Робоча навчальна програма дисципліни конфліктологія та теорія переговорів затверджено на засіданні кафедри протокол №1

Вид материалаДокументы

Содержание


Лектор: к.політ.н., доц. Капітоненко Микола ГеннадійовичВикладач
Підпис голови НМК факультету/інституту
Мета та завдання дисципліни –
Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин
Звязок з іншими дисциплінами
Контроль знань
Тематичний план
Вступ до курсу. Феномен міжнародного конфлікту у світовій політиці.
Міжнародні конфлікти в основних парадигмах теорії міжнародних відносин.
Методологія дослідження міжнародних конфліктів.
Управління міжнародними конфліктами: теорія
Розширення об’єктного поля конфлікту: рольова гра.
Теми лекцій та семінарів
Типове завдання підсумкового тестування
Подобный материал:
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка



Інститут міжнародних відносин


Кафедра міжнародних відносин

та зовнішньої політики


Упорядник: к.політ.н., доц. Капітоненко М.Г.


Робоча навчальна програма дисципліни



КОНФЛІКТОЛОГІЯ ТА ТЕОРІЯ ПЕРЕГОВОРІВ


Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

30 серпня 2010


Директор Інституту

міжнародних відносин

Копійка В.В.


Київ – 2010



Робоча навчальна програма з дисципліни «Конфліктологія та теорія переговорів».


Укладач: к.політ.н., доц. Капітоненко Микола Геннадійович


Лектор: к.політ.н., доц. Капітоненко Микола Геннадійович


Викладач: к.політ.н., доц. Капітоненко Микола Геннадійович


Погоджено

з науково-методичною комісією

«30» серпня 2010


___________________________

Підпис голови НМК факультету/інституту


ВСТУП

Навчальна дисципліна «Конфліктологія та теорія переговорів» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальності 6.030401 – «міжнародні відносини», напряму 0304 – «міжнародні відносини».


Мета та завдання дисципліни – ознайомлення із поняттями, методами та концепціями теоретичної конфліктології, вивчення особливостей становлення та розвитку дисциплін, предметом дослідження яких є міжнародний конфлікт; набуття навичок наукового дослідження міжнародних конфліктів.

Засвоївши курс «Конфліктологія та теорія переговорів», студент має ознайомитись із ключовими поняттями та концепціями сучасної теоретичної конфліктології; набути навичок застосовувати наукові підходи та методи для аналізу міжнародних конфліктів; розумітися на поточному стані теоретичних дебатів в рамках дисципліни; виявляти витоки й причини сучасних міжнародних конфліктів на різних рівнях аналізу; критично осмислювати основні підходи до врегулювання міжнародних конфліктів різних типів.


Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин

Навчальна дисципліна «Конфліктологія та теорія переговорів» вивчається студентами на ІІІ курсі протягом 5 семестру (лекцій 37 годин, практичних занять - 14 годин, самостійної роботи - 39 годин).


Звязок з іншими дисциплінами

Навчальна дисципліна «Конфліктологія та теорія переговорів» пов'язана із дисциплінами «Політологія», «Теорія міжнародних відносин», «Міжнародні конфлікти», «Сучасні конфлікти та їх врегулювання».


Інформаційні джерела

Базові підручники, навчальні посібники, наукові статті («основна література»), підручники, монографії, словники, енциклопедії, наукові статті («додаткова література»).


Контроль знань

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Курс складається із двох змістовних модулів.

Навчальна дисципліна «Конфліктологія та теорія переговорів» вивчається в першому семестрі в обсязі 2,5 кредитів (2,5 залікових кредити за Європейською Кредитною Трансферною Системою ECTS), в тому числі: 51 година навчальних занять, з них 37 годин – лекції, 14 годин – семінарські заняття, а також – 39 годин самостійної роботи. Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою. Перший змістовний модуль складають теми 1-9, другий – теми 10-16.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Оцінювання за формами контролю:
  • робота на семінарському занятті - 1-4 бали;
  • індивідуальне завдання – до 5 балів;
  • модульна контрольна робота – до 25 балів;
  • тестування – до 25 балів;
  • письмовий екзамен – до 40 балів.


