Розділ 1 теоретичне підґрунтя управління конкурентоспроможністю вищих навчальних закладів на засадах бенчмаркінгу
| Вид материала | Документы |
- Військової освіти побудована на основі принципів доступності, неперервності та наступності, 38.9kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
- Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни український центр наукової медичної інформації, 5757.25kb.
- Інформація щодо спільної роботи професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних, 96.29kb.
- План науково-дослідної роботи вищих навчальних закладів мнс на 2012 рік, 464.65kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Щодо затвердження пріоритетних тематичних напрямів вищих навчальних закладів та наукових, 3474.74kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА ЗАСАДАХ БЕНЧМАРКІНГУ
1.1. Сутність та особливості управління конкурентоспроможністю вищих навчальних закладів
В
ища освіта в Україні, як й інші сфери виробничої та невиробничої діяльності, все гостріше відчуває необхідність пристосування до умов ринкового середовища. Вищий навчальний заклад, як і будь-яка організація, вимагає побудови ефективної системи управління. Разом з тим ВНЗ є недостатньо вивченою, з погляду теоретичного й практичного менеджменту, організацією. Сьогодні можна стверджувати, що у керівництва вітчизняних закладів відсутні єдині науково обґрунтовані й емпірично апробовані стандарти та методи управління в умовах ринкової економіки. Це призводить до неефективного виконання ВНЗ своєї головної функції - формування інтелектуального потенціалу шляхом надання освітніх послуг для задоволення суспільних та особистих потреб.Аналіз вітчизняних наукових джерел показав, що серед дослідників, які вивчають дану проблему, відсутня єдина думка з приводу того, що є товаром ВНЗ. Досить часто товаром пропонується вважати освітню послугу, упредметнену в навчальних програмах, забезпечених необхідними ресурсами. Однак слід відмітити наявність різних тлумачень освітньої послуги. Так, Т. Владикіна зазначає: «Освітня послуга вищого навчального закладу - це здійснювана професорсько-викладацьким складом діяльність, спрямована на передачу слухачам знань, формування в них умінь і навичок [39, с. 19]». С. Куров вважає, що «освітня послуга - це організована, цілеспрямована діяльність (дія), здійснювана одним або декількома суб’єктами (колективом ВНЗ) за допомогою взаємодії (особистої, дистанційної) з особою, що навчається (групою осіб, що навчаються) щодо передачі знань, формування вмінь, навичок, надання впливу на особистість шляхом управління її (їх) навчальною діяльністю (діями) [94, с. 56]»*. У нормах Закону України «Про вищу освіту» [66] поняття «освітня послуга» взагалі не вживається.
Найчастіше під «освітньою послугою» розуміють «систему знань, інформації, умінь і навичок, які використовуються з метою задоволення різноманітних потреб людини, суспільства й держави [256]»**.
Оригінальною й актуальною є позиція О. Скрипак, яка вважає, що економічна категорія «освітні послуги» містить у собі умови, бажання, основу й відповідальність за їх виробництво та споживання економічними суб’єктами (домогосподарствами, організацією, державою) і підмінюється вузьким поняттям «платні освітні послуги» [202]. Це положення вона пояснює специфікою сучасних умов, серед яких можна виділити: відсутність сформованих повноцінних суб’єктів інвестування в людський капітал, механізмів реалізації економічної відповідальності за його формування й нагромадження, скорочення бюджетних видатків на освіту без перегляду соціальних зобов’язань держави, відсутність повноцінного фінансового ринку і механізмів кредитування тощо.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com
За другою характеристикою особливості освітніх послуг визначаються їх специфікою та специфікою освіти (табл. 1.1). Необхідність державного регулювання в сфері вищої освіти зумовлена суспільною спрямованістю діяльності ВНЗ.
Рис. 1.1. Ринки функціонування ВНЗ
Джерело: розроблено автором
На даний час за сферою освіти, в т. ч. і вищою, визнається лише соціальна ефективність, хоча закордонна зарубіжна практика довела, що освіта може бути економічно вигідною та високорентабельною сферою [73,; 104,; 182].
Р
ис. 1.1 ВНЗ як суб’єкт ринкових відносин
Таблиця 1.1
Особливості освітніх послуг
| Параметри | Характеристика |
| 1. Подільність | Перервану освіту можна відновити через певний час згідно чинного законодавства |
| 2. Фази реалізації | Перша фаза реалізації: надання послуг особам, що навчаються.. Друга фаза реалізації: особи, що закінчили освітню підготовку, реалізують її на ринку праці.робочої сили |
| 3. Роль клієнта | Високий ступінь залучення клієнта до процесу надання освітньої послуги і його впливу на якість послуг |
| 4. Гетерогенність | Унікальність і неповторність кожної освітньої послуги |
| 5. «Дворинкова» орієнтація | Освітня послуга має надаватись із врахуванням інтересів клієнтів-абітурієнтів і клієнтів-роботодавців |
| 6. Багатоканальність оплати освітніх послуг | В оплаті за надання освітньої послуги може брати участь клієнт (абітурієнт), роботодавець, держава тощо |
| 7. Суспільна спрямованість | Освітні послуги споживаються суспільством в цілому і розглядаються як засіб досягнення певних цілей в контексті суспільних відносин. Це обумовлює доцільність не лише ринкове ринкового регулювання, а й державнедержавного |
Джерело: узагальнено автором за [106, с. 16-19]
Тенденції реформування суспільства та розвиток ринкової економіки в Україні свідчать про необхідність надання ВНЗ більшої самостійності та автономії для зайняття активної ринкової позиції. Це дозволить ВНЗ бути більш ініціативним, динамічним, гнучким, схильним до пошуку і використання новітніх технологій у внутрішніх процесах, здатним вистояти у конкурентній боротьбі з іншими навчальними закладами за клієнтів та ресурси.