Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
| Вид материала | Автореферат |
- Б. В. Офіційні опоненти: Криштофорова Б. В., Стронський Ю. С. Тема дисертації " Патоморфологічні, 1665.27kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, 303.09kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, 220.45kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, 317.95kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук, 434.34kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата, 375.28kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 289.15kb.
- Дисертації –“О, 832.65kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 360.76kb.
- Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата наук, 313.79kb.
Карпенко Ольга Андріївна. Економічний механізм формування ринку праці: дис. канд. екон. наук: 08.02.03 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки України. - К., 2001. – 180 арк. - Бібліогр.: арк.165-174.
Анотація до роботи:
Розкрито соціально-економічні аспекти функціонування та формування ринку праці. Досліджено механізми вдосконалення системи державного регулювання ринку праці та розглянуто перспективні напрями кадрової стратегії. На підставі одержаних результатів запроваджено ефективний механізм формування ринку праці. Запропоновано методи регулювання ринку праці з метою забезпечення ринкової рівноваги з урахуванням повного задоволення потреб населення в роботі та реалізації права на працю кожного громадянина. Розроблено пропозиції щодо запровадження економічного механізму формування ринку праці, який дозволяє завдяки дії існуючих і введенню у практику нових ринкових механізмів відпрацювати еластичний та чинний механізм досягнення ефективної зайнятості населення.
Текст роботи:
Науково-дослідний економічний інститут
Міністерства економіки України
КАРПЕНКО ОЛЬГА АНДРІЇВНА
УДК 331.5.024.5
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ
РИНКУ ПРАЦІ
Спеціальність 08.02.03 – “Організація управління, планування та
регулювання економікою”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України.
Науковий керівник - доктор економічних наук, ст. наук. співробітник
Краснов Юрій Миколайович,
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономіки України, завідувач відділу
гуманітарної політики, людського розвитку і
споживчого ринку
Офіційні опоненти –
доктор економічних наук
Сологуб Олена Петрівна,
Український Державний Університет харчових
технологій, завідуюча кафедрою маркетингу
кандидат економічних наук, ст. наук. співробітник
Колешня Лідія Галактіонівна,
Науково-дослідний інститут праці та зайнятості
населення Мінпраці і соціальної політики України
і НАН України, завідуюча сектором
Провідна установа - Інститут реґіональних досліджень НАН України,
відділ реґіональної соціально-економічної політики
та територіального управління, м. Львів
Захист відбудеться 27 вересня 2001 року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук при Науково-дослідному економічному інституті Мінекономіки України за адресою: 01601, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28, 5-й поверх, зала засідань.
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці НДЕІ Мінекономіки України за адресою м. Київ, бул. Дружби Народів, 28.
Автореферат розісланий 23.08.2001 року.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради Базилюк А.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дисертаційної роботи. Україна, як суверенна держава, знаходиться в стадії глибоких економічних реформ з метою побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки. Ринкова економіка формується і розвивається, як органічна єдність багатьох ринків: землі, капіталу, житла, товарів, послуг, робочої сили, тощо.
Ринок праці є невід’ємною складовою частиною загально-економічного ринкового механізму. Він характеризується як одне з найбільш складних соціально-економічних явищ суспільства, в якому відбиваються всі сторони його життєдіяльності, проявляється вся різноманітність його інтересів та протиріч. Тому процес його функціонування постійно знаходиться у колі зору держави, оскільки відтворення такого товару, як робоча сила – це відтворення трудових ресурсів і в цілому продуктивних сил суспільства.
Перехід до ринкової економіки в Україні характеризується виникненням і посиленням ряду негативних тенденцій і зокрема зростанням безробіття та неефективної зайнятості, які зумовлюють падіння продуктивності праці. У зв’язку з цим виникає потреба здійснення активної політики в області зайнятості, яка включає в себе соціальний захист населення від безробіття, на основі зростання зайнятості і підвищення за рахунок цього життєвого рівня населення.
Україна, як демократична держава, прагне досягнення саме цієї мети, оскільки продуктивна зайнятість є пріоритетом економічного і людського розвитку. Досягнення ефективної зайнятості гарантує певну соціально-економічну рівність суспільства та запобігає надмірному його економічному розшаруванню. Основою для розв’язання цих проблем є створення умов для реалізації творчого потенціалу, закладеного у кожній особистості, створення механізму ефективної зайнятості, збалансована структура економіки, продуктивна зайнятість, сучасна освіта, надійне медичне обслуговування, соціальна захищеність тих, хто не може себе забезпечити сам.
