Гсвоу -04

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   50
ПП.34

Гістологія

4.15.01.01

Визначення типів тканин та їх гістологічних елементів методами мікроскопії.

4.15.01.02

Класифікація тканин та структурна організація тканин різних типів.

4.15.01.03

Клітинні та неклітинні гістологічні елементи та їх різноманітність у тканин різних типів.

4.15.02.01

Визначення типів клітинних контактів.

4.15.02.02

Міжклітинні контакти різних функціональних типів; класифікація міжклітинних контактів.

4.15.02.03

Молекулярні взаємодії в міжклітинних контактах (адгезивних, замикаючих та комунікаційних) та зв’язок між фізіологічним типом тканини та спеціалізацією міжклітинних контактів.

4.15.03.01

Аналіз та опис епітеліальних тканин.

4.15.03.02

Епітелій, його ознаки, функції, розвиток та класифікація. Іннервація та васкуляризація епітелію.

4.15.03.03

Особливості будови різних видів епітелію, пов’язані зі специфікою його функцій у різних органах; морфологічні особливості одношарового плоского, кубічного, циліндричного, слизового, багаторядного миготливого епітелію, багатошарового плоского зроговілого та незроговілого епітеліїв.

4.15.04.01

Аналіз та визначення тканин різних залоз.

4.15.04.02

Залози та їх класифікація за типом секреції та типом секрету.

4.15.04.03

Морфологічні критерії визначення залоз різних типів; морфо-функціональні особливості ендокринних та екзокринних залоз.

4.15.05.01

Визначення та опис тканин внутрішнього середовища.

4.15.05.02

Тканини внутрішнього середовища, їх функції, розвиток, особливості будови та класифікація.

4.15.05.03

Морфологічна різноманітність тканин внутрішнього середовища.

4.15.06.01

Визначення форменних елементів крові та лімфи.

4.15.06.02

Рідинна міжклітинна речовина та формені елементи крові та лімфи. Особливості крові та лімфи як тканин, що складають внутрішнє середовище організму.

4.15.06.03

Гемопоетичні тканини: мієлоїна та лімфоїдна.

4.15.06.04

Діагностичні ознаки форменних елементів крові та лімфи.

4.15.07.01

Ідентифікація клітинних та неклітинних елементів власне сполучної тканини

4.15.07.02

Сполучна тканина, ії будова, функції та розвиток.

4.15.07.03

Класифікація власне сполучних тканин.

4.15.07.04

Особливості морфології пухкої, щільної та сполучної тканини із спеціальними властивостями (ретикулярної, жирової, пігментної); особливості будови власне сполучних тканин різних видів, пов’язані зі специфікою їх функціонування в різних органах.

4.15.08.01

Визначення різних видів хрящової тканини.

4.15.08.02

Хрящова тканина, її будова, функції та розвиток.

4.15.08.03

Види та різновиди хрящової тканини: гіаліновий, еластичний та волокнистий хрящі та їх структурно-функціональні особливості.

4.15.08.04

Особливості будови та хімічної організації гістологічних елементів хрящової тканини різних видів; особливості будови хрящової тканини різних видів, пов’язані зі специфікою їх функціонування в різних органах.

4.15.09.01

Визначення різних видів кісткової тканини.

4.15.09.02

Кісткова тканина, її будова, функції та розвиток; клітини кісткової тканини та їх морфофункціональні особливості.

4.15.09.03

Класифікація кісткової тканини за структурою міжклітинної речовини.

4.15.09.04

Гістофізіологія кісткової тканини.

4.15.10.01

Визначення різних видів м'язової тканини.

4.15.10.02

М'язова тканина, її будова, функції та розвиток.

4.15.10.03

Класифікація м'язової тканини; особливості будови скелетної, серцевої посмугованої та гладенької м’язової тканини, пов’язані зі специфікою її функціонування в різних органах.

4.15.10.04

Структурно-функціональні та морфологічні особливості гістологічних елементів м’язової тканини різних видів.

4.15.11.01

Аналіз та опис нервової тканини.

4.15.11.02

Нервова тканина, її будова, функції та розвиток; гістологічні елементи нервової тканини.

4.15.11.03

Структурно-функціональні особливості нервово тканини, пов’язані зі специфікою її функціонування.

4.15.11.04

Діагностичні морфологічні критерії нервової тканини. Структура морфологічного опису нервової тканини, алгоритм його складання.

4.15.12.01

Аналіз можливості та наявності регенераційного процесу за гістологічними зразками.

