Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с. Розробники: Скочиляс Любомир Степанович, кандидат політичних наук, доцент

Вид материалаДокументы

Содержание


Філософський факультет
Політичний аналіз.
Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Політичний аналіз)
Рік підготовки
Практичні, семінарські
Самостійна робота
Навчальний курс “Політичний аналіз”
Із досвіду прикладної аналітичної роботи
Навчальний курс “Політичний аналіз”
Подобный материал:
Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра політології


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




ПОЛІТИЧНИЙ АНАЛІЗ (вступ)

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 6.030104 політологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)______політологія______________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення Філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2010


ПОЛІТИЧНИЙ АНАЛІЗ. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. - Львів: ________, 2010.- 30 с.


Розробники: Скочиляс Любомир Степанович, кандидат політичних наук, доцент

(вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


 Скочиляс Л.С., 2010

  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Політичний аналіз)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, – 2

Галузь знань

0301 – соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям

6.030104 – політологія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

Спеціальність (професійне спрямування)

політологія

4-й

-

Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин - 108

7-й

-

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента - 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

36 год.

12 год.

Практичні, семінарські

36 год.

8 год.

Лабораторні







Самостійна робота

36 год.

55 год.

ІНДЗ: –

Вид контролю – іспит

Навчальний курс

Політичний аналіз”




Програма курсу


Лекції

Частина 1. Основи прикладного політичного аналізу



Лекція 1. Предмет політичного аналізу. Політичний аналіз в структурі політичної науки.

Лекція 2. Типи та рівні політичного аналізу.

Лекція 3. Процес політичного аналізу та його етапи.

Лекція 4. Первинна обробка інформації, складові емпіричної бази політичного аналізу.

Лекція 5. Формування прикладних аналітичних навиків і організація оптимальної системи аналітичної роботи.

Лекція 6. Об’єкт політичного аналізу, залежність вибору методів політичного аналізу від об’єкта аналізу.

Лекція 7. Метод узагальнення як найпоширеніший і найуніверсальніший метод політич­ного аналізу.

Лекція 8. Порівняльний метод.

Лекція 9. Метод аналогій.

Лекція 10. Спеціальні політологічні методи і їх використання в процесі політичного ана­лізу.

Лекція 11. Залучення аналітичних підходів з інших галузей знань до аналізу політичних ситуацій.

Лекція 12. Сфери використання даних політичного аналізу.


Частина 2. Міждисциплінарність підходів у процесі здійснення прикладного політичного аналізу


Лекція 1. Соціологічний інструментарій в аналітичній роботі політолога

Лекція 2. Психологічні та етнопсихологічні фактори сучасних політичних процесів

Лекція 3. ЗМІ і політики в сучасних умовах

Лекція 4. Економіка і політика: аксіоматичний дуалізм суспільного життя

Лекція 5. Зовнішня політика та національна безпека як предмети прикладного політичного аналізу

Лекція 6. Політика модерної доби і уроки історії

Лекція 7. Застосування філософських методів пізнання в прикладному політичному аналізі

Лекція 8. Правові аспекти аналізу політики

Лекція 9. Конфлікти у політичних відносинах: технології аналізу проблеми і пошуки шляхів її вирішення

Лекція 10. Релігія і політика: механізми взаємодії

Практичні заняття

Із досвіду прикладної аналітичної роботи



Заняття 1. Діяльність незалежних аналітичних центрів (Інститут політики, УНЦПД, ЦПД ЛДУ, Генеза, ЦПД “Нова хвиля”, ЦПД ДДУ тощо)

Заняття 2. Аналітична робота в рамках структур влади (міскрада-мерія, облрада-ОДА, Кабмін, РНБО, АП, ВР)

Заняття 3. Здійснення прикладного політичного аналізу аналітичними відділами партій

Заняття 4. Особливості електоральної аналітики. Аналітична робота в передвиборчих кампаніях.

Заняття 5. Іміджмейкерство. Політичні технології. Політичне рекламування


Семінарські та лабораторні заняття

Здійснення прикладного політичного аналізу


1. Семінар. Предмет політичного аналізу, його типи та рівні.

