Лекція 1 "введення у дисципліну"

Вид материалаЛекція

Содержание


Первинні навики.
Розвинені навики.
Професійні навики.
Методичні вказівки
Знайти інструменти програми (звичайно вони зосереджені в панелях інструментів на самому видному місці) і визначити
Довідкова система
Довідкова система Windows
Читання статей довідкової системи
Супровідна документація
Додаткові джерела інформації
Періодична література
Основні сторінки компаній-виробників і окремих авторів програм.
Файли відповідей на питання, що часто зустрічаються.
Особисті сторінки користувачів, присвячені конкретним програмам.
Дискусійні форуми і телеконференції.
Дискусійні форуми
Списки розсилання
"Об'єкт і предмет інформатики"
Об'єкт інформатики
Об'єктом інформатики
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

ЛЕКЦІЯ 1

"ВВЕДЕННЯ У ДИСЦИПЛІНУ"


Студент це не посудина, яку потрібно заповнити знаннями, а смолоскип, який потрібно запалити жагою знань.

Розглянуті питання.
  1. Зміст дисципліни
  2. Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів
  3. Додаткові джерела інформації


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Основна мета курсу - дати студентам знання в галузі сучасних технологій переробки ділової інформації за допомогою персональних комп'ютерів, навчити прийомів роботи з базовими пакетами, застосовуваними при вирішенні задач інвестиційного менеджменту. Курс складається з 8 тем. Перша тема містить опис операційної системи Windows на рівні первинних навичок роботи з нею.

Інші теми присвячені конкретному програмному засобу або класу прикладних програм. Кожна тема або розділ мають таку структуру:
  • Теоретична частина. Даються загальні принципи автоматизованої обробки документів певного класу.
  • Практична частина. Наводяться відомості про функціональні можливості програмних засобів, основні команди і прийоми роботи.
  • Вправи. Призначені для набування практичних навичок роботи з конкретним програмним засобом (додатком).
  • Контрольні питання. Служать для контролю і самоконтролю рівня набутих знань і навичок.


Усього можна виділити три рівня навичок - первинні, розвинені і професіональний.

Первинні навики. Первинні навики роботи з комп'ютером передбачають уміння працювати з операційною системою, зокрема, із системою Windows 95 або Windows 98. До цих навиків належить вміння використовувати й обслуговувати файлову систему, настроювати засоби оформлення і управління операційною системою, використовувати стандартні додатки, виконувати установку і налагодження нового апаратного і програмного забезпечення.

Розвинені навики. Розвинені навики передбачають вміння працювати з прикладними програмними засобами. Програмне забезпечення, призначене для роботи з текстами, комп'ютерною графікою, оцифрованим звуком і відео, комп'ютерними мережами, базами даних, електронними таблицями і т.п., потребує різної теоретичної підготовки і різних навиків. У залежності від поставлених спеціальних задач користувач сам приймає рішення про те, яке програмне забезпечення йому потрібно і які навики він буде розвивати.

Професійні навики. Професійні навики передбачають не просто вміння працювати з певними класами програмного забезпечення, а й вміння працювати ефективно. Цей рівень потребує глибокого знання конкретних програмних продуктів, а також наявності практичного досвіду. Ефективну роботу з програмами визначає висока продуктивність праці, використання прийомів автоматизації, знання нестандартних прийомів управління програмою і вміння застосовувати допоміжні засоби.

Курс "Інформатика й обчислювальна техніка" передбачає прищеплювання первинних і розвинених навиків.

Розвиток професійних навиків відбудеться тільки у вашій повсякденній практичній роботі. При цьому треба пам'ятати, що на багажі того невеличкого набору програм, що вивчений в інституті або встановлений на вашому комп'ютері, споконвічно далеко не доїдеш.

Робота з комп'ютером - це завжди освоєння нового. Останній досвід показує, що покоління комп'ютерів змінюються не рідше, чим раз у два роки. Розвиток програмного забезпечення не відстає від розвитку апаратних засобів: як тільки потужність комп'ютера зростає, негайно з'являються програми, що дозволяють реалізувати нові технічні можливості.