4.15.12.02

Поняття про регенерацію, умови та механізми регенераційних процесів. Типи регенерацій.

4.15.12.03

Особливості регенерації тканин різних типів в залежності від характеру їх руйнування; регенерації клітин та клітинних типів.

4.15.12.04

Морфологічні критерії визначення регенеративного процесу.

4.15.13.01

Ідентифікація форм загибелі клітин.

4.15.13.02

Поняття про смерть на клітинному рівні. Загальні принципи індукції та гальмування загибелі клітин.

4.15.13.03

Клітинна проліферація, клітинна диференціація та загибель клітин під час розвитку багатоклітинного організму та баланс між цими процесами; механізми некрозів.

4.15.13.04

Методики розпізнавання живих та мертвих клітин у тканинах та визначення форм загибелі клітин.

ПП.35

Анатомія рослин

4.16.01.01

Виготовлення препаратів рослинних клітин методами мацерації (на прикладі соковитих плодів).

4.16.01.02

Методика приготування препаратів рослинних клітин методами мацерації.

4.16.01.03

Мацерація та сфери її використання.

4.16.02.01

Виготовлення зрізів вегетативних органів рослин.

4.16.02.02

Експрес-методики виготовлення та фарбування анатомічних зрізів різних органів рослин.

4.16.03.01

Ідентифікація специфічних ознак рослинних клітин різних морфологічних та функціональних типів.

4.16.03.02

Клітина як елементарна структурна і функціональна одиниця рослинного організму.

4.16.03.03

Будова рослинної клітини. Класифікації рослинних клітин за морфологічними та функціональними ознаками.

4.16.03.04

Методи цитохімічного забарвлення специфічних клітинних структур рослинної клітини.

4.16.04.01

Визначення типів та видів рослинних тканин.

4.16.04.02

Рослинні тканини та принципи їх класифікації.

4.16.04.03

Структурні ознаки та функції рослинних тканин різних типів.

4.16.04.04

Основні плани анатомічної будови різних органів вищих рослин.

4.16.05.01

Ідентифікація основних структурних елементів тканин різних типів.

4.16.05.02

Методики цитохімічних забарвлень основних структурних елементів тканин різних типів.

4.16.05.03

Структурні елементи тканин різних типів.

4.16.06.01

Визначення первинних та вторинних тканин рослин.

4.16.06.02

Ріст та розвиток листкостеблових органів та кореня.

4.16.06.03

Первинна та вторинна будова стебла та кореня.

4.16.07.01

Ідентифікація органу рослини за планами анатомічної будови.

4.16.07.02

Специфічні ознаки анатомічної будови різних органів вищих рослин.

4.16.08.01

Визначення типу стели за анатомічною будовою пагону.

4.16.08.02

Осьовий циліндр та його анатомічна характеристика. Стелярна теорія.

4.16.08.03

Класифікація стели.

4.16.09.01

Ідентифікація різних типів меристем у вищих рослин.

4.16.09.02

Твірна тканина та її диференціація. Тотипотентність.

4.16.09.03

Різноманітність меристем та їх класифікація.

4.16.10.01

Визначення мікроскопічної будови мікроспорофілів, мегаспорофілів та їхніх частин різних насінних рослин.

4.16.10.02

Генеративні органи насінних рослин та їх мікроскопічна будова.

4.16.10.03

Особливості мікроскопічної будови генеративних органів голонасінних та квіткових.

4.16.11.01

Визначення мікроскопічної будови насінин рослин.

4.16.11.02

Загальний план будови насінин та плодів.

4.16.11.03

Процес запліднення і розвиток насінини.

4.16.11.04

Різноманітність анатомічних елементів насінин та плодів у різних відділів та класів рослин.

ПП.36

Фізіологія та біохімія рослин

4.17.01.01

Визначення осмотичного тиску за допомогою гіпотонічних та ізотонічних розчинів.

4.17.01.02

Рослинна клітина як колоїдна та осмотична система.

4.17.01.03

Особливості приготування гіпотонічних, гіпертонічних та ізотонічних розчинів.

4.17.01.04

Плазмоліз та деплазмоліз як форма прояву життєдіяльності рослинної клітини.

4.17.01.05

Класифікація мембранних транспортних процесів.

4.17.02.01

Оцінка життєздатності та схожості насіння різних рослин.

4.17.02.02

Методи визначення життєздатності та схожості насіння.

4.17.02.03

Сучасні методи передпосівної обробки насіння для підвищення його схожості та енергії проростання.

