Geum.ru

65 років тому ціною ратних зусиль людство отримало одне з найсвітліших свят Велику Перемогу, а разом з нею надію на мирне майбутнє

Вид материалаДокументы

Содержание


Визволення Рівненської області від німецько-фашистських загарбників
Подобный материал:

Матеріали до загальнообласного

Дня інформування населення

27 квітня 2010 року


Велич подвигу народного

(до 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років)


65 років тому ціною ратних зусиль людство отримало одне з найсвітліших свят – Велику Перемогу, а разом з нею – надію на мирне майбутнє. І чим далі час віддаляє нас від переможного травня 1945-го, тим величнішими постають подвиги героїв тих вогненних років. 9 травня  Україна вшановує великий день власної історії, великий день національної слави та скорботи, вшановує кожну невинну душу, загиблу у час війни, кожного воїна, який боровся за свободу, кожне серце, яке боліло за Батьківщину.

Україна сплатила страшну ціну за свою свободу. Мільйони її найкращих синів і дочок віддали власне життя за щасливе майбутнє. Тож пам’ять про мужність і незламність нашого народу, про звитягу воїна-визволителя залишається в серцях кожного українця.


Тотальний наступ вермахту на світанку 22 червня 1941 року виявився не тільки раптовим: уперше в історії воєн використано величезну кількість танків, артилерії, авіації. Саме тому радянські війська були змушені вести бої з переважаючими силами ворога. Фашисти застосували тактику сильних концентрованих ударів, розраховуючи на швидке просування у глиб території України.

Коли гітлерівські авангардні частини форсували Західний Буг, сини українського народу були в числі тих, хто до останнього патрона, до останнього подиху відстоював рідну землю. Загалом же, у військових з'єднаннях Червоної армії, котрі у цей час воювали на території України, була значною питома вага українців. У деяких частинах серед особового складу їх чисельність становила 25-30 відсотків, подекуди – третину і навіть більше.

Вже 22 червня 1941 року в заяві радянського уряду прозвучало: „Наше діло праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами!”. Заклики перших днів війни: „Смерть фашистським загарбникам!”, „Все для Фронту, все для Перемоги!”. 30 червня 1941 року було створено Державний Комітет Оборони (ДКО) з надзвичайними повноваженнями під керівництвом Й.Сталіна. ДКО твердо спрямовував зусилля фронту й тилу до спільної мети – до розгрому ворога.

Після нападу Німеччини на СРСР Україна перетворилася на один із найважливіших театрів бойових дій між військами Німеччини та її союзників і радянською армією. Воєнні дії на території України тривали з першого дня Великої Вітчизняної війни. Наші співвітчизники сповна відчули, що таке нацистський „новий порядок”. Незчисленна кількість мешканців України стали його жертвами: хто загинув або був вивезений на примусові роботи, хто залишився в живих, але сповна переніс всі тяготи окупації. Жертвами окупаційного режиму стали близько 4 млн. мирних громадян України.

Бої в Україні у перший рік війни відзначалися винятковою запеклістю, неймовірною жертовністю. Пізніше, в 80-90-і роки історики підрахували: щодоби на київському напрямку гинуло в середньому 700-1000 червоноармійців і командирів.

Аналізуючи перші місяці війни та трагічний відступ Червоної армії, слід не забувати, що Німеччина до нападу на СРСР окупувала 12 європейських держав. Вона мала армію чисельністю 8,5 мільйона чоловік, з яких понад 5,5 мільйона були зосереджені на кордонах з СРСР. Це були війська з дворічним досвідом ведення сучасної війни, виховані на постулатах расистської теорії зверхності німців над усіма іншими народами, оснащені найновішою технікою і зброєю.

Але, за вирішальними морально-бойовими якостями – стійкістю та самовідданістю в боях, незаперечною вірністю своїй Батьківщині, невгасимою ненавистю до ворога – наші бійці виявилися непомірно вищими від фашистської армії. Боротьба за визволення України носила загальнонародний характер. Наш народ боровся за існування себе як етносу, за збереження України як своєї Батьківщини.

Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масовий трудовий героїзм, які працювали в тилу і забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога. У надзвичайно важких умовах на схід країни було перебазовано основні стратегічно важливі промислові підприємства.

У цьому проявилася і висока спроможність керівного апарату, вміння підніматися й організовувати людей на здійснення, здавалося б, нереальних завдань. На диво всього світу економіка СРСР була надзвичайно швидко перебудована на військовий лад. Була проведена величезна робота щодо мобілізації всіх можливостей – промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва трудових ресурсів – для максимального збільшення обсягів випуску зброї, бойової техніки, забезпечення фронту і тилу продовольством.

