Дисертації –“О

Вид материалаАвтореферат

Содержание


Корма Олександр Михайлович.
Зеля Аврелія Георгіївна.
Solanum demissum
Могилюк Наталія Тимофіївна.
Покопцева Любов Анатоліївна.
Кручиненко Олег Вікторович.
F. hepatica
Криворучко Дмитро Іванович.
Яценко Іван Володимирович.
Яненко Уляна Миколаївна.
P. multocida
Анотації авторефератів дисертацій
Смолярчук Мирослава Василівна.
Гаркава Оксана Миколаївна.
Пньовська Оксана Михайлівна.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Корма Олександр Михайлович. Науковий керівник – Сігарьова Д.Д. Офіційні опоненти: Корнюшин В.В., Жиліна Т.М. Тема дисертації – “Комплекс нематод деревини сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) Полісся України та методи їх моніторингу” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія.

Удосконалено існуючі та розроблено нові методи нематологічного моніторингу фітопаразитичних нематод деревини сосни. Досліджено видовий склад та структуру комплексу нематод деревини сосни та жуків-переносників для Полісся України, який включає 32 види, що відносяться до 23 родів, 15 родин, чотирьох рядів. Проведено таксономічний та екотрофічний аналіз виявлених видів. Установлено видовий склад жуків-переносників нематоди Bursaphelenchus mucronatus Mamiya et Endo в умовах Полісся України. Вперше на основі поглибленого вивчення різноманітної інформації проведено аналіз фітосанітарного ризику появи, акліматизації та потенційної шкодочинності нематоди Bursaphelenchus xylophilus (Steiner et Buhrer) Nickle в Україні. Розроблено етапи моніторингу збудників хвороби в’янення сосни – нематод роду Bursaphelenchus.


Зеля Аврелія Георгіївна. Науковий керівник – Мельник П.О. Офіційні опоненти: Цилюрик А.В., Захарчук Н.А. Тема дисертації – “Стійкість картоплі проти збудника раку (Synchyntrium endobioticum (schilb.) Perc. , методи його виявлення і диференціації” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 — фітопатологія.

Дисертаційна робота присвячена аналізу стійкості проти раку селекційного матеріалу картоплі, отриманого при різних комбінаціях схрещування вихідних батьківських форм, ролі білків та їх амінокитслотного складу в стійкості картоплі, а також у розвитку пухлин у рослин картоплі при зараженні збудником раку, розробки методів виявлення і диференціації збудника хвороби.

Виявлена донорська здатність стійкості проти раку диких видів картоплі Solanum demissum.

На основі модельних дослідів установлено різну якість білкового спектра та його амінокислотного складу при зараженні стійких та сприйнятливих до раку сортів картоплі. Також установлено різницю при враженні рослин картоплі патотипами збудника раку Synchyntrium endobioticum (schilb.) Perc. Розроблено експрес-методи виявлення і диференціації патогену.

Результати досліджень використано для виявлення збудника хвороби, його диференціації та ідентифікації патотипів збудника раку у вогнищах.

Вивчення ступеня стійкості картоплі при її зараженні збудником раку методом інфрачервоної спектроскопії та індукованою преципітацією використовано при діагностиці на ракостійкість. На їх основі розроблені методичні рекомендації для селекційної оцінки та відбору стійкого проти раку селекційного матеріалу картоплі.


Могилюк Наталія Тимофіївна. Науковий керівник – Іващенко О.О. Офіційні опоненти: Манько Ю.П., Устінова А.Ф. Тема дисертації – “Особливості забур’янення та удосконалення системи захисту промислових виноградників у південно-західному Степу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.

У дисертаційної роботі досліджено особливості забур’янення та розроблено екологічно і економічно раціональна система захисту промислових виноградників від бур’янів в умовах Придунайського Степу України. Встановлено, що на виноградниках регіону присутні 103 види бур’янів, які належать до 28 ботанічних родин. Найбільш поширеними виявились: осот рожевий Cirsium arvense L., березка польова Convolvulus arvensis L., молочай лозяний Euphorbia virgata W. K., щириця звичайна Amaranthus retroflexus L., злинка канадська Erigeron canadensis L., нетреба звичайна Xantium strumarium L., мишій зелений Setaria viridis L. У південному регіоні Одеській області домінантними видами є гумай Sorghum halepense L., свинорий пальчастий Cynodon dactylon L., у центральному пирій повзучий Agropyrum repens L.

