Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М
| Вид материала | Документы |
- І. С. Тургенєва цбс комінтернівського району центральна бібліотека ім. І. С. Тургенєва,, 66.97kb.
- Пропонуємо, 413.82kb.
- Пропонуємо, 1016.19kb.
- Управління культури І туризму облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка, 1100.38kb.
- Письменникам-ювілярам, 428.49kb.
- Управління культури І туризму облдержадміністрації Обласна бібліотека для юнацтва ім., 1437.45kb.
- Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка, 793.65kb.
- Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М, 849.2kb.
- Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М, 738.3kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 963.85kb.
1 2
У
ПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА ІМ. О. М. БОЙЧЕНКА
Бібліотека – територія толерантності
Кіровоград
2009
ББК 78.34 (Укр)
Б 59
Укладач : Л. Натояща
Комп'ютерний набір та дизайн : О.Кісельова, А. Лободюк
Відповідальна за випуск: Л. Савенко
Бібліотека – територія толерантності: Метод.рек. / Кіров. ОЮБ ім. Бойченка; Уклад.: Л.Настояща. – Кіровоград, 2009. – 28с.
Бібліотека – система, яка сама по собі толерантна. Велика чи маленька бібліотека для дітей, молоді чи дорослих читачів – це територія толерантності, куди може прийти кожен і доторкнутися до культур, традицій народів, познайомитися з поглядами інших людей.
З метою використання різноманітних форм і методів масової, групової та індивідуальної роботи і пропонуються узагальнені методичні рекомендації, які розраховані на бібліотечних працівників та тих, хто цікавиться питаннями толерантності.
© Упорядкування: Л.Настояща
© Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
^ Бібліотека – територія толерантності
(методичні рекомендації)
Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання. Це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціально неприйнятного, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Воно означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке ж право за іншими.
Згідно документів ООН і ЮНЕСКО, навчання культурі миру означає побудову і розвиток соціальних відносин, в основі яких лежать свобода, справедливість, терпимість, солідарність, відмова від насилля, а усі конфлікти вирішуються шляхом діалогу і ведення переговорів.
Проводячи уроки толерантності серед юнацтва, часто стикаєшся з висловлюваннями: "Толерантність - іншомовне слово, іншої культури, це абсолютно чужа для нас цінність, нам вона непотрібна"; "Толерантність - це невтручання, інертність, "пофігізм", це пряма стежка до байдужості, а що може бути гірше"; "Поняття толерантність з'явилося у нас разом з Макдональдсом, вихвалянням американського типу життя та іншими цінностями, що нищать нашу культуру". З подібними твердженнями можете зіткнутися і Ви, обговорюючи тему толерантності у своєму колі. Так, дійсно, "толерантність" - слово іншомовного походження, яке буквально перекладається як "терпимість", але цей буквальний переклад не передає усієї сутності цього поняття, адже на сьогодні ми вкладаємо у нього значно більший зміст.
Термін дуже багатогранний, і вигадали його, як ми з вами можемо судити з історії, не американці.
"Нетерпимі часто платять дорого за те, що терплячим дістається безкоштовно", - говорять французи. "Якщо у трьох одна мета, вони землю перетворять на золото, якщо ж мета різна, вони золото перетворять на порох", - говорять услід китайці, "За терпіння дасть Бог спасіння", - вважають українці. Араби запевняють: "Мир існує для людини - людина для миру". "Сварка до добра не доведе, усяка сварка гарна мировою", - підтримують їх росіяни. Індійці запевняють: "У людини, яка живе заради інших, навіть коротке життя буде сповнене щастям". Індонезійці впевнені: "Любов людини до людини - це повноводне і прозоре джерело, води якого очищують усе, чого торкаються".
Ці прислів'я створені в різні часи, різними народами, які належать до різних світів, культур, релігій, але усі вони закликають до згоди, до терпіння, до миру.
^ Українська мова теж багата на теплі, милозвучні, більш зрозумілі нам слова, що мають безпосереднє відношення до толерантності - терпіння, повага, підтримка, милосердя, чуйність, співчуття, любов, розуміння тощо.
Також, говорячи про Декларацію принципів толерантності, знову можна сказати, що толерантність — це не поступка, поблажливість чи потурання, або "пофігізм" ,ні, - це активна життєва позиція, що базується на визнанні прав та свобод людини. В розвиток толерантності зробили внесок не лише зарубіжні дослідники, а й наші співвітчизники: Володимир Вернадський, Григорій Сковорода та ін.
Пропоную розглянути, як працює толерантність на практиці, для цього ми розглянемо кілька типових моделей толерантної поведінки.
а)Я старший або «вищий» у відношенні до того, хто молодший або «нижчий» за мене (за соціальним чи професійним рівнем). Тут моя толерантність виражається у здатності бачити особливості кожного, навіть, у прихованій формі, в умінні тактично відмічати недоліки чи слабкості, не втрачати контроль над собою і не чинити помсти.
б)Я молодший («нижчий» за соціальним статусом чи професійним рівнем). У цьому випадку моя толерантність виявляється у повазі, розумінні і визнанні субординації.
в)Ми рівні. Тут відносини толерантності спираються на співпрацю, рівновагу між самоповагою і повагою до інших.
г)Я і моє оточення (матеріальні і житлові умови, здоров'я, харчування, усі ситуації, що можуть впливати на емоційний стан). Тут толерантність полягає у вмінні бути мужнім, терплячим, рішучим, щоб подолати труднощі.
Аби навчитися жити за законами миру недостатньо просто їх знати і формально розуміти, дуже важливо, щоб у кожному суспільстві, в кожній культурі толерантність набула свого культурного змісту.
Так, англійці ототожнюють толерантність з готовністю бути поблажливим, араби - з милосердям і всепрощенням, росіяни – з протидією нетерпимості. Що ж таке толерантність у дусі українців? Щоб відповісти на це питання, згадаємо основні риси українців як нації.
