Гсвоу -04

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   50
З.39.01

У виробничих умовах, використовуючи класифікацію гетероциклічних сполук, за структурною формулою визначити клас гетероциклічної органічної сполуки.

З.39.01.01

Класифікація гетероциклічних органічних сполук.

З.39.01.02

Ароматичні гетероциклічні сполуки, найважливіші гетероцикли, що входять до складу природних фізіологічноактивних речовин.

З.39.01.03

Поняття гетероциклічної сполуки, класифікація.

З.39.02

У виробничих умовах, використовуючи поняття про п’ятичленний гетероцикл з одним гетероатомом, за структурною формулою гетероциклічної сполуки прогнозувати можливі зміни структури у присутності мінеральних основ або кислот та оцінювати здатність до нековалентних взаємодій.

З.39.02.01

Прогнозування змін структури п’ятичленного гетероциклу у присутності мінеральних основ або кислот та оцінка здатності до нековалентних взаємодій.

З.39.02.02

Ароматичність гетероциклічних сполук, взаємний вплив гетероатомів та атомів вуглецю, кислотно-основні властивості, здатність до утворення водневих та донорно-акцепторних зв’язків.

З.39.02.03

П’ятичленні гетероцикли з кількома гетероатомами, гістидин, бензімідазол.

З.39.02.04

Поняття п’ятичленної гетероциклічної сполуки з одним гетероатомом, класифікація та номенклатура, фуран, тіофен, пірол; тетрапірольні сподуки, порфіріни, їх комплекси з металами; індол, метаболізм триптофану.

З.39.03

У виробничих умовах, використовуючи поняття про шестичленний гетероцикл з одним та кількома гетероатомами, за структурною формулою гетероциклічної сполуки прогнозувати можливі зміни структури у присутності мінеральних основ або кислот та оцінювати здатність до нековалентних взаємодій.

З.39.03.01

Прогнозування змін структури шестичленного гетероциклу у присутності мінеральних основ або кислот та оцінка здатності до нековалентних взаємодій.

З.39.03.02

Ароматичність гетероциклічних сполук, взаємний вплив гетероатомів та атомів вуглецю, кислотно-основні властивості, здатність до утворення водневих та донорно-акцепторних зв’язків.

З.39.03.03

Урацил, тімін, цитозин, лактім-лактамна та кето-єнольна таутомерія.

З.39.03.04

Поняття шестичленної гетероциклічної сполуки з одним гетероатомом (група піридину) та кількома гетероатомами (група піримідину), класифікація та номенклатура.

З.39.04

У виробничих умовах, використовуючи якісну (мурексидну) реакцію, встановити наявність пуринового фрагменту у наданому зразку органічної речовини.

З.39.04.01

Визначення пуринового фрагменту у наданому зразку органічної речовини.

З.39.04.02

Пурин, гідрокси- (гіпоксантин, ксантин, сечова кислота) та амінопурини (аденін, гуанін).

З.39.04.03

Поняття про біциклічні гетероцикли, класифікація.

З.39.05

В умовах виробничої діяльності, використовуючи якісні реакції, оцінювати амінокислотний склад наданого зразку білкової сполуки.

З.39.05.01

Оцінка амінокислотного складу білка.

З.39.05.02

Поліпептиди та білки, первинна структура білків, поняття про пептидний синтез, якісні реакції на пептидний зв’язок.

З.39.05.03

Амінокислоти, класифікація, фізичні та хімічні властивості амінокислот, якісні реакції.

З.39.06

В умовах лабораторії, використовуючи методику визначення гідроксикислот, ідентифікувати їх у наданому зразку органічної сполуки.

З.39.06.01

Ідентифікація гідроксикислот за допомогою якісних реакцій.

З.39.06.02

Гідроксикислоти, їх класифікація, особливості взаємного впливу функціональних груп, фізичні та хімічні властивості гідроксикислот.

З.39.06.03

Методика ідентифікації гідроксикислот.

З.39.07

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою гідроксикислоти, використовуючи поняття про асиметричний атом та проекційні формули Фішера, визначати можливість існування та кількість оптичних ізомерів.

З.39.07.01

Визначення можливої кількості оптичних ізомерів за структурною формулою.