На перший план виходять проблеми соціального захисту населення. В умовах економічної нестабільності соціальний захист населення одна із найважчих проблем. Для її вирішення необхідна поетапна розробка і впровадження такого механізму, який виходячи з економічної ситуації забезпечив би головні державні гарантії, і найперша – це реалізація права на працю або допомогу по безробіттю.
Актуальність і наукова значущість комплексу проблем щодо формування ринку праці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та визначили його спрямованість.
Зв’язок роботи з науковими розробками, планами, темами.
Дисертаційна робота має безпосередній зв’язок з програмою науково-дослідних робіт НДЕІ Мінекономіки України в контексті використання трудового потенціалу та регулювання ринку праці. Зокрема:
1.Наукова доповідна записка по темі: 10-96 “Вдосконалення економічного механізму регулювання зайнятості населення та обґрунтування пропозицій по соціальному захисту. Концептуальні положення ефективної зайнятості населення та формування ринку праці. (1996 рік).
2. “Розробка наукових рекомендацій вдосконалення економічного механізму регулювання зайнятості населення ринку праці, захисту малозабезпечених верств населення” (Тема 29-97). Затверджено вченою Радою НДЕІ Мінекономіки України, протокол від 18.12.1997 № 13.
3. Концепція формування ефективної зайнятості населення та механізму її регулювання. Реєстраційний № проекту 08.04/00090. Номер договору Ф4/98-77 (Державний фонд фундаментальних досліджень).
4. Звіт про науково-дослідну роботу “Розробка проекту довгострокової програми розвитку трудового потенціалу України та комплексу заходів щодо збереження, відтворення і підвищення якості національної робочої сили”. Розглянуто та затверджено на засіданні секції Вченої Ради НДЕІ протокол від 17.12.1998 р. № 11. УДК 331. 107:338:98 № держреєстрації 0198U004994.
5. Звіт про науково-дослідну роботу “Розробка заходів і показників розвитку трудового потенціалу України на 2000-2010 роки та пропозиції щодо їх реалізації”. Протокол від 16.12.1999 р. №14.
Мета та задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є створення організаційно-економічного механізму регулювання ринку праці, що забезпечує ефективне використання робочої сили, запобігає масовому безробіттю та створює умови для запровадження необхідного рівня соціального захисту населення.
Досягнення мети зумовило постановку і розв’язання таких завдань:
- досліджена економічна сутність ринку праці та соціально-економічні закономірності його формування;
- визначені теоретико-методичні основи регулювання ринку праці в умовах ринкових перетворень;
- оцінений існуючий досвід формування ринку праці;
- розкриті шляхи та резерви підвищення використання трудових ресурсів;
- визначена методика розрахунків прогнозних показників;
- оцінена ефективність державного регулювання ринку праці;
- обґрунтовані основні напрямки ефективного використання трудових ресурсів;
- визначені показники економічної ефективності механізму державного регулювання.
Предмет дисертаційного дослідження – соціально-економічні основи формування ринку праці та економічний механізм його функціонування.
Об’єкт дослідження – ринок праці України та процеси регулювання зайнятості населення на макроекономічному рівні.
Наукова новизна досліджень і одержаних результатів полягає в наступному:
1. Сформульовано розширене значення поняття “ринок праці”, як економічної категорії, що визначає дію механізму організації праці та зайнятості, враховує особливості реалізації цих процесів у кожний конкретний проміжок часу, в залежності від чого встановлюються відповідні засоби його регулювання.
2. Запропоновані методи регулювання ринку праці, дія яких спрямована на забезпечення ринкової рівноваги з урахуванням повного задоволення потреб населення в роботі і реалізації права на працю кожного, хто бажає, уникнення масових банкрутств.