Багато дослідників стверджують, що українці вирізняються своєю працелюбністю, потягом до освіти, мужністю, здоровим оптимізмом, повагою до старших поколінь, гостинністю. Нам початково не притаманна агресія до представників інших націй, релігій, культур. Але притаманні нам інші умовно негативні риси – адаптивність, здатність до пристосування. В умовах розвитку комунікацій, інтеграції України до ЄС нам, українцям, дуже важливо зберігати національну культурну індивідуальність (адже однією з характерних особливостей толерантної людини є знання самого себе, власних переваг і недоліків), пам'ятати, хто ми, чиї нащадки, у що ми віримо, яких традицій дотримуємося, - і не цуратися переймати кращий досвід у інших народів.
Толерантність дуже важлива для України не лише із загальнолюдської, а й з економічної точки зору, для підвищення якості сучасної економіки. Соціально-економічний розвиток нашої країни багато в чому залежить від успішного формування культури ведення переговорів, мистецтва пошуку компромісів, продуктивної конкуренції між різними фінансово-промисловими групами, сферами малого і середнього бізнесу в умовах модернізації економіки України. У сфері економіки дуже чітко проявляється прагматична функція толерантності як соціальної норми, що визначає баланс інтересів конкуруючих сторін. Наприклад, під час переговорів будь-які прояви інтолерантності чи просто неготовність до толерантності ведуть до провалу.
Висновок напрошується сам собою: толерантність у дусі українців - це знання себе і вміння вести діалог з метою розширення власного досвіду. Дослідники виділяють кілька рівнів толерантності:
- цивілізаційний (толерантність до різних культур та цивілізацій);
- міжнародний (співпраця, мирне співіснування держав);
- етнічний (терпимість до іншого способу життя, інших звичаїв, традицій, думок, ідей тощо);
- соціальний (партнерство між різними соціальними групами суспільства);
- індивідуальний (толерантність до іншої особистості).
Щоб створити атмосферу толерантності на вищих рівнях, її треба сформувати на рівні індивідуальному. Якщо ми прагнемо позбутися інтолерантності в міждержавних стосунках, нам перш за все необхідно вирішити проблему нетерпимості у міжособистісних взаєминах людей.
Зазирніть в очі дитині: якого б кольору, величини, розрізу не були ці очі, - вони випромінюють добро. Усі люди народжуються різними, але в кожному неодмінно закладено щось хороше. Людина не народжується фашистом, нацистом, ксенофобом чи вбивцею, усе це їй нав'яжуть потім і, мабуть, далеко не в толерантному середовищі.
Надзвичайно важливо, щоб фундамент толерантності було закладено в дитинстві, бо чим старша людина, тим важче їй змінювати свою ідентичність. Діти і молодь - люди майбутнього: у них свій стиль, манери спілкування, своє мислення, вони несуть в життя свої норми. Було б добре, щоб однією з цих норм була толерантність. Але поки що реальність не дуже обнадіює. За даними соціологічного опитування Державного інституту розвитку сім'ї та молоді, у червні 2007 р. лише 18 % молоді вважало, що більшості людей можна довіряти. Дедалі помітнішими стають маргінали, розвиваються антисемітські настрої, поширюється ксенофобія. А це, зрештою, питання не тільки іміджу країни, а й безпеки кожного із громадян.
Де ж шукати толерантність сучасним українським дітям і молоді?
Школою ненасилля, свободи, толерантності перш за все, мають бути освітні заклади та бібліотеки.
Бібліотеки - одні з найдавніших культурних інститутів людства, що в процесі свого існування безліч разів трансформувалися (змінювали форми документів, функції та завдання), але ніколи не припиняли свого існування. Можливо, так склалося тому, що вони зберігають, акумулюють і передають вічні духовні цінності від одного покоління до іншого. Нещодавно говорили про трансформацію бібліотеки зі звичайної книгозбірні в потужній інформаційний центр. А сьогодні ми повинні сказати ще й про те, що бібліотека - це територія толерантності, своєрідна школа спілкування, адже сюди може прийти кожен, незалежно від соціальної належності, національності, релігійних поглядів, належності до певної культури, і почуватися повноцінним і рівним. Саме бібліотека має можливість толерантно розповідати про різні культури, народи, релігії, звичаї та традиції, а також сприяти міжчасовому (адже в бібліотеці зібрано документальні носії, створенні задовго до нашого існування) та міжнаціональному спілкуванню, а також спілкуванню представників різних груп. Наприклад, у Державній бібліотеці України для юнацтва (далі -ДБУ для юнацтва) створено електронний ресурс «Толерантність» (http-/4uth. gov.ua/tolerance/index.htm) мета якого - дати юнацтву та молоді можливість запропонувати свої "рецепти" вирішення соціальних конфліктів, обговорити наболілі теми молодіжного середовища, сприяти у виборі толерантної моделі поведінки на основі обробки отриманої інформації.
Аналізуючи праці різних дослідників, присвячені вихованню толерантності, розглянувши характеристики толерантної особистості, можна виділити кілька основних напрямків, що будуть доцільними під час планування діяльності, спрямованої на виховання толерантності у дитячому та молодіжному середовищі.
- ^ Поширення правових знань. Правова освіта - основа виховання толерантності, адже толерантність означає добре знання закону, що захищає право людини на індивідуальність. Досвід подібної роботи вже має Волинська ОЮБ на базі якої діє Школа правових знань (http://www.vollibr.iatp,org.ua/school.html). Бібліотеки Кіровоградщини реалізують обласну та регіональні програми правової освіти населення. В Новоукраїнській районній бібліотеці діє цільова комплексна програма "Молодь і право", юнацькій бібліотеці Олександрійської МЦБС – "Дай руку, підліток", Луганській ОЮБ - комплексний план «Уроки права - уроки життя», Миколаївській ОЮБ - «Право і ми». Діти можуть познайомитися зі своїми правами на сайті Національної бібліотеки для дітей у рубриці «Твої права». Яскравий і цікавий інформаційний ресурс (http:// www.kidrights.kherson.ua) пропонує Херсонська обласна бібліотека для дітей, у Житомирській обласній бібліотеці для дітей діє просвітницька програма з виховання правової культури «Світ навколо тебе».
