Б. В. Офіційні опоненти: Криштофорова Б. В., Стронський Ю. С. Тема дисертації " Патоморфологічні зміни у курей за еймеріозу " на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16. 00. 02 пат

Вид материалаАвтореферат

Содержание


Богдан Юрій Анатолійович
Кулик Вікторія Анатоліївна.
Чудновець Ірина Вікторівна.
Казакова Вікторія Іванівна.
Макарчук Оксана Григорівна.
Киричко Борис Павлович
Клюваденко Андрій Андрійович
Макух Ярослав Петрович
Шкура Олександр Вікторович.
Чернелівська Олена Олександрівна
Диптан Сергій Анатолійович.
Романська Дарія Павлівна
Святченко Людмила Олександрівна
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

^ Богдан Юрій Анатолійович. Науковий керівник – Ібатуллін І.І. Офіційні опоненти: Засуха Ю.В., Бомко В.С. Тема дисертації – “ Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів протеїну та метіоніну у комбікормах” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання в годівлі кролів комбікормів із різними рівнями сирого протеїну та метіоніну. Виявлено напрям змін у продуктивності кролів, перетравності поживних речовин та амінокислотному складі м’яса, печінки та крові. Проведено оцінку морфологічного і біохімічного складу їх крові. Вивчено морфологічний і хімічний склад тушок та амінокислотний склад найдовшого м’яза спини за різних рівнів протеїнового та амінокислотного живлення.

Рекомендовано для годівлі кролів породи сріблястий використовувати повнораціонні гранульовані комбікорми з рівнем метіоніну у 45-90-добовому віці 0,7 %, у 61–90 та 91–120-добовому віці – 0,75 %, сирого протеїну – відповідно 15, 16 та 17 %.


^ Кулик Вікторія Анатоліївна. Науковий керівник – Чижевська Л.В. Офіційні опоненти: Мних Є.В., Ганяйло О.М. Тема дисертації – “ Бухгалтерський баланс та його використання в процесі прийняття економічних рішень на підприємствах АПК” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності).

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення бухгалтерського балансу на підприємствах АПК.

Встановлено необхідність використання бухгалтерського балансу в процесі прийняття економічних рішень. Розроблено концептуальні основи бухгалтерського балансу, спрямовані на підвищення релевантності інформації, що наведена у ньому. Обґрунтовано можливості застосування моделювання для удосконалення бухгалтерського балансу та розроблено види моделей бухгалтерського балансу, підпорядковані запитам користувачів.

Апробовано методику аналізу бухгалтерського балансу та здійснено критичну оцінку моделей визначення ймовірності банкрутства на прикладі підприємств АПК. Уточнено дію принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що безпосередньо впливають на відображення інформації бухгалтерського балансу в умовах ліквідації підприємства.


^ Чудновець Ірина Вікторівна. Науковий керівник – Білик Ю.Д. Офіційні опоненти: Осташко Т.О., Зінчук Т.О. Тема дисертації – “ Митно-тарифне регулювання імпорту м’яса в Україні” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03  економіка і управління національним господарством.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних засад щодо оптимізації системи митно-тарифного регулювання імпорту товарів, а також розробці практичних рекомендацій стосовно покращення процесу регулювання імпорту м’яса до України.

Уточнено економічний зміст мита та систематизація його функцій. З’ясовано місце митно-тарифного регулювання у системі зовнішньоторговельної політики держави. Розглянуто історичні передумови становлення митної політики України.

Виявлено причини зростання імпорту м’яса до України в останні роки. Проаналізовано зміну ввізних ставок на традиційні види м’яса.

Розроблено методику розрахунку оптимального розміру ставок імпортного мита. Визначено фактичний розмір оптимального ввізного мита на яловичину, свинину, м’ясо птиці і баранину. Сформовано алгоритм щодо визначення обсягів імпорту м’яса дав можливість обчислити результативний показник при різних умовах фінансової ситуації в Україні. Доведено неефективність митно-тарифного регулювання в контексті збалансування внутрішнього ринку м’яса. Запропоновано посилити роль технічних бар’єрів у системі регулювання імпорту для покращення рівня суспільного добробуту.


