Дипломна робота містить сторінок, 20 таблиць, 2 рисунка, список використаної літератури з 76 найменувань, додатків

Вид материала

Диплом

Содержание 1.2. Форми та джерела фінансової санації підприємства

Подобный материал:

• Магістерської роботи спеціаліальності 050201 „Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу":, 110.9kb.
• Вимоги до оформлення конкурсних робіт, 46.25kb.
• 3. 9 Список використаної літератури, 586.87kb.
• Реферат кіл-ть сторінок: 55, кіл-ть таблиць: 2, кіл-ть малюнків: 2, кіл-ть літературних, 637.39kb.
• С. З. Гжицького Факультет ветеринарної дисципліни. Кафедра Клінічної діагностики Сольга, 566.34kb.
• „Управління завантаженням виробничих потужностей підприємства" (за матеріалами ват, 269.79kb.
• Завдання для самостійної роботи, 83.76kb.
• Петруненка С. М. Нтуу «кпі», факультет електроніки, кафедра конструювання еоа, група, 31.45kb.
• Короткого Є. В. Нтуу "кпі", факультет електроніки, кафедра конструювання та виробництва, 29.49kb.
• Анотація структура та обсяг роботи, 746.37kb.

1.2. Форми та джерела фінансової санації підприємства

Класична модель фінансової санації

Економічно розвинені країни по-різному вирішують проблеми санації та банкрутства підприємств. Відмінності пояснюються особливостями економічного й соціального розвитку, принципа­ми побудови національних фінансових систем та їх складових фінансів підприємств. Цілісний погляд на етапи проведення фі­нансового оздоровлення окремого підприємства являє собою так звана «класична модель санації», яка широко використовується як основа для розробки механізму фінансової санації суб'єктів господарювання у країнах з розвиненою ринковою економікою.[57]

Згідно з класичною моделлю санації, процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення (ідентифікації) фінансової кризи. Наступним етапом санації є проведення причинно-наслідкового аналізу фінансової кризи. На підставі поданої інформації (первинні бухгалтерські документи, рішення зборів акціонерів, фі­нансові плани тощо) визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибина та якість фінансового стану фірм.

У рамках аналізу здійснюється експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства, аналізуються його сильні та слабкі сторони. На підставі результатів причинно-наслідкового аналізу, згідно з класичною моделлю санації, робиться висновок про санаційну спроможність підприємства, доцільність чи недоці­льність санації відповідної господарської одиниці. Якщо виробни­чий потенціал підприємства зруйновано, ринки збуту продукції втрачено, структура балансу незадовільна, то приймається рішен­ня про консервацію та ліквідацію суб'єкта господарювання.[58]

У противному разі санація означатиме лише відстрочку в часі ліквідації підприємства і нічого окрім додаткових збитків для власників та кредиторів не принесе. Ліквідація може здійснюватися на добровільній основі та у примусовому порядку.

Добровільна ліквідація підприємства-боржники - це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза судовими органами на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками даного підприємства та кредиторами і під контролем кредиторів.

Примусова ліквідація підприємства — це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється за рішенням арбітражного суду (як правило, у процесі провадження справи про банкрутство).[57]

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.


До теперішнього часу розроблені критерії відбору підприємств для надання ним цільової комплексної державної підтримки. Серед інших критеріїв, найбільш важливі наступні:

- упровадження нових, ефективніших економічних і екологічно безпечних технологій;

- експорт (приріст експорту) конкурентноздатної продукції;

- заміна імпорту продукції вітчизняною продукцією;

- рішення проблеми оновлення основних засобів підприємств;

- збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, які мають пріоритетне значення);

- наявність ринків збуту продукції підприємства в Україні та за її межами.

Надання підтримки орієнтоване в першу чергу на підприємства, які здатні її використати з максимальною віддачею і тим самим забезпечити стимулюють збільшення виробництва і реалізації продукції, що в подальшому позитивно вплине на прибуткову частину державного бюджету. Централізована санаційна підтримка може здійснюватися:

- шляхом прямого бюджетного фінансування;

- непрямими формами державного регулювання економічних відносин.

Пряме бюджетне фінансування санації підприємств може надаватися на принципах повернення (наприклад: бюджетні позики, лізинг) і неповернення (наприклад, субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій підприємств). Більшість західних дослідників методів фінансування санації зробила однозначний висновок про те, що пряме державне фінансування підприємств є чинником, стимулюючим бюджетний дефіцит і інші негативні супутні ефекти як на макрорівні так і на мікрорівні. До теперішнього часу в країнах з розвиненою ринковою економікою майже повністю відмовилися від використовування такого методу фінансової підтримки підприємств. В той же час представниками "лізингового співтовариства" висловлюються пропозиції про формування в бюджеті спеціального фонду для фінансування санації і реструктуризації підприємств, особливо державних.

Останні 10 років лізинг використовувався як один із способів державної фінансової підтримки підприємств.

Аналіз ефективності використовування державної фінансової підтримки за допомогою лізингу показує, що в цілому вилучені кошти використовується підприємствами, як правило, на збільшення виробництва і проведення санаційних заходів. Проте при цьому звичайно існує проблема своєчасності оплати підприємствами введених в користування основних коштів.

При лізинговій підтримці підприємства, що санується, розподіл фінансових ресурсів здійснюється по двох напрямах: централізованому і децентралізованому. Централізований рівень - це фінансові відносини між державою, з одного боку, і кредиторами в особі комерційних банків і лізингових компаній, з іншою. Це відносини, перш за все, з приводу розміщення на конкурсній основі централізованих кредитних ресурсів для подальшого їх перерозподілу виробничим структурам, які потребують оновлення основних засобів. Децентралізований рівень - це відносини між комерційними банками і підприємствами, що мають право на отримання кредитної підтримки - надання фінансових ресурсів для кредитування проектів санації і реструктуризації. Дані відносини базуються на загальноприйнятих принципах кредитування.

Таким чином, можна зробити висновок про відсутність прямих фінансових відносин між державою і підприємством, що санується, а значить недоцільно розглядати питання про надання лізингової підтримки конкретним суб'єктам господарювання - санаційним структурам. Це повинне бути компетенцією відповідних банків і лізингових компаній, оскільки вони беруть на себе всю повноту відповідальності перед державою за цільове використовування наданих урядом кредитних ресурсів і їх своєчасне повернення.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.