підлітка повинні базуватись на чесності, довірі та безумовної любові дорослих, які його оточують.

Для підвищення фізіологічної опірності організму підлітка стресові (оскільки виступ перед аудиторією для багатьох є стресом) вам, шановні батьки, бажано організувати та контролювати виконання дитиною наступних заходів:

• дотримання режиму дня;
  
• прогулянки на свіжому повітрі;
  
• контрастний душ;
  
• одержання достатньої кількості вітамінів;
  
• виконання спеціальних фізичних вправ або заняття в спортивній секції (як варіант – ранкова гімнастика).
  

Крім того, в сім'ї не повинно бути культу перемоги. Психологічний клімат в сім'ї дуже важливий для підлітка. Якщо дитина відчуває або знає, що не виправдала сподівань батьків і її за це засуджують, то ні про яку відкритість і довіру не може бути й мови. Підліток ще більше зневіриться у своїх силах. Тільки любов і віра батьків будуть тими сприятливими факторами, що допоможуть подолати хвилювання та тривожність школяра.


Чи є у вашому тілі зараз напруження? У вашому розумі? У вашій душі? Звідки воно? Що можна зробити, аби його зняти? Саме про це і піде мова: про тривожність, емоційну нестабільність. Звичайно ж дитячу. Проте… Причини реагування та способи поведінки у стресових ситуаціях (у ситуаціях емоційної напруги) у наших дітей – наші. Цьому вони навчились у нас: боятися, плакати тощо. Це – наше, батьківське, сімейне, тому до того, як вчити дітей виходити з емоційно важких для них ситуацій, потрібно почати із себе – самому навчитися керувати собою, коли діти приносять незадовільні оцінки, не займають призові місця на різноманітних конкурсах, замість того, щоб бути слухняними відмінниками. А взагалі, і причини, і шляхи виходу зі стану емоційної напруги одні й ті самі і для дітей, і для дорослих, – вони є універсальними, з тою лише різницею, що діти гостріше бачать, почувають, сприймають.

^ Спробуйте виконати нескладні вправи

1. Негативні почуття «живуть» у потилиці, тому важливо розслабити плечі. Для цього, підніміть плечі з напругою, потім опустіть їх. Покладіть підборіддя на груди. Поверніть підборіддя і шию направо, потім – наліво. Повторіть три рази. Сядьте прямо та зручно. Відчуйте, як розслабилася шия.
   
2. Складіть руки у «замок» перед собою. Потягніться, напружуючи плечі та руки. Розслабтеся.
   

А тепер увага на таблицю!

«Профілактика надмірної тривожності та емоційної нестабільності»

Сторони (якості) тривожності	+	–
	Мобілізує людину на пошук джерела тривоги Попереджує про небезпеку Примушує зібратися з силами	Безпорадність. Невпевненість у собі Перебільшення могутності несприятливих факторів Нездатність зосередитись
Корекція	Укріплення здоров’я за допомогою правильного харчування, повноцінного відпочинку, занять спортом тощо. Зміна ситуації, якщо це можливо, позбавлення від того, що викликає тривогу. Зміна ставлення до ситуації. Вміння розслабитися.
Профілатика	Заповіти психічного здоров’я Не треба «перероблювати» оточуючих на свій лад. Не залишайся сам на сам з неприємностями. Постійно прагни до самовдосконалення (виховуй почуття власної гідності). Будь реалістом. Вмій дивитись на себе з боку. Не утримуй в свідомості тривожні думки.
Засоби	Релаксація, аутогенне тренування. Гумор. Арт-терапія. Цікаве дозвілля. Спорт. Ароматерапія. Творчість.

В основі представленої таблиці – узагальнені дані. Проте для виконання задачі батьків – допомогти дитині – ця інформація буде корисною. Пам’ятайте, що ви – втілення турботи про психічне здоров’я своєї дитини, її здібності, успіх.


^ Почніть з себе!

Володійте собою!

Навчіть цього свою дитину!


Шановні батьки, дякуємо, що знайшли час для того, щоб опрацювати матеріал та використати отриману інформацію з користю для вас і вашої дитини!


Бажаємо вам успіхів!


практичний психолог

^ КЗ ЧОЦЕНТУМ

Ольга Заслонкіна

Робота з педагогом, керівником гуртка

Може проводитись у формі бесіди або рефлексивної консультації.


Основні моменти та питання:

• На вашу думку, чи готові діти (дитина) до участі у конкурсі, зборі, зльоті тощо?
  
• З чим, на вашу суб’єктивну думку, можуть бути пов’язані труднощі у підготовці вихованця (вихованців) до участі у заході?
  