^ Казакова Вікторія Іванівна. Науковий керівник – Гудзинський О.Д. Офіційні опоненти: Лайко П.А., Петруня Н.В. Тема дисертації – “ Управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертацію присвячено розв’язанню теоретичних, методичних і практичних питань управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. У роботі досліджено економічну сутність, зміст та класифікації фінансових ресурсів, розроблено модель дослідження процесу управління, запропоновано концепцію ефективного управління фінансовими ресурсами.

Проаналізовано сучасний стан і тенденції фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств, проведено оцінку наявності, руху та ефективності управління фінансовими ресурсами. Розроблено параметри та критерії оцінки ефективності управління фінансовими ресурсами на прикладі сільськогосподарських підприємств Калинівського району Вінницької області.

Сформульовано основні складові фінансово-ресурсної стратегії для груп сільськогосподарських підприємств за рівнем ефективності управління фінансовими ресурсами. Удосконалено функціональний зміст цього процесу шляхом побудови матриці розподілу функцій між управлінськими працівниками. Сформовано схему організаційної взаємодії структурних елементів системи управління фінансовими ресурсами з виділенням центрів фінансової відповідальності.


^ Макарчук Оксана Григорівна. Науковий керівник – Савчук В.К. Офіційні опоненти: Шпичак О.М., Бурляй О.Л. Тема дисертації – “Ефективність використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій з ефективного використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Досліджено сутність та складові біоенергетичного потенціалу, визначено систему показників і методичні підходи до оцінки його економічної ефективності.

Проаналізовано сучасний стан та основні тенденції розвитку біоенергетичного потенціалу в сільському господарстві України. Обґрунтовано концептуальні підходи до формування і використання біоенергетичного потенціалу аграрних підприємств, в основу яких покладено методику оцінки різновекторного його спрямування, яка включає визначення і оцінку вартісних, енергетичних та екологічних параметрів біоенергетичного потенціалу. Розглянуто диверсифікацію сільськогосподарського виробництва з огляду на продовольчу та енергетичну безпеку країни, що повинно сприяти раціональному використанню біоресурсного потенціалу підприємств та підвищенню ефективності функціонування аграрного сектору України.


Анотації авторефератів дисертацій,

захищених у спеціалізованих вчених радах НУБіП України

у березні 2010 року


^ Киричко Борис Павлович. Науковий консультант – Іздепський В.Й. Офіційні опоненти: Борисевич В.Б., Хомин Н.М., Чумаченко В.В. Тема дисертації – “ Патогенетичне обґрунтування лікування тварин із запальною хірургічною патологією препаратами з антиоксидантною дією” на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних особливостей запальної реакції при хірургічних хворобах (експериментальне асептичне і септичне запалення м’яких тканин, умовно-асептичні операційні рани, спонтанно виникаючі локалізовані форми запально-гнійних процесів) у тварин з урахуванням змін у системі ліпопероксидації та антиоксидантного захисту, а також обґрунтуванню їх лікування шляхом застосування препаратів з антиоксидантною дією.

Встановлено, що за розвитку експериментального асептичного та гнійного запалення у біологічних субстратах відбувається підвищення вмісту продуктів ліпопероксидації, а також зміна активності ферментів детоксикації активних форм оксигену. Виявлено видову специфічність таких змін та їх залежність від клінічного прояву запальної реакції.

Для корекції процесів пероксидації та антиоксидантного захисту при запальній хірургічній патології розроблені та рекомендовані для використання схеми лікування з включенням нових похідних 1,2,4-триазолу (румосол, трифузол), що мають „пряму” антиоксидантну дію, а також імуно-стимулювальні, протизапальні та гепатопротекторні властивості. Їх застосування дає змогу знизити кількість післяопераційних гнійно-запальних ускладнень при різних хірургічних втручаннях у великої рогатої худоби та свиней, підвищити ефективність лікування локальних проявів гнійних запальних процесів у великої рогатої худоби, собак, котів.


^ Клюваденко Андрій Андрійович. Науковий керівник – Мельничук М.Д. Офіційні опоненти: Постоєнко В.О., Панюта О.О. Тема дисертації – “ Особливості клонального мікророзмноження, прямої адаптації та переробки перспективних сортів хмелю звичайного (Humulus lupulus L.) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія.