Визначено в динаміці обсяги поглинання комплексом бур’янів на виноградниках протягом вегетаційного періоду доступної вологи: до 60,5 % від наявної, сполук азоту: 244,9 кг/га, фосфору: 132,5 кг/га, калію: 313,9 кг/га. Розроблено екологічно і економічно раціональна система захисту насаджень від багаторічних та малорічних бур’янів. Запропонована система захисту насаджень від бур’янів забезпечує рентабельність на 50,7 % вищу від традиційної.


Покопцева Любов Анатоліївна. Науковий керівник – Калитка В.В. Офіційні опоненти: Колтунов В.А., Осокіна Н.М. Тема дисертації – “Зберігання посівних і технологічних властивостей насіння соняшнику в умовах півдня України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.15 – первинна обробка продуктів рослинництва.

Дисертація присвячена зберіганню посівних і технологічних властивостей насіння соняшнику в умовах півдня України. Встановлено, що підвищена вологість насіння призводить до інтенсифікації дихання, що сприяє підвищенню температури насіннєвої маси і, відповідно, потребує додаткових енерговитрат на вентилювання. Висока інтенсивність процесів пероксидації ліпідів протягом перших шести місяців зберігання, особливо насіння соняшнику підвищеної вологості, призводить до витрачання тканинних антиоксидантів, наслідком чого є зниження якості насіння і продуктів його переробки.

Обробка насіння соняшнику дистинолом в концентрації 0,25 % перед закладанням на зберігання не впливає на процеси гідролітичного розпаду і перекисного окиснення ліпідів при зберіганні протягом десяти місяців, але має позитивний вплив на посівні якості насіння.

Обробка посівного матеріалу соняшнику дистинолом у концентраціях 0,25 і 0,5 % сприяє одержанню більш високоякісного насіння соняшнику, яке характеризується зниженим вмістом вільних жирних кислот і продуктів їх пероксидації та підвищеним вмістом низькомолекулярних біоантиоксидантів, особливо фосфоліпідів, а також підвищеною активністю ферментів антиоксидантного захисту ліпідів. При зберіганні такого насіння гальмуються процеси гідролітичного і оксидаційного розпаду ліпідів, що дозволяє подовжити термін його зберігання..


Кручиненко Олег Вікторович. Науковий керівник – Дахно І.С. Офіційні опоненти: Довгій Ю.Ю., Пономар С.І. Тема дисертації – “Фасціольоз великої рогатої худоби у зоні Лісостепу і Степу України (діагностика та заходи боротьби)” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 — паразитологія, гельмінтологія.

У дисертації викладені матеріали досліджень щодо: епізоотичної ситуації з фасціольозної, фасціольозно-дикроцеліозної та фасціольозно-стронгілятозної органів травлення інвазії у великої рогатої худоби в умовах Лісостепової та Степової зон України; патолого-анатомічних змін у печінці, гістологічних – лімфатичних вузлах, морфологічних та біохімічних у крові тварин, уражених фасціолами; удосконалення зажиттєвої діагностики фасціольозу та випробування і впровадження у виробництво нових антигельмінтиків комбітрему і рафензолу для лікування великої рогатої худоби при фасціольозі. Отримані дані покладені в основу розроблених рекомендацій щодо боротьби з фасціольозом тварин.

Основним проміжним хазяїном для виду F. hepatica в умовах зони Лісостепу (Полтавська область) є малий ставковик L. truncatula.

Фасціольоз у великої рогатої худоби супроводжується помітними патолого-анатомічними змінами у печінці, особливо в її правій, квадратній і хвостатій частках, а за результатами гістологічних досліджень у печінці - глибокими деструктивними стромально-судинними та некротично-дистрофічними змінами, в лімфатичних вузлах – розвитком лімфаденіту, ангіосклерозу та гемосидерозу.

На території центральної частини України (Полтавська область) яйця фасціол на поверхні ґрунту здатні перезимовувати й залишатися життєздатними із літнього періоду до весняного протягом 8 місяців, а із зимового до літнього – 6 місяців.

Вивчено терапевтичну та економічну ефективність антигельмінтиків за фасціольозної інвазії великої рогатої худоби, встановлено їх позитивну дію на морфологічні й біохімічні показники крові хворих на гельмінтози тварин.


Криворучко Дмитро Іванович. Науковий керівник – Карповський В.І. Офіційні опоненти: Ніщеменко М.П., Федорук Р.С. Тема дисертації – “Участь молочної залози корів різних типів вищої нервової діяльності у білковому обміні під час лактації” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин.

