Гсвоу -04
| Вид материала | Документы |
- Ідно до гсвоу мону «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної, 281.29kb.
- Гсвоу -02 галузевий стандарт вищої освіти україни, 219.65kb.
- Гсвоу -04, 1923.33kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 71.96kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 346.42kb.
- Програма фахового вступного випробування зі спеціальностей 03060101 «Менеджмент організацій, 362.07kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 455.41kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 241.94kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 624.86kb.
Біологія індивідуального розвитку (БІР)
4.21.01.01
Визначення різних стадій онтогенезу конкретних особин.
4.21.01.02
Поняття про онтогенез як повний цикл статевого розвитку особини, в основі якого лежить реалізація спадкової інформації на всіх стадіях існування у певних умовах зовнішнього середовища.
4.21.01.03
Статеві цикли, їх періодизація та класифікація. Однократні, сезонні та безперервні статеві цикли.
4.21.01.04
Особливості регуляції статевих циклів у організмів різних класів з типу хордових.
4.21.02.01
Ідентфікація статевих клітин різних типів методами мікроскопії (на прикладі гамет представників типу хордових).
4.21.02.02
Статевий процес та його біологічне значення. Поняття про статеві клітини.
4.21.02.03
Гамети та їх утворення (на прикладі хордових).
4.21.02.04
Структурно-функціональні особливості різних статевих клітин (на прикладі хордових).
4.21.03.01
Визначення стадій овогенезу та сперматогенезу методами мікроскопії.
4.21.03.02
Основні стадії гаметогенезу.
4.21.03.03
Овогенез та сперматогенез, їх спільні та відмінні риси.
4.21.04.01
Визначення типу яйцеклітин різних організмів методами мікроскопії.
4.21.04.02
Яйцеклітина, її хімічний склад, будова та різноманітність типів живлення.
4.21.04.03
Класифікація яйцеклітин за кількістю жовтку та характером його розподілу в цитоплазмі; депонування жовтку в яйцеклітинах з різним типом живлення.
4.21.04.04
Анімально-вегетативна поляризація як початковий період просторової організації майбутнього зародку.
4.21.05.01
Визначення етапів процесу запліднення методами мікроскопії.
4.21.05.02
Запліднення та його біологічне значення; особливості зовнішнього та внутрішнього запліднення.
4.21.05.03
Метаболізм статевих клітин при запліднені: потоки іонів, дихання, реплікація ДНК та синтез білку; акросомальні та кортикальні реакції.
4.21.05.04
Цитологічна характеристика різних стадій процесу запліднення.
4.21.06.01
Визначення стадій ембріогенезу методами мікроксопії.
4.21.06.02
Основні стадії ембріогенезу та ембріонального розвитку і морфологічні критерії для їх визначення.
4.21.06.03
Особливості стадій ембріогенезу та ембріонального розвитку у різних класів організмів з типу хордових. Біогенетичний закон.
4.21.07.01
Визначення типу дроблення у представників різних класів хордових.
4.21.07.02
Дроблення та його біологічне значення; особливості поділу клітин в період дроблення.
4.21.07.03
Класифікація типів дроблення та морфологічні критерії для їх визначення.
4.21.07.04
Залежність типу дроблення яйцеклітини від кількості та розташування ній жовтку та властивостей цитоплазми.
4.21.08.01
Визначення класів хордових за будовою бластули.
4.21.08.02
Стадія бластули.
4.21.08.03
Типи бластул; особливості будови бластули у тварин різних класів хордових та залежність типу бластули від характеру онтогенетичних перетворень організмів в ембріогенезі.
4.21.09.01
Визначення класів хордових за будовою гаструли.
4.21.09.02
Стадія гаструли. Типи гаструляційних переміщень (інвагінація, епіболія, імміграція, делямінація).
4.21.09.03
Типи гаструляційних процесів у тварин різних класів хордових; карти презумптивних зачатків на стадії ранньої гаструли у різних організмів.
4.21.10.01
Визначення типу органогенезу у конкретних тварин.
4.21.10.02
Загальна характеристика процесу органогенезу; особливості закладки та розвитку різних органів.
4.21.10.03
Класифікація типів органогенезу.
4.21.10.04
Індукційні процеси в розвитку органів чуття і кінцівок; мезодермальний та ектодермальний компоненти зачатка кінцівки та індукційні взаємодії між ними.
