Гсвоу -04

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   50
В ході мікроскопіювання, використовуючи найбільш поширені барвники та реактиви (розчин Люголю, флороглюцину, хлор-цинк-йод, метиленовий синій, розчин туші, луги, кислоти), проводити цитохімічне забарвлення тимчасових водних мікропрепаратів та їх відмивку від барвників та фіксаторів.

4.04.08.01

Техніка цитохімічних забарвлень тимчасових мікропрепаратів з неперевним мікроскопічним контролем.

4.04.08.02

Відмивка препаратів від солей, фіксаторів та барвників.

4.04.09

Під час мікроскопіювання у відповідності з вимогами до штрихового рисунку виготовляти від руки або за допомогою рисувального апарату технічний рисунок мікрооб'єкту.

4.04.09.01

Техніка виготовлення та вимоги до штрихового рисунку мікроскопічного об'єкту.

4.04.09.02

Рисувальний апарат.

4.04.10

В умовах польового стаціонару за допомогою найпростішого обладнання виготовляти тонкі зрізи певних органів рослин та плодових тіл грибів для анатомічного аналізу на малих та середніх збільшеннях мікроскопу.

4.04.10.01

Виготовлення тонких зрізів ботанічного та мікологічного матеріалу у напівстаціонарних умовах.

4.04.10.02

Основні методичні прийоми при виготовленні зрізів рослин та грибів без використання мікротому.

4.05.01

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури (МКБН) за латинською назвою визначити таксономічну категорію, до якої належить даний таксон.

4.05.01.01

Правила написання назв таксонів згідно з вимогами МКБН.

4.05.01.02

Таксони та основні ботанічні таксономічні категорії.

4.05.01.03

Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури: його принципи та основні положення.

4.05.02

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури за результатами визначення таксону на рівні відділу, класу, порядку, родини, роду та виду записувати його точну та повну наукову назву.

4.05.02.01

Структура точної та повної наукової назви ботанічного таксону.

4.05.02.02

Номенклатура таксонів за їх рангом.

4.05.02.03

Цитування прізвищ авторів таксону.

4.05.03

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури, використовуючи визначники та флори, для місцевих, застарілих, синонімічних або неповних назв таксонів обирати правильну наукову назву.

4.05.03.01

Аналіз таксономічних посилань при виборі правильної наукової назви.

4.05.03.02

Зміст визначення "правильна назва таксону".

4.05.03.03

Критерії правильних назв таксонів. Номенклатурні фільтри. Пріоритет та типіфікація.

4.05.03.04

Особливості номенклатури анаморф грибів.

4.05.03.05

Структура таксономічного посилання у визначниках та флорах.

4.06.01

Для рослинного об'єкту за даними про склад його пігментів, використовуючи інформацію про систему діагностичних біохімічних ознак рослин, виявляти пігменти, значимі для ідентифікації на рівні відділу.

4.06.01.01

Поділ фотоавтотрофів на пігментні групи.

4.06.01.02

Основні типи пігментів, їх функції та властивості.

4.06.01.03

Різноманітність хлорофілів, фікобілінів та каротиноїдів.

4.06.02

У рослинного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи методики цитохімічного забарвлення, встановити основний продукт асиміляції.

4.06.02.01

Цитохімічні реакції на основні запасні поживні речовини у рослин та грибів.

4.06.02.02

Різноманітність продуктів асиміляції у представників різних відділів.

4.06.02.03

Локалізація асимілятів у клітині.

4.06.03

У рослинного або грибного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи методики цитохімічного забарвлення основних компонентів клітинних покривів, встановити основні хімічні компоненти клітинної оболонки.

4.06.03.01

Визначення складу клітинних оболонок за допомогою цитохімічних реакцій.

4.06.03.02

Класифікація клітинних покривів за їх хімічним складом.

4.06.03.03

Основні речовини клітинних оболонок водоростей, вищих рослин та грибів: целюлоза, лігнін, хітин, пектинові речовини, муреїн, альгінати, фікоколоїди.

4.06.04

Для рослинного або грибного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи оптичний мікроскоп, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні надцарства.

