Б. В. Офіційні опоненти: Криштофорова Б. В., Стронський Ю. С. Тема дисертації " Патоморфологічні зміни у курей за еймеріозу " на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16. 00. 02 пат
| Вид материала | Автореферат |
- Дисертації –“О, 832.65kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, 220.45kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, 303.09kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, 317.95kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук, 434.34kb.
- Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій загальні положення, 406.4kb.
- Максима Едуардовича "Походження та рання історія міста Катеринослава", 842.69kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, 501.38kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата, 375.28kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 289.15kb.
^ Шквир Тетяна Миколаївна. Науковий керівник – Городній М.М. Офіційні опоненти: Кавецький В.М., Корсун С.Г. Тема дисертації – “ Агрохімічне обґрунтування застосування добрив та бактеріального препарату діазофіт за вирощування пшениці ярої на лучно-чорноземному ґрунті Правобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.
Результати досліджень показали, що тривале застосування мінеральних добрив у сівозміні сприяло значному поліпшенню поживного режиму ґрунту, підвищуючи вміст мінерального азоту, рухомих сполук фосфору та калію в орному і підорному шарах ґрунту.
Оптимізація поживного режиму ґрунту сприяла кращому розвитку рослин пшениці ярої у варіантах з внесенням добрив, підвищуючи площу листкової поверхні, накопичення сухої речовини, чисту продуктивність фотосинтезу та винос рослинами елементів живлення з ґрунту.
Встановлено, що бактеризація насіння пшениці ярої мікробним препаратом дозволяла підвищити вміст мінерального азоту в ґрунті та сприяла отриманню додаткового врожаю зерна.
Застосування позакореневих підживлень комплексними добривами інтермаг-зернові та нутрібор з урахуванням етапів органогенезу пшениці ярої дозволяло підвищити ефективність основного удобрення та сприяло підвищенню врожайність до 4,9–5,0 т/га зерна першого класу якості.
Визначено енергетичну та економічну ефективність тривалого застосування добрив у сівозміні та їх безпосереднього внесення, інокуляції діазофітом, позакореневого підживлення інтермагом-зернові та нутрібор за вирощування пшениці ярої на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті.
^ Лавська Наталія Вікторівна. Науковий керівник – Сич З.Д. Офіційні опоненти: Болотських О.С., Жук В.Ю. Тема дисертації – “ Удосконалення елементів технології вирощування огірка в Поліссі України ” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06. – овочівництво.
Представлено результати трирічних досліджень вивчення окремих елементів технології вирощування огірка у відкритому ґрунті зони Полісся. Вивчено вплив різних норм внесення перегною на ріст, розвиток та врожайність огірка сорту Джерело та гібрида Левадний F1. Виявлено, що внесення 20 т/га перегною забезпечувало збільшення врожайності товарних плодів в середньому на 4,6 т/га. Виділена середня фракція насіння, яка забезпечує приріст товарної врожайності у сорту Джерело на 3,9; у гібрида Левадний F1 – на 3,2 т/га. Досліджено особливості росту і розвитку рослин огірка за різних строків проведення підгортання. Виділені оптимальні терміни формування рослин – прищипування над 4 – 5 листком, яке дозволяє отримати врожайність у гібрида Левадний F1– 37,4 т/га, у сорту Джерело –34,7 т/га.
Обґрунтовано економічну ефективність внесення перегною, застосування різного розміру насіння, проведення підгортання та термінів формування рослин. Проведена оцінка виробництва сорту Джерело та гібрида Левадний F1 підтверджує високий біоенергетичний коефіцієнт у всіх рослин, оскільки він перевищував одиницю.
^ Власюк Оксана Степанівна. Науковий керівник – Шендрик Р.Я. Офіційні опоненти: Ретьман С.В., Глим’язний В.А. Тема дисертації – “Плямистості листків цукрових буряків та заходи обмеження їх розвитку в умовах західного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія.
Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей розвитку церкоспорозу (Cercospora beticola Sacc.), фомозу (Phoma betae Frank.) та альтернаріозу (Alternaria alternata (Fr.) Keissl.) листків цукрових буряків залежно від впливу деяких факторів. Розроблені математичні моделі прогнозу появи і розвитку церкоспорозу, які ґрунтуються на гідротермічних показниках травня та червня. Встановлено вплив гідротермічних показників на поширення фомозу, які корелюють з кількістю опадів у третій декаді липня. Вперше визначено поширення та етіологію альтернаріозної плямистості листків цукрових буряків у зоні західного Лісостепу України. Збудника визначено як паразитичного сапрофіта, що уражує тканини ослаблених листків.
