Досвіду

Вид материала

Урок

Содержание Метод концептуальних карт або карти пам'яті. Як це робити Мета уроку. Девіз уроку Учень. Тіло водоростей не має тканин і не поділене на органи і називається таломом, або сланню. Учитель. Учень. Так. Є гігантські водорості – макроцистис сягає 30 – 40 м. Учитель. Учень.Є підводні апарати - батискаф, яким досліджували найбільшу западину Маріанський жолоб, або підводний човен. Учитель. Учень. Чим глибше , тим менше проникає сонячного світла, тому у водоростей все складніше відбувається фотосинтез. Учитель . Завдання для груп

Подобный материал:

• Тема досвіду: Використання проектної технології на сучасному уроці англійської мови, 183.96kb.
• Тема досвіду, 94.44kb.
• Картка обліку об’єктів ефективного педагогічного досвіду, 33.11kb.
• Картка обліку об’єктів ефективного педагогічного досвіду, 29.8kb.
• Проблема досвіду, 82.17kb.
• Передовий досвід розвитку кластерів for the Programme, 1089.05kb.
• Впровадження передового педагогічного досвіду, 115.73kb.
• Тема досвіду: «Особистісно розвиваючий підхід при використанні групового ( кооперативного, 73.43kb.
• Тема досвіду, 114.12kb.
• Тема (проблема) досвіду, 304.12kb.

Тема «Еритроцити» ( 9клас)

Як перевірити наявність чадного газу в крові.

Розчин купрум(ІІ) сульфату дає можливість встановити наявністьчадного газу в крові людини: кілька краплин реактиву додають до розведеної водою крові. У тому випадку, коли наявне отруєння чадним газом розчин набуває яскраво-жовтого кольору, а розчин здорової людини набуде зеленого кольору.

Тема « комахи» ( 8 клас).Задача. ПАСТКАДЛЯ ЦОКОТУНІВ

У багатьох комах є залози, які виділяють пахучі речовини .Як цю властивість використовує людина.

Личинки жуків-цокотунів — найлютіші вороги рослин. Учені Естонії зап­ропонували використовувати феромони — концентрати запаху (статеві при­ваблюючі речовини). При випробуванні на полях виявилося, що одна пастка, заряджена феромоном, здатна очистити від шкідника близько 200 га посівів. Але що робити з жуками, що втрапили до пастки? Відповідь: феромоном поб­ризкали на півня з місцевої птахофабрики. Жуки стали повзти до півня. Курям тільки цього й треба.


Своя опора

Формула: учень складає власний опорний конспект за новим матеріалом.

Зрозуміло, цей прийом доречний у тих випадках, коли учитель сам засто­совує подібні конспекти і навчає користуватися ними учнів. Як полегшений варіант прийому можна рекомендувати складання розгорненого плану (як на іспитах).

Чудово, якщо учні встигнуть пояснити один одному свої опорні конспек­ти, хоча б частково. І не страшно, якщо їхні опорні конспекти майже не відріз­няються.

Варіант: учні обмінюються опорними конспектами й проговорюють тему за опорним конспектом сусіда. (Викладач і розроблювач ТРВЗ-методик з Ростова-на-Дону Сергій Сичов радить назвати опори шпаргалками І провести урок «Види шпаргалок та прийоми їх складання», а під цим «соусом» розповісти, як використовувати опорні конспекти.)

Метод концептуальних карт або карти пам'яті.

Зазвичай ті, хто навчається, пишуть конспекти, що складаються з визначень, цитат, дат, списків тощо. Під час їх підготовки здебільшого використовують принципи запам'ятовування, які пов'язують з діяльністю лівої півкулі головного мозку. Вона відповідає за мову, логіку, складання списків, операції з числами і не враховує такої здатності пам'яті, як асоціативність.

Психолог Тоні Б'юзен замість класичних конспектів пропонує розробляти так звані концептуальні карти, або карти пам'яті. Вони допомагають створити цілісний образ навчального матеріалу — ключових понять і взаємозв'язків між ними (мал. 1), залучають до збалансованої роботи обидві півкулі головного мозку.

Для створення концептуальної карти вам знадобляться: чистий аркуш паперу, простий олівець і гумка, кольорові олівці, маркери або фломастери.

Як це робити:

1. Покладіть аркуш горизонтально (в альбомному форматі). У центрі
   напишіть назву теми і намалюйте її символ.
   