• Звернути увагу педагога на необхідність уважного ставлення до підлітків, схильних до тривожності та хвилювання, акцентувати на наданні їм допомоги під час підготовки до участі в конкурсі; на розуміння і терпиме ставлення до вихованців, на надання їм моральної підтримки, зміцнення віри у свої сили. Неприпустимим є вияв нетерплячості під час підготовки вихованця і вияв невдоволення ним, важливими є терпіння та упевненість у тому, що всі проблеми вони подолають.
  

ІІІ етап

Розвивальний (корекційний)


Заняття 1

Мета: сформувати сприятливу атмосферу у групі; розвиток навичок самопрезентації; розвиток самопізнання; розвиток навичок подолання негативних емоційних станів.

1. ^ Вправа «Особистий момент»
   

Процедура: учасники розміщуються на стільцях по колу. Тренер пропонує кожному знайти в себе будь-яку річ (на тілі, у кишені, гаманці, сумці тощо). Один член групи (або сам тренер) починає вправу, далі по черзі її продовжують усі учасники. Перший учасник бере в руки якусь власну річ і від її імені розповідає про себе (наприклад, «Я – олівець Олени, знаю її не дуже давно, але можу розповісти про неї таке...»). Далі так само, по черзі, від імені будь-яких особистих речей розповідають про себе всі учасники групи. Під час вправи тренер фокусує увагу членів групи на тому, що вміння розкритися перед іншими – важлива особистісна якість, що сприяє встановленню контакту з людьми. Якщо людина не відкрита, не бажає розповідати про свої переживання й надії, промахи й невдачі, це, з одного боку, створює в інших враження успішності, добробуту цієї людини, але з іншого – заважає побудові щирих стосунків, взаємодопомозі в групі.

Якщо якийсь учасник не зможе зразу включитись у роботу, слід надати йому можливість поміркувати і натомість передати слово наступному учаснику.


^ 2. Обговорення правил групи

Правила – це закони групи, за якими вона живе, під час проведення тренінгу. Тренер з учасниками обговорює правила спілкування в групі. Орієнтовні правила:

^ Цінування часу

Всім учасникам потрібно бути уважними, не відволікатися від теми обговорення, прагнути дотримуватися регламенту, говорити згідно з темою та без відволікань, висловлювати свою думку коротко й чітко.

^ Ввічливість, взаємоповага

Сприяють створенню позитивної атмосфери взаємної поваги. Учасники, поважаючи себе та інших, мають говорити по черзі, не перебивати один одного, пам'ятаючи, що думка кожного цінна і необхідна для поповнення спільної скарбнички групового досвіду.

^ Говорити від свого імені

Вислови на зразок «Всі так думають» не несуть конкретної інформації, найчастіше не відповідають дійсності, як правило, потребують багато часу для підтвердження чи спростування. Тому їх застосування вважається невипрадане. Слід користуватися «Я-висловлюваннями» («Я вважаю», «Я так думаю», «На мій погляд» тощо). Якщо потрібно навести не власну думку чи інформацію, потрібно послатися на конкретне джерело (людину, документ, книгу, статтю тощо).

^ Правило добровільної активності

Якщо для виконання якогось завдання тренеру потрібна особлива участь когось із учасників, присутні мають право пропонувати лише свою кандидатуру. Визначення міри власної активності в тренінгу є цілком добровільним й індивідуальним.

Конфіденційність

Всі учасники зобов'язуються у власних інтересах залишати в своєму колі і не виносити за його межі інформацію особистого характеру, яка може бути оприлюднена учасниками про себе в ході тренінгу.

^ Правило «СТОП»

Дає можливість будь-якому учаснику не виконати якусь тренінгову дію («пропустити хід») без додаткових пояснень причин цього.

Правило піднятої руки

Сигнал про наявність повідомлення учасник подає лише мовчки, піднімаючи руку вгору.


3. Очікування

Хід вправи: Учасникам роздаються невеликі стікери (кольорові папірці) вирізані у формі листочків. Тренер просить написати на них, чого саме підлітки чекають від заняття – «Від тренінгу я очікую …».. Потім всі по черзі промовляють свої очікування та прикріплюють на плакаті із зображенням великого дерева.


^ 4. Вправа «Конкурс – це...» («Олімпіада – це …») (мозковий штурм)

Запис та обговорення асоціацій та внутрішніх почуттів, що пов’язані зі словом «конкурс». Визначення за ступенем складності складових моментів конкурсу (олімпіади тощо). Робота в групах по 3-4 людини.


^ 5. Вправа «Мій дракон, мої недоліки»

У кожного з нас є свій дракон – наш страх, наші недоліки, які заважають нам жити, але з якими ми примиряємось. Намалювати свого дракона і назвати його в цілому. Назвати кожну голову окремо. Придумати історію про те, як перемогти свого дракона.

