Національній економіці зумовлюється винятковою значущістю та незамінністю вироблюваної продукції сільського господарства в життєдіяльності людини І суспільства
| Вид материала | Документы |
- Психолого-педагогічні аспекти заняття-конкурс, 217.04kb.
- Й державі, в будь-якому суспільстві сільське господарство є життєво необхідною галуззю, 244.6kb.
- Сільське господарство Обсяг валової продукції сільського господарства, 95.55kb.
- Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
- Обсяги продукції сільського господарства за оперативними даними за січень 2010р в порівнянних, 40.48kb.
- Обсяги продукції сільського господарства за оперативними даними за січень-травень 2011р, 94.26kb.
- Програми підвищення рівня життя сільського населення в Україні Л. О. Швецова, 214.01kb.
- Сільське господарство-провідний сектор економіки району, 39.2kb.
- Магістерська програма „ Менеджмент в галузі виробництва та переробки продукції свинарства, 1346.34kb.
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля, 1408.1kb.
Матеріали до загальнообласного
Дня інформування населення
24 квітня 2007 року
Реалізація державної політики в сфері агропромислового комплексу області та розвиток фермерських відносин
на Рівненщині
Пріоритетність розвитку агропромислового комплексу та соціального розвитку села в національній економіці зумовлюється винятковою значущістю та незамінністю вироблюваної продукції сільського господарства в життєдіяльності людини і суспільства. В той же час, для України сьогодні розвиток села – це не тільки сільськогосподарське виробництво, це – збереження нашого коріння, нашої пам’яті, нашої духовності.
Обов’язковою умовою поліпшення соціально-економічного стану українського села є радикальне удосконалення аграрного сектору економіки, налагодження динамічного розвитку конкурентоспроможної високоефективної аграрної економіки. Завдання щодо соціально-економічного розвитку села мають принципове значення для України, що обумовлене винятковою роллю сільгоспвиробництва у забезпеченні економічної (насамперед продовольчої) незалежності країни та створенні суспільних благ у цьому секторі економіки.
Основними завданнями державної політики в сфері агропромислового комплексу України є подолання кризових явищ та усунення деструктивних процесів в управлінні та регулюванні діяльності аграрного сектора економіки. Це дасть змогу агропромисловому виробництву нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, впроваджувати сучасну інституційну структуру та поширювати новітні технології на засадах ринкових економічних відносин.
Відповідно до Закону України від 18 жовтня 2005 року № 2982-IV “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” основними напрямами вдосконалення системи державного регулювання в аграрному секторі є:
- реформування системи органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання аграрного сектору, шляхом перегляду та чіткого розмежування їх повноважень і запровадження прямої підпорядкованості починаючи з районного рівня, наближення її до стандартів Європейського Союзу;
- розроблення та впровадження з урахуванням положень загальнодержавних програм регіональних програм розвитку аграрного сектору;
- спрямування діяльності органів виконавчої влади на посилення стратегічного аналізу, прогнозування та моніторингу, інспекційних і контрольних функцій.
З метою вирішення широкого кола практичних проблем у соціальній сфері села та АПК, які перешкоджають нормальному розвитку цього сектора економіки України, на початку 2007 року Кабінетом Міністрів України розроблено проект Комплексної програми підтримки розвитку українського села на період до 2015 року. Програма спрямована на формування на формування комплексу основних заходів, спрямованих на розв’язання соціальних проблем та забезпечення сталого розвитку сільських територій, підвищення ефективності функціонування аграрного сектору економіки.
^ Особливості порядків використання бюджетних коштів для державної підтримки агропромислового комплексу
Державним бюджетом на 2007 рік на програми підтримки розвитку підприємств АПК передбачено видатки загального фонду в сумі 3,7 млрд. грн., що більше проти минулого року на 1 млрд. грн.
У цьому році значно підвищується роль та відповідальність райдержадміністрацій та районних управлінь агропромислового розвитку за використанням бюджетних коштів, оскільки бюджетні асигнування спрямовуватимуться до кожного району, і саме на цьому рівні прийматимуться рішення щодо визначення одержувачів бюджетних коштів.
В поточному році бюджетні кошти будуть виділятися на підставі взятих фінансових зобов’язань. Відповідно до затверджених Порядків використання бюджетних коштів, Міністерством аграрної політики України ліміти асигнувань доводяться головному управлінню агропромислового розвитку, яке в свою чергу – до районних управлінь агропромислового розвитку.
