Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М

Вид материала

Содержание

Гроші Єлисаветграда
Гроші Єлисаветграда
Єлисаветград у цифрах
Покажчик назв використаних періодичних видань
Краєзнавчі видання
Історія міста Єлисаветграда в старих фотографіях та листівках.
Місто і люди
Хто є хто на Кіровоградщині

Подобный материал:

1 2 3 4

Маленький Париж : Елисаветград в старой открытке / авторы текстов и сост. В. В. Петраков, В. П. Машковцев. - М. : Пинакотека, 2004. - 240 с.

Матівос Ю. Їхав вулицею трамвай // Кіровоградська правда. - 2006. – 7 листопада. - С. 3: іл.

Матівос Ю. Місто на сивому Інгулі : історико-публіцистичний нарис. -Кіровоград, ТОВ «Діаграма», 2004. - С. 119

Стужук Г. Четвертий в Російській імперії : історія міста Єлисаветграда - Кіровограда - це справжнє сплетіння з пам'ятних подій і бібліографій знаменитих людей // Молодіжне перехрестя. - 2007. – 11 жовтня. - С. 9: фото.

Полулях С. Тролейбус бажань : 4 листопада - 40 років тролейбусному руху в Кіровограді // Кіровоградська правда. - 2007. - 2 листопада. - С. 1

Шепель Ф. Подвійний удар коричневих і червоних по… кіровоградському трамваю // 21-й канал. - 2001. - 21червня. – С. 5

Гроші Єлисаветграда

Дозвіл на випуск паперів міської облігаційної позики надійшов з Києва до Єлисаветградського відділення Державного банку 24 квітня 1918 року. Сума позики складала п'ять мільйонів карбованців, термін — десять років. У дозволі було особливо обумовлено, що після розміщення позики місто повинне у першу чергу погасити всі свої борги та зобов'язання приватним особам.

Єлисаветград ще у другій половині XVIII століття був великим торгівельним центром степової України. Продукти сільського господарства звідси вивозилися як у внутрішні райони Росії, так і за кордон — через порти Одеси та Миколаєва.

Економічне становище міста ще більше зміцніло на початку XX ст., але розруха, викликана першою світовою війною, а також віддаленість від головних адміністративних центрів країни, породили низку труднощів. Виникла проблема друку грошових знаків. На початку 1918 р., за прикладом Одеси, було вирішено розв'язати цю проблему, випустивши міські "розмінні квитки".

Перші купюри під назвою "Розмінний квиток міста Єлисаветграда" були виготовлені 1918 року номіналом 10 карбованців. Підписали цю купюру "заступаючий місце міського голови" С. Крамаренко та бухгалтер А. Педьтін.

У

Гроші Єлисаветграда
лютому 1918 року в Україну ввійшли австро – ні-мецькі війська. 21 бе-резня того ж року вони зайняли Єлисаветград. В обігу з'явилися ні-мецькі марки та авст-рійські крони. Але виготовлення міських розмінних квитків тривало. 27 березня 1918 року було оголошено про початок друкування квитків вартістю три карбованці. А вже наступного дня в обігу з'явилися карбованці - бони єлисаветградського відділення Держбанку.

У травні цього року до влади в Україні прийшов уряд гетьмана Скоропадського, який випустив кредитні квитки в карбованцях та гривнях. Але ці гроші не мали успіху у населення. В місті відчувалася нестача грошових знаків.

4 грудня 1918 року на засіданні міської Думи було прийнято рішення випустити в обіг міські бони ще на три мільйони карбованців. Почалася підготовка до випуску п'ятикарбованцевих купюр.

8 січня 1919 року в місті була встановлена Радянська влада, а вже 21 лютого виконком міської Ради вирішив розпочати випуск розмінних квитків номіналом п'ять, а трохи пізніше - номіналом 25 карбованців.

Під час громадянської війни та в перші роки Радянської влади у Єлисаветграді (згодом Зінов'євську, Кіровограді) виходило ще немало місцевих "грошових знаків", які згодом, після появи стійкої національної валюти, стали предметом і гордістю власників нумізматичних колекцій.