3. Для забезпечення ефективної зайнятості пропонується:
- реформування заробітної плати, з метою підвищення рівня оплати праці, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили, отримання сучасного рівня освіти і медичної допомоги, забезпечує високі мотиваційні стимули до праці та вирішує соціальні питання щодо підвищення рівня життя населення;
- подальший розвиток підприємницької діяльності з метою створення робочих місць та ефективного використання трудових ресурсів;
- удосконалення та розширення системи профорієнтації населення, як одного із напрямків підготовки кадрів для національної економіки;
- підвищення ролі інформаційно-аналітичної бази, як основи моделі управління процесами, що відбуваються на ринку праці;
- реформування системи призначення і виплати допомоги по безробіттю з метою сприяння активному пошуку роботи та скороченню терміну безробіття.
4. Запропоновано впровадити в практику управління ринком праці уточнену процедуру складання балансів (загальнодержавного, реґіональних) робочих місць, балансів руху населення і трудових ресурсів, розрахункових балансів ринку праці, за рахунок введення законодавчих актів, які впливають на попит та пропозицію робочої сили. Розрахунки на їх основі дозволять розкрити акумульовані у різних видах діяльності резерви ефективності використання трудового потенціалу держави, регіону.
5. Запропонований новий метод розробки прогнозу зайнятості населення, суть якого полягає в корекції на величину показника вивільнення робочої сили із галузей економіки, який за умов прискорення реформування економіки може, у значних розмірах, перевищити темпи розвитку сфери прикладання праці.
6. Розроблений прогноз балансу ринку праці до 2010 року, який враховує погіршення ситуації на ринку праці і передбачає, що реальна зміна показників буде досягнута шляхом введення в дію заходів забезпечення рівноваги на ринку праці, що обумовлює необхідність посилення державного впливу на активізацію процесів, які мають місце на ринку праці, через запровадження економічного механізму регулювання ринку праці.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють більш вагому основу для запровадження ефективного механізму формування ринку праці.
Ряд наукових положень дисертації були використані при розробці Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи заради добробуту”, проектів Стратегії забезпечення економічної безпеки України та
Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки, Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року, при прогнозуванні розвитку ринку праці і відпрацюванні прогнозних балансів трудових ресурсів та робочої сили України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. У роботі, яка написана у співавторстві (№ 5 переліку публікацій), автору належить розробка з питань структурних зрушень зайнятості населення та чисельності працівників за галузями економіки. З наукових публікацій, що видані у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень доповідалися на: міжнародній практичній конференції “Управління трудовими ресурсами: проблеми та перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 1997); міжнародному науково-практичному семінарі “Управління трудовими ресурсами на етапі ринкової трансформації економіки” (м. Хмельницький, 1998).
Публікації. За результатами досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковано п’ять друкованих праць у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,2 д.а. Чотири статті обсягом 1,8 д.а. є одноосібними.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота викладена на 180 сторінках машинописного тексту, містить 19 таблиць, 9 рисунків, 12 формул, складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, що нараховує 125 найменувань, 4 додатки.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У роботі визначено соціально-економічну сутність розширеного значення поняття “ринок праці”. Людські ресурси є головним чинником економічного потенціалу держави, від нормального розвитку якого залежить ефективність національної економіки. Тому, у розширеному значенні поняття “ринок праці”, як економічна категорія – це складова частина ринкової економіки, що являє собою механізм погодження інтересів роботодавців та продавців робочої сили і є результатом зусиль усього суспільства щодо розробки та запровадження механізмів раціонального відтворення та ефективного використання трудового потенціалу країни.
Проведений аналіз функцій, які покликаний виконувати ринок праці показав, що це є найбільш складні функції виробничих, економічних, соціальних та політичних відносин. Формування ринку праці процес закономірний. Від вирішення проблем управління ринком праці залежить ефективність функціонування загальної ринкової системи. Тому, механізм управління ним має бути еластичним, здатним швидко та чітко реагувати на зміну ситуацій у суспільстві.
Аналіз, проведений автором, показав, що ринок праці у перехідний період характеризується глибоким кризовим станом. Неухильно погіршується вікова структура населення, збільшується демографічне та економічне навантаження на працюючих, підвищується ризик незайнятості, зростає рівень безробіття, умови працевлаштування погіршуються, стимули до високопродуктивної праці практично зникли, що призводить до деградації особистості, сім’ї, депопуляції, соціального розшарування та нестабільності у суспільстві.
