Методичні вказівки

Вид материалаДиплом

Содержание


Заголовки граф Головка
Правила позначення зварних з'єднань
Правила оформлення бібліографічного опису переліку посилань
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Заголовки граф

Головка


Підзаголовки граф

Рядки /горизонтальні /


Боковік Графи

/графа для заго- /колонки/

ловків рядків /


Рисунок 3.1 - Структурна схема таблиці


3.5.2 Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу,що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

3.5.3 Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті ПЗ.

3.5.4 Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою , наприклад,таблиця 3.1-перша таблиця другого розділу.

3.5.5 Якщо у ПЗ одна таблиця , її нумерують згідно з вимогами 3.5.4.

3.5.6 Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами/крім першої великої/ і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Слово “Таблиця_____” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: ”Продовження таблиці____” з зазначенням номера таблиці.

3.5.7 Заголовки граф таблиці починають з великої літери,а підзаголовок-з маленької, якщо вони складають одне речення з заголовком.

3.5.8 Підзаголовки, що мають самостійне значення ,пишуть з великої літери.В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

3.5.9 Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені у змісті з зазначенням їх номерів, назв/якщо вони є/ та номерів сторінок,на яких вони розміщені.


3.6 Переліки


3.6.1 Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

3.6.2 Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи- дефіс/перший рівень деталізації/.

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою/другий рівень деталізації/.

Приклад

а/ форма і розмір клітин;

б/ живий склад клітин:

1/ частини клітин;

2/ неживі включення протопластів;

в/ утворення тканини.

3.6.3 Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня- з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.


3.7 Формули та рівняння


3.7.1 Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нище кожної формули або рівняння повинно бути залишено не меньше одного вільного рядка.

3.7.2 Формули і рівняння у ПЗ /за винятком формул і рівнянь , наведених у додатках/ слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівнянь складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівнянь, відокремлених крапкою, наприклад, формула/1.3/ - третя формула першого розділу.

Номер формули або рівнянь зазначають на рівні формули або рівняня в дужках у крайньому положенні на рядку.

3.7.3 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “ де” без двокрапки.

Приклад

Цитата в тексті: “ Відомо, що

Z= (3.1)

де M1,M2- математичне очікування;

σ12- середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження 23”.

3.7.4 Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операцій на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”.
      1. Якщо у ПЗ тільки одна формула чи рівняння, їх нумерують згідно з вимогами 3.7.2.
      2. Формули ,що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад


f1(x,y)=S1 i S1S1max (1.1)

f2(x,y)=S2 I S2S2max (1.2)


    1. Посилання


3.8.1 Посилання в тексті ПЗ на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “… у роботах [1-7]…”.

3.9 Додатки

3.9.1 Додатки слід оформлювати як продовження ПЗ на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті ПЗ.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток____” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А , додаток Б і т.д.

Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільною з рештою ПЗ наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи , підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати межах кожного додатку відповідно до вимог6.3. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку /літеру/ і крапку, наприклад, А.2-другий розділ додатку А; Б.3.1 - підрозділ 3.1 додатку Б; Д.4.1.2- пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Б.3-третій рисунок додатку Б; таблиця А.2-друга таблиця додатку А; формула А.1-перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація , одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула Б.1.

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: “…на рисунку А.2…”, “…на рисунку А.1…”, “…в таблиці Б.3…”,або “..в табл. Б.3…”, “за формулою /В.І/…”, “…у рівнянні /В.2/…”.

3.9.2 Якщо у ПЗ як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу данного виду, його копію вміщують у ПЗ без змін в оригіналі.Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово “додаток___” і його назву / за наявності / , праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок ПЗ /не займаючи власної нумерації сторінок документа/.


