Дисертації –“О
| Вид материала | Автореферат |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 331.22kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.16kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 591.99kb.
- Дипломні курсові реферати контрольні дисертації в києві, 331kb.
- Б. В. Офіційні опоненти: Криштофорова Б. В., Стронський Ю. С. Тема дисертації " Патоморфологічні, 1665.27kb.
- Автореферат дисертації, 380.51kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 390.59kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.15kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 740.67kb.
Білозерська Тетяна Олегівна. Науковий керівник – Арістова І.В. Офіційні опоненти: Копан О.В., Гіжевський В.К. Тема дисертації – “Адміністративно-правові засади співробітництва України та Європейського Союзу в сучасних умовах” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних, адміністративно-правових й організаційних засад та напрямків співробітництва України та ЄС, а також визначенню шляхів виведення зазначеного співробітництва на якісно новий рівень. Досліджено проблематику сучасного розширення ЄС в органічному зв’язку з поглибленням його інтеграційних процесів. Визначено категоріальний апарат європейської інтеграції. Запропоновано та обґрунтовано підхід щодо формування зваженої системи органів державної влади України (до складу якої входить публічна адміністрація), компетенція яких пов’язана з налагодженням співробітництва України та ЄС, та спільних органів Україна-ЄС. Досліджено сучасний стан та перспективи розвитку інституційного механізму адаптації адміністративного законодавства України до Європейського адміністративного простору. Проаналізовано специфіку формування та розвитку правової бази співробітництва України та ЄС в сучасних умовах. Запропоновано адміністративно-правові та організаційні заходи щодо удосконалення співробітництва України та ЄС у пріоритетних сферах.
Алієв Роман Вагіфович. Науковий керівник – Пєтков С.В. Офіційні опоненти: Синявська О.Ю., Гулак О.В. Тема дисертації – “Адміністративна діяльність кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 –адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.
Дисертацію присвячено розгляду теоретичних, законодавчих та методичних проблем адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Під час дослідження визначено історичні аспекти розвитку адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, як головного суб’єкта здійснення індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Проведено аналіз стану наукової розробки цієї проблеми. Досліджено адміністративно-правові засади організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції у проведенні індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Визначено, що однією з форм адміністративного впливу на осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, є контроль з боку працівників кримінально-виконавчої інспекції, який у свою чергу, є складовою адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції.
Джуган Вікторія Олегівна. Науковий керівник – Басай В.Д. Офіційні опоненти: Костицький В.В., Федорович В.І. Тема дисертації – “Правове регулювання використання та охорони вод в Україні” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню правового регулювання використання та охорони вод в Україні. У дослідженні дається визначення понять водні відносини, водні ресурси, сформульовано правові ознаки водного об’єкта. Подано обширну класифікацію водних об’єктів за різними критеріями та запропоновано основні пріоритети державно-правової політики в галузі використання та охорони вод в Україні. Також запропоновано визначення правової охорони вод та охарактеризовано основні заходи правової охорони вод в Україні. Досліджено інститут права водокористування, особливості права загального та спеціального водокористування в Україні, проведено обширну класифікацію права водокористування за його основними ознаками. Встановлено зміст та особливості функції контролю у галузі використання та охорони вод. Висвітлено основні аспекти застосування видів юридичної відповідальності за порушення водного законодавства України. Розроблені й обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання використання та охорони вод в Україні.
Антонюк Уляна Василівна. Науковий керівник – Басай В.Д. Офіційні опоненти: Костицький В.В., Арнаут А.Г. Тема дисертації – “Правове забезпечення екологічної безпеки у діяльності залізничного транспорту” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню правового забезпечення екологічної безпеки у діяльності залізничного транспорту. У дослідженні подано визначення поняття “екологічна безпека у процесі діяльності залізничного транспорту”, виділено його ознаки. Проаналізовано основні фактори впливу експлуатаційної діяльності об’єктів залізничного транспорту на стан довкілля та його окремі елементи та здійснено історичний огляд законодавства Української РСР та України щодо охорони довкілля у сфері залізничного транспорту. Визначено види органів, які здійснюють державне управління, контроль та нагляд за додержанням природоохоронного законодавства у процесі діяльності об’єктів залізничного транспорту і подано аналіз ефективності їх діяльності. висвітлено основні аспекти застосування видів юридичної відповідальності за екологічні правопорушення у сфері залізничного транспорту. Обґрунтовані і розроблені пропозиції по вдосконаленні чинного законодавства України щодо правового регулювання екологічної безпеки у процесі експлуатаційної діяльності об’єктів залізничного транспорту.