^ АБО

Малювання на тему «Мій страх»

Психолог просить дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'єкта страху, тривоги підлітка. Коли виконання малюнків завершено, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школярам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені і від страхів нічого не залишиться.


^ 6. Руханка «Пересадки»

Пропонується помінятися місцями учасникам всім тім, у кого:

• є рідний брат;
  
• сині очі;
  
• у кого в березні день народження;
  
• у кого у вухах сережки;
  
• хто любить співати;
  
• вміє грати на музичному інструменті.
  

^ 7. Вправа «Чарівна крамниця»

Ведучий пропонує уявити, що вони знаходяться в чарівній крамниці, де він – продавець. Кожен учасник може обміняти риси (мудрість, сміливість, чесність тощо), яких, на його думку, забагато і ними можна поділитися з іншими, або ті, яких він хоче позбутися, на риси, яких не вистачає.

Обговорення.


^ 8. Вправа «Небо»

Сядьте вільно та закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи... Уяви собі, що зараз літній погожий день… Ти лежиш на траві, відчуваєш її м’якість, свіжість, аромат… Лежачи на спині, ти дивишся у небо: чисте, блакитне, безхмарне. Уяви собі це небо…

Ось ти побачив метелика. Коли він пролітає над тобою, ти думаєш: «Який же він легкий, як гарно забарвлені його крила!» Ти спостерігаєш, як він віддаляється, зникаючи з твого поля зору.

Тепер ти помічаєш орла, який летить високо в небі. Ти стежиш за його польотом і поступово проникаєш все глибше у блакитну далечінь неба.

Ти спрямовуєш погляд ще вище і помічаєш, що високо в небі пропливає маленька біла хмаринка. Ти слідкуєш за нею, бачиш, як вона повільно розчиняється.

Нарешті перед тобою лише безмежне небо.

Відчуй себе небом, безтілесним, неосяжним, нематеріальним. Відчуй, що у тебе немає меж, що ти присутній скрізь. Ти можеш досягти всього, проникнути крізь усе, ніщо не в змозі тебе зупинити. Усвідом в собі відчуття легкості духу, відсутності будь-якого тиску… Можете відкрити очі, коли ви будете готові.

^ АБО

Вправа «Внутрішній промінь»

Вправа допомагає зняти втому, стабілізувати внутрішній стан.

Займіть зручну позу. Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається згори вниз. Промінь повільно і поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслабленим світлом. Промінь, проходячи вниз, розгладжує зморшки. У вас зникає напруження в голові, розслаблюються зморшки на лобі, опускаються брови, «охолоджуються» очі, послаблюється напруга в кутиках губ, опускаються плечі, вивільнюється шия. Внутрішній промінь формує зовнішність спокійної вільної людини, задоволеної собою і своїм життям. Виконайте вправу декілька разів – згори вниз. Закінчуйте вправу словами: «Я став (стала) новою людиною! Я став (стала) сильним, спокійним і стабільнішим! Я все буду робити добре!»

8. ^ Заключний шерінг. Вправа «Подаруй усмішку»
   

Обговорення заняття. Що вдалось зрозуміти?

Психологу варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. «Напруження м'язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, втому, негативні емоції. Напруженими мають бути тільки ті м'язи, що необхідні, всі інші – розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м'язів, в усмішці – 7. Фізіологічний сміх – це вібрація та масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку».

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.

Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.

Заняття 2

Мета: опанувати техніки розслаблення, зняття скутості і тривожності; навчити переформульовувати завдання і тренуватись в ситуації, що викликає тривогу; пошук внутрішніх ресурсів для підвищення впевненості у собі; навчити оптимізовувати емоційний стан при відчутті напруги, страху не справитись з ситуацією; навчитись долати страх, помисливість через використання умовно-рефлекторного погашення (аутотренінг).

1. ^

   Вступний шерінг

   • Який настрій?
     
   • З чим прийшли?
     

2. Вправа «Сильні сторонни»

Використовуючи особистісні якості, написати, чого б, завдяки цим якостям, могли б досягти у житті, як вони допоможуть вам досягти успіху у конкурсі тощо. Робота в групах.

Обговорення.


^ 3. Вправа «Суперучень»

Поділ дітей на 2 групи.

Кожна група одержує завдання: скласти портрет «суперучня», який успішно пройде будь-який конкурс. Зробити це треба, дотримуючись двох умов:

1) кожна якість повинна належати комусь із членів групи;

2) у кожного учасника слід запозичити хоча б одну якість.

Портрети «суперучня» обговорюються. Узагальнення: риси групи вивішуються на фліп-чарті.