Деструктивні явища, які мають місце на ринку праці, практична недієвість ринкових важелів, що мають сприяти подоланню негативних тенденцій у сфері зайнятості вимагають віднесення існуючих проблем до головних пріоритетів соціально-економічної політики держави, вирішення яких повинно спиратися на глибоко обґрунтовані наукові розробки.
За методологічну основу таких розробок взято положення щодо взаємозв’язку та взаємозалежності структурної перебудови та структурних зрушень у зайнятості населення. З огляду на це, зміни у структурі зайнятості населення досліджуються у зв’язку із зміною відносин власності як основи переходу до ринкових відносин.
Радикальна зміна місця проблем ринку праці як у системі пріоритетів державної політики, так і у рамках адміністративної реформи потребує відповідного перегляду структури управління. Для підвищення ефективності формування і використання робочої сили потрібно посилити роль і розширити функції органів, які безпосередньо займаються макроекономічною політикою. Це, в свою чергу, дасть змогу спрогнозувати розвиток подій на ринку праці, опрацювати цілеспрямовані механізми регулювання основних процесів формування попиту і пропозиції робочої сили в контексті логіки реформ.
Проведений аналіз показав, що до основних причин, які не забезпечують ефективної зайнятості населення відносяться: нерівномірне розселення населення, існуючі економічні зв’язки з іншими державами, неорганізований відплив працездатного населення, незадовільне розміщення виробництва у реґіонах, відставання багатьох територій у розвитку продуктивних сил щодо раціонального перерозподілу за галузями економіки України.
Аналіз тенденцій розвитку ринку праці показав, що реформування сфери зайнятості населення позначилося на перерозподілі трудових ресурсів у галузях економіки. За роки реформ (1995-2000 рр.) найвищими темпами чисельність зайнятих скорочувалася у будівництві (на 39,7 відс.), промисловості (на 28,9 відс.), на транспорті (на 19,5 відс.), у сфері освіти, культури, мистецтва, науки та наукового обслуговування (на 16,7 відс.). (Таблиця 1). У цей же період спостерігається посилення диференціації рівня заробітної плати та поглиблення ознак соціально-економічної кризи перехідної економіки.
Скорочення зайнятості населення в національній економіці в умовах її розбалансування призводить до небажаних соціально-економічних наслідків. Щоб запобігти цьому, потрібне запровадження дієвих методів заохочення зайнятості та створення нових робочих місць в усіх секторах економіки. Для цього мусить бути розроблений відповідний правовий механізм, який дозволив би регулювати зайнятість на користь держави, та заохочував би громадян співпрацювати з нею /державою/.
Таблиця 1. Динаміка зайнятості населення України у 1990-2000 роках.
Аналіз співвідношення державного і недержавного секторів економіки у вартості основних фондів, обсягів виробництва та чисельності зайнятих дозволив зробити висновок, що зменшення зайнятості населення проходить за рахунок державного сектору (на 7,7 млн. чол.), що є закономірним процесом. Проте, це відбувається без відповідних темпів розвитку приватних форм власності, при низьких мотиваційних стимулах до праці. Таке масштабне вивільнення працівників державного сектору спонукало значний резерв робочої сили. Наявність такої кількості незайнятих без відповідного механізму перерозподілу робочої сили і створення робочих місць у приватній сфері господарювання, в умовах стаґнації економіки та зниження життєвого рівня населення створює значну соціальну напругу у суспільстві.
Проведений аналіз демографічної ситуації в Україні показав, що в останні роки під впливом демографічних зрушень значно зросла як абсолютна величина, так і питома вага осіб похилого віку. На сьогодні майже кожен четвертий мешканець країни - пенсіонер (доля в структурі населення становить 23,4 відсотка). Їх утримання потребує значних коштів. В останні роки в результаті значного скорочення працівників галузей народного господарства та збільшення кількості пенсіонерів значно погіршилось співвідношення працюючих і непрацюючих членів суспільства (на одного непрацездатного припадає 1,5 працюючих). Крім того, відбулося максимальне постаріння працездатного населення з одночасним зменшенням чисельності молоді зайнятої у галузях економіки (питома вага молоді серед працюючих складає 17 відс). Не зважаючи на економічний спад - проблема кадрів на виробництві стоїть зараз, як ніколи, гостро. Стає очевидним, наскільки актуальною є проблема підвищення зайнятості населення у галузях національної економіки.
