Дисертації –“О

Вид материалаАвтореферат

Содержание


Мо’авіа Мохаммад Афнан Альматарнех.
Томін Євген Фролович.
Морозюк Ольга Валеріївна.
Сбитна Маргарита Вікторівна.
Чеботар Оксана Сергіївна.
Шишова Олена Борисівна.
Любар Руслан Павлович.
Прохар Наталія Вікторівна.
Анотації авторефератів дисертацій
Семенко Лариса Олександрівна.
Бордюжа Надія Петрівна.
Слюсар Олександр Васильович.
Морозюк Наталія Володимирівна.
Соболев Денис Анатолійович.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Мо’авіа Мохаммад Афнан Альматарнех. Науковий керівник – Сахацький М.І. Офіційні опоненти: Маменко О.М., Базиволяк С.М. Тема дисертації – “Удосконалення технологічних прийомів виробництва та підготовки до інкубації яєць курей, качок і страусів” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва.

У дисертації досліджені два напрями подальшого підвищення ефективності розведення курей яєчних кросів, качок та страусів в племптахопідприємствах України, а саме: застосування енергозберігаючих технологічних прийомів вирощування курей та виробництва інкубаційних яєць, підвищення плодючості качок та страусів; застосування нових дезінфікуючих засобів при підготовці яєць курей, качок та страусів до інкубації. Експериментально обґрунтовано, що курей батьківського стада найбільш ефективно вирощувати за переривчастими режимами щодо тривалості та інтенсивності освітлення пташників при застосуванні ламп розжарювання, а утримувати для виробництва інкубаційних яєць до досягнення 72-85-тижневого віку, в кліткових батареях, за нормативним світловим режимом при застосуванні компактних люмінесцентних ламп. Розроблено пропозиції з підвищення плодючості качок та страусів шляхом створення більш комфортних умов їх утримання під час відтворювального сезону. Встановлено ефективність застосування препарату йодезоль для передінкубаційної дезінфекції яєць курей та качок та можливість заміни ним формаліну, який має канцерогенні властивості. Доведено, що застосування йодезолю для дезінфекції яєць курей та качок забезпечує збільшення до 7 діб термін їх гарантованого зберігання в яйцесховищах.


Томін Євген Фролович. Науковий керівник – Рибалко В.П. Офіційні опоненти: Угнівенко А.М., Костенко О.І. Тема дисертації – “Ефективність використання свиней великої білої породи за різних методів розведення” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин.

У дисертації викладено експериментальний матеріал з вивчення відтворних якостей свиноматок великої білої породи та забійних якостей молодняку свиней за різних методів розведення. Встановлено ефективні варіанти схрещування і породно-лінійної гібридизації великої білої породи та миргородської, полтавської м’ясної і червоно-поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней.

Наведено результати оцінювання чистопородного, помісного та гібридного молодняку за ростом, відгодівельними та м’ясо-сальними якостями, а також інтер’єрними показниками крові.

Рекомендовано для збільшення виробництва свинини в господарствах лісостепової зони України застосовувати міжпородне схрещування та породно-лінійну гібридизацію, де за материнську форму доцільно використовувати велику білу породу, за батьківську – полтавську м’ясну та червоно-поясну спеціалізовану лінію м’ясних свиней.


Морозюк Ольга Валеріївна. Науковий керівник – Лакида П.І. Офіційні опоненти: Юхновський В.Ю., Гриник Г.Г. Тема дисертації – “Біопродуктивність лісів Черкащини та її динаміка” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 – лісовпорядкування та лісова таксація.

Дисертаційна робота присвячена вивченню динаміки біопродуктивності за компонентами фітомаси деревостанів головних лісотвірних порід області.

Проведено системний ретроспективний аналіз динаміки таксаційних показників насаджень головних лісотвірних порід у межах державних підприємств Черкаського ОУЛМГ. Експериментально досліджено й агреговано параметри основних компонентів надземної фітомаси дерев та деревостанів ясена звичайного та параметри оцінки якісних показників компонентів фітомаси дерев ясена звичайного. Адаптована та реалізована методика розрахунку біопродуктивності деревостанів головних лісотвірних порід Черкаського ОУЛМГ за компонентами фітомаси та депонованого у ній вуглецю полягала у встановленні їх багатофакторних залежностей від основних таксаційних ознак насаджень, які вказуються в даних Державного лісового кадастру. Як залежну змінну при моделюванні динаміки фітомаси деревостану від таксаційних показників використовували конверсійні коефіцієнти (RV), тобто відношення маси фракції фітомаси (Мfr) до запасу стовбура в корі (М). За результатами регресійного аналізу встановлено, що на динаміку коефіцієнтів RV найістотніше поряд з іншими таксаційними показниками впливають вік та клас бонітету насаджень.