Визначено пригнічуючу дію розчинів фунгіцидів на проростання конідій збудників церкоспорозу та альтернаріозу залежно від терміну їх зберігання і концентрації розчинів. Вперше досліджено дію розчинів фунгіцидів на проростання конідій різних ізолятів грибів Cercospora beticola Sacc. та Alternaria alternatа (Fr.) Keissl у лабораторних умовах.
Дано оцінку стійкості сортів та гібридів цукрових буряків щодо ураження їх плямистостями листків. Не виявлено стійких до церкоспорозу сортів цукрових буряків, що вирощуються у Хмельницькій області. Доведено, що фони живлення рослин істотно впливають на ураження цукрових буряків хворобами листків. На покращених фонах розвиток церкоспорозу зростає, а фомозу та альтернаріозу – зменшується. Встановлено високу ефективність дії фунгіцидів проти церкоспорозу, а також їх вплив на урожайність і цукристість коренеплодів цукрових буряків в умовах як природного, так і штучного інфекційних фонів. Наведено економічну оцінку фунгіцидів для захисту посівів цукрових буряків від хвороб листків.
^ Бусол Леся Володимирівна. Науковий керівник – Якубчак О.М. Офіційні опоненти: Касянчук В.В., Бібен І.А. Тема дисертації – “Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою курчат-бройлерів при застосуванні нанокомпозиту порошка феромагнетика” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза.
Дисертаційна робота присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню використання нанокомпозиту порошка феромагнетика термохімічного способу виготовлення в якості кормової добавки для підвищення продуктивності, харчової і біологічної цінності м’яса курчат-бройлерів. Встановлено, що позитивна дія нанопрепарату обумовлена його вмістом в одиниці ваги комбікорму. При споживанні наноферомагнетика курчатами-бройлерами з 5 до 42 добового віку в дозах: 1 мг/кг корму підвищує приріст маси на15,1%; 3 мг/кг корму – на 10%; 10 і 20 мг/кг
корму – знижує на 21,7 і 27,7 %, відповідно, порівняно з птицею контрольної групи.
Встановлена стадійність змін обмінних процесів в організмі курчат-бройлерів на дію наночасток заліза в дозі 1 та 3 мг/кг корму: фаза адаптації до дії порошку феромагнетика та фаза активації продуктивного обміну речовин, характерною ознакою якої є збільшення приросту маси тіла, рівня гемоглобіну в крові, а також загального білку і глобулінів та кальцію і заліза в сироватці крові. Застосування наноферомагнетика в дозах 1 і 3 мг/кг корму не викликає відмінностей клінічного стану птиці. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою курчат-бройлерів дослідних груп встановлено позитивну корегуючу дію нанонутріцевтика на харчову та біологічну цінність, технологічні і кулінарні властивості м’яса.
За органолептичними показниками, хімічним складом (вміст вологи, білка, жиру), біологічною цінністю білків ( амінокислотний склад), вмістом макро- і мікроелементів (Fe, Cu, Mn, Zn, Br, Ca i P), хімічними та мікроскопічними властивостями м’язи грудини та стегна птиці першої дослідної групи (1 мг наноферомагнетика в 1 кг корму) перевищують зазначені показники як контрольної, так і другої дослідної групи (3 мг наноферомагнетика в кг корму). В лабораторному експерименті на щурах встановлена безпечність м’яса курчат-бройлерів, яким згодовували наноферомагнетики в дозі 1 мг/кг корму.
^ Гришко Віталій Анатолійович. Науковий керівник – Нікітенко А.М. Офіційні опоненти: Козенко О.В., Хмель М.М. Тема дисертації – “ Використання імуностимулюючих препаратів для підвищення природної резистентності та профілактики стресів у поросят ” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія.
Результати досліджень свідчать, що організм поросят-сисунів в ранній постнатальний період має незрілу імунну,і кровоносну, системи.
Вплив різного характеру технологічних стресс-факторів на організм підсисних поросят призводить до стресових процесів в їх організмі котрі супроводжуються зниженням природної резистентності, продуктивності, підвищенням рівня захворюваності та збільшенням відходу молодняку свиней.
Препарати Мобес та КАФІ позитивно впливають на еритроцито і лімфоцитопоез та володіють стресонормалізуючими властивостями. Дія препаратів полягає в тому, що пептиди кісткового мозку та тимусу у разі парентерального їх введення в організм поросят-сисунів активуюче впливають на ранніх етапах диференціяції на кровоносні та лімфоїдні клітини, сприяючи їх посиленій проліферації, дозріванню та спеціалізації.