4.17.02.04

Фізіологічні та анатомічні зміни при виході насіння із стану спокою.

4.17.03.01

Визначення сисної сили в рослинних клітинах.

4.17.03.02

Методика визначення сисної сили клітин.

4.17.03.03

Динамічність сисної сили залежно від фізіологічного стану рослини і умов оточуючого середовища.

4.17.03.04

Пасивне та активне надходження води в клітину.

4.17.04.01

Оцінка метаболізму вуглеводів за вмістом редукуючих цукрів та полісахаридів.

4.17.04.02

Детермінація вуглеводів генотипу та її модифікація при варіації абіотичних факторів.

4.17.04.03

Продукти окислення та відновлення моносахаридів.

4.17.04.04

Особливості біосинтезу та дисиміляції дисахаридів рослин.

4.17.04.05

Таблиця кількісного вмісту редукуючих цукрів в досліджуваних рослинах.

4.17.05.01

Визначення вмісту вільної та зв'язаної води у рослинах ваговим методом.

4.17.05.02

Водоутримна здатність та її залежність від хімічного складу, структури клітин, тканин, органів.

4.17.05.03

Водний баланс клітини та організму; водний потенціал клітини та його зв’язок з осмотичним потенціалом.

4.17.05.04

Дифузія, осмос, активний і пасивний транспорт у водообміні клітини.

4.17.06.01

Визначення інтенсивності транспірації ваговим методом.

4.17.06.02

Транспірація, її типи та значення.

4.17.06.03

Продихи та механізм їх роботи.

4.17.06.04

Термодинамічні показники водного режиму та інтенсивність транспірації та у різних екологічних груп рослин.

4.17.07.01

Екстракція хлорофілів та каротиноїдів з тканин.

4.17.07.02

Хімічний склад та структура фотосинтезуючого апарату рослини; різноманітність основних фотосинтетичних пігментів у рослин.

4.17.07.03

Біосинтез фотосинтетичних пігментів; основні етапи біосинтезу хлорофілу.

4.17.07.04

Первинні процеси фотосинтезу.

4.17.07.05

Методи екстракції основних пігментів.

4.17.08.01

Ідентифікація пігментів.

4.17.08.02

Розподіл пігментів за Краусом.

4.17.08.03

Реакція феофітинізації.

4.17.08.04

Пігмент-білкові комплекси та їх організація в тилакоїдній мембрані; поняття про фотосинтетичну одиницю.

4.17.08.05

Електронтранспортний ланцюг фотосинтезу.

4.17.09.01

Хроматографічне розділення фотосинтетичних пігментів.

4.17.09.02

Методи й основні прийоми хроматографічного аналізу; особливості використання паперової та тонкошарової хроматографій.

4.17.09.03

Характеристики хроматографічного розподілу.

4.17.09.04

Сучасні уявлення про будову і значення каротиноїдів; фотохімічні реакційні центри.

4.17.10.01

Складання таблиць кількісного вмісту основних фотосинтезуючих пігментів у рослин.

4.17.10.02

Методики отримання спектрів фотосинтезуючих пігментів вищих та нижчих рослин та їх кількісної оцінки.

4.17.10.03

Комплекси фотосистем I та II, їх участь в первинних процесах переносу електронів.

4.17.10.04

Фотосинтез; сучасні уявлення про механізм виділення кисню в процесі фотосинтезу; циклічний та нециклічний транспорт електронів.

4.17.11.01

Визначення функціональної активності хлорофілу за таблицями інтенсивності флуоресценції різних рослинних об’єктів.

4.17.11.02

Методи дослідження флуоресцентних властивостей рослинних клітин і тканин та основні правила дослідження флуоресценції хлорофілу.

4.17.11.03

Поглинання квантів світла пігментами тилакоїдної мембрани; електрон-збуджені стани хлорофілів.

4.17.11.04

Флуоресцентно-мікроскопічні дослідження хлорофілоносних клітин в період вегетації.

4.17.12.01

Визначення фотосенсибілізуючої дії хлорофілу.

4.17.12.02

Властивості хлорофілу як фотосенсибілізатора.

4.17.12.03

Фотосинтез: розгалуження шляхів електронного транспорту при переносі електронів між двома фотосистемами; шляхи фіксації СО2 в рослинних організмах; структурна організація АТФ-синтетазного комплексу мембран; механізм синтезу АТФ та енергетична ефективність фотосинтезу.

4.17.13.01

Складання таблиць змін інтенсивності фотосинтезу у рослин різних екологічних груп за методом крохмальної проби.

