Дипломна робота містить сторінок, 20 таблиць, 2 рисунка, список використаної літератури з 76 найменувань, додатків

Вид материала

Диплом

Содержание 1.3 Показники для оцінки фінансового стану, що розраховуються на базі фінансової звітності підприємства

Подобный материал:

• Магістерської роботи спеціаліальності 050201 „Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу":, 110.9kb.
• Вимоги до оформлення конкурсних робіт, 46.25kb.
• 3. 9 Список використаної літератури, 586.87kb.
• Реферат кіл-ть сторінок: 55, кіл-ть таблиць: 2, кіл-ть малюнків: 2, кіл-ть літературних, 637.39kb.
• С. З. Гжицького Факультет ветеринарної дисципліни. Кафедра Клінічної діагностики Сольга, 566.34kb.
• „Управління завантаженням виробничих потужностей підприємства" (за матеріалами ват, 269.79kb.
• Завдання для самостійної роботи, 83.76kb.
• Петруненка С. М. Нтуу «кпі», факультет електроніки, кафедра конструювання еоа, група, 31.45kb.
• Короткого Є. В. Нтуу "кпі", факультет електроніки, кафедра конструювання та виробництва, 29.49kb.
• Анотація структура та обсяг роботи, 746.37kb.

1.3 Показники для оцінки фінансового стану, що розраховуються на базі фінансової звітності підприємства

Одним із інструментів з’ясування реальної конкурентоспроможності підприємства є аналіз його фінансового стану, оскільки навіть прибуткове підприємство постійно постає перед необхідністю аналізу доходів і витрат. Ринкова економіка приводить у рух всі ресурси, коли кожна вкладена в підприємство гривня сприяє зростанню прибутку. Щоб забезпечити певну стійкість на ринку, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових відносин у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства. Аналізуючи фінансовий стан підприємства, слід чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан – це результат фінансово-виробничої діяльності. Він характеризується розміром засобів підприємства, їх розміщенням і джерелами утворення, залежить від виконання матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку. Фінансовий стан підприємства – це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами [66].

Фінансовий стан підприємства як комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Тому під фінансовим станом підприємства розуміють його спроможність фінансувати свою діяльність. Оптимізація фінансового стану є однією з умов успішного розвитку підприємства в майбутньому, а погіршення фінансового стану свідчить про загрозу його можливого банкрутства.

Оцінка фінансового стану – узагальнюючий показний економічної діяльності підприємств, що характеризує його ділову активність і надійність як партнера [70].

Фінансова діяльність підприємства базується на фінансовому плані, полягає в організації поповнення, руху та використання коштів за цільовим призначенням, планування фінансових ресурсів, контролі за їх використанням.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим залежно від динаміки рівнів існуючої системи показників. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства – це, по суті, з одного боку – кінцеві результати його діяльності, а з іншого – характеристика його фінансової конкурентоспроможності, використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання (власники, кредитори, керівники (адміністрація), персонал (службовці), постачальники, покупці (клієнти), податкова адміністрація).

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств [69].

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

В результаті фінансового аналізу вивчаються основні, найбільш інформативні параметри, які дають об’єктивну та точну оцінку фінансового стану підприємства.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Відомо, що фінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його виробничою діяльністю. Тому, аналізуючи фінансовий стан підприємства (особливо на майбутній період) необхідно оцінити його виробничий потенціал.

До виробничого потенціалу відносять: основні засоби; виробничі запаси; незавершене виробництво; витрати майбутніх періодів (роз.3 активу). Ці статті складаються з реальних активів, ща характеризують виробничу потужність підприємства.

Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники:

- наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;

- наявність, динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна;

- коефіцієнт зносу основних засобів;

- середня норма амортизації;

- наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень та їх співвідношення з фінансовими вкладеннями [16].

Збільшення виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей. Цей показник не повинен бути нижчим ніж 50%. За основу порівняння беруть галузеві стандартні показники.

Показник питомої ваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу [8].

Такий розрахунок здійснюється на початок року і на кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств.

Коефіцієнт зносу (амортизації) розраховується як відношення зносу до первісної вартості основних засобів і дається якісна характеристика його змін. Для оцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) основних засобів використовується показник середньої норми амортизації, що обчислюється як відношення суми амортизаційних відрахувань за звітний період до первісної вартості основних засобів.

Цей показник порівнюється з показниками інших підприємств і стандартними значеннями стандартного показника [2].