Виходячи з 100 максимально можливих набраних балів, підсумкова оцінка формується наступним шляхом:
  • 90 – 100 відповідає оцінці «відмінно»
  • 75 – 89 відповідає оцінці «добре»
  • 60 – 74 відповідає оцінці «задовільно»
  • 1 – 59 відповідає оцінці «незадовільно»



  • Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

Відмінно

75 – 89

Добре

60 – 74

Задовільно

1 – 59

Незадовільно



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН







Назви тем

Лекції

Семінари


Самос-тійна робота

МОДУЛЬ 1

1

Вступ до курсу. Феномен міжнародного конфлікту у світовій політиці.


2







2

Функції, структура та фази міжнародних конфліктів.

2

2




3

Проблеми війни та миру у філософських системах.

2

2

4

4

Міжнародні конфлікти в основних парадигмах теорії міжнародних відносин.


2

2

4

5

Методологія дослідження міжнародних конфліктів.


4

2

4

6

Рівні аналізу міжнародних конфліктів. Основні системні теорії війни.


2




3

7

Управління міжнародними конфліктами: теорія


2




3

8

Основи теорії переговорів.


2




3

9

Розширення об’єктного поля конфлікту: рольова гра.


2







МОДУЛЬ 2

10

Конфліктогенність постбіполярного світу. Структурні витоки конфліктів.

4




4

11

Силові процеси в сучасній світовій політиці

4

2

2

12

Транснаціональні конфлікти.

2




2

13

Міжнародний тероризм.

2

2

2

14

Етнонаціональні конфлікти.

2

2




15

Управління міжнародними конфліктами: практика.

2




4

16

Конструктивний потенціал конфліктів і міжнародна безпека.

2




4

ВСЬОГО


38

14

39

Загальний обсяг 91 год.

в тому числі:

Лекції – 38 год.

Практичні – 14 год.

Самостійна робота - 39 год.

ТЕМИ ЛЕКЦІЙ ТА СЕМІНАРІВ


МОДУЛЬ 1


ТЕМА 1. Вступ до курсу. Феномен міжнародного конфлікту у світовій політиці.


Лекція 1. Міжнародний конфлікт. (2 год.)
  1. Цілі, структура курсу.
  2. Огляд літератури.
  3. Роль і місце міжнародних конфліктів у світових політичних процесах.


Література: 1, 3, 10-13, 19.


ТЕМА 2. Функції, структура та фази міжнародних конфліктів.


Лекція 2. Функції, структура та фази міжнародних конфліктів. (2 год.)
  1. Функції соціальних конфліктів. Структурний функціоналізм в конфліктології.
  2. Структура конфлікту.
  3. Фази міжнародних конфліктів.


Семінар 1. Структурно-часові параметри конфлікту. (2 год.)
  1. Наведіть власну типологію об’єктів конфлікту.
  2. Визначте найбільш важливу соціальну функцію конфлікту.


Література: 1, 3-4, 10-13, 43, 45.


ТЕМА 3. Проблеми війни та миру у філософських системах.


Лекція 3. Проблеми війни та миру у філософських системах. (2 год.)
  1. Філософські основи реалістичної традиції. Фукідід та Гоббс.
  2. «Вічний мир» в роботах Канта.


Семінар 2. Філософія війни та миру. (2 год.)
  1. Чому філософи створили так багато різних пояснень війни і не дійшли єдиної думки?
  2. Критично проаналізуйте філософське трактування проблеми війни та миру (за вибором).


Самостійна робота (4 год.)
  1. Визначити ключові відмінності у розумінні причин війн в роботах Гоббса та Канта.


Література: 1, 12, 20, 43.


ТЕМА 4. Міжнародні конфлікти в основних парадигмах теорії міжнародних відносин.


Лекція 4. Теорія міжнародних відносин про міжнародні конфлікти. (2 год.)
  1. Проблема війни та миру в політичному реалізмі та неореалізмі.
  2. Конфлікт та співробітництво в неоліберальній парадигмі.


Семінар 3. Витоки міжнародних конфліктів: теоретична дискусія. (2 год.)
  1. Обґрунтувати погляди реалістів та неолібералів на природу війни.


Самостійна робота (4 год.)

1. Розкрити основні елементи постмодерністського трактування проблеми війни та миру в теорії міжнародних відносин.


Література: 1, 19, 30, 36, 40, 46-47.


ТЕМА 5. Методологія дослідження міжнародних конфліктів.


Лекція 5. Загальні проблеми методології дослідження міжнародних конфліктів. (2 год.)
  1. Пост-позитивістські принципи наукового дослідження в конфліктології.
  2. Критерії науковості та проблема верифікації.