  1. ПРАВИЛА ПОЗНАЧЕННЯ ЗВАРНИХ З'ЄДНАНЬ


4.1 Умовне позначення швів зварних з'єднань оформлюють відповідно до рисунку 4.1


Допоміжні знаки шву по замкнутої

лінії та монтажного шву

- - -






Допоміжні знаки






Для переривистого шву - розмір

Позначення стандарту на типи довжини проплавленої ділянки,

та конструктивні елементи швів знак / чи Z та розмір кроку

зварних з'єднань

Для одиночної зварної точки -

Буквено-цифрове позначення шву по розмір розрахункового діаметру стандарту на типи та конструктивні точки

елементи швів зварних з'єднань

Для шву контактного точкокового

Умовна позначка способу зварювання по стандарту на зварювання – розмір діаметра точки, типи та конструктивні елементи швів зварних знак / чи Z та розмір кроку

з'єднань (допускається не вказувати)

Для контактного роликового

Знак та розмір катету відповідно до стандарту на типи та зварювання розмір розрахункової

конструктивні елементи швів зварних з'єднань ширини шву

Для переривистого шву контактного роликового зварювання – розмір розрахункової ширини шву, знак множення, розмір довжини проплавленої ділянки, знак / та розмір кроку


Рисунок 4.1 - Умовне позначення швів зварних з'єднань

    1. У разі потреби простановки допоміжні знаки - “шов по замкнутій лінії” та “шов виконати при монтажі виробу” – розташовують у позначенні першими на зламі лінії-винесення та полки.

4.2.1 Допоміжні знаки - “підсилення шву зняти”, “шов по незамкнутій лінії”, “напливи та нерівності шву обробити з плавним переходом до основного металу” – розташовують у обозначенні на останнім місці.

4.2.2 Позначення шорсткості механічно обробленої поверхні шву наносять на полку чи під полку лінії-винесення після умовного позначення шву.
      1. Допоміжні знаки виконують суцільними тонкими лініями, і висота їх повинна бути дорівнювати висоті цифр, які входять в позначення шву.
      2. У таблиці 4.1 приведені допоміжні знаки застосовувані для позначення зварних швів.

4.3 У графу позначення стандарту на типи та конструктивні елементи швів зварних з'єднань, указують номер стандарту на типи і конструктивні елементи, по яких виконують даний шов.

4.3.1 Найбільш поширене застосування наступних стандартів:

ГОСТ 5264-80 – Ручне електродугове зварювання;

ГОСТ 8713-79 – Автоматичне та напівавтоматичне зварювання під флюсом;

ГОСТ 15878-79 – Контактне зварювання;

ГОСТ 15164-79 – Електрошлакове зварювання;

ГОСТ 11533-75 – Автоматичне та напівавтоматичне зварювання під флюсом (під гострим та тупим кутом)

ГОСТ 14806-80 – Ручне електродугове зварювання в середовищі захисних газів і інші стандарти.


Таблиця 4.1 – Допоміжні знаки, застосовувані для позначення зварених швів

Допоміжній знак


Значення допоміжного знаку


/

Ζ




















Шов переривистий або точковий з ланцюговим розташуванням.

Шов переривистий або точковий з шаховим розташуванням.


Шов по замкнутій лінії.


Підсилення шву зняти.

Напливи та нерівності обробити з плавним переходом до основного металу.

Шов по незамкнутій лінії.


Шов виконати при монтажі виробу.


4.4 Після вказівки номера стандарту приводять буквено-цифрове позначення шву, узяте з відповідного стандарту на типи та конструктивні елементи швів зварних з'єднань.

Приклад

Стиковий шов зі скосом однієї кромки, однобічного ручного дугового зварювання позначають ”С5”, а шов контакного зварювання внапусток, роликовий однорядний позначають ”Н6” і т.д.
    1. Кожен вид зварювання, крім ручного дугового (ГОСТ 5264-80), має кілька способів виконання.

4.5.1 Найбільш поширено такі види позначення видів зварювання:

Е – електродугове (можна не вказувати);

Г – газове;

У – ультразвукове;

К – контактне.
      1. Літерне позначення способів зварювання:

Р – ручне (можна не вказувати);

П – напівавтоматичне;

А – автоматичне.
      1. Найбільш поширені такі позначення технологічних особливостей зварювання:

А – автоматичне зварювання під шаром флюсу без застосування підкладок, флюсових подушок та підварочного шву;

Аф – автоматичне зварювання під шаром флюсу на флюсовій подушці;

Ам – автоматичне зварювання під шаром флюсу на флюсомідної підкладці;

Апк – автоматичне зварювання під шаром флюсу з попередньою підваркой кореня шву;

Пс – напівавтоматичне зварювання під шаром флюсу на сталевій підкладці;

Пф – напівавтоматичне зварювання під шаром флюсу;

Кт – контактно точкове;

Кр – контактно роликове;

Кв – контактно рельєфне;

Кс – контактно стикове;

ШЭ – електрошлакове дротовим елекродом;

ШМ – електрошлакове плавким мундштуком;

УП – зварювання у вуглекислому газі плавким електродом.