4.21.11.01
Визначення типу постембріонального розвитку (на прикладі хребетних).
4.21.11.02
Постембріональний розвиток та його біологічне значення.
4.21.11.03
Типи постембріонального розвитку та критерії для їх визначення.
4.21.11.04
Особливості постембріонального розвитку та нейрогуморальні механізми регуляції періодичних формотворчих процесів.
4.21.12.01
Визначення вікового стану на основі аналізу вікових змін (на прикладі людини).
4.21.12.02
Механізми старіння та характеристика вікових змін організму. Участь нейроендокринної системи в детермінації вікових змін.
4.21.12.03
Залежність тривалості життя від інтенсивності метаболізму, ваги тіла та ваги головного мозку.
ПП.40
Вірусологія
4.23.01.01
Розпізнавання представників царства Vira.
4.23.01.02
Загальне уявлення про неклітинні форми життя (віруси).
4.23.01.03
Класифікація неклітинних форм життя (віруси, віроїди, пріони).
4.23.01.04
Основні характеристики вірусів (розміри, розмноження, ріст, біохімічний склад).
4.23.02.01
Класифікація морфологічних типів віріону.
4.23.02.02
Розміри та типи симетрії віріонів у простих та складних вірусів.
4.23.03.01
Методи детекції інфекційної РНК.
4.23.03.02
Використання полімеразної ланцюгової реакції у вірусологічних дослідженнях.
4.23.03.03
Біологічні особливості віроїдів.
4.23.04.01
Ідентифікація хвороб пріонної етіології.
4.23.04.02
Діагностичні ознаки пріонів.
4.23.04.03
Пріони як представники неканонічних вірусів.
4.23.04.04
Повільні вірусні інфекції, спричинені пріонами та їх симптоматична картина.
4.23.05.01
Визначення функції вірусного білку.
4.23.05.02
Функції вірусних білків в процесах адсорбції, проникненні, імунної відповіді та транспорті вірусу.
4.23.05.03
Структурні та неструктурні білки вірусів.
4.23.05.04
Характеристики вірусних білків як таксономічної ознаки.
4.23.06.01
Визначення морфологічних характеристик вірусів.
4.23.06.02
Симетрія вірусів. Поняття про ротаційно-трансляційну, ікосаедричну та змішану симетрію.
4.23.06.03
Морфологічний та морфометричний аналіз електронограм вірусних часток.
4.23.07.01
Класифікація шляхів поширення вірусних інфекцій.
4.23.07.02
Тропізм вірусів.
4.23.07.03
Шляхи поширення вірусів в природі; уявлення про вектори вірусних інфекцій та вхідні ворота інфекції.
4.23.07.04
Особливості життєвих циклів вірусів бактерій, рослин, тварин та людини.
4.23.08.01
Алгоритми ідентифікації типів реплікації вірусів.
4.23.08.02
Класифікація способів реплікації вірусів за Балтімором.
4.23.08.03
Типи нуклеінових кислот у вірусів.
4.23.08.04
Особливості реплікації різних типів нуклеінових кислот у вірусів.
4.23.09.01
Визначення типу цитопатичної дії вірусу.
4.23.09.02
Типи цитопатичної дії вірусу в культурі клітин.
4.23.09.03
Первинні, напівперевивні, перевивні культури клітин та умови їх вирощування.
4.23.09.04
Патогенез вірусних інфекцій на рівні клітини.
4.23.10.01
Оцінка життєздатності вірусу за цитопатичною дією на органи курячого ембріону.
4.23.10.02
Будова курячого ембріону та овоскопія.
4.23.10.03
Цитопатична дія вірусів та її реєстрація.
4.23.11.01
Кількісне визначення інфекційного титру вірусу біотестуванням.
4.23.11.02
Поняття про інфекційний титр.
4.23.11.03
Принципи біотестування: поняття про тест-об'єкт, тест-систему, тест-функцію, використання LD50 я.к тест-функції у вірусологічних дослідженнях.
4.23.12.01
Проліферація трансформованих клітин під дією ДНК- та РНК-вмісних вірусів.
4.23.12.02
Теорії вірусного канцерогенезу. Доброякісні та злоякісні пухлини.
4.23.12.03
Уявлення про ембріональні гени, протоонкогени, онкогени та їх експресію.
4.23.12.04
Основні родини канцерогенних вірусів. Ретровіруси як вектори горизонтальної передачі спадкової інформації.