Застосування імуностимулюючих препаратів поросятам-сисунам в ранньму віці сприяє підвищенню захисних сил їх організму, знижуючи таким чином вплив негативних факторів навколишнього середовища на їх організм, що позитивно відображається на їх продуктивності та збереженості.
Анотації авторефератів дисертацій,
захищених у спеціалізованих вчених радах НУБіП України
у жовтні 2010 року
^ Пузік Людмила Михайлівна. Науковий керівник – Колтунов В.А. Офіційні опоненти: Осокіна Н.М., Іванченко В.Й., Калитка В.В. Тема дисертації – “ Наукове обґрунтування та розробка заходів подовження строків споживання плодів гарбузових рослин” на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.15 – первинна обробка продуктів рослинництва.
Дисертацію присвячено комплексному вирішенню питань подовження строків споживання плодів гарбузових рослин, удосконаленню підходів до подовження періоду споживання свіжої продукції, всебічному вивченню потенційних можливостей плодів дині, кабачка, огірка та факторів, які формують їх товарний стан та хімічний склад.
Сформульовано і науково обґрунтовано концепцію розширення періоду споживання плодів гарбузових овочів, основними елементами якої є прийоми одержання раннього врожаю, строки збирання плодів для зберігання, дозарювання плодів дині ендогенним етиленом, зберігання продукції у поліетиленових упаковках, надходження продукції з зони Степу України.
Проведено вибір сорту дині та кабачка методом багатокритеріальної оптимізації. Науково обґрунтовано закономірності накопичення поживних речовин та зміна їх під час зберігання у плодах гарбузових рослин залежно від особливостей сорту і погодних умов вегетаційного періоду, умов зберігання. Поглиблені комплексні дослідження теплофізичних, фізичних, фізіологічних, структурно-механічних властивостей, морфологічних показників плодів дині, кабачка, огірка. Удосконалено способи зберігання дині, кабачка. Науково обґрунтовано конкурентоспроможність плодів гарбузових рослин за комплексним показником.
^ Немова Тетяна Володимирівна. Науковий керівник – Цвіліховський М.І. Офіційні опоненти: Павлов М.Є., Слівінська Л.Г. Тема дисертації – “ Порушення мінерального обміну в організмі молочних кіз (діагностика і профілактика)” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин.
Дисертація присвячена дослідженню порушень мінерального обміну в організмі кіз молочного напряму продуктивності в періоди кітності та лактації і розробці методів профілактики виявлених порушень з використанням комплексних мінеральних препаратів, які створено на основі органічних сполук біогенних макро- і мікроелементів.
Встановлено, що при концентратному типі годівлі без використання кормових добавок не забезпечуються потреби кітних і лактуючих кіз у макро- (Кальцій, Фосфор, Магній) та мікроелементах (Манган, Кобальт, Купрум, Цинк), що призводить до розвитку в них комплексних порушень мінерального обміну, які проявляються симптомами остеодистрофії, гіпокобальтозу, гіпокупрозу, цинковою, мангановою і селеновою недостатностями. Це зумовлює порушення клінічного стану, морфологічних і біохімічних показників крові і взаємопов’язаних обмінних процесів в організмі кітних і лактуючих кіз, що проявляється змінами в діяльності серцево-судинної системи, порушенням гемоцитопоезу, метаболізму білків і ліпідів, процесів сечовиноутворення.
Для профілактики порушень мінерального обміну в організмі кітних кіз розроблено препарат Капремін, який сприяє відновленню клінічного стану тварин, нормалізує вміст у крові макро- і мікроелементів, процеси гемопоезу, метаболізм білків, ліпідів, вуглеводів, забезпечує оптимальні умови для формування, росту і розвитку плодів. З метою профілактики порушень мінерального обміну в організмі лактуючих кіз розроблено препарат Капремін-Лакт, який в період лактації кіз нормалізує клінічний стан, вміст у крові макро- і мікроелементів, процеси гемоцитопоезу та загального метаболізму, забезпечує отримання якісного молока.
^ Айшпур Роман Миколайович. Науковий керівник – Галатюк О.Є. Офіційні опоненти: Скибіцький В.Г., Кучерявенко О.О. Тема дисертації – “ Клініко-експериментальне обґрунтування профілактичних заходів при лептоспірозі свиней” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія.