Незважаючи на те, що фашистська Німеччина мала значно більшу військово-промислову базу, ніж Радянський Союз, радянська промисловість вже з березня 1942 року почала випускати бойової техніки та зброї набагато більше, ніж промисловість Німеччини. Не тільки вітчизняні, але й західні історики погоджуються з тим, що в світовій історії не було держави, яка б могла одночасно вести війну і виконувати грандіозний план будівництва, швидкої відбудови спустошених ворогом територій, ліквідовувати наслідки війни у воєнний час.


У ході першого періоду війни на території України відбулися такі великомасштабні стратегічні оборонні операції, як Львівсько-Чернівецька та Київська, а також фронтові – Одеська, Кримська, Севастопольська, Керченська та Харківська оборонні операції. У тяжкому 1941 році радянські війська зуміли цими, хоча в цілому й невдалими, операціями поставити під сумнів бездоганно продуманий графік гітлерівського „бліцкригу”. Стікаючи кров’ю, завдаючи ударів по ворогові, армія трималася до останнього. На кістках солдатів – героїв і мучеників 1941-1942 рр. – створювалися передумови Перемоги. Хоча територія України 22 липня 1942 р. була повністю окупована ворогом, українці продовжували битися у лавах радянської армії, в партизанських загонах і підпіллі, працювали на воєнному виробництві в тилу.

Яскравим виявом патріотизму і самовідданості радянських людей став розгорнутий на окупованих територіях масовий партизанський рух. Головні удари партизани завдавали по комунікаціях противника, допомагали наступу радянських військ. Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних, військових планів і заходів фашистських загарбників. Боротьба партизанів і підпільників тримала окупантів у постійній напрузі, викликала страх, знижувала боєздатність фашистських військ.


Стратегічне місце України зберігалося й у наступному 1942 році. У грудні, після оточення радянськими військами німецької армії під Сталінградом, частини 1-ї гвардійської армії генерала В.Кузнецова вступили у Ворошиловградську область, що стало початком визволення території України.

У липні 1943 року радянські війська перемогли в грандіозній Курській битві. Ця перемога дозволила розпочати наступ під Харковом, який було визволено 23 серпня. У вересні 1943 року звільнено Чернігів, Полтаву, Донбас, радянські війська форсували Дніпро. І 6 листопада 1943 року визволення – день Києва.

Визволення Рівненської області від німецько-фашистських загарбників почалось у ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, яка розгорнулась наприкінці 1943 року. На правому крилі 1-го Українського фронту 13-та армія під командуванням М.Пухова після оборонних боїв під Коростенем перейшла в наступ і наприкінці грудня 1943 року перенесла бойові дії на територію Рівненщини. У першій половині січня 1944 року головні сили 13-ї армії визволили східні райони області – Рокитнівський і Березнівський, форсували річку Случ і штурмом оволоділи залізничним вузлом і містом Сарни. Передові загони вийшли до річки Горинь і після впертих боїв зайняли Костопіль, Корець, Гощу.

У Луцько-Рівненській операції (27 січня – 11 лютого 1944 року) 13-та армія в результаті обхідного маневру і стрімкого удару оволоділа обласним центром Рівне, залізничним вузлом Здолбунів, районними центрами Млинів, Острог.

Визволення області завершилось у березні 1944 року в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції. З’єднання і частини 13-ї армії після впертих боїв оволоділи містами Дубно і Радивилів.

У боях за визволення Рівного, Здолбунова, Рокитного, інших міст і сіл активну участь брали партизанські загони і з’єднання, добровольці із Туви, які входили до складу 8-ї гвардійської кавалерійської дивізії.


У 1944 році по всьому фронту від Полісся до Чорного моря проходили наступальні операції, у яких брали участь усі чотири українські фронти. У січні-лютому цього року в районі Корсунь-Шевченківського радянські війська оточили та знищили 80-тисячне угрупування ворога.

У лютому-березні 1944 року радянські війська визволили Луцьк, Проскурів, Чернівці, Вінницю, Тернопіль, форсували Південний Буг і 26 березня вийшли на державний кордон з Румунією. У березні-травні від ворога звільнено Крим, де наші війська спромоглися знищити 200-тисячну німецько-фашистську армію. У липні було відвойовано Львів, а в жовтні почалась Карпатсько-Ужгородська операція, у ході якої було визволено Закарпаття.