4. «Репетиція»

Програємо зі школярами ситуації, які викликають у них тривожність. Наприклад, дитина ніби захищає роботу, пише завдання на олімпіаді, а психолог виконуємо роль «суворого члена журі» або ж «докоряючого батька», а учасники групи – учнів класу, «насмішкуватих товаришів». Детально відпрацьовуються окремі ситуації, методи їх вирішення та способи поведінки дитини.

Однією з причин, що заважають результативній діяльності, є те, що підлітки зосереджені не тільки на виконанні завдання, а й більшою мірою на тому, як вони виглядають зі сторони. З огляду на це необхідно тренувати в них уміння формулювати мету своєї поведінки в різних ситуаціях. Наприклад, під час захисту роботи або виступу потрібно сказати собі: «Я повинен розповісти про… » замість: «Я повинен одержати диплом». Необхідно навчити підлітків вмінню розуміти відносне значення перемог і поразок, знижувати значимість ситуації.


^ 5. Техніка «Непотрібне продихайте»

Інструкція психолога: «За поганим настроєм, непевністю, безпідставною тривогою та страхами ховаються, як правило, невидимі зовні напруження гортані, глотки, діафрагми та черевного пресу. Ви не можете зняти це прямим розслабленням м'язів, але тут можуть допомогти спеціальні дихальні вправи.

Щоб продихати страх, тривогу та інші емоції, виконайте «собаче дихання» (швидке й поверхневе, горлом, через рот). Кілька хвилин такого дихання – і непотрібні емоції зникають. Іноді цього не вистачає, тоді потрібно додати вібрацій на вдиху. Зробіть кілька повних вдихів і видихів, потім затримайте повітря на вдиху та зробіть до десяти рухів діафрагмою. Відбувається масаж внутрішніх органів і спадає напруження там, де іншим шляхом домогтися розслаблення не вдається».


^ 6. Вправа «Мої ресурси»

Інструкція: «Поділіть лист паперу на дві частини. В одній частині напишіть: «Чим я можу похвалитися». У цій частині запишіть ті свої якості та характеристики, якими ви можете гордитися та вважаєте своїми сильними сторонами. Коли перша частина вправи буде виконана, у другій частині листа напишіть «Чим це може допомогти при участі в конкурсі (олімпіаді)». Навпроти кожної своєї сильної сторони напишіть, чим вона зможе допомогти вам. Бажаючі можуть озвучити результати виконання вправи.


^ 7. Емоційна гімнастика

Хід вправи.

• походити як … (королева, однорічна дитина, лисиця, солдат, балерина, лев, горобець);
  
• посидіти як… (бджола на квітці, наїздник на коні, пасажир у «Мерседесі»);
  
• пострибати як … (кенгуру, кінь);
  
• здивуватися як … (немовля, професор);
  
• насупитись як … (осіння хмара, розсерджений вчитель);
  
• посміхнутися як … (весняне сонце, радісна дитина, кіт на сонечку).
  

^ 8. Аутогенне тренування (аутотренінг)

Образно подумки відтворити ситуацію, яка викликає неспокій або тривогу, і як тільки вона з’явиться, владно, наказуючим тоном вимовити: «Стоп» або «Спокійно».


^ 9. Вправа «Буйок в океані»

Сядьте вільно та закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи... Уяви собі, що ти – маленький буйок у величезному океані… У тебе немає компаса, мапи, керма, весел… Ти рухаєшся туди, куди несуть тебе океанські хвилі, вітер… Велика хвиля може на деякий час накрити тебе, але ти знову виринаєш на поверхню… Спробуй відчути ці поштовхи і виринання… Відчуй рух хвилі, тепло сонця, краплі дощу, подушку моря під тобою, що підтримує тебе.

Прислухайся, які ще відчуття виникають у тебе, коли ти уявляєш себе маленьким буйком у великому океані.

Якщо ти відчуваєш страх, переконай себе, що ти сильніший від хвиль і вітру, ти не можеш потонути, ти знову і знову виринаєш з таємничих глибин, куди тебе намагається загнати стихія. Можете відкрити очі, коли ви будете готові.

^ АБО

Вправа «Дерево»

Вправа стабілізує внутрішній стан, створює баланс нервово-психічних процесів, запобігаючи стресовим, травмуючим ситуаціям.

Сядьте вільно та закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи... Уявляйте себе деревом (яке вам подобається, з яким найлегше себе ототожнити). Детально програйте в свідомості образ цього дерева: уявіть його міцний і гнучкий стовбур; гілки, які розхитує вітер; листя, звернене назустріч сонячним променям і дощу; циркуляцію поживних соків по стовбуру; коріння, яке міцно вросло в землю. Важливо відчути поживні соки, які коріння втягує із землі. Земля – це символ життя, коріння – символ стабільності, зв’язок людини з реальністю. Відчуйте, як, вдихаючи повітря, ви втягуєте ці соки із землі, як вони наповнюють ваше тіло енергією життя. Відчувши приємну циркуляцію поживних соків, відкрийте очі.

