Гсвоу -04

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   50
4.30.13

В лабораторних умовах, використовуючи УФ-спектроскопію визначати ступінь ренатурації ДНК.

4.30.13.01

Визначення ступеню ренатурації ДНК.

4.30.13.02

Методика визначення ступеню ренатурації ДНК: вимірювання спектрів поглинання ДНК, проведення денатурації ДНК з визначенням гіперхромного ефекту, “віджиг” ДНК і визначення ступеню ренатурації та Соt ренатурації.

4.30.13.03

ДНК та її ренатурація.

4.30.14

В лабораторних умовах, використовуючи метод спектрополяриметрії, визначати параметри син- і анти-конформацій нуклеотидів.

4.30.14.01

Оцінка конформацій нуклеотидів.

4.30.14.02

Алгоритми оцінки параметрів син- і анти-конформацій нуклеотидів (визначення молекулярної амплітуди або еліптичності розчину нуклеотиду; визначення та порівняння знаків і величин оптичного обертання для пуринових і піримідинових нуклеотидів).

4.30.14.03

Параметри син- і анти-конформацій.

4.30.15

В лабораторних умовах, використовуючи спектрофотометричний метод на основі вимірювань спектру поглинання ДНК визначити гіперхромний ефект ДНК.

4.30.15.01

Вимірювання гіперхромного ефекту ДНК.

4.30.15.02

Метод вимірювання гіперхромного ефекту ДНК.

4.30.15.03

Спектр поглинання, крива плавління та особливості структурної організації ДНК.

4.30.15.04

Конформації подвійних спіралей ДНК.

4.30.16

В умовах лабораторії, використовуючи метод ядерного магнітного резонансу, визначити конфігурацію глікозидного центру у нуклеотиді.

4.30.16.01

Визначення конфігурацій глікозидних центрів у нуклеотидах методом ядерного магнітного резонансу.

4.30.16.02

Метод ЯМР спектроскопії водних розчинів.

4.30.16.03

Константа спін-спінової взаємодії та її зв'язок з - і -конфігурацією у нуклеотидах.

4.30.16.04

Рівняння Карпласа та його використання для визначення структури нуклеотидів.

4.30.17

В лабораторних умовах, використовуючи метод штучних ліпідних моношарів, визначати геометричні параметри жирних кислот.

4.30.17.01

Визначення довжини та площі поперечного перерізу жирної кислоти методом штучних ліпідних моношарів.

4.30.17.02

Фізико-хімічні параметри ліпідних молекул та їх зв'язок з геометричними параметрами ліпідних моношарів.

4.30.17.03

Моделі клітинних мембран.

4.30.17.04

Метод штучних ліпідних моношарів.

4.30.18

В лабораторних умовах, використовуючи методи флуоресцентних і спінових міток, визначати параметри внутрішньомолекулярних і міжмолекулярних рухів ліпідних молекул в біологічних мембранах.

4.30.18.01

Визначення параметрів внутрішньомолекулярних і міжмолекулярних рухів ліпідних молекул у штучних мембранах.

4.30.18.02

Моделі клітинних мембран.

4.30.18.03

Сегментальні рухи гідрофобних хвостів ліпідних молекул, гіпотеза кінків, латеральна дифузія і процес "фліп-флоп" ліпідних молекул в мембранах.

4.30.18.04

Методи флуоресцентних і спінових міток.

4.30.19

В умовах лабораторії, використовуючи методи вимірювання швидкості транспорту речовин через клітинні мембрани, визначати коефіцієнти проникності речовин через біологічні мембрани.

4.30.19.01

Визначення коефіцієнтів проникності речовин через біологічні мембрани на прикладі мембран еритроцитів.

4.30.19.02

Коефіціент проникності та рівняння проникності речовин через мембрани.

4.30.19.03

Механізми пасивного та активного транспорту речовин через клітинні мембрани.

4.30.19.04

Методи вимірювання швидкості транспорту речовин через клітинні мембрани.

4.30.20

В умовах лабораторії, використовуючи потенціометричний метод, визначати зміни стандартної вільної енергії редокс-систем.

4.30.20.01

Визначення зміни вільної енергії наданої редокс-системи за допомогою вимірювання окисно-відновних потенціалів потенціометричним методом.

4.30.20.02

Зв'язки та залежності змін стандартної вільної енергії та стандартного окисно-відновного потенціалу.

4.30.20.03

Потенціометричний метод вимірювання окисно-відновних потенціалів.

