Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки  030301, спеціальністю журналістика:  030 30101;  030 30101, 2010. 38 с

Вид материала

Документы

Содержание Змістовий модуль 1. Інформаційне відображення дійсності Змістовий модуль 2. Осмислення фактів журналістами Змістовий модуль 1. Діалогічна форма оприлюднення інформації Змістовий модуль 2. Об’єктивні передумови підготовки інтерв’ю Усього годин Змістовий модуль 1. Аналітика в журналістиці Змістовий модуль 2. Тлумачення, роз’яснення, аналіз подій і думок Разом – зм. модуль 2 Усього годин Тема 16. Документально-художня природа нарису Разом – зм. модуль 1 Змістовий модуль 2. Методика підготовки радіонарису Тема 19. Поліфонія радіонарису Разом – зм. модуль 2 Усього годин Тема 20. Діапазон журналістського бачення у статті (радіобесіді) Тема 21. Актуальні проблеми в полі зору майбутніх журналістів Разом – зм. модуль 1 Тема 22. Методичні засади підготовки статті (радіобесіди) Тема 23. Умови успішного сприймання радіобесіди ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча програма навчальної дисципліни голодомор в Україні: медійний аспект напряму, 273.08kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки журналістика,, 328.79kb.
• Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від 2009, 430.42kb.
• Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від, 268.91kb.
• Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від 2009, 359.26kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,, 451.82kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія,, 264.87kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,, 694.95kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,, 431.59kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,, 1223.74kb.

Тема 1. Серцевина журналістського повідомлення

Аналізуючи інформаційні газетні матеріали, телевізійні й радіовипуски, студенти усвідомлюють, що серцевиною газетних заміток, радіо чи телевізійних повідомлень, звітів, репортажів є новина, яка заслуговує на увагу громадськості. Студенти набувають вміння простежити зв’язок між суспільно-важливими подіями і їх впливом на умови життя людей, формування морально-психологічних, національно-духовних цінностей, інтелектуально-освітнього рівня, здорових естетичних смаків.


Література

1. Бойд Ендрю. Ефірна журналістика. Технології виробництва ефірних новин (Пер. з англ. О. О. Колот, ред. перекл. А. В. Куликов. – П’яте вид. – К., 2007. – 429 с.
   
2. Дмитровський З. Є. Телевізійна інформація: теорія і практика : Навч. посібник. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 128 с.
   
3. Іванов В. Ф., Сердюк В. Є. Журналістська етика : Підручник / Передм. В. П. Мостового. 2-ге вид., випр. – К. : Вища шк., 2007. – 231 с.
   
4. Качкан В. А., Лизанчук В. В. Особливості підготовки матеріалів для радіо і телебачення. – Львів : Редакційно-вид. група ун-ту, 1987. – 68 с.
   
5. Кібл Ричард. Журналістська етика / Пер. з англ. Д. І. Смоляк. – К., 2007. – 188 с.
   
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики : Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск. – С. 234-264.
   
7. Різун В. В. Теорія масової комунікації: Підручник. – К.: „Просвіта”, 2008. – 260 с.
   
8. Чічановський А. А., Старіш О. Г. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем: Підручник. – К.: Грамота, 2010. – 568 с.
   

Тема 2. Моделі побудови інформаційних матеріалів

Теорія і практика журналістики виробили низку таких способів, які дають можливість легше сприйняти закладену в журналістському творі інформацію. Студенти застосовують під час написання матеріалів такі моделі: „перевернута піраміда”, „звичайна піраміда”, „прямокутник”. У своїх матеріалах відповідають на сім запитань: „Хто?”, „Що?”, „Де?”, „Коли?”, „Чому?”, „Як?”, „Яке джерело?” Опановують найголовнішу вимогу: журналістські матеріали завжди і за будь-яких умов повинні відображати важливі, реальні відомості (факти, дані, знання), щоби задовольняти здорові інтереси читачів, глядачів, слухачів.


Література

1. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978. – С. 23-28.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 3-тє вид. – Львів: ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Карпенко В. О. Журналістика: основи професійної комунікації. – К., 2002.
   
4. Лазутина Г. В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов. – М., 2001.
   
5. Лизанчук В. В., Кузнецова О. Д. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці: Навч. посібник. – К. : НМК ВО при Міносвіти УРСР, 1991. – 96 с.
   
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск. – С. 234-277; 331-360..
   
7. Миронченко В. Я. Основи інформаційного радіомовлення : Підручник. – К. : ІЗМН, 1996. – 440 с.
   
8. Ярошенко В. Н. Информационные жанры радиожурналистики. – М., 1976.
   

Змістовий модуль 2. Осмислення фактів журналістами

Тема 3. Вчимося із фактів добувати думки

Підготовка, випуск в ефір навчальної радіопрограми «Гаудеамус» відкриває перед студентами особливості творчої роботи редакційного колективу, відповідальності за слово в ефірі. Вимоги до верстки інформаційного випуску новин: тематично-змістова наповненість, суспільно-політична важливість події, тематична єдність матеріалів, „географія” інформаційних повідомлень, жанрова різноманітність, зміна темпоритму передачі.


Література

1. Багмут А. І., Бровченко Т. О., Борисюк І. В., Олійник Г. П. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації. – К., 1994. – С. 48-64.
   
2. Добросинець І. Інформаційний випуск новин на львівському державному радіо // Телевізійна й радіожурналістська. – 2002. – Вип. 4. – С. 135-140.
   
3. Кузнецова О. Д. Професійна етика журналістів: Посібник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів : ПАІС, 2007. – 246 с.
   
4. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск. – С. 158-170.
   
5. Миронченко В. Я. Основи інформаційного радіомовлення : Підручник. – К. : ІЗМН, 1996. – 440 с.
   
6. Рендол Девід. Універсальний журналіст / Пер. з англ. М. Марченко, літ. ред. І. Огієнко. – К., 2007. – 150 с.
   
7. Ученова В. Беседы о журналистике. – М., «Молодая гвардия», 1978. – 207 с.
   

