Робоча навчальна програма дисципліни конфліктологія та теорія переговорів затверджено на засіданні кафедри протокол №1

Вид материала

Содержание

Лектор: к.політ.н., доц. Капітоненко Микола ГеннадійовичВикладач
Підпис голови НМК факультету/інституту
Мета та завдання дисципліни –
Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин
Звязок з іншими дисциплінами
Контроль знань
Тематичний план
Вступ до курсу. Феномен міжнародного конфлікту
Сучасні методи дослідження конфліктів
Етнонаціональні конфлікти
Теорія переговорів
Теми лекцій та семінарів
Типове завдання підсумкового тестування

Подобный материал:

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин

та зовнішньої політики

Упорядник: к.політ.н., доц. Капітоненко М.Г.

Робоча навчальна програма дисципліни

КОНФЛІКТОЛОГІЯ ТА ТЕОРІЯ ПЕРЕГОВОРІВ

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

30 серпня 2008 р.

Директор Інституту

міжнародних відносин

акад. Л.В.Губерський

Київ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни «Конфліктологія та теорія переговорів».

Укладач: к.політ.н., доц. Капітоненко Микола Геннадійович

Лектор: к.політ.н., доц. Капітоненко Микола Геннадійович

Викладач: к.політ.н., доц. Капітоненко Микола Геннадійович

Погоджено

з науково-методичною комісією

«30» серпня 2008р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/інституту

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Конфліктологія та теорія переговорів” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” зі спеціальності 6.030401 – “міжнародні відносини”, напряму 0304 – “міжнародні відносини”.

Мета та завдання дисципліни – ознайомлення із поняттями, методами та концепціями теоретичної конфліктології, вивчення особливостей становлення та розвитку дисциплін, предметом дослідження яких є міжнародний конфлікт; набуття навичок наукового дослідження міжнародних конфліктів.

Засвоївши курс “Конфліктологія та теорія переговорів”, студент має ознайомитись із ключовими поняттями та концепціями сучасної теоретичної конфліктології; набути навичок застосовувати наукові підходи та методи для аналізу міжнародних конфліктів; розумітися на поточному стані теоретичних дебатів в рамках дисципліни; виявляти витоки й причини сучасних міжнародних конфліктів на різних рівнях аналізу; критично осмислювати основні підходи до врегулювання міжнародних конфліктів різних типів.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин

Навчальна дисципліна “Конфліктологія та теорія переговорів” вивчається студентами на ІІІ курсі протягом 5 семестру (лекцій 20 годин, практичних занять - 16 годин, самостійної роботи - 10 годин).

Звязок з іншими дисциплінами

Навчальна дисципліна “Конфліктологія та теорія переговорів" пов'язана із дисциплінами “Політологія”, “Теорія міжнародних відносин”, “Міжнародні конфлікти”, “Сучасні конфлікти та їх врегулювання”, “Асиметричні конфлікти та стратегії”.

Інформаційні джерела

Базові підручники, навчальні посібники (“основна література”), підручники, монографії, словники, енциклопедії, наукові статті (“додаткова література”).

Контроль знань

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Курс складається із двох змістовних модулів.

Навчальна дисципліна “Конфліктологія та теорія переговорів” вивчається в першому семестрі в обсязі 2 кредити (2 залікових кредити за Європейською Кредитною Трансферною Системою ECTS), в тому числі: 36 години навчальних занять, з них 20 годин – лекції, 16 годин – семінарські заняття, а також – 5 годин самостійної роботи. Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою. Перший змістовний модуль складають теми 1-5, другий – теми 6-10.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Оцінювання за формами контролю:

робота на семінарському занятті - 1-4 бали;
індивідуальне завдання – до 4 балів;
модульна контрольна робота – до 30 балів;
тестування – до 20 балів;
письмовий екзамен – до 18 балів.