З.39.07.02

Проекційні формули Фішера.

З.39.07.03

Асиметричний (хіральний) атом вуглецю.

З.39.07.04

Стереоізомерія гідроксикислот.

З.39.08

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати альдози.

З.39.08.01

Визначення альдоз та кетоз за допомогою якісних реакцій.

З.39.08.02

Хімічні властивості альдоз та кетоз.

З.39.08.03

Класифікація вуглеводів, моносахариди.

З.39.09

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою елементарної ланки, використовуючи класифікацію високомолекулярних сполук, визначати вихідні мономерні сполуки та тип даного полімеру.

З.39.09.01

Визначення мономерів високомолекулярних сполук різних типів.

З.39.09.02

Поняття про високомолекулярні сполуки, мономери, полімери.

З.39.09.03

Типи полімерів відповідно до методів їх синтезу, класифікація високомолекулярних сполук.

З.39.09.04

Вплив будови мономеру на здатність до реакції полімеризації.

З.39.10

В умовах лабораторії, використовуючи поняття первинної, вторинної, третинної, четвертинної структури білка, прогнозувати поведінку білкового розчину при зміні рН середовища, нагріванні, наявності концентрованих мінеральних кислот або лугів, солей важких металів.

З.39.10.01

Прогнозування поведінки білкового розчину при зміні рН середовища, нагріванні, наявності концентрованих мінеральних кислот або лугів, солей важких металів.

З.39.10.02

Методи осадження білків, денатурація.

З.39.10.03

-спіраль, -складчата структура, спіраль колагену; стабілізація вторинної та третинної структур за рахунок водневих зв’язків, електростатичних та гідрофобних взаємодій, дисульфід них зв‘язків.

З.39.10.04

Вторинна, третинна, четвертинна структура білків.

З.39.11

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою нуклеозида, використовуючи поняття іміно-ефірного зв’язку, оцінити здатність нуклеозида до гідролізу в залежності від рН середовища та температури.

З.39.11.01

Оцінка здатності нуклеозида до гідролізу.

З.39.11.02

Нуклеозиди, будова та номенклатура.

З.39.11.03

Іміно-ефірний зв’язок, вплив природи гетероциклічної основи (пуринові та піримідинові основи) на стійкість іміно-ефірного зв’язку.

З.39.12

В умовах лабораторії, використовуючи поняття нуклеотида, визначати шляхи проведедення гідролітичних розщеплень для визначення складу нуклеїнової кислоти.

З.39.12.01

Проведедення гідролітичних розщеплень нуклеїнової кислоти.

З.39.12.02

Хімічний та ферментатавний гідроліз ДНК та РНК.

З.39.12.03

Нуклеотид, будова та номенклатура, полінуклеотиди, ДНК та РНК.

З.39.13

В умовах виробничої діяльності, використовуючи поняття вторинної структури ДНК та правило Чаргоффа, реконструювати модель дволанцюгової молекули ДНК за даною структурною формулою одноланцюгового полінуклеотидного ланцюгу.

З.39.13.01

Моделювання будови молекули ДНК за структурними формулами одноланцюгових полінуклеотидних ланцюгів.

З.39.13.02

Комплементарність як хімічна основа репликації ДНК.

З.39.13.03

Вторинна структура ДНК, стабілізація за рахунок водневих зв’язків, компліментарність основ ДНК, правило Чаргоффа, Ван-дер-вааальсові сили стабілізації вторинної структури.

З.39.14

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, розпізнавати відновлюючі та невідновлюючі сахариди.

З.39.14.01

Визначення відновлюючих та невідновлюючих сахаридів.

З.39.14.02

Глікозидний зв’язок, глікозиди.

З.39.14.03

Кільчато-ланцюгова таутомерія, глікозидний гідроксил.

З.39.14.04

Моносахариди, дисахариди, полісахариди.

З.39.15

В умовах виробничої діяльності, використовуючи інформацію щодо будови та властивостей ліпіду, за наданою структурною формулою оцінювати його здатність до гідролізу.

З.39.15.01

Оцінка здатності ліпіда до гідролізу.

З.39.15.02

Ліпіди, не здатні до омилення; терпени та стероїди.