Література

Поліщук В. Єлисаветградські гроші / В. Поліщук // 21-й канал. - 2007. – 29 листопада. - С. 18

Єлисаветград у цифрах

Фортеця Св. Єлисавети була поставлена недалеко від турецьких володінь - 30 годин кінної їзди і займала 57 гектарів. У 70-х роках XVIII ст. тут проживало 2400 осіб, у 1784 році - 4170, у 1787 - 4746 чоловік у 1062 будинках. Переселенці, які осідали в Єлисаветграді, отримували від магістрату грошову допомогу. Переселенці-іноземці - 30 крб., росіяни та українці з Польщі - 12 крб. Ті, хто зобов'язувався займатися торгівлею, отримували ще й "підйомні" на заснування справи - 150 крб.

На початку 60-х років XIX ст. Єлисаветград мав 21 вулицю, а забрукованими були лише дві центральні. Був один великий міський сад площею 23 десятини і 16 невеличких приватних садів.

У 1787 р. в місті засновано хірургічну школу - один із перших медичних закладів на Україні. В ній навчалося 267 учнів і 10 волонтерів.

У 1823 році відкрито міську лікарню на 54 ліжка. За лікування в ній треба було платити 30 копійок на день для місцевого населення і 50 - для приїжджих.

1763 р. Відкрито першу школу для дітей офіцерів. Наприкінці XVIII ст. в ній навчалося 53 учні.

1861 р. Діяло, крім приватних пансіонів, вісім навчальних закладів. У них працювало близько 40 вчителів і навчалося понад 700 учнів.

1868 р. Споруджено залізничну лінію Балта - Єлисаветград, яка дала вихід до моря,.і відповідно, за кордон.

1869 р. У місті відкрито телеграф, 1884 р. - нову поштову контору.

1874 р. Засновано завод Ельворті. Спочатку на ньому працювало 612 робітників.

1897 р. У місті близько 61,5 тисячі жителів, 10 православних храмів, 40 навчальних закладів, 525 торговельних підприємств, збираються 4 ярмарки.

1897 р. Завершено будівництво водогону. Місто щодобово отримувало 22 тисячі відер води. Стали до дії 167 пожежних та 160 дворових колонок. Вода, звісно, була платною.

Іменний покажчик

Карасьова Н.

Кизименко П. М.

Класова О.

Козир І. А.

Кузик Б. М.

Лісниченко Ю.

Матівос Ю. М.

Михайликова Л.

Могилюк В.

Пасічник Л.

Пашутин А. Н

Полулях С.

Сидоренко П. І.

Стужук Г.

Шевченко С. І.

Шляховий К.

Френчко Л.

Шепель Ф.

Юрченко О

Покажчик назв використаних періодичних видань

Благовіст

Ведомости Плюс

Вечірня газета

21-й канал

Єлисавєтградскиє вєдомости

Кіровоградська правда

Молодіжне перехрестя

Народне слово

Краєзнавчі видання

Исторический очерк г. Елисаветграда. Составил и издал А. Н. Пашутин, 1897; 1992.- 107 с.

Олекса́ндр Микола́йович Пашу́тін - колезький радник, міський голова, Почесний громадянин міста, відомий, перш за все, як автор оглядової монографії «Історичний нарис Єлисаветграда» у якій в повному обсязі викладалася історія міста від його початку і протягом усіх 142-х років існування, і яка й дотепер лишається чи не єдиним повним джерелом про минуле Єлисаветграда-Кіровограда до ХХ ст.

Кизименко П. Пам'ять степів : історичні нариси з минулого Кіровоградщини. – Кіровоград : Поліграфічно-видавничий центр «Мавік», 2003.- 246 с.; іл..

Книга краєзнавчих нарисів про історію Приінгулля є спробою вірізнити цю теріторию як колоритний, специфічний регіон української землі. Козаччина, гайдамаччина, входження до складу Російської імперії, доба Української народної ремпубліки, кілька років німецької окупації і розвій націоналістичного руху в степах - своєрідний літопис краю на конкретних фактах.

Кузик Б. М., Білошапка В. В. Кіровоградщина : історія та сучасність центру України. В 2-х т .-Дніпропетровськ АРТ-ПРЕС, 2005

Книга розповідає про минуле й теперішнє Кіровоградської області, що географічно знаходиться в самісінькому центрі України. Це видання – перша спроба не тільки якомога повніше охарактеризувати регіон, але й розказати про славетних уродженців області та видатних людей, чия доля так чи інакше пов’язана з краєм. Книга містить великий ілюстративний матеріал і розрахована на широке коло читачів, серед яких автори передусім бачать учнів загальноосвітніх шкіл, студентів, педагогів, краєзнавців, музейних працівників – словом, усіх, кому не байдужа історія й сьогодення України.