4.17.13.02

Методи оцінки інтенсивності фотосинтезу у польових умовах.

4.17.13.03

Фотосинтез: механізми регуляції світлових стадій фотосинтезу; С3 та С4-типи фотосинтезу; біосинтез первинних продуктів фотосинтетичного метаболізму вуглецю.

4.17.13.04

Фотодихання.

4.17.14.01

Визначення залежності інтенсивності фотосинтезу від умов експонування.

4.17.14.02

Добовий хід фотосинтезу та його залежність від екологічних факторів середовища (світло, температура, концентрація СО2, водний баланс, мінеральне живлення тощо).

4.17.14.03

САМ-фотосинтез.

4.17.15.01

Визначення інтенсивності дихання пророслого насіння.

4.17.15.02

Методи оцінки інтенсивності дихання рослинних об’єктів.

4.17.15.03

Особливості пророщування насіння різних видів (стратифікація, скарифікація, дражування, проморожування тощо).

4.17.15.04

Різноманіття шляхів дихання рослин різних видів ( гліколіз, цикл три карбонових кислот, гліоксалатний цикл, пентозо-фосфатний шунт); взаємозв’язок різних шляхів дисиміляції глюкози.

4.17.16.01

Визначення інтенсивності дихання водних рослин на основі методу Вінклера

4.17.16.02

Дихання у водних рослин та методи його дослідження.

4.17.16.03

Газовий режим водного середовища, зміна складу газів в процесі метаболізму водних рослин.

4.17.16.04

Екологічні аспекти дихання різних груп водних рослин. Субстрати постачання вуглецю у водному середовищі.

4.17.17.01

Визначення дихального коефіцієнту у рослин.

4.17.17.02

Субстрати дихання рослин: вуглеводи, жири та білки. Взаємозв’язок субстратів дихання, їх взаємне перетворення.

4.17.17.03

Особливості дихання крохмале-, білкового- та олієвмісного насіння.

4.17.17.04

Дихальний коефіцієнт та його зв'язок із субстратами дихання.

4.17.17.05

Енергетичні перетворення під час біологічного окислення і енергетика дихальних процесів; зв’язок величини дихального коефіцієнта з енергетичною ефективністю дихання.

4.17.18.01

Визначення інтенсивності дихання рослин за методом Бородуліної.

4.17.18.02

Методи визначення інтенсивності дихання рослин.

4.17.18.03

Дихання як центральний ланцюг обміну речовин.

4.17.18.04

Енергетичний вихід перетворення глюкози до піровиноградної кислоти; проміжні продукти гліколізу і циклу три карбонових кислот; зв’язок між процесами фотосинтезу і дихання.

4.17.19.01

Визначення активності дегідрогеназ у пророслому насінні.

4.17.19.02

Хімічна природа, специфічність і класифікація дегідрогеназ.

4.17.19.03

Каталітичні системи дихання; дихання аеробне та анаеробне та їх енергетична ефективність.

4.17.19.04

Функціональне значення пентозо-фосфатного шунта.

4.17.20.01

Оцінка динамічних параметрів активності пероксидаз в листках рослин.

4.17.20.02

Методи оцінки активності пероксидаз.

4.17.20.03

Хімічна природа і механізм дії пероксидаз: субстрати та інгібітори; локалізація та біологічна роль рослинної пероксидази.

4.17.20.04

Перетворення жирів у вуглеводи в процесі глюконеогенезу у рослин.

4.17.21.01

Визначення активності каталази в різних органах рослин.

4.17.21.02

Каталаза: хімічна природа, функції, механізм дії.

4.17.21.03

Фізіологічне значення альтернативних шляхів дихання; регуляторні механізми дихання; зв’язок дихання та окисного фосфорилювання.

4.17.21.04

Мітохондріальна мембрана та її роль в процесі дихання.

4.17.21.05

Методи визначення каталазної активності.

4.17.22.01

Визначення складу золи мікрохімічними методами.

4.17.22.02

Методика проведення специфічних реакцій для виявлення хлору, калію, кальцію, магнію, сірки та заліза.

4.17.22.03

Функціональне значення макро- та мікроелементів, вторинне використання (реутилізація) елементів живлення.

4.17.22.04

Вплив зовнішних і внутрішних факторів на живлення рослин.

4.17.23.01

Визначення об'єму кореневих систем рослин, вирощених у різних умовах.

4.17.23.02

Коренева система як орган поглинання та обміну речовин; синтетична та видільна функції кореневої системи; кореневі виділення та їх екологічне значення.