4.30.20.04

Редокс-системи внутрішніх мембран мітохондрій та механізми спряження окиснення і фосфорилювання.

4.30.21

В умовах лабораторії за допомогою мікроелектродної техніки визначати мембранні потенціали у збудливих клітинах.

4.30.21.01

Вимірювання мембранного потенціалу збудливих клітин на прикладі скелетного м'язу жаби за допомогою мікроелектродної техніки.

4.30.21.02

Механізм генерації мембранного потенціалу спокою у збудливих клітинах; рівняння Нернста і Гольдмана для знаходження мембранного потенціалу.

4.30.21.03

Методи виготовлення мікроелектродів та вимірювання мембранного потенціалу.

4.30.22

В умовах лабораторії визначати мембранний потенціал клітин, використовуючи метод потенціал-чутливих флуоресцентних зондів.

4.30.22.01

Визначення мембранного потенціалу еритроцитів методом потенціал-чутливих флуоресцентних зондів.

4.30.22.02

Мембранний потенціал клітин та участь іонів в його генерації.

4.30.22.03

Методи потенціал-чутливих флуоресцентних зондів та нульової точки.

4.30.23

В лабораторних умовах, використовуючи метод фіксації потенціалу на мембрані, визначати вольт-амперні характеристики та електричні параметри біологічної мембрани велетенських клітин.

4.30.23.01

Визначення вольт-амперних характеристик та електричних параметрів біологічних мембран методом фіксації потенціалу на плазматичній мембрані на прикладі мембрани аксону кальмару.

4.30.23.02

Механізм генерації потенціалу дії в збудливих клітинах, іонні струми, іонна провідність, потенціал реверсії, еквівалентна електрична схема мембрани.

4.30.23.03

Метод фіксації потенціалу на плазматичній мембрані.

4.30.24

В лабораторних умовах визначати електричні параметри нервового волокна шляхом вимірювання електротонічної передачі збудження.

4.30.24.01

Визначення електричних параметрів нервового волокна.

4.30.24.02

Електричні параметри нервого волокна (константа довжини, постійна часу мембрани, питомий опір та питома ємність мембрани).

4.30.24.03

Кабельна теорія передачі збудження по нерву.

4.30.24.04

Мікроелектродна техніка вимірювання електротонічної передачі збудження.

4.30.25

В лабораторних умовах, використовуючи тензометричний метод, визначати робочі характеристики скорочення скелетних м'язів.

4.30.25.01

Визначення робочих характеристик скорочення скелетного м'язу жаби тензометричним методом.

4.30.25.02

Механізм скорочення та розслаблення скелетного м'язу.

4.30.25.03

Робочі характеристики м'язу.

4.30.25.04

Ізометричний та ізотонічний режими роботи м'язу.

4.30.25.05

Тензометричний метод вимірювання сили та швидкості скорочення м'язу.

4.30.26

В лабораторних умовах, використовуючи метод кальцій-чутливих флуоресцентних зондів, визначати концентрацію вільного цитозольного кальцію в збудливих клітинах.

4.30.26.01

Визначення концентрації вільного кальцію в клітинах гладенького м'язу через двохвильовий флуоресцентний параметр.

4.30.26.02

Механізм генерації кальцієвого сигналу в збудливих клітинах.

4.30.26.03

Роль іонів кальцію в активації скоротливого апарату гладенького м'язу.

4.30.26.04

Метод кальцій-чутливих флуоресцентних зондів.

4.30.27

В лабораторних умовах, використовуючи метод ДСН-електрофорезу, визначати субодиничну структуру міозину м'язів різних типів.

4.30.27.01

Визначення субодиничної структури міозину скелетного та гладенького м'язів за ДСН-електрофореграмами.

4.30.27.02

Субодинична структура міозину.

4.30.27.03

Різноманітність субодиничної структури міозину м'язів різних типів.

4.30.27.04

Метод ДСН-електрофорезу.

4.30.28

В лабораторних умовах, використовуючи метод вимірювання АТФазної активності, визначати кінетичні параметри ферментативної реакції гідролізу АТФ.

4.30.28.01

Визначення кінетичних параметрів ферментативної реакції гідролізу АТФ актоміозином скелетного м'язу.

4.30.28.02

Механізм АТФазної реакції в саркомері скелетного м'язу.

4.30.28.03

Максимальна швідкість реакції, константа Міхаеліса та представлення кінетичних даних за допомогою графіка Лайнуівера-Берка.

4.30.28.04

Методика визначення АТФазної активності.