4.6 Знак та розмір катету вказують для кутових, таврових швів та для з'єднань внапусток, виконаних, як правило без підготовки кромок, для яких стандартами передбачена вказівка катету шву.

4.6.1 В таблиці 4.2 вибірково дано стандарти на зварні з'єднання з вказанням, для яких типів швів проставляють в умовному позначенні знак “ ” та розмір катету шву.

4.7 Якщо шов переривистий чи точковий з ланцюговим розташуванням, переривистий чи точковий із шаховим розташуванням, то знак розташування швів “/”, «Z” та інші конструктивні елементи проставляють після знака “ ” та розміру катету.


Таблиця 4.2 – Типи зварних з'єднаннь, для яких проставляють в умовному позначенні знак “ ” та розмір катету шву


І

№ ГОСТу


Вид

з'єднання

а

Умовне позначення зварного з'єднання

Межі значення катету шву в мм чи залежність катету від товщіни металу


5264-80


і

Кутове

Таврове

Внапусток

У4, У5

Т1, Т2, Т3, Т4, Т5

Н1, Н2

Н3

0,5s – s

3 – 8 мм

s+b

0,8s – s


11771-76



Кутове

Таврове

Внапусток

У4, У5

Т1, Т2, Т3, Т4, Т5

Н1, Н2, Н3

Н4

От 0,5s – s

От 1 до 10 мм

От 3 до 8

От 1 до 10



8713-79


Кутове

Таврове


Внапусток

У2, У3

Т1, Т2, Т3, Т4, Т5

Т6

Т9

Т13

Н1, Н2, Н3, Н4

Н6

От 3 до 4 мм

От 3 до 6

От 5 до 10

От 8 до 10

От 0,5s до s

От 0,85s до s

s - товшина деталі, мм;

b – зазор між кромками, мм.


4.8 Умовне позначення шву наносять на полку лінії-винесення, проведеної від зображення шву з лицьової сторони (рис.4.2, а), та під полицею, якщо лінія-винесення проведена від зображення шву зі зворотного боку (рис.4.2,б). За лицьову сторону однобічного шву приймають сторону, на якої роблять зварювання. За лицьову сторону двостороннього шву приймають сторону, на якої роблять зварювання основного шву.

Умовне позначення Умовне позначення




















а) б)

Рисунок 4.2 – Умовне позначення швів з лицьової та зворотної сторони

4.8.1 В технічних вимогах указують спосіб зварювання, яким виконують нестандартний шов.

4.8.2 Структура умовного позначення нестандартного шву або одиночної зварної точки приведено на рисунку 4.3.


Допоміжні знаки шву по замкнутої

лінії та монтажного шву








Допоміжні знаки



Для переривчастого шву - розмір довжини проплавленої ділянки,

знак / чи Z та розмір кроку

Для одиночної зварної точки - розмір розрахункового діаметра точки



Для шву контактного точкокового зварювання – розмір діаметра точки, знак / чи Z та розмір кроку

Для контактного роликового зварювання розмір розрахункової ширини шву

Для переривистого шву контактного роликового зварювання – розмір

розрахункової ширини шву, знак множення, розмір довжини проплавленої ділянки, знак / та розмір кроку


Рисунок 4.3 - Умовне позначення нестандартного шву або одиночної зварної точки


Приклад умовного позначення стандартних зварних швів


ГОСТ 5264-80 С16







  • Стиковий однобічній шов на підкладці що залишають, зі скосом двох кромок,виконаних дуговим зварюванням ручним спосібом.


ГОСТ 8713-79 С15 - Апк






  • Стиковий двосторонній шов без скосу кромок, виконаний автоматичним електродуговим зварюванням під шаром флюсу з ручним заваренням корню шву.



ГОСТ 5264-80 У4 5 5




5



  • Шов кутового з'єднання, однобічний без скосу кромок виконаний електродуговим зварюванням на монтажі, катет шву 5 мм, шорсткість поверхні шву з лицьового та зворотного боку - 5.