Маленький Париж : Елисаветград в старой открытке / авторы текстов и сост. В В. Петраков, В. П. Машковцев. - М. : Пинакотека, 2004. - 240 с.

Історія міста Єлисаветграда в старих фотографіях та листівках.

Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі : історико-публіцистичний нарис. - Кіровоград, ТОВ "Діаграма", 2004. - 296 с.

Пропонований читачеві історико-публіцистичний нарис є першою спробою викласти найбільш повну історію міста над сивим Інгулом за 250 років його існування. 170 років тієї історії переповів своїм сучасникам і нащадкам колишній міський голова Олександр Пашутін ще у 1897 році. Після того впродовж понад століття мешканцям міста пропонувалися лише короткі путівники, нариси, фотобуклети, авторам яких ідеологи тодішньої влади не давали реалізувати свої дослідження у життя повною мірою. Автор цього нарису намагався використати наданий йому шанс. Чи вдалося це зробити - судити читачеві.

Матівос Ю. М. Вулицями рідного міста. - Кіровоград : ТОВ «Імекс-ЛТД», 2008. - 104 с.

У

цьому виданні вперше зроблено спробу висвітлити походження назв основних вулиць Кіровограда-Єлисаветграда, а також міських передмість, парків, майданів, скверів, мостів, набережних - усіх об'єктів, що є складовими міста з понад 250-літньою історією. Матеріалом для вивчення теми авторові послужили архівні документи, наукові праці, публікації в періодиці різних років і видань, народні перекази, спогади старожилів, власні спостереження Юрія Матівоса, що живе в Кіровограді понад півстоліття. В основу дослідження покладено історичний аналіз подій, пов'язаних з утворенням поселень, вулиць, їх назв, а також короткі дані про людей, причетних до заснування та розвитку міста над Інгулом.

Місто і люди : Єлисаветград - Кіровоград. 1754 - 2004 / Керівники проекту С. М. Дорошенко, Т. С. Самиляк. - Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2004. - 303 с. : фотоіл.

Книга великого формату на 303 сторінках містить інформацію про всі аспекти життя міста, висвітлює діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, сфери бізнесу, освіти, культури, медицини, спорту, знайомить з видатними земляками, досягненнями та планами кіровоградців, відтворює сторінки історії створення міста над Інгулом.

Хто є хто на Кіровоградщині : видатні земляки. вип. 2 / автор-упорядник В. В. Болгов. - К. : Укр. академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2008. - 159 с.

Книга вміщує матеріал про історію, геральдику міст і сіл Кіровоградщини, видатних кіровоградців та людей, які творять історію сьогодні.

Шевченко С. І. Українська доля Нової Сербії : історичні нариси з минулого Кіровоградщини / Кіровоградщина в українсько-сербських зв`язках (1752-2002) / С. І. Шевченко. -Кіровоград : ПВЦ "Мавік", 2004. - 167 с., 10 л. іл.

У книзі в контексті найважливіших подій національної історії розкрито роль Центральної України у зв'язках із Сербією за 250 рокив, починаючи від створення новосербських поселень.

Вперше висвітлено проблеми перебування біженцив з Балкан у Єлсаветграді в часи Першої свтової війни, допомогу Комітету сербів, хорватів і словенців голодуючим краю на початку1920-х років.

З м і с т

Передмова 3

Заснування фортеці св. Єлисавети 4

Перша церква Єлисаветграда 9

Єлисаветградські ярмарки 12

Єлисаветградська медико-хірургічна школа 14

Міська поліція Єлисавєтграда 16

Кінно-поштова станція м. Єлисаветграда 17

Становлення пожежної охорони Єлисаветграда 19

Історія телеграфного зв’язку на Єлисаветградщині 22

Світло в Єлисаветграді 25

Земська аптека міста Єлисаветграда 26

Перший пам’ятник 27

Телефон в Єлисаветграді 29

Єлисаветградський водогін 32

Єлисаветградський трамвай 35

Гроші Єлисаветграда 38

Єлисаветград у цифрах 40

Іменний покажчик 41

Покажчик назв використаних періодичних видань 41

Краєзнавчі видання 42