Гончаренко Яніна Вікторівна. Науковий керівник – Патлай І.М. Офіційні опоненти: Кузнецов С.І., Гревцова Г.Т. Тема дисертації – “Дендрофлора міських парків Харкова (структура, аутекологія, рекреація, формування насаджень)” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.
Дисертація присвячена вивченню біоекологічних особливостей дерев, кущів та ліан в парках міста Харкова. Проведена дендрологічна, декоративна та фітосанітарна оцінка існуючих та перспективних для озеленення 193 видів деревних рослин. У роботі розглядаються теоретичні принципи створення багаторічних паркових насаджень. Наведений критичний аналіз 16 методів оцінювання рослин, які відомі серед дендрологів на наш час і котрі дозволяють проводити оцінку деревних рослин за 10-50 бальними шкалами. Дендрофлора парків міста Харкова представлена 113 видами, з яких до аборигенів відносяться 42. Інтродуценти включають 71 вид та відносяться до трьох життєвих форм: дерева, кущі і ліани. Група перспективних рослин нараховує 80 видів та форм. Найбільш чисельними родинами за кількістю видів є Rosaceae – 24, Pinaceae – 18, Salicaceae – 11 видів та форм. До головних паркоутворюючих видів належать Acer platanoides L., Tilia cordata Mill., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hippocastanum L., Syringa vulgaris L., Populus nigra L., Sorbus aucuparia L., Ulmus minor Mill., Acer saccharinum L., Symphoricarpus albus (L.) Blake, Spiraea x vanhouttei (Briot.) Zabel., Acer negundo L. Визначені зимостійкість та посухостійкість рослин, які рекомендуються для озеленення. Встановлені рекреаційні навантаження та їх вплив в різних за функціональним призначенням парках, встановлена допустима ємність парків, яка не впливає негативно на стан рослин. Середня тривалість перебування одного відвідувача у парку коливається від 1,38 годин до 2,43 годин за день. У вихідні дні рекреаційні показники збільшуються приблизно на 10%. Розрахунки екологічних ємностей показали, що парки міста мають достатній запас (від 1,2 до 19,8 разів). Надані рекомендації по створенню біологічно стійких насаджень з використанням різних підходів: географічних, кліматологічних, еколого-декоративних, таксономічних та міколого-ентомологічних, та реконструкції існуючих насаджень.
Іванюк Ігор Вікторович. Науковий керівник – Бровко Ф.М. Офіційні опоненти: Ониськів М.І., Пушкар В.В. Тема дисертації – “Біолого-екологічні особливості створення ландшафтних культур в лісопаркових господарствах зеленої зони м. Києва” на здобуття науково ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей створення ландшафтних культур у зеленій зоні м. Києва з обґрунтуванням рекомендацій виробництву щодо їх створення.
Основна мета досліджень зумовлена потребою в удосконаленні наукових підходів до створення стійких проти рекреаційних навантажень деревостанів, а серед основних завдань передбачалось дослідження закономірностей розвитку кореневих систем деревних рослин, зростаючих на ущільнених ґрунтах, а також особливостей водного режиму листя деревних рослин, розміщених під пологом насаджень та на відкритих ділянках.
У роботі розглянуто особливості створення та вирощування ландшафтних культур у суборевих та судібровних умовах. Досліджено фізичні властивості ґрунтів у суборевих умовах до 50-сантиметрової, у судібровах – до 80-сантиметрової глибини. Наведено особливості поширення кореневих систем у ландшафтних культурах. Вивчено водний режим листя в культурах, створених під пологом та на відкритих ділянках лісу. Досліджено закономірності нагромадження сухої речовини в листі. Запропоновано заходи з підвищення рекреаційної ємності й стійкості проти антропогенних навантажень та естетичної привабливості лісопаркових масивів зеленої зони м. Києва. Уточнено біологічні властивості й асортимент деревних рослин, придатних для культивування в ландшафтних культурах суборів і судібров. Поглиблено відомості про поширення кореневих систем деревних рослин за умов рекреаційного навантаження на зональні ґрунти, а також технологічні особливості створення ландшафтних лісових культур і доглядів за ними. Проаналізовано економічний ефект від використання лісопаркових земель під створення та використання ландшафтних культур порівняно з лісовими культурами.