Тема 4. Ціннісні мотиви журналістської діяльності

Опанування секретами журналістської творчості передбачає уміння бачити і розуміти побачене, яке охоплює широту поглядів на факти, події, явища і зв’язок між ними як у просторі, так і в часі. У минулому бачити корінь сучасного, проектувати сучасне на майбутнє, володіти мистецтвом прогнозу. Зміст журналістських творів має вбирати в себе групи елементів: подієво-фактичні (описувані явища, події як щось цілісне; система факторів, що лежать в основі описуваного; аргументи та докази); проблемно-тематичні (тема, її підтеми і відгалуження, магістральна проблема, що вбирає в себе багато різнопланових тем, вузлові питання, конфліктна ситуація); ідейно-концептуальнаі (ідейна позиція автора, принципова концепція, висновки, рекомендації тощо).


Література

1. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
2. Кузнєцова Т. В. Аксіологічні моделі мас-медійної інформації : монографія. – Суми : Університетська книга, 2010. – 304 с.
   
3. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
4. Лизанчук В., Білоус О. Філософія свободи слова та професійної діяльності журналістів у сучасній Україні // Теле- та радіожурналістика. – 2010. – Вип. 9. – Ч. 1. – С. 52-60.
   
5. Михайлин І. Л. Журналістика як всесвіт : Вибрані медіадослідження. – Х. : Прапор, 2008. – С. 17-154.
   
6. Михайлин І. Інформаційний образ: продовження міркувань // Теле- та радіожурналістика. – 2010. – Вип. 9. – Ч. ІІ. – С. 105-109.
   
7. Стівенс М. Виробництво новин: телебачення, радіо, інтернет / Пер. з англ. Н. Єгоровець. – К. : Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – 407 с.
   
8. Різун В. В. Теорія масової комунікації : Підручник. – К. : Просвіта, 2008. – 260 с.
   
9. Шкляр В.І. Теорія і методика журналістської творчості: Конспект лекцій. – К.: Вид. МІЛП, 1999. – 31с.
   
10. Штромайєр Герд. Політика і мас-медіа / Пер. з нім. А.Орган. – К.: Вид.дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – 303с.
    
11. Шумицька Г. Сучасне інформаційне мовлення у контекстах етичних проблем журналістики // Теле- та радіожурналістика. – 2010. – Вип. 9 . – Ч.ІІ. – С. 372-379.
    

ІІІ курс, VI семестр

Модуль ІІ

Змістовий модуль 1. Діалогічна форма оприлюднення інформації.

Тема 5. Найповніші можливості задоволення суспільного інтересу

до інформації.


Факт, подія, явище, їх суспільно-політичне значення розкривається через повідомлення, оцінку компетентної людини, яка володіє важливою цікавою інформацією. Мета інтерв’ю – повідомити читачеві, слухачеві, глядачеві: а) нові, невідомі раніше факти про суспільно важливу, цікаву для багатьох подію, явище; б) проаналізувати, прокоментувати факти, події, явища, які викликали інтерес громадськості; в) ознайомити населення з думкою офіційних осіб про ті чи інші суспільно вагомі питання, проблеми, роз’яснити їх суть, порадити, як подолати труднощі, досягти намічених цілей. Розрізняють інтрев’ю як метод одержання різноманітної інформації для написання журналістських творів та інтрев’ю як жанр.


Література

1. Білоус О. Методичні засади підготовки і проведення інтерв’ю (за матеріалами підручника англійською мовою Дж. К. Хантера і Лін С. Грос „Телерадіоновини: погляд із середини”) // Телевізійна й радіожурналістика (Історія, теорія, практика: погляд у майбутнє). – Збірник науково-методичних праць. – Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. – Вип.2. – С. 129-138.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Зубанич Ф. І. Діалоги серед літа: Літературні бесіди. – К.: Рад. письменник, 1982. – 262 с.
   
4. Ивин А.А. Логика для журналистов: учебное пособие. – М., Аспект Пресс, 2002. – 224 с.
   
5. Лизанчук В. В., Кузнецова О. Д. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці: Навч. посібник. – К. : НМК ВО при Міносвіти УРСР, 1991. – 96 с.
   
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
7. Сагал Г. А. Двадцать пять интервью. Так работают журналисты. Изд. 2-е, М., Политиздат, 1978. – 285с.
   
8. Шумилина Т. В. „Не могли бы вы рассказать...”. – М., 1996. – 137с.
   

Тема 6. Для журналіста немає зайвих знань

Жанрова особливість інтерв’ю: діалогічний характер, результат праці журналіста і співбесідника. Три нерозривно взаємозв’язаних і невіддільних на практиці етапів підготовки до інтерв’ю: загальний (інтелектуальний) конкретний і психологічний.


Література

1. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978.
   
2. Бойд Ендрю. Ефірна журналістика. Технології виробництва ефірних новин (Пер. з англ. О. О. Колот, ред. Перекл. А. В. Куликов. – П’яте вид. – К., 2007. – 429 с.
   
3. Карпенко В.О. Журналістика: основи професійної комунікації. – К., 2002.
   
4. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
5. Миронченко В. Я. Діалогічні жанри радіомовлення. – К., 1978. – С. 5-32.
   
6. Тівіков П. Інтерв’ю: можливості жанру та секрети майстерності // Сучасна інформаційна політика. – К., 1999. – С. 130-135.
   
7. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1982. – 262с.
   
8. Федоришин В. Записки радіожурналіста: така наша робата. – Хмельницький, 2002.
   

Змістовий модуль 2. Об’єктивні передумови підготовки інтерв’ю

Тема 7. Чому запитуватиму саме цю людину?

Критерії вибору людини для інтерв’ю, яка добре володіє предметом розмови про суспільно значущі факт, подію, явище. Підготовка запитань для інтерв’ю, в яких виражено момент переходу від незнання до знання, від неповного, неточного знання до всебічного і точного. Запитання журналіста – один із засобів пізнання дійсності з допомогою відповідей компетентної людини.


Література

1. Бойд Ендрю. Ефірна журналістика. Технології виробництва ефірних новин (Пер. з англ. О. О. Колот, ред. перекл. А. В. Куликов. – П’яте вид. – К., 2007. – 429 с.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Зубанич Ф. І. Діалоги серед літа: Літературні бесіди. – К.: Рад. письменник, 1982. – 262 с.
   