- ^ Орієнтація людини на вивчення себе. Толерантна людина повинна знати свої переваги і недоліки, щоб у власних помилках не звинувачувати інших, не перекладати на них відповідальність, а працювати над собою. Наприклад, у ДБУ для юнацтва діє психологічний клуб «Пізнай себе», мета якого допомогти молоді краще зрозуміти, якою є сучасна людина, що спонукає її до дії, як використовувати знання для самореалізації тощо. У Тернопільській ОМБ діє служба психологічного консультування «Магнолія», Капітанівській с/б Новомиргородського району – центр соціально-медичної реабілітації "Академія душі", Голованівській районній бібліотеці Кіровоградської області працює консультативно-психологічний пункт "У пошуках себе", юнацькому абонементі ф.№12 Кіровоградської МЦБС – юнацький клуб "Шляхетні панянки".
^ 3. Поширення інформації, що сприяє пізнанню культурної спадщини, глибокому, всебічному дослідженню свого коріння (це необхідно, щоб розуміти, знати свій народ і вміти достойно презентувати його представникам інших націй). Так, у бібліотеках активно ведеться краєзнавча робота, у деяких реалізовуються комплексні програми на допомогу краєзнавчій освіті та патріотичному вихованню молоді: «Моя мала Батьківщина» у Черкаській ОЮБ ім. В. Симоненка, "Олександрівський меридіан" в Олександрівській районній бібліотеці для дорослих, "Пізнай свій край, а в ньому себе" в Олександрійській РЦБС, "Багатство і слава краю" – Бобринецькому районі, "Мій край – моя земля" – Компаніївській ЦБС, «Надії майбутнього» у Донецькій ОЮБ. Кіровоградська ОЮБ ім. О. М. Бойченка видає серію методико-бібліографічних матеріалів "У житті, творчості, спогадах: видатні особистості", Нововархангельська ЦБС – "Відомі люди Новоархангельщини", Новомиргородська Р/Б – "Видатні люди краю", Тернопільська ОМБ - серію бібліографічних покажчиків «Молоді про славетних людей Тернопільщини».
^ 4. Інформування молоді про культуру інших народів, про інші світи, інші світогляди. Досвід роботи у цьому напрямку має ДБУ для юнацтва, відвідувачі якої можуть познайомитися з різними країнами світу, прочитати кращі зразки світової літератури мовою оригіналу, опанувати англійську, німецьку, французьку, іспанську мови, скориставшись послугами відділу літератури іноземними мовами. Одним із напрямків роботи відділу є співпраця з культурними центрами зарубіжних країн: Французьким культурним центром, Британською Радою, бібліотекою Гете-інституту, культурним центром Польщі, Американським інформаційним центром, культурним центром Японії. Завдяки благочинній діяльності цих організацій фонд бібліотеки безкоштовно поповнюється книгами та періодичними виданнями іноземними мовами, а спільні заходи сприяють популяризації історії, культури та сьогодення зарубіжних країн. Щороку у ДБУ для юнацтва проходять виставки робіт молодих митців з Росії, Литви, Грузії, Кореї, Франції. А скориставшись електронними ресурсами бібліотеки, відвідувачі можуть здійснити віртуальні подорожі Францією та Польщею.
Цікавий досвід роботи в нашій області з цього напрямку мають у Вільшанці - база проведення семінару.
^ 5. Організація міжнаціонального спілкування молоді. Наразі досвід подібної роботи має теж тільки Державна бібліотека України для юнацтва, яка спільно з Академією духовної єдності народів світу за участю Міжнародного дитячого фонду «Вундеркінд» (Грузія) провела для учнівської молоді нашої держави конкурс «Що я знаю про Грузію». У конкурсі прийняли участь 1224 учні, шестеро переможців відвідали Грузію. Аналогічний конкурс пройшов і в Грузії; його переможці відвідали Україну і побували в Державній бібліотеці України для юнацтва, де їм було вручено нагороди.
Щороку, починаючи з 1998 p., ДБУ для юнацтва спільно з Управлінням у справах національностей та міграції Київської міської держадміністрації проводить конкурс «Квітни мово, зірницями слова», під час якого молоді люди, представники різних національностей (у останньому конкурсі участь брали поляки, вірмени, німці, литовці, естонці, курди, греки, старообрядці-липовани, гагаузи, грузини), можуть продемонструвати літературні твори рідною мовою, національні танці, пісні.
^ 6. Поширення інформації, що сприяє врегулюванню конфліктів між представниками різних соціальних груп усередині країни. Нині бібліотеки приділяють особливу увагу цьому напрямку. Так, бібліотеки Кіровоградщини здійснюють реалізацію обласної програми на допомогу соціалізації людей з обмеженими можливостями : Світловодська міська ЦБС співпрацює з громадською організацією "Добрада". У Донецькій ОЮБ втілюють в життя комплексну програму «Крок назустріч», Луганській ОЮБ - "З відкритим серцем" (соціально-психологічна підтримка молоді з обмеженими можливостями), Миколаївській ОЮБ "Милосердя" та Тернопільській ОМБ "Обласна бібліотека для молоді - читачам з обмеженими можливостями". Комплексна програма на допомогу гендерній освіті молоді діє у Черкаській ОЮБ ім. В. Симоненка. Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва може поділитися досвідом сприяння порозумінню батьків та дітей (у бібліотеці створюється банк даних «Батьки і діти», серед дорослих поширюються інформаційні матеріали щодо виховання дітей, організації дитячого читання, спільного проведення дозвілля). Львівська обласна бібліотека для юнацтва реалізує бібліотерапевтичну авторську програму естетичного розвитку дітей з вадами зору «Дотик».