Вовчук Тетяна Іванівна. Науковий керівник – Савчук В.К. Офіційні опоненти: Малюга Н.М., Жук В.М. Тема дисертації – “Обліково-аналітичне забезпечення управління формуванням і використанням лісових біологічних активів” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності).
У дисертаційній роботі проаналізовано теоретико-методичні основи обліку та аналізу формування і використання лісових біологічних активів.
Оцінено сучасний стан, тенденції, конкурентні переваги та можливості перспективного розвитку лісового господарства.
Обґрунтовано необхідність визнання лісових ресурсів біологічними активами та запропоновано концептуальні підходи до ведення бухгалтерського обліку лісових біологічних активів з включенням до балансу підприємства лісових насаджень різних вікових категорій. Доповнено порядок документального оформлення і відображення в Примітках до фінансової звітності результатів вартісного оцінювання лісових біологічних активів.
Проаналізовано біологічні активи в контексті їх потрійної суті та уточнено систему показників, що характеризують активи на різних рівнях проведення дослідження.
Удосконалено систему обліково-аналітичного забезпечення інтенсифікації лісокористування, що полягає у формуванні комплексного та розгорнутого інформаційного середовища, застосування якого дозволить підвищити ефективність управління формуванням і використанням лісових біологічних активів.
Борщ Олександр Григорович. Науковий керівник – Лайко П.А. Офіційні опоненти: Ареф’єва О.В., Лювіс Е.Р. Тема дисертації – “Управління акціонерним капіталом підприємств в агропромисловому виробництві” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).
Дисертацію присвячено теоретичним засадам та практичним питанням удосконалення управління капіталом акціонерних підприємств в агропромисловому виробництві з метою підвищення ефективності його використання та збільшення доходів акціонерів. Поглиблено сутність капіталу та систематизовано його класифікаційні ознаки з позицій фінансового менеджменту, визначено особливі ознаки акціонерного капіталу, удосконалено зміст фінансового менеджменту капіталу та запропоновано фінансовий механізм управління капіталом акціонерів.
Проаналізовано ефективність формування та використання капіталу акціонер- ними молокопереробними підприємствами, виявлено вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на їх операційну та фінансову діяльність. Запропонований автором методичний підхід до визначення ціни власного капіталу дозволив обґрунтувати показник оцінки ефективності управління капіталом та розробити механізм матеріального стимулювання управлінського персоналу.
Розроблено імітаційну модель, яка дозволяє визначити прогнозну потребу в зовнішньому фінансуванні, оптимізувати цільову структуру капіталу за критеріями максимізації коефіцієнта ринкової вартості підприємства і показника економічної доданої вартості з врахуванням операційно-фінансового ризику та приймати ефективні управлінські рішення у разі зміни будь-якого фактора.
Цибульняк Юлія Олександрівна. Науковий керівник – Якушина Н.А. Офіційні опоненти: Нурмухаммедов А.К., Каленич Ф.С. Тема дисертації – “Обґрунтування заходів захисту винограду від чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.00.11 – фітопатологія.
Встановлено, що розвиток чорної плямистості у виноградарських господарствах Миколаївської області залежно від метеорологічних умов може бути слабким, середнім і сильним. На момент збору врожаю розвиток хвороби становив у роки слабкого розвитку хвороби 9,4 %, середнього розвитку хвороби –55,2 – 56,5 %, а за сильного розвитку досягає 100 %.
Виявлено, що істотним чинником, що обмежує розвиток чорної плямистості, є незначна кількість опадів у травні – липні і низька температура повітря в цей період, а також встановлена пряма залежність інтенсивності розвитку чорної плямистості від кількості опадів і середньодобової температури повітря.