4. Качкан В. А., Лизанчук В. В. Особливості підготовки матеріалів для радіо і телебачення. – Львів : Редакційно-вид. група ун-ту, 1987. – 68 с.
   
5. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
6. Фихтелиус Эрик. Десять заповедей журналистики / Перевод со шведского Вероники Менжун. – М., 1999.
   
7. Ярошенко В. Н. Информационные жанры радиожурналистики. – М., 1976.
   

Тема 8. Інтерв’ю найпростіший жанр?!

Переосмислення поширеної думки, що інтерв’ю належить до найпростіших жанрів. Характерні позитивні особливості класичних інтерв’ю та головні недоліки багатьох інтерв’ю, які бувають нудними, подібними одне на одного. Вимоги до запитань журналіста, „гріхи” журналіста під час інтерв’ювання. Фактори, які впливають на успіх або невдачу інтерв’ю. Складові майстерності підготовки до інтерв’ю та розмови з опитуваним.


Література

1. Білоус О. Методичні засади підготовки і проведення інтрев’ю (за матеріалами підручника англійською мовою Дж. К. Хантера і Лін С. Грос „Телерадіоновини: погляд із середини”) // Телевізійна й радіожурналістика (Історія, теорія, практика: погляд у майбутнє). – Збірник науково-методичних праць. – Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. – Вип.2. – С. 129-138.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Миронченко В. Я. Діалогічні жанри радіомовлення. – К., 1978. – С. 5-32.
   
4. Ройманн Курт. Журналістські жанри // Публіцистика. Масова комунікація: медіа-енциклопедія / За заг. ред. В. Ф. Іванова. – К. : Академія Української Преси, Центр Вільної Преси., 2007. – С. 236-262.
   
5. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1982. – 262 с.
   
6. Фихтелиус Эрик. Десять заповедей журналистики / Перевод со шведского Вероники Менжун. – М., 1999.
   
7. Штромайєр Герд. Політика і мас-медіа / Пер. з нім. А.Орган. – К.: Вид.дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – 303с.
   
8. Шумилина Т. В. „Не могли бы вы рассказать...”. – М., 1976. – 137с.
   

І V курс, VIІ семестр

Модуль ІІІ

Змістовий модуль 1. Аналітика в журналістиці

Тема 9. Творімо, щоби пишатися надійністю національного дому


Аналітика – складне і суперечливе явище. Аналіз і синтез. Призначення аналітичних жанрів. Особливості підготовки коментаря для преси, радіо і телебачення з проблем розбудови й утвердження Української держави. Цінність коментаря: оригінальність суджень і висновків, точність і образність слова; вада коментарів: нудне розповсюдження загальновідомих істин, тенденційне, зацікавлене, однобічне тлумачення подій.


Література

1. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978.
   
2. Гоян О. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту: Підруч. – 2-ге вид., допов. – К. : Веселка. – 2004. – 245 с.
   
3. Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика : Навч. посіб. – Вид. 3-тє, доповн. – Львів: ПАІС. – 224 с.
   
4. Кузнецова О. Аналітичні методи в журналістиці. – 2-ге вид., доп. – Львів, 1997.
   
5. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
6. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010. – С. 188-289.
   
7. Скуленко М. Телевізійний коментар: суть, специфіка, різновиди // Журналістика: преса, телебачення, радіо. – К., 1977. – Вип. 2.
   

Тема 10. Утверджуймо уніфіковану національно-освітянську і

гуманітарну політику

Вимоги до коментаря: обгрунтованість тверджень, аргументованість доведення, тактовність, толерантність викладу думки. Притаманність елементів наукового підходу до вивчення події, явища, політико-ідеологічних, соціально-економічних, національно-культурних, освітянсько-педагогічних процесів.


Література

1. Дмитровський З. Є. Телебачення у дзеркалі преси (на матеріалах українських газет кінця ХХ-початку ХХІ ст.): Монографія. – Львів: ПАІС, 2007. – 220 с.
   
2. Дмитровський З. Є. Вербально-візуальні особливості телепубліцистики. – Львів, 2005. – 36 с.
   
3. Карпенко В. О. Інформаційна політика та безпека: Підручник. – К.: Нора-Друк, 2006. – 320 с.
   
4. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
5. Михайлин І. Л. Журналістика як всесвіт: Вибрані медіадослідження. – Х. : Прапор, 2008. – С. 17-154.
   
6. Потятиник Б. В. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с.
   
7. Рендол Девід. Універсальний журналіст / Пер. з англ. М. Марченко, літ. ред. І. Огієнко. – К., 2007. – 150 с.
   

Тема 11. Переконлива сила коментаря

Переконлива коментаря – у незаперечних фактах, які розкривають суть явища, у глибокій аргументованості авторських думок. Зрозумілість позиції коментатора забезпечує зрозумілість викладу. Органічгна єдність творчого процесу базується на певних навичках аналітичного мислення. Радіокоментатор, як і телевізійний коментатор, повинен володіти даром слова, журналістським і літературним чуттям, приємним тембром голосу, говорити розбірливо, розповідати образно, захоплено, переконливо.


Література

1. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978.
   
2. Видучий у практиці сучасного радіомовлення (збірник навчально-методичних матеріалів) / Упорядник збірника проф. Миронченко В. Я. – К., 2006. – 91 с.
   
3. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
4. Кузнецова О. Д. Професійна етика журналістів: Посібник : 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів : ПАІС, 2007. – 246 с.
   
5. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010. – С. 188-289.
   
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
7. Сербенська О. А. Бабенко В. В. Основи телетворчості: Практикум. – Львів: ПАІС, 2007. – 112 с.
   

Змістовий модуль 2. Тлумачення, роз’яснення, аналіз подій і думок

Тема 12. Катехизис кожного українського журналіста

Тематика коментарів. Осмислення журналістами мовного питання в Україні, адже мова формує націю, нація будує державу, держава покликана берегти мову, бо мова – це константа державної самодостатності, самобутності, самоцінності, оригінальності. Мова – це знаряддя думання, нервова система державного організму, матеріалізована свідомість, утвердження найважливішого морально-психологічного явища – україноцентризму.