28 жовтня 1944 року всю територію України було очищено від німецько-фашистських загарбників. За участь у Великій Вітчизняній війні більш як 2,5 млн. українців нагороджені орденами та медалями, понад 2 тис. удостоєні звання Героя Радянського Союзу, тричі Героєм Радянського Союзу став І. Кожедуб.

За бойові подвиги, здійснені на Рівненщині, високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні піхотинець В.Сидоров, льотчики С.Іванов, В.Іванов, Є.Трофимов, М.Часник, І.Павлюченко, танкіст М.Четвертной, артилеристи І.Удалов, П.Стрижак та інші. Високо оцінено подвиги підпільників і партизанів, Д.Медведєву, М.Кузнецову, М.Приходьку, М.Орлову, Т.Новаку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Понад 3 тисячі партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу.


День 9 травня 1945 року увійшов знаковою датою, однією з найважливіших опорних віх як у нашу вітчизняну, так і у всесвітню історію. За своїм характером і наслідками – це подія планетарного масштабу. Вона позначилася на долі всього людства і продовжує впливати на неї зараз. Найбільші жертви на її вівтар поклали народи Радянського Союзу. Можна дискутувати про деталі, погоджуватися чи не погоджуватися з оцінками окремих етапів, або епізодів війни. Але головні її істини ревізії не підлягають. Звичайно, жоден період історії не можна ідеалізувати, але вистояти і перемогти в такій страшній війні могло лише згуртоване суспільство, об’єднане спільністю інтересів і мети.

Життя швидкоплинне, і з кожним роком Велика Вітчизняна війна все далі йде в історію. І з кожним роком ми, на жаль, втрачаємо наших дорогих ветеранів – живих свідків тих подій, хто воював, йшов на смерть за свою країну. Величний подвиг захисників і визволителів нашої держави назавжди збережеться в пам’яті українського народу. Ми схиляємося перед доблесними фронтовиками і працівниками тилу за величезний внесок у Велику Перемогу, за післявоєнний героїзм у відновленні народного господарства, за ту науку життя, яку вони передають нам.


9 травня Україна відзначатиме 65-ту річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Указом Президента України від 23 березня 2010 року № 403/2010 „Про додаткові заходи щодо відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні” пріоритетами у проведенні проголошеного Верховною Радою України 2010 року в Україні Року ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років визначено: консолідацію Українського народу в шанобливому ставленні до ветеранів Великої Вітчизняної війни; увічнення пам'яті про Перемогу, героїчні, бойові та трудові звитяги Українського народу в часи Великої Вітчизняної війни; виховання насамперед у молоді почуття патріотизму, поваги та вдячності ветеранам Великої Вітчизняної війни за їх ратні й трудові подвиги у боротьбі з фашизмом.

На Рівненщині з ініціативи облдержадміністрації з 13 квітня по 9 травня проводиться загальнообласна акція „Велика Вітчизняна у фотографіях рівненчан”. Зокрема, у всіх населених пунктах області проведено роботу з пошуку і збору фотографій та інформацій про них, які пов’язані з учасниками, подіями та місцями Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, що зберігаються в музейних, архівних установах, а також військових частинах та військових комісаріатах області. Експонування фотографій відбудеться 9 травня.

У рамках проведення щорічної акції з благоустрою „За чисте довкілля”, схваленої розпорядженням голови облдержадміністрації від 12 квітня 2010 року, проведено роботу з упорядкування військових кладовищ, братських, одиноких могил, меморіальних комплексів, скульптурних, архітектурних та інших споруд і об’єктів, що увічнюють пам'ять про Перемогу у Великій Вітчизняній війні та подвиги її учасників. Також у всіх населених пунктах Рівненщини у квітні 2010 року проводиться загальнообласна толока з метою приведення у належний стан кладовищ, братських могил, обелісків, меморіалів та інших місць почесних поховань. До участі у зазначених заходах залучено представників органів місцевого самоврядування, ветеранських та інших організацій, особи, засуджені і притягнуті до адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, для виконання безоплатних суспільно корисних робіт, які перебувають на обліку в територіальних підрозділах кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту з питань виконання покарань в області. 24 квітня проведено суботник з благоустрою територій населених пунктів Рівненщини за участю трудових колективів підприємств, організацій, установ, а також мешканців житлових мікрорайонів, студентської та учнівської молоді.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 14 квітня 2010 року № 134 затверджено склад організаційного комітету та додаткові заходи щодо відзначення в області 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

У навчальних закладах області організовано проведення низки тематичних заходів. Зокрема, 25 березня 2010 року на базі Рівненської обласної станції юних туристів проведено обласний конкурс юних екскурсоводів-краєзнавців, в якому взяли участь представники 18 районів і міст області. Основою виступу учасників була тематична екскурсія „Шляхами подвигу і слави”.