Обґрунтована нами система захисту від чорної плямистості передбачає проведення двох – трьох спеціальних обприскувань у фази розвитку виноградної рослини «розпускання бруньок», «3–5 листків» і «дрібна горошина» ягід одним з фунгіцидів: Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, с.п., Стробі, в.г., Ацидан, с.п. або Ефаль, в.р.к. у нормах застосування згідно з «Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні». Вона рекомендується для впровадження у виноградарських господарствах України.
Застосування вдосконаленої системи захисту від чорної плямистості сприяє не тільки подовженню терміну експлуатації насаджень, а й збереженню урожаю винограду. Урожайність при застосуванні вдосконаленої системи становить 108,1 – 110,9 % по відношенню до контрольного варіанта (без захисту від даної хвороби).
Анотації авторефератів дисертацій,
захищених у спеціалізованих вчених радах НУБіП України
у квітні 2009 року
Калачнюк Лілія Григорівна. Науковий консультант – Мельничук Д.О. Офіційні опоненти: Захаренко М.О., Костерін С.О., Войціцький В.М. Тема дисертації – “Молекулярні аспекти екзогенної регуляції метаболізму в клітинах мікроорганізмів-симбіонтів та тварини-господаря” на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія.
Вивчено особливості контактування нововідкритої ГТФ-ази (білок RsgA) з малою субодиницею рибосоми у клітині Escherichia coli. RsgA з високим ступенем афінності зв’язується з тмРНК, не впливає на швидкість її аміноацилювання аланіл-тРНК–синтетазою та здатний брати участь у трансляційних і/або транс-трансляційних процесах. Все це разом з даними про інгібування активації ГТФ-ази аміноглікозидними антибіотиками, які специфічні до 30S субодиниці в зоні А-сайту, відкриває нові деталі функціонування рибосоми й можливі механізми регуляції трансляційних процесів у клітинах прокаріотів. Показано, що для підтримання стабільності функціонування травної системи жуйних тварин важливу роль відіграє мікробний зовнішньоклітинний редокс-потенціал та ті фактори, які здатні його змінити. Швидкість змін концентрації аміаку в рубці залежать від утворення сполук глутамату та глутаміну, а також піроглутамату й регулюються аліментарними чинниками. Виявлені відсутність активності фосфокетолази та наявність високої активності 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолази і фруктозодифосфатальдолази в клітинах окремих пектинолітичних бактерій при повній утилізації пектину, ксилози й інших субстратів свідчать про перетворення їх метаболічними шляхами Ентнера-Дудорова й Ембдена-Мейєргофа-Парнаса, відповідно. Це підтверджується стехіометрією утворених метаболітів, яку можна регулювати факторами живлення. Токсична дія пентахлорфенолу є вірогідно зниженою при введенні в раціон сорбентів, йонофору та джерел легкодоступної енергії. В екзогенній регуляції інтрацелюлярного метаболізму суттєву роль відіграють властивості межувального глутаматдегідрогеназного комплексу про- й еукаріотичного походження, азотфіксуючі, дегідрогеназні й інші біохімічні реакції, які беруть участь у процесах зниження дії токсикантів і відновленні пошкоджених клітин.
Бовсуновський Василь Миколайович. Науковий керівник – Іващенко О.О. Офіційні опоненти: Борона В.П., Сторчоус І.М. Тема дисертації – “Біологічні особливості пасльону чорного – Solanum nigrum L. та удосконалення системи захисту від нього посівів цукрових буряків” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.
Дисертацію присвячено вивченню біологічних особливостей розвитку пасльону чорного – Solanum nigrum L. і процесів забур’яненості у агрофітоценозах цукрових буряків. Встановлені фенологічні фази розвитку пасльону чорного та їх тривалість, особливості проростання насіння бур’яну та його шкідливість у посівах цукрових буряків.
На підставі нових знань розроблено обґрунтовані заходи ефективного контролювання пасльону чорного та інших бур’янів у посівах цукрових буряків, що поєднують хімічний (три послідовні обприскування баковою композицією гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е. – 0,75 л/га + Голтікс, 70 % к.с. – 1 л/га + Сільвет – 0,06 л/га та одне грамініцидом Пантера, 4 % к.е. – 1 л/га) та фітоценотичний (створення рівномірного посіву рослин цукрових буряків з густотою стояння 110 тис. шт./га на час проведення збирання урожаю коренеплодів) прийоми.