2. Лабораторне заняття. Первинна обробка інформації, складові емпіричної бази політичного аналізу.

3. Семінар. Процес політичного аналізу та його етапи.

4. Лабораторне заняття. Організація оптимальної системи політичного аналізу.

5. Семінар. Об’єкт та методи політичногоаналізу

6. Лабораторне заняття. Вибір методів політичного аналізу та їх комплексне застосування.




Навчальний курс

Політичний аналіз”




Програма курсу



Частина 1.

Основи прикладного політичного аналізу


Лекція 1. Предмет політичного аналізу. Політичний аналіз в структурі політичної науки.


2 години


Анотація Політична ситуація як предмет політичного аналізу. Базові категорії практичної політики і категоріальний апарат політичного аналізу. Критерії розмежування фундамен-тальної і прикладної сфер політичної науки. Методика використання фундаментальних законів політики в процесі аналізу конкретних політичних ситуацій. Cтруктура політичного аналізу


Бібліографія:
  1. Девід Л.Велмер, Ейден Р.Вайнінг. Аналіз політики/Переклад з англійської. – Київ: Основи, 1998.
  2. Бебик І. Основи теоретичної і прикладної політології. – К., 1994.
  3. Выдрин Д.Очерки практической политологии. – К., 1991.
  4. Баталов Э. Что такое прикладная политология // Конфликты и консенсус: Прикладная политология. 1991.№ 1.
  5. Дегтярев А. Предмет и структура политической науки // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 1996. № 4.
  6. Дегтярев А.А. Прикладная политология//Политические исследования. – 1997. – №6.
  7. Лебедева М.М., Тюлин И.Г. Прикладная междисциплинарная политология: возможности и перспективы // Системный подход: анализ и прогнозирование международных отношений (Опыт прикладных исследований) / Под ред. И-Г.Тюлииа. – М..1991.
  8. Даль Р. Современный политический анализ//Политология/Отв. ред. Ю.С.Пивоваров. – М., 1993.
  9. Прикладная политология//Политические исследования. – 1997. – №6
  10. Хрусталев М.Теория политики и политический анализ. – М., 1995.
  11. Цукерман М. Введениме в политический анализ. – М., 1995.
  12. Саrley M. Regional Tecniques in Policy Analysis. – London, 1980.
  13. Pol L. Public Policy Anaysis: An Introduction. – Scarborough, 1992
  14. Weimer D., Vining A., Policy Analysis: Concepts and Practice. – Engewood Cliffs, 1992.
  15. Wildawski A. Speaking Truth to Power. The art and Craft of Policy Anaysis. – New Brunswik, 1987


Лекція 2. Типи та методи політичного аналізу.


2 години


Анотація Науково-аналітичний та науково-теоретичний рівні політичного аналізу. Використання загальнонаукових методів. Типи конкретно-аналітичних методів: порівняльний, узагальнення, аналогій, математичний, та ін. Міждисциплінарність дослідницького підходу. Метод групового інтелекту як протидія суб’єктивним факторам.


Бібліографія:

  1. Девід Л.Велмер, Ейден Р.Вайнінг. Аналіз політики/Переклад з англійської. – Київ: Основи, 1998.
  2. Дегтярев А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 1996. № 6.
  3. Бебик І. Політичний маркетинг і менеджмент. – К., 1994.
  4. Качанов Ю.Л. Политическая топология: стуктурирование политической ситуации. – М., 1995
  5. Хрусталев М.Теория политики и политический анализ. – М., 1995.
  6. Аналитические методы и методики в исследовании международных отношений/Отв. ред.: И.Г.Тюлин, М.А.Хрусталев, А.С.Кожем’яков. – М., 1992.
  7. Лобанов С.И. Применение «ивент-анализа» в современной политологии: методологический аспект//Политические науки и НТР (Ежегодник САПН. 1986.)
  8. Farr J. Situational Analysis: Explanation in political Science. – Madison, 1989.
  9. Pol L. Public Policy Anaysis: An Introduction. – Scarborough, 1992
  10. Rutman L., Mowbray G. Understanding Program Evaluation. – London, 1983



Лекція 3. Процес політичного аналізу та його етапи.