Які ж форми, методи роботи будуть ефективними, доцільними і дійсно сприятимуть формуванню толерантності? Бібліотека, як жоден з інших культурних закладів, має можливість індивідуальної роботи з людьми, адже безпосередній контакт читача і бібліотекаря (за умови компетентності останнього) може стати початком плідної співпраці. У процесі індивідуальних бесід - під час запису у бібліотеку, під час вибору літератури - можна визначити освітній та культурний рівень відвідувача, його потреби, проблеми, індивідуально-психологічні особливості тощо. Ця інформація допоможе бібліотечному фахівцю обрати тактику подальшої роботи: визначитися з формуванням відповідного кола читання, з тим, які інформаційні ресурси краще порекомендувати, які бібліотечні заходи запропонувати відвідати.
Для безпосереднього привернення уваги молодого читача до теми толерантності, щойно він переступить поріг бібліотеки, доцільно використати деякі форми виставкової роботи. Добре було б оформити стіни приміщення бібліотеки яскравими постерами (плакатами) «Толерантність - це...», що демонструють різні прояви толерантності, а також плакатами зі словесними поясненнями терміну «толерантність» (лаконічні, влучні вислови відомих людей, або самих же відвідувачів бібліотеки). Їх можна розміщувати у тих місцях, де читачі чекають на виконання замовлень, до того ж змінювати плакати кожного тижня.
Коли сформується коло зацікавлених читачів, можна вдатися до більш складних форм групового та фронтального обслуговування: диспути, бесіди, КВК, колективні обговорення, круглі столи, відкритий мікрофон, тренінги, рольові ігри, прес-конференції, конкурси, уроки взаєморозуміння, дискусії, аукціони милосердя тощо.
Для прикладу, підготувати і провести: диспут "Що таке толерантність у дусі українців":
- Чи достатньо у вас знань з даної теми?
- Чи актуальна тема толерантності сьогодні?
- Хто, на вашу думку, повинен нести в суспільство ідеї толерантності?
- Чи дає толерантність можливість одержання користі?
- У якому віці людина більш толерантна: в дитинстві, в юності, з віком?
- Чи стикались ви по відношенню до себе з інтолерантною поведінкою?
Колеги з Херсонщини пропонують організувати слайдовий показ книжково-ілюстративної виставки-діалогу "Толерантність – шлях до згоди", що презентується у форматі PowerPoint. Перегляд виставки супроводжується візуальним рядом, елементами анімації, емоційним коментарем за кадром, музичним супроводом.
Створенню презентації передує: визначення її концепції та структури, підготовка текстів та ілюстрацій для слайдів, підбір музичного супроводу, редагування текстів коментарів. Презентація орієнтована на професійну аудиторію, тому в ній необхідно зробити акценти не на зміст представлених на виставці документів, а на її побудову, елементи оформлення, джерела наповнення.
Два перші слайди представляють назву виставки та розшифрування слова "толерантність" у вигляді анаграми:
- Творчість
- Опіка (активність)
- Любов
- Енергія
- Рівноправність
- Активність
- Ніжність
- Терпимість
- Необхідність
- Ініціативність
- Совість
- Тактовність.
Тема виставки-діалогу «Толерантність шлях до згоди» (гуманності, терпимості, вміння прощати) знайшла свій вираз у книжці С. Візенталя "Соняшник". Під час показу слайду з зображенням цієї книжки за кадром звучить емоційна розповідь про трагічну і зворушливу історію її персонажів та пропозиція взяти участь у заочній дискусії, відповівши на питання, які турбували головного героя.
Наступні три слайди розкривають зміст першого розділу виставки („Простір толерантності"). На першому представлено інформацію про історію формування ідей толерантності у світі, на другому відомості про корисні Web-сайти, на третьому Web-поличку із зображенням книжкових новинок з проблем толерантності, яких немає у фонді бібліотеки, але інформацію про які розміщено в Інтернеті. Цікаво було б у межах спеціального розділу виставки продемонструвати документи щодо толерантності з приватних архівів користувачів бібліотеки.
Далі демонструється слайд, що схематично відображає структуру розділу виставки "Мистецтво жити поруч". Цей розділ складається з трьох підрозділів: "Міст надії", "Люди з особливими потребами", "Молодь, позбавлена батьківського тепла", зміст яких докладно розкривається на трьох окремих слайдах. Підрозділ "Міст надії" присвячується інформації про ставлення суспільства до колишніх ув'язнених, корисним web-сайтам, даним про установи та організації, що допомагають колишнім ув'язненим. Підрозділ "Люди з особливими потребами (вчимося спілкуватися)" містить бібліографічний опис цікавих статей із періодичних видань та Інтернету, а також інформацію про благодійні організації ("Діти України", "Фонд соціального захисту інвалідів України" тощо).
Важливий елемент художнього оформлення виставки "Рятівне коло толерантності" у формі квітки, що має сім пелюсток, кожна з яких являє собою стилізований сувій із назвами складових толерантності: уміння приймати, допомагати, розуміти, співчувати, надихати, радіти успіхові інших, любити.
Зображення "Рятівного кола толерантності", а також поради психолога та інформація для роздумів зображуються на окремому слайді.
Слайд підрозділу "Молодь, позбавлена батьківського тепла" включає, як ілюстрацію, добірку газетних і журнальних публікацій, а також інформацію про закони, які захищають права дитини, адреси та контактні телефони Херсонського обласного фонду "Захист", молодіжної організації "Нова генерація". Також тут подається адреса електронної пошти довіри, створеної бібліотекою спільно з Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Херсонської міської ради.
^ Третій розділ виставки "Мова національних меншин" представлено слайдом з актуальним епіграфом: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову" (Л. Костенко), а також інформацією про корисні видання та web-сайти з цієї теми.
Останні слайди розкривають зміст четвертого розділу "Расизм: погляд на проблему": знайомлять з виявами расизму в Україні, подають інформацію про міжнародні проекти, спрямовані проти насильства та нетерпимості. Складовою презентації може виступати відеопроект "Війна" учнівської молоді вашого регіону, представлений на компакт-диску.