Література

1. Горбачук В. Барви української мови. – К. : Видавничий дім „КМ ACADEMIA”, 1997. – 272 с.
   
2. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич : Видавнича фірма „Відродження”, 1994. – 218 с.
   
3. Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні : зовнішня історія української мови. – К.: „К.І.С.”, 2004. – 176 с.
   
4. Лизанчук В. Творімо разом Україну! Монографія. – Львів : ПАІС, 2009. – 452 с.
   
5. Масенко Л. (У)мовна (У)країна: Популярне видання. – К. : Темпора, 2007. – 88 с.
   
6. Мова державна – мова офіційна: Матеріали наукової конференції. – К. : Всеукраїнське товариство „Просвіта”, 1995. – 176 с.
   
7. Огієнко І. І. Наука про рідномовні обов’язки. – Львів : ВАТ „БІБЛЬОС”, 2001. – 60 с.
   
8. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: Док і матеріали / Упоряд. : Л. Масенко та ін. – К. : Вид. дім „Києво-Могилянська акад.”, 2005. – 399 с.
   
9. Фаріон І. Д. Мовна норма : знищення, пошук, віднова (Науково-навчальне видання): [монографія]. – Івана-Франківськ: Місто НВ, 2009. – 328 с. + компакт-диск.
   

Тема 13. Національна ідентичність – фундамент розвитку української України

Осмислення в аналітичних жанрах, зокрема коментарях головного складника національної ідентичності – правдивої історії України. Думки визначних мислителів – від Свіфта до Джорджа Орвелла: той, хто контролює минуле, той визначає й майбутнє. Очищення з допомогою ЗМК історичної пам’яті від міфів, брехні, утвердження правди як духовного поняття. Висвітлення проблеми утвердження української національної ідентичності в коментарях.


Література

1. Вовканич С. Інформація, інтелект, нація. – Жовква, 1999. – 416 с.
   
2. Гринів О. Україна і Росія: партнерство чи протистояння ? (Етнополітологічний аналіз). – Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. – 384 с.
   
3. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
4. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010. – С. 188-289.
   
5. Лизанчук В. В. Не лукавити словом. – Львів, 2003. – 560 с.
   
6. Павличко Д. Українська національна ідея: Статті, виступи, інтерв’ю. Документи. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2004. – 771 с.
   
7. Розумний М. Національна ідея: відкритість новому і світу як інтеграційний орієнтир українського суспільства // Україна на шляху до Європи / Упоряд. : В. І. Шкляр, А. В. Юричко. – К.: Етнос, 2006. – С. 395-409.
   
8. Чічановський А. Національна держава та її засоби масової комунікації у глобалізованому світі // Україна на шляху до Європи / Упоряд.: В. І. Шкляр, А. В. Юричко. – К.: Етнос, 2006. – С. 213-225.
   

Тема 14. Громадянська відповідальність працівників засобів масової комунікації

Відповідальність журналіста за змістове наповнення надрукованого, мовленого в телерадіоефірі слова. Сутність конструктивної, державотворчої позиції журналіста. Синкретизм української національної культури у неподільності Істини, Краси і Добра. Духовна анемія, аморальність, нігілізм, космополітичний інтернаціоналізм – шлях до культурно-ціннісного розброєння, національного здичавіння, всеукраїнського цинізму. Покликання журналістів – культивувати у суспільстві морально-духовний клімат, національні ідеали, патріотичні почуття, громадянську мужність.


Література

1. Бабич Н. Небайдужим поглядом: Публіцистика різних років. – Чернівці: Видавничий дім „Букрек”, 2008. – 176 с.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Карпенко В. О. Інформаційна політика та безпека: Підручник. – К.: Нора-Друк, 2006. – 320 с.
   
4. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
5. Михайлин І. Л. Журналістика як всесвіт : Вибрані медіадослідження. – Х. : Прапор, 2008. – 512 с.
   
6. Хрестоматія з теорії тексту масової комунікації / Укладач, автор вступної статті та завдань для самоконтролю д. ф. н. Е. Г. Шестакова. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 283 с.
   
7. Штромайєр Герд. Політика і мас-медіа / Пер. з нім. А.Орган. – К.: Вид.дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – 303с.
   

Тема 15. Морально- духовна сутність журналістської праці

Журналіст і суспільство. Утвердження правди, високих духовно-моральних цінностей, національних ідеалів, культивування взаємоповаги між людьми різних націй, захист національних інтересів, формування позитивного образу українця та України. Плюралізм, вільнодумство, незалежність ЗМК в демократичних країнах пройняті духом суспільства, інтересами громадян. Функціонування ЗМК в контексті національних, державних, мовно-культурних потреб суспільства, дотримання журналістами норм професійної етики та загальнолюдських норм моралі.


Література

1. Вовканич С. Й. Духовно-інтелектуальний потенціал України та її національна ідея. – Львів: Видавництво ЛБА, 2001. – 540 с.
   
2. Дмитровський З. Є. Телебачення у дзеркалі преси (на матеріалах українських газет кінця ХХ – початку ХХІ ст.). Монографія. – Львів: ПАІС, 2007. – 220 с.
   
3. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
4. Кузнєцова Т. В. Аксіологічні моделі мас-медійної інформації : монографія. – Суми : Університетська книга, 2010. – 304 с.
   
5. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
6. Преса і влада: Біла книга про утиски засобів масової інформації та окремих журналістів в Україні. – К.: Видавництво „Журналіст України”, 2003. – 176 с.
   
7. Різун В. В. Теорія масової комунікації: Підручник. – К.: „Просвіта”, 2008. – 260 с.
   
8. Сербенська О. А. Бабенко В. В. Основи телетворчості: Практикум. – Львів: ПАІС, 2007. – 112 .
   
9. Темех Н. Д. Українське телебачення і формування духовності молоді: теорія і практика: Навч. посіб. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 150 с.
   