Політика зайнятості у будь-якому сучасному суспільстві є важливим чинником формування сфери трудових відносин. Аналіз існуючої політики зайнятості показав, що в Україні вона належним чином не виконує своєї соціальної ролі, оскільки безробіття зростає. Останнє, на жаль, є реальним запереченням конституційного права кожного працездатного громадянина на працю. У сучасних умовах перехідного періоду вихідним принципом політики зайнятості повинен бути принцип, який базується на утриманні безробіття в соціально-допустимих межах, а спрямованість соціальної політики – стимулювання працюючих через підвищення мотиваційної ролі заробітної плати.
Сучасний ринок праці потребує посилення керованості процесами, які відбуваються на ньому На сьогодні практично відсутня прийнятна модель управління ринком праці та розвитком трудового потенціалу, позиція профспілок та громадських організацій не відіграє належної ролі у формуванні соціально-економічного партнерства при якому має забезпечуватися відносний баланс інтересів всіх учасників ринку праці.
Економічний механізм регулювання ринку праці
Результати проведеного аналізу дозволяють зробити висновок, що державна політика щодо регулювання зайнятості населення потребує запровадження нового економічного механізму регулювання ринку праці. Який поєднує у собі комплекс важелів законодавчого, економічного, соціального та адміністративно-організаційного аспектів впливу на ринок праці, передбачає взаємодію державного, приватного та ринкового регулювання зайнятості трудових ресурсів. Такий механізм має дати значний поштовх до розвитку ділової активності, відкриє більш далеку перспективу, оскільки забезпечує зменшення кількості безробітного та збільшує кількість зайнятого працездатного населення, дозволяє більш повно використовувати резерви національного виробництва, що забезпечить умови економічного зростання. (Мал.1).
Мал.2. Заходи забезпечення рівноваги ринку праці.
Виходячи з існуючої ситуації, є доцільним у найближчі роки вирішити основні проблеми у сфері зайнятості населення через запровадження заходів підвищення рівня зайнятості (Мал.2), у результаті чого стане можливим досягнення збалансування чисельності економічно-активного населення та розвитком виробництва, що є надзвичайно важливим на даному етапі розвитку держави. Впровадження заходів забезпечення рівноваги ринку праці та отримання реальних результатів сприятиме посиленню державного впливу на активізацію процесів на ринку праці, дозволить задіяти запропонований економічний механізм регулювання ринку праці, що сприятиме підвищенню ефективної зайнятості населення.
При обґрунтуванні перспективної економічної та соціальної політики особливу увагу необхідно приділяти вибору заходів щодо забезпечення ефективної зайнятості населення, як головної вимоги інтенсифікації виробництва.
Серед показників, що визначають рівень розвитку держави, важливе місце посідає обґрунтування чисельності трудових ресурсів та зайнятості населення.
Розрахунки показників трудових ресурсів та зайнятості здійснюються з урахуванням демографічних, економічних та соціальних факторів.
Чисельність трудових ресурсів (ЧТt) розраховується за формулою:
ЧТt = ПРНt - НІt – ППРt + СВt + ПДПt , де:
ПРНt – населення у працездатному віці;
НІt – непрацюючі інваліди І і ІІ груп у працездатному віці;
ППРt – особи працездатного віку, що одержують пенсії на пільгових умовах;
СВt – працюючі особи старшого віку;
ПДПt – працюючі підлітки.
Чисельність зайнятих у національній економіці (ЗНt) розраховується:
ЗНt = РСДt + МПКt + ІТДt + КСПt + ОПГt, де:
РСДt – чисельність робітників і службовців зайнятих на державних підприємствах;
МПКt – працівники малих і середніх підприємств і кооперативів;
ІТДt – особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю;
КСПt – працівники сільськогосподарських підприємств;
ОПГt – особи зайняті в особистому підсобному господарстві і фермери.
Чисельність зайнятих у галузях матеріального виробництва (ЗМВt):
ЗМВt = ЗМВt-1 / ЗНt-1 * Кct , де:
Кct – коефіцієнт структурних змін.