2 години


Анотація Визначення об’єкта політичного аналізу. Технологія політичного аналізу. Формування емпіричної бази і вибір джерел. Нагромадження та структуризація інформації. Океслення попередніх аналітичних результатів і їх синтез. Підготовка рекомендацій та проностичне моделювання ситуацій.


Бібліографія:
  1. Девід Л.Велмер, Ейден Р.Вайнінг. Аналіз політики/Переклад з англійської. – Київ: Основи, 1998.
  2. Бебик І. Політичний маркетинг і менеджмент. – К., 1994.
  3. Мангейм Д., Рич Р. Анализ общественной политики и оценка программ//Политические исследования. – 1991. – №3.
  4. Тихомиров В.Б. Професионализм политолога: анализ, принятие решений, управление событиями//Социально-политический журнал. – 1993. – №3.
  5. Кулик А.Н. Посттоталитарное развитие, политилогия и информатика. – М., 1990.
  6. Политический маркетинг: Практические советы/Фонд Жана Жореса. – М., 1993.
  7. Кожемяков Ю., Сергеев В. Прогнозирование политического развития: особенности разработки динамических моделей. – Социологические исследования. –М., 1991.
  8. Linder S., Peters G. An Institutional Approach to the Theory of Policy Making: The Role of Guidance Mechanisms in Policy Formulation // Journal of Theoretical Politics. – 1990. Vol.2. №1.
  9. MaCrae D. Policy Analysis for Public Decisions. – Philadelphia, 1986.
  10. Paine F., Naumes W. Strategy and Policy Formation: an Integrarive Approach. – Philadelphia, 1974.



Лекція 4. Первинна обробка інформації, складові емпіричної бази політичного аналізу.

2 години


Анотація Методика збору інформації, типи та характер інформації.
Структурованість і систематизованість процесу збору та первинної обробки інформації. Види первинної обробки інформації: бази даних, моніторинги. Версії баз даних та моніторингів.


Бібліографія:
  1. Выдрин Д.Очерки практической политологии. – К., 1991.
  2. Кожемяков Ю., Сергеев В. Прогнозирование политического развития: особенности разработки динамических моделей. – Социологические исследования. –М., 1991.
  3. Лобанов С.И. Применение «ивент-анализа» в современной политологии: методологический аспект//Политические науки и НТР (Ежегодник САПН. 1986.)
  4. Linder S., Peters G. An Institutional Approach to the Theory of Policy Making: The Role of Guidance Mechanisms in Policy Formulation // Journal of Theoretical Politics. – 1990. Vol.2. №1.
  5. Paine F., Naumes W. Strategy and Policy Formation: an Integrative Approach. – Philadelphia, 1974.



Лекція 5. Формування прикладних аналітичних навиків і організація оптимальної системи аналітичної роботи.


2 години


Анотація Навики збору і первинної обробки інформації. Осмислення емпіричного матеріалу, формулювання висновків. Моделювання ситуацій. Розробка рекомендацій. З’ясування основних характеристик аналізованої проблеми. Визначення дискурсу клієнта як суб’єкта аналізованої ситуації. Врахування ресурсів і потенціалу політичних сил.


Бібліографія:

  1. Девід Л.Велмер, Ейден Р.Вайнінг. Аналіз політики/Переклад з англійської. – Київ: Основи, 1998.
  2. Сидельников Ю. Теория и организация экспертного прогнозирования. – М., 1990.
  3. Качанов Ю., Сатаров Г. Социальные группы в поле политики: опыт эмпирического анализа//Российский монитор: Архив современной политики. Вып.2. – М., 1992.
  4. Вардомацкий А. Право-левая политическая ориентация как базовое аксио-политологическое измерение//Социс. – 1993. – №1.
  5. Linder S., Peters G. An Institutional Approach to the Theory of Policy Making: The Role of Guidance Mechanisms in Policy Formulation // Journal of Theoretical Politics. – 1990. Vol.2. №1.
  6. MaCrae D. Policy Analysis for Public Decisions. – Philadelphia, 1986.
  7. Paine F., Naumes W. Strategy and Policy Formation: an Integrative Approach. – Philadelphia, 1974.