Виходячи з 100 максимально можливих набраних балів, підсумкова оцінка формується наступним шляхом:

90 – 100 відповідає оцінці “відмінно”
75 – 89 відповідає оцінці “добре”
60 – 74 відповідає оцінці “задовільно”
1 – 59 відповідає оцінці “незадовільно”

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	Відмінно
75 – 89	Добре
60 – 74	Задовільно
1 – 59	Незадовільно

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Назви тем	Лекції	Семінари	Самос-тійна робота
МОДУЛЬ 1
1	Вступ до курсу. Феномен міжнародного конфлікту	2	-	2
2	Становлення та розвиток теоретичної конфліктології	2	2	-
3	Основні теоретичні підходи до вивчення та аналізу конфліктів	2	2	1
4	Сучасні методи дослідження конфліктів	2	2	1
5	Типологія міжнародних конфліктів	2	-	2
МОДУЛЬ 2
6	Особливості сучасних міжнародних конфліктів	2	2	-
7	Етнонаціональні конфлікти	2	2	1
8	Сила в міжнародних конфліктах	2	2	1
9	Управління міжнародним конфліктом	2	2	1
10	Теорія переговорів	2	2	1
ВСЬОГО		20	16	10

Загальний обсяг 56 год.

в тому числі:

Лекції – 20 год.

Практичні – 16 год.

Самостійна робота - 20 год.

ТЕМИ ЛЕКЦІЙ ТА СЕМІНАРІВ

МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1. Вступ до курсу. Феномен міжнародного конфлікту.

Лекція 1. Міжнародний конфлікт. (2 год.)

Цілі, структура курсу, огляд літератури.
Поняття міжнародного конфлікту. Структура конфлікту. Фази міжнародного конфлікту. Функції конфлікту.

Самостійна робота (2 год.)

Визначити атрибути міжнародного конфлікту та його відмінності від інших типів соціальних конфліктів.

Література: 4, 6, 11, 13, 22, 25, 33.

ТЕМА 2. Становлення та розвиток теоретичної конфліктології.

Лекція 2. Становлення та розвиток теоретичної конфліктології. (2 год.)

Розвиток філософських поглядів на конфлікт.
Діалектичне вчення про конфлікт К. Маркса.
Конфліктний функціоналізм Г. Зіммеля.
Діалектична теорія конфлікту Р. Дарендорфа.
Теорія позитивно-функціонального конфлікту Л. Козера.
Структурно-функціоналістська теорія конфлікту Т. Парсонса.

Семінар 1. Еволюція теоретичних концепцій конфлікту. (2 год.)

Уявлення про конфлікт в роботах філософів Стародавнього Світу.
Концепції політичного конфлікту періоду Середньовіччя.
Конфлікт в філософії Нового Часу.

Література: 2-3, 8, 20, 56, 62.

ТЕМА 3. Основні теоретичні підходи в конфліктології.

Лекція 3. Основні теоретичні підходи до вивчення та аналізу конфліктів. (2 год.)

Загальна теорія конфлікту Р. Руммеля.
Теорія конфлікту К. Боулдінга.
Концепція структурного насильства Й. Галтунга.
Міжнародний конфлікт в сучасних теоріях міжнародних відносин.

Семінар 2. Теоретична дискусія (2 год.)

Причини міжнародних конфліктів в теоріях політичного реалізму та неореалізму.
Неомарксистська концепція міжнародного конфлікту.
Конфлікт в теорії неофункціоналізму.
Неолібералізм про шляхи попередження та врегулювання міжнародних конфліктів.

Самостійна робота (1 год.)

Оцінити перспективи створення загальної теорії конфлікту.

Література: 4, 22, 31, 33, 40, 44-45, 49, 54-55, 60-61.

ТЕМА 4. Сучасні методи дослідження конфліктів.

Лекція 4. Сучасні методи дослідження конфліктів. (2 год.)

Системний підхід в дослідженні міжнародних конфліктів.
Редукціонізм в конфліктології.
Історизм в конфліктології.
Кількісні та формальні методи дослідження конфліктів.

Семінар 3. Методологія дослідження міжнародних конфліктів. (2 год.)

Структура та етапи наукового дослідження конфлікту.
Методи та методики аналізу міжнародного конфлікту.
Кількісні методи в дослідженні міжнародних конфліктів.