Для практичного використання в системі лісового моніторингу для оцінки фітомаси деревостанів основних лісотвірних порід Черкаської області запропоновано: показники середньої базисної та природної щільності деревини, кори й деревини в корі стовбурів і гілок крони, відсоток листя у деревній зелені та вміст абсолютно сухої речовини в свіжому листі дерев ясена звичайного; математичні моделі динаміки та довідкові таблиці обсягів компонентів фітомаси насаджень головних лісотвірних порід Черкащини (абсолютно сухий стан); відношення надземної фітомаси насаджень до їхнього запасу у корі; таблиці вмісту вуглецю в надземній фітомасі деревостанів головних лісотвірних порід Черкаської області.


Сбитна Маргарита Вікторівна. Науковий керівник – Ониськів М.І. Офіційні опоненти: Олексійченко Н.О., Шлапак В.П. Тема дисертації – “Генетичний потенціал популяцій сосни звичайної та його використання для підвищення продуктивності лісових насаджень Київського Полісся” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.

Дисертаційна робота присвячена вивченню генетичного потенціалу популяцій сосни звичайної Київського Полісся та розробці ефективних способів його використання для підвищення продуктивності лісів.

У роботі досліджено вплив географічного походження насіння на ріст і продуктивність насаджень сосни звичайної, проведена оцінка її генетичних резерватів та інших високопродуктивних насаджень регіону досліджень, як об’єктів постійної лісонасінної бази. Вивчено особливості відбору плюсових дерев сосни звичайної та їх біолого-морфологічні характеристики (діаметр, висота стовбурів, їх повнодеревність і ступінь очищення від сучків; форма та розміри крони, розміри і кут відходу від стовбура гілок першого порядку; репродуктивна здатність та характеристика генеративних органів (мікро- і мегастробіли, шишки та насіння); життєздатність дерев (показники їх поляризаційної ємності та імпедансу); морфолого-анатомічна будова хвої; смолопродуктивність тощо).

Досліджено особливості росту та розвитку вегетативного і насінного потомств плюсових дерев сосни звичайної, проведена їх оцінка за комплексом господарсько-цінних ознак і відібрано форми, що успадковують корисні ознаки. Найперспективнішими з них виявилися потомства дерев БЖ-5 і БЖ-6. Перше із них внесене у реєстр сортів рослин України (сосна звичайна “Боярська–1”), як швидкорослий сорт-клон з високою якістю стовбура, а потомство дерева БЖ-6 рекомендується нами для створення соснових насаджень, що вирощуються з метою прискореного отримання як деревної сировини, так і живиці.

Вивчено способи реконструкції лісонасінних та архівно-маточних плантацій сосни звичайної. Удосконалено технологію вирощування селекційно поліпшеного садивного матеріалу та створення лісових культур сосни із застосуванням стимуляторів росту, мікродобрив і суперабсорбентів. Оцінено економічну ефективність застосування селекційно поліпшених сіянців при лісовирощуванні в умовах Київського Полісся.


Чеботар Оксана Сергіївна. Науковий керівник – Галушко В.П. Офіційні опоненти: Юзефович А.Е., Осовська Г.В. Тема дисертації – “Інвестиційне забезпечення виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, методичних, і практичних питань щодо аспектів економічного механізму формування інвестиційного забезпечення виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств. Досліджено методологічні підходи до оцінки ефективності інвестиційних проектів, обґрунтовано застосування кластерного аналізу при розробці методики визначення пріоритетів вирощування товарних культур.

Відображено критерії пріоритетності виробництва залежно від фінансово-інвестиційного забезпечення та прибутковості, з урахуванням ресурсного забезпечення технологічних процесів.