2. Від центра проведіть лінії, над якими напишіть чи намалюйте
   ключові поняття, що стосуються теми. Стежте, щоб довжина лінії
   приблизно дорівнюваладовжині ключового слова.
   

3. Кожна лінія може мати розгалуження, необхідні длярозкриття
   конкретного поняття.
   
4. Робіть лінії плавними, а головні лінії — жирнішими, .ніж їх
   продовження.
   
5. Написи мають бути лаконічними (не більш як два-три слова).
   
6. Писати краще друкованими літерами, такий текст легше читати і
   запам'ятовувати.
   
7. Намагайтеся розміщувати написи горизонтально або під кутом не
   більш як 45°.
   
8. Використовуйте різні кольори — це сприяє запам'ятовуванню,
   стимулює процеси мозку.
   
9. Логічні зв'язки між поняттями позначайте стрілками різного кольору
   і форми.
   
10. Використовуйте підкреслення, геометричні фігури (прямокутники,
    овали) для виділення понять, що повторюються або на які треба
    звернути увагу.
    

Опитування-підсумок

Формула: наприкінці уроку учитель ставить питання, що змушують до рефлексування уроку.

Наприклад, що на уроці було головним? Що було цікавого? (Слід розрізняти головне і цікаве.) Що нового сьогодні взнали? Чому навчилися?

На одне й те ж саме питання можуть відповісти декілька учнів. Можливо, думки не співпадатимуть. Важливо: учитель не повинен наполягати «адміністративним тиском», щоб головним визначили саме те, що вважає головним вінінша справа — він може нарівні з дітьми висловити і свою думку. Або провести гру « Чарівний талісман», вона допоможе зняти емоційну напругу.

Учитель затискає в долонях «талісман» це може бути камінчик, намистечко і говорить: « Що нового ви взяли з сьогоднішнього уроку? Чому навчились ?»

Передає іншому учневі.

Обговорюємо д/з

(Домашнє завдання)

Формула: учитель разом з учнями обговорює, яким має бути домашнє завдання, щоб новий матеріал був якісно відпрацьований?

При цьому, природно, вивчений матеріал ще раз повторюється. Сильний учитель не дозволить маніпулювати собою при такому обговоренні, але завжди буде враховувати думку учня. Прийом при регулярному вживанні значно спри­яє свідомому виконанню домашнього завдання.

Прийом особливо добре працює, коли засоби і види домашнього завдання досить різноманітні. Тому далі ми розглянемо групу прийомів організації до­машнього завдання.

Діалог — Мені здається, що прийом «Повторюємо з контролем» недуже відрізняється від традиційно-репродуктивного повторення.

• І так, і ні... Тут головна частина роботи — постановка питань, а це не реп­родуктивна діяльність. Прийом найбільше ефективний у слабких класах. Абов тому випадку, коли ви тільки починаєте працювати з новим класом.
  
• Чи обов'язково, щоб учні в роботі парами відповідали підряд на всі
  питання одне одного? Ні .Це диктується логікою уроку і наявністю часу. Варіантів багато. Можуть по черзі задавати питання один одному.
  

Формула: учитель одночасно задає д/з двох або трьох рівнів.

• Перший рівень — обов'язковий мінімум. Головна властивість цього завдан­ня: воно повинно бути цілком зрозумілим і під силу будь-якому учню, якого ви навчаєте.
  
• Я хочу виділити слова «якого ви навчаєте», тому що цілком можлива ситуа­ція, коли найчесніше — сказати собі самому, цього учня я навчити не зможу і, відповідно, не страждати самому і не катувати його.
  
• Другий рівень завдання- тренувальний. Його виконують учні, які мають бажання добре знати предмет і без зайвих труднощів оволодівають програмою. На розсуд учителя ці учні можуть звільнятися від завдання першого рівня.
  

Третій рівень використовується (або не використовується) учителем в залежності від теми уроку і підготованості класу. Це — творче завдання. Звичай-воно виконується на добровільних засадах і стимулюється учителем високою оцінкою та схваленням .

Діапазон творчих завдань великий. Однак серед них можна вирізняти деякі типові групи. Наприклад, учням пропонується розробити:

• казки, фантастичні оповідання за навчальними темами;
  
• чайнворди, кросворди тощо;
  
• тематичні збірники цікавих фактів, прикладів та задач;
  
• збірники анотацій на статті на вибрану тему.
  