Вивчено епізоотичну ситуацію, етіологічну структуру та епізоотологічні особливості лептоспірозу свиней у господарствах Хмельницької області за 2002–2009 рр., удосконалені методи лікування і профілактики хвороби. Встановлено, що джерелом збудника інфекції на свинокомплексах можуть бути ремонтні свинки, які надходять для формування маточного поголів’я. Вивчені зміни крові серопозитивних свиней з титрами в РМА 1:50–1:200; встановлено вірогідне (р<0,05–0,01) зменшення кількості гемоглобіну та еритроцитів, збільшення кількості лейкоцитів, вмісту білірубіну, сечовини, креатиніну, активності АлАТ і АсАТ (р<0,001). Підвищення титрів антитіл у сироватці крові 1:100 і більше в РМА супроводжується патоморфологічними змінами міокарда, печінки і нирок.
Вивчені особливості перебігу лептоспірозу, ускладненого фузаріотоксикозом, та запропонований метод профілактики хвороб. Розроблений метод санації свиней-лептоспіроносіїв водорозчинними формами антибіотиків (енрофлоксацин та фармазин) з розрахунку 10 мг/ кг маси тіла упродовж 5 днів. Обробку доцільно проводити за 1,5–2 міс. до переміщення свиней-лептоспіроносіїв у господарстві. Вивчені особливості формування поствакцинального імунітету.
^ Снеткова Полина Олександрівна. Науковий керівник – Криштофорова Б.В. Офіційні опоненти: Рудик С.К., Ковтун М.Ф. Тема дисертації – “ Морфофункціональні особливості кісткової системи собак неонатального та молочного періодів” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин.
Дисертація присвячена дослідженню закономірностей постнатального остеогенезу собак, як представників незрілонароджуючих видів тварин, до яких належить і людина. У дисертаційній роботі на підставі морфологічних досліджень викладені зведення з морфогенезу кісткової системи, окремих кісткових органів, їх тканинних компонентів, у добових, неонатального і молочного періодів цуценят, що зумовлює реалізацією адаптивних можливостей і життєздатності організму. У добових цуценят виявляється мінімальна абсолютна і максимальна відносна маса кісткової системи, що притаманно для морфометричних параметрів кожного кісткового мозку. Рентгенографічні дослідження свідчать, що у добових цуценят собак у кісткових органах присутні тільки діафізарні осередки окостеніння. Епіфізарні осередки окостеніння утворюються в кісткових органах грудних і тазових кінцівок 10-добових цуценят. Осередки окостеніння голівки і горбика ребер, проксимального епіфіза ліктьової і малогомілкової кісток відсутні навіть у 40-добових тварин. Відносна площа червоного кісткового мозку в кісткових органах добових цуценят коливається від 22,73 % до 32,23%, а з віком тварин асинхронно збільшується в кісткових органах осьового скелета на 3,74–6,99 %, в скелеті кінцівок – на 6,68–9,63 %, досягаючи в сегментах груднини 38,26%, що свідчить про можливість використання останньої, як тестового показника морфогенезу кісткової системи у тварин новонародженого і молочного періодів. Кісткові органи добових цуценят містять 30,91–35,61 % хрящової і 14,68–19,71 % кісткової тканини, вміст остеобластичного кісткового мозку в осьовому скелеті досягає 9,35–9,61 %, а у скелеті кінцівок – 16,45–19,00 %. З віком тварин відносна площа кісткової тканини зростає, тоді як хрящової – зменшується, як і остеобластичного кісткового мозку, на тлі появи адипоцитів серед червоного кісткового мозку, що з'являються в осьовому скелеті у віці 30–40 діб, за винятком 7-го ребра, а в кінцівках – у віці 10–20 діб, досягаючи на кінець молочного періоду в осьовому скелеті 0,69 %, а в скелеті кінцівок – 1,06–1,16 %. Морфологічні показники крові знижуються до 20-добового, і знову зростають до 30- 40-добового віку цуценят, що зумовлюється становленням гемоімунопоетичної функції кісткової системи. Біохімічні показники знижуються до 30-добового віку, а до 40 діб знову зростають.
Проведені комплексні дослідження на всіх рівнях структурної організації кісткової системи, окремих кісткових органів осьового скелета і скелета кінцівок у взаємозв'язку з топографічним їх положенням, а також морфологічним і біохімічним складом крові доводять, що з віком тварин вони змінюються асинхронно. Корелятивні взаємозв'язки між масою тіла і кісткової системи, окремих кісткових органів, а також між її тканинними компонентами у добових цуценят собак тісні і прямі, а з віком тварин вони стають, у більшості, помірними і зворотними.
