Дисертації –“О
| Вид материала | Автореферат |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 331.22kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.16kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 591.99kb.
- Дипломні курсові реферати контрольні дисертації в києві, 331kb.
- Б. В. Офіційні опоненти: Криштофорова Б. В., Стронський Ю. С. Тема дисертації " Патоморфологічні, 1665.27kb.
- Автореферат дисертації, 380.51kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 390.59kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.15kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 740.67kb.
Андросович Тетяна Юріївна. Науковий керівник – Савчук В.К. Офіційні опоненти: Уланчук В.С., Стасишен М.С. Тема дисертації – “Формування і розвиток ринку прісноводної риби” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.
У дисертації узагальнено теоретичні, методологічні та практичні питання формування і розвитку ринку прісноводної риби в Київському регіоні. В роботі проаналізовано специфіку функціонування суб’єктів ринку прісноводної риби та рівень їх адаптації до його кон’юнктури. Охарактеризовано особливості формування попиту на прісноводну рибу. Оцінено рівень пропозиції в регіоні, з урахуванням різних джерел одержання рибної продукції. Запропоновано основні шляхи підвищення ефективності господарської діяльності підприємств, що є суб’єктами, які займаються вирощуванням, виловом і реалізацією прісноводної риби, показано альтернативні напрями ведення господарської діяльності рибними господарствами.
На основі проведеного аналізу запропоновано концепцію подальшого розвитку ринку прісноводної риби, яка передбачає визначення обсягу можливої пропозиції прісноводної риби за напрямами її виробництва з використанням потужностей різних господарюючих суб’єктів. Обгрунтовано необхідність застосування відповідних державних заходів регулювання економічної ситуації на ринку прісноводної риби.
Ярковий Андрій Олексійович. Науковий керівник – Терещенко В.К. Офіційні опоненти: Пасхавер Б.Й., Коновалов І.В. Тема дисертації – “Організаційно-економічні засади функціонування фермерських та особистих селянських господарств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).
Дисертаційне дослідження присвячено аналізу та розробці пропозицій щодо розвитку фермерських та особистих селянських господарств в сучасних економічних умовах України та підвищенню ефективності їх виробництва. У дисертації розглянуто теоретично-методологічні аспекти функціонування фермерських і особистих селянських господарств та удосконалено відповідний понятійний апарат.
Проведено багатоаспектне дослідження сучасного стану фермерських та особистих селянських господарств України, визначено їх роль, значення і функції, досліджено основні проблеми їхнього розвитку та функціонування.
Проаналізовано структуру сукупних ресурсів і динаміку сукупного доходу сільських домогосподарств, визначено основні джерела поповнення сімейного бюджету. Доведено прямий зв’язок між обсягом виробництва продукції особистих селянських господарств та рівнем життя сільського населення. В результаті досліджень встановлено, що особисті селянські господарства виконують сьогодні переважно споживчу функцію.
Обґрунтовано необхідність поступової трансформації частини особистих селянських господарств у фермерські господарства або інші форми підприємницької діяльності.
Вперше розроблено комплексну методику організації системи заготівлі та реалізації сільськогосподарської продукції фермерських і особистих селянських господарств. Визначено основні напрями та перспективи розвитку фермерських і особистих селянських господарств України.
Захарін В’ячеслав Васильович. Науковий керівник – Калиновський Г.М. Офіційні опоненти: Харута Г.Г., Стефаник В.Ю. Тема дисертації – “Перебіг родів та післяродового періоду у корів-первісток” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство.
Дисертація присвячена вивченню впливу тканинного препарату фетоплацентату та згодовування суміші сапоніту і сірки на перебіг родів і післяродового періоду у корів-первісток, обґрунтуванню засобів і методів корекції інтенсифікації інволюції статевого апарату та стану новонароджених телят. З’ясовані окремі сторони взаємозв’язку поживності раціону з гомеостазом у нетелей.
Клініко-гематологічний статус нетелей в останній місяць плодоношення в умовно чистій і четвертій зоні радіаційного забруднення характеризувався коливанням у фізіологічних межах цитологічного і біохімічного складу крові, показників імунного статусу та вмісту прогестерону і естрадіолу. Згодовування нетелям мінеральної добавки суміші сапоніту і сірки та підшкірне введення тканинного препарату фетоплацентату корегувало обмін речовин в організмі, що проявилося зменшенням тривалості третьої стадії родів, скороченням терміну від родів до першого осіменіння, підвищенням кількості Т-лімфоцитів, поліпшенням стану новонароджених телят.