Чисельність зайнятих у галузях визначається таким чином:
З jt= Зj(t-1) * Іjt , де
Зj(t-1)- зайнято у відповідній галузі економіки у базовому році;
Іjt – темпи зміни показників зайнятості j-тої галузі в t-тому році.
Чисельність зайнятих у галузях невиробничої сфери (ЗНСt):
ЗНСt= ЗНt – ЗМВt , де
ЗНСt – чисельність зайнятих у галузях невиробничої сфери.
Чисельність безробітних (ЧБt) визначається таким чином:
ЧБt = ПРНt – ПРЗt – НЧt , де
ПРЗt – працездатне населення, зайняте у національній економіці;
НЧt – населення у працездатному віці, що навчається.
Кількість зареєстрованих безробітних розраховується на базі функціональної залежності між показниками у ретроспективі та з урахуванням факторів, які впливають на цей процес у наступному періоді: зростання наявного безробіття у зв’язку з легалізацією прихованого безробіття, зміни політики держави щодо цільових асигнувань із державного бюджету на соціальний захист безробітних, створення нових робочих місць у сфері малого і середнього бізнесу, зростання обсягів виробництва у прогнозному періоді. Щодо розрахунків показників ринку праці на прогнозний період, то їх необхідно здійснювати на основі балансового методу.
У дисертації розроблено і обґрунтовано прогнозний баланс ринку праці. Розробці та впровадженню механізму державного регулювання ринку праці має передувати прогнозування можливих тенденцій та змін у сфері зайнятості, оскільки саме пропорції та їх зміни пов’язані з процесами структурної перебудови економіки, є основою для вжиття заходів на держав ному рівні по управлінню зайнятістю, підвищенню ефективності використання робочої сили як основи зростання добробуту та поліпшення умов життя населення.
Методологічна схема прогнозування ринку праці містить у собі:
а) аналіз формування ринку праці за попередній період, з урахуванням: тенденції розвитку ринку праці, змін у структурі окремих джерел його формування, впливу нових законодавчих актів на попит та пропозицію робочої сили, ефективності роботи служб зайнятості щодо працевлаштування;
б) прогнозування змін у динаміці та структурі ринку праці з урахуванням впливу окремих факторів і визначення орієнтирів зміни окремих джерел формування попиту і пропозиції робочої сили;
в) прогнозування обсягів попиту та пропозиції робочої сили, визначення кількості незайнятих та рівня безробіття.
Розглянута роль інформаційно-аналітичної бази, та доведено необхідність підвищення її значущості як основи моделі управління процесами, що відбуваються на ринку праці, вона повинна стати основою моніторингу трудового потенціалу в розрізі реґіонів, територій, галузей тощо. Створення та функціонування такої бази можливе в результаті цілеспрямованої та узгодженої діяльності відповідних структур виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок при тісній співпраці з науковцями та за умови впровадження відповідних наукових розробок у практику.
Табл.2. Прогноз ринку праці до 2010 року.
(тис.чол.)
Доведено необхідність створення умов для подальшого розвитку підприємницької діяльності, різних форм самозайнятості, індивідуального підприємництва, як основи створення і функціонування нових робочих місць та покращення використання трудового потенціалу.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Результати проведеного автором дослідження дали змогу зробити такі висновки та пропозиції:
Перехід економіки України до ринкових умов господарювання потребує створення відповідної системи управління процесами на ринку праці. В Україні до цього часу не створена комплексна, скоординована та ефективна система управління ринком праці, яка б дозволила через дію існуючих та введення у практику нових ринкових механізмів відпрацювати еластичний та дієвий механізм досягнення ефективної зайнятості населення. У дисертації цю проблему пропонується вирішити через запровадження економічного механізму регулювання ринку праці.
Необхідність розробки теоретичної основи управління ринком праці зумовили розробку автором положень формування ринку праці, що включають мету, напрями, методи та механізм реалізації, які полягають у забезпеченні ринкової рівноваги на ринку праці та досягнення доцільного рівня зайнятості з урахуванням повного задоволення потреб населення в роботі та реалізації права кожного на працю.
Діюче законодавство про працю та зайнятість потребує вдосконалення відповідно до умов ринкової економіки. Необхідно законодавчо закріпити правові та нормативні основи регулювання трудових відносин роботодавців та продавців робочої сили.