Лекція 6. Об’єкт політичного аналізу, залежність вибору методів політичного аналізу від об’єкта аналізу.


2 години


Анотація Політична ситуація як узагальнений об’єкт політичного аналізу. Типи політичних ситуацій: локальні, регіональні, глобальні; короткотермінові, середньотермінові, довготермінові; конфліктні, кризові, нестабільні, стабільні. Проблемно-тематична верифікація об’єктів політичного аналізу: електоральні ситуації, партійна діяльність, зовнішня політика, соціальна напруженість тощо. Залежність вибору методів аналізу від характеру аналізованих ситуацій


Бібліографія:

  1. Дегтярев А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 1996. № 6.
  2. Долныкова Р.Н. Методология и методика прогнозирования внешней политики несоциалистических государств. – М., 1986.
  3. Качанов Ю.Л. Политическая топология: стуктурирование политической ситуации. – М., 1995
  4. Хрусталев М.Теория политики и политический анализ. – М., 1995.
  5. Качанов Ю., Сатаров Г. Социальные группы в поле политики: опыт эмпирического анализа//Российский монитор: Архив современной политики. Вып.2. – М., 1992.
  6. Рукавишников В.О. и др. Социальная напряженность: диагноз и прогноз // Социологические исследования. 1992. № 3.
  7. Тихомиров В.Б. Расстановка общественных сил в стране: от дилетантства к профессионализму// Социально-политические науки. – 1991, № 6.
  8. Pal L. Public Policy Analysis: An Introduction. – Scarborough, 1992.
  9. Rose R. Understanding Big Government: The Programme Approach. – London, 1990.
  10. Weimer D., Vinirig A. Policy Analysis: Concepts and Practice. Englewood Cliffs. – 1992.
  11. Анализ и прогноз межнациональных конфликтов в России и СНГ: Ежегодник / Авт. кол. Э.Н.Ожиганов и др. М., 1994.



Лекція 7. Метод узагальнення (аналіз подій, івент-аналіз)


2 години


Анотація Узагальнення як технологія опису і систематизації зібраної первинної інформації. Дескриптивне узагальнення. Структурування політичної події в процесі узагальнення. Регресивний, кореляційний і детермінантний аналіз під час застосуання методу узагальнення.


Бібліографія:
  1. Дегтярев А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 1996. № 6.
  2. Лобанов С.И. Применение «ивент-анализа» в современной политологии: методологический аспект//Политические науки и НТР (Ежегодник САПН. 1986.)
  3. Хрусталев М.Теория политики и политический анализ. – М., 1995.
  4. Долныкова Р.Н. Методология и методика прогнозирования внешней политики несоциалистических государств. – М., 1986.
  5. Сидельников Ю. Теория и организация экспертного прогнозирования. – М., 1990.



Лекція 8. Порівняльний метод.


2 години


Анотація Суть порівняльного методу. Рівень коректності методу. Співставлення однотипних політичних ситуацій. Визначення закономірностей і особливостей. Вади порівняльного методу і його вторинність.


Бібліографія:

  1. Дегтярев А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 1996. № 6.
  2. Аналитические методы и методологии в исследовании международных отношений/Отв. ред. И.Г.Тюлин, М.Хрусталев, А.С.Кожемяков. – М., 1982.
  3. Мангейм Д., Рич Д. Политология: Методы исследований. – М., 1997.
  4. Элти Д., Кумбс М. Экспертные системы: концепции и примеры. – М., 1987.
  5. Шаран П. Сравнительная политология. – М., 1992. – Ч.2.
  6. Hague R., Harrop M., Breslyn S. Comparative Government and Politics. London, 1994.



Лекція 9. Метод аналогій (екстраполяції).