Ткачук Ігор Геннадійович. Науковий керівник – Борисевич В.Б. Офіційні опоненти: Іздепський В.Й., Мисак А.Р. Тема дисертації – “Бабезіозний увеїт собак” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія.
Дисертація присвячена вивченню увеїту, зумовленому бабезіозом у собак. Бабезіозний увеїт собак, як правило виникає у східноєвропейських вівчарок (27,8%) і, рідко, у безпородних собак (16,7%); найчастіше – собак після 12-міс. віку (58,8%), вірогідно зумовленому посиленням сенсибілізації з віком.
за слабкого проявлення запалення війкового тіла відмічається міоз світлобоязнь, сльозотеча і незначні зміни райдужки; за середнього ступеня ураження проявляється виражений міоз, деяка циліарна болючість, набряк райдужки і рогівки, преципітати в передній камері ока; за тяжкого ступеня циліарного запалення має місце перикорнеальна ін’єкція судин, гіфема, сильний біль у ділянці війкового тіла, фібрин у передній камері ока, задні синехії, глаукома.
вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, показників лейкограми, вміст білка, його фракцій, білірубіну, АСТ і АЛТ, сечовини, креатину за бабезіозу, неускладненого увеїтом, ідентичні таким самим показникам ускладненого увеїтом бабезіозу, що вказує на патогенетичну роль інших чинників у виникненні запалення війкового тіла.
Кількість лейкоцитів, лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, показник імунорегуляторного індексу, вміст Ig G, M за бабезіозу, ускладненим увеїтом, більші порівняно з бабезіозу, неускладненого увеїтом, що зумовлює патогенетичну роль імунологічних порушень у виникненні запалення війкового тіла.
Утворення імунних комплексів, особливо дрібномолекулярних (<15 S), на фоні зниження фагоцитарної активності призводить до осідання імунних депозитів у розвинених і постійно сецернуючих судинах uvea з подальшим запаленням війкового тіла і ексудацією в камери ока, що підтверджується гістологічними дослідженнями.
Раціональне лікування бабезіозного увеїту полягає у застосуванні на тлі бабезіозної терапії мідріатиків (1%-й розчин атропіну), НСПЗП, зокремадиклофенаку в дозі 0,5 мг/кг маси тіла, а також тималіну (як імуномодулятора і стимулятора фагоцитозу) в дозі 5-20 мг/кг маси тіла тварин залежно від тяжкості перебігу запалення судинної оболонки очного яблука.
Гончаренко Ігор Володимирович. Науковий консультант – Угнівенко А.М. Офіційні опоненти: Коваленко В.П., Рудик І.А., Сірацький Й.З. Тема дисертації – “Система селекції корів молочних порід за комплексом ознак” на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин.
Дисертацію присвячено вивченню системи селекції молочних корів голштинської, української чорно- і червоно-рябої молочнх порід за комплексом ознак протягом їхнього онтогенезу з врахуванням тривалості періоду ембріогенезу, аналізу родоводів на наявність предків – носіїв дефектних генів з рецесивним типом успадкування типу BLAD, DUMPS, МF та інші, генетичних маркерів (факторів груп крові), плодючості, якості молока (вміст жиру, білка); тривалості господарського використання корів; стійкості проти маститу (кількість соматичних клітин в 1 см3 молока); показників успадковуваності (h2) і кореляційно-регресійних зв’язків. Як інтегральну ознаку відбору запропоновано селекційний індекс системної оцінки молочних корів, який розраховують за спеціальною формулою.
Розширено теоретичні положення добору тварин на основі закономірностей процесів оо- і сперматогенезу. Сформульовано теоретичні положення відносно меншої мінливості спадковості в корів порівняно з чоловічими організмами. Згідно з вимогами Іnterbull удосконалено спосіб оцінки плідників за якістю нащадків (корів-первісток). Встановлено вплив бугаїв на тривалість господарського використання й плодючість їхніх дочок,
Доведено можливість поєднання високої молочності з регулярною плодючістю і тривалістю господарського використання у корів-рекордисток. Запропоновано методику математичної оцінки родин породного значення. Обґрунтовано можливість прогнозування високої молочності у корів на основі генетичних маркерів (факторів груп крові). Висунуто наукову гіпотезу щодо прогностичного значення факторів груп крові з урахуванням генів QTL.
