Збірник тез доповідей

науково-методичного семінару

“П Р О Б Л Е М И Я К О С Т І В И Щ О Ї О С В І Т И В Є В Р О П Е Й С Ь К О М У П Р О С Т О Р І”

Тернопіль

25 січня 2010

Порядок роботи семінару

25 січня, понеділок

Відкриття науково-методичного семінару

Вітальні слова:

Сергій Юрій, д.е.н., професор, ректор Тернопільського національного економічного університету

Алла Мельник, д.е.н., професор, проректор з наукової роботи Тернопільського національного економічного університету

Микола Шинкарик, к. фіз.-мат. н., доцент, проректор з науково-педагогічної роботи Тернопільського національного економічного університету

Андрій Крисоватий, д.е.н., професор, проректор з науково-педагогічної роботи Тернопільського національного економічного університету

Богдан Луців, д.е.н., професор, проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) Тернопільського національного економічного університету

Тибінь Анатолій Михайлович, к.е.н., доцент, декан факультету міжнародного бізнесу і менеджменту Тернопільського національного економічного університету

Савельєв Євген Васильович, д.е.н., професор, завідувач кафедри міжнародної економіки Тернопільського національного економічного університету

Доповіді учасників семінару (виступи до 10 хв.)

ДОПОВІДІ:

Євген Савельєв (д.е.н., професор, завідувач кафедри міжнародної економіки)

Автономія в системі вищої освіти і відповідальність держави у європейському освітньому просторі: забезпечення якості освіти

Вільфрід Трілленберг (к.е.н., доцент кафедри міжнародних фінансів)

Забезпечення вищої освіти в Німеччині

Марія Лизун (к.е.н., ст. викладач кафедри міжнародної економіки)

Забезпечення якості вищої освіти в Європейському просторі

Юрій Гуменюк (к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки)

Зовнішня гарантія якості освіти у Великобританії

Софія Пазізіна (аспірант кафедри міжнародної економіки)

Забезпечення якості вищої освіти в Австрії

Наталія Комар (к.е.н., ст. викладач кафедри міжнародної економіки)

Управління якістю навчальним процесом в Університеті Хельсінки

Леся Колінець (к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки); Ірина Стебельська (стажист-дослідник кафедри міжнародної економіки)

Акредитація вищих навчальних закладів в Угорщині

Тетяна Шпак (викладач кафедри міжнародної економіки)

Формування спільної політики забезпечення якості в в східноафриканському регіоні

Роман Зварич (викладач кафедри міжнародної економіки)

Ефекти від підвищення кваліфікації викладачів в Німеччині

Галина Заячковська (к.е.н., докторант кафедри міжнародної економіки)

Оцінювання студентами навчального процесу

Михайло Федірко (к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки)

Забезпечення якості навчання через оцінювання на прикладі Боннської меделі оцінювання вищої освіти

Клавдія Пазізіна (к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки)

Покращення якості навчання у вищих навчальних закладах: організаційна політика та організаційна структура

Ігор Ліщинський (аспірант кафедри міжнародної економіки)

Міжнародні гарантії якості освіти: Транснаціональний європейський проект оцінки якості

ЄВГЕН САВЕЛЬЄВ

Автономія в системі вищої освіти і відповідальність держави у європейському освітньому просторі: забезпечення якості освіти

Завдання або позиція Міністерства освіти і науки Німеччини

Міністерство освіти і досліджень Німеччини працює і підготувало заходи по створенню системи, що забезпечувала б систематичне покращення якості навчання студентів і навчального процесу. Це передбачає збільшення фінансування систем забезпечення навчального процесу, його організації, прийому державних іспитів і т. і. У Німеччині завдання з розвитку вищої освіти отримали назву «Qm-проект». Його метою є розвиток менеджменту якості освіти.

Серед найважливіших завдань є зміна менталітету на ландшафті вищої освіти. Навчання мусить стати позбавленим обтяжливого обов’язку під керівництвом викладача-науковця. Головним має стати розуміння і усвідомлення пріоритетності якості освіти для студента і викладача. ВНЗ повинні побудувати міжнародно визнану систему забезпечення і менеджменту якості освіти Це потрібно не тільки задля оптимізації викладання і навчання. Воно є необхідним для сучасного управління вищою школою в якості стратегічного інструмента.

Загальноприйнята модель освіти 2020 буде надавати можливість кожному робити індивідуальні комбінації навчання з пропозицій на освітньому ринку відповідно до своїх можливостей, нахилів, завдатків та цілей. Кожному треба буде постійно поповнювати та удосконалювати свої знання і навички відповідно лозунгу «навчання протягом всього життя». З огляду на постаріння населення і дефіцит робочої сили ВНЗ і державі треба буде розширювати пропозиції для різних вікових груп.