Лекція 6. Кількісні та якісні методи дослідження конфліктів. (2 год.)
  1. Біхеіористична революція та її наслідки.
  2. Статистичні та теоретико-ігрові методи дослідження міжнародних конфліктів.


Семінар 4. Методологія дослідження міжнародних конфліктів. (2 год.)
  1. Експериментальні методики дослідження міжнародних конфліктів: переваги та обмеження.
  2. Недоліки та переваги статистичних методів у конфліктології.
  3. Метод порівняльного аналізу: за та проти.


Самостійна робота (4 год.)

1. Сформулюйте три ключових аргументи на користь застосування кількісної методології дослідженні міжнародних конфліктів.


Література: 1, 8-9, 15, 21, 41-42, 45, 48.


ТЕМА 6. Рівні аналізу міжнародних конфліктів. Основні системні теорії війни.


Лекція 7. Рівні аналізу міжнародних конфліктів. Системні теорії війни. (2 год.)
  1. Основні рівні аналізу міжнародних конфліктів.
  2. Теорія силової рівноваги.
  3. Теорії гегемоністичної стабільності та перетікання силових ресурсів.


Самостійна робота (3 год.)

1. Доведіть або спростуйте, що силова рівновага зменшує ймовірність війни.


Література: 1, 8, 19, 30.


ТЕМА 7. Управління міжнародними конфліктами: теорія


Лекція 8. Теоретичні підвалини миротворчості. (2 год.)
  1. Фази управління конфліктом.
  2. Превентивна дипломатія.
  3. Миротворчість та постконфліктне регулювання.


Самостійна робота (3 год.)

1. Розкрийте передумови ефективної превентивної дипломатії.


Література: 1, 5-7, 18.


ТЕМА 8. Основи теорії переговорів.


Лекція 9. Основи теорії переговорів. (2 год.)
  1. Переговорний процес – визначення та мета.
  2. Типи й методики переговорів.


Самостійна робота (3 год.)

1. Розкрийте ключові відмінності між кооперативними переговорами та торгами розподілу.


Література: 1, 10-13.


ТЕМА 9. Розширення об’єктного поля конфлікту: рольова гра.


Лекція 10. Розширення об’єктного поля конфлікту: рольова гра. (2 год.)


Література: 1, 10-13.


МОДУЛЬ 2


ТЕМА 10. Конфліктогенність постбіполярного світу. Структурні витоки конфліктів.


Лекція 11. Конфліктогенність постбіполярної системи міжнародних відносин. (2 год.)
  1. Структурні особливості постбіполярної міжнародної системи.
  2. Основні джерела дестабілізації та ризику.


Лекція 12. Структурні трансформації міжнародної системи як чинник глобальної конфліктогенності. (2 год.)
  1. Інтенсивність міжнародних конфліктів в постбіполярному світі.
  2. Типи та форми сучасних міжнародних конфліктів.
  3. Суб'єкти міжнародних конфліктів сучасності.


Самостійна робота (4 год.)

1. Визначте зв'язок між параметрами міжнародної системи та типами міжнародних конфліктів, які в ній виникають.


Література: 1, 14, 16, 18, 20.


ТЕМА 11. Силові процеси в сучасній світовій політиці.


Лекція 13. Криза американської гегемонії як конфліктогенний чинник. (2 год.)
  1. Витоки й ознаки американської гегемонії після «холодної війни».
  2. Кризові тенденції в розвитку гегемонії США.
  3. Вплив кризи американського лідерства на міжнародну конфліктогенність.


Лекція 14. Перетікання сили та силові дисбаланси в постбіполярній міжнародній системі (2 год.)
  1. Динаміка співвідношення сил між великими державами у постбіполярному світі.
  2. Зміни співвідношення сил та силові дисбаланси як джерело конфліктогенності.


Семінар 5. Силові процеси в сучасній світовій політиці.(2 год.)
  1. Обґрунтуйте чи спростуйте мультиполярність сучасної міжнародної системи.
  2. Порівняйте рівень конфліктогенності у мульти- та монополярних системах.


Самостійна робота (2 год.)

1. Продемонструйте яким чином процес перетікання силових ресурсів загрожує стабільності постібіполярної міжнародної системи.


Література: 1, 5-6, 19-20, 31-32, 38.


ТЕМА 12. Транснаціональні конфлікти.