І V курс, VIІІ семестр

Модуль ІV

Змістовий модуль 1. Найпрезентабельніший жанр

Тема 16. Документально-художня природа нарису

Модифікація аналітичного методу пізнання дійсності в художньо-публіцистичних жанрах. Призначення радіонарису. Документальна основа радіонарису. Публіцистичні і художні прийоми та засоби відображення в радіонарисі. Основні жанрові ознаки радіонарису – документальність, достовірність, актуальність, єдність художності та публіцистичності. Виражальні засоби радіонарису: усне слово, музика, шуми, монтаж. Виражальні та зображальні функції слова.


Література

1. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978.
   
2. Бахтин М. Проблема речевых жанров / Эстетика словесного творчества. – М., 1979.
   
3. Голдовская М. Человек крупным планом: Заметки теледокументалиста. – М., 1981.
   
4. Дмитровський З. Є. Термінологія зображальних засобів масової комунікації. Довідкове видання. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 128 с.
   
5. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
7. Смирнов В. Радиоочерк. – Ростов, 1984.
   

Тема 17. Тандем „автор – герой” у нарисі

Авторське „Я” в радіонарисі. Морально-духовна сутність особистості журналіста. Самовираження автора – засіб розкриття тих явищ, подій, характерів, що містяться в полі його художньо-публіцистичного дослідження. Герой радіонарису. Чергування ролей автора – оповідача і співбесідника – героя збагачує інтонації, темп, ритм мови, робить їх різноманітними, виражальнішими. Основні вимоги до героя: володіти словом, вміти цікаво розповідати. „Органічно-особистісний” характер радіонарису.


Література

1. Беневоленская Т. О. О языке и стиле газетного очерка. – М., 1973.
   
2. Гід журналіста. Збірка навчальних матеріалів, складена за французького методикою вдосконалення працівників ЗМІ. – К., 1999.
   
3. Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика : Навч. посіб. – Вид. 3-тє, доповн. – Львів: ПАІС. – 2009. – 224 с.
   
4. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
5. Маграчев Л. Сюжеты, сочиненные жизнью. – М., 1972.
   
6. Олейник В. Радиопублицистика. – К., 1978.
   
7. Шаповал Ю. Телевізійна публіцистика: метологія, методи, майстерність. – Львів, 2002.
   

Змістовий модуль 2. Методика підготовки радіонарису

Тема 18. Публіцистичний образ в нарисі

Публіцистичний образ в радіонарисі – сукупність звукових фактів (документальні записи людей) і акустична характеристика події. Поєднання логічно-абстрактного мислення, документальності, симбіозу поняття і образу (образний вираз, художня деталь, образна картина і образ-персонаж). Відкритість творчої „лабораторії” радіопубліциста. Радіонарис – динамічний компонент елементів інших жанрів, які впливають на характер монтажу документальних записів, використання музики і шумів.


Література

1. Голдовская М. Человек крупным планом: Заметки теледокументалиста. – М., 1981.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
4. Ляшенко Б. Радио без тайн: Рассказ неизвестного диктора. – М., 1990.
   
5. Олейник В. Радиопублицистика. – К., 1978.
   
6. Ревенко А. Заповедное слово. – М., 1975.
   
7. Сербенська О. А. Бабенко В. В. Основи телетворчості: Практикум. – Львів: ПАІС, 2007. – 112 .
   
8. Шаповал Ю. Телевізійна публіцистика: метологія, методи, майстерність. – Львів, 2002.
   

Тема 19. Поліфонія радіонарису

Система виражальних засобів створює поліфонію радіонарису, багатозвучність якого спрямована на розкриття авторського задуму. Авторський текст, документальні записи на звуконосій бесід з героєм радіонарису, його знайомими визначають характер використання мовно-стилістичних засобів, музики, шумів. Взаємозв’язок усного слова і акустичних виражальних засобів. Монтаж створює сприятливі умови для збагачення виражальної палітри радіонарису.


Література

1. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978.
   
2. Бахтин М. Проблема речевых жанров / Эстетика словесного творчества. – М., 1979.
   
3. Дмитровський З. Є. Термінологія зображальних засобів масової комунікації. Довідкове видання. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 128 с.
   
4. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
5. Марченко Т. Радиотеатр: страницы истории и некоторые проблемы. – М., 1970.
   
6. Микрюков М. Эстетические проблемы радиоискусства // Радиоискусство: Теория и практика / Сост. В. П. Зверев. – М., 1981.
   
7. Музыря А. Радиоочерк (к проблеме жанра и мастерства): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – М., 1973.
   
8. Олейник В. Радиопублицистика. – К., 1978.
   
9. Ревенко А. Заповедное слово. – М., 1975.
   
10. Хоменко І. Оригінальна радіопрограма: Навч. посіб. / За ред. В. Я. Миронченка. – К., 2002.
    
11. Шерель А. Эволюция средств художественной организации материала в радиожурналистике: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – М., 1981.
    

V курс, ІХ семестр

Модуль V

Змістовий модуль 1. Дослідницький підхід до життєвих явищ

Тема 20. Діапазон журналістського бачення у статті (радіобесіді)

Аналітично-дослідницьке пізнання дійсності у статті (радіобесіді, телевізійній бесіді) – широке теоретичне і практичне узагальнення на основі популярного, чітко визначеного роздумування, розмислення, зіставлення фактів, подій, явищ, поглядів на ту чи іншу проблему. Виділяють традиційні, „нові”, непрямі, загальні та гіпотетичні методи пізнання дійсності. Традиційні: порівняльні, історико-культурні, біографічні, генетичні. Загальні, непрямі методи осмислення дійсності – аналіз літератури, періодики про об’єкт дослідження, статистичний аналіз та аналіз соціологічних анкет. Гіпотетичні методи журналістського бачення – здогадки, припущення, вгадування, прогнози і навіть пророцтва. В основі евристики – інтуїтивні вирішення проблеми.


Література

1. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Кузнецова О. Д. Аналітичні методи в журналістиці. – 2-ге вид., допов. – Львів, 2002.
   
4. Кузнєцова Т. В. Аксіологічні моделі мас-медійної інформації : монографія. – Суми : Університетська книга, 2010. – 304 с.
   
5. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010. – С. 188-289; 409-497.
   
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
7. Різун В. В. Теорія масової комунікації: Підручник. – К.: „Просвіта”, 2008. – 260 с.
   