У наступному десятилітті буде вирішуватися, чи пов’язанні з Болоньським процесом цілі можуть бути досягнуті. Йдеться перш за все про визнання таких переваги Болоньської реформи як міжнародна порівнювальність навчальних курсів, державних іспитів і дипломів, що є умовою розвитку мобільності, а також коротші терміни навчання у ВНЗ. Університети повинні у більшій мірі ніж дотепер усвідомити, що в якості центральної цілі для них має бути професійна освіта, особливо на бакалаврському рівні. Це означає посилення у майбутнього функції супроводження випускників у їхній діяльності поза сферою науки, тобто готувати видатні кадри спеціалістів.

Отже, важливою критерієм успіху Болоньських реформ є привабливість нових дипломів (перш за все бакалаврських) для ринку праці.

Головні риси європейських систем забезпечення якості вищої освіти

Методи і результати забезпечення якості у європейському освітньому просторі – порядок денний сучасних освітніх реформ у Німеччині. Вони націлені на встановлення зв’язку з Болоньським процесом. Ця проблема була предметом обговорення на Берлінській конференції міністрів освіти. У її Комюніке зазначається: «З’ясувалося, що якість вищої освіти є поворотним пунктом і вихідною ланкою створення європейського освітнього простору. Міністри беруть на себе зобов’язання сприяти подальшому розвитку якості освіти на інституціональній, національній і європейській площинах». Одночасно вони поставили завдання розвинути спільну систему норм, методик (Verfaharen) та директив. Ця акція отримала назву «Європейські стандарти і Guidelines for Quality Assurance (директиви по забезпеченню якості)».

Завдання створення «Європейських стандартів і Guidelines for Quality Assurance» отримало підтримку на конференції по Болоньському процесу в Бергені (Bergen) і служить з тих пір європейським рамковим дорученням (Referenzrahmen). Її скорочене «стандарти - Standarts» і ґрунтовне «Guidelines» означає забезпечення якості в середині вищих навчальних закладів і зовнішніми інституціями (Agenturen). При цьому мова йде не про те, що стандарти повинні розглядатися в якості “Chechliste – контрольного переліку” чи керівництва по використанню. Адже вони не розглядаються як щось завершене – у них лише формулюються головні риси системи забезпечення якості. Прозорість, консистенція, надійність і процедури (Verfaharen) – ці вимоги до системи погоджені і прийняті. Проте, не встановлюються види процедур, образ дій (die Art der Verfahren). Не пропонується і не встановлюється жодна одноманітна європейська система забезпечення якості. ЄСЗЯ (ESG) розрахована на свободу прийняття рішень для розвитку індивідуальних національних систем. Вона створює рамки для різноманітності на спільному базисі.

Національні особливості європейських систем забезпечення якості вищої освіти

Англія. Навчальні заклади управляються суб’єктами федерації. ВНЗ приватні, самовизначаючі організації. Мають високий рівень автономії. Фінансуються переважно органами державної влади. QAA – Quality Assurance Agency for Higher Education виконують інституційний нагляд, що спрямований перш за все на сприяння ефективності функціонування внутрішньої системи забезпечення якості та її постійному розвитку. Звіти публікуються. Держава включається у «гру» лише непрямо, приймаючи рішення щодо розподілу публічних коштів через Higher Education Funding Council. Члени правління з боку держави призначаються міністерством та мають бути безпартійними і об’єктивними. Відповідно висновки наглядових агентств використовуються у сфері державного управління освітою.

Фінляндія. Державне управління вищою освітою є законодавчою нормою. Для університетів і спеціальних вищих навчальних закладів діють єдині критерії. Державні кошти щорічно розподіляються міністерством. FINHEEC – Finnish Higher Education Evaluation Council (Рада з оцінки в системі вищої освіти Фінляндії) є не залежною від міністерства. Вона здійснює передбачену законом оцінку всіх вищих навчальних закладів у формі аудиту. Особливе значення надається нею оцінці ефективності результатів покращення внутрішньої системи забезпечення якості навчальним закладом.

Швеція. Follow-up. Особливого значення якості у вищій освіті надається SNHE – Schweden National Agency for Higher Education. Воно здійснює оцінку якості вищої школи на різних рівнях. Принциповим для Швеції є автономія вищих навчальних закладів і відповідальність за якість окремо кожного з них. Проте держава вимагає, щоб система забезпечення якості функціонувала і гарантує дотримання стандартів.

Скандинавські країни. Обидві скандинавські країни пов’язують оцінку більшою чи меншою мірою із впливом держави. Це відповідає скандинавському образу суспільства і держави.

Росія. Права вищих навчальних закладів розширені. Проте вони і надалі підлягають державному контролю. Зміст навчальних програм регламентується стандартами. Функціонує державний комітет акредитації вищих навчальних закладів. Фінансова автономія, що отримали ВНЗ, не усунула їхні економічні проблеми. Отже, як автономія, так і незалежність від держави російських ВНЗ все ще не велика. Акредитація програм не є подібною нідерландській чи фландерській системі. Акредитація ВНЗ не може також порівнюватися з аналогічними австрійськими системами для приватних університетів.

Blog

Збірник тез доповідей

Содержание