Оцінка ефективності використання майна підприємства характеризується такими показниками:

- рентабельність активів (майна) чи відношення прибутку у розпорядження підприємства (ф.2) до середньої величини активів;

- рентабельність поточних активів, як відношення прибутку у розпорядженні підприємства (ф.2) до середньої величини поточних активів;

- рентабельність інвестицій як відношення прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;

- рентабельність власного капіталу як відношення прибутку у розпорядженні підприємства до джерел власних засобів, визначає величину прибутку, що його одержують з кожної гривні, вкладеної в підприємство;

- рентабельність реалізованої продукції як відношення прибутку у розпорядженні підприємства до суми виручки від реалізації продукції.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства базується на цілій системі показників, яка характеризує структуру джерел формування капіталу і його розміщення, рівновагу між активами та пасивами підприємства, ефективності та інтенсивності використання капіталу, платоспроможності, конкурентоспроможності підприємства, його інвестиційної привабливості тощо, а саме показники:

- структури джерел;

- структури активів;

- стану активів;

- прибутку та рентабельності;

- виробництва та реалізації продукції;

- співвідношення між активами та джерелами їх формування;

- ліквідності;

- ризиків;

- інвестиційної привабливості підприємства [6].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

- коефіцієнт концентрації власного капіталу – власний капітал (підсумок 1-го розділу пасиву) поділити на загальну суму господарських коштів (валюта балансу). Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Чим вище є значення цього показника, тим більше підприємство є фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх факторів. Доповненням до цього показника є коефіцієнти концентрації залученого (позичкового) капіталу – їх сума має дорівнювати 1 (або 100%);

- коефіцієнт фінансової залежності – валюта балансу ділиться на власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву) [14];

Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до 1 (або 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує 1, навпаки.

- коефіцієнт маневрування власного капіталу – власні кошти (2-й розділ активу) діляться на власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву балансу).

Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку – капіталізовано. Значення цього показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої належності підприємства (норматив 0,4 … 0,6);

- коефіцієнт структури довгострокових вкладень – довгострокові зобов’язання (3-й розділ пасиву балансу) діляться на необоротні активи (підсумок 1 розділу активу балансу);

- коефіцієнт довгострокового залучення залучених коштів – довгострокові зобов’язання (3-й розділ пасиву) діляться на власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву) [45].

Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці – негативна тенденція, яка означає, зо підприємство дедалі більше залежатиме від зовнішніх інвесторів;

- коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів – залучений капітал (підсумок розділу 3 пасиву балансу) разом з короткостроковими кредитами банків (у розділі 4 пасиву) діляться на власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву балансу). Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства. Якщо значення цього показника 0,178, то це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, припадає 17,8 позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне зниження фінансової стійкості, і навпаки;

- коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами, розраховують як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів, або за наступною формулою:


(1.1)


Мінімальне нормативне значення цього показника – 0,1. Коли показник опускається нижче від цього значення, то структура визнається незадовільною, а підприємство – неплатоспроможним. Збільшення величини показника свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику [54].

- коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів розраховується як відношення необоротних коштів до власного капіталу (розділ 1 активу балансу ділиться на розділ 1 пасиву).

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Щоб прийняти ефективні рішення і мати можливість впливати на середовище, в якому доводиться діяти підприємству, йому необхідно здійснювати пошуки найкращих взаємозв’язків між набором економічних ресурсів і кількістю економічних благ, що виготовляються за допомогою цих ресурсів [21].

Ліквідність суб’єкта господарювання показує його можливість погашати свою заборгованість. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахуванням здійсненої оцінки окремих активів за можливої сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто, засобів які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов’язань. По суті, ліквідність суб’єкта господарювання – це ліквідність його активів. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань в залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов’язань розраховують три рівні платоспроможності [34].

Загальний коефіцієнт покриття є важливим показником платоспроможності і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Він показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань. Критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1.

Якщо на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, можна одержати коефіцієнт швидкої ліквідності. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,6-0,8, це свідчить про добрий стан платоспроможності підприємства [28].

Наймобільнішою частиною оборотних активів є гроші. Оборотні активи в грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення їх до поточних зобов’язань підприємства називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними нормативами – понад 0,2.

Оцінка надійності визначених коефіцієнтів ліквідності здійснюється в процесі визначення питомої ваги оборотних активів та їх окремих видів в складі майна підприємства. Від оптимального співвідношення майна оборотного і постійного капіталу значною мірою залежить ефективність роботи суб’єкта господарювання.

Частка оборотних активів в активах визначається шляхом ділення оборотних активів на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства [40].

Наявність виробничих запасів у підприємства характеризує його можливість продовжувати господарську діяльність. Частка виробничих запасів в поточних активах визначається як відношення виробничих запасів до оборотних активів і показує їх питому вагу в майні оборотного капіталу.

Для оцінки господарсько-фінансової діяльності під­приємства, ефективності виробництва всієї продукції та окремих її видів недостатньо використовувати лише показники прибутку. Річ у тім, що в умовах переходу до ринку підприємства намагаються всіляко збіль­шувати прибуток, що досить часто пов'язано з негативними явищами. Деякі підприємства обрали спосіб одержання прибутку здебільшого шляхом невигідних для споживачів змін умов поставки продукції або матеріальних ресурсів, структурних зрушень у випуску продукції, підвищення цін [45].