^
Основні напрямки державної підтримки агропромислового комплексу
1. Компенсація на гектар посівів.
Враховуючи пріоритети на 2007 рік, а саме продовольчу безпеку та розвиток альтернативних джерел енергії, затверджено перелік культур, на які спрямовано дотацію.
Порядком передбачено надання дотацій сільськогосподарським підприємствам на підставі даних про площу, на якій зійшли озимі культури (із розрахунку: пшениця, тритикале, жито – 100 грн./га; ячмінь – 55 грн./га; ріпак – 50 грн./га) та ярі культури (пшениця, тритикале – 100 грн./га; горох, гречка, просо, соя не нижче першої репродукції – 80 грн./га; ріпак, соя не нижче третьої репродукції – 50 грн./га; рис – 220 грн./га, льон-довгунець і коноплі на тресту – 640 грн./га).
Розподіл бюджетних коштів між районами здійснюватиметься пропорційно площам посіву сільськогосподарських культур.
^ 2. Здешевлення кредитів.
Постановою Кабінету Міністрів України щодо здійснення фінансової підтримки підприємств АПК через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів передбачено:
- встановлення єдиної ставки відшкодування відсотків за короткостроковими та середньостроковими кредитами в розмірі облікової ставки Нацбанку, яка на сьогодні становить 8,5 відс.;
- відшкодування коштів з держбюджету спрямовується безпосередньо сільгосптоваровиробникам після сплати ними відсотків за користування кредитом (а не через банки);
- встановлення нової верхньої граничної межі відсоткової ставки банків, як умови, за якої поширюється механізм здешевлення відсоткової ставки по залучених кредитах – не вище 18 відс. річних – для короткострокових та 17 відс. річних – для середньострокових кредитів в національній валюті;
- кредити, залучені в іноземній валюті підлягають здешевленню у розмірі 6 відс. для короткострокових кредитів та 6 відс. для середньострокових;
- відповідний розподіл бюджетних коштів здійснюється між районами пропорційно до середньорічного обсягу виробництва валової продукції сільського господарства за попередні три роки.
3. Здешевлення страхових премій.
Здешевлення 50 відс. вартості страхових премій, сплачених сільгосппідприємствами за страхування певного переліку сільськогосподарських культур.
^ 4. Часткова компенсація вартості техніки.
Надання сільгосппідприємствам часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки у розмірі 30 відс.
Однією з умов отримання компенсації буде стовідсоткова проплата сільгосппідприємством вартості техніки.
Переможців конкурсу на отримання компенсації визначатиме комісія, створена в головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації. Комісія визначатиме ліміт коштів на компенсацію по кожному району, пропорційно частки обсягів виробництва валової продукції сільського господарства району у загальному обсязі валової продукції регіону за попередні три роки.
^ 5. Бюджетна тваринницька дотація надаватиметься сільськогосподарським підприємствам та фізичним особам за наступними напрямками:
1) за кондиційний молодняк худоби, свиней та птиці;
2) за приріст корів молочного напряму продуктивності та закуплені племінні нетелі або племінні корови молочного напряму продуктивності;
3) за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності;
4) за приріст поголів’я вівцематок і ярок старше одного року;
5) за поголів’я телиць, закуплених в особистих селянських господарствах.
^ Пріоритетні напрямки роботи агропромислового комплексу Рівненщини
- Стимулювання залучення інвестицій у сільськогосподарське виробництво.
У 2006 році в агропромисловий комплекс області залучено 61,6 млн. грн. інвестиційних коштів та 165 млн. грн. кредитних ресурсів, що відповідно на 15 відс. більше ніж у 2005 році. Як наслідок, відновлено роботу 19 тваринницьких ферм з них 12 свинокомплексів, 6 по веденню птахівництва, 1 по виробництву молока. Разом з тим, у минулому році в Острозькому, Березнівському, Демидівському і Здолбунівському районах зменшено обсяги залучення інвестиційних коштів у сільськогосподарське виробництво. У Зарічненському районі інвестиційні кошти взагалі не залучались.
- Залучення під посів ріллі, яка не обробляється.
Для збільшення виробництва рослинницької продукції, залучення до обробітку ріллі, що не обробляється, проводяться переговори з потенційними інвесторами, як вітчизняними так і зарубіжними.
- Збільшення площ вирощування конкурентоспроможних культур.
- Запровадження інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції.
- Модернізація галузі молочного скотарства.