4.17.23.03

Фізіологічні основи застосування добрив.

4.17.24.01

Визначення різних типів поверхонь рослин методом колориметрії.

4.17.24.02

Методи визначення різних типів поверхонь кореневих систем рослин.

4.17.24.03

Механізми поглинання іонів рослинною клітиною (обмінна адсорбція, контактний обмін); інформативне значення іонного транспорту.

4.17.24.04

Вплив зовнішніх факторів на рух і характер розподілу мінеральних елементів

4.17.25.01

Визначення вмісту та динаміки нітритів у рослинах.

4.17.25.02

Відновлення нітратів до нітритів; механізми нітрифікації; роль нітрат- та нітритредуктаз в азотовому обміні.

4.17.25.03

Методика визначення нітритів за Грисом.

4.17.26.01

Визначення інтенсивності поглинання амонію рослинами.

4.17.26.02

Методика та особливості колориметричного визначення аміаку з реактивом Неслера.

4.17.26.03

Шляхи асиміляції аміаку; амінокислоти і аміди в рослинах; взаємозв’язок вуглеводного та азотного обміну в рослині.

4.17.27.01

Визначення жаростійкості рослин.

4.17.27.02

Методика визначення жаростійкості рослин за процесом феофітинізації хлорофілу.

4.17.27.03

Фізіологічні основи стійкості рослин; адаптивний потенціал до екзогенних факторів.

4.17.27.04

Направленість фізіолого-біохімічних процесів у різних за посухостійкістю рослин.

4.17.28.01

Визначення листків певних ярусів за системою ксероморфних ознак.

4.17.28.02

Ярусна мінливість ознак листків.

4.17.28.03

Методи оцінки та реєстрації ксероморфних ознак листків рослин.

4.17.28.04

Система ксероморфних ознак та її зв'язок з умовами водозабезпечення рослин.

4.17.29.01

Визначення стійкості рослин різних систематичних груп до шкідливих газів.

4.17.29.02

Методи визначення газостійкості рослин.

4.17.29.03

Стійкість рослин до антропогенних факторів.

4.17.29.04

Види і форми пошкодження рослин твердими та газоподібними забруднювачами; детоксикація та окисна деградація забрудників у рослин.

4.17.30.01

Визначення співвідношення живих та мертвих клітин мікроводоростей за допомогою люмінісцентного мікроскопу.

4.17.30.02

Техніка використання люмінесцентної мікроскопії для діагностики фізіологічного стану рослин ( на прикладі водоростей).

4.17.30.03

Експрес-методи визначення співвідношення живих і мертвих клітин водоростей.

4.17.31.01

Визначення складу та концентрації фітогормонів при плануванні дослідів з направленого морфогенезу рослин.

4.17.31.02

Методики підбору концентрацій індолілоцтової кислоти і кінетину.

4.17.31.03

Фітогормони та їх класифікація; рецептори і механізми дії фітогормонів.

4.17.31.04

Фотоперіодизм і термоперіодизм рослин, ауксин-залежні процеси в онтогенезі рослин: морфогенез, апікальне домінування, тропізми, старіння.

4.17.32.01

Визначення геотропічних реакцій рослин, тропізми та їх типи.

4.17.32.02

Методи дослідження геотропічних рухів у різних рослин.

4.17.32.03

Ростові рухи як умова орієнтації рослин у просторі; тропізми та їх типи; ріст рослин у невагомості та в умовах гіпогравітації.

4.17.32.04

Залежність росту осьових органів рослин від сили земного тяжіння.

4.17.33.01

Реєстарація фототропічних реакцій рослин.

4.17.33.02

Методики реєстрації фототропічних реакцій.

4.17.33.03

Вегетативний ріст як передумова генеративного розвитку, полярність і ростові кореляції; відміна тропізмів від тургорних рухів.

4.18.01.01

Розмноження рослин трав'янистими та здерев'янілими живцями.

4.18.01.02

Методика розмноження рослин трав’янистими та здерев'янілими живцями з застосуванням фітогормонів.

4.18.01.03

Загальні принципи гормональної регуляції та гіпотези механізмів дії фітогормонів.

4.18.01.04

Вплив різних концентрацій гетероауксину на ризогенез у живців та укорінених рослин.

4.18.02.01

Щеплення рослин.

4.18.02.02

Методичні прийоми при щепленні рослин: підготовка підщепи, етапи окулірування, щеплення за кору, особливості щеплення в розріз.

4.18.02.03

Різноманітність прийомів щеплення рослин.