4.30.29

В лабораторних умовах, використовуючи тензометричний метод, визначити внутрішньоклітинні джерела вивільнення кальцію в гладеньких м’язах.

4.30.29.01

Вимірювання скоротливих характеристик у відповідь на електричні та хімічні подразнення тензометричним методом.

4.30.29.02

Ріанодинові та інозитол-трифосфатні (ІР3) рецептори вивільнення кальцію із саркоплазматичного ретикулума гладенького м’язу.

4.30.30

В умовах лабораторії, використовуючи метод позаклітинної реєстрації потенціалів, визначати швидкість проведення збудження в нервових волокнах.

4.30.30.01

Визначення швидкості проведення збудження в нервах (на прикладі нервових волокон сідничного нерву жаби).

4.30.30.02

Електричні методи позаклітинного подразнення та реєстрації потенціалів дії нерву.

4.30.30.03

Механізми проведення збудження у нервових волокнах.

4.30.31

В лабораторних умовах на основі вимірювання постсинаптичних потенціалів визначити тип синаптичної передачі потенціалу дії в нервах.

4.30.31.01

Визначення типів синаптичної передачі потенціалу дії в нервах.

4.30.31.02

Мікроелектродна техніка реєстрації постсинаптичних потенціалів.

4.30.31.03

Типи синаптичної передачі потенціалу дії; збуджуючі та гільмівні постсинаптичні потенціали.

4.30.32

В лабораторних умовах, використовуючи метод рН-чутливих барвників вимірювити рН у клітинах.

4.30.32.01

Вимірювання рН у клітинах (на прикладі тимоцитів щура).

4.30.32.02

Метод рН-чутливих барвників.

4.30.32.03

Спектри збудження і спектри флуоресцентних рН-чутливих барвників.

4.30.32.04

Калібрувальні криві для визначення цитозольного рН тимоцитів щура.

4.30.33

В умовах лабораторії флуоресцентним методом визначати концентрацію кальцію в мітохондріях.

4.30.33.01

Визначення концентрації кальцію в мітохондріях (на прикладі мітохондрій тимоцитів щура).

4.30.33.02

Методика визначення концентрації кальцію у клітинах; флуоресцентні зонди для дослідження іонів кальцію в мітохондріях, флуоресцентні параметри кальцій-чутливих зондів.

4.30.33.03

Захоплення та вивільнення іонів кальцію в мітохондріях клітин.

4.31.01

В умовах виробничої діяльності на основі аналізу комплексу властивостей біотехнологічного продукту оцінювати його відповідність вимогам міжнародних та державних норм і стандартів.

4.31.01.01

Оцінка відповідності біотехнологічного продукту вимогам нормативних документів.

4.31.01.02

Біотехнологія, її мета та завдання. Поняття про біотехнологічні препарати (продукти) та їх властивості.

4.31.01.03

Нормативні документи, що регламентують якість біотехнологічної продукції.

4.31.01.04

Принципи аналізу якості біотехнологічної продукції.

4.31.01.05

Поняття про міжнародні та національні стандарти якості.

4.31.02

В умовах виробничої біотехнологічної лабораторії або її моделі визначати адекватні біотехнологічні процедури отримання, зберігання та транспортування вихідної сировини в залежності від джерела її походження.

4.31.02.01

Визначення і підбір умов зберігання та транспортування сировини в залежності від її джерела.

4.31.02.02

Поняття про вихідну сировину біотехнологічного виробництва; джерела вихідної сировини й правила зберігання біологічно активних речовин.

4.31.02.03

Біотехнологічні процедури: класифікація та відповідність нормативним документам.

4.31.02.04

Теоретична робота з нормативними документами.

4.31.02.05

Умови читацького залу бібліотеки.

4.31.03

В умовах виробничої діяльності, за допомогою методів тонкошарової хроматографії та аналізу амінокислотного складу певного біотехнологічного препарату, визначити відповідність жирнокислотного або амінокислотного складу біотехнологічного препарату ліпідного або білково-пептидного походження існуючим стандартам та нормативам.

4.31.03.01

Визначення ліпідного, амінокислотного складу біотехнологічного препарату та відповідності їх стандарту виробництва.

4.31.03.02

Ліпіди, білки і амінокислоти біологічних об'єктів.

4.31.03.03

Нормативні документи контролю якості препаратів, що використовуються у виробництві.

4.31.03.04

Методи хроматографії, області застосування. Тонкошарова хроматографія. Рідинна хроматографія.

4.31.03.05

Виробнича лабораторія контролю якості.