Дисертація присвячена вивченню впливу типологічних особливостей вищої нервової діяльності на обмін білка та амінокислот у організмі корів в період лактопоезу.

У результаті проведених досліджень установлено роль типу вищої нервової діяльності у синтетичних процесах молочної залози корів. Встановлено, що сила процесів збудження та гальмування впливає на інтенсивність обміну загального білка, його фракцій, сечовини і амінокислот. Активність ферментів дезамінування знаходиться у зв’язку з силою, врівноваженістю та рухливістю коркових процесів. Формування пулу амінокислот (замінних та незамінних) у молоці залежить від типологічних особливостей нервової системи і більш повно реалізується у корів сильного врівноваженого рухливого типу.

Встановлено, що тип вищої нервової діяльності впливає на вміст окремих амінокислот у молоці корів. Установлено достовірну кореляцію між силою нервових процесів та вмістом лізину, фенілаланіну, аланіну, глутамінової і аспарагінової кислоти, треоніну та серину. Достовірний зв’язок відмічено між врівноваженістю коркових процесів і кількістю гістидину, лейцину, фенілаланіну, ізолейцину та проліну в молоці корів. Вміст лізину, аланіну, лейцину, фенілаланіну, глутамінової і аспарагінової кислоти та проліну корелював з рухливістю нервових процесів. Поглинання вільних амінокислот молочною залозою з крові у більшому ступені відбувається у корів сильних типів вищої нервової діяльності.


Яценко Іван Володимирович. Науковий консультант – Гаврилін П.М. Офіційні опоненти: Рудик С.К., Коцюмбас Г.І., Тимошенко О.П. Тема дисертації – “Структурні параметри скелета ссавців як об’єкти судово-ветеринарної експертизи при визначенні видової належності біологічного матеріалу” на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин.

Дисертація присвячена дослідженню структурних параметрів скелета ссавців (кроля свійського безпорідного, зайця-русака, бабака степового, нутрії, кота свійського безпорідного, песця) при визначенні видової належності біологічного матеріалу.

Вперше розроблено методологію дослідження кісткового матеріалу, як речового доказу, в судово-ветеринарній експертизі. Комплексом методів дослідження (порівняльно-анатомічний, остеометричний, дискримінантний аналіз, спектроскопічний) кісток дрібних тварин (кролів, зайців, нутрій, байбаків, котів, песців) вперше розроблено і науково обґрунтовано технологію остеологічних досліджень залежно від попереднього стану кісткового матеріалу. Розроблено алгоритм дослідження і доведено, що при будь-якому попередньому стані кісткового матеріалу залишається можливість встановлення його видової належності. Показано, що видова диференціація кісток на рівні їх анатомічної цілісності або незначної пошкодженості можлива остеоскопічним чи порівняльно-анатомічним методами; при незначному пошкодженні та відсутності на кістковому матеріалі характерних анатомічних ознак  остеометричним методом і дискримінантним аналізом; на рівні значної пошкодженості (дрібні або обгорілі уламки без розпізнавальних анатомічних структур, порошкоподібний стан)  методом інфрачервоної спектроскопії.

Набуло подальшого розвитку питання щодо методології створення і використання остеологічних комп’ютерних технологій в судово-ветеринарній експертизі та запропоновано оригінальні комп’ютерні програми «Osteo» і «Discriminant» на основі анатомічних і остеометричних параметрів кісток скелета дрібних ссавців.


Яненко Уляна Миколаївна. Науковий керівник – Ушкалов В.О. Офіційні опоненти: Бортнічук В.А., Руденко П.А. Тема дисертації – “Клініко-експериментальне обгрунтування діагностики пастерельозу великої рогатої худоби і свиней” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія.

Дисертація присвячена вивченню застосування та науково-експери-ментальному обґрунтуванню методу полімеразної ланцюгової реакції для діагностики пастерельозу сільськогосподарських тварин і визначенню діагностичної цінності даного методу. Вивчено етіологічні структури респі-раторних захворювань великої рогатої худоби і свиней, а також домінуючу роль пастерел, як другорядного чинника при інфекційному ринотрахеїті ВРХ та інфекційному атрофічному риніті свиней. Показано вагому роль
P. multocida, сероварів А та D у цих захворюваннях.