В дисертаційній роботі розглянуто фундаментальні і прикладні аспекти використання сучасних біотехнологій масового розмноження, підвищення продуктивності та якості сировини перспективних сортів хмелю звичайного (Humulus lupulus L.). Розроблено технологію клонального мікророзмноження in vitro сортів хмелю Кумир, Гайдамацький та Національний з урахуванням матеріально-технічного забезпечення хмелярських господарств та подальшого розвитку галузі. Проведено моніторинг ступеня ураження фітовірусами промислових плантацій хмелю Житомирської області, який становив 11%. Вивчено регенераційну здатність різних типів меристем та ефективність їх використання при елімінації вірусів. Запропоновано біотехнологічні прийоми одержання оздоровленого рослинного матеріалу хмелю звичайного із використанням термотерапії у поєднанні з методом виділення апікальної меристеми. Досліджено процеси реалізації морфогенетичного потенціалу тканин та органів хмелю в умовах in vitro за рахунок добору і модифікації складових живильних середовищ для різних етапів морфогенезу. Визначено шляхи індукції калюсогенезу для різних типів експлантатів хмелю звичайного. За допомогою цитологічного аналізу підтверджено гетерогенну структуру неморфогенного калюсу та виявлено меристематичні зони в морфогенному калюсі. Вивчено вплив різних концентрацій фітогормонів, мінеральних та органічних сполук живильного середовища на індукцію ризогенезу. Вперше створено біотехнологію прямої in vivo адаптації клонованих in vitro рослин хмелю сорту Національний, з отриманням до 100% адаптованих рослин без використання маточників. Ця технологія передбачає використання адаптаційних фітоконтейнерів, компосту та проведення прямої посадки на промислові хмільники, що дозволяє наступного року отримувати промислові врожаї. Проведено гранулювання хмелю на мінігрануляторі ЕСО-ВІО 100, що дозволяє отримувати високоякісні хмельові гранули за мінімальних витрат енергоресурсів та цінних компонентів хмелю. Отримані гранули хмелю сорту Національний пройшли пивоварну оцінку та рекомендовані для виготовлення чистосортних та купажних сортів преміального пива в Україні.


Стецула Надія Осипівна. Науковий керівник – Пилявський Б.Р. Офіційні опоненти: Гайченко В.А., Царик Й.В. Тема дисертації – “ Екологія мишоподібних гризунів Національного природного парку "Сколівські Бескиди"” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 12.00.16 – екологія.

Дисертація присвячена питанням екології, видового складу, біотопного та вертикального розподілу мишоподібних гризунів в екосистемах НПП „Сколівські Бескиди”. Зареєстровано і досліджено популяції 10 видів мишоподібних гризунів. Вивчено особливості живлення Microtus arvalis, Terricola subterraneus, Myodes glareolus. Простежено динаміку чисельності та віково-статеву структуру популяцій гризунів за сезонами року. Встановлено, що вертикальна зональність рослинності є визначальним фактором при формуванні структури угруповань мишоподібних гризунів, в той час як видовий склад залежить від типу рослинної асоціації. Досліджено біотопну приуроченість та структуру схожості видів в угрупованнях. Проаналізовано видове багатство та таксономічне різноманіття угруповань мишоподібних гризунів за біотопами. З’ясовано, що найбільшим видовим різноманіттям характеризуються такі три біотопи: луки, вирубки та мішаний (буково-ялиновий) ліс. За показниками таксономічного різноманіття перші місця посідають грабово-букові, букові та мішані ліси. Оцінено складність угруповань та встановлено найбільш репрезентативні за біорізноманіттям біотопи. Високі біотопна диференціація видів та біотопне різноманіття екосистем НПП „Сколівські Бескиди“ визначають високий рівень видового різноманіття фауністичних комплексів.


^ Макух Ярослав Петрович. Науковий керівник – Іващенко О.О. Офіційні опоненти: Борона В.П., Сторчоус І.М. Тема дисертації – “ Динаміка забур’янення зерно-бурякової сівозміни і оптимізація системи захисту посівів у Правобережному Лісостепу” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.

