Дисертації –“О
| Вид материала | Автореферат |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 331.22kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.16kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 591.99kb.
- Дипломні курсові реферати контрольні дисертації в києві, 331kb.
- Б. В. Офіційні опоненти: Криштофорова Б. В., Стронський Ю. С. Тема дисертації " Патоморфологічні, 1665.27kb.
- Автореферат дисертації, 380.51kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 390.59kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.15kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 740.67kb.
Білик Інна Анатоліївна. Науковий керівник – Войнаренко М.М. Офіційні опоненти: Сук Л.К., Герасимович І.А. Тема дисертації – “Управлінський облік витрат основної діяльності на плодоовочевих переробних підприємствах” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності).
Дисертація присвячена висвітленню актуальних проблем управлінського обліку витрат основної діяльності плодоовочевих переробних підприємств. У роботі вдосконалено теоретичні засади організації управлінського обліку. Узагальнено та проаналізовано вплив організаційно-технологічних факторів на організацію управлінського обліку витрат основної діяльності плодоовочевих переробних підприємств. Запропоновано модель формування системи управлінського обліку витрат основної діяльності, реалізація якої на практиці дозволяє врахувати індивідуальні особливості особистості менеджера в процесі управління. Розроблено рекомендації щодо впровадження запропонованої моделі в практику плодоовочевих переробних підприємств. В процесі дослідження отримала подальший розвиток методика організації внутрішнього аудиту витрат основної діяльності плодоовочевих переробних підприємств. Розроблено практичні рекомендації щодо організації та проведення внутрішнього аудиту витрат основної діяльності.
Макарчук Інна Миколаївна. Науковий керівник – Лайко П.А. Офіційні опоненти: Гудзь О.Є., Черненко Л.В. Тема дисертації – “Організаційно-економічні чинники забезпечення платоспроможності сільськогосподарських підприємств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).
Дисертація присвячена розробці комплексу заходів і рекомендацій щодо вдосконалення формування й підвищення платоспроможності та ліквідності сільськогосподарських підприємств.
Розглянуто суть і зміст економічних категорій „ліквідність” та „платоспро-можність”. Розкрито економічну сутність, зміст та необхідність оцінки платоспро-можності та ліквідності суб’єктів господарювання; визначено основні методичні підходи до визначення та розрахунку основних показників оцінки платоспро-можності та ліквідності підприємств.
Розкрито сучасний стан платоспроможності сільськогосподарських під-приємств Переяслав-Хмельницького району Київської області та України; прове-дено групування досліджуваних сільськогосподарських підприємств за рейтингом платоспроможності, показником загальної ліквідності, величиною оборотних активів, амортизації, виручки та прибутку. Зроблена оцінка ефективності управління грошовими потоками; проведений аналіз формування грошових доходів сільськогосподарських підприємств та обґрунтовані фактори, що впливають на обсяг виручки від реалізації сільськогосподарської продукції.
Систематизовано фактори платоспроможності за місцем та характером їх виникнення, які впливають на формування платоспроможності підприємства. Обґрунтовано основні шляхи поліпшення платоспроможності досліджуваних підприємств. Доведено необхідність комплексного оперативного управління дебіторською та кредиторською заборгованістю для забезпечення та підтримання платоспроможності сільськогосподарських підприємств.
Азарков Олексій Михайлович. Науковий керівник – Туренко В.П. Офіційні опоненти: Слюсаренко О.М., Захарчук Н.А. Тема дисертації – “Біологічне обґрунтування заходів зниження інфекційного потенціалу збудників в’янення томата роду Fusarium Link ex Fr. в плівкових теплицях” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія.