4.23.13.01
Теорія мішеней дії антивірусних препаратів.
4.23.13.02
Класифікація хіміотерапевтичних антивірусних препаратів.
4.23.13.03
Механізми дії антивірусних препаратів.
4.23.14.01
Принципи підбору ефективних антивірусних вакцин.
4.23.14.02
Уявлення про імунітет при вірусних захворюваннях.
4.23.14.03
Епідеміологічна характеристика вірусів.
4.23.14.04
Типи антивірусних вакцин.
4.23.15.01
Ідентифікація родів фітовірусів методом рослин-індикаторів.
4.23.15.02
Вплив вірусної інфекції на ріст і розвиток рослин; поведінка вірусів в рослині: рух між клітинами і тканинами, локалізація та накопичення вірусів, утворення включень.
4.23.15.03
Метод рослин-індикаторів у фітовірусології.
4.23.15.04
Механізми передачі вірусів рослин в природніх умовах та в лабораторії; вектори вірусів рослин.
4.23.15.05
Різноманітність фітовірусів та їх місце у системі царства Vira.
4.23.16.01
Визначення преципітаційного титру у реакції кільце-преципітації.
4.23.16.02
Методика визначення преципітаційного титру.
4.23.16.03
Основні серологічні методи, що використовуються у фітовірусології.
4.23.17.01
Способи запобігання втрат врожаю від вірусних інфекцій.
4.23.17.02
Нормативні документи щодо отримання безвірусного посадкового матеріалу.
4.23.17.03
Фітопатологічна характеристика вірусів основних сільськогосподарських рослин (пшениця, жито, цукровий буряк, соняшник).
4.23.18.01
Методи накопичення вірусів бактерій.
4.23.18.02
Характеристика бактеріофагів та їх місце в царстві Vira.
4.23.18.03
Особливості взаємодії бактеріофагу з бактеріальною клітиною.
4.23.18.04
Вірулентні бактеріофаги.
4.23.19.01
Визначення інфекційного титру бактеріофагу.
4.23.19.02
Методи титрування вірусів бактерій (за Аппельманом та за Граціа).
4.23.19.03
Роль вірусів бактерій в природі та в біотехнологічних процесах.
4.23.20.01
Техніка виготовлення плівок-подкладинок.
4.23.20.02
Вимоги до матеріалів, що використовуються для приготування плівок-підкладинок.
4.23.21.01
Приготування вірусвмісних препаратів для електронно-мікроскопічних досліджень.
4.23.21.02
Адсорбційні властивості вірусів та їх складових.
4.23.21.03
Властивості контрастуючих речовин.
4.23.22.01
Принципи методу імуноферментного аналізу.
4.23.22.02
Типи (модифікації) ІФА для діагностики вірусів.
4.23.22.03
Застосування ІФА в вірусологічній лабораторіі та практиці.
ПП.41
Біохімія
4.24.01.01
Визначення гексоз за допомогою якісних реакцій.
4.24.01.02
Методи визначення моносахаридів. Основні реакції якісного визначення моносахаридів.
4.24.01.03
Класифікація вуглеводів та їх властивості.
4.24.01.04
Класифікація моносахаридів. Альдози. Кетози.
4.24.02.01
Визначення пентоз за допомогою якісних реакцій.
4.24.02.02
Методи визначення моносахаридів. Основні реакції якісного визначення пентоз.
4.24.02.03
Пентози, їх класифікація та властивості.
4.24.03.01
Визначення дисахаридів за допомогою якісних реакцій.
4.24.03.02
Методи визначення дисахаридів. Основні реакції якісного визначення пентоз.
4.24.03.03
Дисахариди та їх класифікація. Типи звязків між моносахаридами в молекулах дисахаридів.
4.24.04.01
Визначення полісахаридів за допомогою якісних реакцій.
4.24.04.02
Методи визначення полісахаридів.Основні реакції якісного визначення полісахаридів.
4.24.04.03
Класифікація полісахаридів. Структурні особливості крохмалю, целюлози, глікогену.
4.24.05.01
Алгоритм комплексного аналізу вуглеводів.
4.24.05.02
Основні реакції кількісного визначення моно-, ди- та полісахаридів.
4.24.05.03
Класифікація моно-, ди- та полісахаридів та їх властивості.
4.24.06.01
Визначення циклічних амінокислот у зразку.