4.06.04.01

Ідентифікація прокаріот та еукаріот за допомогою оптичного мікроскопу.

4.06.04.02

Прокаріотичний та еукаріотичний плани будови клітини.

4.06.04.03

Система органічного світу на рівні надцарств та її філогенетичне обгрунтування.

4.06.05

За електронограмою рослинного або грибного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність мітохондріального апарату, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації на рівні відділу.

4.06.05.01

Морфологічна різноманітність мітохондрій евкаріотичних рослин та грибів.

4.06.06

За електронограмою рослинного об'єкту, використовуючи класифікації фотосинтетичного та мітохондріального апаратів, проводити визначення типу пластид та мітохондрій.

4.06.06.01

Ідентифікація пластид та мітохондрій за електронограмами.

4.06.06.02

Теорії походження мітохондрій та пластид.

4.06.06.03

Морфологічна різноманітність та філогенетична класифікація фотосинтетичного та мітохондріального апаратів.

4.06.07

За електронограмою вегетативної клітини ботанічного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність клітинних покривів рослин та грибів, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні відділу.

4.06.07.01

Діагностичні ознаки різних типів клітинних покривів.

4.06.07.02

Класифікація клітинних покривів у рослин та грибів.

4.06.08

За електронограмами монадної клітини, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність джгутикового апарату у рослин та грибів, визначати тип джутикового апарату.

4.06.08.01

Класифікація монадних стадій рослин та грибів за джгутиковим апаратом.

4.06.08.02

Основні елементи джгутикового апарату: мастигонеми, перехідна зона, коренева система.

4.06.08.03

Тип джгутикового апарату як діагностична ознака на рівні макротаксонів.

4.06.09

За електронограмою клітини ботанічного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність організації ядерного апарату у рослин та грибів, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні відділу.

4.06.09.01

Аналіз морфологічної різноманітность ядерного апарату у рослин та грибів.

4.06.09.02

Специфічні елементи ядерного апарату: нетипові полярні структури, хлоропластна ендоплазматична сітка, перинуклеарний ретикулюм.

4.06.09.03

Тип ядра, мітозу та веретена поділу як діагностичні ознаки відділів рослин та грибів.

4.06.10

В умовах лабораторії, використовуючи стандартне обладнання та реактиви, проводити ідентифікацію типу морфологічної структури тіла водорості та вищої рослини.

4.06.10.01

Типи морфологічної структури тіла водоростей та вищих рослин.

4.06.10.02

Морфологічний паралелізм. Гомологічні та аналогічні структури та органи рослин.

4.06.10.03

Напрямки морфологічної еволюції водоростей.

4.06.10.04

Макро- та мікрофільна лінії еволюції вищих спорових рослин.

4.06.11

В умовах виробничої діяльності у водорості або вищої рослини, що перебуває у репродуктивному стані, використовуючи візуальне спостереження та мікроскопію, визначати тип репродуктивної стадії.

4.06.11.01

Визначення репродуткивних стадій у рослин.

4.06.11.02

Класифікація способів розмноження рослин.

4.06.11.03

Методи отримання репродуктивних стадій.

4.06.12

В умовах лабораторії, використовуючи стандартне обладнання та реактиви, проводити ідентифікацію типу вегетативного тіла гриба.

4.06.12.01

Визначення типу вегетативного тіла у грибів та грибоподібних організмів.

4.06.12.02

Класифікація типів вегетативного тіла грибів.

4.06.12.03

Міцелій та його видозміни.

4.06.13

На основі зображення органів спороношення у гриба, використовуючи систематизовану інформацію щодо різноманітності способів розмноження грибів, визначати тип спороношення.

4.06.13.01

Класифікація типів спороношення у грибів.

4.06.13.02

Різноманітність органів статевого та нестатевого спороношення у грибів.

4.06.13.03

Способи утворення асків та базидій.

4.06.14

За природним та гербарним матеріалом у вищої рослини на основі візуального спостереження та мікроскопії визначати морфологічний тип пагону, бруньки, форму листкорозміщення, тип стебла, листка, ступінь розчленованості листкової пластинки, тип жилкування.