З метою підвищення конкурентоспроможності тваринницької продукції в області планується ввести в дію 3 доїльні зали, одну з яких у ПСП “Хлібороб” Здолбунівського району введено в дію уже у І кварталі цього року.
- Технічне переоснащення підприємств агропромислового комплексу.
- Розвиток м’ясного скотарства.
В області намітилась тенденція зростання чисельності поголів’я свиней та птиці. У 2006 році по всіх категоріях господарств, у порівнянні до минулого року, зросло поголів’я свиней на 30,2 тис. гол (8,9 відс.), птиці на 640,2 тис. гол. (14,8 відс.).
Відновлено роботу 19 пустуючих тваринницьких приміщень, з них 12 – з вирощування свиней, 6 – з птахівництва.
Покращено селекційно племінну роботу в тваринництві.
Разом з тим, поголів’я ВРХ по всіх категоріях господарств зменшилось на 5,5 відс., в т.ч. по сільськогосподарських підприємствах – на 9,2 відс. Найбільший спад відмічається у агроформуваннях Зарічненського, Березнівського, Демидівського районів (37,7 – 23,3 відс.).
Протягом 2006 року всіма категоріями господарств вироблено валової продукції сільського господарства на суму 1875,2 млн. грн., що на 4 відс. більше ніж за 2005 рік (по Україні приріст 0,4 відс.). Це 6 місце серед областей України.
У розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь по області вироблено валової продукції сільського господарства на суму 102,2 тис. грн. Найбільше валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено у Рівненському (217,9 тис. грн.), Радивилівському (169,5 тис. грн.), Млинівському (166,6 тис. грн.) районах.
Разом з тим, скорочення виробництва валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств допущено у Рокитнівському – на 7,4 відс., Костопільському – на 7,3 відс., Радивилівському – на 3,6 відс., Гощанському – на 3,3 відс., Березнівському – на 2,9 відс., Дубенському – на 1,1 відс. районах. Найбільший спад допустили агроформування Зарічненського, Березнівського, Рокитнівського, Володимирецького районів (37-18 відс.).
З метою розвитку сільськогосподарського виробництва, економічного зростання та припинення спаду виробництва в окремих галузях сільського господарства Рівненщини розроблено план заходів щодо розвитку агропромислового комплексу області на 2007 рік; регіональні програми розвитку галузі рослинництва на 2007 рік та тваринництва на 2007-1010 роки.
На реалізацію програм із обласного бюджету передбачено видатки в сумі 2 млн. грн., що у 2,9 рази більше минулого року. Програмами передбачено залучення коштів на наступні цілі:
- часткова компенсація кредитних ставок за кредитними ресурсами, спрямованими на встановлення доїльних залів, на закупівлю молодняку в особистих селянських господарствах;
- виділення 200 грн. за гектар ріллі, задіяної під посів сільськогосподарських культур, яка не оброблялася на поліських територіях.
Відповідно до Порядків використання коштів державного бюджету на фінансування цільових програм розвитку АПК області у 2007 році очікується отримати фінансової підтримки понад 76 млн. грн., що на 19 млн. грн. більше минулого року. Крім того, збільшується фінансування розвитку тваринництва (на 7 млн. грн.) та кредитування (на 12 млн. грн.).
^
Розвиток фермерських відносин на Рівненщині
Розвиток фермерства є прогресивною формою підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства. Зростання кількості фермерських господарств та їх розвиток сприяє відтворенню села, збереженню традицій та культури українського народу, створенню додаткових робочих місць у сільській місцевості; відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем села.
На Рівненщині постійно зростає кількість фермерських господарств. Наразі в області нараховується 553 фермерських господарств, якими обробляється 58 тис. га землі. На одне фермерське господарство припадає 106 га землі (для порівняння – сім років тому на одне фермерське господарство припадало лише 15 га землі). Середній розмір поля збільшився за рахунок додаткової оренди земельних паїв їх власників.
Протягом останніх трьох років в області на базі власних земельних паїв особистих селянських господарств створено 150 нових фермерських господарств.
Спеціалізація таких господарств багатогалузева:
- у рослинництві – вирощування зернових та овочевих культур, цукрових буряків, картоплі;
- у тваринництві – виробництво м’яса великої рогатої худоби та свинини, молочне тваринництво.
За роки господарювання фермерські господарства області набули певного досвіду, зміцнили матеріально-технічну базу, ефективно використовують землю з дотриманням сівозмін та впроваджують передові сучасні технології.