Б. В. Офіційні опоненти: Криштофорова Б. В., Стронський Ю. С. Тема дисертації " Патоморфологічні зміни у курей за еймеріозу " на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16. 00. 02 пат

Вид материалаАвтореферат

Содержание


Яремчук Юрій Олександрович.
Неговський Ігор Вікторович.
Петухова Тетяна Анатоліївна.
Заболотній Олександр Анатолійович.
Антал Тетяна Володимирівна.
Бабич Олександр Анатолійович.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Дисертація містить комплексний аналіз теоретичних і практичних питань, пов’язаних з адміністративно-юрисдикційною діяльністю державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель. Досліджено сутність і особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності як складової адміністративної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель, розкрито роль останнього як носія державно-владних функцій і повноважень. Охарактеризовано підстави, зміст та процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель, сформульовано й запропоновано напрями вдосконалення її правового регулювання та практичного здійснення, конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до ЗК України та КУпАП.



^ Яремчук Юрій Олександрович. Науковий керівник – Браніцький О.М. Офіційні опоненти: Уркевич В.Ю., Кобецька Н.Р. Тема дисертації – “ Фізичні особи як суб’єкти аграрного права” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право.

Дисертація присвячена проблемам правового статусу фізичних осіб як суб’єктів аграрного права, учасників аграрних правовідносин.

Наведено визначення понять «суб’єкти аграрного права», «фізичні особи як суб’єкти аграрного права», «селянин» та ін. Розкрито особливості аграрної правосуб’єктності членів сільськогосподарських підприємств (сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, колективних сільськогосподарських підприємств) та їх найманих працівників, селян, а також засновників, учасників (акціонерів) аграрних підприємств корпоративного типу та приватних аграрних підприємців.

Обґрунтовано низку пропозицій щодо вдосконалення регулювання правового статусу фізичних осіб як суб’єктів аграрного права та учасників аграрних правовідносин.


^ Неговський Ігор Вікторович. Науковий керівник – Носко М.О. Офіційні опоненти: Кузьменко В.В., Пригодій М.А. Тема дисертації – “Формування загальнотехнічних знань у процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій” на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти.

У дисертації розкрито методологічні основи змісту загальнотехнічної підготовки майбутніх учителів технологій, визначено місце загальнотехнічних знань у структурі професійної підготовки вчителя технологій. Визначено роль технічних наук як джерела загальнотехнічних знань, проаналізовано специфіку техніки і технології як об’єктів формування загальнотехнічних знань.

Обґрунтовано систему загальнотехнічних знань як невід’ємну складову професійної підготовки майбутніх учителів технологій і запропоновано інтегрований підхід до її визначення; виявлено зв’язки науково-технічних і навчальних загальнотехнічних понять і на цій основі розкрито зміст загальнотехнічних знань як відображення об’єктної галузі технічного знання; здійснено аналіз техніки і технологій сучасного виробництва як об’єктів загальнотехнічної підготовки.

Розроблено вимоги до відбору, здійснено відбір та структурування загальнотехнічних знань та експериментально перевірено їх сформованість у студентів. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування загальнотехнічних знань у майбутніх учителів технологій.


^ Петухова Тетяна Анатоліївна. Науковий керівник – Сидоренко В.К. Офіційні опоненти: Титаренко В.П., Ковбаса Ю.М. Тема дисертації – “ Підготовка майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи” на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

Дисертацію присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи.

У результаті ретроспективного аналізу генезису поняття «безпека життєдіяльності» було виявлено, що нині існують різноманітні підходи до розуміння його сутності. У нашому дослідженні на сучасному етапі розвитку суспільства «безпеку життєдіяльності» визначено як науку, яка вивчає небезпеки, закономірності їх прояву та дії, що загрожують людині і природі, а також методи, засоби і заходи запобігання й захисту від них. Визначено сутність поняття «культура безпеки життєдіяльності». Розроблено спецкурс «Психолого-педагогічні основи культури безпеки життєдіяльності» для педагогічних спеціальностей і теоретично обґрунтовано його значення.

Теоретично обґрунтовано та визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи, а саме: застосування ціннісного, світоглядного, міждисциплінарного, діяльнісного підходів до формування культури безпеки життєдіяльності майбутніх учителів через спецкурс «Психолого-педагогічні основи культури безпеки життєдіяльності»; формування у майбутніх учителів мотивації до навчально-пізнавальної діяльності; активізація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів.

Теоретично обґрунтовано й визначено структуру готовності майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів, компонентами якої є: мотиваційний, змістовий, операційно-процесуальний.

Розроблено методику підготовки майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи. Перевагою запропонованої методики є те, що вона дає можливість з урахуванням визначених педагогічних умов здійснювати цілеспрямований психолого-педагогічний вплив на формування мотиваційного, змістового й операційно-процесуального компонентів готовності майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи. У результаті проведення експериментального дослідження було підтверджено ефективність розробленої методики підготовки майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів.


^ Заболотній Олександр Анатолійович. Науковий керівник – Лукач В.С. Офіційні опоненти: Борисов В.В., Юрженко В.В. Тема дисертації – “ Педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів” на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

У дисертаційній роботі досліджується процес формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Визначено сутність поняття “дидактична компетентність викладача-аграрника” як конструкт чотирьох компонентів: гностичного, мотиваційного, діяльнісного і особистісного. Визначено фактори: професіоналізм викладача спеціальних дисциплін; мотивація магістрантів щодо оволодіння майбутнім фахом; поєднання теоретичної, практичної і психолого-педагогічної підготовки; наявність сучасних засобів навчання; об’єктивний контроль навчальних досягнень магістрантів; зміст навчання магістрантів спеціальності “Педагогіка вищої школи”. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників: активізація навчально-пізнавальної діяльності магістрантів; педагогічно доцільне застосування у навчальному процесі педагогічних технологій; систематичний розвиток мотивації магістрантів до професійно-педагогічного самовиховання.