11. ^ Заключний шерінг. Вправа «Подаруй усмішку»
    

Заняття 3

Мета: отримати навички саморегуляції емоційного стану; навчитись гармонізувати внутрішній стан через позитивні образи уяви; емоційна реалізація та особистісне зростання підлітків; розвиток навичок впевненої поведінки; підвищення рівня мотивації участі в конкурсі.

^ 1. Вступний шерінг


2. Інформаційне повідомлення з відпрацюванням прийомів «Як ми можемо керувати своїм емоційним станом»

Сильне занепокоєння зазвичай заважає сконцентруватися, знижує увагу. Проте цей стан цілком піддається регулюванню. Існують різні психологічні способи, які стануть вам у нагоді в ситуаціях участі в конкурсах, олімпіадах.

• Не згадуйте провалів!
  
• Пригадуйте саме успіх!
  
• Пригадуйте відчуття впевненості в своїх силах!
  
• Відчуття свободи, розкутості (незалежно від того, з чим це було пов'язано)!
  
• Важливо проникнутися почуттям власного везіння!
  
• Не може бути, що вам немає що згадати!
  

Простий, але дуже ефективний спосіб – аутотренінг. Аутотренінг дозволяє людині створити підходящий настрій, досягти спокою. Формули аутотренінгу спрямовано на підсвідомість.

Також ми можемо використовувати психологічні прийоми для саморегуляції емоційного стану, в основі яких лежить уява:

1. Самонавіювання для саморегуляції емоційного стану в стресових ситуаціях передбачає використання для усунення та подолання стресових ситуацій, які найбільш часто зустрічаються:

1 формула – у разі виникнення тривоги перед виступом тощо: «Спокійно, спокійно, все буде гаразд», «Я спокійний, впевнений».

2 формула – для мобілізації резервних можливостей організму в період спаду настрою, зниження активності, тоді, коли все валиться з рук: «Вперед! Не зупинятися і не здаватися!».

^ 2. Моделювання майбутнього (мрійництво) – багаторазове програвання моделі бажаної поведінки у стресовій ситуації, репетиція в думках, адаптація до майбутніх подій, що знижує актуальність психотравмуючого фактору. Наприклад, при побоюванні виступу перед великою аудиторією, краще провести психологічне тренування: кілька разів вголос прочитати доповідь перед дзеркалом або перед членом родини, поводячи себе спокійно та впевнено.

3. «Вживання» у позитивний образ людини, що володіє якостями, котрі бажано бачити в собі.

Відпрацювання прийомів.

Обговорення.


^ 3. Техніка «Хочу досягнути»

Інструкція. Намагайтесь уявити собі, що у вас з'явилась можливість досягнути неможливого у житті. За допомогою малюнка передайте це.

Коли малювання буде завершено, психолог пропонує дитині ідентифікувати себе із цим образом і розповісти про нього, використовуючи займенник «Я» (мені..., у мене..., зі мною...). Психолог може попросити підлітка особливим тембром голосу передати те, що зобразив на своєму малюнку.

Запитання консультанта:

• Як ти будеш себе почувати, коли зможеш досягнути бажаного?
  
• Чи були у твоєму житті такі моменти, коли ти переживав радість від досягнутого, успіху, перемоги?
  
• Коли це було, де і хто був поряд, як ти рухався, як билось твоє серце?
  
• Як сяяли твої очі і очі інших, хто радів поряд із тобою?
  
• Який запах супроводжував твій успіх? та ін.
  

Психологічний зміст техніки.

Цілеспрямоване використання експресивного малювання, ідентифікація із образами, що виникають, сприяє емоційній реалізації і особистісному росту підлітків.

^ 4. Руханка «Шикуймося за зростом»

Процедура: тренер розміщує учасників колом і пропонує заплющити очі. Не розплющуючи очей учасники мають вишикуватися за зростом. Можна робити кілька спроб.


^ 5. Інформаційне повідомлення з обговоренням

Для того, щоб добре виступити, треба бути впевненим у власних силах. Ми уже казали про способи зняття тривоги. А тепер ми ще дізнаємось, що допомагає нам почувати себе впевнено.

Впевненість складається із двох компонентів: із того, як ти себе почуваєш та як ти виглядаєш. Внутрішній стан впевненості можна досягти за допомогою техніки аутотренінгу та релаксації (які ми засвоїли). Як можна підвищити свою впевненість? Насамперед, треба поводити себе впевнено. Коли ти поводишся впевнено, то й відчуття інше. Крім того, у кожного є свої власні ресурси, на які можна спиратися у стресовій ситуації.