З.39.15.03

Ліпіди, здатні до омилення, прості (віск, жир, олія) та складні ліпіди.

З.39.15.04

Будова ліпідів, здатних до омилення (фосфоліпіди, сфінголіпіди, гліколіпіди) та їх хімічні властивості.

З.39.16

В умовах виробничої діяльності, використовуючи поняття гідрофобність/гідрофільність органічних сполук, підібрати умови екстракції сполуки ліпідної природи.

З.39.16.01

Підбір умов екстракції сполук ліпідної природи.

З.39.16.02

Низькомолекулярні біорегулятори ліпідної природи, вітаміни, водо- та жиророзчинні вітаміни.

З.39.16.03

Поняття про гідрофбність та гідрофільність.

З.39.17

В умовах виробничої діяльності, використовуючи ліпідну модель клітинної мембрани, прогнозувати можливі зміни будови клітинної мембрани під впливом хімічних або фізичних (радіація, УФ-опрмінення) чинників.

З.39.17.01

Прогнозування можливих зміни будови клітинної мембрани.

З.39.17.02

Цис-транс ізомеризація ненасичених ЖК, реакції окиснення та приєднання (йодне число); пероксидне окиснення ліпідів.

З.39.17.03

Жирні кислоти як структурні компоненти ліпідів, насичені та ненасичені ЖК

З.39.17.04

Ліпідна модель будови клітинної мембрани.

4.04.01

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір альгологічного матеріалу.

4.04.01.01

Збір та концентрування альгологічних проб у водних та позаводних біотопах.

4.04.01.02

Обладнання для відбору альгологічних проб планктону, бентосу, перифітону, нейстону.

4.04.01.03

Особливості відбору проб водних водоростей-макрофітів та водоростей позаводних місцезростань.

4.04.02

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір мікологічного матеріалу.

4.04.02.01

Збір мікологічного матеріалу у природі.

4.04.02.02

Особливості відбору проб паразитичних та сапротрофних мікроміцетів, макроміцетів із загниваючими та незагниваючими плодовими тілами, лишайників.

4.04.02.03

Обладнання, реактиви та інструменти для збору мікологічного матеріалу.

4.04.02.04

Техніка безпеки при відборі мікологічного матеріалу.

4.04.03

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір вищих рослин та їх органів.

4.04.03.01

Збір рослин у природі для подальшої гербаризації.

4.04.03.02

Методики збору рослин для подальшої гербаризації та фіксації.

4.04.03.03

Інструменти та обладнання для збору рослин.

4.04.04

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити фіксацію ботанічного матеріалу.

4.04.04.01

Фіксація ботанічного матеріалу та організація його збереження.

4.04.04.02

Хімічні фіксатори та методи їх застосування.

4.04.04.03

Особливості фіксації альгологічних та мікологічних проб та рослин і їх органів.

4.04.05

В умовах виробничої діяльності, використовуючи обладнання для гербаризації, устаткування для об'ємної сушки, необхідні матеріали та реактиви, виготовляти гербарій водоростей та вищих рослин.

4.04.05.01

Пресування та сушіння рослин, монтаж та етикетування гербарію.

4.04.05.02

Матеріали та обладнання для гербаризації.

4.04.05.03

Препаративна підготовка рослинного матеріалу до гербаризації.

4.04.05.04

Особливості гербаризації деревних рослин, водоростей-макроміцетів, спорових вищих рослин.

4.04.06

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити гербаризацію макроміцетів із загниваючими плодовими тілами.

4.04.06.01

Виготовлення та монтування гербарію макроміцетів.

4.04.06.02

Реактиви, обладнання та інструменти для гербаризації грибів.

4.04.06.03

Препаративна підготовка матеріалу до сушки.

4.04.07

В умовах виробничої діяльності, керуючись правилами документування зібраного ботанічного матеріалу, складати наукові етикетки гербарних зразків та фіксованих проб.

4.04.07.01

Етикетування ботанічного матеріалу.

4.04.07.02

Структура та зміст гербарних етикеток та фіксованих проб.

4.04.07.03

Ведення документації під час збору ботанічного матеріалу.

4.04.07.04

Вимоги до польового щоденника.

4.04.08