Розроблено модель формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ, яка відображає взаємодію таких блоків: методологічний – мета, методологічні підходи, принципи, методика формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ; змістово-процесуальний – педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ (активізація навчально-пізнавальної діяльності магістрантів; педагогічно доцільне застосування у навчальному процесі педагогічних технологій; систематичний розвиток мотивації магістрантів до професійно-педагогічного самовиховання), зміст, форми і методи навчання, технології підготовки для формування гностичного, мотиваційного, діяльнісного і особистісного компонентів дидактичної компетентності; коригувально-результативний – оцінювання, аналіз і корекція результатів сформованості дидактичної компетентності майбутніх магістрів за визначеними критеріями, які характеризують рівні сформованості дидактичної компетентності викладача.

У результаті експериментального дослідження було перевірено ефективність розробленої методики формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників.

Розроблено методичні рекомендації “Формування дидактичної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів в умовах магістратури”, “Розвиток професійної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів”, “Тренінг психолого-педагогічної майстерності майбутніх викладачів”, які впроваджено у навчальний процес ВНЗ.


^ Антал Тетяна Володимирівна. Науковий керівник – Каленська С.М. Офіційні опоненти: Саблук В.Т., Юла В.М. Тема дисертації – “ Продуктивність пшениці твердої ярої залежно від елементів технології вирощування в Правобережному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування продуктивності пшениці твердої ярої залежно від елементів технології вирощування, а саме: системи удобрення, що базується на диференційованому застосуванні мінеральних добрив.

Технологічні фактори, погодні умови та тривалість фаз росту та розвитку обумовлюють інтенсивність протікання формотворчих процесів, що виявляється в збільшенні лінійних розмірів, наростанні та накопиченні сухої маси, формуванні листкової поверхні та активності її функціонування.

Сорти пшениці твердої ярої мали позитивну реакцію на елементи живлення, застосування їх у різні етапи органогенезу та збільшення доз мінеральних добрив. За вмістом білка та показником числа падіння, зерно, за різних норм внесення добрив та диференціації їх внесення в технології вирощування, відноситься до 1-5, скловидністю – 1-3, натурою зерна до 1-4 класів якості. Енергія проростання насіння в середньому становить 73-82 %, а схожість 86-98 %, залежно від системи живлення материнських рослин. Вищі показники енергії проростання та схожості насіння були за внесення під материнські рослини помірних норм мінеральних добрив.

Рівень врожайності сортів пшениці твердої ярої в умовах Правобережного Лісостепу на 52 % визначається системою удобрення, 12 % - погодними умовами, 8 % - вибором сорту і становить 1,68 – 6,01 т/га. Найвищий рівень урожайності у обох сортів формується за внесення N120P120K120 та N120P120K120+N30IV і складає 5,57 і 5,65 у сорту Ізольда; 5,10 і 5,19 т/га у сорту Букурія.

Обґрунтовано елементи адаптивних технологій вирощування сортів пшениці твердої ярої з урахуванням їх господарської, економічної та енергетичної ефективності.

За результатами досліджень розроблено та впроваджено у виробництво технологію вирощування сортів пшениці ярої, яка дозволить отримати врожай зерна на рівні 5,5–6,0 т/га. Найвищий прибуток отримано за сівби сортів пшениці ярої за удобрення у нормі N90P90K90. Енерговитрати на один гектар посіву різнилися залежно від підвищення дози добрив.


^ Бабич Олександр Анатолійович. Науковий керівникСігарьова Д.Д. Офіційні опоненти: Крючкова Л.О., Жиліна Т.М.. Тема дисертації – «Комплекс фітонематод агроценозів хмелю та заходи регуляції його чисельності в зоні Полісся та Лісостепу України» на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія.

Досліджено видовий склад та динаміку чисельності комплексу фітонематод агроценозів хмелю. Показано, що тривале його вирощування в монокультурі зумовлює формування в ризосфері стабільного комплексу паразитичних видів. Виділено найшкідливіші види паразитичних нематод, до яких віднесено D. destructor і H. humuli.

Проаналізовано характер та ступінь впливу паразитичних нематод на рослини хмелю. Визначено рівні шкідливості D. destructor, H. humuli і комплексу червоподібних паразитичних нематод на хмелю. Досліджено динаміку чисельності фітонематод за період вегетації хмелю і вплив на неї погодних умов. Показано сукцесію мікогельмінтів, паразитичних і сапробіотичних нематод залежно від ступеня ураження тканин.

Вивчено біологічні особливості розвитку H. humuli на хмелю. Вдосконалено методи виявлення, обліку і діагностування домінуючих видів фітонематод. Розроблено балові шкали оцінки ступеня ураженості рослин. Для об’єктивної оцінки рівня заселеності нематодами хмелеплантацій з найбільш поширеною схемою садіння 3,0х1,0 м, зразки грунту доцільно відбирати за сіткою 6х6 метрів на глибину до 40 см.

Запропоновано метод оздоровлення маток від фітонематод у період проведення ранньовесняного фітосанітарного обстеження хмільників. Вивчено вплив мінеральних і органічних добрив на комплекс фітопаразитичних нематод та урожайність хмелю. Встановлено оптимальні норми витрати та способи застосування хімічних засобів захисту для контролювання чисельності фітопаразитичних нематод. Удосконалено моніторинг та обґрунтовано раціональне застосування протинематодних заходів.