^ 6. Гра «Зіграй роль»

Необхідно зіграти роль впевненого учасника конкурсу, який все знає, все вміє, зовсім не хвилюється. Показати це своєю поведінкою, мімікою, мовою.

Обговорення.

7. Вправа «Невпевнені, впевнені та агресивні відповіді», техніка «Доведення до абсурду».
   

Кожному учасникові пропонуємо продемонструвати в заданій складній ситуації невпевнену, агресивну та впевнену відповідь. Ситуація пропонується з реального життя (Наприклад, «Ти виступаєш на конкурсі, вже завершив свою доповідь, а тобі задали складне запитання»).

Далі підлітку необхідно детально розповісти про свою невпевненість; похвалитись невпевненістю, підключивши міміку, змінивши голос; розповідь про власну невпевненість, необхідно довести до абсурду.

^ 8. Вправа «Як було би, якби…»

«Якщо ти відчуваєш себе пригніченим, уяви, як би ти почував себе, як би виглядало все навкруги, якби ти був життєрадісним.

Якщо ти почуваєшся знесиленим, уяви, яким би ти був, якби був сповненим сил».

Можна запропонувати дітям після виконання вправи намалювати те, що вони бачили (образ себе успішних, життєрадісних, сповнених сил).

Обговорення.


^ 9. Вправа «Ліфт» або «Берег моря» (на вибір)

1. Сядьте вільно та закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи...Уявіть собі, що ви входите до ліфту, натискаєте кнопку для спуску вниз, ліфт мчить поверхами… По мірі того, як ви проїжджаєте кожен поверх, ви все більше розслабляєтесь і, приїхавши на перший поверх, цілком скидаєте з себе і тілесну і душевну напругу… Ось ліфт зупиняється, і ви виходите з нього з відчуттям спокою і свіжості… Відкрийте очі, коли будете готові.
   
2. Сядьте вільно та закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи... Уявіть себе на березі моря… Зверніть увагу на хвилі, ви спостерігаєте їх приплив і відплив... У цей час ви відчуваєте, як все більше і більше заспокоюєтесь. Побудьте тут ще… Після того, як ви відчуєте повний спокій, ви йдете з берега... Відкрите очі, коли будете готові.
   

^ 10. Заключний шерінг. Вправа «Подаруй усмішку»

Заняття 4

Мета: розвиток та закріплення навичок налаштування на певний емоційний стан; опанування навичками антистресової релаксації; складання формули оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до майбутнього конкурсу (олімпіади тощо).

^ 1. Вступний шерінг


2. Техніка «Налаштування на певний емоційний стан»

Дітям пропонується подумки пов'язати хвилюючий, тривожний емоційний стан з певною мелодією, кольором, пейзажем, жестом; спокійний розслаблений стан – з іншою музикою та уявними образами; стан впевненості, націленості на перемогу – ще з іншими. Як варіант виконання, можна запропонувати дітям замалювати окремо всі три стани.

Коли дитина починає хвилюватися, необхідно уявити перші образи (хвилюючий, тривожний емоційний стан), потім другі (спокійний розслаблений стан) й поступово перейти до третіх (стан впевненості, націленості на перемогу), повторюючи останні декілька разів.

^ Відпрацювання. Обговорення.


3. «Моя мотивація» (набір карток «Креатив»)

Вибір картки, яка символічно передає рівень мотивації до майбутнього заходу в якому дитина братиме участь.

Обговорення. Що ти можеш зробити, щоб підвищити цей рівень?
^

1. Вправи для психофізичної релаксації (антистресової релаксації)

• Інформація для психолога
  

Психічна і фізична релаксація являє собою перехід на рівень -ритмів (ритми мозку), які активують процеси оздоровлення в 10 разів інтенсивніше, ніж -ритми (ритми періоду неспання).

Більшу частину дня (період неспання) наш мозок працює на рівні -ритмів.

Розслаблення тіла й свідомості − це перехід на рівень -ритмів.

Релаксацію доцільно проводити під час малих та великих перерв протягом навчального дня, а також під час роботи вдома.
^

Миттєва релаксація

Підготовчий етап − так званий «пусковий механізм».

Зробіть глибокий вдих, а під час видоху подумки повторюйте і уявляйте собі цифру 3 (три рази).

«Три (пауза). Три (пауза). Три (пауза)»

«Два (пауза). Два (пауза). Два (пауза)»

«Один (пауза). Один (пауза). Один (пауза)»

Тепер ви знаходитеся на рівні -ритмів.

Програмування

Метод «Ніготь великого пальця» − при появі втоми або відчуття напруги.