Ноту оптимізму до презентації вносить слайд з "Мішечком порад":
^ Будьте готові до того, що ви різні...
не кращі й не гірші, а просто різні;
цінуйте в кожній людині особистість і
поважайте її думки, почуття, переконання,
незалежно від того, чи збігаються вони з вашими.
^ Навчіться сприймати людей такими, якими вони є.
Не намагайтесь змінити в них те, що вам не подобається.
Зберігайте "своє обличчя", знайдіть себе і за будь-яких обставин залишайтесь самим собою.
Фінальний слайд лаконічний "Дійте!"
Перша спроба проведення слайдової презентації книжкової виставки-діалогу дозволяє виявити ті аспекти виставкової та презентаційної діяльності, які слід розвивати та вдосконалювати. Відразу стає зрозуміло, що масове сприйняття виставки вимагає більш ритмічного та швидкого темпу побудови візуально-вербального ряду інформації, що просто неможливо без відповідних навичок роботи з прикладними програмами.Навчаючись елементарних основ етики міжособистісного спілкування у різних сферах (соціальній, побутовій, освітній, ігровій), вони глибше ознайомлюються з життям своїх ровесників з інших національних громад та інших культур.
Підлітків можна залучити до вивчення „Абетки миру”. Девіз цієї програми – „До толерантності і основ культури миру через загальнолюдські цінності”. Програма складається з підібраних на кожну букву абетки понять про загальнолюдські цінності. Вони мають змогу не тільки вивчати букви, малювати, але пізнавати якомога більше про повні змісту та знання слова, які починаються на ці букви. Але слова-поняття стануть близькими, якщо вкладати в них свої почуття, своє ставлення і водночас давати дітям та підліткам можливість бути вільними в своїй творчості (малюнок, аплікація) і самовираженні (літературна гра, вікторина, театралізація). З ними ведуть розмову про добре знайомі поняття, але з’являються і нові слова, кожне поняття повинне мати просте пояснення, втілене у яскравий образ чи дію. В.Сухомлинський писав: „Діти сприймають ідею лише тоді, коли вона втілюється в яскравих образах”.
^ Абетка миру
ЇЇ мета:
· донесення до свідомості дітей та підлітків спільних для всіх народів і країн цінностей;
· виховання любові до людей і землі;
· розширення кругозору і уявлень про світ;
· закладання основ моралі.
А – абетка;
Б – Батьківщина, братерство;
В – віра, вірність;
Г – герой;
Д – дружба;
Є – єдність;
Е – енергія;
Ж – життя;
З – знання;
І – іграшка, ім’я;
К – краса, країна;
Л – любов;
М – мир, мистецтво, мова;
Н – небо;
О – оберіг;
П – природа, правда;
Р – радість;
С – сонце, світ, сім’я;
Т - терпіння;
У – Україна;
Ф - фотографія;
Х – хоробрість;
Ц – церква;
Ч – чесність, честь;
Ш – школа;
Щ – щедрість;
Ю – ювілей;
Я – янгол.
Усі вищезгадані цінності можна назвати абсолютними і універсальними. Вони допомагають людині не лише жити, але й ставати кращою – духовно і морально більш вдосконаленою особистістю. Пропонуємо доповнити і розширити абетку. А великі і маленькі приклади найкращих якостей, зібраних у пам’яті народів, можна знайти в епосі, літературі, мистецтві. Всі заняття за програмою потребують обговорення побаченого і почутого, і буде дуже добре, якщо вони матимуть змогу висловлювати думки, ставити запитання.
Апогеєм роботи з виховання толерантності може стати святкування ^ Міжнародного дня толерантності, тому пропонуємо до цього свята провести Тиждень толерантності, кожний день якого має свою назву, а заходи розраховані на читачів різних вікових груп.
Тиждень толерантності:
1. День Відкритості.
2. День Тактовності.
3. День Ввічливості.
4. День Взаєморозуміння.
5. День Толерантності.
(День Толерантності радимо проводити 16 листопада у Міжнародний день толерантності).
Під час проведення Дня Толерантності і Дня Ввічливості доречно сконцентрувати увагу на моральних аспектах толерантності. День Відкритості і День Взаєморозуміння присвятити питанням діалогу культур, патріотизму, розглядаючи їх через призму толерантності.
^
Календар толерантності
16 листопада 1995 р. – Генеральна конференція ЮНЕСКО затвердила Декларацію принципів толерантності
1995 - Міжнародний рік толерантності
1999 - Маніфест 2000 року про підтримку миру та не насилля
2000 - Міжнародний рік культури миру
Рік діалогу між цивілізаціями, Міжнародний рік мобілізації зусиль на боротьбу проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості.
^ 2001 - Міжнародне десятиріччя культури миру та ненасильство в інтересах дітей планети (2001-2010 рр.)
2004 - Міжнародний рік пам’яті про боротьбу з рабством і його ліквідації
^ 2006 - Рік захисту прав дитини
1 січня - Всесвітній день миру
21 лютого - Міжнародний день рідної мови
18 квітня - День пам’яток історії
22 квітня - Всесвітній день Землі
27 квітня - Всесвітній день поріднених міст
15 травня - Міжнародний день сім’ї
29 травня - Міжнародний день миротворців ООН
31 травня - Всесвітній день культури
^ 1 червня - Міжнародний день захисту дітей
4 червня - Міжнародний день безвинних дітей-жертв агресії
22 червня - День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни
11 липня - Всесвітній день народонаселення
^ 1 жовтня - Міжнародний день людей похилого віку
24 жовтня - День Організації Об’єднаних Націй (ООН)
16 листопада - Міжнародний день толерантності
20 листопада - Всесвітній день дітей
22 листопада - День Свободи
^ 3 грудня - Міжнародний день інвалідів
10 грудня - День прав людини.
Етика учасника міжкультурного спілкування
1. Ставитися до культури учасників спілкування з такою ж повагою, як до своєї.