Прийоми подачі домашнього завдання

Незвичайна звичайність

• Навіть подача домашнього завдання може бути цікавою. Привнесіть у ньому якусь таємницю, загадку... Звичайно, загадку по силі.
  

Формула: учитель задає домашнє завдання незвичайним засобом.

Приклад1.

Влаштувати пошту. Трикутники-конверти, черговий замість листоноші, розносить домашнє завдання.

Приклад 2.

Граємо у безпрограшну лотерею. Діти дістають із коробки номери завдань. Можна придумати призи. Може бути навіть суперприз — це вже залежить від фантазії учителя.

Приклад 3.

Якщо потрібно дати багато завдань різного типу, то вибір, кому що розв'язувати, можна зробити, кидаючи кубика. І залежно від цього кожний учень з дошки вибирає свою частину завдання.

Запитання-відповідь

Учитель навмисне розкриваєтему неповно, пропонуючи учням

поставити такі питання, які брозкрили її у повному обсязі,

Попутно або наприкінці уроку слід обговорити з дітьми, наскільки вдалими були їхні питання і чи повно була розкрита тема.

Заздалегідь учням слід повідомити, що питання можуть бути:

• репродуктивними, відповідь на них - повторення вже відомого;
  
• поширюючими - дозволяють пізнати нове про той об'єкт, що вивчають, але не претендують на значне ускладнення знання;
  

- розвиваючими - відкривають суть, узагальнюють у собі дослідницькі засади.

Після того як питання складені, їх треба розподілити на групи:

• питання, на які можна дати відповідь прямо зараз;
  
• питання, на які можна знайти відповідь у літературі;
  
• питання, на які, можливо, ніхто незнає поки що відповіді.
  

Додатково можна провести конкурс на найкраще, найскладніше (проблемне), найважливіше, найоригінальніше питання. Можна також організувати попарне взаємоопитування учнів за дібраними питаннями або використати деякі питання як теми майбутніх доповідей учнів.

Сенкан— інноваційний прийом на узагальнення.

•Складіть вірш «сенкан» (п'ятиряддя) або загадку про екосисте­му (рослин, тварин екосистеми) Наприклад:

• Ліс. (Назва поняття, іменник)
  
• Темний, густий. (Опис поняття, два прикметники)
  
• Росте, захищає, годує. (Визначення дії, три дієслова)
  
• Ліс — це наше багатство. (Відношення до теми, фраза з чотирьох слів)
  
• Бережіть! (Висновок чи синонім до теми, одне слово)
  

Загадки

• Восени годує, а взимку гріє? (Ліс)
  
• Літом одягається, а на зиму одежі цурається? (Ліс)
  

•Що то воно: в воді водиться,
З хвостом родиться,

А як виростає,

Хвіст відпадає? (Жаба)

•Вірно людям я служу,їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним здобуваю. (Дятел)

• Літом наїдається, зимою висипляється. (Ведмідь)


Екологія.

Пізнавальна, цікава.

Вивчає, охороняє, попереджає.

Система знань про охорону природи.

Наука.

Екосистема.

Складна, багатогранна.

Існує, займає, пов'язує.

Сукупність організмів і неживої матерії.

Ліс.

Озон.

Прозорий, триатомний.

Захищає, відбиває, утворює.

Він унікальний шар в атмосфері.

Газ.

Біосфера.

Жива, поширена.

Розповсюджується, містить, обмежується.

Живі компоненти і нежива речовина.

Оболонка життя.

Додаток №1

Розробка уроків біології для 7 класу з теми

« Водорості»

Розділ ІІ. Різноманітність рослин.

Тема 1. Водорості (5 год.)

Тема уроку. Загальна характеристика водоростей.


Мета уроку. Ознайомити учнів з особливостями будови та процесів життєдіяльності водоростейїх різноманітністю;Розвивати творчі здібності дітей, активізувати фантазію, наочно- образне мислення;Виховувати ціннісне ставлення до природи.

Девіз уроку: «Мудрим ніхто не вродився, а навчився»


Хід уроку

І. Приваблива мета. ( Збудження інтересу до обговорювання теми і розумової активності.)

Чи хочете ви стати водолазами ? Це ж так цікаво. То ж

давайте відвідаєм Царство Нептуна і дізнаємось про таємниці його царства.