Дисертація присвячена вивченню біологічних особливостей грибів роду Fusarium Link ex Fr., їх ролі в етіології й патогенезі хвороб в’янення томата в умовах плівкових теплиць. Досліджено їх філогенетичну, органотропну та онтогенетичну спеціалізацію. З семи виділених видів збудників в’янення фузаріозного походження широку органотропну спеціалізацію, пов’язану зі здатністю уражувати всі органи рослини (корінь, стебло, листки, китиці та плоди), мав вид F. oxysporum f. sp. lycopersici. Здатність уражувати кореневу систему і стебло мали види F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici, F. avenaceum та F. semitectum, здатність уражувати лише певні органи – F. solani, F. oxysporum f.sp. vasinfectum та F. moniliforme. Встановлено, що тільки видам грибів Fusarium oxysporum f. sp. lycopersici, F. solani та F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici притаманна висока онтогенетична пристосованість масово уражувати рослини, починаючи з посіву насіння і до кінця вегетаційного періоду рослин.
Розроблено систему біологічного захисту томата від в’янення у плівкових теплицях: однократна обробка рослин у фазі 3-4 справжніх листків баковою сумішшю препаратів Мікосан Н та Емістим С із наступною їх трикратною обробкою цими препаратами в період вегетації (норма витрати на одну обробку – 0,0012 л/м2 та 0,0005 мл/м2 відповідно) Виробниче використання цієї системи дозволило зменшити ступінь ураженості рослин хворобою в’янення на 22%, підвищити урожайність на 5,1 кг/м2 та отримати додатковий прибуток 4,67 грн/м2.
Сухарева Руслана Дмитрівна. Науковий керівник – Бабич А.Г. Офіційні опоненти: Цилюрик А.В., Термено В.К. Тема дисертації – “Глободероз картоплі та заходи обмеження його шкідливості в Західному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія.
Проаналізовано результати проведених обстежень стану поширення Globodera rostochiensis у 2001-2005 рр. на території Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Волинської, Рівненської областей із даними Укрголовдержкарантину. На основі власних досліджень складено карти поширення паразита на території цих областей. Удосконалено і відпрацьовано методи відбору, виявлення, виділення й ідентифікації картопляних цистоутворюючих нематод, які рекомендовані для використання при інспектуванні та фітосанітарній експертизі.
Вивчено біологічні особливості розвитку Globodera rostochiensis на рослинах-живителях та її шкідливість, залежно від рівня вихідного інвазійного навантаження ґрунту.
Експериментально встановлено ефективність застосування агротехнічних, хімічних та біологічних заходів захисту від G. rostochiensis. Серед них найбільш екологічно безпечними, економічно вигідними та високоефективними є агротехнічні, а саме: вирощування несприйнятливих сільськогосподарських культур, стійких сортів картоплі, а також введення пару. Використання нематодостійких сортів і гібридів картоплі призводить до значного скорочення чисельності фітогельмінта в ґрунті. При цьому досліджувані сорти і гібриди характеризувалися різним нематодоочищувальним ефектом, який залежав від рівня вихідної інвазії ґрунту, біологічних особливостей рослин та погодних умов упродовж вегетаційного періоду.
Встановлено оптимальні норми та способи застосування органічних (Біовіт, мульча) і мінеральних добрив, хімічних засобів захисту (перкальцит, препарат N2, карбамід, мідний купорос та трисеп) і біологічного препарату (Хетомік) для контролювання чисельності G. rostochiensis у ґрунті при вирощуванні стійких сортів картоплі. Удосконалено рекомендації обґрунтованого і раціонального застосування протинематодних заходів.
Передера Олена Олександрівна. Науковий керівник – Манжос О.Ф. Офіційні опоненти: Стибель В.В., Шендрик Л.І. Тема дисертації – “Печінкова форма еймеріозу кролів (біологія збудника, патогенез, заходи боротьби) на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.
У дисертації викладені матеріали дослідження біологічних особливостей E. stiedae в процесі її екзогенного та ендогенного розвитку. Визначені клінічні ознаки, патоморфологічні та гістологічні зміни в окремих органах та коливання біохімічного складу сироватки крові при моноінвазії. Отримані дані щодо екстенсивності та інтенсивності еймеріозної інвазії кролів залежно від віку, та сезонних факторів. Надана порівняльна характеристика еймеріостатиків: бровасептолу, ампролінвету і байкоксу. Вивчена дія дезінфектантів – бровадезу-20 та бровадезу-плюс еймерій кролів.