2. Не судити про цінності, переконання та звичаї інших культур, відштовхуючись від власних цінностей.
3. Завжди пам’ятати про необхідність розуміння культурних засад чужих цінностей.
4. Ніколи не виходити з переваги своєї релігії над релігією іншого.
5. Спілкуючись з представниками іншої релігії, поважати цю релігію.
6. Поважати звичаї вдягання, прийняті в інших культурах.
7. Намагатися зрозуміти звичаї приготування та вживання їжі іншими народами.
8. Не вважати колір шкіри основою взаємовідносин з тією чи іншою людиною.
9. Завжди пам’ятати, що ніякі наукові дані не підтверджують переваги однієї етнічної групи над іншою.
10. Не ставитися зверхньо до людини, якщо її акцент відрізняється від твоєї вимови.
11. Розуміти, що кожна культура, якою б малою вона не була, має що запропонувати світові.
12. Усвідомлювати, що немає таких культур, які б мали монополію на встановлення світових стандартів.
Тест „Наскільки Ви толерантні?”
1. Ви вважаєте, що у Вас виникла цікава ідея, але її не підтримали. Це Вас
засмутить?
а) так; б) ні.
2. Друзі пропонують розпочати гру. Чому Ви віддасте перевагу?
а) щоб у ній брали участь ті, хто грає добре;
б) щоб грали й ті, хто навіть не знає правила.
3. Чи зможете Ви спокійно сприйняти погану для Вас новину?
а) так; б) ні.
1. Чи дратують Вас люди, які з’являються в громадських місцях в нетверезому вигляді?
а) якщо вони поводяться пристойно, це мене взагалі не цікавить;
б) мені завжди були неприємними люди, які не вміють себе контролювати.
2. Чи легко Ви знайдете контакт з людьми іншої професії, матеріального стану, іншими звичками?
а) ні, це мені важко було б зробити;
б) так, бо я не звертаю на це увагу.
3. Над Вами пожартували. Як Ви на це відреагуєте?
а) мені не подобаються ані жарти, ані жартівники;
б) хоча цей жарт може бути неприємним, відповім тим самим.
4. Чи згодні Ви з тим, що багато людей „знаходяться не на своєму місці” і „роблять не свою справу”?
а) так; б) ні.
5. У компанії Ви з другом (подругою), який стає об’єктом загальної уваги, відвертаючи її від Вас. Як Ви на це відреагуєте?
а) мені неприємно, що мене позбавляють уваги;
б) я лише зрадію за нього (неї).
6. У гостях ви зустрічаєте людину похилого віку, яка критикує сучасне покоління і розхвалює старі часи. Ваша реакція:
а) підете раніше, зіславшись на якийсь привід; б) почнете сперечатися.
Підрахуйте бали.
По 2 бали дається за відповіді: 1б, 2б, 3б, 4б, 5б, 6б, 7б, 8б, 9б.
За інші варіанти відповідей бали не нараховуються.
^ Від 0 до 4 балів.
Ви безкомпромісний та упертий. Де б Ви не перебували, створюється таке враження, що Ви намагаєтесь усім нав’язати свої думки. Ви можете виявити агресію, навіть підвищити голос, аби досягти своєї мети, тому з Вами важко підтримувати стосунки тим, хто дотримується іншої точки зору, хто не погоджується з тим, що Ви робите.
^ Від 6 до 12 балів.
Ви спроможні відстоювати свою точку зору і вести діалог, змінювати свою думку, якщо це необхідно. Хоча іноді можете бути і занадто різким, нечемним до свого співрозмовника. В такі моменти Ви справді можете виграти суперечку з людиною більш слабкого характеру. Але чи варто одержувати перемогу таким чином, якщо цього можна досягти, не принижуючи чиєїсь гідності?
^ Від 14 до 18 балів.
Твердість Ваших переконань поєднується з Вашою толерантністю. Ви можете прийняти будь-яку ідею, з розумінням поставитися до неочікуваного вчинку, навіть якщо Ви його не схвалюєте. Ви досить критично ставитесь до своєї думки і здатні з повагою і тактом відмовитись від поглядів, які, як виявляється, були помилковими.
Толерантність, що це?
Сценарій тренінгу
Мета: ознайомити учасників з поняттям „толерантність”; показати значимість толерантності як якості особистості, важливої для будови позитивних відносин між різними людьми і різними групами; стимулювати уяву підлітків у пошуках власного поняття толерантності.
1.Бесіда про толерантність (5-7 хв).
2. Розминка (10 хв).
Мета: створення невимушеної, доброзичливої атмосфери, підвищення довіри та злагодженості учасників тренінгу.
^ 1. Вправа „Чим ми схожі?”
Учасники сідають по колу. Ведучий вибирає одного з учасників за якоюсь реальною чи уявною схожістю зі своєю рисою та запрошує його до центра кола. Наприклад: у нас з тобою однаковий колір волосся (ми одного зросту, любимо цукерки чи інше). Обраний звертається до кого-небудь із учасників у такий же спосіб, але за іншим чинником. Так продовжується доти, доки усі учасники не опиняться у колі.
^ 2. Вправа „Компліменти”
Ведучий пропонує учасникам говорити один одному компліменти, кидаючи при цьому м’яча: один кидає м’яча іншому та каже йому комплімент, інший, упіймавши м’яча, кидає його тому, кому він хоче сказати комплімент, і так далі. Важливо, щоб компліменти були сказані кожному учаснику.
^ 3. Вправа „Що таке толерантність” (25 хв).
Мета: дати можливість учасникам сформулювати поняття толерантності; показати його багатоаспектність.
Підготовчий етап: написати визначення толерантності на аркушах ватману. На одному боці аркуша написано „Толерантність – це ...”, на іншому – одне з визначень. Перед початком заняття закріпити листки на дошці чи стенді, щоб на лицьовій стороні було написано „Толерантність – це...”, а на зворотному –визначення толерантності:
1. Співпраця, дух партнерства.