Водне середовище називається гідросферою. У воді так же, як і на суші є луки і ліси.
Що утворює ці ліси і лукив його царстві ?

ІІ .Вивчення нового матеріалу.

(опанування учнями нових знань і способів дій через активізацію розумової діяльності).

Отже , сьогодні ми знайомимося із нижчими рослинами водоростями.

1. Самостійна робота з підручником.
   

Прочитайте параграф 24 на ст..101 і дайте відповідь на запитання. Чому водорості належать до нижчих рослин?

Учень. Тіло водоростей не має тканин і не поділене на органи і називається таломом, або сланню.

Учитель. Нічого собі нижчі рослини вони можуть затримати катер, сповільнити рух корабля . Доведіть чи спростуйте це твердження.

Учень. Так. Є гігантські водорості – макроцистис сягає 30 – 40 м.

Учитель. Живими перешкодами називають моряки зарості велетенських бурих водоростей – своєрідні підводні ліси і луки.

Далеко на глибину у костюмі водолаза не пройдете: тиск морської води роздавив би вас. А, подивитись, що там, на глибині, дуже хочеться. Як бути.

Учень.Є підводні апарати - батискаф, яким досліджували найбільшу западину Маріанський жолоб, або підводний човен.

Учитель. Давайте ,уявимо собі, що ми на такому підводному апараті. Опускаємося все глибше і глибше. Зелена рослинність змінюється на буру. Із збільшенням глибини кількість і різноманітність водоростей зменшується. Чому?

Учень. Чим глибше , тим менше проникає сонячного світла, тому у водоростей все складніше відбувається фотосинтез.

Учитель .Так і на глибині до 100м , ми бачимо червоні водорості, забарвлення їх сприяє вбиранню сонячних променів.

Наша подорож в підводне царство завершилась.

Давайте підведемо підсумок. Тепер вас можна назвати альгологами,адже альгологія –наука, що вивчає походження, будову та різноманітність водоростей.

Тож з якими водоростями ми ознайомилися.

Водорості, що живуть у воді, по­діляють на такі екологічні групи: планктонні, бентосні, перифітонні. Водорості, які живуть поза во­дою, поділяються на аерофітон і едафітон.

Фітопланктон (від грец. планк-тос— блукаючий) — це водорос­ті, що перебувають у товщі води у завислому стані. їх пристосуван­ням до умов середовища є те, що збільшує плавучість водоростей, а саме — мікроскопічний розмір, куляста чи пластинчаста форма тіла, джгутики, виділення слизу навколо клітин, різноманітні ви­рости, нагромадження в клітинах олії, газові вакуолі в деяких ви­дів. До складу фітопланктону вхо­дять діатомові, протококові, воль­воксові зелені водорості, деякі десмідієвікон'югати та ін.

Нерідко масовий розвиток од­ного або 2—3 видів планктонних водоростей спричиняє «цвітіння» води (див. додаток, мал. 1) — за­барвлення її в зелений, оливковий, синьо-зелений, рідше буруватий або червонуватий колір. В 1 см³ води буває сотні тисяч і навіть мільйони особин планктонних водоростей (до 10 млн особин анкістродесми і сценедесми, 40 млн хлорели звичай­ної). «Цвітіння» води призводить до небажаних наслідків: водорості за­купорюють фільтри водонапірних станцій, їх гниття зменшує кількість кисню у воді, з'являються сірково­день, аміак тощо. Небезпечні вони і для живих організмів — усе це може призвести до загибелі риби (замор) у водоймі.

Фітобентос (від грец. бентос — глибина) — водорості, що живуть на дні, у грунті, на поверхні суб­стратів, занурених у воду. У мо­рях фітобентос поширений до гли­бини 200—500 м. Він складається переважно з бурих і червоних, рід­ше кладофорових, ульвових, си­фонових водоростей, які ростуть, прикріпляючись до кам'янистого грунту.

У прісних водоймах у бентосі на різному грунті поширені різ­номанітні зелені водорості (улот-риксові, едогонієві, кладофорові, кон'югати), харові, діатомові во­дорості тощо.

Перифітон(від грец. пери — біля, навколо) — це водорості, що вкривають субстрати, занурені у воду людиною. Першими на пред­метах, які тривалий час перебува­ють під водою, з'являються бак­терії, ціанобактерії, а потім нит­часті зелені й червоні водорості. Обростання зменшують швидкість руху пароплавів і перешкоджають роботі гідротехнічних споруд.