Вперше встановлено, що меронти ІІІ генерації локалізуються в гепатоцитах. Патогенна дія E. stiеdae на ранніх етапах ендогенного розвитку пов’язана з порушенням мікроциркуляції у тканинах печінки. Bстановлено, що клінічний прояв печінкової форми еймеріозу кролів у господарствах реєструється найчастіше в кінці лютого – на початку березня, а змішаної форми – у травні-червні.
Проведено аналіз впливу монокультури E. stiеdae на окремі біохімічнi показники сироватки крові (білірубіну, загального білка, альбуміну, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ЛФ, глюкози, загального кальцію, неорганічного фосфору) за експериментального інвазування кролів.
Експериментально визначено дезінвазійну дію розчинів бровадезу-20 та бровадезу-плюс різних концентрацій на ооцисти еймерій кролів.
Встановлена лікувальна ефективність та економічна доцільність застосування бровасептолу (Бровафарма), байкоксу 2,5 % (Байер), ампролінвету (ТОВ „Ветсинтез”) у порівняльному аспекті.
Соболта Андрій Григорович. Науковий керівник – Секретарюк К.В. Офіційні опоненти: Довгій Ю.Ю., Пономар С.І. Тема дисертації – “Фасціольоз великої рогатої худоби (цитогенетичні дослідження за впливу фасціолоцидних препаратів)” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.
Дисертація присвячена вивченню природи механізмів та взаємовідносин у системі хазяїн-паразит на цитогенетичному рівні за виникнення фасціольозу великої рогатої худоби та впливу на неї фасціолоцидних препаратів.
Проведено епізоотичний моніторинг щодо фасціольозу у господарствах Західного регіону України. Досліджено частоту геномної та хромосомної мінливості у соматичних клітинах лімфоїдних органів хазяїна, як прояву цитогенетичної нестабільності в геномі за патогенної дії Fasciola hepatica і встановлено, що спонтанний рівень патологічних мітозів під впливом різноманітних біотичних, абіотичних факторів навколишнього середовища та аутомутагенів, проявлявся їх збільшенням.
Вивчено залежність збільшення кількості рівня мікроядровмісних еритроцитів від ступеня інвазії тварин. Експериментальними дослідженнями підтверджено високу ефективність фасціолоцидних препаратів: комбітрему, бронтелу 10 % і бровальзену, не встановлено їхньої мутагенної дії на організм корів у терапевтичних дозах.
Вивчено біологічну резистентність яєць Fasciola hepatica до антигельмінтиків, в результаті розроблено біологічний тест виходу мірацидіїв. Встановлено вплив фасціолоцидів на статевозрілих Fasciola hepatica in vitro та їх дію на ценогенез, мітоз та мейоз, який може бути джерелом цитогенетичних змін у гаметах і виникнення резистентності до антигельмінтиків.
Лук’янов Руслан Юрійович. Науковий керівник – Приходько Ю.О. Офіційні опоненти: Дахно І.С., Богач М.В. Тема дисертації – “Диктіокаульоз овець (особливості патогенезу та заходи боротьби) на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.
У дисертації викладено матеріали щодо ролі диктіокаулюсів як окремо, так і в асоціації з виділеними із легенів хворих овець мікроорганізмами, у виникненні бронхопневмоній в умовах господарств і розробка профілактичних та лікувальних заходів.
Під час проведення досліджень встановлено, що в господарствах АР Крим реєструються асоційовані респіраторні хвороби овець, спричинені диктіокаульозно-мікробною асоціацією, де первинним фактором у виникненні є диктіокаули, а ускладнюючу роль мають різні види бактерій (Staph. aureus, E. coli, P. vulgaris, P. multocida та ін.). При дослідженні легень хворих на бронхопневмонію ягнят, встановлені личинки та статевозрілі диктіокаулюси у 62,3–66,4 % випадків. У більшості досліджених проб разом з диктіокаулюсами виділяли також Str. pyogenes (12,03 %), Str. рneumonie (15,82 %), Staph. aureus (17,09 %), E. coli (18,36 %), P. multocida (32,9 %), P. haemolytica (21,52 %).