Кожний, хто працює з комп'ютером, періодично стикаеться з новими програмами. Їх купують у магазинах, одержують разом із книгами і журналами по комп'ютерній тематиці, приймають по каналах комп'ютерних мереж. А це означає, що для успішної роботи з комп'ютером необхідно постійно щось освоювати і вивчати.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ПО ОСВОЄННЮ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ

Освоєння складних професіональних програм - нелегка задача, але не варто відчувати почуття непевності. Автори програм ніколи не намагаються спеціально створити труднощі для користувача, так що складність сучасних програм звичайно пояснюється тільки великою кількістю включених у них можливостей. Не всі ці можливості потрібні кожному користувачу, тому в багатьох випадках освоєння програмних продуктів можна спростити, зосередившись на вивченні первинних прийомів роботи.

Звичайно потрібно декілька днів, щоб навчиться застосовувати програму на початковому рівні. Ефективне використання багатьох програм досягається лише через кілька місяців постійної практики.

Освоєння програмних засобів пришвидшується, якщо користувач
  • знає стандартний інтерфейс Windows;
  • вміє користуватися довідковими засобами Windows і додатків;
  • знайомий з основними джерелами інформації;
  • опанував технологію збору інформації.


Стандартний інтерфейс Windows.

Існують десятки тисяч різних прикладних програм. Але в усіх програмах, написаних для операційної системи Windows, є чимало спільного. Це, насамперед, однаковий інтерфейс. Його одноманітність закладена вже в самій архітектурі операційної системи, і тому інтерфейси багатьох програм, випущеними різними фірмами в різний час, настільки схожі один на одного.

Незважаючи на різноманіття програм, можна з достатньою точністю сказати, що їхні інтерфейси мають усього лише три компоненти:
  • робоче поле (область, у якій виконується робота або відтворюються дані);
  • робочі інструменти (спеціальні засоби для виконання роботи);
  • елементи управління (засоби для налагодження інструментів, режимів роботи програми і параметрів документів).

Оскільки при знайомстві з програмами вивчати в робочій області фактично нічого, то початкове вивчення незнайомої прикладної програми зводиться усього лише до двох питань:
  • вивчення дії інструментів програми (їх ніколи не буває занадто багато);
  • вивчення елементів управління програми (вони стандартизовані й у більшості програм багаторазово повторюються).


Довідкові засоби

Стандартний інтерфейс Windows дозволяє звести освоєння незнайомої програми до двох достатньо простих прийомів:
  1. Знайти інструменти програми (звичайно вони зосереджені в панелях інструментів на самому видному місці) і визначити їхнє призначення і прийоми використання.
  2. Переглянути елементи управління програми (меню, командні кнопки і т.п.), виділити серед них знайомі і незнайомі. Перевірити дію знайомих елементів і встановити призначення незнайомих.

Виділені вище слова встановити і визначити вказують на те, що при вивченні незнайомої програми може знадобитися додаткова інформація. На щастя, у більшості випадків така інформація вже вбудована в програму, і розкривати її зовсім неважко. Мова йде про довідкову систему, що входить до складу як самої операційної системи, так і більшості її додатків.


Довідкова система

Самий зручний засіб одержання довідкової інформації - це інтерактивна довідкова система. У багатьох програмах довідкова система містить повний набір інформації про роботу з даною програмою і дозволяє одержати необхідну довідку по ходу роботи.

У більшості програм виклик довідкової системи здійснюється за допомогою пункту "?". рядка меню. Іноді цей пункт називається Довідка. У англомовних програмах для звертання до довідкової системи використовується пункт Help. У меню, що відчинилося, потрібно вибрати пункт Виклик довідки, Зміст або (в англомовних програмах) Contents.


Довідкова система Windows

Ми розглянемо дію інтерактивної довідкової системи на прикладі Windows. До довідкової системи можна звернутися з Головного меню. У всіх додатках Windows робота з довідковою системою ведеться аналогічним образом.
  1. По команді "Пуск - Довідка" відкривається діалогове вікно довідкової системи, що містить три вкладки: "Зміст (Contents)", "Предметний покажчик (Index)", "Пошук (Search)". Ці вкладки дають доступ до одних і тих же статей довідкової системи, але пропонують різні способи звертання. У залежності від обставин зручніше використовувати різні варіанти. Вибір визначається рівнем підготовки користувача і ясністю проблеми.
  2. На вкладці Зміст розташовується повний список статей довідкової системи, оформлений у виді ієрархічної структури. Користуватися цією вкладкою зручно в тому випадку, коли потрібно одержати саме загальне уявлення про призначення програми. Розділи довідкової системи відзначені значком у виді закритої книги. При подвійному клацанні на значку "книга" відкривається, а під цим пунктом вказуються підрозділи і статті даного розділу.
  3. Вкладка "Предметний покажчик" містить основні терміни, які використовуваються в програмі й описані в довідковій системі. Ця вкладка як би відповідає алфавітному покажчику. Знайти термін можна шляхом прокрутки списку або шляхом введення початкових символів терміна.
  4. Коли потрібний термін знайдений, треба двічі клацнути на ньому або вибрати його і клацнути на кнопці "Вивести (Display)". Якщо термін зустрічається в декількох статтях довідкової системи, відкривається діалогове вікно "Знайдені розділи", що дозволяють вибрати потрібну статтю з тих, що містять даний термін.
  5. Вкладка "Пошук" дозволяє розшукувати в статтях довідкової системи будь-яке слово, у тому числі і не зазначені на вкладці Предметний покажчик. Слово або його перші букви вводять у верхнє поле вкладки. У списку, розташованому під цим полем, перераховуються слова, що починаються з введених символів і зустрічаються в статтях довідкової системи.