Патик Сергій Михайлович. Науковий керівник – Юркевич Є.О. Офіційні опоненти: Бойко П.І., Друз’як В.Г. Тема дисертації – “Ефективність короткоротаційних польових сівозмін в умовах Степу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук із спеціальності 06.01.01 – загальне землеробство.
На основі результатів багаторічних експериментальних досліджень виявлено вплив сівозмінного фактору на водний, поживний режим та фітосанітарний стан грунту і посівів. Встановлено значення рослинних решток у формуванні запасів та балансу органічної речовини в ґрунті. Визначено агротехнічну, економічну та енергетичну ефективність короткоротаційних польових сівозмін із різним насиченням, розміщенням і співвідношенням зернових та олійних культур, науково обґрунтовано доцільність впровадження оптимальних варіантів чергування культур для господарств різної спеціалізації залежно від природно-кліматичних умов Степу України.
Для отримання високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур рекомендовано у короткоротаційних польових сівозмінах розміщувати високоврожайні, високопродуктивні зернові та зернобобові і олійні культури по кращих попередниках: пшеницю озиму після пару чорного і гороху, ячмінь озимий і соняшник – пшениці озимої, а ріпак ярий – гороху та ячменю озимого.
Бойко Ярослав Іванович. Науковий керівник – Мазур Г.А. Офіційні опоненти: Балаєв А.Д., Лапа М.А. Тема дисертації – “Структура вбирного комплексу сірого лісового ґрунту, його агрохімічні властивості та продуктивність ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агроґрунтознавство і агрофізика.
Дисертація присвячена вивченню впливу форм, доз і композицій хімічних меліорантів на показники родючості сірого лісового легкосуглинкового ґрунту Правобережного Лісостепу України. У дисертації досліджено вплив сапоніто-вого борошна (у поєднанні з оптимальними дозами крейдяного борошна та торфу) на фізико-хімічні, агрохімічні властивості ґрунту, урожайність сільськогосподар-ських культур та продуктивність ланки сівозміни.
Експериментально доведено та обґрунтовано позитивний вплив комплекс-ної хімічної меліорації на зменшення ґрунтової кислотності, зміну структури вбирного комплексу, підвищення і стабілізацію вмісту гумусу, поживний режим ґрунту. За таких умов відмічено підвищення продуктивності ланки сівозміни (гречка – пшениця озима – ячмінь ярий) на 35-77%. Встановлено ефективність застосування природного сапоніту як меліоранта комплексної дії – магнієвмісного добрива. Обґрунтовано теоретично та підтверджено практично дію рекомендова-ної технології застосування одного сапонітового борошна та поєднання його з крейдяним борошном на підвищення родючості сірих лісових легкосуглинкових ґрунтів.
Капустіна Людмила Іванівна. Науковий керівник – Барабаш О.Ю. Офіційні опоненти: Овчарук В.І., Срібна І.М. Тема дисертації – “Обґрунтування окремих елементів технології вирощування часнику в Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво.
Представлені результати трирічних досліджень з окремих елементів вирощування часнику озимого та ярого в Лісостепу України. Проведено господарсько-біологічну оцінку сортів часнику озимого: Промінь, Старобільський місцевий, Мармуровий, Козак, Добродій, Хотинівський, Шотинський за врожайністю підземних і повітряних цибулин, масою, кількістю повітряних цибулин з одного суцвіття, біохімічним складом. Встановлено вплив строків висаджування часнику озимого стрілкуючого зубками і однозубками з урахуванням виходу їх із стану спокою на ріст, розвиток та продуктивність рослин. Кращий з них – початок І декади жовтня. Врожайність становила 12,3 і 13,3 т/га.
Досліджено за господарсько-цінними ознаками сорти часнику ярого: Український білий гуляйпільський, Одеський 13, Житомирський, Вінницький за врожайністю, масою та структурою цибулин, біохімічним складом.
В часнику ярого визначено оптимальний строк висаджування садивного матеріалу – рано навесні за першої можливості виходу в поле, який забезпечує врожайність 4,3 т/га.