Аерофітон(наземні водорості) (див. додаток, мал. 2). Водорості цієї групи селяться на корі дерев, вологих каменях, стінах. Вони пе­ребувають у дуже мінливих умо­вах навколишнього середовища — в умовах різких змін температури і вологи. Джерелом вологи для них є дощі й роса. Цим водоростям властива фізіологічна стійкість проти пересихання, перегрівання, дії прямої сонячної радіації.

До аерофітів належать ціано­бактерії (близько 100 видів), зе­лені й діатомові водорості. На корі дерев часто оселяються протокок, трентеполія, на поверхні волого­го ґрунту — хлорокок, хлорела, вошерія.

Водорості можуть жити й у тов­щі ґрунту, утворюючи едафон(ґрунтові водорості). Вони поши­рюються на глибину до 0,5 м, а подекуди до 1—2,8 м. Найчастіше в ґрунті зустрічаються із зелених водоростей хлорокок, хлорела,


ІІІ. Закріплення, систематизація.(Складання карти пам’яті)

Конкурс на кращу шпаргалку чи карту пам’ яті.


Царство Рослин



























Одноклітинні

Багатоклітинні

Колоніальні
















Як ви думаєте , чому різноманітність рослин ми почали вивчати з водоростей?

Життя на нашій планеті почалося не на суходолі, а в океані. Зародженнярослинних організмів у водах первісного океану.

Океанська вода гірко-солона на смак, вона містить усі хімічні елементи та їхні поєднання, необ­хідні для існування й розвитку всього живого на пла­неті. Спробуй на смак краплинку свого поту — вона солона. Лизни кров, коли поранишся — вона так само солона. Це вплив океану, з якого колись вийшли всі сухопутні живі істоти. Людське тіло на 63% скла­дається з води, наша кров — теж на 92% вода. Без води немає життя.

Цікава інформація!

У морях Тихого океану, біля берегів Курильських, Японських островів та Каліфорнії, знаходять­ся грандіозні підводні ліси водо­ростей, що, ніби тропічні ліси суходолу, складаються з кількох ярусів, піднімаються з глибини 20-30 м.

Деякі водорості можуть роз­множуватися на снігу в горах чи в полярних областях і надавати сні­гові зелене чи червоне забарвлен­ня. Снігові поля Гренландії іноді забарвлюються водоростями то в жовтий, то в червоний, то в зеле­ний колір. Може, через це Грен­ландія і має таку назву (у перек­ладі — «зелена країна»).

Чи маєш ти свою інформацію, якою хотів би поділитися?

Пропонуй власні гіпотези щодо шляхів розв'язання пробле­ми. Пояснюй причини, порівнюй факти, учись відчувати радість відкриття.

Завдання З

Артур КонанДойль написав твір «Маракотова безодня», герої якого «відкрили» на глибині 8 км зарослі водоростей.

Поясни, у чому помилка пись­менника.

Додаткова інформація!

На глибину 1 м проникає всього половина сонячних променів, на глибину 10 м — тільки п'ята частина, на гли­бину 100 м — всього 1% про­менів. Близько 97% Світового океану знаходиться в суцільно­му мороці.


ІV. Домашнє завдання.

І рівень.

Будь наполегливим і не бійся по­милитися. Прочитати параграф 24. Дай відповіді на запитання перевір

себе.

ІІ рівень.

Прочитати параграф 24. Дай відповіді на запитання, які ви -ділині знаком ? Поміркуй.

ІІІ рівень

Прочитати параграф 24.

(Випереджувальне навчання.) Підготувати розповідь,карту

Памяті про один із відділів водоростей.)

Кидаємо кубик і залежно від номера , який випав учень вибирає свою частину завдання.

1.Одноклітинні зелені водорості.

2. Бурі водорості.

3.Червоні водорості.

4.Діатомові водорості.

5. Багатоклітинні зелені водорості.

6. Колоніальні водорості.


Це дасть змогу зацікавити учня, поглибить їхні знання, досліджуючи певну проблему використайте додаткову літературу, інтернет.

«Водорості — нижчі рослини»

Мета: організувати змістовно-пошукову роботу за темою «Во­дорості», здійснити мотивацію навчальної діяльності.