2 години


Анотація Конструювання теоретичних схем з суміжних сфер, як основа методу аналогій. Превалювання дедуктивного підходу в методі екстраполяції. Найпоширеніші види аналогій, що застосовуються в політчиному аналізі. Формальна та проностична екстраполяція. Екстраполяція та інтерполяція в політичному аналізі.


Бібліографія:

  1. Дегтярев А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. – Сер.12. Политические науки. 1996. № 6.
  2. Выдрин Д.Очерки практической политологии. – К., 1991.
  3. Кожемяков Ю., Сергеев В. Прогнозирование политического развития: особенности разработки динамических моделей. – Социологические исследования. –М., 1991.
  4. Аналитические методы и методологии в исследовании международных отношений/Отв. ред. И.Г.Тюлин, М.Хрусталев, А.С.Кожемяков. – М., 1982.
  5. Мангейм Д., Рич Д. Политология: Методы исследований. – М., 1997.
  6. Элти Д., Кумбс М. Экспертные системы: концепции и примеры. – М., 1987.
  7. Rose R. Understanding Big Government: The Programme Approach. – London, 1990.
  8. Weimer D., Vinirig A. Policy Analysis: Concepts and Practice. Englewood Cliffs. – 1992.



Лекція 10. Спеціальні політологічні методи і їх використання в процесі політичного ана­лізу.


2 години


Анотація Використання якісних і кількісних методів в політичному аналізі. Регресивний, кореляційний та детермінаційний аналіз. Мозковий штурм, імітаційні ігри та фокус-групи. Багатомірний статистичний аналіз та моделювання. Сингулярні математичні і комплексні методи. Морфологічний метод та метод кваліметрії.


Бібліографія:

  1. Дегтярев А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 1996. № 6.
  2. Аналитические методы и методологии в исследовании международных отношений/Отв. ред. И.Г.Тюлин, М.Хрусталев, А.С.Кожемяков. – М., 1982.
  3. Мангейм Д., Рич Д. Политология: Методы исследований. – М., 1997.
  4. Элти Д., Кумбс М. Экспертные системы: концепции и примеры. – М., 1987.
  5. Бебик І. Політичний маркетинг і менеджмент. – К., 1994.
  6. Качанов Ю.Л. Политическая топология: стуктурирование политической ситуации. – М., 1995
  7. Хрусталев М.Теория политики и политический анализ. – М., 1995.
  8. Farr J. Situational Analysis: Explanation in political Science. – Madison, 1989.
  9. Pol L. Public Policy Anaysis: An Introduction. – Scarborough, 1992

Лекція 11. Залучення аналітичних підходів з інших галузей знань до аналізу політичних ситуацій.


2 години


Анотація Соціологічний інструментарій в політичному аналізі. Філософські методи осмислення політики. Історичні аналогії (уроки історії) і їх врахування в дослідженні сучасних політичних процесів. Психологічні та етнопсихологічні фактори сучасних політичних процесів ЗМІ і політики в сучасних умовах. Економіка і політика. Правові аспекти аналізу політики. Релігія і політика.


Бібліографія:
  1. Дегтярев А. Методы политологических исследований // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. 1996. № 6
  2. Мелихов С.В. Количественные методы в американской политологии. – М., 1979.
  3. Мангейм Д., Рич Д. Политология: Методы исследований. – М., 1997.
  4. Хрусталев М.Теория политики и политический анализ. – М., 1995.
  5. Бебик І. Політичний маркетинг і менеджмент. – К., 1994.


Лекція 12. Сфери використання даних політичного аналізу.


2 годин


Анотація Проблемно-тематична верифікація сфер. Сфери використання аналізу за призначенням. Аналіз для підготовки політичних рішень. Аналітична розробка політичних технологій. Осмислення політчиного сьогодення для підготовки матеріалів популяризаторського, рекламного характеру та медіаматеріалів. Оцінка соціально-політичних ризиків. Діагностика розташування і співвідношення політичних сил. Експертна оцінка документів. Розробка стратегії і тактики суб’єктів політики.