4.24.06.02
Методи якісного визначення амінокислот.
4.24.06.03
Основні реакції якісного визначення амінокислот.
4.24.06.04
Класифікація амінокислот. Будова та їх властивості. Структура та властивості циклічних амінокислот.
4.24.07.01
Кількісне визначення вільних амінокислот.
4.24.07.02
Методи кількісного визначення амінокислот. Основні реакції кількісного визначення амінокислот. Нінгідринова реакція.
4.24.07.03
Класифікація амінокислот. Окисне дезамінування та декарбоксилювання амінокислот у нінгідриновій реакції.
4.24.07.04
Моноамінокарбонові та диамінокарбонові амінокислоти.
4.24.08.01
Кількісне визначення казеїну в молоці.
4.24.08.02
Методи виділення білків. Метод титрування лугом. Основні реакції кількісного визначення білків.
4.24.08.03
Класифікація білків.
4.24.08.04
Фосфопротеїни. Казеїн.
4.24.09.01
Виділення глобулінів та альбумінів з яєчного білка методом висалювання сірчанокислим амонієм.
4.24.09.02
Методи розділення білків.
4.24.09.03
Основні реакції розділення білків.
4.24.09.04
Класифікація простих білків. Альбуміни та глобуліни.
4.24.10.01
Оборотні та необоротні реакції осадження білків.
4.24.10.02
Методи осадження білків. Основні реакції осадження білків.
4.24.10.03
Класифікація складних та простих білків. Денатуровані та ренатуровані білки.
4.24.11.01
Розділення та визначення фосфогліцеридів.
4.24.11.02
Основні принципи та методи розділення та визначення фосфогліцеридів.
4.24.11.03
Класифікація ліпідів. Фосфогліцериди: будова та властивості.
4.24.12.01
Методика омилення жиру.
4.24.12.02
Основні реакції омилення жирів та вільних жирних кислот.
4.24.12.03
Нейтральні ліпіди: структура та властивості.
4.24.12.04
Вільні жирні кислоти. Мила та детергенти.
4.24.13.01
Отримання вільних жирних кислот методом омилення.
4.24.13.02
Основні принципи та методи розділення та визначення фосфогліцеридів.
4.24.13.03
Класифікація ліпідів. Фосфогліцериди: будова та властивості.
4.24.14.01
Кількісне визначення холестерину.
4.24.14.02
Методи виділення холестерину.
4.24.14.03
Основні реакції кількісного визначення холестерину.
4.24.14.04
Класифікація нейтральних ліпідів. Холестерин та його похідні: структура та властивості.
4.24.15.01
Визначення продуктів розпаду нуклеїнових кислот.
4.24.15.02
Основні реакції якісного визначення продуктів розпаду нуклеїнових кислот.
4.24.15.03
Класифікація нуклеїнових кислот, їх структура та властивості.
4.24.15.04
Пуринові та піримідинові основи, рибоза, залишки фосфорної кислоти.
4.24.16.01
Кількісне визначення продуктів розпаду нуклеїнових кислот.
4.24.16.02
Основні методи кількісного визначення нуклеїнових кислот.
4.24.16.03
Дезоксирибонуклеїнові та рибонуклеїнові кислоти.
4.24.16.04
Класифікація продуктів розпаду нуклеїнових кислот.
4.24.17.01
Визначення активності протеолітичних ферментів.
4.24.17.02
Методи визначення активності протеолітичних ферментів.
4.24.17.03
Принцип дії протеолітичних ферментів. Основні реакції.
4.24.17.04
Ферменти. Протеолітичні ферменти: класифікація, структура та механізм дії.
4.24.18.01
Визначення основних властивостей ферментів на прикладі амілази.
4.24.18.02
Методики визначення властивостей ферментів (термостабільність, вплив рН середовища, специфічність дії ).
4.24.18.03
Закономірності дії різних факторів на активність ферментів.
4.24.18.04
Властивості ферментів різних класів та механізм їх дії.
4.24.18.05
Вплив різних факторів на активність амілази.
4.24.19.01
Якісне визначення водорозчинних вітамінів у зразку їх суміші.
4.24.19.02
Методи якісного визначення водорозчинних вітамінів.
4.24.19.03
Основні реакції якісного визначення водорозчинних вітамінів.