Самостійна робота (1 год.)

1. Порівняти переваги та недоліки застосування “якісних” та “кількісних” методів дослідження міжнародного конфлікту.

Література: 4, 9-10, 14-15, 17, 22, 25-26, 34, 50, 52.

ТЕМА 5. Типологія міжнародних конфліктів.

Лекція 5. Типологія міжнародних конфліктів. (2 год.)

Міжнародні конфлікти як тип соціальних конфліктів.
Критерії класифікації міжнародних конфліктів.
Теоретичні та методологічні основи типології конфліктів.

Самостійна робота (2 год.)

Розробити систему критеріїв типології сучасних міжнародних конфліктів.

Література: 4, 11, 13, 16, 18, 38, 43.

МОДУЛЬ 2

ТЕМА 6. Особливості сучасних міжнародних конфліктів.

Лекція 6. Особливості сучасних міжнародних конфліктів. (2 год.)

Вплив системних змін на динаміку міжнародних конфліктів в період постбіполярності.
Міжнародні конфлікти в постбіполярному світі.
Основні тенденції розвитку міжнародних конфліктів.

Семінар 4. Міжнародні конфлікти в постбіполярному світі. (2 год.)

Інтенсивність міжнародних конфліктів в постбіполярному світі.
Типи та форми сучасних міжнародних конфліктів.
Суб'єкти міжнародних конфліктів сучасності.

Література: 1, 4, 18-19, 23, 25, 27, 38, 42, 46, 51.

ТЕМА 7. Етнонаціональні конфлікти.

Лекція 7. Етнонаціональні конфлікти. (2 год.)

Етнічні групи як суб'єкти міжнародних конфліктів.
Внутрішньодержавні конфлікти за участю етнічних та національних груп.
Фази та стратегії врегулювання етнонаціональних конфліктів.

Семінар 5. Міжетнічні конфлікти. (2 год.)

Типи міжетнічних конфліктів.
Атрибути та особливості міжетнічних конфліктів.
Врегулювання міжетнічних конфліктів.

Самостійна робота (1 год.)

1. Проаналізувати сучасний міжетнічний конфлікт (за вибором) та розробити практичні рекомендації щодо його вирішення.

Література: 4-5, 24-25, 30.

ТЕМА 8. Сила в міжнародних конфліктах.

Лекція 8. Сила в міжнародних конфліктах. (2 год.)

Сила як об'єкт міжнародного конфлікту.
Сила як регулятор міжнародного конфлікту.
“Баланс сил” як середовище міжнародного конфлікту.

Семінар 6. Війна як форма міжнародного конфлікту. (2 год.)

Раціоналістичні пояснення причин війни.
Класифікація війн.
Особливості сучасної війни.

Самостійна робота (1 год.)

Дати оцінку ефективності війни як засобу вирішення конфлікту в сучасних умовах.

Література: 9-10, 20, 32, 35, 40-41, 47-48, 62.

ТЕМА 9. Управління міжнародним конфліктом.

Лекція 9. Управління міжнародним конфліктом. (2 год.)

Системні передумови управління міжнародними конфліктами.
Основні форми управління конфліктом.
Принции та цілі управління міжнародним конфліктом.

Семінар 7. Управління міжнародним конфліктом. (2 год.)

Превентивна дипломатія.
Врегулювання конфлікту.
Підтримання миру.
Міжнародне посередництво.

Самостійна робота (1 год.)

Розробити план врегулювання сучасного міжнародного конфлікту (за вибором).

Література: 1, 6-7, 27-30, 37, 46, 59.

ТЕМА 10. Теорія переговорів.

Лекція 10. Теорія переговорів. (2 год.)

Поняття та концепція переговорів.
Мета та основні принципи переговорів в ході конфлікту.
Особливості процесу переговорів на різних стадіях конфлікту.
Формалізація переговорного процесу та оцінка його результатів.

Семінар 8. Рольова гра “врегулювання міжнародного конфлікту”. (2 год.)