Удосконалено методологічні підходи до оптимізації виробничих процесів за відповідного технологічного й інвестиційного рівня виробництва сільськогосподарських культур та продукції тваринництва, що дає змогу вибрати ефективну стратегію розвитку галузей, з урахуванням фінансово-інвестиційного забезпечення підприємства.

Визначено систему оцінки впливу інвестиційного забезпечення на ефективність сільськогосподарського виробництва з урахуванням кон’юнктури ринку, що дозволяє оптимізувати стратегію виробництва сільськогосподарської продукції в умовах розвитку ринкових відносин. Викладено пропозиції стосовно напрямів розвитку інвестиційних процесів у великотоварних підприємствах, які враховують пріоритетність та ефективність виробництва сільськогосподарської продукції.


Шишова Олена Борисівна. Науковий керівник – Шкільов О.В. Офіційні опоненти: Гудзинський О.Д., Садовник О.В. Тема дисертації – “Бізнес-планування в умовах адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкової економіки” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методологічних і практичних питань з бізнес-планування в умовах адаптації сільськогосподарських підприємств за ринкової економіки. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи та соціально-економічні умови становлення бізнес-планування. Проведено оцінку стану бізнес-планування на етапі розвитку ринкових відносин в аграрних підприємствах. Удосконалено шляхи стратегічного планування в умовах порушеного нееквівалентного обміну між сферами АПК. В основу теоретико-методологічного аналізу бізнес-планування було покладено концептуальні засади та світовий досвід сучасного планування.

Досліджено, що в системі впровадження адаптаційних рішень бізнес-планування є її основним функціональним елементом і розкривається шляхом побудови системи бізнес-процесів забезпечення життєздатності підприємства та відображається змістом впливу середовищ його функціонування.

Представлені у дисертаційній роботі наукові та практичні результати сприятимуть удосконаленню бізнес-планування на підприємствах з метою підвищення ефективності їх виробничо-господарської діяльності та соціально-економічному розвитку регіону та держави загалом.


Любар Руслан Павлович. Науковий керівник – Ільчук М.М. Офіційні опоненти: Губені Ю.Е., Кісіль М.І. тема дисертації – “Розвиток фермерських господарств та підвищення ефектив-ності їх функціонування” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

В дисертації досліджено теоретичні засади ефективного функціонування фермерських господарств у ринкових умовах, їх місце серед виробників сільськогосподарської продукції та роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, підвищення ефективності їх функціонування в умовах СОТ.

Досліджено проблеми забезпечення виробничими та фінансовими ресурсами, запропоновано шляхи удосконалення цього процесу й ефективного використання. Зокрема, значну увагу приділено забезпеченню фермерських господарств технічними засобами.

З використанням економіко-математичних моделей, обґрунтовано оптимальні параметри виробничої структури фермерських господарств, в основі яких лежить рівень забезпеченості технічними засобами та заданий виробничий напрямок. Науково обґрунтовано ефективність проектних моделей, період окупності інвестицій.

Висвітлено значення кооперації в підвищенні ефективності виробничої діяльності фермерських господарств. Розроблено проекти створення та функціонування обслуговуючого кооперативу. Визначено основні шляхи подальшого розвитку фермерства та державної підтримки на перспективу.


Прохар Наталія Вікторівна. Науковий керівник – Карпенко О.В. Офіційні опоненти: Правдюк Н.Л., Замула І.В. Тема дисертації – “Облік і контроль фінансових результатів у сільськогос-подарських формуваннях” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності).

Дисертація присвячена дослідженню проблем організації та методики обліку й контролю фінансових результатів у сільськогосподарських формуваннях з метою розробки пропозицій щодо їх удосконалення.

Унаслідок проведеного дослідження в історичному ракурсі було розглянуто сутність категорій „фінансові результати”, „прибуток” і „збиток” з позицій різних наук та запропоновано їх авторське тлумачення. Обґрунтовано необхідність класи-фікації фінансових результатів за продуктивним і правовим аспектами. Визначено сукупність теоретичних, концептуальних і методичних завдань системного підходу, що забезпечують логіку проведеного дослідження. Уточнено субрахунки до рахунків з обліку доходів і витрат. Удосконалено форми бухгалтерських регістрів і фінансової звітності. Запропоновано деталізацію інформації управлінського обліку про фінансові результати за аналітичними рахунками першого – п’ятого порядку. Розроблено форму внутрішньої сегментної звітності про прибутки (збитки) з урахуванням маржинального підходу. Побудовано інформаційно-матричну модель фінансових результатів, що дає змогу обчислювати 16 видів фінансових результатів. Розроблено моделі зовнішнього та внутрішнього контролю фінансових результатів у сільськогосподарських формуваннях.