4.06.14.01

Визначення морфологічного типу вегетативного органу вищої рослини (включаючи видозмінені органи).

4.06.14.02

Класифікація органів вищих рослин; теломна теорія походження органів вищих рослин; морфологічна різноманітність вегетативних органів вищих рослин.

4.06.14.03

Метаморфози пагонів, листків та коренів.

4.06.15

За природним та гербарним матеріалом у вищої рослини, використовуючи техніку препарування рослинних об'єктів, визначати типи генеративних органів.

4.06.15.01

Визначення типу генеративного органу вищої рослини та його елементів.

4.06.15.02

Різноманітність генеративних органів вищих рослин.

4.06.15.03

Напрямки еволюції органів розмноження у рослин.

4.06.15.04

Гіпотези походження генеративних органів у вищих рослин різних відділів.

4.06.16

На основі природного матеріалу або зображення репродуктивних органів голонасінної або покритонасінної рослини, керуючись усталеною термінологією, ідентифікувати основні структурні елементи репродуктивних органів об'єкту.

4.06.16.01

Ідентифікація основних струкутрних елементів репродуктивних органів насінних рослин.

4.06.16.02

Загальний план будови репродуктивних органів голонасінних та покритонасінних рослин.

4.06.16.03

Різноманітність будови стробілів, спорофілів, спорангіїв, мікро- та мегаспор, оцвітини, андроцею та гінецею.

4.06.17

На основі порівняльно-морфологічного аналізу у відповідності з поглядами на походження та еволюцію квітки визначити ступінь еволюційної продвинутості квітки у невизначеного представника покритонасінних.

4.06.17.01

Алгоритм оцінки ступеню еволюційної продвинутості квітки.

4.06.17.02

Теорії походження квітки та напрямки її еволюції.

4.06.17.03

Система ознак еволюційної продвинутості квітки.

4.06.18

За природним матеріалом для покритонасінної рослини в генеративному стані, використовуючи техніку препарування та мікроскопію, складати формулу квітки.

4.06.18.01

Складання формули квітки.

4.06.18.02

Умовні позначення структурних елементів у формулі квітки.

4.06.18.03

Загальний план будови квітки; типи квіток за симетрією, розташуванням зав'язі, статтю; типи оцвітини, андроцею та гінецію.

4.06.19

За природним матеріалом для покритонасінної рослини в генеративному стані, використовуючи методику морфологічного розбору, складати діаграму квітки.

4.06.19.01

Алгоритм складання діаграми квітки.

4.06.19.02

Умовні позначення структурних елементів квітки на діаграмі.

4.06.19.03

Техніка морфологічного розбору квітки.

4.06.20

В умовах виробничої діяльності, використовуючи техніку препарування, встановити тип плода наданої рослини за морфологічною, морфогенетичною та онтогенетичною класифікаціями.

4.06.20.01

Визначення типів плодів за різними класифікаційними ознаками.

4.06.20.02

Загальний план будови плоду, збірні плоди та супліддя, несправжні плоди.

4.06.20.03

Морфогенетична, морфологічна та онтогенетична класифікації плодів.

4.06.20.04

Методики препарування плодів.

4.06.21

У природних та лабораторних умовах користуючись класифікаціями життєвих форм шляхом візуальних спостережень встановлювати життєву форму наданої рослини.

4.06.21.01

Ідентифікація життєвих форм рослин за морфологічними та анатомічними ознаками.

4.06.21.02

Зміст поняття "життєва форма рослини".

4.06.21.03

Класифікація життєвих форм за К. Раункієром та еколого-морфологічні класифікації життєвих форм на основі класифікації І.Г.Серебрякова.

4.06.22

В умовах професійної діяльності серед множини габітуально схожих ботанічних об'єктів, використовуючи мікроскопію та візуальне спостереження, розпізнавати лишайники.

4.06.22.01

Ідентифікація лишайників за анатомічними критеріями.

4.06.22.02

Лишайник як інтегрована двокомпонентна екосистема. Місце лишайників у сучасних системах грибів.

4.06.22.03

Морфологічна різноманітність лишайників як наслідок взаємодії мікобіонту та фікобіонту; класифікація лишайників за морфологічною будовою.