Тема 21. Актуальні проблеми в полі зору майбутніх журналістів

Гуманістичні засади української національної ідеї. Політичні, соціальні, економічні, наукові, освітні, культурні та інші важливі сфери життєдіяльності суспільства і держави. Питання державотворення, захисту національних інтересів, української мови, культури, духовності.


Література

1. Горохов В. М. Слагаемые мастерства (особенности журналисткого творчества). – М., Мысль, 1982. – 160 с.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Карпенко В. О. Інформаційна політика та безпека: Підручник. – К.: Нора-Друк, 2006. – 320 с.
   
4. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
5. Мащенко І. Г. Лики і лиця телерадіопростору. – К.: „Українська Медіа Спілка”, 2003. – 400 с.
   
6. Прокопенко М. Преса, телебачення і радіо в політичній структурі сучасного українського суспільства // Роль мас-медіа в плюралістичному суспільстві: Матеріали міжнародної конференції / За загальною редакцією А. З. Москаленка. – Київ, 1996. – С. 47-51.
   
7. Різун В. В. Теорія масової комунікації: Підручник. – К.: „Просвіта”, 2008. – 260 с.
   
8. Сметанина С. Медиа-текст в системе культуры (динамические процесы в языке и стиле журналистики конца ХХ века). – СПб., 2002.
   
9. Учусь читать, размышлять, выступать / Под ред. проф. Г. В. Платонова. – М.: Мол. гвардия, 1980. – 208 с.
   
10. Чічановський А. А., Старіш О. Г. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем: Підручник. – К.: Грамота, 2010. – 568 с.
    

Модуль VІ

Змістовий модуль 1. Логічні та психологічні аспекти журналістської творчості

Тема 22. Методичні засади підготовки статті (радіобесіди)

Розуміння автором специфіки жанру. Композиційна гнучкість статті (радіобесіди). Внутрішній (публіцистичний) конфлікт; зіткнення, вир думок і пристрастей. Домінування логічно-абстрактного мислення. Процес мислення перед мікрофоном: аналіз (розкладання предметів на окремі ознаки, виявлення їх зв’язку з розчленованих у процесі аналізу за окремими ознаками, подання їх як системи виділених властивостей і відношень), порівняння (виявлення подібностей і відмінностей між предметами), узагальнення (об’єднання предметів за їхніми подібними рисами), абстрагування, тобто формування образів реальності (уявлень, понять, суджень).


Література

1. Бахтин М. Проблема речевых жанров / Эстетика словесного творчества. – М., 1979.
   
2. Єлісовенко Ю. Інтонаційна диференційованість інформаційного, аналітичного та художньо-публіцистичного теле- та радіомовлення // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Журналістика. – 2006. – № 14.
   
3. Засурский Я. Медиатекст в контексте конвергенции // Вестник Московского университета. Сер. : Журналистика. – 2005. – №2.
   
4. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
5. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
6. Сербенська О. А. Культура усного мовлення. Практикум. – Львів, 2003.
   
7. Скуленко М. І. Психологія пропаганди: Монографія. – Запоріжжя: КПУ, 2009. – 180 с.
   
8. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. – 2-ге вид. – К., 1989.
   
9. Шаповал Ю. Феномен журналістики: проблеми теорії. – Рівне, 2005.
   

Тема 23.Умови успішного сприймання радіобесіди

Своєрідність радіобесіди. „Діалогічний” монолог із радіослухачем. Пояснювальний характер радіобесіди. Спрямованість розмови, її зверненість до слухачів. Форма подачі матеріалу, інтонація, логіка аргументів, стрункість, послідовність висловлення думок. Створення умов для паралельного мислення, співпереживання слухача з автором бесіди. Інтимність і гласність радіобесіди. Полегшення сприймання складного матеріалу: вдалі порівняння, яскраві приклади, особисте ставлення автора до змісту бесіди, усне розмовне спілкування з радіослухачами.


Література

1. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978.
   
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : Підручник. – 3-тє вид. – Львів : ПАІС, 2008. – 276 с.
   
3. Корнєв М. Н., Фомічова В. М. Психологія масової поведінки / Ін-т післядипломної освіти Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – К., 2000.
   
4. Кузнєцова Т. В. Аксіологічні моделі мас-медійної інформації : монографія. – Суми : Університетська книга, 2010. – 304 с.
   
5. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
6. Ольшанский Д. В. Психология масс. – СПб: Питер, 2001.
   
7. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К., 2001.
   
8. Різун В. В. Маси: Тексти лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. – 118 с.
   
9. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. – 2-ге вид. – К., 1989.
   
10. Фихтелиус Э. Десять заповедей журналистики / Пер. со швед. Вероники Менжун. – М., 1999.
    

V курс, Х семестр

Модуль VІІ

Змістовий модуль 1. Засоби масової комунікації в контексті українського державотворення

Тема 24. Морально-національні засади функціонування телебачення і радіомовлення

Особливості існування, взаємодії політичної системи і ЗМК. Правові засади функціонування телебачення і радіомовлення в Україні. Права і обов’язки телерадіоорганізацій та їх працівників. Структура морально-національних засад праці телерадіожурналістів. Суть принципів діяльності ЗМК, які проголосили на Європейській конференції у Празі (1994 р.) представники країн – членів Ради Європи. Сучасні професійні та соціальні орієнтири журналістів.


Література

1. Аксененко С. Проблеми національного телерадіомовлення України// Україна: інформація і свобода слова. – К., 1997. – С. 689-700.
   
2. Блюм Р. Система ЗМІ та політична система (любов – ненависть, дистанційованість, тенденція до зрощення)// Роль мас-медіа у плюралістичному суспільні. – К., 1996. – С. 63-71.
   
3. Дмитровський Є. З. Телебачення у дзеркалі преси (на матеріалах українських газет кінця ХХ – початку ХХІ (ст.): монографія. – Львів: ПАІС, 2007. – 220 с.
   
4. Задворний А. Інформаційна безпека і свобода слова в Україні// Україна: інформація і свобода слова: збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців/ Упоряд. А. М. Задворний. – К.: Молодь, 1997. – С. 723-749.
   