Лекція 15. Транснаціональні конфлікти. (2 год.)
  1. Вплив процесів глобалізації на транснаціональні конфлікти.
  2. Типи транснаціональних конфліктів.


Самостійна робота (2 год.)

1. Які транснаціональні конфлікти загрожують безпеці України?


Література: 1, 19, 33, 45.


ТЕМА 13. Міжнародний тероризм.


Лекція 16. Витоки та форми міжнародного тероризму. (2 год.)
  1. Феномен міжнародного тероризму.
  2. Типи міжнародної терористичної діяльності.
  3. Особливості сучасного етапу розвитку міжнародного тероризму.


Семінар 6. Вплив тероризму на міжнародну безпеку та шляхи його мінімізації. (2 год.)
  1. Визначити найбільші загрози міжнародній безпеці, пов’язані із розвитком міжнародного тероризму.
  2. Критично проаналізувати основні підходи щодо попередження міжнародно-терористичних актів.


Самостійна робота (2 год.)

1. Дайте оцінку американській боротьбі із міжнародним тероризмом з точки зору зміцнення міжнародної безпеки.


Література: 1, 18-19, 37.


ТЕМА 14. Етнонаціональні конфлікти.


Лекція 17. Етнонаціональні конфлікти в постбіполярному світі. (2 год.)
  1. Поняття та форми націоналізму.
  2. Передумови поширення етнонаціональних конфліктів у постбіполярному світі.
  3. Основні механізми управління етнонаціональними конфліктами.


Семінар 7. Управління етнонаціональними конфліктами (2 год.)
  1. Стратегічна лібералізація: переваги та недоліки.
  2. Розподіл держави як засіб попередження етнонаціональних конфліктів.


Література: 1, 2, 6, 25, 34, 45.


ТЕМА 15. Управління міжнародними конфліктами: практика.


Лекція 18. Практика управління міжнародними конфліктами у постбіполярному світі. (2 год.)
  1. Особливості регулювання сучасних міжнародних конфліктів.
  2. Превентивна дипломатія на практиці.
  3. Гуманітарна інтервенція: за і проти.


Самостійна робота (4 год.)

1. Запропонувати план врегулювання міжнародного конфлікту (за вибором).


Література: 1-2, 5, 7.


ТЕМА 16. Конструктивний потенціал конфліктів і міжнародна безпека.


Лекція 19. Шляхи зміцнення міжнародної безпеки в постбіполярному світі. (2 год.)
  1. Сучасне поняття міжнародної безпеки.
  2. Зв'язок між безпекою та конфліктами.
  3. Основні моделі безпеки постбіполярного світу.


Самостійна робота (4 год.)

1. Визначте три найбільш серйозні загрози міжнародній безпеці сьогодні.


Література: 1, 18-19, 32.


ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ ПІДСУМКОВОГО ТЕСТУВАННЯ






Завдання

Номер

відповіді

1.

Визначте номер правильної відповіді

Об’єктом дослідження конфліктології є:

1. Міжнародні відносини

2. Війни

3. Конфлікти

4. Зовнішня політика




2.

Визначте номер правильної відповіді

Основним елементом конфлікту не є:

1. Суб’єкт

2. Об’єктне поле

3. Стратегії учасників

4. Посередники





Контрольні запитання

  1. Поняття та структура міжнародного конфлікту.
  2. Основні етапи розвитку конфліктології.
  3. Особливості філософського знання про міжнародний конфлікт. Типологія філософських поглядів стосовно конфлікту.
  4. Функції війни в роботах Сунь Цзи.
  5. Причини міжнародних конфліктів: аналіз «Історії Пелопоннеської війни» Фукідіда.
  6. Теоретичні погляди К. Клаузевіца на війну.
  7. Досягнення миру: порівняння підходів Т. Гоббса та І. Канта.
  8. Погляди К. Маркса на соціальний конфлікт.
  9. Теорія імперіалістичних конфліктів В. Леніна.
  10. Порівняльний аналіз концепцій міжнародного конфлікту Р. Дарендорфа та Г. Зіммеля.
  11. Структуралістська теорія конфлікту Т. Парсонса.
  12. Загальна теорія конфліктів.
  13. Теологічні концепції міжнародних конфліктів.
  14. Теорія структурного насильства Й. Галтунга.
  15. Теорія справедливої війни.
  16. Теорія демократичного миру: критичний аналіз.
  17. Шляхи попередження війн в теорії політичного ідеалізму.
  18. Погляди політичного реалізму на причини міжнародних конфліктів.
  19. Неолібералізм про війну та мир.
  20. Міжнародний конфлікт в теорії неореалізму. Аналіз робіт К. Уолтца та Р. Джилпіна.
  21. Неомарксизм та постмодерністські теорії міжнародного конфлікту: порівняльний аналіз.
  22. Методологія дослідження міжнародних конфліктів: загальний огляд.
  23. «Якісні» методи в конфліктології: структура, особливості.
  24. «Кількісні» методи в дослідженні міжнародних конфліктів: переваги та недоліки.
  25. Методологія дослідження міжнародного конфлікту в роботі Т. Шеллінга «Стратегія конфлікту».
  26. Типологія міжнародних конфліктів: критерії та підходи.
  27. Конфліктогенність постбіполярної системи міжнародних відносин.
  28. Гегемонія в сучасному світі і її вплив на міжнародні конфлікти.
  29. Основні типи сучасних міжнародних конфліктів.
  30. Асиметричні конфлікти в міжнародних відносинах.
  31. Транснаціональні конфлікти: поняття та приклади.
  32. Регіональні міжнародні конфлікти: причини та шляхи врегулювання.
  33. Внутрішні конфлікти з міжнародними наслідками.
  34. Міжнародний тероризм: поняття та основні тенденції розвитку.
  35. Стратегії врегулювання внутрішніх конфліктів.
  36. Інтервенція у внутрішні конфлікти.
  37. Вплив глобалізації на міжнародні конфлікти.
  38. Теорія комплексної взаємозалежності.
  39. Релігійний фактор в сучасних міжнародних конфліктах.
  40. Соціально-економічні причини міжнародних конфліктів в постбіполярному світі.
  41. Інтервенція міжнародних організацій в міжнародних конфліктах: за і проти.
  42. Підходи до визначення сили в конфліктології.
  43. «Баланс сил»: визначення і функції.
  44. Класифікація війн.
  45. Превентивна дипломатія як засіб управління конфліктом.
  46. Гуманітарна інтервенція: правові підстави та політичні наслідки.
  47. Посередництво в міжнародних конфліктах.
  48. Теоретичні основи та сучасна практика миротворчої діяльності ООН та регіональних міжнародних організацій.
  49. Тенденції розвитку сучасних міжнародних конфліктів.
  50. Миротворча діяльність України.






ЛІТЕРАТУРА



а) основна:

  1. Капітоненко М. Міжнародні конфлікти. – К.: Либідь, 2009. – 352 с.
  2. Бутрос Гали Б. Повестка дня для мира. Превентивная дипломатия, миротворчество и поддержание мира. Доклад Генерального секретаря ООН. – Нью-Йорк, 1992.
  3. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерки политики свободы. – М.: РПЭ, 2002. – 288 с.
  4. Козер Л. Функции социального конфликта. - М.: Идея-Пресс, 2000. - 205 с.
  5. Косолапов Н.А. Конфликты постсоветского пространства и современная конфликтология. // Мировая экономика и международные отношения. - 1995.- №10 - с. 5-17.
  6. Лебедева М. М. Межэтнические конфликты на рубеже веков (методологический аспект).// Мировая экономика и международные отношения. – 2000.- №5, с. 31-39.
  7. Никитин А.И. Миротворческие операции: концепции и практика. - М.: Издательский центр научных и учебных программ, 2000. - 187 с.
  8. Fearon J. Rationalist Explanations for War // International Organization - 1995. – Vol 49. - P. 379-414.
  9. Shelling T. The Strategy of Conflict. – Cambridge: Harvard University Press, 1960. – 309 p.


б) додаткова:

  1. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. – Харьков: Ун-т ВД Украины, 1995. – 68 с.
  2. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт! – Новосибирск: Наука, 1989. – 189 с.
  3. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. – М., 1993. – 211 с.
  4. Дружинин В.В., Конторов Д.С., Конторов М.Д. Введение в теорию конфликта. - М.: Радио и связь, 1989. - 288 с.
  5. Капітоненко М.Г. Відповідно до силового потенціалу. Форми міжнародних конфліктів: порівняльний аналіз // Політика і час. - №5. – К., 2003. – С. 31-38.
  6. Капітоненко М.Г. Системний підхід в дослідженні міжнародного конфлікту // Дослідження світової політики. – Вип. 20. – К.: ІСЕМВ НАНУ, 2002. – С. 186-194.
  7. Капітоненко М.Г. Традиційні міждержавні та внутрішні конфлікти в постбіполярній системі міжнародних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип. 36, част. 2. – К.: ІМВ, 2002. – С. 37-43.
  8. Клаузевиц К. О войне. – М.: Наука, 1994. - 448 с.
  9. Кокошин А. В поисках выхода. Военно-политические аспекты международной безопасности. – М.: Политиздат, 1989. – 270 с.
  10. Лебедева М. Мировая политика. – М.: Аспект-Пресс, 2003. – 351 с.
  11. Перепелиця Г.М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи. – К.: Стилос – ПЦ “Фоліант”, 2003. – 256 с.
  12. Саати Т. Математические модели конфликтных ситуаций. – М.: Сов. радио, 1977. - 278 с.
  13. Солленберг М., Валленштейн П. Крупные вооруженные конфликты. // Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - №1 - с. 11-23.
  14. Уркварт Б. К новой Организации Объединенных Наций. // Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - №1 - с.4-10.
  15. Финдлей Т. Предотвращение, разрешение вооруженных конфликтов и контроль над ними. // Мировая экономика и международные отношения. 1996 - № 1. - с. 24- 68.
  16. Шевцов В. М. Межнациональные конфликты: механизмы их разрешения. – М.: ГАВС, 1994. – 44 с.
  17. Aron R. Peace and War. – Garden City: Doubleday, 1966. – 820 p.
  18. Boulding K. Conflict and Defense. A General Theory. – New York: Harper, 1962. – 349 p.
  19. Bueno de Mesquita B., Lalman D. War and Reason. – New Haven: Yale University Press, 1992. – 332 p.
  20. Deutsch M. The Resolution of Conflict. – New Haven: Yale University Press, 1973. – 429 p.
  21. Gilpin R. War and Change in World Politics. in Viotti P, Kauppi M. International Relations Theory. 3rd ed. – Boston: Allyn&Bacon, 1999. – P. 145-153.
  22. Holsti K.J. Peace and War. – New York: Cambridge University Press, 1991. – 379 p.
  23. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Restructuring of World Order. – New York: Simon and Shuster, 1996. – 367 p.
  24. Kapitonenko M. Globalization, Nation-State, and Global Security Arrangements // Europolis. Journal of Political Science and Theory, Vol. 6, 2009. P. 585-603
  25. Kapitonenko M. Resolving Post-Soviet “Frozen Conflicts”: Is Regional Integration Helpful? // Caucasian Review of International Affairs, Vol. 1 (Winter), 2009, P. 37-44.
  26. Kennedy P. [ed.] Grand Strategies in War and Peace. – New Haven: Yale University Press, 1991. – 228 p.
  27. Keohane R. International Institutions and State Power. – Boulder: Westview Press, 1989. – 270 p.
  28. Krasner S. Structural Conflict: The Third World Against Global Liberalism. – Berkeley: University of California Press, 1985. – 363 p.
  29. Luard E. Conflict and Peace in the Modern International System, 2nd ed. – New York: State University of New York, 1988. – 318 p.
  30. Maoz Z. Paths to Conflict. – Boulder: Westview Press, 1982. – 273 p.
  31. Morgenthau H. Politics among Nations. The Struggle for Power and Peace. 5th ed. – New York: Alfred A. Knopf, 1973. – 597 p.
  32. Rapoport A. The Origins of Violence. – New Brunswick: Paragon House, 1989. – 620 p.
  33. Richardson L. Arms and Insecurity. – Pittsburg: Boxwood, 1960. – 307 p.
  34. Rummel R. Understanding Conflict and War. In 5 vol. – Beverly Hills: Sage Publications, 1972. – 342 p.+400 p.+197 p.+447 p.+317p.
  35. Vasquez J. The War Puzzle. – New York: Cambridge University Press, 1993. – 378 p.
  36. Vayrynen R. [ed.] New Directions in Conflict Theory: Conflict Resolution and Conflict Transformation. - London: Sage Publications, 1991. - 232 p.
  37. Waltz K. Man, the State and War. – New York: Columbia University Press, 1959. – 263 p.
  38. Waltz K. Theory of International Politics. – New York: McGraw Hill/Addison-Wesley, 1979. – 251 p.
  39. Wright Q. A Study of War, 2nd ed. – Chicago: University of Chicago Press, 1965. – 1637 p.