Щодо системи державних заходів, то тут важливим є спрямування економічних важелів на стимулювання росту обсягів виробництва, активізацію структурної перебудови, стабілізацію зайнятості у реґіонах з кризовою ситуацією на ринку праці, сприяння створенню нових робочих місць та відповідного перерозподілу на цій основі робочої сили з метою доцільної та більш ефективної зайнятості населення, створення умов для територіальної та професіональної мобільності трудящих з урахуванням кваліфікації працівників та дефіцитності професій.
Інвестиційна, кредитна, податкова та цінова політика держави має бути направлена на стимулювання раціонального використання існуючих робочих місць, розвитку малого і середнього бізнесу та самозайнятості; сприяти розвитку фермерства та підприємництва, як основного джерела створення нових робочих місць, збільшення масштабів зайнятості у недержавному секторі економіки, при цьому забезпечивши дотримання діючого трудового законодавства у цій сфері. Зміни в організації оплати праці повинні співвідноситися з політикою оподаткування та ціноутворення та загальним реформуванням економічних відносин. При цьому мінімальна заробітна плата повинна зіграти основну роль у посиленні мотиваційної та відтворювальної функції оплати праці, що у свою чергу сприятиме збереженню трудового потенціалу.
Стратегія розвитку України як незалежної і процвітаючої держави може здійснюватися лише за умови досягнення ефективного рівня зайнятості населення шляхом посилення активної політики держави на ринку праці через запровадження економічного механізму регулювання ринку праці, що дозволить знизити рівень безробіття особливо прихованого, зменшити нереґламентовану зайнятість, забезпечити робочими місцями непрацюючу молодь та підвищити рівень соціальної захищеності безробітних та непрацездатних категорій населення.
Досягнення ефективної зайнятості населення, як найважливішої соціальної гарантії працівникам, виступає основним аспектом державного регулювання ринку праці, що сприяє створенню механізму розширення сфери праці, регулюванню трудових міграцій, забезпеченню додаткових гарантій зайнятості для окремих верств населення, збільшенню громадських робіт, професійної мобільності, підготовки та перепідготовки кадрів, розвитку соціально-трудових відносин, забезпеченню безробітних та членів їх сімей.
Дія основних складових механізму регулювання ринку праці вказує на необхідність його узгодження з пріоритетами соціально-економічного розвитку держави як у поточній ситуації так і в перспективі. При цьому особливого значення набуває ефективність кадрової політики на основі забезпечення правового, економічного, соціального та інформаційного забезпечення політики гнучкості ринку праці з акцентуванням на питаннях забезпечення удосконалення та розширення системи профорієнтації населення, підготовки та перепідготовки робочих кадрів згідно до потреб галузей національної економіки, підвищення ролі інформаційно-аналітичної бази, як основи моделі управління процесами, що відбуваються на ринку праці.
Інституціональною основою державної політики на ринку праці мають бути чіткі програми структурної перебудови економіки, програми реструктуризації окремих галузей, програми зайнятості (державна, реґіональні), раціональна цінова, кредитна та податкова політика, політика залучення прямих інвестицій, - а це все разом має дати значний поштовх до розвитку ділової активності, більш ефективної зайнятості населення, що забезпечить умови економічного зростання.
Розроблені і запропоновані теоретичні, методичні та практичні рекомендації сприятимуть подальшому розвитку формування цивілізованого ринку праці.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Карпенко О. Економічні і методичні аспекти формування реґіонального ринку праці. /Формування ринкових відносин в Україні: Збірник статей молодих вчених. Випуск 5 – К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1998.
2. Карпенко О. До питання про збільшення зайнятості населення. /Формування ринкових відносин в Україні: Збірник статей молодих вчених. Випуск 6 – К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1998.
3. Карпенко О. Реґіональні проблеми зайнятості. /Формування ринкових відносин в Україні: Збірник статей молодих вчених. Випуск 8 – К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1999.
4. Карпенко О. Економічний механізм регулювання ринку праці. /Формування ринкових відносин в Україні: Збірник статей молодих вчених. Випуск 9 – К.: НДЕІ Мінекономіки України, 2000.
5. Краснов Ю., Карпенко О.Структурні зрушення зайнятості населення України в умовах реформування економіки. //Україна: аспекти праці. 2000. № 5, с.14-19.