5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення// Інформаційне законодавство України (Станом на 1 вересня 2008 року) / За ред. Тараса Шевченка, Тетяни Олексюк; упорядник – Т. Г. Бондаренко. – К., 2008. – С. 86-124.
   
6. Кулик В. Вплив медій на авдиторію// Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: «Часопис «Критика», 2010. – С. 102-175.
   
7. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 628 с. + компакт-диск.
   
8. Москаленко А. Проблеми розвитку масової комунікації на сучасному етапі// Вісник Київського університету. Серія: Журналістика. – К., 1995. – Вип. 2. – С. 3-25.
   
9. Муратов О. Морквяна кава, або наодинці з УТ-1// Робітнича газета. – 1996. – 27 листоп.
   
10. Правові основи функціонування мас-медіа// Москаленко А. З., Губерський Л. В., Іванов В. Ф., Вергун В. А. Масова комунікація. – К., 1997. – С. 141-159.
    
11. Функції та зразки передачі інформації // Москаленко А. З., Губерський Л. В., Іванов В. Ф., Вергун В. А. Масова комунікація. – К., 1997. – С. 196-201.
    

Тема 25. Інформаційний простір України: сучасний стан і проблеми

Поняття „український національний інформаційний простір”. Суб’єкти інформаційного простору в Україні. Фактори впливу радіомовлення і телебачення на створення і утвердження українського інформаційного простору. Радіомовлення і телебачення у процесі консолідації, національно-духовної інтеграції українського суспільства. Приватні телерадіоорганізації і проблеми формування українського національного інформаційного простору. Засади інтегрування української телерадіожурналістики в європейський і світовий інформаційний простір.

Література

1. Балушок В. На сторожі нації – власні комунікації// Україна молода. – 2005. – 25 трав.
   
2. Борисов М. Туман в інформаційному просторі// Голос України. – 1998. – 7 лют.
   
3. Дениско Г. Телепірати відомі, але капітана не видають// Молодь України. – 1996. – 6 лют.
   
4. Задворний А. Інформаційна безпека і свобода слова в Україні// Україна: інформація і свобода слова. – К., 1997. – С. 723-749.
   
5. Здоровега В. Українська періодика у сучасному національному просторі// Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 1995. – С. 21-24.
   
6. Зінько І. Інформаційний простір України: формувати, щоб врятувати//Урядовий кур’єр. – 1998. – 13 черв.
   
7. Карпенко В. О. Інформаційна політика та безпека. Підручник. – К.: Нора-Друк, 2006. – 320 с.
   
8. Каспрук В. FM-деукраїнізація України: що далі?// День. – 2009. – 2 жовт.
   
9. Крупський І. В. Безпекові імперативи інформаційного простору України// Телевізійна й радіожурналістика. – 2007. – Вип. 7. – С. 189-198.
   
10. Лизанчук В. В. Антиукраїнська агресія в інформаційному просторі України// Телевізійна і радіожурналістика. – 2003. – Вип.. 5. – С. 9-28.
    
11. Лизанчук В. Єдиний національний інформаційний простір України: реальність чи міф?// Українська періодика: історія і сучасність: Доп. повідомл. третьої Всеукраїнської наук. теоретик. конф., 22-23 груд. 1995 р. – Львів. 1995. – С. 120-124.
    
12. Набруско В. Чи стане Україна господарем у власному інформаційному просторі? // Дзеркало тижня. – 2008. – 13 верес.
    
13. Петренко В. Зберегти національний телерадіопростір// Голос України. – 1996. – 16 листоп.
    
14. Просвєтов Є. Національний ефір без національного виробника// Час/Time. – 1998. – 12-18 лют.
    
15. Слободян М. Національний телерадіопростір та його програмне заповнення// Україна: інформація і свобода слова. – К., 1997. – С. 717-722.
    
16. Чічановський А., Шкляр В. Інформаційний простір, як глобальна проблема сучасності// Вісник Київського університету. Серія: журналістика. – К., 1995. – Вип. 2. – С. 44-53.
    

Модуль VІІІ

Змістовий модуль 1. Інтелектуально-професійні та індивідуально-творчі риси журналіста.

Тема 26. Складові інтелектуально-професійної майстерності журналіста

Поєднання природних здібностей, знань, наполегливої праці, терпіння. Осягнення секретів журналістської майстерності. Інтелектуальна, конкретна, психологічна підготовка журналіста. Тлумачення фактів, подій, явищ на основі глибоких знань про їхню сутність. Уміння бачити і розуміти побачене, що охоплює широту поглядів на явища, органічний зв’язок між ними. Ціннісні домінанти в журналістській творчості.


Література

1. Гой В. Телебачення суверенної держави – чи провінція телевізійної імперії?// Засоби масової інформації й утвердження державного суверенітету України. Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Львів, 1993. – С. 94-96.
   
2. Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика: Навч. посіб. – Вид. 3-тє, доповн. – Львів: ПАІС, 2009. – 224 с.
   
3. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 3-тє вид. – Львів: ПАІС, 2008. – 276 с.
   
4. Іваницька Ю., Грушник Л., Зорка О. Державне телебачення повинно формувати державну ідеологію// За вільну Україну. – 1996. – 16 листоп.
   
5. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: «Критика», 2010. – С. 317-408.
   
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 628 с. + компакт-диск.
   
7. Лизанчук В. В. Засоби масової інформації у контексті формування української історичної пам’яті// Журналіст України. – 2008. – №8. – С. 23-33.
   
8. Лизанчук В. В. Електронні засоби масової інформації в контексті українського державотворення// Телерадіожурналістика: історія, теорія, практика, погляд у майбутнє. Збірник науково-методичних праць. – Львів, 1997. – С. 3-22.
   
9. Михайлин І. Л. Журналістика як всесвіт: Вибрані медіадослідження. – Х.: Прапор, 2008. – 512 с.
   
10. Набруско В. Чи стане Україна господарем у власному інформаційному просторі?// Дзеркало тижня. – 2008. – 13 верес.
    