Бібліографія:
  1. Качанов Ю.Л. Политическая топология: стуктурирование политической ситуации. – М., 1995
  2. Хрусталев М.Теория политики и политический анализ. – М., 1995.
  3. Качанов Ю., Сатаров Г. Социальные группы в поле политики: опыт эмпирического анализа//Российский монитор: Архив современной политики. Вып.2. – М., 1992.
  4. Рукавишников В.О. и др. Социальная напряженность: диагноз и прогноз // Социологические исследования. 1992. № 3.
  5. Кривов В. Информационно-аналитическое обеспечение деятельносты органов государственной власти: некоторые вопросы совершенствования//Власть. – 1996. – №1.
  6. Кожемяков Ю., Сергеев В. Прогнозирование политического развития: особенности разработки динамических моделей. – Социологические исследования. –М., 1991.
  7. Hill M. The Policy Process in the Modem State. London, 1997.
  8. Pal L. Public Policy Analysis: An Introduction. – Scarborough, 1992.
  9. Rose R. Understanding Big Government: The Programme Approach. – London, 1990.
  10. Weimer D., Vinirig A. Policy Analysis: Concepts and Practice. Englewood Cliffs. – 1992.






Питання до іспиту із курсу

Політичний аналіз”

для студентів відділення політології філософського факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка

  1. Сутність політичного аналізу: предмет і об’єкт дослідження.
  2. Політичний аналіз як наука і навчальна дисципліна
  3. Критерії розмежування теоретичної та прикладної політичної науки.
  4. Предмет політичного аналізу та категоріальний апарат дисципліни.
  5. Структура політичного аналізу.
  6. Концептуалізація проблеми та моделювання ситуації.
  7. Складання плану аналізу і вибір методів
  8. Обробка і узагальнення результатів
  9. Представлення результатів і написання звіту
  10. Структура та характерні риси загальних методів політичного аналізу.
  11. Методи збору даних для політичного аналізу.
  12. Кількісні та якісні методи інтерпретації даних.
  13. Теорії та гіпотези в політичному аналізі
  14. Принципи та способи концептуалізації проблеми та побудови гіпотези.
  15. Операціоналізація теорії та визначення процедури перевірки гіпотези.
  16. Мета і програма аналізу.
  17. Врахування альтернативних гіпотез.
  18. Експериментальні та квазіекспериментальні програми аналізу.
  19. Вибір програми аналізу.
  20. Моніторинг інформації, контент-аналіз документів
  21. Соціологічне дослідження, інтерв’ювання, анкетування, еспертне опитування.
  22. Відкрите та приховане спостереження.
  23. Підготовка і опрацювання даних в політичнорму аналізі.
  24. Опис даних: побудова таблиць, гарфіків, діаграм.
  25. Аналіз одномірного двомірного та багатомірного розподілів.
  26. Стратегічне планування у політиці.
  27. Стратегічний менеджмент у політиці.
  28. Ціннісні та раціональні методи планування політики.
  29. Математичне моделювання
  30. Узагальнена модель технології політичного аналізу
  31. Статистичні таблиці у політичному аналізі
  32. Етичні проблеми в емпіричних дослідженнях політики
  33. Основні поняття політичного аналізу.
  34. Типи аналітичних підходів до політики і фактори, що їх детермінують.
  35. Якості політичного аналітика.
  36. Виборчі технології і політичний менеджмент.
  37. Основні підходи до формулювання проблеми в політичному аналізі..
  38. Критерії оцінки варіантів політики в політичному аналізі
  39. Політичне прогнозування, моделювання і прийняття рішень.
  40. Оцінка, експертиза, прогноз, моделювання як результати політичного аналізу.
  41. Політичний аналіз: співвідношення завдань і методів.
  42. Соціологічне дослідження в політичному аналізі.
  43. Основні парадигми політичного аналізу.
  44. Особливості методики і етапів прикладного політичного аналізу.
  45. Розробка сценаріїв політичного процесу на основі політичного аналізу.
  46. Аналіз політичної ситуації. Політичний моніторинг.
  47. Політичне консультування.
  48. Політичне прогнозування.
  49. Політичні технології.
  50. Аналітична підтримка виборчої кампанії.