Упродовж березня-квітня проведено ІІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу „Безсмертний подвиг українського народу” у двох номінаціях: серед учнів 8-11 класів на кращий літературний твір; серед учнів 5-7 класів на кращий твір образотворчого мистецтва.

У квітні розпочалася акція „Як живеш, ветеране?” з надання посильної допомоги ветеранам Великої Вітчизняної війни.

6 травня на базі ПВНЗ „Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С.Дем’янчука” відбудуться XIV міжобласні громадські учнівські читання „Я голосую за мир!”.

7 травня одночасно у всіх загальноосвітніх навчальних закладах області пройде урок Пам’яті за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни, представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

В області активізовано пошукову роботу, пов’язану із встановленням імен загиблих, зниклих безвісти, зокрема із залученням учнівської та студентської молоді.

У закладах культури і мистецтва упродовж 2010 року заплановано проведення низки культурно-мистецьких заходів, зокрема:

- в обласному краєзнавчому музеї та районних музеях відкриття музейних виставок, організація екскурсій про події 1941-1945 років на території області;

- у бібліотеках області – оформлення тематичних ілюстративно-книжкових виставок;

- в обласному краєзнавчому музеї – музейних виставок „Із партизанського альбому художника Г.Пономаренко” та „Війни і долі”.

- в обласній державній бібліотеці – круглого столу „Образ війни в літературі: теоретичні аспекти досліджень”.

Обласною філармонією буде проведено цикл літературно-мистецьких концертних програм для жителів області та ветеранів, які знаходяться на лікуванні у комунальному закладі „Рівненський обласний госпіталь інвалідів війни” Рівненської обласної ради.

7 травня в обласному академічному українському музично-драматичному театрі відбудуться урочистості, присвячені 65-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. 8 травня в смт Клевань Рівненського району відбудеться обласне свято духової музики, марш-парад духових оркестрів „Дзвенить оркестрів мідь”. До 9 травня відбудеться урочисте вручення ветеранам війни ювілейної медалі „65 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.”.


9 травня з нагоди свята Перемоги в обласному центрі буде проведено:

– покладання квітів до місць поховань, меморіалів, пам’ятників та пам’ятних знаків полеглим воїнам та урочистий мітинг біля військового меморіалу кладовища „Дубенське”, пагорбі Слави;

– святковий парад за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни, представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, особового складу 13 Армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, працівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, громадсько-політичних організацій;

- святкові народні гуляння (концерт на літній естраді, функціонування „польових кухонь”) у парку культури та відпочинку ім. Т.Шевченка (м. Рівне);

- виставку декоративно-ужиткового мистецтва, інші різножанрові культурологічні та мистецькі заходи (Бульвар Незалежності м.Рівне);

- акцію „Вінок пам’яті та скорботи” (м.Рівне, пагорб Слави)

- військовий салют (м.Рівне, пагорб Слави).

У всіх населених пунктах відбудуться урочисті заходи: покладання квітів до меморіалів та пам’ятників; святкові концерти та збори; зустрічі керівників органів виконавчої влади та посадових осіб органів місцевого самоврядування з ветеранами війни, членами сімей загиблих, жертвами нацистських переслідувань.

Під час заходів буде забезпечено несення почесної варти біля могил Невідомого солдата.


Соціальний захист ветеранів війни


В області здійснюється комплекс заходів, спрямованих на посилення соціального захисту ветеранів війни, покращення їх медичного та пенсійного забезпечення.

Так, в установленому порядку через органи соціального захисту населення проводиться забезпечення ветеранів війни спецавтотранспортом, санаторно-курортним лікуванням, засобами протезування та реабілітації. З початку 2010 року 29 ветеранів війни на підставі медичних довідок забезпечені засобами пересування та реабілітації. 84 ветерани війни, які відповідно до встановленого порядку перебували на обліку в управліннях праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, міськвиконкомів, отримали санаторно-курортні путівки. У комунальному закладі „Рівненський обласний госпіталь інвалідів війни” Рівненської обласної ради за І квартал 2010 року проліковано 1053 ветерани війни, проведено зубопротезування 138 ветеранам на суму 18,4 тис. грн. На придбання слухових апаратів для інвалідів Великої Вітчизняної війни в обласному бюджеті на 2010 рік передбачено кошти у розмірі 98,0 тис. грн.