11. Томак М. Ольга Крижанівська: «Якщо у вас є важлива інформація, ви маєте опублікувати, незважаючи навіть на те, що президент попросив вас цього не робити»// День. – 2007. – 23 берез.
    
12. Темех Н. Українське телебачення і формування духовності молоді: теорія, практика: Навч. посіб. – Львів: Видавничий ценр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 150 с.
    

Тема 27. Свобода слова і моральна відповідальність журналіста.

Іван Франко, Степан Сірополко, Іван Огієнко, Кость Костів про морально-етичні засади роботи журналіста. Українська національна свідомість, державницьке мислення, висока моральність і духовність, патріотизм і громадянська мужність – фундаментальна основа високого професіоналізму журналіста. Суспільно-політична атмосфера і діяльність журналіста: взаємозалежність і взаємовпливи. Свобода слова – підмурівок інформаційної політики. Формування розуміння, що свобода слова і відповідальність за слово – єдина сутність понять.


Література

1. Абліцов В. УТ: символ провінціалізму чи відроджувана надія?// Голос України. – 1994. – 5 лют.
   
2. Бочковський І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби. – Мюнхен, 1993. – С. 131-137, 145-151.
   
3. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 3-тє вид. – Львів: ПАІС, 2008. – 276 с.
   
4. Костів К. Моральні й етичні засади журналіста/ Животко А. Історія української преси. – Мюнхен, 1989-90.
   
5. Кузнецова О. Д. Журналістська етика та етикет. – Львів, 1998. – С. 39-60.
   
6. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 628 с.+ компакт-диск.
   
7. Лизанчук В. В. Морально-національні засади функціонування ЗМІ в Україні// Журналіст України. – 2007. – №11. – С. 23-27.
   
8. Лизанчук В. В. Змістово-емоційний потенціал журналістського матеріалу// Журналіст України. – 2008. – №3. – С. 38-41.
   
9. Манько К. Що виростає з бузини?// День. – 2010. – 26 – 27 лют.
   
10. Огієнко І. І. Наука про рідномовні обов’язки. – Львів: ВАТ «Бібльос», 2001. – 60 с.
    
11. Потятиник Б. В. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с.
    
12. Сербенська О. А., Бабенко В. В. Основи телетворчості:Практикум. – Львів: ПАІС, 2007. – 112 с.
    
13. Сверстюк Є. Мені здається, що наші журналісти втратили смак до роботи на глибині// День. – 2010. – 26-27 лют.
    
14. Шкляр В. І. Теорія і методика журналістської творчості: Конспект лекцій. – К.: Видання МІЛП, 1999. – 31 с.
    

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	Усього	у тому числі					Усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	ср		л		п	лаб	інд	ср
1	2	3	4	5	6	7	8	9		10	11	12	13
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Інформаційне відображення дійсності
Тема 1. Серцевина журналістського повідомлення.		9				8
Тема 2. Моделі побудови інформаційних матеріалів		9				8
Разом – зм. модуль 1
Змістовий модуль 2. Осмислення фактів журналістами
Тема 3. Вчимося із фактів добувати думки		9				8
Тема 4. Ціннісні мотиви журналістської діяльності		9				8
Разом – зм. модуль 2
Усього годин		36				32
Модуль 2
Змістовий модуль 1. Діалогічна форма оприлюднення інформації
Тема 5. Найповніші можливості задоволення суспільного інтересу до інформації.		8				8
Тема 6. Для журналіста немає зайвих знань		8				8
Разом – зм. модуль 1
Змістовий модуль 2. Об’єктивні передумови підготовки інтерв’ю
Тема 7. Чому запитуватиму саме цю людину?		8				8
Тема 8. Інтерв’ю найпростіший жанр?!		8				8
Разом – зм. модуль 2
Усього годин		32				32
Модуль 3
Змістовий модуль 1. Аналітика в журналістиці
Тема 9. Творімо, щоби пишатися надійністю національного дому		5				5
Тема10.Утверджуймо уніфіковану національно-освітянську і гуманітарну політику		5				4
Тема 11. Переконлива сила коментаря		6				5
Разом – зм. модуль 1
Змістовий модуль 2. Тлумачення, роз’яснення, аналіз подій і думок
Тема 12. Катехизис кожного українського журналіста		5				5
Тема 13. Національна ідентичність – фундамент розвитку української України		5				5
Тема 14. Громадянська відповідальність працівників засобів масової комунікації		5				4
Тема 15. Морально- духовна сутність журналістської праці		5				4
Разом – зм. модуль 2
Усього годин		36				32
Модуль 4
Змістовий модуль 1. Найпрезентабельніший жанр
Тема 16. Документально-художня природа нарису		5				8
Тема 17. Тандем „автор – герой” у нарисі		6				8
Разом – зм. модуль 1
Змістовий модуль 2. Методика підготовки радіонарису
Тема 18. Публіцистичний образ в нарисі		5				8
Тема 19. Поліфонія радіонарису		6				8
Разом – зм. модуль 2
Усього годин		22				32
Модуль 5
Змістовий модуль 1. Дослідницький підхід до життєвих явищ
Тема 20. Діапазон журналістського бачення у статті (радіобесіді)		6				8
Тема 21. Актуальні проблеми в полі зору майбутніх журналістів		7				7
Разом – зм. модуль 1
Модуль 6
Змістовий модуль 1. Логічні та психологічні аспекти журналістської творчості
Тема 22. Методичні засади підготовки статті (радіобесіди)		6				8
Тема 23. Умови успішного сприймання радіобесіди		7				7
Разом – зм. модуль 1
Усього годин		26				30
Модуль 7
Змістовий модуль 1. Засоби масової комунікації в контексті українського державотворення
Тема 24. Морально-національні засади функціонування телебачення і радіомовлення		10				14
Тема 25. Інформаційний простір України: сучасний стан і проблеми		12				16
Разом – зм. модуль 1
Усього годин		22				30
Модуль 8
Змістовий модуль 1. Інтелектуально-професійні та індивідуально-творчі риси журналіста
Тема 26. Складові інтелектуально-професійної майстерності журналіста		10				14
Тема 27. Свобода слова і моральна відповідальність журналіста		12				16
Разом – зм. модуль 1
Усього годин		22				30