Анотації авторефератів дисертацій,

захищених у спеціалізованих вчених радах НУБіП України

у травні 2009 року


Кравчук Вачиль Васильович. Науковий керівник – Якубчак О.М. Офіційні опоненти: Ковбасенко В.М., Котелевич В.А. Тема дисертації – “Критерії оцінки якості м’яса” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза.

Метою дисертаційного дослідження було вдосконалити сучасні підходи й обґрунтувати методи оцінки визначення якості м’яса. Проведено органолептичні, хімічні та мікроскопічні дослідження м’яса і встановлено, що визначення рН і реакція на пероксидазу є неефективними для визначення свіжості м’яса, а тому не можуть бути використаними як самостійні методи. Вдосконалено прилад для відгонки летких жирних кислот, який дозволяє точніше, порівняно з чинним приладом, наведеним в ГОСТ 2392-78, визначити свіжість м’яса. Для більш достовірного дослідження вільних ЛЖК запропоновано використовувати метод газової хроматографії.

Встановлено вплив умов вирощування свиней та великої рогатої худоби на якість свинини та яловичини і доведено, що забійний вихід, органолептичні показники, хімічний та амінокислотний склад були кращими у м’яса тварин, вирощених в особистих підсобних господарствах населення. Розроблено та науково обґрунтовано систему контролю за виробництвом якісного та безпечного м’яса. Визначено головні критерії якості м’яса.


Семенко Лариса Олександрівна. Науковий керівник – Бикін А.В. Офіційні опоненти: Дегодюк Е.Г., Костенко Н.П. Тема дисертації – “Агрохімічна оцінка використання добрив за вирощування капусти білоголової ранньої на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Правобережного України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

У дисертації викладено результати досліджень з розроблення та обґрунтування шляхів підвищення продуктивності та отримання біологічно цінної продукції капусти білоголової ранньої через оптимізацію умов живлення рослин на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Правобережного України. Вивчено динаміку зміни окремих параметрів поживного режиму ґрунту за використання різних доз мінеральних добрив.

Визначено інтенсивність проходження окремих фізіологічних процесів у рослинах, господарського виносу основних елементів живлення врожаєм та встановлено коефіцієнти їх використання з добрив. Вивчено вплив мінеральних добрив на продуктивність та показники якості головок капусти білоголової (рання). Проведено економічну та енергетичну оцінку використання мінеральних добрив під капусту білоголову (рання).


Бордюжа Надія Петрівна. Науковий керівник – Бикін А.В. Офіційні опоненти: Польовий В.М., Дегодюк С.Е. Тема дисертації – “Оптимізація живлення і удобрення пшениці озимої на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Правобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Результати досліджень показали, що тривале застосування добрив у сівозміні та безпосереднє їх внесення під пшеницю озиму обумовлювало підвищення вмісту рухомих форм макроелементів у орному та підорному шарах лучно-чорноземного карбонатного ґрунту, а також сприяло оптимізації його фізичних параметрів (структурності та щільності складення).

Покращення поживного режиму ґрунту за внесення N75P120K120 на фоні післядії гною (насиченість сівозміни 12 т/га) сприяло оптимізації процесу загартування перед входженням рослин в зиму та успішній перезимівлі посівів за оптимального розвитку рослин після відновлення весняної вегетації.

Проведення позакореневого підживлення комплексними водорозчинними добривами нового покоління Folicare за схемою, що передбачає внесення добрива зі спеціально підібраним співвідношенням макроелементів у відповідні фази росту та розвитку рослин, підвищувало ефективність основного удобрення та сприяло оптимальному функціонуванню листків першого та другого ярусу, обумовлюючи зростання врожайності і покращення якості зерна.