Учні повинні знати:загальнухарактеристику водоростей — нижчих спорових рослин; особли­вості будови та життєдіяльності водоростей; різноманітність водоростей, їх значення у природі та житті людини;

уміти: працювати з мікроско­пом; порівнювати будову та жит­тєдіяльність різних груп водо­ростей: одноклітинних та бага­токлітинних; встановлювати взаємозв'язки між будовою та функціями.

Обладнання: робочий зошит з біології [1], підручник [4], облад­нання і матеріали для виконання лабораторної роботи, таблиці: «Походження і розвиток нижчих рослин», «Одноклітинні водорос­ті», «Нитчасті водорості», «Мор­ські водорості».

Хід уроку.

(Рефлексія настрою.)

Сьогодні ми з вами маємо змо­гу здійснити цікаву і захоплюючу подорож на «Машині часу». Але перед тим, як вирушити, я хочу знати ваш настрій. Біля вас зна­ходяться картки, на яких ви має­те зобразити свій настрій та пока­зати мені.


Отже, всі готові. Ми вирушає­мо! Наша «Машина часу» перено­сить нас на мільйони років назад, у кінець протерозойської — на початок палеозойської ер, у час, коли почали з'являтися перші рослини.

Нам дуже пощастило, тому що з нами на борту перебуває вчений-палеонтолог, який і зможе розпо­вісти нам про навколишній світ. Вам потрібно уважно послухати його розповідь, щоб дати відпові­ді на такі запитання:

• Як називалися і де з'явили­ся перші рослини?
  
• Які умови потрібні для жит­тя рослин?
  

— Які умови водного сере­довища сприяли розквіту водоростей?

(Випереджувальне завдання. Учень розповідає про кліматичні умови, у яких з 'явилися перші рос­лини.)

Діти відповідають на запитан­ня, роблять висновок і називають переваги водного середовища іс­нування:

а) захист від згубних променів Сонця;

б) необмежена кількість води;

в) незначні коливання темпе­ратур;

г) пасивне пересування в тов­щі води.

Отже, водорості були «піоне­рами» серед рослин, витримали значні зміни в розвитку Землі, і в наш час розкошують у підводно­му царстві. Завдяки чому це мож­ливо? Що допомогло їм вижити? З'ясувати це — мета нашої сьогод­нішньої подорожі. Ви також на­вчитеся розпізнавати водорості серед інших рослин, характеризу­вати, порівнювати, аргументувати власні думки, сформуєте своє став­лення до водоростей.

Відкрийте робочі зошити на с. 25, прочитайте тему та її завдан­ня. Зробіть запис про те, чого ви чекаєте від подорожі, про що вам цікаво дізнатися.

(Діти знайомляться з інформа­цією, роблять записи.)

Ви маєте свою мету, а я маю на­дію, що ви досягнете її. Але вам до цього потрібно докласти мак­симум зусиль, умінь, наполегли­вості й терпіння. Отже, друзі, до роботи. Подумайте, чому водорос­ті мають таку назву.

(Діти відповідають.)

А чи всі рослини, що живуть у воді, — водорості?

(Учитель розповідає про ряску — водну рослину, яку дуже часто вва­жають водоростю.)

Для продовження нашої подо­рожі вам потрібно пригадати:

• Чим багатоклітинні організ­ми відрізняються від одноклітинних?
  
• Що таке пігменти, хлорофіл,хлоропласти?
  
• Як рослини утворюють ор­ганічні речовини з неорганічних?
  

Пошуковий момент.

«Машина часу» знову поверну­ла нас у сьогодення. Тут за допо­могою сучасного обладнання ми маємо змогу краще познайомити­ся з «корінними зеленими жите­лями нашої планети». Я запрошую приєднатися до нашої мандрівки «вченого-альголога». Після його розповіді дайте відповіді на запи­тання (бажано запитання написати на дошці):

• Чому водорості — нижчі ро­слини?
  
• Чи тільки у воді живуть во­дорості?
  

— На які відділи та за якою ознакою поділені водорості?

(Учень, що займався незалеж­но, дає загальну характеристику

водоростей. Після його виступу учні відповідають на поставлені запитання.)

Дякую за роботу. Ви були уваж­ні. Тепер ми ознайомимося з пред­ставниками відділу «Зелені водо­рості». Прочитайте пункт 1 § 11 методом позначки («+» — це я знаю, «—» — невідомо, «?» — заці­кавило), виконайте самостійну роботу на с. 26 вашого зошита. Зробіть взаємоперевірку знань у парах.