ГОСТ 14771-76 Т4 УП 6 – 50Z - 150







  • Шов таврового з'єднання двобічній виконаний по замкнутому контурі електродуговим зварюванням у вуглекислому середовищі плавким електродом. Шов переривистий із шаховим розташуванням, катет шву 6 мм, довжина проплавленої ділянки 50мм, крок 150мм

Т1 – П - 4







  • Шов таврового з'єднання двоічній без скосу кромок, виконаний напівавтоматичним зварюванням по незамкненому контурі


4.9 На кресленнях зварних з'єднань часто зустрічаються однакові шви, тобто шви того самого типу з однаковими розмірами конструктивних елементів у поперечному перерізі.

4.9.1 Всім однаковим швам привласнюється той самий номер, що проставляють на лінії-винесення, що має полку з нанесеним позначенням шву (див. рис. 4.4, а).

4.9.2 На всіх інших однакових швах на полку проставляють тільки номер шву (див. рис. 4.4, б)

4.9.3 Допускається вказувати кількість швів, наприклад запис “20 № 1”(рис. 4.4,а) говорить про те, що подібних однакових швів на кресленні мається двадцять.

4.9.4 Якщо усі шви на кресленні однакові та зображені з однієї сторони (лицьовий та зворотний), те порядковий номер швам не привласнюють і відзначають їх тільки лініями-винесеннями без полиць (рис.4.4, в), крім шву, на якому нанесене умовне позначення.

4.9.5 Якщо виріб має симетричну форму та на кресленні нанесена вісь симетрії, допускається відзначати лініями-винесеннями та позначати шви тільки на одній з симетричних частин виробу.

4.9.6 Спрощене позначення (рис. 4.4, г) застосовується у випадку вказівки стандарту в технічнїй вимозі креслення, якщо усі шви виконуються по єдиному стандарту.

4.9.7 Умовне позначення паяних з'єднаннь зображено на рисунку 4.4, д.

Умовне позначення







№1

№1


№1




№1

а) б)


С21










в) г) д)


Рисунок 4.4 – Спрощення в позначенні швів зварних з'єднаннь


  1. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ ПЕРЕЛІКУ ПОСИЛАНЬ


5.1 Приклади оформлення бібліографічного опису у переліку посилань, який наводять у пояснювальної записці дипломного проекту приведено в таблиці 4.1.


Таблиця 5.1 - Приклади оформлення бібліографічного опису у переліку посилань

Характеристика

джерел

Приклад оформлення


Книга ( один, два або три автори)


Чотири автора


П'ять та більше авторів


Колективний автор


Перекладні видання


Стандарти


Збірка наукових праць


Складові частини:

книги,


збірника,


журналу,


енциклопедії


Словники


Будинaки К.Дж. Трибология. Исследования и приложения. Опыт США и СНГ. - М.: Машиностроениe, 1993.- 412 c.


Попов В.С., Брыков Н.Н. Металловедческие аспекты износостойкости сталей и сплавов - 3: ВПК., Запорожье 1996. – 180 с.


Основи создания гибких автоматизированныых производств / Л.А. Пономаренко, Л.В. Адамович, В.Т. Музычук, А.Е. Гридасов / Под ред. Б.Б. Тимофеева. – К.: Техніка, 1986. – 144 с.


Востановление и повышение износостойкости и срока службы деталей машин / Попов В.С., Брыков Н.Н., Попов С.Н. и др.-Запорожье.: Изд-во ОАО “Мотор Сич”, 2000.- 389 с.


Составление библиографического описания: Краткие правила / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И. Ленина.- 2-е изд., доп. – М.: Изд-во “Кн. палата”, 1991. – 224 с.


Гроссе Э., Вайсмангель Х. Химия для любознательных: Пер. с нем. – М.: Химия, 1980. – 392 с.


ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. – Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ. 01.01.86. – М.: Изд-во стандартов, 1984. – 78 с.


Обчислювальна і прикладна математика: Зб. Наук. пр. – К.: Либідь,1993.-99с.


Попов С.Н. Теоретические основы многокритериального анализа изнашивания сталей и сплавов//Востановление и повышение износостойкости и срока службы деталей машин.-Запорожье.: Изд-во ОАО “Мотор Сич”, 2000.- С.360-389.


Капустин М.А., Попов С.Н. Влияние модификатора на повышение ударостойкости высокоуглеродохромистых сплавов при измерении морфологии упрочняющей фазы// Неметалеві включення і гази у ліварних сплавах.- Запоріжжя.-2000.-С. 62-64.