Найбільшу ефективність позакореневого підживлення комплексними водорозчинними добривами Folicare встановлено у дозі 5 кг/га на початку кущення марки (10-5-40), за виходу в трубу(18-18-18) та на початку колосіння (22-5-22) за внесення N45P120K120 у основне удобрення та N30 по тало-мерзлому ґрунті.

Встановлено, що економічна ефективність застосування позакореневого підживлення одночасно з кореневим удобренням посівів пшениці озимої на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті.


Слюсар Олександр Васильович. Науковий керівник – Бикін А.В. Офіційні опоненти: Гамаюнова В.В., Адаменко С.М. Тема дисертації – “Оптимізація живлення і удобрення рослин суниці першого року вирощування на темно-сірому опідзоленому ґрунті Правобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню строків, форм і способів внесення мінеральних добрив на показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту та продуктивність і якість суниці у перший рік плодоношення.

Отримані дані свідчать, що застосування простих добрив і Cropcare сприяло значному підвищенню вмісту елементів живлення в орному і підорному шарах ґрунту у перший рік плодоношення.

Використання мінеральних добрив впливало на величину урожаю та забезпечувало істотне збільшення виносу культурою елементів живлення у перший рік вегетації (як основною, так і побічною продукцією).

Застосування мінеральних добрив за вирощування суниці є економічно ефективним через істотне збільшення умовно чистого доходу.

Визначено ефективність проведення позакореневих підживлень рослин суниці в умовах захищеного ґрунту.


Морозюк Наталія Володимирівна. Науковий керівник – Терещенко В.К. Офіційні опоненти: Прокопа І.В., Осовська Г.В. Тема дисертації – “Регіональні особливості соціально-економічного розвитку села” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка і управління національним господарством.

Дисертаційна робота присвячена обгрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробка наукових пропозицій щодо основних напрямів соціально-економічного розвитку сіл з врахуванням особливостей регіону.

На основі аналізу наукових джерел поглиблено таку категорію як «сільська територія». На основі ретроспективного аналізу досліджено державну політику щодо соціально-економічного розвитку села та виокремлено її пріоритетні напрями на сучасному етапі.

Узагальнено існуючі підходи до формування на регіональному рівні стратегії розвитку села та розроблено методику виділення проблемних територій на мікрорівні.

У дисертаційні роботі з врахуванням особливостей регіону розроблені рекомендації щодо розвитку сільського господарства та підприємництва в несільськогосподарських видах діяльності. Запропоновано методичні підходи до формування ефективної структури зайнятості сільського населення регіону в умовах скорочення зайнятих в сільськогосподарському виробництві.

На основі здійсненого аналізу визначено регіональні особливості функціонування соціальної сфери, які дозволили встановити причини міграції населення за межі регіону та запропоновано заходи щодо стабілізації ситуації.

На підставі результатів проведеного дослідження в роботі розроблені пропозиції щодо удосконалення системи управління регіонами з низькою щільністю населення.


Соболев Денис Анатолійович. Науковий керівник – Єрмаков О.Ю. Офіційні опоненти: Шпичак О.М., Горлачук М.А. Тема дисертації – “Економічні засади державного регулювання ринку яловичини” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.

Дисертація присвячена дослідженню процесу державного регулювання вітчизняного ринку яловичини за допомогою економічних важелів в умовах СОТ. У роботі узагальнено теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування економічних засад державного регулювання ринку яловичини в Україні.

У роботі визначено поняття механізму державного регулювання у контексті розвитку аграрного сектора, класифіковані заходи державної підтримки виробників яловичини, проаналізована ефективність існуючих організаційно-економічних механізмів державного регулювання ринку яловичини, визначені фактори впливу на рентабельність виробництва яловичини та оцінений вплив кожного з цих факторів на рівень рентабельності, проаналізована структура грошових потоків підприємств, які вирощують велику рогату худобу, досліджені основні тенденції функціонування внутрішнього і світового ринків яловичини.

За результатами досліджень розроблені пропозиції щодо внесення змін до організаційно-економічних механізмів державного регулювання ринку яловичини, орієнтовані на підвищення рентабельності її виробників, які відповідають нормам СОТ, визначені напрями оптимізації грошових потоків підприємств-виробників яловичини, запропоновані схеми фінансування різних категорій заходів державної політики, визначені найбільш перспективні ринки збуту вітчизняної продукції.