Теоретично обґрунтована і практично реалізована система селекції корів, яка підвищує ефективність добору корів-матерів майбутніх бугаїв-плідників.
Використання запропонованої системи поетапного добору корів у племінних і товарних стадах забезпечує підвищення ефективності селекції на 20-25%, що дає можливість додатково одержати 197,3–260 грн. прибутку в розрахунку на одну корову за рік.
Косяненко Олена Михайлівна. Науковий керівник – Сивик Т.Л. Офіційні опоненти: Засуха Ю.В., Дармограй Л.М. Тема дисертації – “Перетравність корму, обмін речовин та продуктивність кролів за дії селену” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів.
У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання у годівлі молодняку кролів, який вирощується на м’ясо, комбікормів з різними дозами та джерелами селену. Виявлено напрям змін у продуктивності молодняку кролів. Проведено оцінку морфологічного і біохімічного складу їх крові. Вивчено перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору і селену в організмі кролів залежно від дози та джерела селену.
Доведена доцільність балансування раціонів за селеном та визначено оптимальну дозу його згодовування. Встановлено вплив добавок селену у складі різних селеновмісних сполук органічного та неорганічного походження на продуктивність, перетравність поживних речовин корму, морфологічні та біохімічні показники крові, забійні якості та амінокислотний склад найдовшого м’язу спини молодняку кролів породи сріблястий при вирощуванні на м’ясо.
Рекомендовано при вирощуванні молодняку кролів на м’ясо використовувати повнораціонний комбікорм з вмістом селену на рівні 0,2 мг/кг сухої речовини. Запропоновано вводити до складу повнораціонного комбікорму селеновмісну сполуку органічного походження Сел-Плекс для забезпечення оптимального вмісту цього мікроелемента.
Кононенко Руслан Володимирович. Науковий керівник – Захаренко М.О. Офіційні опоненти: Лясота В.П., Савченко І.Г. Тема дисертації – “Гігієнічна оцінка комплексу гліцинатів мікроелементів та його вплив на клінічний стан, метаболічний статус та резистентність організму курей” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук зі спеціальності 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія.
Досліджено фізико-хімічні властивості комплексу гліцинатів мікроелементів. Дано його гігієнічну оцінку та вказано на доцільність застосування як мінеральної добавки в годівлі курчат-бройлерів та курок-несучок. Підтверджено здатність гліцинатів мікроелементів сприяти високій активності пепсину, амілази та ліпази підшлункової залози, лужної фосфатази і γ-глутамілтранспептидази слизової оболонки тонкого кишечнику курчат-бройлерів in vitro. Введення щурам per os суміші гліцинатів мікроелементів стимулює процеси імунопоезу, змінює активність ряду ферментів підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки за сталих значень вмісту білка, глюкози та загальних ліпідів у сироватці крові, показників клінічного стану, рівня мікроелементів у тканинах.
Проведеними дослідженнями науково обґрунтована перевага використання комплексу гліцинатів міді, цинку, заліза, кобальту та марганцю над неорганічними сполуками при вирощуванні курчат-бройлерів та утриманні курок-несучок, про що свідчать показники клінічного стану, резистентності, метаболічного статусу, продуктивності птиці та економічної ефективності застосування даної добавки. На основі одержаних результатів розроблено новий мінеральний премікс для курчат-бройлерів і курок-несучок.
Білик Руслан Іванович. Науковий керівник – Якубчак О.М. Офіційні опоненти: Яблонська О.В., Труш А.М. Тема дисертації – “Ветеринарно-санітарна оцінка молока при лейкозі великої рогатої худоби” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза.
Проведено аналіз безпеки та якості молока, отриманого від РІД- та ПЛР-позитивних корів. Досліджено органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, токсикологічні показники, біологічну цінність та технологічні властивості молока, отриманого від РІД- і ПЛР- позитивних корів. Науково обґрунтовано зміни показників якості та безпеки молока, отриманого від РІД- та ПЛР-позитивних корів та розроблено правила ветеринарно-санітарної оцінки такого молока.
Уперше в Україні теоретично та експериментально обґрунтовано ступінь ризику споживання молока, отриманого від РІД- та ПЛР-позитивних на лейкоз корів, який підтверджено дослідами на біологічній моделі лабораторних мишей при (хронічному) тривалому згодовуванні їм такого молока.