Аналіз показників рентабельності має важливе значення. Його дані використовуються для вибору варіантів формування асортименту та структури продукції, оцінки можливостей додаткового прибутку шляхом збільшення випуску більш рентабельних виробів, як інстру­мент інвестиційної політики та ціноутворення. Аналіз необхідний для узагальнюючої оцінки рівня рентабельності підприємства і визначення основних напрямів пошуку резервів підвищення його ефективності.

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку – рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання.

Основним показником, який характеризує валовий прибуток, є валова рентабельність виробничих витрат. Цей показник визначає рівень, на який підприємство може збільшити операційний прибуток шляхом зниження адміністративних витрат та витрат на збут [48].

Важливими показниками, які співвідносять витрати та доходи підприємства, є коефіцієнти окупності та покриття витрат. Коефіцієнт покриття показує скільки витрат здійснює підприємство щоб одержати одну гривню від продажу.

Коефіцієнт покриття активів свідчить про те, що для одержання 1грн. чистого доходу за відповідний період необхідно було витратити певну суму, що обрахувалась за формулою. Слід зазначити, що збільшення розміру цього показника свідчить про зменшення ефективності господарювання підприємства.

Таблиця 1.1 - Показники рівня ефективності господарської діяльності підприємства

Найменування показника	Формула розрахунку	Нормативне значення
1	2	3
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	Ф.2 (р.220, 225)	за планом
Валова рентабельність виробничих витрат,%	Ф.2 (р.050) : (р.040)·100%	за планом
Валова рентабельність виручки від реалізації робіт, %	Ф.2 (р.050) : (р.035)·100%	за планом
Коефіцієнт покриття виробничих витрат	Ф.2 (р.040) : (р.035)	за планом
Коефіцієнт окупності виробничих витрат	Ф.2 (р.035) : (р.040)	за планом
Коефіцієнт покриття активів	Ф.1 (р.280 гр.3+4)·0,5: Ф.2 (р.035)	за планом
Коефіцієнт окупності активів	Ф.2 (р.035) : Ф.1 (р.280 гр.3+4)·0,5	за планом

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна використати зарубіжний досвід.

Показник рентабельності групи «а» розраховується на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:

Таблиця 1.2 - Показники рентабельності групи «а»

Показники	Метод розрахунку
Коефіцієнт граничного рівня валового прибутку	Ф.2(р.50) : Ф.2 (р.10)
Коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності	Ф.2 (р.100) : Ф.2 (р.35)
Коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства	Ф.2 (р.170) : Ф.2 (р.35)
Коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку	Ф.2 (р.220(225)) : Ф.2(р.35)

За даними заповненої таблиці по певних періодах можна спостерігати за коефіцієнтом граничного рівня чистого прибутку, який буде збільшуватись або зменшуватись залежно від показників діяльності підприємства. Також можна простежити зміни і в коефіцієнті граничного рівня прибутку від усієї діяльності [73].

Показник рентабельності групи «б» розраховується як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даним звіту про прибутки і даним балансового звіту доцільно розраховувати такі коефіцієнти.

Таблиця 1.3 - Показники рентабельності групи «б»

Показники	Метод розрахунку
Коефіцієнт віддачі виробничих активів	Ф.2 (р. 220) : Ф.1 (р.260 на початок року + р.260 на кінець року):2
Коефіцієнт віддачі інвестицій	Ф.2 (р.170) : (Ф.1 (р.260 на початок року + р.260 на кінець року):2 – р. 620)

За даними таблиці 1.6 про показники рентабельності групи «б» можна робити висновки про тенденцію до зменшення або збільшення показників. Якщо коефіцієнт віддачі активів за період, що аналізується зменшився це свідчить про зменшення величини дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство. І коефіцієнт віддачі інвестицій також за період зменшився, то це свідчить про погіршення ефективності віддачі довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства [56].

Зростання коефіцієнту зносу говорить про погіршення стану основних фондів, отже уповільнилось оновлення основних фондів. Так, якщо ефективність використання основних фондів знизилась, то зростає фондомісткість продукції.

Залишок оборотних фондів може зменшиться за рахунок зменшення дебіторської заборгованості. Одночасно можливе збільшення виробничих запасів підприємства.

Аналіз коефіцієнтів ліквідності показує, що підприємство протягом періоду, що аналізується, (не)мало коштів для розрахунку по негайним платежам, але мобілізувавши кошти, вкладені в дебіторську заборгованість, готову продукцію та запаси, підприємство може розрахуватися по своїм зобов’язанням [63].

Методом оцінки фінансового стану є системне, комплексне дослідження, взаємопов`язане вивчення, опрацювання і використання інформації фінансового характеру з метою виявлення і мобілізації резервів кращого використання фінансових ресурсів і становлення оптимальної структури їх джерел.