Подумки промовляти: «Кожний раз, коли я злегка натисну вказівним пальцем на ніготь великого пальця, я миттєво перейду до приємного, розслабленого стану тіла та свідомості». В цей момент злегка натисніть на ніготь великого пальця вказівним пальцем і уявіть, як ви розслаблюєтесь. Тепер повільно послабте натискання і відчуйте себе ще більш розслабленим... Відчуйте, які ви розслаблені.

Тепер легенько натисніть на ніготь і повільно ослабте натискання... Уявіть, як ваше тіло розслабляється ще більше.

Далі вийдіть із досягнутого рівня релаксації на рахунок від одного до п’яти ті відкрийте очі. Щоб закріпити цей пусковий механізм, повторюйте процес три рази на рівні -ритмів.

Метод спрацьовує, навіть якщо не закривати очі і займатися своїми повсякденними справами.

Кожний раз під час використання метода ви потрапляєте на більш глибинний і приємний релаксаційний рівень свідомості та тіла швидше і легше, ніж у попередній раз.

^ Миттєве зняття стресу

Метод «Погладжування великого пальця» − при перших ознаках стресу.

Підготовчий етап − абсолютно аналогічний такому в попередньому методі.

Зробіть глибокий вдох та під час видоху подумки повторюйте і уявляйте собі цифру 3 (три рази).

«Три (пауза). Три (пауза). Три (пауза)»

«Два (пауза). Два (пауза). Два (пауза)»

«Один (пауза). Один (пауза). Один (пауза)»

Тепер ви знаходитеся на рівні -ритмів.

Програмування

Повільно погладжуючи великий палець, вказівним пальцем тієї ж руки від першого суглобу до кінчика пальця подумки повторюйте про себе наступну формулу:

«Кожний раз, коли я погладжую великий палець вказівним... Погладжую повільно, від першого суглоба до кінчика пальця... Я уявляю собі, як напруга залишає моє тіло, і буду відчувати себе впевненим та здатним подолати будь-яку проблему».

Далі вийдіть з релаксаційного рівня на рахунок від 1 до 5. Повторіть процедуру 3 рази на рівні -ритмів.


^ 5. Руханка «Оплески»

Процедура: психолог розміщує учасників на стільцях по колу, послідовно кілька разів пропонує підвестися тим, хто має певне вміння чи якість, щось любить або бажає чомусь навчитися; інші учасники групи активно аплодують тим, хто підвівся. (Наприклад, «Підведіться з місць усі ті, хто вміє вишивати». Оплески! «Дякую, сідайте». «Підведіться з місць усі ті, хто вміє кататися на гірських лижах». Оплески! «Дякую, сідайте». Далі: «Підведіться з місць усі ті, хто любить дивитися серіали», «Підведіться з місць усі ті, хто мріє навчитися грати у великий теніс» тощо.)


6. «Аргумент»

Уявіть, що вам потрібно переконати вашого друга, що конкурс – це лише конкурс, а олімпіада – це лише олімпіада. Знайдіть слова для аргументованої критики панічних думок. Зробіть це за такою схемою:

Моя участь в конкурсі (олімпіаді тощо) буде успішною…

• тому що…
  
• навіть, якщо…
  
• не зважаючи на…
  
• так, як…
  
• завдяки…
  
• так само, як і …
  
• спираючись на…
  
• бо я прагну…
  
• разом з…
  

Можливо, ці слова стануть дієвою формулою вашого оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до конкурсу (олімпіади тощо).


^ 7. Вправа «Знайди свою зірку»

Вправа проводиться під музику.

Психолог: «Сядьте вільно та закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи... А тепер уявіть зоряне небо. Зорі великі та маленькі, яскраві та тьмяні. Для когось – це одна або кілька зірок, для інших – незліченна безліч яскравих крапок, які то віддаляються, то наближаються на відстань витягнутої руки. Подивіться уважно на зорі та виберіть найпрекраснішу з них. Можливо, вона схожа на вашу мрію дитинства, а можливо, вона вам нагадала про хвилини радості, щастя, удачі, натхнення?

Ще раз помилуйтеся на свою зірку та спробуйте до неї дотягнутися. Намагайтеся щосили! І ви обов'язково дістанете свою зірку. Зніміть її з неба й дбайливо покладіть перед собою, розгляньте ближче та постарайтеся запам'ятати, як вона виглядає, яке світло випромінює.

А тепер проведіть долонями по колінах униз до ступнів ніг і солодко потягніться, розплющте очі, візьміть аркуш паперу, олівець і намалюйте свою зірку.

Виріжте та прикріпіть її на наше зоряне небо. І тепер зорі світитимуть вам завжди, випромінюючи добро, дружбу та підтримку. Вони поведуть вас дорогою знань і супроводжуватимуть на всіх іспитах і в житті».