Для ветеринарно-санітарної експертизи молока, отриманого від РІД та ПЛР-позитивних корів, запропоновано: «Методичні рекомендації з ветеринарно-санітарної експертизи молока та м’яса, отриманих від великої рогатої худоби, хворої на лейкоз», затверджені науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №1 від 20 грудня 2007 року); «Спосіб фарбування мазків молока для цитологічного дослідження», деклараційний патент на корисну модель 31575 Україна, G01Т1/00. Бюл.№ 7, від 10.04.2008 р.
Василенко Ольга Володимирівна. Науковий керівник – Улянич О.І. Офіційні опоненти: Болотських О.С., Лещук Н.В. Тема дисертації – “Обґрунтування технологічних заходів вирощування васильків справжніх у Правобережному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво.
Дисертація присвячена вивченню вітчизняних сортів васильків справжніх та обґрунтуванню технологічних прийомів: встановлено оптимальні строки сівби насіння та висаджування розсади у відкритий ґрунт, спосіб вирощування розсади, оптимальну густоту рослин, схеми розміщення і відповідність їх механізованому догляду за рослинами. Простежено зміни біометричних показників і їхній вплив на підвищення продуктивності фотосинтезу, біохімічний склад урожаю та кількість ефірних олій.
Визначено, що найвищу врожайність васильків справжніх отримано за вирощування сортів Сяйво і Кримські фіолетові, що в середньому забезпечило істотний приріст до контролю 10,3 т/га і 5,6 т/га відповідно.
Доведено, що за сівби насіння васильків справжніх у третій декаді березня доцільно використовувати касети з розміром чарунок 6х6 см та висаджувати розсаду у відкритий ґрунт у другій декаді травня. Це дозволяє одержати додатково 8,3 т/га зеленої або 1,2 т/га сухої маси та рівень рентабельності виробництва 76 %, що підтверджено іншими розрахунками економічної ефективності та біоенергетичної оцінки.
В середньому за 2006–2008 рр. вищу врожайність отримали за застосування стрічкових схем. Встановлено, що густота рослин на одиниці площі 111 тис. шт. за схеми розміщення рослин (40+40+60)х20 см є оптимальною. Вперше обґрунтовано, що із збільшенням кількості рослин на одиниці площі урожайність васильків справжніх підвищується до певної межі, а за розміщення 143 тис. шт./га зростання врожайності припиняється.
Основні результати дослідження пройшли практичне випробування і рекомендовані до застосування у виробництво.
Янчук Анатолій Вікторович. Науковий керівник – Сич З.Д. Офіційні опоненти: Болотських О.С., Дубровін В.В. Тема дисертації – “Ефективні елементи технології вирощування кукурудзи цукрової в Правобережному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво.
Дисертація присвячена розробці елементів технології вирощування ранньої продукції кукурудзи цукрової в умовах Правобережного Лісостепу України, що передбачає підбір сортів і гібридів, обґрунтування укриття посіву агроволокном за раннього строку сівби, використання розсадного способу, проведення пасинкування та застосування регуляторів росту рослин.
Підібрані високоврожайні ранньостиглі сорти та гібриди кукурудзи цукрової, встановлена ефективність використання агроволокна та пасинкування, визначений оптимальний спосіб застосування регуляторів росту рослин. Ранній строк сівби з укриттям агроволокном за роки досліджень забезпечував надходження качанів у третій декаді липня (24.07-28.07), що на 9-15 діб раніше порівняно із оптимальним строком сівби. За врожайністю качанів без обгортки варіант з раннім строком сівби та укриттям агроволокном на 0,3 т/га переважав контрольний варіант і становив 11,4 т/га.
Білєра Наталія Миколаївна. Науковий керівник – Городній М.М. Офіційні опоненти: Власенко М.Ю., Корсун С.Г. Тема дисертації – “Оптимізація мінерального живлення та удобрення пивоварного ячменю у Правобережному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.
Результати дослідження показали, що як безпосереднє застосування мінеральних добрив, так і їхня післядія в сівозміні сприяє покращенню поживного режиму ґрунту і підвищенню його родючості, підвищуючи вміст мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в орному та підорному шарах ґрунту.
Покращення поживного режиму ґрунту сприяє кращому розвитку рослин ячменю ярого у варіантах з внесенням добрив, підвищуючи збір сухої речовини, кущистість, кількість продуктивних стебел та винос рослинами елементів живлення з ґрунту.