2. Готовність миритися з чужою думкою.
3. Повага до людської гідності.
4. Повага прав інших.
5. Здатність поставити себе на місце іншого.
6. Прийняття іншого таким, яким він є.
7. Повага права бути іншим.
8. Прийняття різноманітності .
9. Визнання рівності інших.
10.Терпимість до чужого вірування, думки, поведінки.
11.Відмова від домінування.
Ведучий розподіляє учасників на групи по 3-4 чол. Кожній групі треба виробити своє визначення толерантності. Визначення має бути коротким та ємним. Після обговорення кожне визначення виписується на дошці чи листі. Після того, як групи дали свої визначення, ведучий перегортає раніше зроблені плакати лицем до аудиторії. Учасники мають змогу ознайомитися з ними і висловити своє ставлення до них.
^ Питання для обговорення:
- Чим відмінні ці визначення?
- Чи є щось, що об’єднує які-небудь із запропонованих визначень?
- Яке визначення найбільш вдале?
- Чи можна дати одне визначення толерантності?
У процесі обговорення зверніть увагу на те, що:
- поняття „толерантність” багатостороннє;
- кожне з визначень висвітлює якусь одну з граней толерантності.
^ 4. Вправа “Емблема толерантності”
Мета: продовження роботи з визначення толерантності, розвиток фантазії та способів самовираження.
Допоміжні матеріали: папір, кольорові олівці чи фломастери.
Ведучий зауважує, що учасники виробили свої визначення і ознайомилися з існуючими . Обговорення йшло на інтелектуальному рівні. Наступна вправа дозволить підійти до цього поняття з іншого, художнього, боку: учасникам пропонується створити емблему толерантності.
Після завершення роботи учасники роздивляються малюнки один одного. Після ознайомлення з результатами творчих робіт учасники розподіляються на групи на підставі схожості малюнків. Кожна група пояснює, що спільного в їхніх малюнках. Заключний етап – презентація емблем кожної групи.
^ Толерантна особистість
Сценарій тренінгу
Мета: дати уявлення про особливості толерантної і нетолерантної особистості та основні розбіжності між ними.
1. Бесіда (10-15 хв.)
Мета бесіди: ознайомити учасників з основними засадами толерантної особистості, характеристиками психологів.
2. Розминка (10 хв)
^ 1. Вправа “Перетворення”
Учасники сідають у коло. Ведучий пропонує завершити наступні речення:
- якби я був книгою, я був би... (назва книги, жанр тощо);
- якби я був їжею, я був би ... (назва страви, продукту);
- якби я був дорослим, я був би ...;
- якби я був піснею чи музикою , я був би ...
Можливі інші варіанти – явища природи, вид транспорту, шкільний предмет тощо. Відповіді учасники дають по черзі.
^ 2. Вправа “Риси толерантної особистості” (15 хв)
Мета: Ознайомити учасників з основними рисами толерантної особистості, дати можливість оцінити ступінь своєї толерантності.
Допоміжні матеріали: бланки опитувального листка для кожного учасника, один бланк, зроблений на великому листі.
Кожен учасник одержує бланк, ведучий пояснює, що 15 характеристик, які перелічені у опитувальному листку, притаманні толерантній особистості.
Інструкція щодо заповненню бланка:
1. У графі А проставте:
- знак “+” навпроти тих трьох рис, які Вам найбільш притаманні;
- знак “-” навпроти тих трьох рис, які Вам притаманні менше всього.
2. У графі В проставте знак “+” навпроти тих трьох рис, які на Ваш погляд найбільш притаманні толерантній особистості.
Ведучий зауважує, що бланк залишається в учасників, тому відповідати можна чесно, ні на кого не зважаючи.
На заповнення дається 3-5 хв.
Потім ведучий заповнює підсумковий бланк. Для цього він просить підняти руки тих, хто відмітив у графі Б першу рису. Кількість тих, хто відповів, підраховується та заноситься до опитувального листка. Таким же чином підраховується кількість відповідей з кожної риси толерантної особистості. Ті три якості, які набрали найбільше число балів і є ядром толерантної особистості (з точки зору цієї групи).
Учасники мають змогу також порівняти уявлення про себе (“+” у графі А) з портретом особистості, створеної групою.
Я і група
Сценарій тренінгу
^ 1. Вправа “На якого казкового героя я схожий?”
Мета: можливість самовираження та саморозкриття у метафоричній формі, формування навичок міжособистісного сприйняття.
Ведучий пропонує одному з присутніх вибрати серед учасників людину, яка у нього асоціюється з будь-яким героєм казки чи мультфільму і кинути йому м’яча. При цьому необхідно сказати, кого саме. М’яч повинен побувати у кожного. Ведучий прохає членів групи запам’ятати, від кого він одержав м’яча і що при цьому було сказано. Останній учасник, до якого дійшов м’яч, повинен кинути його тому, від кого одержав, і виказати свою думку відносно його асоціації (наприклад, “Ти сказав, що я схожий на крокодила Гену, а я відчуваю себе Чеширським котом”). Ланка, таким чином, розгортається у протилежному напрямку.
^ 2. Вправа “Що моя річ знає про мене?”
Мета: саморозкриття, самопізнання, підвищення довіри у колективі.
Учасники сідають колом. Один з учасників бере в руки якусь із своїх речей і від її імені розповідає про її власника. Ведучий підкреслює, що уміння розкритися перед іншими – важлива якість особистості, яка допомагає встановленню стосунків між людьми.
^ 3. Дискусія “Бути прийнятим іншими – не значить бути як всі”
Резюме: Відчувати свою належність до групи, бажати бути на когось схожим, бути прийнятим своїми однолітками, наслідувати того, хто більш успішний, - це зрозуміло. Але при цьому важливо залишатися самим собою. Кожний з нас унікальний. Саме унікальністю та неповторністю людина приваблює. Спілкуватися зі своєю копією не цікаво.