(Учень, що навчався незалежно, разом з учителем контролює хід ро­боти та, за потребою, надає уч­ням допомогу, перевіряє правильність виконання.)

Сьогодні ви маєте можливість не тільки прочитати про зелені во­дорості, а ще й побачити їх. Для цього вам потрібно виконати ла­бораторну роботу № 3 на с. 27. За консультацією звертайтеся до «вченого-альголога».

(Учень, що навчався незалеж­но, повідомляє відсутню в підруч­нику інформацію про спірогіру. Як підсумок до роботи учні викону­ють самостійну роботу на с. 28 (IIч.) і дають відповідь на запи­тання 2. Правильність виконання роботи вчитель перевіряє після .)

Клас об'єднується в 5 груп. (Ін­струкція для роботи в групі — див. додаток 1.) Кожна з них отримує своє завдання на картці-інструкції (див. додаток 2).

Завдання для груп

Для І групи — Зелені водорості;

для IIгрупи — Бурі водорості;

для IIIгрупи — Червоні во­дорості;

для IVгрупи — Діатомові во­дорості;

для Vгрупи — Значення водо­ростей.

На виконання відводиться 5 хв. Потім група звітує, а всі уважно слухають, щоб відповіс­ти на запитання, які члени гру­пи підготували для вас зі своєї теми.

(Звітуючи, група свій висновок записує у таблиці на дошці, учні ін­ших груп — у зошиті . «Уче­ний-альголог» доповнює відповіді цікавою інформацією.)

Учитель. Молодці! А зараз «учений-альголог» запропонує вам кросворд із теми, який він склав самостійно.

(Діти виконують. Колективне обговорення.)

Учитель. Наша подорож під­ходить до завершення. Я прошу вас письмово відповісти на за­питання:

— Чи досяг ти поставленої мети? Чи дізнався про те, на що
сподівався?

(Діти відповідають і роблять висновок про водорості. Учитель просить показати картки настрою та підбиває підсумки уроку.)

Домашнє завдання

1. Вивчити § 10—13.
   
2. Завдання на вибір:скласти план до § 10—13;
   

• скласти 12 тестових завдань
  з двома варіантами відповідей;
  
• написати розповідь «Як я використовую водорості в своєму
  житті».
  

Інструкція для роботи в групі

Пам'ятайте: зібратися ра­зом — це початок. Триматися ра­зом — це прогрес, працювати ра­зом — це успіх

Генрі Форд

1. Посміхніться, побажайте один одному успіху.
   
2. Будьте ввічливими.
   
3. Будьте толерантними до ін­шої думки.
   
4. Учіться слухати один одного.
   
5. Створіть у своїй групі робо­чу атмосферу:
   

• не конкуруйте між собою, ваші суперники — інша група;
  
• дайте можливість висловитися кожному;
  
• стежте, щоб усі члени групи
  виконували свої обов'язки (кож­ному доручіть виконувати певну
  функцію (провідник, секретар,представник, спостерігач);
  
• допомагайте один одному, але не перебивайте, не тисніть
  один на одного;
  
• оцініть свою роботу перед тим, як оголосити про її виконан-
  ня; з'ясуйте, чи досягли ви мети; що допомагало чи заважало.
  

6. Подякуйте один одному за співпрацю, подаруйте посмішку.

Картка-інструкція для груп 1—4

1. Поділіть між собою обов'язки.

2. Уважно перечитайте § 26 підручника (кожна група опрацьовує
матеріал про свій відділ водоростей).

3. Поміркуйте над прочитаним, виділіть головне і на полях зро­біть позначки!
   
4. Складіть розповідь за пода­ним нижче планом:
   

1. кількість видів;
   
2. середовище існування;
   
3. пігменти, що переважають;
   
4. особливості будови вегета­тивного тіла;
   
5. спосіб розмноження;
   
6. представники.
   

5. Обговоріть розповідь.

6. Складіть кілька запитань до свого матеріалу для одно­
з однокласників.

7.Будьте готові до відповіді

• Назвіть місця поширення
  зелених водоростей.
  
• Наведіть приклади одноклі­тинних, колоніальних і багатоклі­тинних зелених водоростей.
  
• Що таке «цвітіння» води?
  
• Яке значення мають водо­рості в природі та житті людини?