У дисертації викладені результати комплексного вирішення проблем захисту посівів зерно-бурякової сівозміни і зниження рівня потенційного засмічення ґрунту насінням бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу України.

Раціональне поєднання чергування посівів сівозміни із системою проведення послідовних обприскувань гербіцидами забезпечило зниження рівня забур’яненості посівів гороху на 64,5–73,5, пшениці озимої – 77,4–85,9, буряків цукрових – 80,9–90,5, ячменю ярого – 67,7–76,6 %. Зниження потенційного засмічення ґрунту (0–5 см) становило 7,3–10,8 %, у тому числі насіння, здатного проростати – 10,9–13,4 %. Проведення захисту посівів від бур’янів забезпечило збереження урожаю культур у сівозміні на 71,4–80,2 % від максимально можливого у дослідах. Застосування раціональної системи захисту дозволило отримати прибуток від 2908 до 3049 грн/га за рівня рентабельності 149 і 140 %.


^ Шкура Олександр Вікторович. Науковий керівник – Рахметов Д.Б Офіційні опоненти: Петриченко В.Ф., Архипенко Ф.М. Тема дисертації – “ Насінна продуктивність високоадаптивних газонних трав родини Poaceae залежно від технології вирощування в Правобережному Поліссі України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.

Вперше за останні 40 років у Правобережному Поліссі України на основі комплексних досліджень дана оцінка генофонду газонних трав родини Роасеае (представників 4 родів, 17 видів і 20 сортів) та відібрано високоадаптивні види (костриця червона, к. зігнута, к. тонколиста та мітлиця тонка). Встановлено закономірності росту, розвитку рослин, екологічну пластичність і стабільність газонних трав залежно від видових та сортових особливостей. Розроблено елементи технології вирощування насіння костриці червоної (с. Богданка). Встановлено особливості пагоноутворення, визначено насінну продуктивність і декоративність газонних трав залежно від видових, сортових особливостей та умов вегетації. Наведено енергетичну та економічну ефективність елементів технології вирощування газонних трав на насіння. Розроблена технологія дозволила підвищити врожайність насіння та поліпшити його якісні показники.


^ Чернелівська Олена Олександрівна. Науковий керівник – Іващенко О.О. Офіційні опоненти: Манько Ю.П., Устінова А.Ф. Тема дисертації – “ Оптимізація контролю малорічних двосім’ядольних бур’янів на посівах буряків цукрових у Правобережному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13. – гербологія.

У дисертації викладені питання особливостей забур’янення посівів буряків цукрових малорічними двосім’ядольними видами бур’янів та удосконалення системи їх захисту в умовах Правобережного Лісостепу. Встановлено, що у структурі забур’яненості посівів цукрових буряків рослини однорічних двосім’ядольних видів бур’янів займають 91%. Серед них найбільше рослин лободи білої Chenopodium album L., лободи багатонасінної Chenopodium polyspermum L., щириці звичайної Amaranthus retroflexus L., зірочника середнього Stelaria media (L.) Vill. Найбільшу величину вологої маси вони утворювали на 20 липня, частка маси дводольних видів – 76,1%, однодольних – 23,9%. Середньодобовий приріст маси виявився найвищим у І-ІІ декадах червня – 24,3 г/м2.

Розроблено раціональну схему захисту посівів буряків цукрових від двосім’ядольних бур’янів, що забезпечує зниження їх рясності на 95,7%. Обприскування посходовими гербіцидами необхідно проводити не пізніше формування у рослин бур’янів сім’ядоль-2-х листків.

Високі урожаї коренеплодів буряків цукрових за цієї системи забезпечували отримання прибутку 4822-5381 грн./га та рівня рентабельності від 75 до 92%.


^ Диптан Сергій Анатолійович. Науковий керівник – Лоїк Г.К. Офіційні опоненти: Будзяк В.М., Мартин А.Г. Тема дисертації – “ Екологічні та економічні засади удосконалення системи контролю за використанням та охороною земель несільськогосподарського призначення” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.

У дисертації викладено наукові підходи до удосконалення системи контролю за використанням та охороною земель несільськогосподарського призначення.