АНОТАЦІЇ
Карпенко О.А. Економічний механізм формування ринку праці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 2001.
Дисертація присвячена розкриттю соціально-економічних аспектів функціонування та формування ринку праці. В роботі досліджені механізми вдосконалення системи державного регулювання ринку праці та розглянуті перспективні напрями кадрової стратегії. Одержані результати створюють більш вагому основу для запровадження ефективного механізму формування ринку праці. Запропоновані методи регулювання ринку праці, дія яких спрямована на забезпечення ринкової рівноваги з урахуванням повного задоволення потреб населення в роботі і реалізації права на працю кожного, хто бажає, уникнення масових банкрутств.
Розроблені пропозиції щодо запровадження економічного механізму формування ринку праці, який дозволить через дію існуючих та введення у практику нових ринкових механізмів відпрацювати еластичний та дієвий механізм досягнення ефективної зайнятості населення.
Ключові слова: ринок праці, державне регулювання, трудові ресурси, економічний механізм, безробіття, зайнятість.
Карпенко О.А. Экономический механизм формирования рынка труда. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и регулирования экономикой. Научно-исследовательский институт Министерства экономики Украины, Киев, 2001.
Диссертация посвящена раскрытию социально-экономических аспектов функционирования и формирования рынка труда. От разрешения проблем управления рынком труда зависит эффективность функционирования общей рыночной системы.
Деструктивные явления, которые имеют место на рынке труда, практическая не действенность рыночных рычагов, которые должны содействовать преодолению негативных тенденций в сфере занятости требуют отнесения существующих проблем к главным приоритетам социально-экономической политики государства, разрешение которых должно опираться на глубоко обоснованные научные разработки.
Политика занятости – это важный фактор формирования сферы трудовых отношений. В современных условиях переходного периода исходным должен быть принцип, который базируется на удержании безработицы в социально-допустимых пределах, а направленность социальной политики – стимулирование работающих через повышение мотивационной роли заработной платы.
Современный рынок труда требует усиления управляемости процессами, которые происходят на нем. На сегодня практически отсутствует необходимый, в нынешних условиях, механизм управления рынком труда и развитием трудового потенциала. В работе исследованы механизмы совершенствования системы государственного регулирования рынка труда и рассмотрены перспективные направления кадровой стратегии. Полученные результаты создают более весомую основу для внедрения эффективного механизма формирования рынка труда. Предложены методы регулирования рынка труда, действие которых направленно на обеспечение рыночного равновесия с учетом полного удовлетворения потребностей населения в работе и реализации права на труд каждого, кто хочет, избежание массовых банкротств.
Разработаны предложения относительно внедрения экономического механизма формирования рынка труда, который позволит через действие существующих и введение в практику новых рыночных механизмов отработать эластичный и действенный механизм достижения эффективной занятости населения. Такой механизм должен дать толчок к развитию деловой активности, открыть более далекую перспективу, так как увеличивает количество занятого трудоспособного населения, позволяет более полно использовать резервы национального производства, что обеспечит условия экономического подъема.
Ключевые слова: рынок труда, государственное регулирование, трудовые ресурсы, экономический механизм, безработица, занятость.
Каrpenko О.А. The economic mechanism of formation of a labour market. - Manuscript.
Thesis on obtaining of a scientific degree of the candidate of economical sciences on a specialty 08.02.03 - Organization of control, planning and regulation by economics. - Research economical institute of the Ministry of economics of Ukraine, Kiev, 2001.
Thesis is dedicated to deployment of social and economic aspects of operation and formation of a labour market. In the work are investigated mechanism of advancing of a system of state regulation of labor market and reviewed perspective directions of personnel policy. The obtained results create more powerful basis for inculcation of the effective mechanism of formation of labor market. Are methods of regulation of labor market, offered action of which is directed on securing of market equilibrium with allowance of full satisfaction of needs of the population in activity and implementation of a right to work each, who wants, avoidance of mass bankruptcy.
Proposals are designed concerning an inculcation of the economical mechanism of formation of labor market, which will resolve through operation of existing and introducing in practice of new market mechanisms to work off the elastic and effective mechanism of achievement of effective seizure the population.
Keywords: a labour market, state regulation, labour forces, economical mechanism, unemployment, seizure.