Вивчено в порівняльному аспекті різні схеми лікування асоціативних бронхопневмоній овець. Найбільш ефективним (100 %) виявилось комплексне застосування препаратів: антгельмінтика з антибіотиком та імуностимулятором (біомектин з енроксилом та метилурацилом). Використання комплексних схем лікування призводить до одужання тварин і забезпечує нормалізацію в їх організмі кількості еритроцитів, лейкоцитів, загального білка, БАСК, Т-, В-лімфоцитів, ЦІК, еозинофілів.
Розроблений і обґрунтований аерозольний метод лікування і профілактики диктіокаульозно-мікробної бронхопневмонії із застосуванням біомектину в дозі 0,016 мл/кг маси тіла разом з енроксилом та метилурацилом. Доведено ефективність аерозольної преімагінальної дегельмінтизації біомектином (у дозі 0,016 мл/кг одноразово) разом з метилурацилом (в дозі 20 мг/кг) за схемою: перша обробка – на 20-й день після першого випасу; друга – через 4 тижні після першої дегельмінтизації і третя – на 6-й тиждень після останньої обробки.
Жук Юрій Васильович. Науковий керівник – Любецький В.Й. Офіційні опоненти: Харенко М.І., Власенко С.А. Тема дисертації – “Перебіг родів і післяродового періоду у високопродуктивних корів голштинської породи та їх корекція” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство.
Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу вітамінно-мінерального преміксу “Баланс” на перебіг родів, післяродового періоду та відтворну функцію у високопродуктивних корів голштинської породи.
Встановлено, що введення до раціону високопродуктивних корів вітамінно-мінерального преміксу “Баланс” сприяло вираженому клінічному прояву передвісників родів, скороченню тривалості родів та їх окремих стадій, інволюційних процесів у статевих органах та запобігало виникненню у них післяродової патології, зокрема субінволюції матки й післяродового метриту.
Згодовування коровам преміксу в дозі 200 г на добу у сухостійний та
300 г – у післяродовий період підвищувало їх заплідненість від першого осіменіння на 30 %, скорочувало тривалість неплідності на 35 діб на корову та зменшувало індекс осіменіння на 0,6.
Волошина Олена Іванівна. Науковий керівник – Жук О.Я. Офіційні опоненти: Хареба В.В., Чернишенко Т.В. Тема дисертації – “Обґрунтування окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво.
Представлені результати трирічних досліджень з вивчення окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України. Проведено господарсько-біологічну оцінку сортів і гібридів різного географічного походження: середньостиглих – Олена, Рубін, Родео F1, Редма F1, Топаз, Топарані; середньопізніх – Гако 741, Калібос, Дауеррот, Кабеза негра та пізньостиглих – Роксі F1, Мілана, Ауторо F1, Фуєго F1, Лангендейкер, Лангендейкер ред, Гранат, Поздняя красавица, Максілла за високою продуктивністю і екологічною пластичністю, масою головок, основними біохімічними показниками, вмістом макро- і мікроелементів. Вивчено вплив строків сівби на ріст, розвиток та врожайність середньостиглого сорту Олена та пізньостиглих гібридів Ауторо F1 і Роксі F1. Оптимальним для сорту є сівба насіння 20–25 квітня, для гібридів – 20 квітня. Встановлено раціональні схеми розміщення рослин – для сорту Олена – 70 х 30–40 см, для гібрида Ауторо F1 – 70 х 50 см, які забезпечують найвищий приріст товарної продукції.
Обґрунтовано економічну ефективність вирощування кращих сортів та гібридів, застосування оптимальних строків сівби насіння та схем розміщення рослин. Проведена оцінка виробництва пізньостиглих сортів та гібридів підтверджує високий біоенергетичний коефіцієнт у всіх рослин, оскільки він перевищував одиницю.
Для збільшення виходу товарної продукції капусти червоноголової після шести місяців зберігання рекомендується використовувати пізньостиглі гібриди Ауторо F1 і Роксі F1. Встановлено найкращі способи зберігання головок капусти червоноголової, а саме: закладання цілих рослин у буртах на решітчастих дерев’яних настилах та головок, загорнутих у папір в ящику. Доведено переваги зберігання продукції в умовах температурного режиму мінус 1 та 0 °С.