Наприкінці вправи діти малюють, вирізають і приклеюють свої зірки на аркуш ватману, моделюючи зоряне небо.


^ 8. Повторна діагностика


9. Заключний шерінг. Підведення підсумків роботи

• Що дала мені робота за програмою? (учасники групи діляться своїми враженнями та думками про минулі заняття)
  
• Чого я навчився?
  

Керівник групи і учасники дякують один одному за спільну роботу, підтримку, розуміння та співпрацю. Заняття закінчується вправою «Подаруй усмішку».


Список використаних джерел

1. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Краткий психологический словарь: Лич­ность, образование, самообразование, профессия. – Минск: Хэлтон, 1998. – 399 с.
   
2. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / За ред. Л.В.Сохань, І.І.Єрмакова, Г.М.Нессен – К.: Богдана, 2003. – 520 с.
   
3. Калашник Т.И. Методы творческого самовыражения и арттерапии в психокоррекционной работе. Методическое пособие для практических психологов образования.- Одесса, 1999. — 53с.
   
4. На допомогу соціальним педагогам. Практично – методичний збірник для соціальних педагогів по роботі із дітьми, батьки яких знаходяться довгий час за кордоном. – Чернівці: ЧМГС “Буковинська Партнерська Агенція”, 2004.
   
5. Овчарова Р. В. Практическая психология в школе. – М.,1996. -240 с.
   
6. Прихожан A.M. Психокоррекционная работа с тревожными детьми // Активные методы работы школьного психолога. – М., 1990.- С.15-25.
   
7. Прихожан А.М. Школьная тревожность и самооценка в старшем подростковом возрасте // Психические проблемы повышения качества обучения и воспитания. – М., 1984. – С. 75-88.
   
8. Психологічний практикум. Вправи: Навчальний посібник / Укл.: І.А. Гуляс, Н.Г. Рудюк. – Чернівці: Прут, 2005. – С. 62 – 78.
   
9. Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник [Текст] / [уклад.: М.В. Лемак, В.Ю. Петрище]. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2011. – 616 с.: іл.
   
10. Пуни А.Ц. Некоторые психологические вопросы готовности к соревнова­ниям в спорте. – М.: Физкультура и спорт, 1973. – 113 с.
    
11. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога.В 2 кн. Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения: учеб. пособие / Е.И. Рогов. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2006. - 477 с.: ил.
    
12. Туріщева Л.В. Робота шкільного психолога з батьками. Навчально-методичний посібник для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 128 с. – (Серія «Психологічна служба школи»).
    
13. Фопель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические игры и упражнения: Практическое пособие. В 4-х томах. Т.З. – М., 2001. - 160с. 
    
14. Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы коррекции. – СПб.: Питер, 2008. – 256 с.
    
15. Набір карток «Креатив»
    
16. http://vuzlib.com/content/view/558/94/
    
17. www.rchealth.narod.ru/Anti-Stress-Relaxation
    

Додаток 1


Набір карток «Креатив»


^ На діагностичному етапі: для визначення емоційних станів (тривожності, агресивності тощо) та мотивації до участі в заході (конкурсі, олімпіаді тощо).

В ході індивідуальної або групової роботи: для покращення емоційних станів, пошуку ресурсів.


^ Діагностика емоційного стану:

1. Вибір картки із зображенням, яке відповідає емоційному стану, настрою дитини або групи в цілому.
   
2. Класифікація карток на «негативні» і «позитивні» в плані емоційного навантаження. Між «позитивними» картками встановлюється залежність, ведеться пошук спільних ознак. Пропонується до кожної «негативної» картки знайти кілька «позитивних», які можуть її нейтралізувати.
   
3. Вибір картки, яка відображає поганий стан, настрій, самопочуття, потім такої, яка відповідає найкращому стану, настрою, самопочуттю. Консультант просить розмістити кілька карток між «полюсами». Ставиться запитання: «А якій картці у цей час відповідає ваш стан, настрій? Чому? Що необхідно зробити, щоб зміститися до «позитивного» полюса?»
   

Мотивація

Вибір картки, яка символічно передає рівень мотивації до майбутнього заходу в якому дитина братиме участь.


Пошук ресурсів

Озвучити проблему, віднайти та викласти картку, яка її ідентифікує. Вибір карток (кількість можна не обмежувати), які символічно вказують на можливі шляхи вирішення заявленої проблеми. Класифікація обраних карток на певні групи (по мірі залучення інших осіб, складності, реальності, наслідкам тощо). Проаналізувавши сформовані групи, дитина виходить на можливі способи, шляхи вирішення проблемної ситуації.