Сформульовано поняття економічного механізму контролю за використанням та охороною земель як систему заходів, форм і методів, спрямованих на вдосконалення системи управління земельними ресурсами шляхом впливу фінансово-економічними важелями на суб’єктів земельних відносин з метою протидії та упередження нераціонального використання та розпорядження земельними ресурсами з порушенням існуючих норм та вимог законодавства.

Визначено особливості використання земель несільськогосподарського призначення як територіального базису та засобу виробництва, які мають враховуватися при здійснення контролю за використанням та охороною цих земель.

Запропоновані методи оцінки еколого–економічної ефективності контролю за використанням та охороною земель несільськогосподарського призначення.

Обґрунтовано методику оцінки екологічної шкоди (збитку), заподіяної навколишньому природному середовищу, природним ресурсам, здоров’ю людей, а також різним суб’єктам правовідносин і господарської діяльності, зокрема пропонується економічна формула для підрахунку збитків і втрат, зумовлених ушкодженням і знищенням всіх видів майна та ресурсів, включаючи природні ресурси та земельні ділянки несільськогосподарського призначення, більша частина з яких відноситься до об’єктів нерухомості.

Доведено необхідність запровадження інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб, який найширшим чином використовується в юридичній практиці Європейського Союзу і стає активно затребуваним в Україні.

Удосконалено методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земель через порушення природоохоронного законодавства, а саме: запропоновано замінити показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення) на приведений норматив витрат на відшкодування вартості втрачених або ушкоджених природних властивостей земельних ділянок по адміністративному району (місту обласного підпорядкування).


^ Романська Дарія Павлівна. Науковий керівник – Третяк А.М. Офіційні опоненти: Бабміндра Д.І., Кілочко В.М. Тема дисертації – “ Формування інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування в умовах трансформації земельних відносин” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 — економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.

У дисертаційній роботі поглиблено теоретико-методологічні засади інвестицій у сільськогосподарське землекористування та формування його інвестиційної привабливості в умовах трансформації земельних відносин, які, на відміну від існуючих, розглядаються в контексті еколого-економічних відносин щодо організації використання та охорони земель.

Вперше сформульовано процес створення сільськогосподарського землекористування юридичної особи як формування складного земельного капіталу, що представлений у вигляді таких етапів: інтелектуальний, створення статутного земельного капіталу, формування землекористування, забезпечення землекористування енергією площі. Запропоновано методологічно-методичні підходи до формування інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування в умовах нових земельних відносин, які визначають сутність інвестицій у землекористування, критерії їх класифікації та виділено основні чинники, які впливають на його інвестиційну привабливість.

Розроблено алгоритм розрахунку індексів для інтегральної оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування в межах адміністративно-територіальних утворень, яка включає: еколого-економічну придатність земельних угідь, місце розташування землекористування адміністративно-територіальних утворень в регіоні, нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь та інфраструктурне облаштування.

Удосконалено методику оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування в проектах землеустрою.


^ Святченко Людмила Олександрівна. Науковий керівник – Єрмоленко В.М. Офіційні опоненти: Статівка А.М., Браніцький О.М. Тема дисертації – “ Правове регулювання цукробуряківництва в Україні” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурне право.

Дисертацію присвячено дослідженню проблемних питань механізму правового регулювання цукробуряківництва в Україні, формулюванню на цій основі теоретичних узагальнень і практичних рекомендацій для удосконалення правового регулювання цієї сфери аграрних відносин. У представленій роботі досліджуються безпосередньо сутність і зміст правового регулювання цукробуряківництва в Україні, історія розвитку правового регулювання вітчизняного цукробуряківництва. Визначено ґрунтоутворювальні категорії дослідження, такі як «цукробуряківництво» та «бурякоцукровий комплекс», їх юридичні характеристики й ознаки. Сформульовано принципи правового регулювання цукробуряківничої діяльності. Визначено юридичну природу, галузеву належність, місце правових засад цукробуряківництва в системі національного права. Розкрито особливості державно-правового регулювання відносин у сфері виробництва цукрового буряку, а також проведено аналіз застосування договірних засад у цукробуряківництві.