Розроблено “Настанову з лабораторної діагностики пастерельозу тварин та птиці”, затверджену науково-методичною радою державного Депар-таменту ветеринарної медицини МінАПК України, протокол № 3 від 20.12. 2006 р.

При культивуванні пастерел успішно використали очищену сироватку крові великої рогатої худоби замість дефіцитної сироватки крові коня. Цей компонент звільнений від імуноглобулінів, токсинів, інгібіторів, мікоплазм, та стимулює ріст пастерел ( ТУ 24.4-32489181–713–2004).

Подано заявку на патент “Спосіб визначення антилізоцимної активності бактерій P. multocida з використанням лісобакту (лізоциму хлориду)” від 18.07.2008 р., № u 2008 09429.


Гудзь Наталія Вікторівна. Науковий керівник – Хомич В.Т. Офіційні опоненти: Рудик С.К., Бирка В.С. Тема дисертації – “Ріст і розвиток клоакальної сумки качок у постнатальному періоді онтогенезу” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню росту і розвитку клоакальної сумки качок у постнатальному періоді онтогенезу.

Встановлено, що клоакальна сумка постійно виявляється у качок віком від однієї до 270 діб. У птиці віком 300 діб вона трапляється у 25% особин, а в 330-добової – відсутня.

Форма клоакальної сумки качок віком від однієї до 150 діб видовжено-овальна, а в старших – спицеподібна.

Ріст клоакальної сумки качок закінчується у їх 60-добовому віці.

У слизовій оболонці клоакальної сумки качок віком від однієї до 180 діб виявлені структурно-функціональні одиниці, які показують, що цей орган поєднує в собі функції центрального і периферичного органів імуногенезу.

Формування клоакальної сумки як центрального органа імуногенезу не завершується з вилупленням качок. Її структурно-функціональні одиниці (лімфоїдні вузлики першої групи) утворюються до 30-добового віку птиці, а свого максимального розвитку досягають у 60–90 діб.

У складі паренхіми клоакальної сумки качок виявлені клітини, які не тільки створюють мікрооточення для розвитку лімфоцитів, а й клітини В-лімфоцитопоезу, гранулоцити, макрофаги та плазмоцити.

Ознаки інволюції клоакальної сумки починають виявлятися у качок старших 60 діб.

Структурно-функціональні одиниці паренхіми клоакальної сумки не виявляються у качок віком 210 діб і старших, що свідчить про те, що цей орган припиняє функціонувати ще до його повної інволюції.


Анотації авторефератів дисертацій,

захищених у спеціалізованих вчених радах НУБіП України

у червні 2009 року


Бутенко Євген Володимирович. Науковий керівник – Кривов В.М. Офіційні опоненти: Сохнич А.Я., Кілочко В.М. Тема дисертації – “Еколого-економічна оцінка сільськогосподарських землеко-ристувань у ринкових умовах” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.

Сформульовано методичні підходи до формування екологічно сталих моделей землекористування з екологічно стійкими показниками; коефіцієнт екологічної стійкості після оптимізації – 0,66.

Удосконалено методику визначення найбільш небезпечних природно-сільськогосподарських районів Лісостепової Лівобережної провінції України за показником індексу збереження ґрунтів (ІЗГ).

Розроблено теоретичні підходи до оцінки економічної ефективності формування сталих землекористувань нової формації з використанням екологічного критерію оцінки як більш варіабельної частини економічної оцінки заходів, спрямованих на екологізацію природокористування.

Удосконалено теоретичні засади економічного оцінювання ефективності формування сталого землекористування застосуванням показника ІЗГ, у результаті чого визначено екологічний ефект в розмірі 8,4 млрд грн.

Запропоновано шляхи розв’язання проблеми раціоналізації природо-користування у контексті розвитку сталого землекористування.

Оцінено ступінь ерозійної небезпеки сучасного використання земельного фонду в Лісостеповій Лівобережній природно-сільськогосподарській провінції України.


Смолярчук Мирослава Василівна. Науковий керівник – Сохнич А.Я. Офіційні опоненти: Бамбіндра Д.І., Шворак А.М. Тема дисертації – “Оптимізація використання земельних ресурсів у ринкових умовах (на прикладі Львівської області)” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколиш­нього середовища.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів оптимізації використання земельних ресурсів у ринкових умовах з використанням методів математичного програмування.

У роботі на основі постановочного завдання оптимізаційної моделі землекористування з гнучкими граничними обмеженнями розроблено базову гіпотезу, змінні, обмеження, поняття і сутність екологічних та економічних показників як компонентів цільової функції. Модель розширена додатковими обмеженнями, параметри яких гнучко відображають конкретні виробничі ситуації.