Читання статей довідкової системи
  1. Кожна стаття довідкової системи відкривається в окремому вікні і являє собою гіпертекст, що містить посилання на інші статті і терміни, що потребують пояснення. Текст у вікні довідкової системи автоматично форматирується по ширині вікна. Якщо стаття занадто довга, вікно містить смуги прокрутки.
  2. Терміни, використовувані в якості посилань, звичайно виділяються в статті зеленим кольором. Посилання можуть бути оформлені у вигляді кнопок переходу. При підведенні покажчика до посилання його форма змінюється. Клацання у цей момент дозволяє перейти до іншого статті, присвяченої суміжному питанню. Якщо терміни підкреслені пунктирною лінією, то при натисканні кнопки миші відкривається вікно спливаючої підсказки, що містить визначення або опис терміна.
  3. Вікна довідкової системи звичайно не мають рядків меню. Замість її у верхній частині вікна розташовуються кнопки переходу. Склад керуючих кнопок у верхній частині вікна різний для різних додатків. Звичайно є кнопки: "Розділи" (повернення до діалогового вікна розділів довідкової системи), і "Параметри (Options)" (налагодження зовнішнього вигляду і властивостей вікна довідкової системи).
  4. Клацацання на кнопці "Параметри" відкриває меню налагодження, що дозволяє змінити шрифт і розміщення вікна. Скориставшись цим меню, можна скопіювати статтю в буфер обміну для наступного використання в іншому документі або для друку на принтер.
  5. До тексту статті можна додавати власні примітки і коментарі. Для цього служить пункт "Замітки". У діалоговому вікні "Замітки" вводять довільний додатковий текст, що добавляється до тексту статті. Наявність такого доповнення відзначається значком у виді скріпки. Щоб прочитати примітки, треба двічі клацнути на цьому значку або дати команду "Параметри - Замітки".


Супровідна документація

Практично всі програми містять, крім довідкової системи, електронну і друковану документацію. Ця документація є джерелом корисної інформації про програму, і зневажати її не слід.

Знайомство з програмою починається з інформаційних екранів, що супроводжують її інсталяцію (від англ. installation -установка ), тобто початкову установку. Поки йде установка, варто дізнатися якнайбільше про призначення програми, її можливості. Це допомагає зрозуміти, що слід розшукувати в програмі після її установки.

Друкована документація додається до програм, куплених у магазинах. Звичайно це достатньо великий посібник обсягом до декількох сотень сторінок. Саме обсяг цього посібника часто придушує бажання уважно його прочитати. Дійсно, нема сенсу досліджувати посібник, якщо відповідь на питання можна одержати більш простими засобами. Проте у випадку ускладнень, посібник із програми - це один із найбільш зручних джерел необхідної інформації.

У багатьох випадках додаткова довідка по програмі представлена у вигляді текстових файлів, що входять до складу дистрибутивного комплекту. Історично склалося так, що ці файли звичайно мають ім'я README, що походить від англійської фрази: “Read me” (Прочитай мене). Звичайно файл README містить інформацію про установку програми, доповнення й уточнення до друкованого посібника, а також будь-яку іншу інформацію, яку творці програми вважали потрібним опублікувати. Для умовно-безкоштовних програм і невеличких службових програм, що поширюються через Інтернет, цей файл може містити повну електронну версію посібника.

Програми, що поширюються через Інтернет, можуть включати й інші текстові інформаційні файли. Ці файли можуть мати розширення . NFO, . DIZ і деякі інші.


ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Довідкова і навчальна література

Робота зі складними програмами може викликати труднощі в починаючих і навіть у досвідчених користувачів. Більшість питань, що мають загальний інтерес, розглядається в спеціалізованій літературі. Майже по будь-якій відомій програмі можна знайти декілька книг, розрахованих на різний рівень підготовки читача.

У світі щорічно випускається декілька тисяч книг, присвячених широко використовуваним програмам. Автори цих книг звичайно є спеціалістами у відповідної галузі, знають питання, що викликають найбільші труднощі, вміють провести малодосвідченого користувача через всі етапи навчання.

Значна частина світового асортименту комп'ютерної літератури перекладається на російську мову, причому дуже оперативно, але якщо є можливість вибору, то варто віддавати перевагу книгам вітчизняних авторів, а не перекладам. Ці книги краще адаптовані для вітчизняного читача, їхні автори не обмежуються переказом офіційної інструкції до програми, а діляться корисними порадами і практичним досвідом.

Купуючи декілька книг різних видавництв, можна дуже швидко зробити правильний вибір, і надалі орієнтуватися на книги тільки тих видавництв, що забезпечують належний рівень роботи над змістом.


Періодична література

Бути в курсі останніх подій у комп'ютерному світі вам дозволить регулярний перегляд журналів і оглядів. Періодика познайомить вас із новинками програмного забезпечення, наведе результати тестування запропонованих на ринку пристроїв, дасть практичні рекомендації по установці і налагодженню придбаних бізнес-пакетів. Наведений нижче список представляє краплю в інформаційному морі. Вибирайте відповідно із смаками, схильностями, характером діяльності.


74269 Компьютеры + Программы (для программистов и пользователей ПК). Изд-во Комиздат. Редакция: Киев, ул. Лескова,9. Издается с 1992 г.


47764 Мир Интернет.

Учредители: ЗАО "Питер Ком". ЗО "Питер Медиа". Редакция: С.Петербург, Выборгская наб., 2/6; Москва, ул. Бутлерова, 17б.


40939 Мир ПК. Журнал для пользователей персональных компьютеров. ЗАО "Мир ПК", 1077-1999 Изд-во "Открытые системы", International Data Group Inc. Москва,


73217 Компьютер - Пресс (обозрение зарубежной прессы). РФ. Москва. Агентство " Компьютер - Пресс" Совместное советско-американское предприятие "СовАМИНКО". Издается с 1989 г.


33905 Компьютерное обозрение (еженедельник). Учредитель и издатель -"Издательский дом ІТС", г.Киев


Інформація з Інтернету

У тих випадках, коли ніякі "звичайні" джерела не дозволяють одержати потрібні відомості про програму, можна звернутися до бездонної скарбниці інформації, що являє собою Інтернет. Пошук інформації в Інтернеті пов'язан із деякими складностями, але в Мережі є відповіді на будь-які питання. Джерела інформації всередині Інтернета перераховані далі.


Основні сторінки компаній-виробників і окремих авторів програм. Всі основні компанії й автори, що роблять програми для комп'ютерів, представлені в Інтернеті. За допомогою пошукової системи неважко знайти Web-сторінку, присвячену потрібній програмі або серії програм. Така сторінка може містити огляд або стислий опис, відомості про останню версію програми, "латки", пов'язані з доробкою програми або виправлення помилок, а також посилання на інші Web -документи, присвячені цим питанням. Тут же можна знайти безкоштовні, умовно-безкоштовні, демонстраційні і пробні версії програм.

Файли відповідей на питання, що часто зустрічаються. У World Wide Web існує чимало архівів, у яких накопичуються текстові файли відповідей на питання, що часто задаються по різноманітним широко поширеним програмам. Такі файли позначаються англійським скороченням FAQ (Frequently Asked Questions – питання, що часто задаються). Такі документи постійно розвиваються, і їхній обсяг постійно наростає. У них можна знайти відомості про прийоми виконання як типових, так і незвичних операцій, а також про те, як вирішувати характерні проблеми. Документи FAQ можуть зберігатися як у загальнодоступних архівах, так і на Web-сторінках користувачів, що взяли на себе працю ведення подібних документів.


Особисті сторінки користувачів, присвячені конкретним програмам. Число існуючих Web-сторінок досягає на даний момент сотень мільйонів, так що практично по будь-якому питанню знаходяться ентузіасти, що вважають питання гідним уваги і створили Web-сторінки для його висвітлення. Навіть для маловідомих програм в Інтернеті можна знайти Web-сторінки, що розповідають про неї. Автори сторінок, присвячених одній програмі, звичайно добре знайомі із сторінками інших авторів, що займаються тієї ж темою, і, як правило, установлюють на своїх сторінках посилання, що дозволяють продовжити пошук і вивчення.