Визначення ситуації і сторін (“гравців”).
Впорядковані дії “гравців” в заданій ситуації.
Експертна оцінка результатів гри.

Самостійна робота (1 год.)

1. Розробити стратегію переговорів для одного з учасників сучасного міжнародного конфлікту (за вибором).

Література: 6-7, 9-10, 13, 21, 29, 59.

ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ ПІДСУМКОВОГО ТЕСТУВАННЯ

№ №	Завдання	Номер відповіді
1.	Визначте номер правильної відповіді Об’єктом дослідження конфліктології є: 1. Міжнародні відносини 2. Війни 3. Конфлікти 4. Зовнішня політика
2.	Визначте номер правильної відповіді Основним елементом конфлікту не є: 1. Суб’єкт 2. Об’єктне поле 3. Стратегії учасників 4. Посередники

Контрольні запитання

Поняття та структура міжнародного конфлікту.
Основні етапи розвитку конфліктології.
Особливості філософського знання про міжнародний конфлікт. Типологія філософських поглядів стосовно конфлікту.
Функції війни в роботах Сунь Цзи.
Причини міжнародних конфліктів: аналіз „Історії Пелопоннеської війни” Фукідіда.
Теоретичні погляди К. Клаузевіца на війну.
Досягнення миру: порівняння підходів Т. Гоббса та І. Канта.
Погляди К. Маркса на соціальний конфлікт.
Теорія імперіалістичних конфліктів В. Леніна.
Порівняльний аналіз концепцій міжнародного конфлікту Р. Дарендорфа та Г. Зіммеля.
Структуралістська теорія конфлікту Т. Парсонса.
Загальна теорія конфліктів.
Теологічні концепції міжнародних конфліктів.
Теорія структурного насильства Й. Галтунга.
Теорія „справедливої війни”.
Моральні норми в світовій політиці: огляд основних підходів.
Шляхи попередження війн в теорії політичного ідеалізму.
Погляди політичного реалізму на причини міжнародних конфліктів.
Неолібералізм і концепція „демократичного миру” в конфліктології.
Міжнародний конфлікт в теорії неореалізму. Аналіз робіт К. Уольтца та Р. Джилпіна.
Неомарксизм та постмодерністські теорії міжнародного конфлікту: порівняльний аналіз.
Методологія дослідження міжнародних конфліктів: загальний огляд.
„Якісні” методи в конфліктології: структура, особливості.
„Кількісні” методи в дослідженні міжнародних конфліктів: переваги та недоліки.
Методологія дослідження міжнародного конфлікту в роботі Т. Шеллінга „Стратегія конфлікту”.
Типологія міжнародних конфліктів: критерії та підходи.
Конфліктогенність постбіполярної системи міжнародних відносин.
Гегемонія в сучасному світі і її вплив на міжнародні конфлікти.
Основні типи сучасних міжнародних конфліктів.
Асиметричні конфлікти в міжнародних відносинах.
Транснаціональні конфлікти: поняття та приклади.
Регіональні міжнародні конфлікти: причини та шляхи врегулювання.
Внутрішні конфлікти з міжнародними наслідками.
Міжнародний тероризм: поняття та основні тенденції розвитку.
Стратегії врегулювання внутрішніх конфліктів.
Інтервенція у внутрішні конфлікти.
Вплив глобалізації на міжнародні конфлікти.
Теорія комплексної взаємозалежності.
Релігійний фактор в сучасних міжнародних конфліктах.
Соціально-економічні причини міжнародних конфліктів в постбіполярному світі.
Інтервенція міжнародних організацій в міжнародних конфліктах: за і проти.
Підходи до визначення сили в конфліктології.
„Баланс сил”: визначення і функції.
Класифікація війн.
Превентивна дипломатія як засіб управління конфліктом.
Гуманітарна інтервенція: правові підстави та політичні наслідки.
Посередництво в міжнародних конфліктах.
Теоретичні основи та сучасна практика миротворчої діяльності ООН та регіональних міжнародних організацій.
Тенденції розвитку сучасних міжнародних конфліктів.
Миротворча діяльність України.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