Встановлено, що бактеризація насіння ячменю комплексним мікробним препаратом дозволяє підвищити ефективність післядії добрив у сівозміні та сприяє отриманню додаткового врожаю зерна. Оптимальним є використання поліміксобактерину на фоні післядії органічних та мінеральних добрив у сівозміні.
Визначено енергетичну, агрохімічну та економічну ефективність внесення азотних добрив, післядії органічних та мінеральних і застосування поліміксобактерину за вирощування ячменю ярого на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті.
Аксиленко Марина Дмитрівна. Науковий керівник – Бикін А.В. Офіційні опоненти: Власенко М.Ю., Буслаєва Н.Г. Тема дисертації – “Особливості фосфорного живлення нових сортів пшениці озимої на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лівобережного Лісостепу” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню впливу кореневих ексудатів фосфорефективних генотипів пшениці озимої вітчизняної селекції на рухливість та доступність для живлення рослин мінеральних фосфатів ґрунту та визначенню оптимальних доз фосфору, за їх вирощування, дослідженню елементів продуктивності, урожайності та біохімічних показників якості зерна. Результати досліджень показали, що за вирощування фосфорефективних сортів Сирена одеська та Смуглянка на темно-сірому опідзоленому ґрунті з середнім вмістом рухомих сполук фосфору отримано високі врожаї в зоні Лівобережного Лісостепу України 8,0–10,0 т/га якісного зерна за різних доз фосфорного живлення
Внесення добрив сприяло поліпшенню поживного режиму темно-сірого опідзоленого ґрунту, підвищуючи вміст мінеральних сполук рухомого фосфору.
Визначено агрохімічну, економічну, енергетичну ефективність застосування добрив під фосфорефективні сорти пшениці озимої на темно-сірому опідзоленому ґрунті.
Масик Ігор Миколайович. Науковий керівник – Кравченко М.С. Офіційні опоненти: Манько Ю.П., Шам І.В. Тема дисертації – “Механічні та біологічні заходи зниження потенційної забур’яненості ріллі в умовах Лівобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.
В дисертації представлені результати трирічних досліджень, які розкривають вплив різних способів основного обробітку ґрунту на потенційну забур’яненість ріллі, актуальну забур’яненість посівів, щільність ґрунту, вміст агрономічно цінних агрегатів та запаси продуктивної вологи в чорноземі типовому, ріст, розвиток і врожайність вівса та картоплі. Визначені рослини, екстракти з яких впливають на проростання бур’янів. Виявлено вплив досліджуваних способів основного обробітку ґрунту на врожайність вівса та картоплі і показники енергетичної та економічної ефективності їх вирощування.
За результатами досліджень виробництвву рекомендована система різноглибинного полицевого основного обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні.
Неїлик Микола Миколайович. Науковий керівник – Борона В.П. Офіційні опоненти: Жеребко В.М., Іващенко О.О. тема дисертації – “Біологічні особливості амброзії полинолистої та хімічні заходи її знищення в агроценозах сої Правобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.
Встановлено обсяги поширення амброзії полинолистої (Ambrosia artemisifolia L.), досліджено біологічні її особливості та закономірності формування бур’янових угрупувань у різних агрофітоценозах. Під впливом алелопатичної дії кореневих виділень амброзії схожість насіння озимої пшениці, гороху та ярого ячменю зменшувалась на 75-85 %. Насіннєва продуктивність амброзії була максимальною (12859 шт. сім’янок) при проростанні її без присутності культурних рослин.
Істотне зниження (15-22 %) урожайності насіння сої спостерігається навіть при наявності 2-5 шт./м2 рослин амброзії, яка виносить з ґрунту 356,9 кг/га поживних речовин. За умов змішаного типу забур’яненості такі суміші як: півот (0,5 л/га) + фюзілад форте (1,5 л/га), хармоні (6 г/га) + тарга супер (1,5 л/га) або фабіан (0,07 кг/га) + тарга супер (1,5 л/га) зменшували загальний рівень забур’яненості на 83-86 % і забезпечували збереження врожаю насіння сої 0,71-0,75 т/га. Застосування хімічного методу захисту рослин сої від амброзії полинолистої та інших бур’янів є економічно ефективним та енергетично доцільним. Рентабельність була в межах 52-349 %, а коефіцієнт енергетичної ефективності 2,5-12,8.