4.24.19.04
Класифікація вітамінів. Коферменти. Водорозчинні вітаміни. Структура, властивості, механізм дії.
4.24.20.01
Алгоритм кількісного визначення водорозчинних вітамінів у зразку їх суміші.
4.24.20.02
Методи кількісного визначення водорозчинних вітамінів.
4.24.20.03
Основні реакції кількісного визначення водорозчинних вітамінів.
4.24.21.01
Якісне визначення жиророзчинних вітамінів.
4.24.21.02
Методи якісного визначення жиророзчинних вітамінів.
4.24.21.03
Основні реакції якісного визначення жиророзчинних вітамінів.
4.24.21.04
Класифікація вітамінів. Жиророзчинні вітаміни. Структура, властивості, механізм дії.
4.24.22.01
Алгоритм кількісного визначення жиророзчинних вітамінів.
4.24.22.02
Методи кількісного визначення жиророзчинних вітамінів.
4.24.22.03
Основні реакції кількісного визначення жиророзчинних вітамінів.
4.24.22.04
Класифікація вітамінів. Жиророзчинні вітаміни. Структура, властивості, механізм дії.
4.24.23.01
Якісне визначення стероїдних гормонів.
4.24.23.02
Класичні та сучасні методи якісного визначення стероїдних гормонів.
4.24.23.03
Основні реакції якісного визначення стероїдних гормонів.
4.24.23.04
Класифікація гормонів. Хімічна структура, властивості, механізм дії.
4.24.23.05
Стероїдні гормони. Структура, властивості, механізм дії.
4.24.24.01
Кількісне визначення стероїдних гормонів.
4.24.24.02
Методи кількісного визначення стероїдних гормонів.
4.24.24.03
Основні реакції кількісного визначення стероїдних гормонів.
4.24.24.04
Стероїдні гормони. Структура, властивості, механізм дії.
4.24.25.01
Якісне визначення тиреоїдних гормонів.
4.24.25.02
Методи якісного аналізу тиреоїдних гормонів.
4.24.25.03
Основні реакції якісного визначення тиреоїдних гормонів.
4.24.25.04
Тиреоїдні гормони: їх хімічна структура, властивості, механізм дії.
4.24.26.01
Кількісний аналіз тиреоїдних гормонів.
4.24.26.02
Методи кількісного аналізу тиреоїдних гормонів.
4.24.26.03
Основні реакції кількісного визначення тиреоїдних гормонів.
4.24.27.01
Визначення кінцевого продукту гліколізу.
4.24.27.02
Методи визначення молочної кислоти.
4.24.27.03
Шляхи розпаду вуглеводів (гліколіз, глікогеноліз). Основні реакції гліколізу.
4.24.27.04
Молочна кислота як кінцевий продукт гліколізу.
4.24.28.01
Визначення проміжних продуктів фосфоглюконатного шляху розщеплення глюкози.
4.24.28.02
Методи визначення проміжних продуктів фосфоглюконатного шляху розщеплення глюкози.
4.24.28.03
Фосфоглюконатний шлях розщеплення глюкози та його біологічне значення.
4.24.28.04
Основні реакції фосфоглюконатного шляху розщеплення глюкози.
4.24.28.05
Проміжні продукти фосфоглюконатного шляху розщеплення глюкози.
4.24.29.01
Складання енергетичного балансу синтезу жирної кислоти з участю Ацетил – КоА карбоксилази.
4.24.29.02
Основні реакції синтезу насичених жирних кислот.
4.24.29.03
Етапи синтезу жирних кислот з участю Ацетил – КоА карбоксилази.
4.24.29.04
Енергетичні затрати синтезу стеаринової кислоти.
4.24.30.01
Ідентифікація бурштинової кислоти у циклі трикарбонових кислот.
4.24.30.02
Методи визначення бурштинової кислоти.
4.24.30.03
Цикл трикарбонових кислот: послідовність реакцій, біологічне значення.
4.24.30.04
Основні реакції перетворення -кетоглутарової кислоти в бурштинову в циклі трикарбонових кислот.
4.24.31.01
Кількісне визначення сечовини у біологічних зразках.
4.24.31.02
Методи визначення сечовини.
4.24.31.03
Реакції біосинтезу, енергетичні аспекти.
4.24.31.04
Цикл синтезу сечовини (цикл Кребса) та його біологічне значення.
4.24.31.05
Сечовина як кінцевий продукт циклу.