Бутрос Гали Б. Повестка дня для мира. Превентивная дипломатия, миротворчество и поддержание мира. Доклад Генерального секретаря ООН. – Нью-Йорк, 1992.
Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерки политики свободы. – М.: РПЭ, 2002. – 288 с.
Козер Л. Функции социального конфликта. - М.: Идея-Пресс, 2000. - 205 с.
Косолапов Н.А. Конфликты постсоветского пространства и современная конфликтология. // Мировая экономика и международные отношения. - 1995.- №10 - с. 5-17.
Лебедева М. М. Межэтнические конфликты на рубеже веков (методологический аспект).// Мировая экономика и международные отношения. – 2000.- №5, с. 31-39.
Лебедева М.М. Мирный и вооруженный пути развития современных конфликтов / Мос. гос. ин-т междунар. отношений (Ун-т). - М., 1999. - 51 с.
Никитин А.И. Миротворческие операции: концепции и практика. - М.: Издательский центр научных и учебных программ, 2000. - 187 с.
Парсонс Т. О социальных системах. – М.: Академический проект, 2002. – 832 с.
Fearon J. Rationalist Explanations for War // International Organization - 1995. – Vol 49. - P. 379-414.
Shelling T. The Strategy of Conlict. – Cambridge: Harvard University Press, 1960. – 309 p.

б) додаткова:

Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. – Харьков: Ун-т ВД Украины, 1995. – 68 с.
Бжезинский З. Великая шахматная доска. – М.: Международные отношения, 1998. – 256 с.
Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт! – Новосибирск: Наука, 1989. – 189 с.
Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. – М., 1993. – 211 с.
Дружинин В.В., Конторов Д.С., Конторов М.Д. Введение в теорию конфликта. - М.: Радио и связь, 1989. - 288 с.
Капітоненко М.Г. Відповідно до силового потенціалу. Форми міжнародних конфліктів: порівняльний аналіз // Політика і час. - №5. – К., 2003. – С. 31-38.
Капітоненко М.Г. Системний підхід в дослідженні міжнародного конфлікту // Дослідження світової політики. – Вип. 20. – К.: ІСЕМВ НАНУ, 2002. – С. 186-194.
Капітоненко М.Г. Традиційні міждержавні та внутрішні конфлікти в постбіполярній системі міжнародних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип. 36, част. 2. – К.: ІМВ, 2002. – С. 37-43.
Киссинджер Г. Дипломатия. – М.: Ладомир, 1997. – 848 с.
Клаузевиц К. О войне. – М.: Наука, 1994. - 448 с.
Кокошин А. В поисках выхода. Военно-политические аспекты международной безопасности. – М.: Политиздат, 1989. – 270 с.
Лебедева М. Мировая политика. – М.: Аспект-Пресс, 2003. – 351 с.
Малышева Д.Б. Конфликты на юге СНГ и на Ближнем и Среднем Востоке. // Мировая экономика и международные отношения. - 1995.- №10 - сс. 32-45.
Мирский Г. И. Еще раз о распаде СССР и этнических конфликтах. // Мировая экономика и международные отношения. - 1997. - №2. - с. 12-22.
Перепелиця Г.М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи. – К.: Стилос – ПЦ “Фоліант”, 2003. – 256 с.
Саати Т. Математические модели конфликтных ситуаций. – М.: Сов. радио, 1977. - 278 с.
Солленберг М., Валленштейн П. Крупные вооруженные конфликты. // Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - №1 - с. 11-23.
Уркварт Б. К новой Организации Объединенных Наций. // Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - №1 - с.4-10.
Финдлей Т. Предотвращение, разрешение вооруженных конфликтов и контроль над ними. // Мировая экономика и международные отношения. 1996 - № 1. - с. 24- 68.
Шевцов В. М. Межнациональные конфликты: механизмы их разрешения. – М.: ГАВС, 1994. – 44 с.
Aron R. Peace and War. – Garden City: Doubleday, 1966. – 820 p.
Baldwin D. Paradoxes of Power. – New York: Basic Books, 1989. – 223 p.
Boulding K. Conflict and Defense. A General Theory. – New York: Harper, 1962. – 349 p.
Brams S. Game Theory and National Security. – Oxford: Blackwell, 1988. – 199 p.
Brodie B. War and Politics. – New York: MacMillan, 1973. – 514 p.
Bueno de Mesquita B., Lalman D. War and Reason. – New Haven: Yale University Press, 1992. – 332 p.
Deutsch M. The Resolution of Conflict. – New Haven: Yale University Press, 1973. – 429 p.
Domke W. War and the Changing Global System. – New Haven: Yale University Press, 1988. – 209 p .
Freedman L. The Evolution of Nuclear Strategy. 2^nd edn. – New York: St Martin’s Press, 1989. – 510 p.
Gilpin R. War and Change in World Politics. in Viotti P, Kauppi M. International Relations Theory. 3^rd ed. – Boston: Allyn&Bacon, 1999. – P. 145-153.
Holsti K.J. Peace and War. – New York: Cambridge University Press, 1991. – 379 p.
Huntington S. The Clash of Civilizations and the Restructuring of World Order. – New York: Simon and Shuster, 1996. – 367 p.
Kennedy P. [ed.] Grand Strategies in War and Peace. – New Haven: Yale University Press, 1991. – 228 p.
Keohane R. International Institutions and State Power. – Boulder: Westview Press, 1989. – 270 p.
Krasner S. Structural Conflict: The Third World Against Global Liberalism. – Berkeley: University of California Press, 1985. – 363 p.
Luard E. Conflict and Peace in the Modern International System, 2^nd ed. – New York: State University of New York, 1988. – 318 p.
Luttwak E. Strategy. – Belknap/Harvard, 1987. – 283 p.
Maoz Z. Paths to Conflict. – Boulder: Westview Press, 1982. – 273 p.
Morgenthau H. Politics among Nations. The Struggle for Power and Peace. 5^th ed. – New York: Alfred A. Knopf, 1973. – 597 p.
Nash J. Non-cooperative Games // Annual Mathematics - 1951. – Vol. 54. - P. 286-295.
Nye J. Bound to Lead: the Changing Nature of American Power. – New York: Basic Books, 1990. – 307 p.
Powell R. Nuclear Deterrence Theory. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – 230 p.
Rapoport A. The Origins of Violence. – New Brunswick: Paragon House, 1989. – 620 p.
Richardson L. Arms and Insecurity. – Pittsburg: Boxwood, 1960. – 307 p.
Rummel R. Understanding Conflict and War. In 5 vol. – Beverly Hills: Sage Publications, 1972. – 342 p.+400 p.+197 p.+447 p.+317p.
Simmel G. Conflict and the Web of Group Affiliations. – New York: Free Press, 1955. – 195 p.
Thompson W. On Global War. – Columbia: University of South Carolina Press, 1988. – 315 p.
Vasquez J. The War Puzzle. – New York: Cambridge University Press, 1993. – 378 p.
Vayrynen R. [ed.] New Directions in Conflict Theory: Conflict Resolution and Conflict Transformation. - London: Sage Publications, 1991. - 232 p.
Waltz K. Man, the State and War. – New York: Columbia University Press, 1959. – 263 p.
Waltz K. Theory of International Politics. – New York: McGraw Hill/Addison-Wesley, 1979. – 251 p.
Wright Q. A Study of War, 2^nd ed. – Chicago: University of Chicago Press, 1965. – 1637 p.

Blog

Робоча навчальна програма дисципліни конфліктологія та теорія переговорів затверджено на засіданні кафедри протокол №1

Содержание

Робоча навчальна програма дисципліни

Київ – 2008

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Вступ до курсу. Феномен міжнародного конфлікту

Сучасні методи дослідження конфліктів

Типологія міжнародних конфліктів

Етнонаціональні конфлікти

Сила в міжнародних конфліктах

Теорія переговорів

ВСЬОГО

ЛІТЕРАТУРА