Дискусійні форуми і телеконференції. Розміщення інформації на Web-сторінках, як правило, ініціюється автором. Тобто автор сам вирішує, про що він хоче розповісти своїм читачам. І в той же час бажано мати можливість самому поставити запитання. В Інтернеті є служби, що дозволяють звернутися до усього світу й одержати відповідь від людей, спроможних її дати.

Дискусійні форуми (Chat-конференції) - це тематичні Web-вузли, що надають відвідувачам можливість поставити запитання або відповісти на повідомлення, залишене іншим відвідувачем. Будь-який відвідувач може прочитати хроніку обговорення, що вже йшло на цьому Web-вузлі.

Телеконференції (групи новин) спеціально призначені для збору повідомлень, пов'язаних з обговоренням якоїсь теми. Ці засоби надають найкращу можливість отримати конкретну відповідь на конкретне питання, якщо вдається відшукати конференцію, присвячену обговоренню потрібної теми. Основною відмінністю телеконференції від дискусійних форумів є те, що вони не прив'язані ні до якого конкретного Web-вузла.

Списки розсилання - це послуга електронної пошти Інтернету. Підписавшись на однім із Web-вузлів на список розсилання, присвячений тій або іншій програмі, можна щодня одержувати по електронній пошті всі повідомлення (питання і відповіді), що надходять від інших учасників списку розсилання. При необхідності можна відправити своє запитання і незабаром почати одержувати поради і рекомендації від колег.


ЛЕКЦІЯ 2

"ОБ'ЄКТ І ПРЕДМЕТ ІНФОРМАТИКИ"


Розглянуті питання
  1. Об'єкт і предмет інформатики. Інформаційні технології
  2. Інтелектуалізація документообігу



Інформатика це наука. Щоб підтвердити або спростувати цю тезу, необхідно відповісти на наступні питання:
  • що є об'єктом дослідження інформатики?
  • що є предметом вивчення інформатики?
  • чи є в інформатики власна система понять?


ОБ'ЄКТ ІНФОРМАТИКИ

Об'єктом пізнання будь-якої науки є якийсь фрагмент реального світу (тваринний світ - зоології, людина як біологічна істота - медицини, суспільство - политології).

Об'єктом інформатики виступають, засновані на ЕОМ і телекомунікаційній техніці, автоматизовані інформаційні системи (АІС) різноманітного класу і призначення.

Множина АІС, у залежності від функціонального призначення, ділиться на наступні класи:
  • управляючі (АСУТП - АСУ технологічними процесами, АСУВ - АСУ виробництвом),
  • що проектують (САПР - системи автоматизованого проектування),
  • науково-пошукові (АСНД - автоматизовані системи наукових досліджень, експертні системи),
  • діагностичні.

У залежності від сфери застосування розрізняють адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові АСУ.

Зазначені АСУ реалізують концепцію автоматизації "зверху-вниз" і впливають на макросоціальні процеси в суспільстві.


Мікросоціальні процеси регулюються за допомогою систем, що раніше було прийнято назвати допоміжними - системи грошово-касових операцій, розподілу місць на транспорті, у готелях, метеорологічної інформації, документообігу. Ці системи реалізують автоматизацію "знизу-вверх" - від користувача і його задач, що виникають безпосередньо на робочих місцях, до концепції автоматизації офіса (office automation).


Інформатика вивчає всі сторони їхньої розробки, проектування, створення, аналізу і використання в соціальній практиці.


ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Поняття технології включає комплекс наукових і інженерних знань, втілених у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових чинників виробництва, способах їх по'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам, стандартам.

У такому розумінні термін «технологія» нерозривно пов'язаний з машинізацією виробничого або невиробничого (соціального) процесу. До другої половини XX ст. були відомі лише технічні нововведення і виробничі технології, що мали ті або інші соціальні наслідки.

Промисловий переворот, що ввійшов в історію, матеріальною базою якого послужила парова машина Уатта, означав технологічну революцію в матеріальному виробництві, тобто масове створення ефективних виробничих технологій.


Сучасна науково-технічна революція (ми її називаємо інформаційно-технологічною), матеріальною базою якою виступають ЕОМ і телекомунікаційна техніка, означає технологічну революцію в невиробничій сфері - в управлінні, науці й інших областях інтелектуальної діяльності, тобто масове створення інформаційних технологій.