Popov S.N. Conceptual problems of classifications structual-phase condition of alloys at dissipation of power in abrasion wear // ADVANCED MATERIALS.-Kiev: NAS of Ukraine.-1999. - C.112.


Попов С.Н. Износостойкость наплавленного металла рабочих органов строительно-дорожных машин // Автоматическая сварка.-2000.-№8.-С.15 -20.

Popov S.N. Wear resistance of metal deposited on working parts of road-building machines during their operation// The Paton Welding Journal.-2000.-№8–C.14-18.


Долматовский Ю.А. Электромобиль // БСЭ. – 3-е изд.-М., 1988.-Т.30.-С. 72.


Библиотечное дело: Терминол. словарь / Сост. И.Н. Суслова., Л.Н. Уланова. – 2-е изд. – М.: Книга, 1986. – 224с.

Продовження таблиці 5.1

Характеристика

джерел

Приклад оформлення

Авторські свідоцтва


Патенти


Інструкції


Депоновані наукові праці


Тези доповідей


Дисертації


Автореферати дисертацій


Препринти


Звіт про науково-дослідну роботу


Прайс-лист

А.С. 1675105 (СССР) МКИ 5В28С5/16. Лопатка асфальтосмесителя /С.Н. Попов, А.А. Митя­ев(СССР) заяв. № 4753118 /03.0423/ 1312 от 25.10.89; опуб.03.04.91, Бюл.№33.-2с.


А.С. 1587804 (СССР), МКИ 2В23К, 35/36 Шихта порошковой проволоки/ С.Н. Попов., В.Н. Гордиенко., Б.А. Смолин (СССР)4440700/27: заявлено 15.06.1988.не опубл.


Патент 4306139 (США). Способ приваривания твердосплавной пластины к стальному основанию. Заяв.26.12.79, №106719; Приор-Япония, № 53-163496, от 28.12.78; Опубл. в ИЗР, 1982, вып.17. МКИ-3 В23К 9/04,9/225 (НКИ 219 - 137).


Типовая инструкция по эксплуатации топливоотдачи тепловых электростанций: ТИ 34-70-044-85: Утв.Гл. техн. упр. По эксплуатации энергосистем 01.10.85: Срок действия установлен с 01.01.86 до 01.01.95 / М-во энергетики и электрофикации СССР.-М., 1986. – 43 с.


Обзор аналитических методов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслуживания / Меликов А.З., Константинов С.Н.; Науч. произв. корпорация “Киев. ин-т автоматики”. – Киев, 1996. – 44 с. – Рус. – Деп. В ГНТБ Украины 11.11.96, №2210 – Ук96 // Анот. в ж. Автоматизация производственных процессов, №2, 1996.


Попов С.Н., Яланжи Д.Н., Добычин С.Н., Базанов Р.В. Теоретические аспекты создания композиционных биметаллических конструкций с дифференцированным гетерогенным износостойким покрытием // Прогрессивные технологии в машиностроении //Материалы 15-й Ежегодной Международной научно-технической конференции. Киев.-2000.- С.154-155.


Осипов М.Ю. Разработка и внедрение износостойких материалов для дета­лей, подверженных изнашиванию при повышенных температурах: Дисс. канд. тех. наук. ЗМИ, 1985.-171 с.


Шумилов А.А. Разработка и внедрение износостойких материалов для дета­лей, подверженных интенсивному газоабразивному изнашиванию. - Запорожье, Авто-реф. дисс. канд. техн. наук,1989.-175 с.


Пономаренко Л.А., Буадзе В.В. Математические модели и алгоритмы сбора и обработки информации в АСУТП непрерывных станов горячей прокатки. – К.: 1976.-37 с. (Препр. / АН Украины. Ин-т кибернетики; 76-76).


Проведение испытаний и исследований теплотехнических свойств камер КХС-2-12-ВЗ и КХС-2-12-КЗЮ: Отчет о НИР (промежуточн.) / Всесоюзн. заочн. ин-т пищ. про-ти.-ОЦО 102ТЭ; №ГР 800571; Инв.№В119692.-М.,1981.-90 с.


Кабельно-проводниковая продукция. Эмальпровод. Медная и алюминиевая катанка. Металлопрокат // БИЗНЕС. – 1997,№112(219)