^ Яремчук Костянтин Олександрович. Науковий керівник – Піддубний О.Ю. Офіційні опоненти: Берлач А.І., Гаєвець М.В. Тема дисертації – “ Адміністративно-правове регулювання діяльності органів виконавчої влади у сфері захисту рослин” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.
Дисертація є комплексним дослідженням теоретичних та практичних питань, пов'язаних з адміністративно-правовим регулюванням функцій органів державної виконавчої влади у сфері захисту рослин.
У дисертаційній роботі проведене історичне дослідження державної та правової політики у сфері захисту рослин та виявлення характерних особливостей її впливу на формування змісту адміністративно-правових функцій органів виконавчої влади.
Комплексно проаналізовано причинний зв'язок між сутністю сучасних законодавчих, адміністративних та технічних заходів у сфері захисту об'єктів рослинного світу та сільськогосподарських рослин і наслідками кризового екологічного становища держави, яке, зокрема, є наслідком адміністрування центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у сфері торгового обігу отрутохімікатів.
Сформульовані зміст і сутність правової категорії "інститут захисту рослин", що має надзвичайно важливе значення для переосмислення змісту теорії адміністративного права, державної та правової політики, зокрема в частині забезпечення реалізації конституційних положень, обумовлених статтями 1, 3, 8, 42, 50, 64, 66, 116, 124 Конституції України.
Розроблено пропозиції щодо кардинальної зміни сутності чинного законодавства та функцій органів виконавчої влади у сфері захисту рослин, відповідно до конституційних положень, міжнародних правових актів та вимог, що випливають зі змісту безпечного захисту рослин та безпечного екологічного ведення сільськогосподарського виробництва.
^ Садовой Сергій Миколайович. Науковий керівник – Єрмоленко В.М. Офіційні опоненти: Семчик В.І., Марченко С.І. Тема дисертації – “ Правове регулювання виробництва зерна в Україні” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06. – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право.
Дисертація містить комплексне дослідження правового регулювання виробництва зерна в Україні. Розглянуто основні напрями розвитку наукових досліджень правових проблем зернового виробництва в Україні, а також генезис правового регулювання аграрних відносин в цій сфері.
В дисертації детально розглянуто особливості та структуру правовідносин, що складаються в сфері виробництва зерна. Особлива увага приділена суб’єктно-об’єктному складу. Визначено, що специфіку правовідносин в сфері виробництва зерна виражає їх зміст, тобто сукупність прав та обов’язків суб’єктів виробництва зерна, які класифіковано в роботі на окремі групи.
Визначено особливості правового регулювання виробництва та реалізації окремих видів зерна в Україні.
Запропоновано ряд конкретних змін та доповнень до чинного законодавства України, що дозволить підвищити ефективність правового регулювання зернового виробництва в Україні.
^ Горіславська Інна Вікторівна. Наукові керівники – Янчук В.З. , Єрмоленко В.М. Офіційні опоненти: Статівка А.М., Земко А.М. Тема дисертації – “ Правове регулювання страхових відносин сільськогосподарських підприємств” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право, екологічне право; природноресурсове право.
Дисертаційне дослідження присвячено системному та комплексному аналізу поняття та особливостей аграрних страхових правовідносин, з метою формування цілісного уявлення про них та пошуку ефективних шляхів і механізмів реалізації страхування у сільському господарстві. Розкриваються та характеризуються історичні етапи розвитку законодавства, що регулює страхові відносини за участю сільськогосподарських підприємств, окремі елементи аграрних страхових правовідносин, їх види. Акцентується увага на необхідності не тільки внесення змін до чинних нормативних актів, що регулюють страхування у сільському господарстві, на важливості приведення його у відповідність із теоретичними моделями розвитку та функціонування страхування в агропромисловому комплексі та теоретично обґрунтованими методами впливу на суспільні відносини, спрямовані на гармонізацію страхування у сільському господарстві в цілому.
Основна увага у роботі зосереджена на розкритті правової природи аграрних страхових правовідносин, виявлені підстави та умови, що сприяють їх формуванню у логічну теоретичну конструкцію, що, в свою чергу, спрямована на підвищення ефективності реалізації цих відносин. На підставі цього проводиться аналіз правового регулювання аграрних страхових відносин та визначаються підстави для виділення окремого інституту аграрного законодавства України; розкриваються особливості аграрних страхових правовідносин як у цілому, так і окремих їх видів, а також, особливості їх виникнення, зміни та припинення.
У результаті дисертаційного дослідження сформульовані теоретичні висновки про напрямки та механізм ефективної реалізації аграрних страхових правовідносин, та запропоновані зміни до чинного законодавства України, що спрямовані на удосконалення системи страхування у сільському господарстві.