Створена розвинута мережа територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг). У кожному районі функціонують територіальні центри, що опікуються непрацездатними громадянами, ветеранами та інвалідами. Всього таких закладів налічується 21, які в своїй структурі мають 24 відділення соціальної допомоги вдома, 16 відділень соціально-побутової реабілітації, 7 відділень медико-соціальної реабілітації, 10 стаціонарних відділень для постійного проживання.

У семи інтернатних установах, розрахованих на 1210 місць, на повному державному утриманні проживає 1083 чоловік. В зазначених установах створені всі належні умови для підтримки ветеранів війни, громадян похилого віку та інвалідів. Підопічні забезпечені раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку та стану здоров’я, цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою. Відділення забезпечені інвалідними візками, милицями, ходунами, стоїками, туалетними стільцями. Працюють кабінети масажу. Проводяться лікувальні та соціальні заходи, що спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання.

Належним чином організовано роботу із забезпечення безумовного виконання планів капітальних та поточних ремонтів квартир та індивідуальних житлових будинків ветеранів Великої Вітчизняної війни. На І квартал 2010 року з Державного бюджету України місцевим бюджетам Рівненщини передбачено кошти у сумі 13,9 тис. грн. для проведення капітальних ремонтів будинків і квартир ветеранів ВВв. Поточні ремонти будинків і квартир ветеранів ВВв проводяться житлово-експлуатаційними організаціями області за пільговими тарифами. Облдержадміністрацією підготовлено списки інвалідів І-ІІІ групи – учасників бойових дій 1941-1945 років, які потребують поліпшення житлових умов.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2010 року № 299 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” підготовлено відповідні списки для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність зазначених Законів України. Згідно з зазначеною постановою передбачається здійснити виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань (далі-допомога), а саме:

1. Ветеранам війни, із числа осіб, які брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни, колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, учасникам війни, а також членам сімей загиблих у період Великої Вітчизняної війни та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни:

– інвалідам війни I групи – 1000 грн.; інвалідам війни II групи – 900 грн.; інвалідам війни III групи – 800 грн.;

– учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків – 630 грн.;

– особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 1000 грн.;

– членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге – 320 грн.;

– учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією – 120 грн.;

– учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 120 грн.

2. Іншими ветеранам війни, в тому числі учасникам бойових дій, із числа осіб, які брали участь у воєнних конфліктах на території інших держав у період після Великої Вітчизняної війни, а також іншим особам, не зазначеним у пункті 1:

– інвалідам війни I групи – 600 грн.; інвалідам війни II групи – 480 грн.; інвалідам війни III групи – 420 грн.;

– учасникам бойових дій – 380 грн.;

– особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 600 грн.;

– членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, які не одружилися вдруге – 200 грн.;

– учасникам війни, із числа осіб, які на контрактній основі направлялися на роботу в держави, де велись бойові дії, та дружинам (чоловікам), які працювали за наймом в цих державах – 80 грн.

Станом на 20 квітня 2010 року разову грошову допомогу, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” отримали 20249 чоловік на суму 4169,4 тис. грн.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 608 „Про збільшення норм грошових на обслуговування ветеранів війни в лікувально-профілактичних закладах” в І кварталі 2010 року на одного хворого використано коштів на харчування 22,41 грн., на медикаменти – 17,49 грн. На даний час вирішується питання щодо виконання встановлених норми грошових витрат на обслуговування ветеранів війни: на харчування – 35 грн. на одного хворого в день; на медикаменти – 40 грн. на одного хворого в день.

В області планується надання дисконтних карток або 10 % знижка на лікарські засоби вітчизняного виробництва в аптечних закладах області різних форм власності, на звітну дату підготовлено відповідний проект розпорядження голови.

У рамках реалізації обласної програми „Ветеран” (схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 18 лютого 2010 року № 53, затверджена рішенням обласної ради від 26 лютого 2010 року № 1505) передбачено, зокрема, забезпечення фінансової підтримки статутної діяльності обласних ветеранських організацій. Під час розробки проектів місцевих бюджетів передбачатиметься збільшення видатків для надання фінансової допомоги громадським організаціям ветеранів. Місцевими органами виконавчої влади вжито додаткових заходів щодо недопущення виселення громадських організацій ветеранів із займаних приміщень.

В районах та містах області діють програми „Ветеран”, „Турбота”, „Милосердя”, відповідно до яких за рахунок коштів місцевого бюджету на статутну діяльність осередків районних та міських ветеранських організацій.

13 квітня 2010 року голова облдержадміністрації В.Берташ провів виїзну нараду в обласному госпіталі для інвалідів ВВВ в смт Клевань Рівненського району, за результатами якої визначено пріоритетні напрямки роботи з підготовки закладу до відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.