Удосконалено методологічні та методичні основи нечіткого моделювання в частині оптимізації розміщення об’єктів рекреації. На засадах нечіткої логіки дані пропозиції щодо оптимізації структури землекористування. Запропоновані методичні підходи до оцінки екологічної стійкості ландшафтів під впливом лісових угідь.

Набули подальшого розвитку науково-методичні підходи щодо інформаційного забезпечення землекористування в ринкових умовах.

Запропоновано використання екологічного імперативу при оптимізації використання земельних ресурсів.


Гаркава Оксана Миколаївна. Науковий керівник – Юхновський В.Ю. Офіційні опоненти: Кучерявий В.П., Пушкар В.В. Тема дисертації – “Фітомеліоративні особливості та урбоекологічний потенціал соснових насаджень зеленої зони м. Києва”на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.

Дисертаційна робота присвячена вивченню екологічних і естетичних властивостей соснових насаджень лісопаркових ландшафтів зеленої зони м. Києва та обґрунтуванню показника їх урбоекологічного потенціалу. Висвітлено результати комплексних досліджень (лісівничо-таксаційних, геоботанічних, фітоіндикаційних, фітосозологічних, ґрунтознавчих) пристигаючих, стиглих та перестиглих соснових насаджень у різних лісорослинних умовах. Показано взаємозв’язок між різними екологічними показниками в лісовому біогеоценозі. Зокрема, виявлена лімітуюча роль вмісту в ґрунті азоту і калію для тривалості росту соснових деревостанів. За результатами геоботанічних досліджень та аналізу константності видів виявлена трансформація живого надґрунтового покриву лісопарків та проведена фітоіндикація екологічних режимів. Значну увагу приділено вивченню фізичних, хімічних, фізико-хімічних та мікробіологічних властивостей лісових ґрунтів. На основі найбільш вагомих (за результатами кореляційного аналізу) показників обґрунтовано і здійснено комплексну екологічну оцінку. Проведено сумарну естетичну оцінку соснових насаджень лісопаркових ландшафтів з використанням таксаційно-фітоценотичної шкали та соціологічного дослідження за фотознімками лісопаркових ландшафтів.

Обґрунтовано урбоекологічний потенціал соснових насаджень лісопаркових ландшафтів як похідну від їх еколого-естетичних властивостей. Розроблено математичну модель зміни урбоекологічного потенціалу з віком і на її основі визначено урбоекологічний потенціал соснових насаджень лісопаркових ландшафтів зеленої зони м. Києва, надано рекомендації щодо його підвищення. Базуючись на даних урбоекологічного потенціалу, опрацьовано уніфіковану схему урбоекологічного моніторингу, обґрунтовано динаміку режимних моніторингових спостережень, а також надано рекомендації щодо функціонального зонування лісопарків зеленої зони м. Києва.


Пньовська Оксана Михайлівна. Науковий керівник – Ковалевський С.Б. Офіційні опоненти: Олексійченко Н.О., Шлапак В.П. Тема дисертації - Біоекологічні особливості і динаміка трав’яного покриву фітоценозів зеленої зони м. Києва» на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.

У роботі наведено дані динаміки трав’яного покриву в рекреаційно- порушених лісових фітоценозах зеленої зони м. Києва в умовах свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка рудеральних та лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відмічено важливу захисну роль підліску при низькій зімкнутості деревостану. З’ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав’яного покриву характеризуються насадження Київського і Білодібровного лісництва з Пуща-Водицьким.

Відмічено роль видів родин злакових та осокових у водному режимі ґрунту. Найнижчі показники вологості ґрунту притаманні ділянкам, де частка цих видів в трав’яному покриві складає 10-15% від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються й показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів при нижчих показниках маси фітомаси трав’яного покриву вологість останньої менша.

Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості ґрунтів та вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках, що знаходяться на різних стадіях рекреаційної дигресії. В результаті аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в ґрунті протягом вегетаційного сезону. Щодо фосфору та калію, то найбільшу їх концентрацію відмічено для початку вегетаційного сезону. Відмічено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав’яного покриву протягом вегетаційного сезону та з покращенням лісорослинних умов. Концентрація калію збільшується протягом вегетаційного сезону в підземній фітомасі та зменшується в надземній фітомасі трав’яного покриву.

Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.