^ 4. Вправа “Біла ворона”
Мета: розвиток здатності знаходити (помічати) і цінувати індивідуальність інших людей.
Ведучий пропонує одному з учасників на деякий час стати не таким, як всі. Для цього йому треба робити усе протилежно тому, що робить група. Група повторює всі рухи ведучого. Наприклад, група підіймає руки, а “біла ворона” – ні, всі посміхаються, а “біла ворона” – насуплюється тощо.
Через деякий час ведучий каже: “Це важко – бути не таким, як всі. Хто буде йому допомагати?”. Так з’являються дві білі ворони. Потім їх стає більше. Коли до “білої ворони” приєднується половина учасників, вправа закінчується.
^ 5. Вправа “Картопля”
Ведучий: “Часто буває так, що ми сприймаємо яку-небудь групу, наприклад, етнічну, як ціле, і не замислюємось про те, що кожний її представник – зовсім унікальний і неповторний. Наприклад, нам може здаватися, що “всі китайці на одне лице”, що всі німці страшні педанти, а фіни мовчазні. Однак якщо ми ближче познайомимося з конкретною людиною з цієї групи, більше узнаємо про нього, то його індивідуальність, неповторність буде очевидною”.
Давайте спробуємо проілюструвати унікальність всього існуючого на практиці. Навряд чи хто-небудь вважає, що кілограм картоплі наповнений індивідуальністю. Візьміть кожний собі по картоплині. Роздивіться її якомога уважніше, з’ясуйте “особливі прикмети”. На це дається 1 хв. Потім картопля змішується. Кожний повинен знайти свою картоплину і описати її.
^ Толерантність врятує світ
Свято толерантності.
Толерантне ставлення людини
Збереже планету від негод,
Розрубає мотлох павутини,
Переріже нитку перешкод.
Толерантне ставлення до всього
Збереже, врятує і спасе,
Допоможе вгледіть перемогу,
Допоможе витримати все.
Будь завжди нестримним вільнодумцем,
Свої мрії пензлем намалюй.
Освіти життя яскравим сонцем,
Толерантний всесвіт побудуй!
Михайлова Т.
Ведучий: На Генеральній Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року була прийнята декларація принципів толерантності, а 16 листопада проголошено як Міжнародний День толерантності, який щорічно відзначається в усьому світі.
Ведуча: Що означає толерантність?
Ведучі:
- Співробітництво, дух партнерства.
- Готовність миритися з чужою думкою.
- Повага прав інших.
- Прийняття іншого таким, яким він є.
- Здатність поставити себе на місце іншого.
- Повага права бути іншим.
- Визнання рівності інших.
- Терпимість до чужих думок, вірувань і поведінки.
- Відмова від домінування та насильства.
Ведучий:
Толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей.
(Виходять підлітки у костюмах воїнів різних епох – римський воїн, мушкетер, воїн Великої Вітчизняної війни.)
Римський воїн:
Толерантність – не поступливість. Толерантність вище цього, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.
У ІІ столітті в Римській імперії правив імператор Марк Аврелій. Він постійно вів війни і разом з тим був філософом. Він вважав, що перед обличчям світового закону всі люди рівні – вільні і раби, римляни і варвари, чоловіки і жінки. Марку Аврелію належать висловлювання:
“Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає”;
“Найкращий спосіб помсти – не відповідати злом на зло”;
Я хочу поставити питання: “Чи могли б ви керуватися в житті цими рекомендаціями філософа?”.
Мушкетер: Мир – це перша та необхідна умова для повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять, ніж війна та діти. І немає благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей Землі від війн і конфліктів, забезпечити на землі міцний мир і взаєморозуміння.
З 2001 року почалося Міжнародне десятиріччя культури миру та ненасильства в інтересах дітей планети, проголошене Генеральною Асамблеєю ООН.
Воїн Великої Вітчизняної війни: За останні 5 тисяч років на планеті відбулося 14 тисяч війн, у яких загинуло майже 5 мільярдів чоловік.
З віку до віку агресивність, жорстокість, насильство, масштаби та кількість країн-учасниць війн, їх руйнівно-криваві наслідки та кількість жертв невпинно зростають. У минулому ХХ столітті вперше в своїй історії людство вчинило дві світові війни (з інтервалом всього в 21 рік), які не знали собі подібних за обсягом спустошення, воєнних злочинів, пролитої крові, жертв. За 4 роки та 4 місяці тривалості Першої світової війни загинуло біля 9 млн. чоловік. За 5 років і 10 місяців Другої – понад 36 млн., тобто в 4 рази більше. І коли б одразу після Другої світової війни світ поринув у третю – термоядерну, до чого він тоді дозрів і був цілком готовий, то не тільки людей, а й нічого живого на землі не залишилося б. Після Другої світової війни в 70 країнах відбулися 130 збройних конфліктів і “малих” війн, у яких загинуло майже 20 млн. чол. У ХХ столітті було чимало країн, де іноземні воєнні інтервенції чи внутрішні громадянські війни тривали роками, а то й десятиріччями. Війна між Ізраїлем і Палестиною триває вже 60 років, невідомо, скільки ще триватиме війна в Іраку.
Усі учасники:
- Якщо сьогодні зранку ти прокинувся здоровим, ти щасливіший за 1 млн. чол., які не доживуть до наступного тижня.
- Якщо ти ніколи не переживав війну, самотність тюремного ув’язнення, катування або голод, ти щасливіший за 500 млн. чол. у цьому світі.
- Якщо ти можеш піти до церкви без страху та загрози ув’язнення чи смерті, ти щасливіший за 3 мільярди людей у цьому світі.
- Якщо у тебе є їжа, ти одягнений, у тебе є дах над головою та постіль, ти багатший за 75% людей у цьому світі.
- Якщо у твоєї родини є рахунок у банку, а у тебе - гроші в кишені і трохи дрібних у карнавці, ти належиш до 8% забезпечених людей у цьому світі.